Друзі потрібні підліткам більше, ніж батьки

батькам складно змиритися з тим, що діти все менше покладаються на дорослих, коли стикаються з труднощами, і все більше звертаються до друзів. Але спілкування з ровесниками і підтримка друзів позитивно впливає на розвиток дитини і зміцнює її почуття причетності.

У лютому 2016 року група психологів з Університету Мердока і Університету Гріффіта в Австралії опублікувала результати дослідження, в якому взяли участь 108 підлітків від 13 до 16 років з сімей з низьким доходом.

Протягом тижня вони 5 разів на день заповнювали анкети. Відповідали на питання: «З тобою трапилося щось погане з моменту минулого опитування?», Оцінювали неприємну подію за 5-ти бальною шкалою (від «так собі» до «дуже погано») і коротко описували події, що відбулися. Потім відзначали, наскільки щасливими, сумними, самотніми або стурбованими вони себе відчували в цей момент, і фіксували, з ким вони спілкувалися в цей час.

Вчені проаналізували записи і прийшли до висновку, що підлітки справляються з невдачами легше, якщо спілкуються з однолітками, а не з дорослими. Спосіб спілкування значення не має — листування в соціальних мережах або месенджері так само ефективно, як розмова по телефону або наживо.

Керівник дослідження Беп Уінк пояснює: «Соціальна підтримка та можливість відволіктися від проблем допомагає підліткам пережити труднощі і негаразди повсякденного життя». Наприклад, коли дитина провалила контрольну або іспит, друзі підбадьорюють, піднімають настрій і допомагають забути про тривогу.

Співавтор дослідження Кетрін Модек помітила: «Схоже, друзі діють на підлітків як тонізуючий засіб для емоцій. Як мінімум, в короткостроковій перспективі». Особливо це стосується дівчаток, вони частіше ведуть бесіди і обговорюють проблеми, хлопчики рідше розмовляють, зазвичай вони разом займаються фізичною активністю.

Що турбує підлітків? Беп Уінк назвала типові проблеми, на кшталт розлучення із хлопцем або дівчиною і проблем з навчанням. Але психологи відзначили і додаткові чинники стресу: расистські нападки, бійки, життя далеко від близьких, відповідальність за молодших братів і сестер, нічна робота заради заробітку.

Викладачам та батькам здається, що вони повинні пом'якшувати стрес, який переживають тінейджери. Але краще заохочувати дітей вчитися взаємодопомозі. Таким чином вони освоюють соціальні навички: бути добрими і уважними, розуміти інших і співчувати їм.