Еколого-географічний аналіз пустель і процесів опустелення - География и экономическая география дипломная работа
Главная
География и экономическая география
Еколого-географічний аналіз пустель і процесів опустелення
Коротка характеристика пустель і напівпустель окремих материків та головні чинники, що впливають на їх формування. Характеристика біогеоценозів кліматичних та едафічних типів пустель. Екологічні проблеми пустельних територій та шляхи їх вирішення.
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
зі спеціальності 7.010104 Географія
Еколого-географічний аналіз пустель і процесів опустелення
Розділ 1. ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОШИРЕННЯ ПУСТЕЛЬ ТА НАПІВПУСТЕЛЬ
1.1 Чинники, що впливають на формування пустель і напівпустель. Класифікація пустель та напівпустель
1.2 Коротка характеристика пустель і напівпустель окремих материків
Розділ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА БІОГЕОЦЕОНОЗІВ КЛІМАТИЧНИХ ТИПІВ ПУСТЕЛЬ
2.3 Тропічні й субтропічні пустелі з літнім максимом опадів, перехідні
2.4 Помірні з літнім максимумом, холодною зимою, жарким літом
2.5 Тропічні й субтропічні з нерегулярним зволоженням, теплою зимою і
2.6 Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим
Розділ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА БІОГЕОЦЕНОЗІВ ЕДАФІЧНИХ ТИПІВ ПУСТЕЛЬ
3.3 Кам'янисті, щебенисті і галечникові пустелі
Розділ 4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ПУСТЕЛЬНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
4.1 Загальна характеристика та причини опустелення
Актуальність теми. Якесь не приємне, і навіть страшне слово «пустеля». Вона не залишає ніякої надії, рішуче заявляє, що тут нічого немає і не може бути. Так дійсно, якщо проаналізувати всі відомості про пустелю, то перед нами з'явиться не весела картина. Води немає, за рік випадає декілька десятків міліметрів дощу або снігу, в той час як у інших районах випадає за рік в середньому багатоміліметровий шар вологи. Влітку дуже жарко, сорок, а то й більше градусів, причому в тіні, а на сонці, навіть вимовити страшно - пісок нагрівається до восьмидесяти. І в основному погані ґрунти - піски, глина, вапняк, гіпс, солончаки.
Та для людей, які виросли в пустелі чи поруч з нею, земля ця й справді велична та прекрасна це земля по якій вони ходять, де живуть і на якій працюють. Навіть якщо відкинути суб'єктивні думки, можна з впевненістю сказати, що не така вона й пустельна. Там де ящірка чи комаха помирає, через декілька хвилин, на гарячому піску живуть багато десятків видів комах і тварин. Без сумнівів всі вони адаптовані до такого життя, та це й допомагає
Опустемлювання -- це зниження природно-ресурсного потенціалу території нижче умовного (допустимого) рівня, який проявляється в деградації рослинного покриву, погіршенні біологічної продуктивності земель, може призвести до виникнення умов, які аналогічні пустельнимбіоті в таких суворих пустельних умовах. [9, с.28]
Отже, актуальність теми полягає в тому, що один із найзагрозливіших, глобальних і швидкоплинних процесів сучасності -- розширення площі пустель, падіння, повне знищення біологічного потенціалу Землі, що приводить до умов, аналогічних умовам природної пустелі.
Природні пустелі і напівпустелі займають більш 1/3 земної поверхні. На цих землях проживає близько 15% населення світу. Пустелі -- це території з посушливим континентальним кліматом, що звичайно одержують у середньому всього 150--175 мм опадів за рік. Пустелі -- природні утворення, що відіграють визначену роль у загальній екологічній збалансованості ландшафтів планети.
У результаті діяльності людини до останньої чверті XX в. з'явилося ще понад 9 млн. км2 пустель, і усього вони охопили вже 43% загальної площі Землі.
Для написання дипломної роботи використовувалися підручники, монографії та періодичні видання, але література часто є застарілою, тому вона на даний момент часу може не відповідати дійсності, адже час йде і в природі відбуваються зміни, які не відображені в літературі. Отже потрібно використовувати достатню кількість INTERNET-ресурсів. Оскільки ставилась мета надати регіону комплексну характеристику то була використана інформація різного характеру. Були використані географічні, екологічні, геологічні, економічні джерела та інші.
Об'єкт дослідження - пустельні та напівпустельні регіони світу.
Предмет дослідження - біогеоценози пустель і напівпустель, умови їх формування й поширення (за літературними джерелами).
Мета дослідження - виявити закономірності формування пустельних територій, розробити їх типологію, порівняти їх біогеоценози (за літературою), охарактеризувати біогеоценози едафічних типів пустель, послідкувати екологічні проблеми аридних територій та шляхи їх подолання.
1.вивчити чинники, що впливають на формування пустель і напівпустель;
2. обґрунтувати виділення типів пустель за різними критеріями;
3. дати оцінку особливостям біогеоценозів (тваринного і рослинного світу) в пустелях різних кліматичних типів;
4. охарактеризувати пустелі Світу в залежності від ґрунтового живлення;
5. прослідкувати особливості біогеоценозів (тваринного і рослинного світу) пустель різних едафічних типів;
6. проаналізувати екологічні проблеми та причини їх виникнення.
Методи дослідження: описовий - за допомогою цього методу можна легко описувати аридні та субаридні території Землі, це легкий та простий у застосуванні метод збору інформації, тому цей метод широко поширений в географічній науці;
порівняльний - дозволяє порівнювати між собою різні явища, предмети та території. Так, завдяки цьому методові можна порівнювати між собою різні едафічні чи кліматичні типи пустель;
метод наукового пояснення - за його допомогою пояснювалися всі відомі й раніше обґрунтовані природні явища;
метод прогнозування - завдяки методу можна логічно прогнозувати певні природні явища, що можуть відбутися на території аридних районів
Практичне значення: знання про пустелі світу потрібні вчителям, бо ця тема передбачена для вивчення за шкільною програмою з географії у школі, тему часто застосовують для виступів на семінарах, особливо часто використовують тему «Пустелі світу» на турнірах школярів з географ, також можна застосовувати практичні вміння при складанні екологічної карти «Опустелення».
Структура дипломної роботи. Дипломна робота має назву «Еколого-географічний аналіз пустель і процесів опустелення». Робота складається з чотирьох розділів, які в свою чергу поділені на ряд підрозділів, це зроблено за для того, щоб детальніше описати дану тему.
Перший розділ має назву «Географічний аналіз поширення пустель та напівпустель ». В розділі описуються чинники, що впливають на формування пустель. Далі подається класифікація пустель за кліматичним та едафічних типами, також коротко описуються пустелі окремих материків за допомогою таблиці.
Другий розділ називається «Характеристика біогеоценозів кліматичних типів пустель». Розділ поділений ще на сім підрозділів. Кожен підрозділ відповідає певному типові кліматичних пустель. Це вузькоспеціалізовані розділи, в яких детально описуються біогеоценози кліматичних типів пустель.
Третій розділ має назву «Характерика біогеоценозів едафічних типів пустель». В розділі конкретно описуються пити пустель в залежності від ґрунтового живлення, також описані характерні види біогеоценозів для кожного едафічного типу пустель.
Четвертий розділ називається «Екологічні проблеми пустельних територій та шляхи їх вирішення». В розділі описуються екологіні проблеми, які характерні для пустель, а також основні шляхи вирішення цих проблем, описується пустеля майбутнього.
РОЗДІЛ 1. ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ПОШИРЕННЯ ПУСТЕЛЬ ТА НАПІВПУСТЕЛЬ
пустеля екологічний біогеоценоз опустелення
1.1 Чинники, що впливають на формування пустель та напівпустель. Класифікація пустель та напівпустель
Пустелі й напівпустелі - це дуже посушливі (екстрааридні) й посушливі (аридні) ландшафти, які займають біля 1/3 площі суходолу. [7, с.25]
«Механізм» формування і розвитку пустель підпорядкований нерівномірності в розподілі на Землі тепла і вологи, зональності географічної оболонки. Зональний розподіл температур і атмосферного тиску визначає специфіку вітрів, загальну циркуляцію атмосфери. Над екватором, де найбільше нагрівається суходіл і водна поверхня, панують висхідні рухи повітря. Тут утворюється область штилю і слабких змінних вітрів. Тепле повітря, що піднялося над екватором, охолоджуючись, втрачає велику кількість вологи, що випадає у вигляді тропічних злив. Потім у верхніх шарах атмосфери повітря стікає на північ і південь, у бік тропіків. Ці повітряні потоки називають антипасатами. Під дією обертання Землі в північній півкулі антипасати відхиляються вправо, в південній - вліво. Приблизно над 30-40 широтами кут їх відхилення складає біля 90, і вони починають переміщатися вже по паралелях. На цих широтах повітряні маси опускаються до нагрітої поверхні, де ще більше нагріваються і віддаляються від критичної точки насичення. У зв'язку з тим, що в тропіках круглий рік високий атмосферний тиск, а на екваторі, навпаки, виникає постійний рух повітряних мас (пасати) від субтропіків до екватора. Під впливом того ж відхиляючого впливу Землі в північній півкулі пасати рухаються з північного сходу на південний захід, в південній - з південного сходу на північний захід. Пасати захоплюють тільки нижню товщу тропосфери - 1,5-2,5 км. Пануючі в екваторіально-тропічних широтах пасати визначають стійку стратифікацію атмосфери, перешкоджають вертикальним рухам і пов'язаному з ними утворенням хмар, випаданням опадів. Тому хмарність в цих широтах незначна, а притоки сонячної радіації є найбільшими. Внаслідок цього тут спостерігається крайня сухість повітря (відносна вологість в літні місяці складає в середньому близько 30%) і панують виключно високі літні температури. Середня температура повітря на материках в тропічному поясі влітку перевищує 30-35С. Середня річна амплітуда температури повітря - біля 20°С, а добова може доходити до 50°С, на поверхні ґрунту - деколи перевищує 80°С. Опади випадають дуже рідко, у вигляді злив. У субтропічних широтах (між 30 і 45° північних і південних широт) величина сумарної радіації зменшується, а циклонічна діяльність сприяє зволоженню і випаданню опадів, приурочених до холодного періоду року. Проте на материках розвиваються малорухливі депресії термічного походження, що викликають різку посушливість. Тут середня температура літніх місяців 30°С і більше, максимальна ж може досягти 50°С. У субтропічних широтах найбільшою сухістю відрізняються міжгірські западини, де річна кількість опадів не перевищує 100-200 мм. [20, с.14]
У помірному поясі умови для формування пустель виникають у внутрішньоконтинентальних районах, таких як Центральна Азія, де опадів випадає не більше 200 мм. У зв'язку з тим, що Центральна Азія, немов відгороджена від циклонів і мусонів гірськими хребтами, тут влітку утворюється барична депресія. Повітря відрізняється великою сухістю, високою температурою (до 40С і більш) і великою запиленістю, сюди рідко проникають з циклонами повітряні маси з океанів, а з Арктики вони швидко прогріваються й висушуються.
Таким чином, характер загальної циркуляції атмосфери, обумовлений планетарними особливостями, і тому місцеві географічні умови створюють своєрідну кліматичну обстановку, що формує на північ і південь від екватора, між 15 і 45С широти, зону пустель. До цього додається вплив холодних течій тропічних широт (Перуанська, Бенгальська, Західно-Австралійска, Канарська і Каліфорнійська). Створюючи температурну інверсію, прохолодні, насичені вологою морські повітряні маси, східних постійних вітрів баричних максимумів призводять до утворення прибережних прохолодних і туманних пустель з ще меншим випаданням опадів у вигляді дощу.
За ступнем аридності (посушливості) територій є неоднаковими. Це дало підставу ділити аридні землі на екстрааридні, аридні і напіваридні, або надзвичайно посушливі, посушливі і напівпосушливі. При цьому до екстрааридних відносять області, де вірогідність постійних засух - 75-100%, до аридних - 50-75% і напіваридних - 20-40%. До останніх відносять савани, пампи, пушти, прерії, де органічне життя протікає в природній обстановці, при якій, окрім окремих років, засуха не є визначальною умовою розвитку. Рідкісні засухи з вірогідністю 10-15% властиві і степовій зоні. Отже, до аридної зони відносяться не всі області суші, де бувають засухи, а лише ті, де органічне життя в значній мірі знаходиться під їх впливом тривалий час.
Для пустель характерні високі літні температурами, мала кількість річних опадів - частіше від 100 до 200 мм, відсутність поверхневого стоку, переважання піщаного субстрату, засоленість підземних вод і міграція водорозчинних солей в ґрунті, нерівномірний розподіл кількості опадів, що визначає структуру, врожайність і кормову ємкість рослин пустелі. Одна з особливостей розповсюдження пустель - острівний, локальний характер їх географічного розташування. Ні на одному материку пустелі не утворюють суцільної смуги, подібно до арктичної, тундрової, тайгової або тропічної зон. Це пов'язано з наявністю в межах пустельної зони крупних гірських споруд з їх найвищими вершинами і значних водних просторів. В цьому відношенні пустелі не повністю підкоряються закону зональності.
За Мейглом, загальна площа аридних територій складає 48810 тис. кв. км. (додаток А, таблиця 1А), тобто вони займають 33,6% земного суходолу: на екстрааридні припадає 4% території, аридні - 15% і напіваридні - 14,6%. Згідно таблиці 1, площа типових пустель, за винятком напівпустель, складає близько 28 млн. кв. км., тобто близько 19% території земної суші. [16, с.14]
На аридних територіях, не дивлячись на те, вони здаються одноманітними, немає навіть 10-20 кв. км. площі, в межах яких природні умови були б абсолютно однаковими. Якщо навіть рельєф єдиний, то ґрунти різні; якщо однотипний ґрунт, то неоднаковий водний режим; якщо єдиний водний режим, то різна рослинність, і т. д.
У зв'язку з тим, що природні умови обширних пустельних територій залежать від цілого комплексу взаємозв'язаних чинників, класифікація типів пустель і районування їх - справа складна. Поки що не існує уніфікованої і задовільної зі всіх точок зору класифікації пустельних територій, складеної з урахуванням всього їх географічного різноманіття.
У радянській і зарубіжній літературі немало робіт, присвячених класифікації типів пустель. На жаль, майже у всіх немає єдиного підходу до рішення цього питання. Одні з них в основу класифікації ставлять кліматичні показники, інші - ґрунтові, треті - флористичний склад, четверті - едафічні умови (тобто характер ґрунтів і умов зростання на них рослинності). Рідко хто з дослідників в своїй класифікації виходить з комплексу ознак природи пустель. Тим часом на основі узагальнення компонентів природи можна правильно виявити екологічні особливості регіону і цілком обґрунтовано оцінити його специфічні природні умови і природні ресурси з економічної точки зору.
Поверхневі відклади пустель своєрідні. Цим вони зобов'язані геологічній будові території і природним процесам. За даними М. П. Петрова поверхневі відкладення пустель усюди однотипні. Це «каменистый и щебнистый элювий на третичных и меловых конгломератах, песчаниках и мергелях, которые составляют структурные равнины; галечные, песчаные или глинистые для суглинка пролювиальные наносы подгорных равнин; песчаные толщи древних дельт и озерных депрессий и, наконец, эоловые пески» [ 15, с.22 ]. М.П. Петров в своїй книзі «Пустуни земного шара» (1973) пропонує для пустель світу на багатоступінчатій класифікації виділяти такі едафічні типи пустель:
піщані на рихлих відкладах давньоалювіальних рівнин;
піщано-галечні на гіпсованих третинних структурних плато і підгірних рівнинах;
3. щебенисті, гіпсовані на третинних плато;
4. щебенисті на підгірних рівнинах;
6. суглинкові на слабокарбованих покривних суглинках;
8. глинисті на низькогір'ях, складених соленосними мергелями і глинами різного віку;
Для кожного екологічного типу пустель характерней свій екологічний режим. Найбільш жорсткі умови для організмів існують у скельних й щебенистих пустелях гірських районів і плоскогірь. Рослини тут зростають у тріщинах.
Едафічні типи пустель (додаток Б, таблиця 2Б) характеризуються різними типами ґрунтів, а значить і різною рослинністю. У піщаних пустелях субстрат занадто проникливий для води, яка потрапляє з короткочасними дощами. Але, як правило, на певній глибині під пісками є горизонти підземних вод, у зони випаровування чи підняття яких проникають корені рослин. Тому в піщаних пустелях поширені рослини з глибокою кореневою системою. Як пристосування проти видування піску вони мають додаткові “повітряні“ корені.
Глини є субстратами, потенційно багатшими на мінеральні речовини. Але, разом з тим, ці гірські породи дуже слабо проникливі для води й повітря; при висиханні після дощів витрати вологи в них найбільші. На днищах знижень глинистих пустель.
Кліматичні види пустель (додаток В, таблиця 3В) виділяються за кліматичними особливостями. Вони виділяються на основі сухих періодів та максимумів опадів.
1.2 Коротка характеристика пустель і напівпустель окремих материків ( у вигляді таблиці )
Географічне положення.Умови утворення
Австралія. Пустеля площа 360 тис. кв. км. розташована в північно-західній частині континенту, і витягнута широкою смугою (понад 1300 км.) від узбережжя Індійського океану до хребтів Макдоннелл. Поверхня пустелі знаходиться на висоті 500-700 м. Кількість опадів в пустелі змінюється від 250 мм на півдні до 400 мм на півночі. Постійні водотоки відсутні, хоча по периферії пустелі і зустрічається багато інших сухих русел.
Тропічні, субтропічні з літнім максимумом опадів, перехідні до саван
Австралія. Розташована в центрі штату Західна Австралія, між Великою Піщаною і Великою пустелею Вікторія. Площа близько 155 000 кмІ. Розташована між 20 і 30 паралеллю у тропічному поясі, де формується зона пустель, впливає орографічна ситуація, та акваторія Тихого океану.
Тропічні, субтропічні з літнім максимумом опадів, перехідні до саван
Австралія. Пустеля площею 350 тис. кв. км. розташована на південь від хребтів Масгрейв і Юрбертон, які обмежують її від Великої Піщаної пустелі. Впливають сухі північно-східні пасати, навколишні орогени й акваторія Тихого океану. Розташована на крайньому півдні. материка між Австралійською затокою та Великою пустелею Вікторія. Висота над рівнем моря 100м. Утворена вапняками, де проходять карстові процеси й тому опади швидко просочуються вглиб материка.
Тропічні, субтропічні з нерегулярним зволоженням, теплою зимою і жарким літом
Австралія. Пустеля розташована на крайньому півдні материка, між Австралійською затокою й Великою пустелею Вікторія. Над рівнем моря піднімається на 100м. Впливає орографія та акваторія океану.
Прибережні пустелі тропічного і субтропічного поясів (дощів немає; волога надходить у вигляді туманів від холодних течій)
Австралія. Пустелю називають Арунта. Займає крайню східну підгірну частину гір Макдоннелл і Масгрейв в Центральній Австралії. Площа 300 тис. кв. км, вона відрізняється украй вираженою посушливістю, в південно-східній частині пустелі розташовано ряд солоних озер, підземними водами.
Прибережні пустелі тропічного і субтропічного поясів (дощів немає; волога надходить у вигляді туманів від холодних течій)
Південна Америка. Вона є нагір'ям, що поступово піднімається від 300 м на побережжі Тихого океану до 9500 м біля підніжжя Анд. На побережжі середня температура січня до 20, липня - до 15, в Атакамі відповідно декілька вище + 22 і нижче + 11. Опади випадають далеко не щорічно, і їх загальна кількість коливається від 10 до 50 мм в рік. Вузька смуга прибережної пустелі отримує деяку вологу за рахунок густого туману. На схилах прибережних хребтів люди збирають воду з туману.
Прибережні пустелі тропічного і субтропічного поясів (дощів немає; волога надходить у вигляді туманів від холодних течій)
Південна Америка. Розташована на західному побережжі Перу у 6 пд. ш, западині, екстрааридність пустель, відсутні опади, тут, на сх. околиці субтропічного антициклону перешкоджає перенесенню вологи вгору, що є причиною дуже малої кількості опадів (20-50 мм в рік). Дощі випадають раз в декілька років. Холодні прибережні води і стійкі південно-західні вітри знижують температуру повітря на узбережжі. Взимку - з червня по жовтень - в цій області утворюються негусті ), що захищає землю від надмірного
Прибережні пустелі тропічного і субтропічного поясів (дощів немає; волога надходить у вигляді туманів від холодних течій)
Південна Америка. Пустеля тягнеться уздовж Атлантичного океану до 1600 км., від 39 до 53 північної широти, займана плато Патагонця на висоті 600-800 м на площі 400 000 кв. км. Це єдина пустеля побережжя у високих широтах. Континентальні умови клімату Патагонії обумовлюють інтенсивність фізичного вивітрювання.
Помірні з прохолодною зимою і зимовим максимумом опадів, теплим літом, в умовах різкоконтиненталь-ного клімату
Південна Америка. Розташована на пд. Аргентини, на пд. її обмежує Патагонське плато. Впливає на формування пустелі орографія Анд, які на сх. Схилах затримують опади. Тут холодну Фолклендську океанічну течію підсилює ефект сухості західних штормів, які зазвичай превалюють в цих широтах.
Тропічні, субтропічні з нерегулярним зволоженням, теплою зимою і жарким літом
Північна Америка. Площа пустелі рівна 30 тис. кв. км. займає південну частину штату Невада, південно-східну частину Каліфорнії і захід Арізони. Мохаве - це пустельна рівнина, лежача на абсолютних висотах 600-1000 м з чергуванням окремих невисоких гірських хребтів. Опади приурочені основною масою до зимового періоду. Річна кількість їх складає менше 100 мм.
Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморсь-ких лісів і чагарників)
Північна Америка. Пустелю називають земним пеклом, займає 8 тис. кв. км. і знаходиться в Каліфорнії і частково в Неваді. У Долині Смерті все літо, з травня по жовтень, жара 52С - звичайне явище. Опадів мало: 48мм-нижче рівня моря до380мм-в горах
Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморсь-ких лісів і чагарників
Північна Америка. Розташована в районі американо-мексиканського кордону на території американських штатів Аризона і Каліфорнія та мексиканського штату Сонора, на північ від Каліфорнійської затоки Каліфорнійської затоки. Площа 311 000 км. кв. Пустеля оточена горами, які піднімаються полого або різко вгору, 25% її поверхні зайнята невеликими підняттями, Опади протягом року випадають нерівномірно: два дощові періоди: зимовий - з грудня по березень і літній - з липневими дощами з липня по вересень. Кількість опадів коливається від 100-250 мм.
Тропічні і субтропічні з нерегулярним зволоженням, теплою зимою і жарким літом
Північна Америка. Розташована на території американських штатів Нью-Мексико, Техас і Аризона та мексиканських штатів Чіуауа, Коауїла, Дуранго,Сакатекас і Нуево-Леон. Пустеля займає площу 509 тис. кмІ. Висота змінюється від 1100 до 1675 метрів, відносно великі висоти пом'якшують кліматичні умови улітку (звичайні денні температури в червні знаходяться в діапазоні 35-40 °C). Взимку погода залежить від сили північних вітрів.
Тропічні і субтропічні з нерегулярним зволоженням, теплою зимою і жарким літом
Північна Америка. Це міжгірна западина в американських штатах Каліфорнія і Невада, найнижча западина в Північній Америці (86 м нижче рівня моря у точці з координатами 36°14? пн. ш. 116°46? зх. д.). Долина Смерті розташована на південний схід від гірського ланцюга Сьєрра-Невада, у Великому Басейні на території пустелі Мохаве.
Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморсь-ких лісів і чагарників
15. Бетпак-Дала (Північний Голодний степ)
Євразія, пустеля в Центральній Азії (Казахстан). Розташована між низинами річок Сарису, Чу і озером Балхаш;на півночі біля 46°30 пн. ш. межує з напівпустелею Казахського дрібносопковика. Площа близько 75 000 кмІ, характер велика тривалість сонячного сяйва, посушливість і континентальність. Це пояснюється її географічним положенням у північної межі субтропіків, далеко від океанів і усередині Євразійського материка, атмосферної циркуляції, утворюється безхмарна погода
Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом
Євразія. Розташована в Центральній Азії (Казахстан) Розташований в Балхаш-Алакольській улоговині, на півдні обмежений хребтом Малайсари, на пн. переходить в пустелю Сари-Ішикотрау. Пустеля знаходиться в континентальній частині материка, далеко від моря, атмосферної циркуляції, тому мало опадів. Є сухий (травень-вересень), та вологий період (решта часу), в цей час діє сибірський антициклон, у сухий період дмуть вітри з Атлантики, тому й мало опадів.
Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом
Євразія, в Центральній Азії (Казахстан). Розташована в Балхаш-Алакольській улоговині, на півдні. від озера Балхаш, між ріками Ілі та Каратал. Оточена піщаними масивами Бестас, Жаманкум, Мойинкум, Акдала. Знаходиться в далині від моря, атмосферної циркуляції. Є сухий та вологий періоди.
Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом
Євразія. Знаходиться в межиріччі Амудар'ї та Сирдар'ї, в Узбекистані, Казахстані, Туркменістані. Обмежена на північному-заході Аральським морем, на північному-сході Сирдар'єю, на сході. відрогами Тянь-Шаню, на південно-заході Амудар'єю. Площа близько 300 тис. кмІ. Розташована пустеля вдалині від атмосферної циркуляції, то водотоків, тому так виражені пустельні умови та рослинність.
Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморських лісів і чагарників)
Євразія, розташована в Середній Азії в межах Туркменістану. Площа 350 тис. км2. Пустеля розташована в середні Євразійського континенту, а це значить, що і від моря та атмосферної циркуляції, тому тут посушливий клімат та велика континентальність. Багато на території пустелі акумулятивних та дефляційних форм рельєфу.
Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморсь-ких лісів і чагарників
Євразія. Плато в Центральній Азії (Казахстан, Узбекистан) розташоване між Мангишлаком і затокою Кара-Богаз-Гол на заході, Аральським морем і дельтою Амудар'ї на сх. Площа близько 200 000 кмІ. Сухий клімат, властивий аридним областям, формуються тут у великому видаленні, нерідко в ізоляції від атлантичних і тихоокеанських повітряних мас.
Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморсь-ких лісів і чагарників
Євразія. Розташована на зх. Китаю в Синьцзян-Уйгурському автономному районі. Довжина із заході на сході. понад 1000 км., ширина до 400 км., площа пісків понад 300 тисяч км. Формувалася в умовах тривалої акумуляції опадів в межах Таримської западини. У пустелі панують північно-західні і північно-східні вітри, що формують і змінюють рельєф пісків.
Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом
Євразія. Розташована на півночі Китаю, між хребтами Алашань (Хеланьшань) і рікою Хуанхе на сході, річкою Жошуй (Едзин-Гол) на заході і гобійською тектонічною депресією біля кордону Китаю з Монголією на півночі. Площа близько 1 млн. кмІ. Висота від 820 м до 1 660 м.. Сухий клімат, властивий аридним областям, формуються тут у великому видаленні, нерідко в ізоляції від атлантичних і тихоокеанських повітряних мас. Часто зустрічаються сухі русла, або сайри, приурочені до улоговин.
Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом
Євразія, розташована в Центральній Азії, на території Китаю. На пн. межує з пустелею Гобі; на південному-сході з пустелею Алашань; на сході з Такла-Макан. Пустеля розташована в гірській місцевості, в середині Азіатського континенту, тому вона знаходиться вдалині від моря та атмосферної циркуляції, а це в свою чергу робить клімат більш континентальним та сухішим.
Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом
Євразія, розташована пустеля в Центральній Азії ,оточена великим північним вигином Хуанхе (Жовта Річка) на зх., пн., та на сх. Гірські масиви відокремлюють Ордос на пн. від пустелі Гобі та на сх. від Хуанхе. Пустеля розташована в гірській місцевості, всередині материка, тому знаходиться далеко від атмосферної циркуляції, тому тут мало опадів та велика континентальність клімату.
Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом
Євразія. Це тектонічна западина біля північно-східної околиці Тибетського нагір'я в Китаї. Довжина біля 700 км., ширина до 300. Дно рівнинне, лежить на висоті 2600-3100 м. над рівнем моря. Рівнина оточена горами -- з пн. та пн-сх. Нань-Гаань, з пд. Кунь-Лунь, із зх. Алтинтаг. Пустеля утворилася на місці тектонічної западини, тому тут мікроклімат дуже сухий та континентальний, та майже немає атмосферної циркуляції.
Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом
Піщано-глиниста, солончакова пустеля
Євразія. Координати: 43°45? пн. ш. 111°50? сх. д . регіон у Центральній Азії (Монголія, Китай). Гобі простягається від гір Алтаю і Тянь-Шаню на сх. до Північнокитайського плато на заході; на півночі. Гобі переходить у степи Монголії, на пд. обмежений горами Нань- Шань і Алтинтаг і річкою Хуанхе. Складається з географічних регіонів: Заалтайська Гобі Монгольська Гобі, Алашанська Гобі, Гашунська Гобі і Джунгарська Гобі. Знаходиться в середині континенту, далеко від моря та атмосферних потоків.
Помірні з літнім максимумом і холодною зимою, жарким літом
Євразія. Знаходиться на Близькому Сході, в пн. частині Іранського нагір'я в центрі Ірану. Довжина 800 км., ширина до 350 км., площа 55 000 кмІ. Пустеля тягнеться від південного. схилу Ельбурса та солончаку Дерьячейє-Нємєк до пустелі Деште-Лут . Складається з ряду западин (висота 600--800 м), зайнятих глинистими такирами, кірковими солончаками, а на периферії -- пересихаючими солоними болотами («кевірами»), озерами та масивами пісків.
Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморських лісів і чагарників)
Євразія. Пустеля розташована на Близькому Сході, в центральній частині Іранського нагір'я на сході Ірану. Довжина близько 550 км., ширина від 100 до 200 км. Мала кількість опадів, велика континентальність, сухість повітря, а на додачу ще й потужне фізичне вивітрювання , яке створило численні форм рельєфу: «стовпи», «гриби» тощо
Переважно субтропічні з зимово-весняним максимумом опадів, сухим літом (перехідний до середземноморсь-ких лісів і чагарників)
Євразія. Розташована на північному-заході Індії та південному-сході Пакистану. Частина пустел
Еколого-географічний аналіз пустель і процесів опустелення дипломная работа. География и экономическая география.
Реферат: Развитие транспорта Западно-Сибирского экономического района
Граждане Как Субъекты Гражданского Права Дипломная
Практическое задание по теме Отношение российских автовладельцев к автомобилю марки Peugeot
Доклад: Кросс-культурные различия и проблемы продвижения в международном маркетинге
Сложноподчиненное Предложение Контрольная Работа 9 Класс
Курсовая Причины Безработицы
Сочинение Польза
Курсовая работа по теме Боленосный трагизм Ф.М. Достоевского
Функции Денег Реферат
Реферат: Маркетинговый анализ ООО "КераМир". Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Конкурентоспособность российских предприятий
Реферат: Источники электроэнергии
Дипломная работа: Ефективність використання вироничих ресурсів підприємства на прикладі ВАТ Острозький цукровий завод
Курсовая работа по теме Межевание земель в черте населенного пункта
Реферат: Новая Экономическая Политика: сущность, противоречия, итоги. Скачать бесплатно и без регистрации
Виды сырья
Реферат На Тему Основные Напрвления Технического И Иновационного Развития По "Минский Тракторный Завод"
Реферат: Разработка технологического процесса ТР переднего моста автомобиля ГАЗ-31029
Обучение Технике Силовых Упражнений На Тренажерах Реферат
Дипломная работа по теме Разработка мероприятий по производственной и экологической безопасности на производстве резиновых рукавов на ОАО 'Курскрезинотехника'
Учет хозяйственных операций процесса реализации - Бухгалтерский учет и аудит контрольная работа
Військова токсикологія, радіологія та медичний захист - Военное дело и гражданская оборона контрольная работа
Учет труда и заработной платы на предприятии - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа