Дослідження сильних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині - География и экономическая география курсовая работа

Главная

География и экономическая география
Дослідження сильних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині

Характеристика, поняття, визначення та негативна роль значних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині. Шкідлива дія сильних та суховійних вітрів для народного господарства. Головні чинники виникнення суховіїв в Україні, їх повторюваність та імовірність.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Розділ 1. Загальна характеристика, поняття, визначення та негативна роль значних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині
1.2 Поняття сильних і суховійних вітрів
1.3 Шкідлива дія сильних та суховійних вітрів для народного господарства
Розділ 2. Географічний режим сильних вітрів на Дніпропетровщині
2.1 Сильний вітер ?15 - ? 24 м/с як небезпечне явище погоди
2.2 Вітер зі швидкістю 15 м/с та більше
2.3 Вітер зі швидкістю ?25 м/с як стихійне особливо небезпечне явище
2.4 Кількість днів з вітром ?25 м/с та оцінка їх забезпеченості
2.5 Динаміка сильних та значних вітрів на Дніпропетровщині
2.7 Районування території області за швидкістю вітру
Розділ 3. Географічний режим суховіїв на Дніпропетровщині
3.1 Головні чинники виникнення суховіїв в Україні
3.2 Повторюваність та імовірність суховіїв
3.4 Тривалість суховіїв у посушливий період
3.5 Районування території Дніпропетровської області за ступенем впливу суховіїв
Курсова робота присвячена темі „ Досліджування сильних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині ”.
Дослідження швидкості вітрів та суховіїв, динаміки змін є досить актуальними для народного та сільського господарства. За умови того, що можливо буди прослідити діяльність вітру або суховіїв можна буде оминути ряд небезпечних випадків як для пересічних громадян так і для сільських підприємств.
Об'єкт дослідження : сильні та суховійні вітри на Дніпропетровщині, їх небезпечний вплив для людини.
Предмет дослідження: особливість повторюваності вітрів та суховіїв на Дніпропетровщині.
Мета роботи полягає у досліджені небезпечних погодних явищ на Дніпропетровщині таких як, суховії та сильні вітри.
Для досягнення мети необхідно вирішити наступні основні задачі:
1. Дати загальну характеристику вітру та суховіїв - основні поняття та визначення.
2. Охарактеризувати та закартографувати географічний режим вітрів та суховіїв на Дніпропетровщині.
3. Визначити вплив на народне та сільське господарство.
4. Ознайомитися з основами районування.
5. Виконати районування Дніпропетровщини за досліджуваними характеристиками.
6. Провести комплексне районування Дніпропетровщини за впливом сильного вітру та суховіїв.
7. Прослідкувати динаміку змін вітрового режиму.
Робота складається з трьох розділів, вступу та висновків, нараховується 7 карт, 11 таблиць. При написанні роботи були використані 29 джерел.
РОЗДІЛ 1 . ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА, ПОНЯТТЯ, ТА НЕГАТИВНА РОЛЬ ЗНАЧНИХ І СУХОВІЙНИХ ВІТРІВ У НАРОДНОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Вітер -- великомасштабний потік газів. На Землі вітер є потоком повітря, що рухається переважно в горизонтальному напрямку. Вітри перш за все класифікують у залежності від їхньої сили, тривалості та напрямку, з якого дме вітер. Так, короткі (кілька секунд) та сильні вітри називаються поривами [18].
Вітер швидкістю порядка 5--8 м/с вважається помірним, вище 14 м/с -- сильним; вище 20--25 м/с -- штормом, а вище 30--35 м/с -- ураганом. Різкі короткочасні посилення вітру до значень порядка 20 м/с і вище носять назву шквалів [17].
Вітер викликається різницею у тиску між певними ділянками. Якщо існує ненульовий баричний градієнт, повітря рухається із прискоренням від зони високого тиску до зони низького тиску. На планеті, що обертається, до руху вітру додається ефект Коріоліса. Таким чином, головними факторами, що визначають циркуляцію атмосфери у глобальному масштабі, є різниця у нагріві повітря сонячним світлом між екваторіальними і полярними районами, що викликає різницю у температурі та, відповідно, густині повітря, а тому й різницею тиску, а також ефект Коріоліса.
Швидкість вітру визначається величиною баричного градієнта, тобто різницею атмосферного тиску на встановлену одиницю відстані рівну 60 милям (1° широти), убік падіння тиску. Тому швидкість вітру тим більше, чим більше баричний градієнт [17].
Треба зауважити, що швидкість вітру постійно відчуває значні коливання - пульсації внаслідок турбулентності повітряного потоку. Чим більше нестійкість повітряної маси та чим більше швидкість вітру, тим більша поривчастість вітру.
Суттєву роль в процесі посилення вітру відіграє рельєф місцевості, висота станції, її захищеність по відношенню до пануючого потоку повітря та інші фактори [1, 2, 5, 10, 20, 24, 25].
1.2 Поняття сильних і суховійних в і тр і в
Вітер силою 7 балів за шкалою Бофорта (14-- 17 м/с) має назву - сильний.
Суховійні умови виникають у теплий період, коли швидкість вітру на висоті Флюгера (10-12 м) перевищує 5 м/с, відносна вологість хоча б в один з термінів спостережень знижується до 30 % і менше, а температура повітря підвищується до 25 0 С і вище [9, 17, 18].
Атмосферні процеси, що обумовлюють суховійні вітри, складні і різні. Більшість випадків утворення суховіїв в Україні пов'язані з надходженням повітряних мас з півночі (44%) чи з північного заходу (10%) з узбережжя арктичних морів; 12% суховіїв обумовлюються надходженням повітряних мас з Середньої Азії та Ірану, а в 14% випадків суховії виникають на місці малорухомих антициклонів, що стаціонують над Східною Європою [9, 19].
На більшій частині України в середньому за рік спостерігається від 10 до 25 днів з сильним вітром, а в окремих районах до 25-28 днів. На високих відкритих ділянках Донецького кряжу і Приазовській височині середнє число днів з сильним вітром збільшується до 40-50 за рік, найбільше - до 70-80 за рік. Найбільше число днів з сильним вітром на крайньому південному сході степу сягає 50, а максимальне - 100 за рік. Посилення вітру в цьому районі відбувається під дією стійкого антициклону чи його відрогу над півднем ЕТС та циклонічною діяльністю над Чорним морем.
Посилення вітру спостерігається також на берегових станціях, що пов'язано з впливом бризової циркуляції. В Одесі, морському порту, кількість днів з сильним вітром сягає 38, а на агрометеорологічній станції воно зменшується до 14.
На станціях, які розташовані в долинах річок, напрямок яких не співпадає з напрямком пануючих вітрів, в невеликих пониженнях рельєфу, в міських умовах, серед деревних насаджень кількість днів з сильним вітром різко знижується. Так, у аеропорту Харків, який розташований за містом на рівній відкритій місцевості, кількість днів з сильним вітром складає 33, а на міській захищеній станції - лише 2 дні [1].
Особливе місце займає гірський район Карпат, в якому значна пересічність рельєфу обумовлює надзвичайну строкатість у розподілі сильного вітру. Посилення вітру до 15м/с та більше найчастіше всього відбувається на відкритих височинах висотою більш ніж 1000м. Так, на станції Пожижевській щорічно буває біля 100 днів з сильним вітром, на Чорній горі на висоті біля 2000 м. буває до 20-25 днів з сильним вітром в місяць. Велика повторюваність сильного вітру відмічається в Передкарпатті. Тут середнє число днів з сильним вітром за рік перевищує 30, а максимальне - 50 днів.
Дуже рідко сильний вітер спостерігається у глибоких захищених гірських долинах. Наприклад, в Селятині, який розташований у глибокій меридіональній долині річки Сучава, відмічається в середньому 1 день з сильним вітром за рік, максимум досягає 5 днів.
Така ж ситуація спостерігається у Кримських горах: на Ай-Петрі середня кількість днів з сильним вітром сягає 77, найбільше - 125, а на Південному березі Криму кількість днів зменшується до 20 та 60.
Повторюваність сильного вітру суттєво змінюється з року в рік. В 30-60% випадків кількість днів з сильним вітром відхиляється від середньої багаторічної на величину від 1 до 10, при цьому будь які відхилення в зазначених межах можуть бути однаково часто.
Величина середнього квадратичного відхилення збільшується з збільшенням повторюваності сильного вітру.
По вирахуваним значенням середнього квадратичного відхилення та коефіцієнта варіації кількості днів з сильним вітром з'ясовано, що для більшості станцій України спостереження з періодом 35-40 років можуть дати помилку 15-20%.
Збільшення баричного градієнту та посилення вітру на Україні спостерігається здебільшого в холодний період року. Влітку сильний вітер виникає при проходженні фронтів та при інтенсивній грозовій діяльності. В останньому випадку вітри звичайно нетривалі та носять шквалистий характер.
Взимку на рівнині середня кількість днів з сильним вітрів складає 2-4 в місяць, на узбережжі 5-7, а в горах 9-12 днів. Влітку сильний вітер спостерігається не кожен рік. В закритих гірських долинах Карпат (Славско, Руська Мокра, Нижній Студений) посилення вітру до 15 м/с та більше здійснюється однаково як взимку, так і влітку, що пов'язано з впливом мезоструйних течій в атмосфері [22, 23]. Річній хід середнього квадратичного відхилення кількості днів з сильним вітром відображає повторюваність самого явища: найбільше його значення (2-4 дні) відмічається взимку, коефіцієнт варіації коливається на протязі року від 1,0 до 3,0. Найбільша повторюваність сильного вітру приходиться на денні години (10-14 годин), що пов'язано з посиленням турбулентного обміну. До кінця дня (16-18 годин) та вночі вітер слабшає.
У агрометеорологічній практиці під суховієм зазвичай розуміють вітер із швидкістю більше 5 м/с (по флюгеру), при якому хоч би в один термін спостережень відносна вологість падає до 30% і нижче, температура повітря підвищується до 25° і вище, а дефіцит вологості перевищує 20--22 мб.
Суховії спостерігаються при малохмарній погоді чи при слаборозвинутих хмарах конвекції в областях підвищеного тиску. Середня тривалість суховіїв з інтенсивною трансформацією повітря складає 3-5 днів, а в окремих випадках вони можуть тривати 10-16 днів з окремими перервами. Спостерігаються вони у всі місяці теплого періоду року, за винятком квітня.
Багаточислені дослідження суховіїв показали, що атмосферні процеси, які приводять до утворення суховіїв, являються важкими та різноманітними.
Суховії виникають при певних аеросиноптичних процесах, які забезпечують переміщення повітряних мас з північних, північно-західних чи західних районів.
Шляхи руху повітряних мас, в яких формуються суховії, дуже різноманітні. Більшість з них приходять з півночі (44%) чи з північного заходу (10%), з узбережжя арктичних морів. Невелика частка (20%) повітряних мас переміщується з Атлантичного океану. Деякі повітряні маси (12%) приходять з Середньої Азії чи Ірану.
Майже 82% днів з суховієм на Україні спостерігається при антициклонічному типі погоди: в відрогах чи на периферії антициклонів. Спостерігаються вони у всі місяці теплого періоду року, з максимумом в серпні. Середня тривалість суховіїв при таких процесах складає 3-4 дні, в окремих випадках 6-8 днів. Суховії спостерігаються в відрогах азорського антициклона, які розповсюджуються з заходу. При цьому процесі суховії також спостерігаються на протязі всього теплого періоду року, за винятком квітня. Їх тривалість складає в середньому 3-5 днів, а в окремі роки збільшується до 10-16 днів. Інтенсивні суховії виникають в антициклонах чи відрогах, які переміщуються з Карського, Баренцева чи Норвежського морів. Найбільш часто такі процеси спостерігаються в травні, значно менше в літні місяці, а в квітні та вересні - не відміченні. Тривалість суховіїв складає 4-5 днів, в особливо посушливі роки вона складає до 6-10 днів. В 18% випадках суховії виникають в обширних теплих секторах циклонів, розкритих до півдня або до сходу. При таких процесах суховії бувають короткочасними, але інтенсивними [3].
В теплий період року (квітень-жовтень) на території України виділяють 2 вогнища з збільшеною кількістю суховіїв (від 15 до 23 днів). Перший з них займає Миколаївську, Дніпропетровську, Запоріжську, Херсонську області та центральні степові райони Кримської області; друге вогнище знаходиться на сході України. Більш часті суховії у східних районах пояснюється особливостями рельєфу, під впливом відрогів Донецького кряжу тут відбувається посилення вітру. Вогнище з підвищеною кількістю суховіїв на півдні України виникає в результаті інтенсивної трансформації повітряних мас. В крайніх західних районах, Карпатах та Кримських горах кількість днів з суховієм в середньому не більше 1 дня [4].
Як відомо, море сприяє підвищенню відносної вологості повітря, тому число днів з суховієм на узбережжі Чорного та Азовського морів складає в середньому 2-5 за рік.
На повторюваність суховіїв значно впливають штучні водосховища. Вони сприяють пониженню температури та підвищенню вологості повітря, яке проходить над водною поверхнею, посиленню вітру.
Добовий хід суховіїв аналогічний ходу температури та швидкості вітру та має чіткий максимум після полудня.
Весною та восени на Україні інколи спостерігається "холодні суховії", коли температура повітря нижча 25 0 С, низька відносна вологість та великі швидкості вітру. У таких випадках нерідко виникають пилові бурі, особливо ранньою весною.
1.3 Шкідлива дія сильних та суховійних вітрів для народного господарства
Штормові та ураганні вітри наносять великі збитки народному господарству: вони видувають посіви, валять дерева та стовпи, обривають телеграфні та телефонні лінії, розрушують побудови, викликають небезпечні хвилювання на великих водосховищах. При сильних вітрах, які супроводжуються випадінням снігу, утворюються снігові замети, які заважають роботі транспорту.
Вітер здатний обмежувати ріст дерев. Сильні вітри ефективно сприяють ерозії ґрунту та ушкоджують пагони і молоді гілки, а сильніші вітри здатні валити навіть цілі дерева.
Вітер також може ушкоджувати рослини через абразію піском та іншими твердими частинками. Через одночасне пошкодження великого числа клітин на поверхні, рослина втрачає багато вологи, що особливо важливо під час посушливого сезону.
Вітер є важливим фактором, що впливає на розповсюдження природних пожеж, впливаючи як на перенесення матеріалу, що горить, так і на зменшення вологості повітря. Унаслідок перенесення палаючого матеріалу та гарячого повітря пожежі швидко розповсюджуються у напрямку руху вітру.
Одним з ефектів дії вітру на тварин є вплив на температурний режим, зокрема збільшення вразливості від холоду. Корови та вівці можуть замерзнути за умовами комбінації вітру та низьких температур, оскільки вітер швидкістю понад 11 м/с робить їх хутро неефективним для захисту від холоду [13, 14, 15, 27].
Суховії наносять великі збитки сільському господарству. Вони порушують водяний баланс рослин, особливо при нестачі вологи у ґрунті, так як інтенсивне випаровування не може компенсувати проступання вологи через кореневу систему. При тривалій дії суховіїв наземна частина рослин жовтіє, листя скручується наступає їх «захват».
Короткочасні суховії менш небезпечні для сільського господарства, ніж тривалі. За дослідами, інтенсивний суховій на протязі 3 днів може повністю згубити весь урожай ярової пшениці, якщо застигне її в фазі цвітіння.
Суховії, які спостерігалися весною та влітку 1956 року, нанесли великі збитки сільському господарству, особливо на півдні та сході України. В червні суховії спостерігалися в періоди з 3-7 та 13-22. В цей час Україна знаходилася під впливом малоградієнтної області високого тиску, в якій у другій декаді місяця сформувався самостійний антициклон, який розташований східніше Харкова. Максимальна температура повітря при суховії сягала 30-33 0 С, відносна вологість знижувалася до 16-28% при швидкості вітру від 5 до 10 м/с. В перший період суховійні явища викликали передчасне пожовтіння листя озимої пшениці, а в другий - призвели до гибелі рослин в багатьох районах [6].
При розробці та написанні роботи використанні статистичні данні про небезпечні явища, отримані на метеорологічних станціях Дніпропетровщини за період 1965 - 2005 рр. [28].
При написанні першого розділу особлива увага приділена роботам Прихотько, Логвинова К. Т., Проха Л. З., Анисимової Т. Н [1,2,17,19, 22].
Розділ „ Географічний режим сильних вітрів на Дніпропетровщині” базується на роботах Горб А. С., Дук Н. М., Салищева К.А., Анисимової Т. Н. та Довіднику з агрокліматичних ресурсів України. [11, 12, 26].
Розділ „Географічний режим суховіїв на Дніпропетровщині” написаний при використанні данних клімату Днепропетровска під ред. В. Н. Бабиченко, за роботами Бучинського И. Е., Горба А. С., Дук Н. М.; фондових даних [28] за період 1965-2005 рр.
РОЗДІЛ 2 . ГЕОГРАФІЧНИЙ РЕЖИМ СИЛЬНИХ ВІТРІВ НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ
Дніпропетровська область розташована у середніх широтах помірного поясу на південному сході України. Розтягнутість території із заходу на схід (290км) при максимальній її протяжності з півночі на південь (190 км) має наслідки значних впливів азональних факторів на кліматичні умови.
Область розташована в басейні Атлантичного океану, який здійснює найбільший вплив на її клімат. Дніпропетровська область має достатньо активну атмосферну циркуляцію, переважним типом якої є переміщення повітряних мас із заходу на схід. Найбільший вплив циркуляційних факторів у формуванні клімату території області спостерігається у холодне півріччя: взимку спостерігається інтенсивний між широтний обмін повітря, визваний циклонічною діяльністю [11].
2.1 Сильний вітер ?15 - ?24 м/с як небезпечне явище погоди
Вітер, при своїй швидкості 15-24 м/с стає стихійним гідрометеорологічним явищем, що часто являється причиною людських жертв. У своїх прогнозах метеорологи повинні особливо підкреслювати та виділяти в будь якому випадку це явище.
Особливо небезпечні такі вітри для авіації, особливо коли це боковий сильний вітер, тобто вітер, приблизно перпендикулярний напрямку посадки повітряного судна. Найбільшу загрозу представляє шквал.
Шквал - це раптове та короткочасне посилення швидкості вітру ( більш ніж 15 м/с), яке супроводжується зміною напрямку. Шквал непередбачуваний по своєму напрямку, і при ньому звичайно стаються скачки атмосферного тиску та відносної вологості, а також швидке пониження температури. Шквал дуже часто супроводжується зливами і грозою, тому що всі ці конвективні явища пов'язані утворенням потужної купчасто-дощовою хмарністю. Вітер з грозою та зливами надзвичайно небезпечний для людей та сільського господарства.
2.2 Вітер зі швидкістю 15 м/с та більше
Режим вітру залежить від глобального розподілу атмосферного тиску та його сезонних змін. Внаслідок того, що територія Дніпропетровщини та ближнього оточення має рівнинний характер повітряні маси різних властивостей без перешкод проникають на територію області [29,12].
Розподіл і сезоні зміни атмосферного тиску обумовлюють вітровий режим. Відносно часті зміни баричних систем різних знаків роблять характерним постійні зміни напрямку та швидкості вітру.
Розподіл напрямків вітру в холодний період року обумовлюються на Дніпропетровщині активізацією смуги високого тиску, сформованої під впливом східного антициклону. На лівобережній частині території не тільки взимку, але й першій половині весні та в другій половині осені переважають східні та південно-східні вітри. Північна та південна частини правобережної території мають дещо відмінний вітровий режим, як між собою, так і у порівнянні з лівобережною. Зима у південній частині правобережжя характеризується східними вітрами, а у північній - переважають південні та південно-західні вітри. Навесні над правобережжям частішають північні та північно-східні вітри [11].
Швидкість вітру визначається умовами циркуляції та величиною баричного градієнта. На Дніпропетровщині найбільші баричні градієнти спостерігаються взимку - коли над півднем Східної Європи встановлюється область високого тиску, а над Чорним морем формується депресія.
Щоб отримати реальні дані, які характеризують швидкість вітру у певному місці, необхідно врахувати коефіцієнти, які залежать від характеру підстильної поверхні, експозиції та крутизни схилів, розташування річкових долин, пониження місцевості та інше. Найбільша сила вітру притаманна вододілам річок, напрямок яких співпадає з переважаючими напрямками вітру. Повторюваність напрямків вітру суттєво залежить від пори року (таблиця 2.1) [11].
Середнє (чисельник) і найбільше (знаменник) число днів з вітром ?15 м/c (складено автором за [28]).
Так, на весні майже на всій території області панують східні та північні вітри,крім району Дніпропетровська, де переважають вітри, південного та південно-східного напрямків. Улітку на всій території області панівними є вітри північної чверті. Повторюваність осінніх вітрів у цілому подібна до весняної. Взимку переважають вітри східної чверті.
Добовий хід вітру суттєво залежить як від характеру циркуляції, так і від умов розвитку конвекції та турбулентності.
Швидкість вітру залежить також від його напрямку. Впродовж року в різних районах області відмічається у середньому від 12 (Губиниха) до 29 днів (Кривий Ріг) з вітром, швидкість якого становить 15 м/с і більше. Максимальна кількість днів з таким вітром в окремі роки може перевищувати середні значення в декілька разів (таблиця 2.1).
На рисунку 2.1, що відображає середню та найбільшу кількість днів з вітром ? 15 м/с, спостерігається тенденція збільшення кількості днів з сильним вітром з північного сходу на південний захід. Можливо це обумовлено тим, що територією області проходить вітродільна лінія, або вісь за тропічного максимуму, у напрямку Кишинів - Луганськ. На південний захід від вісі спостерігаються північно-східні та північні вітри, що прямують у бік області зниженого тиску, що розташована над Чорним морем. Це створює умови для збільшення швидкості вітру, та кількості днів з сильним вітром[12]. У межах Синельникове спостерігається незначне підвищення і на швидкість та повторюваність вітру впливає підстилаюча поверхня.
Дуже несприятливим явищем є вітер швидкість якого перевищує 20-30 м/с, один раз за 20 років може спостерігатися вітер швидкістю 33 м/с.
Таблиця 2.2 дає уявлення про найбільші швидкості вітру в районах розміщення метеорологічних станцій, які можуть спостерігатися один раз за рік та декілька років. Вітер, швидкість якого перевищує 20 м/с спостерігається на Дніпропетровщині щорічно, а в окремих пунктах, зокрема в західних та центральних районах, один раз у 15-20 років - перевищує 30 м/с [11].
Швидкість вітру, можлива один раз на рік, 5, 10, 15, 20 років [27].
Швидкість вітру (м/с) можлива один раз у
2.3 Вітер зі швидкістю ?25 м/с як сти хійне особливо небезпечне явище
Під категорію особливо небезпечних явищ погоди підпадають вітри руйнівної сили будь якої тривалості зі швидкістю 25 м/с. Звичайно сильний вітер пов'язаний з областями великого перепаду атмосферного тиску, який викликаний або активною циклонічною діяльністю (градієнтний вітер) або потужною конвекцією (шквали та смерчі).
Такий вітер на суші буває дуже рідко, супроводжується значними руйнуваннями будов, вітер валить дерева і викоріняє їх. На воді - поверхня моря біла від піни, сильний гуркіт хвиль подібний до ударів, дуже високі хвилі (максимальна висота -- 12,5 м, середня -- 9 м).
Якщо людина опинилася на вулиці у самий розпал сильного вітру, треба бути досить уважними. Необхідно йти подалі від старих дерев, нестійких споруд та інших небезпечних предметів, які можуть здійнятися у повітря.
На морі вітер більше 25 м/с називається штормом. В цей час на усіх пляжах оголошують штормове попередження. Не можна під час шторму знаходитися біля моря, а тим більше купатися в ньому. Тому що хвиля може сильно вдарити і віднести людину на глибину.
2.4 Кількість днів з вітром ?25 м/с та оцінка їх забезпеченості
Як правило вітер швидкістю 25 м/с і більше є результатом впливу великомасштабних центрів атмосфери, тому встановити закономірність у добовому ході немає можливості. Такий вітер вірогідний у будь-яку пору доби, але найбільшу повторюваність він має у другій половині дня.
Найбільші швидкості вітру в Дніпропетровській області реєструвалися на Синельниковській та Криворізькій метеостанціях, де один раз на 20 років значення стихійного вітру можуть сягати ? 30 м/с. ( Таблиця 2.3, рис. 2.2)
Середня кількість днів зі швидкістю вітру 25 м/с та більше (складено автором за [28]).
2 .5 Динаміка сильних та значних вітрів на Дніпропетровщині
Виходячи із додатку А можемо побачити, що кількість днів з вітром 15 - ? 25 м/с починаючи з 1990 по 1996 роки стрімко збільшується. Якщо у 1990 році середня кількість днів складала 5-7 днів, то вже у 1996 році вона складає 35-40. З 1997 року по 2002 спостерігається нерівномірне змінення кількості днів з сильним вітром, вона то зменшується до 13-15, то знову підвищується до 35-40. У 2005 році була зафіксована найбільша кількість днів з сильним вітром - 47. До 2010 вона поступово зменшилася до 37 днів.
Таку загальну тенденцію можна представити у вигляді графіка зміни кількості днів з сильним вітром Дніпропетровщини за період з 1990 по 2010 роки (рис 2.3).
Рис 2.3. Динаміка змін середньої кількості днів з сильним вітром (складено автором за Додатком А).
Фізико-географічне районування - необхідна ланка у науковому пізнанні навколишнього середовища, що постійно змінюється. Розробки у цій області мають велике практичне значення, оскільки районування входить як істотний елемент до багатьох досліджень, присвячених оцінюванню природних умов.
Важливо підкреслити також досвід, накопичений у районуванні по систематизації та генералізації даних.
Важливий розподіл спеціальних метеорологічних й кліматичних досліджень - кліматичне районування. Кліматичне районування будь-якої території може бути загальним (генетичним), або галузевим (прикладним). Воно полягає у виділенні на території окремих природних або адміністративних об'єктів певної кількості районів, які відрізняються особливостями просторово-часового розподілу кліматичних елементів, інтенсивністю погодних процесів та явищ, їх частотою та подовженістю.
Загальне (генетичне) кліматичне районування зосновано на територіальних закономірностях формування клімату у результаті взаємодії різних типів повітряних мас, обумовлюється їх співвідношенням у річному розтині.
Галузеве (прикладне) кліматичне районування передбачає оцінку значень кліматичних показників з урахуванням їх річного й добового ходу, а також можливостей отримання найбільш високого економічного ефекту для даної галузі господарства. У галузевому кліматичному районуванні важливе значення має оцінка можливих економічних утрат, або, навпаки, наднормативних прибутків унаслідок виникнення екстремальних погодних умов або явищ [26].
Районування - це територіальне узагальнення будь-яких груп подібних явищ чи об'єктів та просторове відокремлення їх від інших подібних груп.
Прикладне кліматичне районування: агрокліматичне, біокліматичне, будівельне, транспортне, енергетичне та інше. Галузеве кліматичне районування базується на загальному кліматичному районуванні, тому що при описі закономірностей формування клімату зон та областей обов'язково висвітлюються екстремальні погодні умови та їх просторово-часова мінливість, вплив яких часто є вирішальним для багатьох галузей народного господарства [26].
Районування являє собою процес виділення та вивчення об'єктивно існуючої територіальної структури, упорядкованості, організованості та ієрархічної підпорядкованості [2,14].
1) районування, як процес виявлення диференціації та інтеграції комплексу територіальних ознак та явищ;
2) районування, як результат : карта, схема та інше;
3) районування, як сфера практичного додатку господарських прийомів.
- інтегральне (систем взаємозв'язку суспільства та природи);
- комплексне (фізико-географічне, економіко-географічне та інше);
- галузеве (кліматичне, геоморфологічне);
- прикладне (для вивчення природних процесів та господарських рекомендацій);
- індивідуальне (виділення неповторних контурів);
- типологічне (об'єднання виділів за певними загальними властивостями) [26].
Природне районування полягає у тому, що при районуванні природних умов необхідно брати до уваги вплив матеріальних процесів суспільного виробництва, що змінюють природу, і враховувати вплив природи на суспільство. Ці положення особливо актуальні при районуванні для цілей сільського господарства, де проблема взаємодій природи та суспільства має підвищене значення.
Таким чином районування природних умов є засобом систематизації, аналізу та узагальнення емпіричних даних, методом виявлення закономірностей географічного розподілу кількісних та якісних різниць та подібностей окремих ознак чи груп ознак.
Природне районування може проводитись як «зверху» - від вищих одиниць до нижчих, так і «знизу» - від нижчих до вищих. Обидва принципи районування застосовуються при географічних дослідженнях. Якщо їх використовувати поодинці, вони не дадуть необхідного ефекту. Лише вірне поєднання обох методів забезпечує об'єктивне відображення дійсної диференціації географічних об'єктів чи явищ. Районування «зверху» дає можливість виявити основі закономірності розподілу явищ чи об'єктів. Районування «знизу», що базується на польових ландшафтних дослідженнях, дає можливості точно відокремити одиниці різного таксономічного значення [26].
2. 7 Районування території області за швидкістю вітру
Рисунок 2.4 відображає районування Дніпропетровської області за розповсюдженням по її території вітру зі швидкістю ? 15 м/с. Аналізуючи карту можемо бачити, що кількість днів з сильним вітром зростає з півночі на південний захід. Перший район, ( I ) , який характеризується найменшою кількістю днів із сильним вітром - від 6 до 14 днів на рік - займає північ та схід області та розповсюджується до центральної частини. Другий район, ( II ) , що має середню кількість днів із сильним вітром - від 14.1 до 22 днів на рік - займає південь, центр та захід області. Ці два райони найбільш поширенні ніж останній третій район, ( III ) , який має найбільшу кількість днів із сильним вітром - від 22.1 до 30 днів на рік - та займає лише південний захід.
Таблиця 2.4 показує характеристики районування Дніпропетровщини у зв'язку з адміністративними районами області.
Характеристики районування Дніпропетровщини за вітром швидкістю ?15 м/с (складено автором на основі рисунка 2.1)
Градації кількості днів із вітром ? 15 м/с (дні)
Магдалинівський, Верхньодніпровський,
Криничанський(пн.-зх), Новомосковський, Дніпропетровський, Павлоградський(пн-сх),
Васильківський(сх.), Покровський(крім зх.),

Дослідження сильних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині курсовая работа. География и экономическая география.
Реферат На Тему Судейская Этика
Курсовая работа по теме Банкротство, несостоятельность предприятия
Право В Системе Социального Регулирования Курсовая
Литература Для Сочинения Егэ По Русскому Языку
Отчет По Учебной Практике Ово Внг Рф
Контрольная работа по теме Методические основы оздоровительной физической культуры
Ремонт Радиоприемника Океан Рп 245 Курсовая
Курсовая работа по теме Образы и формы культурной революции в творчестве Цю Шэнсяня
Реферат: Проблеми відродження української державності
Реферат по теме Долгосрочное страхование жизни в России
Контрольная работа по теме Проект строительства цеха для сборки сельскохозяйственных машин
Эссе На Тему Проблемы Глобализации
Реферат: «Перспективные направления инновационной деятельности в социально-культурном сервисе и туризме»
Практическая Работа Психология И Педагогика
Краткая Аннотация Работ Учащихся Рефераты Доклады Эссе
Сочинение О Известном Человеке На Английском
Курсовая работа по теме Использование основных средств на РУП 'ГЗЛиН'
Реферат: Основные показатели брачности
Реферат по теме Патриции
Реферат по теме Контроль в сфере маркетинга
Время и его изучение в физике - Биология и естествознание реферат
Учет внутрихозяйственных расчетов. Учет готовой продукции, работ, услуг и их реализации - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Механическая картина мира: становление, развитие, кризис - Биология и естествознание реферат