Дванадцять цитат великого Михайла Колодзінського

▪️ «Не будувати Україну тільки над Дністром чи Дніпром, але Україну в таких розмірах, які їй вимірив самий Творець, коли надавав землі нинішній географічний вигляд. Схід Європи мусить бути наш, бо такий заповіт зіставили нам наші прадіди».

▪️ «Степові орди загрожували постійно цілому українському народові й уся Україна була безнастанно в стані облоги. У початках існування Київської Держави небезпека від степовиків була менша - завдяки починам геніальних полководців України, які не тільки відганяли степовиків, але вивели український нарід на підбій сусідніх держав. У кожному разі війна зі степовиками в Київській Державі була війною не тільки українських володарів, але цілого українського народу. Тому й спосіб ведення війни, як і погляд на неї, були зовсім інші у нас, як у західній Европі. Не можемо забути, що від появи українського народу над Дніпром аж до початків ХVIII ст. Україна була тереном вічних боїв зі степовиками.»

▪️ «Нам не можуть імпонувати малі армії, малі концепції й малі люди. Творити мусимо велике й захоплююче, відповідно до нашого історичного призначення.»

▪️ «Мусимо зрозуміти, що центром нашого Історичного життя є Київ, та що тільки посідання Києва затверджує за нами здобутки на інших фронтах. Київ є символом "руської землі", за яку згинув Святослав. Київ має для нас більше значення, як, скажім, Берлін для Німеччини,, чи Париж для Франції. Київ є святим містом, це "матір руських городів", або "Єрусалим руських городів", як називають його чужинці. Містика оповиває Київ, і ми не сміємо її нехтувати. Ми мусимо свято вірити, що апостол Андрей предсказав постання Києва й великої держави над Дніпром, і з цією легендою треба нам єднати заміри Творця, бачити на Сході Европи велику державу. Чар Києва є однаково сильний у кожному закутку України. Не військовий провід УГА запалив її в поході на Київ 1919р., але свята містика Києва й атавістичні інстинкти "боронити колиску нашої нації". Не вільно нам забувати, що Київ і Дніпро є дійсно колискою українського народу, тому в нашій воєнній доктрині мусимо поставити Київ і Дніпро як осередну точку, біля якої обертаються всі наші стратегічні пляни.»

▪️ «У козацьких війнах ми виростали з рабів на нарід володарів. Козак став уосібленням лицарськости, гідности й месіанізму. Бо запорожці відчували вагу месіянізму, коли існування Запоріжжя зв'язали з потребою боротьби з бусурменами. Це були часи, "коли турецька імперія загрожувала Европі. Боротьба з турками була святою боротьбою, бо це була боротьба хреста з півмісяцем. І ми можемо бути гордими, що запорожці здобули для себе в історії назву "оборонців християнської віри". І сьогодні в нашій націоналістичній революції ми не сміємо забувати, що ми теж оборонці Хреста проти чортівської влади Комінтерну. Перемога українського націоналізму на Сході Европи - це також перемога Христа над Антихристом.»

▪️ «Нема тут нічого неморального, о що ми хочемо забезпечити для себе Апшеронський півострів. Як не ми, то хтось другий захопить його, бо Азербайджан має понад 3000000 населення, з чого більше ніж 700000 перепадає на Баку! Такий маленький народець не в силі нічого зробити з нафтою. Зрештою, як і азербайджанці будуть ворохобитися, то о ми будемо мати вірмен проти них. Вірмени, знову стиснені межи чужими расово, культурно, релігією і всім іншим татаро-турець кими народами, будуть все шукати опертя в Києві.»

▪️ «Хто бачив в світі щоб материк робив з провінцією якусь державну конвенцію? Треба було вислати військо на Кубань, побити більшовиків, подати поміч кубанським соборникам і злучити Кубань т нероздільно з Києвом. Бо Кубань - цеє чисто етнографічна українська земля і прилучення її до Києва вимагає інстинкту збереження, хоч би політичні й інші обставини були проти цього. Кубанці мають чистішу українсько-запорозьку кров, тому жодні жертви не можуть нас відстрашити зайняти Тмутараканське князівство і опертися об чарівний Кавказ.»

▪️ «Український народ має найкраще розвинені воєнні прикмети й інстинкт, які є найважнішою і найкращою спадщиною по наЛ ших предках. Тільки духовні мародери й нікчемні боягузи можуть верещати, що український народ є народом пацифістів. Одначе наші вороги й світова історія вважають нас о народом войовників. В дійсності воно так є. На жодному полі не проявлялися так позитивні прикмети нашої нації, як на воєнному. Всі пацифістичні ідеї, які нам старалися прищепити вороги свої і чужі, відбилися від душі української нації, як горох від стіни»

▪️ «Ми збираємо всі поневолені народи до війни з Москвою, в ім'я великих цілей, які має виконати Україна, а не Москва. Ми не можемо розуміти так месіанізм, що розіб'ємо Москву, а потім скажемо так як Центральна Рада всім кавказьким народам, калмикам, казахам, киргизам, туркменам і т.п., щоби вони робили собі що схочуть з дарованою свободою. Це був би не месіанізм, але онанізм політичний. На другий день по такому визволенню їх би забрала знову Москва.»

▪️ «Наш месіанізм полягає в першій мірі в тому, щоби збудувати українську імперію, а не щоби ставити на одному рівні визволься ну боротьбу України зі звичайним бунтом казахів чи башкирів.»

▪️ «Наше геополітичне положення, як рівно ж наші духовні прикмети, наказують нам бути імперіалістами. Тільки імперіалізм виводить народи на шлях слави, значення і добробуту. Імперіалізм мусить бути в крові нації, а не штучний. Мусить нас гнати вперед незнана туга простору з незнаними землями, переможними боями і славою. Коли з цим всім лучаться великі культурні здібності, то імперіалізм є творчий і приносить благодать для людей.»

▪️ «Кавказьські народи будуть мати змогу знайти місце для себе в історичній Ц місії українського народу.»