Духовний розвиток особистості дитини засобами позашкільної освіти - Педагогика методичка

Духовний розвиток особистості дитини засобами позашкільної освіти - Педагогика методичка




































Главная

Педагогика
Духовний розвиток особистості дитини засобами позашкільної освіти

Духовність як невід’ємна частина розвитку рис особистості. Критерії та рівні сформованості духовних якостей в учнях. Особливості розвитку творчої особистості в позашкільній освіті. Етичне і трудове виховання як основа процесу духовного розвитку дитини.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Духовний розвиток особистості дитини засобами позашкільної освіти
Духовність - це здатність переводити універсам зовнішнього буття у внутрішній світ особистості на етичній основі, здатність створювати той внутрішній світ, завдяки якому реалізується собі тотожність людини, її свобода від жорстокої залежності перед ситуаціями, які постійно змінюються. Духовність, врешті-решт, приводить до своєрідної смислової космогонії, поєднання образу світу з моральними основами особистості.
Проблема формування духовного розвитку дітей є актуальною і належить до проблеми соціального характеру, оскільки пов'язана з таким поняттям, як формування особистості. Однією з виховних цілей освіти є підняття національної свідомості, виховання справжнього громадянина, а поштовхом до цього є , в першу чергу, виховання духовної особистості. Про духовний світ людини необхідно турбуватися ще змалку, бо саме тоді відбувається становлення вищих морально-естетичних канонів та ідеалів. Духовне життя охоплює процеси виховання, освіти, науки, культури, літератури, мистецтва і відображається в поглядах, думках, суспільних явищах, в реалізації духовних потреб та інтересів людини.
Наше суспільство переживає період стрімких далекосяжних змін : технологічний процес, світову конкуренцію, економічну кризу і все це вимагає дотримання моральних чеснот. Тому духовний розвиток молоді дуже важливий в наш час. Поволі, ми стаємо свідками все більшої бездуховності. Сучасним батькам ніколи займатися духовним та моральним розвитком дитини через стрімку течію життя, активну життєву позицію та брак часу. Вся їх турбота зводиться лише до матеріальних здобутків, а звідси й духовна деградація молоді, в якої зовсім немає поваги до історичного минулого та надбань наших предків. Для сучасної молоді цікавіше розваги, аніж прочитання книги чи перегляд вистав у театрі. І тому виховання людини, спроможної подолати економічні труднощі, духовну деградацію, моральне та фізичне виснаження має взяти на себе також і позашкільний заклад.
Проблема формування духовності вихованців - одна з провідних актуальних проблем нашої держави, тому що успішний розвиток демократичних процесів в Україні залежить від багатьох умов, серед яких перше місце посідає гармонізація соціального життя нації та духовне відродження громадян. З перетворенням України на самостійну державу освіта стала власною справою українського народу. Розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національного відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні.
Динамізм, притаманний сучасній цивілізації, зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, швидка зміна техніки і технологій в усьому світі - все це потребує створення таких умов, за яких народ України став би нацією, що постійно навчається.
Існуюча в Україні система освіти перебуває в стані, що не задовольняє вимог, які постають перед нею в умовах розбудови української державності, культурного та духовного відродження українського народу. Це виявляється передусім у невідповідності освіти запитам особистості, суспільним потребам та світовим досягненням людства; у знеціненні соціального престижу освіченості та інтелектуальної діяльності; у спотворенні цілей та функцій освіти; бюрократизації всіх ланок освітньої системи.
Духовність - творча спрямованість, наснага, енергія людини. Для пробудження і подальшого розвитку особистості дітей, для формування їх творчого потенціалу, інтересу до навчання необхідно створити відповідні умови. Нині близько 2 млн. дітей і підлітків починають свій шлях до творчості більш ніж у 2-х тисячах позашкільних закладів, де і забезпечуються всі умови для розумового, творчого, духовного розвитку дітей і юнацтва .
Варто зазначити, що усе життя людини - різнопланова, багатогранна система стосунків. Особистість розвивається в процесі діяльності, яка сприяє встановленню, зміцненню, розширенню взаємин з навколишнім середовищем. І все це безпосередньо пов'язане з формуванням духовних та моральних якостей, за розвиток яких відповідає єдиний осередок, що має вплив на дитину -позашкільний заклад.
Сучасний педагог повинен переосмислити застарілі, „закам'янілі” технології навчання, відійти від установлених канонів в суспільстві щодо моральних цінностей і переорієнтуватися на передові, інноваційні форми та методи проведення занять в гуртках.
Прийняття Закону України „Про позашкільну освіту” суттєво змінили місце і роль позашкільної освіти в структурі загальної освіти України, а також сприяли більш інтенсивному процесу змін у системі позашкільної роботи і позашкільного виховання, трансформації їх у нову якість - позашкільну освіту. Згідно Закону України „Про позашкільну освіту”, основними із завдань позашкільної освіти є:
1. Виховання у вихованців, учнів і слухачів поваги до Конституції України, прав і свобод людини та громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії;
2. Виховання у вихованців, учнів і слухачів патріотизму, любові до України, поваги до народних звичаїв, традицій, національних цінностей Українського народу, а також інших націй і народів;
3. Виховання у вихованців, учнів і слухачів шанобливого ставлення до родини та людей похилого віку;
4. Створення умов для творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку вихованців, учнів і слухачів.
Науковий проект рекомендується керівникам гуртків та працівникам позашкільної освіти для вдосконалення досвіду та роботи над духовним вихованням дітей та підлітків
У процесі життєтворчості, подолання кризових явищ зростає роль позашкільних закладів, які покликані допомогти дитині знайти сенс життя, створивши для цього повноцінні умови для її фізичного, інтелектуального та духовного розвитку і саморозвитку.
Розділ I. Духовність - невід'ємна частина розвитку особистості
1.1 Поняття духовності в житті людини
Проблема духовності цікавила людство в усі часи, досліджувалася багатьма науками. Для визначення цього поняття у вчених немає одностайної думки, бо кожен розуміє його по-різному.
Поняття „духовність” завжди мало у філософії важливе значення, воно відіграє визначну роль у ключових проблемах : людина, її місце та призначення у світі, зміст її буття, культура, суспільне життя. І тому такі філософи, як Платон, Аристотель, Григорій Сковорода вважали , що поняття „духовність” є похідним від слова „Дух”, що означає рухливе повітря, повівання дихання, носія життя.
Отже, деякі вчені підтримують думку, що „духовність” - це одухотворення тваринності, сутнісна характеристика людини, що виділяє її зі світу тварин.
А інші вчені вважають, що „духовність” - це ідеал, до якого прагнула людина у власному розвитку, орієнтація на вищі, абсолютні цінності. Загалом, духовність розуміють як тяжіння до любові, гармонії, прекрасного, як творчість, пошук, розвиток.
На думку дослідників, без культу духовності людство гине, бо духовність - це спосіб розбудови особистості, це „зустріч” із самим собою, своєю душею, формування особистості та її менталітету. Духовність характеризується добрим відношенням людини до оточуючих, турботою, увагою, готовністю прийти на допомогу, розділити радість й горе.
Становлення духовності - це вища мета кожної особистості. Духовна людина, як зазначав І.Франко, є такою, що її духовна сутність виходить за межі тілесного, її духовність виявляється лише тоді, коли вона піднімається над собою і стає відношенням сама до себе.
Формування ціннісних орієнтацій - складова частина соціалізації людини в процесі виховання і самовиховання особистості. Відповідно до ієрархії цінностей складається й ієрархія ціннісних орієнтацій особистості: орієнтація на самоствердження, самореалізацію, самодіяльність людини. Ціннісні орієнтації мають різні ступені інтенсивності, різну часову тривалість. Одні орієнтації зникають або послаблюються, а інші - посилюються.
1.2 Критерії та рівні сформованості духовних якостей в учнів
В сучасній педагогіці виникло таке поняття, як „духовний потенціал особистості”. Це поняття необхідно розуміти , як здатність інтегрувати дії, спрямовані на внесення гармонійної впорядкованості в оточуючий світ.
Духовність - це індивідуальний прояв двох фундаментальних потреб: ідеальної потреби пізнання та соціальної потреби жити, діяти для інших.
З визначення можна зробити висновок про структуру духовності, яка складається з таких компонентів:
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
потреба діяльності та самодіяльності.
Размещено на http://www.allbest.ru/
- це стан нужди в об'єктивних умовах, предметах, без якої неможливий розвиток та існування живих організмів, їх життєдіяльність. Потреби людини необхідно розглядати як особливий психічний стан індивіда, як не співвіднесеність в психіці особистості внутрішніх та зовнішніх умов діяльності. Потреба - джерело активності людини.
орієнтація людини на вищі естетичні цінності, вчинки по совісті;
ставлення людини до громадської діяльності;
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Характеристику критеріїв об'єднуємо у таблицю 1
Моральні норми, моральний ідеал, любов та повага до ближнього.
Ставлення до громадської діяльності, доручень. Ставлення до Батьківщини, відчуття справжнього громадянина в собі.
Творча спрямованість, пошуковий інтерес, жага до знань, рівень інтелектуального розвитку.
Життєва позиція, своєї мети , прагнень, свого призначення в житті.
Людина може багато читати, ходити до театру, спілкуватися з розумними людьми, мати тактовність, але якщо її розум та вади свідомо направлені на користь собі, а не альтруїстичні вчинки, то її не можна назвати духовно вихованою.
З високим рівнем сформованості духовності можна назвати людину, яка володіє системою умовностей та регламентацій поведінки, яка має такий рівень культури, при якому спрямовує свою власну природу, свої думки, дії та діяльність на збереження, створення добра, гармонії, прекрасного в житті інших людей. Згідно спостережень Б. Братуся щодо сформованості духовності у дітей слід розглядати три рівні сформованості: високий, середній та низький. Усі ці рівні тим чи іншим способом властиві кожній людині. А в якісь моменти ситуативно перемагає якийсь один з цих рівней. Тож не можна чітко відносити певний рівень до конкретної особи.
Характеристика рівнів сформованості духовності наведена в таблиці 2.
Сформований моральний ідеал: доброта, порядність, чесність, правдивість, справедливість, працелюбність, вміння давати морально - етичну оцінку оточуючим явищам чи вчинкам, активність, любов до Батьківщини, наявність мети життя, творчі здібності, високий інтелектуальний рівень.
Сформований моральний ідеал добра, порядність, чесність, правдивість, працелюбність, активність, високий рівень розумового розвитку.
Не має сформованого морального ідеалу, злість, зрада, підступність, егоїзм, жорстокість, низький розумовий розвиток, не має пізнавального інтересу, патріотичних почуттів, чуйності, мети життя.
На даний час проблема духовності учнівської молоді - одна з головних проблем нашої держави. Особистість має право на самостійність, на індивідуальність. Однак для пробудження і подальшого розвитку індивіда потрібно створити відповідні умови. Сьогодні дуже важливо для нашої держави, щоб кожен її громадянин піднявся над своїми особистими проблемами і намагався збагатитися духовно.
1.3 Розвиток творчої особистості в позашкільній освіті
Діяльність Ровеньківського ЦНТТУМ має яскраво виражену специфіку формування творчої особистості вихованців. Це пов'язано з добровільністю вибору занять, свободою спілкування як з однолітками, так і з педагогами, диференціацією за інтересами, а також методичною спрямованістю педагогів-позашкільників на врахування особливості цієї роботи. Наш заклад допомагає розкрити ті риси характеру, здібності, нахили, які в шкільному житті виявляються не дуже яскраво: порядність, правдивість, працелюбність, чесність, справедливість, любов до Батьківщини.
Постає завдання організації навчально-виховного процесу на основі максимального врахування індивідуальних здібностей, нахилів, таланту дітей, що б забезпечило успіх творчої діяльності.
Творчий розвиток особистості відбувається через навчання-підготовку особистості до життя, участі у творенні матеріально-духовних цінностей, потрібних суспільству. У процесі позашкільної роботи вихованці виконують творчі завдання, які сприяють розвитку їхніх моральних якостей, творчого мислення, виховують творчі здібності, творче засвоєння знань, умінь, що дає змогу подальшого духовного розвитку. В результаті цього у дітей виникають нові потреби, інтереси, запити. Для подальшого морального розвитку творчої особистості доцільно використовується комплекс навчально-виховних та організаційно-масових заходів в нашому Центрі.
Центр науково-технічної творчості заклад охоплює учнів мікрорайонів Алмазного, Чернігівського, Мирного, кварталів Молодіжного, Шахтарського, Гагаріна. Ці райони не мають сприятливого соціально-культурного оточення. Великі виховні можливості нашого Центру використовують ЗОШ № 6, 12, 9, 5, 3 та інші. Під час проведення міських заходів участь у них приймають усі школи міста.
Протягом останнього року активно працювали гуртки в напрямках: науково-технічний, спортивно-технічний, декоративно-прикладний та соціальний. Якщо проаналізувати діяльність закладу з питань збереження мережі, то треба сказати, що мережа повністю збережена. Всього працює 29 груп, в них вихованців - 630, що склало середню наповнюваність - 22 вихованця.
Значна роль у розвитку духовності творчої особистості дитини відводиться розвивальним іграм нового типу - іграм, які моделюють сам творчий процес і в процесі яких створюються сприятливі умови для розвитку творчих можливостей дітей. Розвивальні ігри сприяють розвитку інтелектуальних якостей, а саме: уваги, пам'яті, уміння знаходити закономірності, класифікувати та систематизувати матеріал, здатності до комбінування, уміння знаходити помилки і недоліки, передбачати наслідки власних дій. Саме ці якості становлять основу кмітливості, винахідливості, творчого мислення. Крім цього, проводяться заняття „творчості”: вікторина, аукціон слів, заняття-змагання, заняття-конкурс, рольові ігри, заняття-мандрівки, заняття-диспути, заняття-загадки і т.д.
З досвіду керівника гуртка технічного моделювання „Мрія” Гришиної О.І., можна привести цикл розробок та заходів з національного виховання: „Конкурс сімей-ерудитів”, „Від роду - до народу”, „Сплітаймо український віночок”, „Заняття-презентація „Вернісаж”, майстерні цікавих порад для батьків і вихованців. Сумісна праця керівника гуртка початкового технічного моделювання „Від ідеї до моделі” Густі Л.І. та працівника міської бібліотеки Дуднік Л.А. дають можливість вихованцям детальніше пізнати історію рідного краю та духовно збагатитися. Це такі заходи - „Етикет в питаннях та відповідях”, тематичний вечір, присвячений Молодій гвардії „Пам'ять про Вас в наших серцях живе”, урок державності „Незалежній Україна - слава нині і вовік”. Яскраво та творче проходять заняття у керівника гуртка технічного моделювання „Сузір'я” Романенко Т.Г.: заняття-загадка „Усмішки та сміх приємні для всіх”, заняття-вікторина „Геометричні фігури”, заняття-диспут „Дробинка досягнень”, філософськи роздуми „Пошук істини”. З досвіду керівника гуртка механічної іграшки „Сходинки творчості” Шевченко М.Є. можна побачити постійну участь її вихованців у творчих звітах та заходах як ведучих, у лялькових виставах: „Вище даху”, „Різдвяна ніч”, „Ялинка”, „Добра з Оля господиня”, „Ну, вовк, постривай!”, де діти не тільки виготовляють ляльок, декорації, а мають можливість проявити себе як актори-ляльководи.
При формуванні творчої особистості гуртківця важливу роль відіграють творчі ситуації, в процесі яких діти оволодівають знаннями та навичками, розвивають творчі здібності, виховують в собі духовні цінності. Проблемна ситуація є одним із проявів творчої ситуації, яку можна створити в процесі:
ѕ навчальної експериментальної діяльності;
ѕ створення ситуації з можливістю вибору.
Риси творчої особистості формуються в процесі трудової та дослідницької діяльності, від якої залежить активність, самостійність дитини, розвиток її фантазії, уявлення, потреба пошуку нової інформації, фактів, порівнянь, відкриттів, розвивається науково-дослідницький підхід до вирішення проблем. Відбувається систематичне здобуття нових знань з певної галузі, вміння їх творчо використовувати, набуття вихованцями певних допрофесійних умінь та навичок, орієнтація на трудову діяльність у ринкових умовах, становлення ціннісних орієнтирів, пошук сенсу буття.
Залучення дітей до соціальних перетворень нашої держави, виховання національної свідомості, відродження культури українського народу відбуваються через профільні гуртки, наукові товариства учнів, секції Малої академії наук, масові заходи.
Ефективність формування і розвитку духовної особистості кожної дитини значною мірою залежить від педагога, його особистісних професійних якостей, громадської позиції. Характерними рисами сучасного педагога - позашкільника є глибокі знання своєї спеціальності у поєднанні з методичною майстерністю, розуміння особливостей розвитку дітей певного віку, їхнього внутрішнього світу, бажання і вміння спілкуватися з ними, сучасне науково-педагогічне мислення, готовність до постійної самоосвіти, поглиблення і поповнення знань з різних галузей науки.
Становлення особистості дитини потребує переорієнтації педагогічної діяльності керівника гуртка на творчу, вміння працювати в системному режимі, створювати творчу лабораторію. В кожній дитині природою закладений певний творчий потенціал. Виявити здібності, розвинути їх якомога повніше - таке завдання повинен ставити перед собою педагог. Надзвичайно важливо навчити дитину бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ, правильно і образно висловлювати думки. Саме це допомагає розвинути духовні якості вихованців. Робота ця клопітка і об'ємна, тож розпочинати її необхідно якомога раніше і проводити системно.
У позашкільній діяльності дитина не просто відтворює те, що засвоює. Завдяки своїй унікальності і неповторності, вона розвиває, доповнює знання та навички, вдосконалює їх. Саме в цьому полягає закон творчої поведінки і методики позашкільного педагогічного процесу, яка будується на обов'язковому заохочені різнобічного творчого самовиявлення вихованця, багатстві вражень, створенні оптимальних особистісних стосунків, котрі є джерелом продуктивної творчої діяльності дитячої спільності. Тому принципове значення має розгляд позашкільного педагогічного процесу як цілісної системи безперервної освіти, формування її у специфічних умовах життєдіяльності - у сфері дозвілля.
У ряді досліджень доведено, що у позашкільних закладах створені найбільш сприятливі умови щодо розвитку творчого потенціалу особистості, її задатків та здібностей. Зокрема, як зазначає Т. Сущенко, виховний потенціал позашкільного закладу зумовлений такими факторами і обставинами:
ь Особливі відносини, які найкращім чином залучають кожну дитину до активної перетворюючої діяльності;
ь Гарантія і забезпечення можливості практичного здійснення розвитку творчих інтересів і здібностей;
ь Вільний вибір будь-якого виду діяльності;
ь Наявність технологій виховання всебічно розвиненої гармонійної особистості, створення такого типу відносин, за якими сама особистість прагне максимальної реалізації сил і здібностей.
При цьому головною метою позашкільних закладів є забезпечення потреб у самореалізації, здобуття додаткових знань, умінь та навичок за інтересами та вибором. Ефективність роботи щодо повноцінного розвитку особистості значно підвищується при дотриманні таких психолого - педагогічних умов:
ь Коли створюється емоційна, доброзичлива атмосфера у процесі виконання вихованцями будь-яких завдань;
ь Коли організація діяльності гуртківців з розв'язання завдань здійснюється з опорою на їхні інтереси, потреби, потенційні можливості, здібності тощо;
ь Коли вирішення завдань пробуджує в кожного вихованця дослідницьку активність, поглиблює інтерес до творчої діяльності, спонукає до успішних дій та досягнення поставленої мети.
Основними критеріями при визначенні дієвості інтересу саме до творчої діяльності є:
ь Усвідомлення предмету інтересу, що детермінує поведінку індивіда;
ь Чітко виражена потреба в занятті саме даною діяльністю;
ь Емоційна зацікавленість у процесі творчого пошуку розв'язання різних проблем
Позашкільна діяльність спрямована на виховання вільної особистості. Ця діяльність заснована на законах творчості, які передбачають залучення дітей до реальної співтворчості, інтелектуального діалогу, гармонізацію спілкування, успіх, можливість почуватися вільно. Позашкільна діяльність сприяє розвитку незалежного мислення, розробці прийомів співтворчості й інтелектуальної напруги передбачає експериментування дітей, ігри, гнучке й гармонійне поєднання індивідуальної, групової та колективної діяльності, самостійної та педагогічно скерованої.
Одна з особливостей позакласної діяльності як педагогічного процесу полягає в тому, що дитина не боїться отримати незадовільну оцінку. Спираючись на унікальність і неповторність кожної дитини, педагог має розвинути отримані знання, перетворити їх у соціальний досвід. Завдяки цьому запобігаються функціональний підхід до дитини, фрагментарність у вихованні, інтелектуальні перевантаження.
Педагогічний процес у позашкільній діяльності сприяє формуванню у дітей почуття власної винятковості під час пошуків і створення власних ідей. Діяльність педагога в цьому процесі має бути органічно пов'язана з діяльністю дітей, їх, настроєм і внутрішнім станом. Для повноцінного духовного розвитку особистості, в ЦНТУУМ виховання базується на етичному, національному, трудовому напрямку. Протягом останніх років було проведено безліч заходів для дітей Центру та мікрорайону: розважально-пізнавальна програма „Всі роботи гарні”, диспут „Я так думаю”, концерт „Коло друзів”, „Святого Миколая”, лялькова вистава „Різдвяна ніч”, музичні КВК, тренінги, конкурси, змагання, День людини похилого віку, День інваліда, „Тижні науки, техніки, винахідництва та раціоналізаторства”, „Тижні духовності”, що безумовно сприяє становленню ціннісних орієнтирів та формуванню духовних якостей дітей.
ІІ. Виховання духовності у позашкільному закладі на основі народної педагогіки
2.1 Етичне виховання як основа духовного розвитку дитини
Створення нового суспільства, ґрунтованого на принципах гуманізму і справжньої свободи, неможливе лише шляхом революційних перетворень політичної системи і соціально-економічних відносин. Необхідно також олюднити внутрішній світ людини, наповнити моральним змістом її ідеали, цінності, уявлення про добро і зло. Без пробудження совісті, обов'язку, відповідальності, доброти та людяності, без поваги до людської гідності, без оздоровлення морально - психологічного клімату в суспільстві, в навчальних закладах навряд чи можна розраховувати на докорінні зміни в нашому житті. Названі моральні феномени - етичні цінності (особистісно моральні цінності), які втілюються в категоріях добра, совісті, справедливості, достоїнства, щастя. Етичні цінності (загалом духовні) - передумова й умова конструктивного вирішення загальних проблем світової цивілізації, збереження екологічно чистого середовища, розв'язання міжнаціональних і релігійних конфліктів. Вони виступають регулятором поведінки людей, зумовлюють гуманність особистості, є гарантом її шанобливого ставлення до культурної спадщини народів і націй. Ціннісне, духовне - це загальнолюдське в кожному з нас, це те, що, надаючи вагомість індивідуальному людському існуванню. Інакше кажучи, духовні цінності, це те, що робить індивіда Особистістю, тобто автономною, розумною і само усвідомлюваною реальністю.
Головним критерієм сформованості етичних цінностей в дітях є гуманна поведінка вихованця, яка фіксується за способами і формами вираження етичних норм, що характеризують ціннісне ставлення до людини. Це довіра, повага, людяність, взаємодопомога, великодушність, делікатність.
Виявити рівні сформованості у вихованців етичних цінностей можливо за допомогою методики, яка включає комплекс відповідних технологій, методів та засобів. Вони, перш за все, мають відповідати віковим особливостям дитини, бути місткими, конструктивними, наближені до реального життя вихованців, відображати їх інтереси та прагнення. З цією метою може бути використаний матеріал, що поданий далі.
(з досвіду роботи керівника гуртка „Від ідеї до моделі” Густі Л.І.)
Мета: виявлення знань вихованців про етичні цінності, бажання, небажання розвивати їх в собі, слідкувати їм у повсякденному житті.
1. Який зміст ви вкладаєте в поняття „Добро”, „доброта”?
3. Чи потрібна доброта сьогодні? Чому?
4. Чи згодні ви з думкою „Доброта має бути з кулаками”?
5. Чи властиві вам якості доброї людини? Якщо так, то в чому вони проявляються?
6. Чи намагаєтесь ви бути добрим? Чому?
7. Чи робите щось , щоб розвинути в собі якості доброї людини? Що саме?
(з досвіду роботи керівника гуртка „Мрія” Гришиної О.І.)
Питання та незакінчені речення дають змогу виявити погляди, особистісні якості та загальні життєві принципи дітей.
ѕ Це моє життя і я можу робити з ним все, що хочу.
ѕ Яке враження вам хотілося б справляти на інших людей?
ѕ Назвіть три поняття, без яких ви не можете жити.
ѕ Що для мене важливо: приймати власні рішення...
ѕ Що мене непокоїть чи чого я боюся: ...
ѕ Щоб я хотів, щоб про мене говорили люди: ...
(з досвіду роботи керівника гуртка „Сузір'я” Романенко Т.Г.)
Мета: виявити уявлення вихованців про духовні цінності.
ѕ Справжня та хибна гідність особистості.
ѕ Що значить бути особистістю сьогодні?
(з досвіду роботи керівника гуртка „Сходинки творчості” Шевченко М.Є.)
ѕ Коли матеріальний достаток йде на користь і коли він - умова її руйнування?
ѕ Духовні цінності. Чи потрібні вони сьогодні ?
ѕ Не хлібом єдиним живе людина. Чи це так?
ѕ Яка потрібна доброта у нинішній соціально-економічній ситуації?
(з досвіду роботи керівника гуртка „Проба пера” Петренко О.М.)
Мета: виявити етичні цінності вихованців.
„До редакції газети „Известия” надійшов лист від жителя одного населеного пункту. У минулому він шахтар. Під час війни водив поїзди на фронт. Нині пенсіонер. Переніс важку операцію. Лікарі порадили йому пити відвар гарбуза. З радістю спостерігав він, як цвіли в нього на городі , набирали сили жовті дзвоники. Але одного ранку, коли він вийшов на ґанок, побачив, що всі гарбузи розтоптані, а на вогкій землі сліди дитячих ніг”.
Запитання до вихованців: Чому діти це зробили? Дайте етичну оцінку їхньому вчинку. Щоб ви зробили на місці пенсіонера?
ѕ Винні дорослі: вони не організували дозвілля цих дітей.
ѕ Діти ніколи не бачили ранніх гарбузів, захотіли подивитися, що це таке.
ѕ Старий їх раніше чимось образив, і це була помста.
ѕ Бездумна витівка дітей, що розтоптали багатоденну працю, надії хворої людини не може бути виправдана жодними причинами й обставинами.
ѕ Ці діти дуже байдужі до людей, думають тільки про себе.
2.2 Національне виховання як основа розвитку духовності вихованців
Одним із найважливіших завдань навчально-виховного процесу є виховання національно-свідомого громадянина, людини демократичного світогляду і духовної культури. Невід'ємною частиною духовного формування вихованців є розвиток їх національної свідомості, що включає любов до Батьківщини, повагу до культури, звичаїв, обрядів свого народу, інтерес до народного фольклору. Виховну роботу в гуртках необхідно планувати з врахуванням вікових особливостей дітей і проводити її через бесіди, диспути на морально-етичні , соціально-економічні теми сьогодення. Керівники гуртків в доступній формі повинні проводити стислі інформування дітей про важливі події в країні, області, місті.
На своєму досвіді та на досвіді вихователів нашого ЦНТТУМ можу сказати, що для повноцінного формування національної свідомості можна використовувати такі форми роботи з вихованцями, як конкурси ( хто краще виріже сніжинку, зліпити всліпу снігура, хто більше відкусить хліба на мотузці, хто краще виконає український орнамент з кольорового паперу та клею, конкурс на кращий вірш „Моя країна” (місто, Батьківщина), конкурс „Кращий знавець української народної пісні”, „Знавець українських загадок”), ігри ( „Зліпи вареник”(хто краще та швидше зліпить вареник з пластиліну), „Намалюй рушник” (використовуються фарби та папір), „Причепи хвіст корові” ( На дошці намальована корова, але без хвоста. Дитині зав'язують очі, дають в руки хвіст з тканини з кнопкою на кінці. Гравець стає на 10 кроків від мішені, обертається на місці 3 рази та ліпить хвіст корові. Виграє команда, яка причепила хвіст туди, де йому належить бути), вікторини („Славетні імена країни” (історичні постаті України), „Давні і добрі символи України” (обереги)), бесіди (про національні символи України, про традиції, звичаї давніх українців, національний одяг українців, державні свята, календарна обрядовість ).
Пропоную розробку заняття та масового заходу для керівників позашкільних закладів (для учнів 5-7 класів), які проходять у рамках „ТИЖНЯ ДУХОВНОСТІ” в ЦНТТУМ.
Размещено на http://www.allbest.ru/
розробка сценарію з національного виховання керівника гуртка журналістики „Проба пера” Петренко О.М.
Мета: ознайомити дітей з українським фольклором. Пробудити інтерес до традицій та звичаїв українців. Виховувати любов до своєї країни, свого народу, бажання берегти та відроджувати національні традиції та обряди, виховувати повагу до оточуючих, вміння цікаво проводити вільний час.
Декорації: рушники, вишиванки, гончарні вироби, вінки, декоративні елементи з українським орнаментом.
Учасники заздалегідь підготовлені до свята (повторили пісні, вірші, обряди України). Діти діляться на 2-3 команди, обирають назву команди. Обирається журі. За кожен конкурс коман
Духовний розвиток особистості дитини засобами позашкільної освіти методичка. Педагогика.
Контрольная Работа Основы Логики 11 Класс
Делопроизводство Организации Курсовая
Лабораторная Работа Покрытосеменные Растения
Реферат На Тему Синтез Белка
Оценивание Итогового Сочинения 11 Класс
Реферат по теме Проверочный расчет на прочность резинометаллических шарниров
Сочинение Миниатюра История России В Произведениях Пушкина
Меры Пресечения Понятие И Виды Диссертация
Тенденции Рынка Операционных Систем Реферат
Сочинение Мой Четвероногий Друг 5 Класс
Доклад по теме Гайдар Аркадий Петрович
Сочинение: Киреевский И.В.
Топик: Die Judenverfolgunfg im Dritten Reich (1941-1942)
Контрольная работа по теме Тренинг применения техник эффективной коммуникации сотрудниками полиции с различными категориями граждан
Курсовая работа: Разработка тепловой установки для тепловлажностной обработки бетона
Реферат На Тему Аналитическая Машина Чарльза Бэббиджа
Реферат: Корпоративные ценные бумаги. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Сотовая сети связи в Мире и Новосибирске
Дипломная работа по теме Основы экономического анализа и его практическое усовершенствование на предприятии ООО 'Сорский ферромолибденовый завод'
Пасечник 5 Класс Контрольная Работа
Аудит материально-производственных запасов - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Депофорез гидроокиси меди-кальция. Эффективность применения при лечении осложненного кариеса - Медицина презентация
Оперативно-тактичне обґрунтування розробки перспективної радіорелейної станції - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника реферат


Report Page