«Драґонбол» як утілення правих ідей

‼️УВАГА, СПОЙЛЕРИ‼️ Якщо не читали манґу "Dragon Ball", чи не дивились екранізацію, то читайте цю статтю на свій страх і ризик, а взагалі, зачекайте на повний переклад.

Манґа "Dragon Ball" фактично створила жанр бойових шьоненів. А завдяки аніме, а зокрема "Dragon Ball Z", стала надпопулярною. Відсилки на драґонбол можна знайти в дуже багатьох творах. Але насправді за на перший погляд простенькою і дитячою історією криються глибокі ідеольоґічні мотиви. І ці мотиви пов'язані саме з правими ідеольоґіями, на кшталт націонал-соціялізму, чи будь-якого виду правого націоналізму.

Почати слід із того, що у всесвіті ДБ панує принцип вічної боротьби. Упродовж усієї історії абсолютно кожен із персонажів бореться. Хто заради виживання, хто заради помсти, хто заради територіальної експансії, а хто заради самовдосконалення, як от Ґокуу. У всій історії Торіяма ніби неявно цитує Адольфа Гітлера: «Хто хоче жити, той повинен боротися, а хто не захоче чинити опір у цьому світі вічної боротьби — той не заслуговує права на життя». Ґокуу та Веджіта не лише постійно чинять опір, а й живуть заради боротьби. Та й решта персонажів навіть у час, коли боїв немає, тренуються, готуючись до прийдешніх битв. Не було такого, щоби хтось із сайянської раси опускав руки після поразки. Також головні герої знищують переважно представників несайянських рас, що плавно підводить нас до наступної правої ідеї, втіленої у творі Торіями.

Сайянці, себто Ґокуу та Веджіта — явна алюзія на арійську расу. Сайянці колись були расою гордих воїнів, які постійно боролися і розширювали володіння, поки їх усіх, разом із рідним домом не знищив космічний тиран Фріза. У образі Фрізи прослідковується натяк на світове жидівство: він підлий, підступний, прагне панування у всьому Всесвіті, і йому байдуже на життя своїх союзників. Алюзія на арійців у сайянцях прослідковується у їхній войовничій культурі, здатності до саморозвитку та тому факту, що вони найсильніші воїни. У творі буквально закріплюється перевага білої, арійської (сайянської) раси. Хто читав, може запитати: «чому тоді Ґокуу та Веджіта взяли собі за дружини земних жінок?» Відповідь проста: оскільки Фріза майже повністю винищив сайянську расу, сайянських жінок більше у Всесвіті не залишилося. Отже, змішання із землянами — єдиний вихід, єдина евґенічна практика для збереження сайянської раси. У той же час землян показано як нижчу, немічну і безпорадну расу. Навіть найсильніші їхні представники — як от Горілінь, чи Черепах-Самітник Мутен Роші, неспроможні ні на трохи наблизитися до могутності сайянців.

Крім того, у драґонболі можна простежити суворий традиціоналізм у побуті, світобудові та характерах. У кожного персонажа є прагнення до правильної, нормальної, традиційної сім'ї. Головні герої, зрештою, таки заводять сім'ї. І тут дехто може сказати, що ані Ґокуу, ані Веджіта не годиться на роль батька, бо живуть лише заради боротьби. Але насправді вони попри всі свої вади виконують одне чудово у вихованні своїх синів: учать їх долати труднощі, наставляють на шлях вічної боротьби за сайянську расу. Завжди можна побачити глибокий зв'язок сайянців із предками, зі своїм родом, із рідною, вищою расою. Коли сайянець опиняється за крок від смерті, то стає сильнішим. Саме тому, знаючи це, сайянці залучають своїх синів до власних битв. Також варто зазначити той факт, що створений Торіямою всесвіт майже позбавлений хворих гомосексуалізмом. Гомосексуалізм там сприймають як слід: тобто як хворобу та психічне порушення.

До того ж варто згадати про доволі таки важливу ідею у "Dragon Ball": єдність із природою та здоровий спосіб життя. Головний герой, Сон Ґокуу, зростав у горах серед лісів, не знаючи спокус і розпусти індустріального суспільства. Йому були чужі такі людські пороки, як хіть, ненажерливість, заздрість, жадібність, гординя, чи лінощі. Усе життя він прожив чистим, не спокушаючись на всілякі збочення, такі властиві землянам. Також їв саме стільки, скільки було потрібно. Коли бачив когось кращого за себе, лише радів, вважаючи це поштовхом до саморозвитку. Не цікавився грошима. Не знав утоми у тренуваннях. Авжеж, він гнівався, але кожен із проявів його гніву можна було назвати святим гнівом — Ira Sanctus. Загалом усі сайянці бережуть тісний зв'язок із природою. Навіть у назві їхньої раси закладена «дикість». Усі персонажі у ДБ займаються спортом, невпинними тренуваннями, як і годиться представникам арійської раси.

Отже, у "Dragon Ball" висловлено такі ідеї: вічна боротьба; вищість білої раси; традиційна, правильна сім'я; єдність із природою та здоровий спосіб життя. Саме тому це рекомендований твір до прочитання для кожного правого. Кожному варто взяти приклад із наполегливості Сона Ґокуу у його тренуваннях. Білим, аріям, слід сприймати як пересторогу проти світового жидівства майже винищену Фрізою сайянську расу. Це водночас є закликом для фізичної підготовки до вічної боротьби за свою расу.