Еколого-економічна ефективність використання землі в Луцькому районі - География и экономическая география курсовая работа

Главная

География и экономическая география
Еколого-економічна ефективність використання землі в Луцькому районі

Економічна характеристика Луцького району, його заповідний фонд, природні умови та ресурси. Соціально-економічні особливості розвитку землекористувань. Оцінка виробничого потенціалу. Характеристика сільськогосподарських угідь Романівської сільської ради.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Еколого-економічна ефективність використання землі в Луцькому районі
І. Загальна характеристика Луцького району
1.1 Характеристика природних умов та природних ресурсів
1.2 Характеристика природно-заповідного фонду
1.3 Економічна характеристика Луцького району
ІІ. Еколого-економічна ефективність використання землі в Луцькому районі
2.1 Характеристика ґрунтового покриву та його агрохімічні властивості
2.2 Соціально-економічні особливості розвитку землекористувань
2.4 Аналіз сучасного стану використання земельного фонду
2.4.1 Якісна характеристика сільськогосподарських угідь Романівської сільської ради
2.4.2 Сучасний стан сільськогосподарського виробництва
ІІІ. Значення еколого-економічної оцінки використання землі для регіону
I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛУЦЬКОГО РАЙОНУ
1.1 Характеристика природних умов та природних ресурсів
Луцький район розташований у південно-східній частині Волинської області. На північному сході та на півночі Луцький район межує з Ківерцівським, на північному заході - з Рожищенським, на заході - з Локачинським, на півдні - з Горохівським районами, а на південному сході - з Рівненською областю (ДОДАТОК А).
У фізико-географічному відношенні Луцький район розмішується у двох природних зонах: Південного Полісся і Західного Лісостепу. Переважна більшість господарства знаходиться в Лісостеповій природній зоні.
Територія Луцького району належить до тектонічної області Волино-Подільського плато, яке складене осадовими відкладами палеозойської ери і пізніших відкладів. На великій глибині залягає, вигнута вниз, кристалічна основа, заповнена осадовими та континентальними відкладами кам'яновугільного, крейдового і третинного віків. Вони представлені глинами, пісками, супісками, суглинками, мергелями, крейдою.
Луцький район знаходиться на південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи, в межах бортової частини Львівсько-Волинської палеозойської западини. У геологічній будові території беруть участь утворення протерозойської, палеозойської, мезозойської та кайнозойської груп.
Згідно з геоморфологічним районуванням, територія Луцького району розташована в межах волинської височини і входить у морфоструктуру Луцько-Рівненського лесового пасма. На півночі вона межує з волинською моренно-зандровою рівниною, на півдні - обмежена внутрішньою рівниною малого Полісся.
Основою височини служать верхньокрейдові відклади, які залягають на високих гіпсометричних рівнях. Вони перекриті чохлом еолово-делювіальних відкладів, а в річкових долинах - алювіальних і болотних утворень. Поверхня волинської височини в межах луцького району має загальний нахил із півдня на північ, розчленована річковими долинами річки Стир і її притоками.
Рельєф району відноситься до льодовиково- ерозійного типу, в зв'язку з чим він густо пересічений сіткою боліт, ярів, річок, серед яких зустрічаються і вирівняні масиви. Рельєф поверхні хвилясто-горбистий, характерний значний розвиток ерозійних балок, карстово-суфозійних воронок і западин. Горби плоско вершинні, схили їх пологі, поступово переходять у борти долин і балок круті схили характеризуються обривистими ділянками, зсувами.
У Луцькому районі досить розповсюдженні техногенні форми рельєфу,що значно ускладнюють геоморфологічні умови території: відпрацьовані та діючі кар'єри, численні насипи та дамби, обвалування полів фільтрації, воронки та западини техногенного походження, канави, штучні водойми […].
На території району є невеликі безстічні западини - блюдця, в яких весною довго затримується вода. Розміри їх досягають в діаметрі до 20 метрів, а глибина їх - до 2 метрів.
У луцькому районі найпоширенішим відносним горизонтом є верхньокрейдовий, який знаходиться в зоні мергельно-крейдяної товщі. Цей горизонт характеризується великою потужністю та широкою розповсюдженістю по площі.
У гідрогеологічному відношенні територія Луцького району знаходиться в межах Волино-Подільського артезіанського басейну.
На території району залягання ґрунтових вод різноманітне. В літній період, в знижених місцях, ґрунтові води залягають на глибинні від 0,8 до 1,0 метра. Під час великих паводків рівень води знаходиться на глибинні 0,5 метрів від поверхні землі.
Слід зазначити, що в східній частині району ґрунтові води залягають на значних глибинах - 35-50 метрів від поверхні землі.
Враховуючи, що водоносний шар з малим дібетом води, свердловини пробурюють на глибині 50-120 метрів, а малодібетний шар використовується для шахтних колодязів або невеликих свердловин […].
Територією району протікають річки:Стир, Серна, Чорногузка, Зеленка, Копилля, Полонка, Саполаївка, Видувка, Конопелька.
Розвіданих корисних копалин у Луцькому районі - небагато. В промисловому відношенні найбільше значення має торф, що використовується для удобрення полів. Крім торф, на території району знаходяться поклади глини та піску, які придатні для виготовлення цегли, черепиці, що в умовах масового будівництва має велике практичне значення […].
Луцький район за особливостями клімату є типовими районами з помірно-континентальним кліматом, який характеризується м'якою зимою, не жарким літом, достатньою кількістю опадів. Взимку і влітку переважають вітри західних і південно-західних напрямків, які значно пом'якшують температурний режим і створюють умови для достатнього зволоження. Переважна кількість опадів випадає відносно рівномірно протягом вегетаційного періоду, що сприяє нормальному росту та розвитку рослин. За вегетаційний період нараховується 60-65 днів з опадами не менше одного міліметра на добу. Середньорічна кількість опадів - 550-660 міліметрів. Проте, в окремі роки спостерігається відхилення, і навіть не виключена можливість періодичних посух. Найбільша кількість опадів випадає в червні-липні (79 мм), найменша - в лютому (23 мм) місяцях.
Взимку встановлюється сніговий покрив, найдовша тривалість якого 106 днів. Сніговий покрив не перевищує 12-14 сантиметрів, з нерівномірним наростанням його товщини. Середня дата першого заморозку - 6 жовтня, а останнього приморозку - 30 квітня. У роки із значним перепадом температур, спостерігається утворення льодової кірки на поверхні ґрунту. Що негативно впливає на посіви озимих культур і багаторічних трав.
Середньорічна температура повітря становить +6,3?С, а середня температура липня - +18?С, а найхолоднішого січня - -3,5?С.
В цілому, сприятливі кліматичні умови значною мірою впливають на якість сформованих ґрунтів і дають можливість вирощувати всі районовані у південній частині Волинської області сільськогосподарські культури.
Переважаючою грунтотвірною породою Луцького району є леси та лесовидні суглинки. На різних грунтотвірних породах сформувалися різні за генезисом та агрохімічними властивостями ґрунти. Основними різновидами ґрунтів є: сірі опідзолені, сірі опідзолені глеюваті, темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені слабо змиті, чорноземи опідзолені середньо змиті, лучно-болотні, торфово-болотні, намиті карбонатні легкосуглинкові. Більшість із цих ґрунтів мають значну родючість, однак потребують деяких агротехнічних заходів для поліпшення їх родючості.
У межах луцького району виділяють наступні зональні типи рослинності: рослинність мішаних лісів; низинних евтрофних високо травних боліт, осокових боліт (в заплавах рік); рослинність лучного типу, сільськогосподарські угіддя на місці дубових і дубово-грабових лісів. Широко розповсюджені культурні насадження (плодові дерева на присадибних та дачних ділянках, городах).
У Луцькому районі виділяють наступні види ландшафтів: лучні заплави середніх річок Волинської височини (р.Стир) із різнотравно-злаковими луками на дернових оглеєних грунтах і торфовищах; лучні заплави невеликих річок Волинської височини (р.Чорногузка) із різнотравно-злаково-осоковими луками на лучно-болотних грунтах і торфовищах; нерозчленовані перші та другі лесові тераси з чорноземами неглибокими малогумосними та опідзоленими під орними угіддями на місці дубово-грабових лісів […].
Загальна площа луцького району становить 97,3 тис.гектарів, з них найбільшу питому вагу займають сільськогосподарські підприємства - 50,3 тис.гектарів. Землі, надані громадянам в користування, займають площу 24,7 тис.гектарів. Заклади, установи, організації, промислові та інші підприємства, займають 3,4 тис.гектарів, лісогосподарські підприємства - 4,8 тис.гектарів, водогосподарські підприємства - 0,07 тис.гектарів, спільні підприємства - 0,002 тис.гектарів, землі запасу - 14 тис.гектарів […].
1.2 Характеристика природно-заповідного фонду
Площа природно-заповідного фонду Луцького району становить 2780,45 га, відсоток заповідності - 2,85 […].
До заповідних територій загальнодержавного значення належать: ботанічний заказник “Воротнів”;парк-пам'ятка садово-парково мистецтва “Байрак”.
До заповідних територій місцевого значення: загально зоологічний заказник “Гнідавське болото”, загально зоологічний заказник “Шепель”; орнітологічний заказник “Чаруків”; гідрологічний заказник “Чорногузка”; ботанічна памятка природи “Група дубів - велетнів”; заповідне урочище “Радомишль”; парк-пам'ятка садово-парково мистецтва “Першотравневий”
Характеризуючи ботанічний заказник “Воротнів”, слід зазначити, що він розташований у селі Воротнів Луцького району, належить до Луцького держлісгоспу (Луцького лісництва). Створений постановою Ради міністрів України № 383 (від 3.08.1978 р.). його площа 600 га. Цей мальовничий куточок природи знаходиться на Волинському плато і являє собою підвищену територію, почленовану мережею неглибоких балок. По днищах деяких з них течуть струмки, частина їх загачена, тут створено каскад ставків. Вся територія заказника вкрита типовими для цього регіону корінними дубово-грабовими лісовими масивами, з домішками сосни звичайної, осики, берези, клена, з багатою трав'яною рослинністю, серед якої зростають рідкісні рослини (зозулині черевички справжні, вовчі ягоди пахучі, кастрація велика). У заказнику зростає і лілія лісова,яка занесена до Червоної книги України. Це єдиний представник лілій,що зустрічається у дикорослому стані, однак її природні запаси різко скорочуються, тому виникає загроза її повного зникнення. У Воротівському заказнику різноманітний тваринний світ, адже зустрічаються рідкісні види тварин, що занесені до Червоної Книги (борсук, лелека чорний, скигляк малий, сорокопуд сірий). Воротівський заказник є мало зміненою під впливом діяльності людини територією, яка є хорошим місцем для досліджень природознавців […].
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва “Байрак” розташований у селищі Рокині Луцького району, займає площу 13 га. Створений Указом Президента України № 715/96 (від 20.08.1996 р.). цей парк знаходиться на ерозійно небезпечних схилах Рокинівського ставка. Тут зростають близько 150 порід дерев і чагарників, в тому числі й екзотичних (тюльпанове днрнво, сосна кримська й веймутова, катальпа, гребінник куле видний, аморфа японська, айланд, кедр сибірський і європейський, тис ягідний, їстівний каштан, виноград лісовий, шафран весняний). Нині дендропарк є органічною складовою частиною народного музею історії сільського господарства Волині, адже починаючи з 1989 року тут розгорнута етнографічна експозиція музею просто неба “Полісся”, яка продовжує та доповнює стаціонарну експозицію музею […].
Загально зоологічний заказник “Гнідавське болото” знаходиться у селі Рованці Луцького району. Створений розпорядженням Облдерадміністрації № 213 (від 12.12.1995 р.). займає площу 63,6 га. Це природне болото, що заростає очеретом, осокою, є залишками стариць річки Стир - місця проживання та розмноження рідкісних видів тварин, занесених до Червоної книги України (видри річкової, горностая, луня польового, місця концентрації зимуючих птахів).
Загально зоологічний заказник “Шепель” розташований у селі Шепель Луцького району, займає площу 200 га. Створений розпорядженням Облдержадміністрації №132 (від 26.05.1992 р.). цінний комплекс, що включає ставки, ділянки боліт, луки, чагарники, 15 природних водних джерел, що знаходяться в заплаві річки Серни. Цей заказник є місцем мешкання та розмноження водоплавних та навколо водних птахів, риб, земноводних, ссавців, серед яких зустрічаються рідкісні вид тварин, занесені до Червоної книги України (видра річкова, лінь польовий).
Орнітологічний заказник “Чаруків” знаходиться в селі Чаруків, займає площу 375 га. Створений розпорядженням Облдержадміністрації №132 (від 26.05.1992 р.). цінний комплекс ставків, луків,боліт, що знаходяться в заплаві річки Полонки, довжиною 7,5 км і середньою шириною 0,5 км, є місцем концентрації водоплавних та навколоводних птахів у період розмноження та міграції. Тут зареєстровано 104 види птахів, з них 58 гніздових, серед яких зустрічаються й рідкісні види, занесені до Червоної книги України (лелека чорний, чернь білоока, гоголь, лунь польовий, журавель сірий, крячок великий, а також рідкісних у регіоні та мало чисельних видів, зокрема, гагара чорновола,баклан великий, чапля велика біла, чапля руда, шугайчик, шилохвіст, крех великий, курочка мала, сова болотяна, синиця вусата, вівсянка сіра).
Гідрологічний заказник “Чорногузка” розміщений між селами Сьомаки та Гірка Полонка Луцького району, займає площу 1500 га. Створений розпорядженням Облдержадміністрації №132 (від 26.05.1992 р.). це заплава річки Чорногузки в межах водоохоронної зони, довжиною 22 км, шириною від 100 до 700 м, де серед цінних злаково-осокових асоціацій зростають м'ятлик, тимофіївка лучна, осока мишача і широколиста; з різнотрав'я - ромашка та незабудка лучні, калюжниця болотна, хвощ; серед чагарників переважає вільха, крушина. Фауна цього заказника нараховує понад 100 видів хребетних, сереж них зустрічаються видра річкова, горностай, що занесені до Червоної книги України.
Ботанічна пам'ятка природи “Група дубів - велетнів” утворена рішенням Облвиконкому №255 (від 11.07.1972 р.) в селі Тарасове Луцького району, його площа 0,05 га. На краю лісового масиву тут височить п'ять окремих дерев віком більше 325 років.
Заповідне урочище “Радомишль” розміщене в селі Радомишль Луцького району, займає площу 18 га, належить до Луцького дерлісгоспу Луцького лісництва. Створене розпорядженням Облвиконкому №532 (від 15.12.1978 р.). це єдина на Волині ділянка буково-дубового лісу віком 60 років, штучного посадження.
Парк-пам'ятка садово-парково мистецтва “Першотравневий” створена рішенням Облвиконкому №468 (від 26.09.1977 р.). знаходиться в селі Тарасове луцького району, займає площу 10,8 га, належить Луцькому держлісгоспу Луцькому лісництву. Цей парк - ділянка штучних насаджень серед лісового масиву, де зростають екзотичні для Волині породи дерев (тюльпанове дерево, дугласія, бархат амурський, катальпа тощо) […].
1.3 Економічна характеристика Луцького району
Економічний потенціал промисловості району формує переробна промисловість, зокрема харчова галузь.
За січень - лютий промислові підприємства району реалізували продукції на суму 162,2 млн. грн. (16,2 відсотка обласного обсягу). У розрахунку на одну особу реалізовано продукції на суму 2725 грн.
У аграрному секторі району за 2009 рік вироблено валової продукції (в порівняльних цінах 2005 року) на суму 251,3 млн. грн. Сільськогосподарськими підприємствами відповідно вироблено продукції на суму 95,5 млн. грн., що на 7,6 млн. грн. менше у порівнянні з 2008 роком.
За І квартал 2010 року сільськогосподарськими підприємствами реалізовано на забій 479 тонн худоби в живій вазі, що на 29,8 відсотка менше, ніж торік. Продуктивність дійного стада становить 1144 кг, що на 102 кг або 9,8 більше, ніж у відповідному періоді 2009 року.
В активній частині господарств вводяться в дію сучасні технології і обладнання, що є запорукою дальшого розвитку галузі, а саме підвищення продуктивності та економічної ефективності тваринництва.
У районі 25 підприємств виконують будівельні роботи. Обсяг виконаних ними робіт за січень - березень поточного року склав 3,2 млн. грн., що на 51,7 відсотка менше, ніж у І кварталі 2009 року. Питома вага району в обласних показниках складає 11,3 відсотка.
8 грудня 2009 року введено в експлуатацію об'єкти першої черги нового заводу з виробництва харчових продуктів ВАТ „Волиньхолдінг” (с. Смолигів), а на поточний рік запланована здачу в експлуатацію усього комплексу.
Зведений бюджет району за І квартал виконано на 74,9 відсотка (надійшло 7,6 млн. грн.).
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування суб'єктів господарювання району за січень - лютий 2010 року склав 1,7 млн. грн. збитку.
До стабільно працюючих прибуткових підприємств можна віднести ВАТ „Волиньхолдінг”, ТзОВ „Кромберг енд Шуберт Україна” та ТзОВ „Модерн - експо”.
Загальний обсяг продажу споживчих товарів за усіма каналами реалізації, з урахуванням діяльності підприємців - фізичних осіб, за І квартал поточного року становив 40,8 млн. грн., що у порівняних цінах на 1 відсоток менше, ніж у відповідному періоді 2009 року.
Переважну частину загального обсягу (81,9 відсотка) формують підприємства - юридичні особи. Вони реалізували товарів на суму 33,4 млн. грн., що у порівняних цінах на 0,8 відсотка менше, ніж у відповідному періоді минулого року.
Щорічно зростає продаж споживчих товарів за усіма каналами реалізації в розрахунку на одного жителя району, середньомісячний його розмір досяг 229 грн. (за І квартал 2009 року - 203 грн.).
Головним пріоритетом у соціальній сфері залишається сприяння зростанню грошових доходів населення, підвищення рівня життя.
За 2009 рік середньомісячна заробітна плата працівників району склала 1333 гривень.
Як і раніше, має місце диференціація розмірів заробітної плати за видами економічної діяльності. Вищий рівень зарплатної плати спостерігається у працівників промисловості та освіти (відповідно 1610 і 1516 грн.), найнижчий її розмір - у рибальстві (698 грн.).
На 1 квітня 2010 року допущена заборгованість із виплати заробітної плати серед економічно - активних підприємств у сумі 164,2 тис. грн., а саме: ВАТ „Волиньрибгосп” - 78,9 тис. грн., „Луцька ДПМК” - 38,1 тис. грн., СМП „Луцькагробуд” - 23,9 тис. грн., „ВСМ Косметікс” - 18,1 тис. грн., ДПДГ „Рокині” - 5,2 тис. грн. Порівняно з попереднім місяцем заборгованість зменшилась на 53,1 тис. грн.
За І квартал 2010 року суб'єктам підприємницької діяльності району продано 1 земельну ділянку загальною площею 0,2 га на суму 21,9 млн. грн.
Мале підприємництво характеризується стійкою тенденцією до зростання кількості суб'єктів малого підприємництва.
Малий бізнес забезпечує роботою майже 6 тисяч осіб, що становить 18 відсотків економічно активного населення працездатного віку.
У розрахунку на 10 тис. наявного населення кількість малих підприємств становить 65 (середній по області - 45).
Всього на обліку в районному центрі зайнятості станом на 1.04.2010 року знаходиться 486 осіб, що на 385 осіб менше, ніж у відповідному періоді 2009 року.
Працевлаштовані 207 осіб, що на 9 осіб більше, ніж у 2009 році, 75 осіб задіяні до оплачуваних робіт, 43 особи направлено на професійне навчання.
Одним з основних питань, які мають першочерговість вирішення, є створення нових робочих місць. За звітний період їх створено 353, що становить 39,2 відсотка річного завдання. Власні надходження Пенсійного фонду України в районі за січень - березень склали 23 млн. грн., що становить 100 відсотків планового показника. Середній розмір пенсії по району склав 855,76 грн. Кількість одержувачів пенсії в районі станом на 1.04.2010 року становить 13487 осіб, в тому числі через банківські установи - 3235 особи, що складає 24 відсотки. Виплата пенсій проводиться своєчасно, в строки, передбачені чинним законодавством. На 1 січня 2010 року в район надійшло, з початку інвестування, прямих іноземних інвестицій на суму 20,3 млн. дол. США, що становить 6,2 відсотка обласного обсягу. Обсяг іноземних інвестицій на одного жителя становить 340,6 дол. США. 29 підприємств району отримали інвестиції. За 2009 рік у розвиток економіки та соціальну сферу району суб'єктами господарювання за рахунок усіх джерел фінансування вкладено 439,3 млн. грн. капітальних інвестицій, що складає 15,4 відсотка обласного обсягу. Найвагомішу частку з них (90,2 відсотка) мають інвестиції в основний капітал - 396,1 млн. грн., що на 6,7 відсотка менше, ніж у 2008 році. Господарюючі суб'єкти району за січень - лютий експортували товарів на 19,9 млн. дол. США, що в 1,6 раз більше, ніж у 2009 році. В той же час, імпорт товарів збільшився в 1,4 рази і досяг 21,5 млн. дол. США. Перевищення імпорту над експортом сформувало від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі в сумі 1,6 млн. дол. США, а коефіцієнт покриття імпорту експортом збільшився до 0,9 (за січень - лютий 2009 року - 0,85).
Висока питома вага району в показниках зовнішньоекономічної діяльності області. Вартість товарів, експортованих підприємствами району, становить 36,8 відсотка обласного обсягу. Питома вага імпортних товарів, одержаних підприємствами, становила 39,3 відсотка обласного обсягу.
II. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЛІ В ЛУЦЬКОМУ РАЙОНІ
2.1 Характеристика грунтового покрову та його агрохімічні властивості
Переважаючою грунтотвірною породою Луцького району є леси та лесовидні суглинки. На різних грунтотвірних породах сформувалися різні за генезисом та агрохімічними властивостями ґрунти. Основними різновидами ґрунтів є: дерново-підзолисті,сірі опідзолені, сірі опідзолені глеюваті, темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені слабо змиті, чорноземи опідзолені середньо змиті, лучно-болотні, торфово-болотні, намиті карбонатні легкосуглинкові. Більшість із цих ґрунтів мають значну родючість, однак потребують деяких агротехнічних заходів для поліпшення їх родючості.
Дерново-підзолисті ґрунти. Загальною особливістю всіх їх видів є поділ профілю на горизонти вимивання і вмивання колоїдів та окислів, кислотність, не насиченість вбирного комплексу основами і мала їх біологічна активність. За ступенем підзолистості вони поділяються на слабо - і середньо підзолисті, за гранулометричним складом - на піщані, глинисто-піщані і супіщані. Грунтотвірні породи, на яких утворилися ці ґрунти - воднольодовикові відклади, які є більше характерними для північної частини району.
Дерново-підзолисті ґрунти поширені в північно-східній і західній частинах району незначними острівками, використовуються як орні землі і частково під лісом. Ґрунтові води на глибині 3-5 м. У глеюватих відмінах спостерігається оглеєння у нижній частині ілювіального горизонту або в ґрунтотворній породі і тут ґрунтові води залягають на глибині 1,8-2,5 м.
Гранулометричний склад ґрунтів - піщаний та глинисто-піщаний, тобто ці ґрунти відносяться до найменш родючих. Легкий механічний склад обумовлює низький ріст гумусу в них. Так, за даними лабораторних аналізів дерново-слабопідзолисті ґрунти містять гумусу у верхньому гумусово-елювіальному горизонті 0,7-1,0%. Реакція ґрунтового розчину сильно кисла, середньо кисла і близька до нейтральної, в них pН 4,4-5,7, сума увібраних основ 1,6 мг/екв на 100г ґрунту, гідролітична кислотність 0,9-1,6 мг/екв на 100г ґрунту, ступінь насичення основами 52%. Валові запаси азоту і фосфору незначні і становлять, відповідно 0,10% та 0,42%.
Опідзолені ґрунти підрозділяються на дві генетичні групи:
- опідзолені чорноземи і темно-сірі ґрунти, які мають складний генезис;
- справжні лісові ґрунти власне підзолисті лісостепові-сірі і ясно-сірі опідзолені ґрунти.
Чорноземи опідзолені та сірі опідзолені ґрунти характерні значною гумусованістю (крім змитих відмін) порівняно високою насиченістю увібраним кальцієм, слабким порушенням структурованості, кротовинами, вилуженість від карбонатів, помітна кислотність, порушеність та переміщення колоїдів у нижні шари в зв'язку з цим, диференціація колоїдного елювію і ілювію.
Ясно-сірі і сірі опідзолені ґрунти - це справжні підзолисті ґрунти Лісостепу. Вони не мають реліктових чорноземних ознак, слабо гумусовані, не насичені увібраним кальцієм і мають профіль чітко диференційований на горизонти колоїдного елювію і ілювію. Утворились ці ґрунти на лесових породах.
Ясно-сірі і сірі ґрунти - це еродовані ґрунти різного ступеню змитості. Використовуються в основному як орні землі.
Сірі опідзолені ґрунти є основним фоном ґрунтового покриву району, залягають великими масивами на підвищених вирівняних плато та схилах по всій території. На рівних ділянках і плато залягають не змиті, а на схилах, що зазнають впливу водної ерозії - слабо -, середньо - і сильно змиті різновидності з різним процентним співвідношенням тих чи інших компонентів.
За гранулометричним складом вони супіщані і легкосуглинкові з вмістом фізичної глини 10-20 і 20-30%.За даними лабораторних аналізів вони містять гумусу 1,1-1,5%, гідролітична кислотність 0,7-2,5 мг/екв на 100 г ґрунту, сума увібраних основ 7,2-14,1 мг/екв на 100г ґрунту. Ступінь насичення основами 76-92%. Слабо змиті різновидності їх - 674,29 га або 26% характеризуються тим, що змивом охоплено тільки верхню половину гумусового елювіального горизонту (НЕ). Середньої і сильно змиті різновиди залягають на схилах різної крутизни і експозиції. У середньо змитих,змитий увесь або майже увесь гумусовий елювіальний горизонт (НЕ), у сильно змитих, змитий весь гумусовий елювіальний і верхня частина ілювіального горизонту. Отже, у змитих ґрунтах змивом знищена родюча частина, яка поступово окультурюється і переходить в орний шар і цим пояснюється їх бідність на гумус і поживні речовини.
Ясно-сірі і сірі опідзолені ґрунти слабогумусовані мало структурні і орний шар пилуватий, а тому схильні до утворення ґрунтової кірки, запливання і швидкого ущільнення.
Темно-сірі опідзолені супіщані і суглинкові ґрунти залягають невеликими ділянками на вирівняних плато в північній, східній і західній частинах землекористування, використовуються в основному як орні землі.
Темно-сірі опідзолені ґрунти відрізняються від сірих більшою глибиною гумусового горизонту, кращою структурою, а звідси кращим водно-повітряним режимом та мінеральним живленням.
За даними лабораторних аналізів темно-сірі опідзолені супіщані і легкосуглинкові ґрунти мають гумусу 1,6-2,0%. З глибиною кількість його зменшується, сума увібраних основ 7,8-30,1 мг/екв на 100 г ґрунту, гідролітична кислотність 0,4-2,1 мг/екв на 100 г ґрунту, реакція ґрунтового розчину слабо кисла і нейтральна.
На схилах зустрічаються слабо - і середньо змиті відміни темно-сірих ґрунтів. У слабо змитих відмінах, змито верхню половину гумусово-елювіального горизонту, у середньо змитих повністю змитий гумусово-елювіальний горизонт і на поверхню виходить горизонт HI.
Чорноземи опідзолені супіщані і легко суглинкові ґрунти - використовуються як орні землі. Залягають в центральній частині землекористування. Від темно-сірих опідзолених ґрунтів відрізняються ознаками чорноземної фази грунтотворення при наявності ряду ознак опідзолення:
- ґрунти добре гумусовані і на значну глибину;
- мають зернисто-грудкувату структуру;
- опідзоленість профілю виявляється в його безкарбонатності аж до материнської породи, а також у явній не інтенсивній ілювіальності перехідного горизонту.
Фізико-хімічні властивості опідзолених ґрунтів чорноземів сприятливіші ніж в попередніх темно-сірих ґрунтах. Вміст гумусу за даними лабораторних аналізів у верхньому гумусово-елювіальному горизонті 1,9-2,1 %, з глибиною кількість його зменшується. Сума увібраних основ 13,1-23,9 мг/екв на 100 г ґрунту, гідролітична кислотність 1,2-2,7 мг/екв на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину слабо кисла, близька до нейтральної та нейтральна. Ступінь насичення основами 83-96 %.На підвищених ділянках плато і схилах залягають змиті різновидності чорноземів опідзолених.
Намиті опідзолені ґрунти - це ґрунти, які являють собою делювіальні наноси, які відкладаються по днищах балок, за рахунок змиву із схилів верхнього гумусового горизонту.Гумусове забарвлення в них сягає до глибини 150 см з ознаками намулювання (шаруватість). Ґрунти дуже добре гумусовані, легкосуглинкові добре забезпечені вологою, поживними речовинами і найбільш родючими, але здатні до запливання, тому погано піддаються обробітку.
Чорноземно-лучні та лучні легко суглинкові ґрунти використовуються як орні землі та кормові угіддя. Залягають на зниженнях слабо хвилястої рівнини. Ці ґрунти є проміжними між лучними і чорноземними. Верхня частина їх профілю формується під впливом атмосферних опадів, а нижня зазнає впливу підґрунтових вод, що залягають на глибині 2,5-3,0 м. від поверхні.Чорноземно-лучні легкосуглинкові ґрунти характеризуються наявністю ознак оглеєння у ґрунтоутворюючій породі.
Лучно-болотні і мулувато-болотні використовуються як природні кормові угіддя і під болотами. Це - потенційно родючі ґрунти, але перезволожені. Значна частина площі цих ґрунтів розміщена в межах осушувальної мережі. Мають відрегульований водно-повітряний режим, високу забезпеченість гумусом та значні валові запаси поживних речовин.
Торфоболотні і торфовища використовуються як природні кормові угіддя. Торфово-болотні ґрунти мають шар торфу до 0,5 м торфовища - до 1,5 м. осушені масиви цих ґрунтів інтенсивно використовуються під сіяними кормовими культурами.
2.2 Соціально-економічні особливості розвитку землекористувань
На території району розміщується 85 населених пунктів, із яких 2 селища міського типу, 83 села; 2 селищні ради та 23 сільські.
Організація території господарства і виробничих центрів ув'язана з рішенням проекту планування і забудови населених пунктів, згідно яких в населених пунктах передбачено, крім житлової зони, зону відпочинку і культурно - побутові заклади. Всі ці заходи розміщені в ув'язці з вуличною і дорожньою сіткою таким чином, щоб забезпечити зручний зв'язок полів і ферм з цими закладами і житлом кожного працівника господарства. Всі дороги між населеними пунктами - заасфальтовані, крім того, всі села газифіковані.
Чисельність населення по району станом на 1 лютого 2010 року становить 59785 осіб, із яких міське населення - 5963 особи, сільське - 53822 особи.
Мале підприємництво характеризується стійкою тенденцією до зростання кількості.
Малий бізнес забезпечує роботою майже 6 тисяч осіб, що становить 18 відсотків економічно активного населення працездатного віку.
У розрахунку на 10 тис. наявного населення кількість малих підприємств становить 65 (середній по області - 45).
Агропромисловий комплекс району
Еколого-економічна ефективність використання землі в Луцькому районі курсовая работа. География и экономическая география.
Собрания Сочинений Эдуард Асадов
Дипломная работа: Техногенная россыпь Андрее-Юльевского участка
Доклад по теме Буддизм в Таиланде
Дипломная работа: Организация бухгалтерского учета контроля и анализ расходов бюджетного учреждения
Как Писать Сочинение Про Маму
Доклад по теме Перемежающийся ночной приапизм
Дипломная работа: Процесс управления организационными коммуникациями на предприятии машиностроения
Контрольная работа по теме Рекомендации по совершенствованию системы менеджмента качества на примере ГБОУ СПО 'МГКБИТ'
Курсовая работа: Международные контракты. Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная Работа 7 Класс Геометрия Окружность
Доклад по теме Цилиндр и конус
Английский Практические Работы
Контрольная работа по теме Комедии Аристофана. Место комедии в античном обществе
Реферат: Товароведная характеристика масла
Характеристика Практической Работы
Курсовая работа по теме Невербальная коммуникация, ее структура и основные элементы
Курсовая работа: Работа с графическим пакетом Corel Draw и создание тестовой программы в среде Visual Basic
Дипломная работа: Распределенная система терминального управления техническим объектом
Реферат: Центральный банк
Реферат по теме Туризм в Карелии
Организация и методика учета и аудита денежных средств предприятия и анализ денежных потоков (на примере КП "ЖЭО") - Бухгалтерский учет и аудит магистерская работа
Организация бухгалтерского учета - Бухгалтерский учет и аудит реферат
Кровоносна система - Биология и естествознание дипломная работа