ЕЙДОС (філософська мініатюра)

Афіни. Філософи усіх часів зібрались на раду. Головує Платон.

ПЛАТОН: Сьогоднішню раду я хочу розпочати з оголошення. Відповідно до постанови Ареопагу 27/0-18 від 09/11/336 р. до. н. е. «Про стандартизацію філософських роздумів», ми зобов’язані викласти наші філософські роздуми по новому ейдосу (форма № Н-3.04), який нам прислав Ареопаг. Це потрібно зробити до понеділка. Хто не зробить — тому догана.

(Рядами філософів пройшов невеликий шум. На мить всі замовкли. Нарешті озвався Діоген)

ДІОГЕН: Новий ейдос!? Знов!? В бочці бачив я ці ваші ейдоси!

ПЛАТОН: Тиша! Маємо новий ейдос з Ареопагу і треба вирішити, що з ним робити.

ПРОТАГОР: А нумо надішлімо їм старий ейдос. Я можу довести, що новий ейдос не відрізняється від старого.

СОФІСТИ: І я! І я!

СЕНЕКА: Нема на то ради. Треба переписувати ейдос (Виходить і мовчки сідає переписувати ейдос).

СОКРАТ: Піду краще щось вип’ю (Теж виходить).

АРІСТОТЕЛЬ (підводиться): Вчителю, ось я написав свої роздуми. У них вже є певний ейдос. Чому ти кажеш, що ейдоси присилає нам Ареопаг? (Кладе на стіл Платону сувій пергаментів)

СХОЛАСТИ: Він правий. Амінь! Алілуя!

ПЛАТОН: Ейдоси існують у світі ейдосів, а Ареопаг їх нам присилає. Якби ти там був трохи довше, то не молов би язиком.

АРІСТОТЕЛЬ: Ти друг, але істина дорожча.

ПЛАТОН: Ти ще зовсім юний, синку… (оглядає збори). А де Епікур? Де цей нероба? Подзвоніть йому хтось (Габермас набирає Епікура і передає трубку Платону). Чому ти не на раді? Тобі відомо, що за невиконання розпорядження Ареопагу тобі світить догана?

ЕПІКУР (ніжиться в ванні з красунями, які підносять йому вино в золотих кубках і обмахують віялом зі страусового пір'я): Коли ми є, догани нема. Коли догана є, нас нема.

ПЛАТОН: Ти не боїшся Ареопагу?

ЕПІКУР: Його нема чого боятись. Йому до нас немає діла.

АРІСТОТЕЛЬ (до Платона): До речі, Ареопаг затвердив мою тему по калокагатії?

ПЛАТОН: Скільки тобі можна казати, що ти не можеш писати про калокагатію. Її немає у затвердженому Ареопагом переліку спеціальностей з філософських роздумів. Є спеціальності 035 «ЕТИКА» і 036 «ЕСТЕТИКА». А калокагатії немає.

АРІСТОТЕЛЬ: Тобто калокагатія є, а спеціальності нема? Я буду скаржитись.

ПЛАТОН: Навіть не пробуй. Не бери приклад з Сократа, який вже ходив в Ареопаг, розказував їм, що вони там всі дурні і нічого не знають. Згадай, як це для нього все погано закінчилось. Якщо будеш багато випендрюватись, вони перекваліфікують твою роботу на спеціальність «Архе» і відправлять в мілетську спецраду. А там її завалять.

АРІСТОТЕЛЬ: Не завалять. Не матимуть до чого причепитись. В мене все чітко — і зноски, і посилання у квадратних дужках, і 14-ий кегль через 1,5 інтервал, і список літератури, оформлений відповідно до вимог останнього «Нормативного стандарту філософських роздумів», затвердженого Ареопагом. І всіх наших авторитетів я процитував: ось і Гомер, і Гесіод, і голова мілетської спецради Фалес. Може когось забув?

ПЛАТОН: Все одно знайдуть, до чого прискіпатися. Скажуть, що ти не достатньо обґрунтував твердження, що світ походить з води. А ще призначать тобі опонентом когось з піфагорійців. А ті скажуть, що ти не використовуєш кількісні методи.

АРІСТОТЕЛЬ: Справді. З Ареопагом краще не сперечатись.

ПЛОТІН: В мене є ідея. Нумо розташуймо всі наші ейдоси в ієрархічному порядку і подивимось, який з них найголовніший.

НЕОПЛАТОНІКИ: Чудова ідея! Підтримуємо!

ДЕЛЕЗ: Яка ієрархія? Ареопаг — це ризома.

ВІЛЬЯМ ДЖЕЙМС: Я б сказав «квітучий хаос, що гуде і дзижчить».

МАКС ВЕБЕР: Ареопаг знає, що робить. Він є найбільш раціональним типом.

ШОПЕНГАУЕР: Цей Ареопаг — найгірший з усіх можливих ареопагів.

ЛЕЙБНІЦ: Ні, він найкращий.

ШОПЕНГАУЕР: Найгірший! Крім того, я не впевнений, чи він існує насправді, чи лише в моїй уяві.

ТОМА АКВІНСЬКИЙ: Ареопаг справжній. Я маю п’ять доказів.

АНСЕЛЬМ КЕНТЕРБЕРІЙСЬКИЙ: Достатньо одного.

БЕРТРАН РАССЕЛ: Г..но ці ваші докази! Так само можна довести, що навколо Землі літає чайник.

КАНТ (до Томи): Звідки ти знаєш? Ти був в Ареопазі? Ти бачив його на власні очі? Якщо ні, то як ти можеш стверджувати, що він існує? Твердження «Ареопаг існує» і «Ареопаг не існує», виходить, рівнозначні.

ВІТҐЕНШТЕЙН: Підтримую. Якщо про Ареопаг не можна говорити, то про нього потрібно мовчати.

ПІРРОН: Хлопці, а хоч щось взагалі існує?

ДЕКАРТ: Я мислю, отже, я існую.

БЕРКЛІ: Неправда. Це мислить ідея у свідомості Ареопагу.

МАРКС: Годі балакати! Ареопаг треба скинути! (Виходить в куток і щось активно обговорює з Енгельсом)

КОНФУЦІЙ: Не роби Ареопагу того, чого не зробиш собі сам.

ГЕГЕЛЬ: Можна я скажу… Кхе-кхе (читає): «В-собі і для-себе буття Ареопагу — це чисте ніщо, або ідея, яка у своєму абсолютному самоототожненні…»

ВСІ: Що-що??? (Гегель червоніє)

МАРКС: Правильно! Це ще один аргумент, що Ареопаг потрібно скинути. Молодець, Георг! (плескає Гегеля по плечу)

НІЦШЕ: Ареопаг помер! Тепер я сам собі Ареопаг.

Платон закриває засідання. Всі виходять. Залишається Альбер Камю.

****************************************************************************

КАМЮ: Життя — це абсурд (закурює).

(джерело: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1510026849116360&set=a.920503718068679&type=3)