Дослідження особливостей спілкування серед учнів-підлітків та учнів-старшокласників його значення у формуванні особистості - Психология курсовая работа

Главная

Психология
Дослідження особливостей спілкування серед учнів-підлітків та учнів-старшокласників його значення у формуванні особистості

Загальне поняття про спілкування, його сутність. Психологічні особливості спілкування підлітків та старшокласників. Особливості ділового спілкування. Розробка тренінгу на тематику особливості спілкування між учнями-підлітками та учням-старшокласниками.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Дослідження особливостей спілкування серед учнів-підлітків та учнів-старшокласників його значення у формуванні особистості
Дефіцит спілкування, дружніх відносин викликає ускладнення і навіть напруженість, конфлікти між людьми, а то й захворювання. У спілкуванні дуже важливим є необхідність зрозуміти, що кожна людина - найбільша цінність суспільства.
Слід зазначити, що проблема спілкування належить до найважливіших для підлітка і старшокласника сфер життєдіяльності. Усі психологи єдині визнання значення спілкування у формуванні особистості підлітковому і юнацькому віці. Ці періоди дуже серйозні на формування основних структурних компонентів особистості. Від того, як складатиметься спілкування, залежить формування майбутньої особистості. Тому вивчення проблем спілкування стає дуже актуальним. Актуальність цього питання різко зростає в наш час, коли відбувається різка зміна соціальних відносин, характеру особистісних взаємодій, моральних норм, цінностей тощо.
Предметом даної курсової роботи є дослідження особливостей спілкування серед учнів-підлітків та учнів-старшокласників його значення у формуванні особистості.
Об'єктом дослідження є психологічні прояви характерних особливостей підлітків та старшокласників у сфері спілкування.
Для дослідження предмета курсової роботи, слід вирішити наступні завдання:
- провести теоретичне дослідження психологічних особливостей спілкування даної вікової категорії;
- проведення діагностичного дослідження комунікабельності учнів та розробка тренінгу на тему «ефективне спілкування».
Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку літератури.
Спілкування є головним засобом перетворення людини з біологічної істоти в соціально адаптовану особистість. Саме за допомогою спілкування людина засвоює соціальний досвід та морально-етичні норми поведінки. Під час міжособистісного та міжгрупового спілкування і відбувається передача від однієї людини до іншої тієї сукупності соціальних та соціально-психологічних якостей, які й відрізняють людину від тварини, навіть високоорганізованої.
Якщо ж людське немовля пропускає сприятливий етап свого життя саме для засвоєння мови (так званий сензитивний період), то опиняється у вимушеній ізоляції від суспільства. Красива казка Р. Кіплінга «Мауглі» про індійського хлопчика, якого виховали дикі звірі і який став володарем джунглів, так і залишилася казкою. Оскільки саме в Індії відомі випадки, коли вовки викрадали із сел маленьких дітей як здобич, але в силу випадкових причин діти залишалися живими, а не були з'їдені. Вони виростали, як дикі звірі, хоча в людській подобі. Потрапивши через кілька років знов до людського суспільства, за своєю поведінкою так і залишилися вовками чи мавпами (в залежності від того, які звірі їх виховували). Можна сказати, що коли звичайні діти засвоювали норми й закони людського спілкування, то діти-звірі «вчилися» на звірів[14, c.256].
Спілкування, як один із найважливіших факторів формування і розвитку особистості вивчається в декількох напрямках.
В загально-філософському плані: формування людської сутності в єдності спілкування і активності.
В загально-соціологічному плані: стосовно до розвитку і формування особистості в рамках різних соціально-економічних формацій.
В загально-психологічному аспекті: конкретизація проблеми спілкування стосовно формування і розвитку особистості на всіх етапах її життєвого шляху.
В соціально-психологічному: дослідження механізмів спілкування, за допомогою яких група впливає на особистість.
Увага дослідників зосереджується перш за все на тому, як саме завдяки спілкуванню, конкретний індивід засвоює досвід, що виробило людство, долаючи тим самим обмеженість власного існування. Процес самопізнання людина здійснює лише в спілкуванні (із собою та з суспільством), в ході якого відбувається її розвиток як особистості[14, c.256].
У найзагальнішому значенні спілкування виступає як форма життєдіяльності.
Спілкування виконує цілий ряд різних функцій:
1. Комунікативна функція -- зв'язок людини з світом у всіх формах діяльності.
2. Інформаційна функція і виявляється у відображенні засобів оточуючого світу. Вона здійснюється завдяки основним пізнавальним процесам. У процесі спілкування забезпечується отримання, зберігання та передача інформації.
3. Когнітивна функція полягає в усвідомленні сприйнятих значень завдяки мисленню, відображенню, фантазії. Ця функція пов'язана з суб'єктивними характеристиками партнерів, і особливостями їх прагнення до взаємопізнання, до необхідності розкрити психологічні якості та особистості.
4. Емотивна функція полягає в переживанні людиною своїх стосунків з оточуючим світом. У процесі спілкування ці переживання вторино відображаються у вигляді взаємовідносин: симпатій - антипатій, любові - ненависті, конфлікту - злагоди тощо. Дані взаємовідносини визначають соціально-психологічний фон взаємодії.
5. Конативна функція пов'язана з індивідуальними прагненнями людини до тих чи інших об'єктів, які виступають в формі побуджувальних сил. Завдяки цій функції відносини і реалізуються в конкретній поведінці.
6. Креативна функція пов'язана з творчим перетворенням дійсності. Види спілкування в психологічній літературі поділяються на підставі різних ознак.
Проаналізуємо визначення, що дають спілкуванню різні автори. М.С. Каган розглядає спілкування як із видів людської діяльності, якому притаманні відповідна структура і атрибути. Л. П. Буева (1978) передбачає, що «спілкування є безпосередньо що спостерігається і пережита реальність, і конкретизація громадських відносин, їх персоніфікація, особистісна форма. Громадські ставлення за цьому становлять зміст процесу (дії об'єктивних громадських законів і стосунків), а спілкування - його індивідуалізовані форми». В.М. Соковнин (1974) аналізує людське спілкування як комунікацію, як діяльність, як ставлення, як порозуміння. З погляду О.Н. Леонтьєва, спілкування слід розглядати, як певний бік діяльності, адже він є у будь-якій роботі як її елемента. Спробу інтегрувати у межах єдиної концепції різні соціально-психологічні підходи до проблеми спілкування зробила Г.М. Андрєєва. Характеризуючи спілкування, вона виділила у ньому три взаємозалежні сторони: комунікативну (обміну інформацією між спілкуються), інтерактивну (організація взаємодії які спілкуються) і перцептивну (процес сприйняття одне одного партнерами встановлення цій основі взаємрозумінні).
Поруч із вище переліченими авторами значення спілкування, і його вплив на розвиток особистості вивчали такі радянські психологи, як Б.Г. Ананьев і В.М. Мясищев.
Дослідження Б.Г. Ананьева (1969) націлені на глибоке та широке вивчення спілкування. Ананьєв Б.Г. підкреслює, особливою і головною характеристикою спілкування як діяльності є те, що через нього людина будує свої відносини з іншими людьми.
«Спілкування, - пише він, - так само соціальне, як і індивідуальне явище. Тому так тісно пов'язане соціальне і індивідуальне в найважливішому засобі спілкування - мові, індивідуальним проявом і механізмом якого є мова».
1. За змістом спілкування може бути матеріальним, когнітивним, кондиційним, мотиваційним, діяльніcним.
Матеріальне спілкування -- це обмін предметами і продуктами діяльності. При матеріальному спілкуванні суб'єкти здійснюють обмін продуктами своєї діяльності, які виступають засобами задоволення потреб.
Когнітивне спілкування -- це обмін знаннями (наприклад, у ході навчального процесу). Кондиційне спілкування -- це обмін психічними та фізіологічними станами, тобто певний вплив на психічні стани іншого (наприклад, зіпсувати настрій партнеру). Мотиваційне спілкування -- це обмін цілями, потребами, інтересами. Таке спілкування спрямоване на передачу іншому певних установок або готовності діяти певним чином. Діяльнісне спілкування -- це обмін діями, навичками, вміннями тощо.
2. За метою спілкування можна поділити на біологічне та соціальне. Біологічне спілкування необхідне для підтримки та розвитку організму (пов'язане з задоволенням біологічних потреб).
Соціальне спілкування задовольняє ряд соціальних потреб особистості (наприклад, потреба в міжособистісних контактах).
3. В залежності від засобів: спілкування може бути безпосереднім та опосередкованим, прямим та непрямим.
Безпосереднє спілкування здійснюється за допомогою природних органів (руки, голосові зв'язки, голова тощо), без допомоги сторонніх предметів.
Опосередковане спілкування характеризується використанням спеціальних засобів: природні предмети (камінець, палиця і та ін.) та культурні (знакові системи).
Пряме спілкування полягає в особистісних контактах і безпосередньому сприйманні один одного (наприклад, розмова двох друзів).
Непряме спілкування передбачає наявність посередників, якими можуть виступати інші люди (наприклад, при переговорах між різними групами).
4. В залежності від спрямування спілкування може бути діловим та особистісним, інструментальним та цільовим.
Ділове спілкування -- це спілкування на офіційному рівні і його змістом є те, чим зайняті люди в процесі трудової діяльності.
Особистісне спілкування зосереджене на проблемах, що складають внутрішній світ людей.
Інструментальне спілкування -- це засіб для задоволення різних потреб.
Цільове спілкування служить засобом задоволення саме потреби в спілкуванні.
5. Виділяють вербальне та невербальне спілкування. Вербальне спілкування -- це спілкування за допомогою мови.
Невербальне спілкування -- спілкування за допомогою міміки, жестів, пантоміміки.
6. В залежності від суб'єктів спілкування може бути: міжіндивідним (тобто спілкування між окремими індивідами), індивідно-груповим (спілкування між індивідом і групою) та міжгруповим (між групами).
7. За тривалістю виділяють короткочасне і тривале спілкування, закінчене та незакінчене.
Всі засоби спілкування поділяються на вербальні (мовні) та невербальні (жести, міміка, пантоміміка).
Мова -- це система звукових сигналів, письмових знаків та символів, з допомогою яких людина отримує, переробляє, зберігає та передає інформацію.
Мовлення -- це конкретне використання мови для висловлення думок, почуттів, настроїв.
Мовлення -- це психічне явище. Мовлення в науковій літературі розділяють на усне та письмове.
За стилем виділяють побутове, художнє, ділове та наукове мовлення. Побутовий стиль мовлення притаманний повсякденному спілкуванню; художній -- застосовується в літературних творах (проза, поезія тощо); діловий стиль мовлення притаманний офіційному спілкуванню (наприклад, доповіді, документам тощо); науковий -- характерний для різних наукових праць. Вербальне спілкування завжди супроводжується невербальним. У багатьох випадках невербальне спілкування може нести значно більше змістовне навантаження, ніж вербальне.
Невербальне спілкування представлене не лише використанням жестів, міміки, пантоміміки а й просторово-часовою характеристикою організації спілкування.
Надзвичайно важливим при спілкуванні є міжособистісний простір (дистанція спілкування).
Дистанція спілкування залежить від багатьох чинників: від спрямування спілкування, від різних характеристик суб'єктів спілкування (їх близькості, віку, соціального статусу, психологічних особливостей, національних звичаїв тощо).
За даними американських психологів дистанція між партнерами залежить від виду взаємодії) і може бути такою:
- інтимна дистанція (відповідає інтимним стосункам) - до 0,5 м;
- міжособистісна дистанція (при бесідах, спілкуванні з друзями) - 0,5-1,2 м;
- соціальна дистанція (притаманна неформальним соціальним та діловим стосункам) - 1,2 - 3,7 м;
- публічна дистанція - 3-7 м і більше.
При будь-якому спілкуванні правильно обрана дистанція істотно впливає на його здійснення.
Ще однією важливою частиною спілкування є візуальний контакт, оскільки саме погляди можуть сказати набагато більше ніж слова. Візуальний контакт допомагає регулювати розмову.
32-30 болів. Ви некомунікабельні, і це ваша біда, оскільки саме ви, передусім, страждаєте від цього. Однак і близьким людям нелегко. На вас важко покластися в справі, що потребує групових зусиль. Намагайтеся бути більш комунікабельними, контролюйте себе.
29-25 болів. Ви замкнуті, неговіркі, віддаєте перевагу самотності, і тому у вас, мабуть, мало друзів. Нова робота та необхідність нових контактів якщо і не призводять вас до паніки, то надовго виводять з рівноваги. Ви знаєте цю особливість свого характеру і часто буваєте незадоволені собою. Однак не обмежуйтеся лише цим, оскільки саме від вас залежить змінити ці особливості характеру. Хіба не буває так, що чимось сильно захопившись, ви "несподівано" стаєте розкутими та комунікабельними? Варто лише постаратися.
24--19 балів. Ви певною мірою товариські, у знайомій обстановці почуваєте себе цілком упевнено. Нові проблеми вас не лякають, однак з новими людьми ви сходитеся обережно, неохоче берете участь у суперечках і диспутах. У ваших висловленнях часом занадто багато сарказму без усякої на те підстави. Усі ці недоліки у вашій владі.
18-14 балів. У вас нормальна комунікабельність. Ви допитливі, охоче слухаєте цікавого співрозмовника, досить терплячі в спілкуванні з іншими, відстоюєте свою позицію без зайвої запальності. Без неприємних переживань йдете на зустріч з новими людьми. У той же час ви не любите гучних компаній, екстравагантних витівок та багатослів'я - усе це вас дратує.
13-9 балів. Ви дуже товариські (часом, мабуть, навіть надміру), зацікавлені, говіркі, любите висловлюватися по різних питаннях, що, буває, дратує інших. Охоче знайомитеся з новими людьми, нікому не відмовляєте в проханнях, хоча не завжди можете їх виконати. Буває, що ви виходите з себе, однак швидко відходите. Чого вам бракує, так це посидючості, терпіння і відваги при зустрічі із серйозними проблемами. При бажанні, однак, ви зможете змусити себе не відступати.
8-4 бали. Товариськість "б'є з вас ключем". Ви завжди в курсі всіх справ. Любите брати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати у вас нудьгу. Охоче висловлюєтесь, навіть якщо ваше уявлення про проблему більш ніж поверхове.
Усюди почуваєте себе у своїй тарілці. Беретеся за будь-яку справу, хоча далеко не завжди можете її успішно довести до завершення. З цієї причини люди ставляться до вас із деяким побоюванням і сумнівами. Задумайтеся над цим.
З бали і менше. Ваша комунікабельність має хворобливий характер. Ви балакучі, багатослівні, втручаєтеся в справи, що не мають до вас ніякого відношення, беретеся судити про проблеми, в яких зовсім некомпетентні. Через це ви часто буваєте причиною різного роду конфліктів. Вам необхідно зайнятися самовихованням.
Далі наведемо зведену таблицю отриманих результатів тестування учнів 6 та 10 класу.
Зведена таблиця отриманих результатів тестування учнів 5 та 10 класу.
Питома вага до загальної кількості учнів, %
Аналізуючи отримані дані, можна зробити висновок про те, що у 5 класі більше всього переважає учнів у які належать до групи з нормальною комунікабельністю (32%). Крім того, досить велика кількість учнів, які належать до товариських (20%) та дуже товариських (16%). Можна констатувати, що діти даного класу орієнтовані на рівноправність в спілкуванні, відкриті та товариські. Для учнів 10 класу характерна наступна динаміка: найбільшу питому вагу складають групи дітей замкнутих та неговірких (28%), до певної міри товариських (24%) та 20% учнів належать до групи не комунікабельних. Даний факт свідчить про негативну тенденцію в класі в частині відсутність ефективного спілкування та низької комунікабельності серед учнів.
Для підвищення рівня спілкування та комунікабельності для учнів 10 класу необхідно організовувати різні форми спілкування: участь у бесідах, рольових іграх, самостійне створення учнями ситуацій спілкування, залучення учнів до читання літератури, а також переказування змісту прочитаного, регулярне обговорення книг, кінофільмів, концертів тощо. Також можна запропонувати практичний тренінг для розвитку навиків ефективного та успішного спілкування між учнями, який наведено нижче.
Метою даного тренінгу буде: визначити, що таке спілкування, його види, від чого воно залежить і що потрібно робити, щоб спілкування було успішним, результативним і приємним. Розглянути ефективні прийоми спілкування, відпрацювати навички.
Після привітання, знайомства та вступної частини педагог-тренер повідомляє, що заняття буде присвячено темі «Спілкування». Можна буде з'ясувати, що таке спілкування, від чого воно залежить і що потрібно робити для того, щоб воно було успішним, результативним і приємним.
В подальшому педагог-тренер розповідає учасникам притчу:
Якось мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай та пекло. Господь погодився і відвів мудреця до великої кімнати, посеред якої стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні та нещасні люди. Вони страждали, бо не могли поїсти, хоча у них були ложки, а ручки у ложок були дуже довгі -- довші за руки.
- Так, це справді пекло, -- сказав мудрець.
Тоді Господь відвів мудреця до іншої, точнісінько такої ж кімнати. Посеред цієї кімнати стояв такий же казан з їжею, а люди, що були в кімнаті, тримали в руках точнісінько такі ж ложки, проте вони були ситі, щасливі й веселі.
- Так це ж рай! -- вигукнув мудрець».
Після розповіді іде обговорення та задаються наступні питання:
- що допомогло людям з другої кімнати стати щасливими?
- що змогли зробити щасливі люди і не змогли нещасні?
Висновок: порозумітися, вирішити проблеми люди можуть взаємодіяти один з одним -- спілкуючись.
Потім за допомогою мозкового штурму потрібно визначити з учасниками тренінгу, що таке на їх думку «спілкування»
Педагог-тренер запитує в учасників: «Як ви гадаєте, що таке спілкування?». Усі відповіді учасників записуються на фліп-чарті, після чого педагог-тренер зачитує всі визначення і підсумовує їх, подаючи інформаційне повідомлення «Спілкування».
Під час мозкового штурму учасники можуть висловитися щодо «конфліктного» спілкування (бійка, суперечка тощо). В інформаційному повідомленні необхідно звернути увагу учасників на ці визначення, підвівши до висновку, що таке «конфліктне» спілкування, не вирішує проблему. Успішно вирішити будь-яку проблему можна лише ефективно спілкуючись.
Після мозкового штурму наводиться інформаційне повідомлення, зокрема
Спілкування - один із найважливіших процесів у житті людини.
Спілкування - це задоволення природної потреби людини в контактах з іншими людьми.
Спілкуючись, ми обмінюємося інформацією, знаннями, виявляємо свої почуття, відчуваємо почуття співрозмовника, можемо вплинути на настрій, поведінку та переконання один одного. Завдяки спілкуванню стає можливим взаєморозуміння, тобто спілкуючись, ми формуємо власне ставлення один до одного, вирішуємо якими будуть наші подальші стосунки тощо.
У спілкуванні (при розмові або за допомогою книг, телебачення, Інтернету та інших засобів) ми можемо здобувати необхідні знання, дізнаватися про життєвий досвід інших людей і здобувати власний.
Спілкуючись, ми отримуємо можливість реалізувати свої мрії і досягти мети.
Тільки в процесі спілкування людина стає саме людиною, особистістю. Проте спілкування - це не завжди задоволення, часто - це кропітка праця і пошук виходу. Конфлікти - невід'ємна частина взаємодії між людьми, адже всі ми різні й кожен прагне свого. Конструктивне вирішення конфлікту - це теж частина спілкування, і одна з найважливіших, бо ефективне спілкування - це шлях до успіху й реалізації задуманого. Саме тому навичками такого спілкування варто оволодіти.
Конструктивне, тобто ефективне спілкування передбачає, по-перше, врахування не тільки своїх інтересів, але й тих, з ким спілкуєшся, і, по-друге - зважання на можливі наслідки тих чи інших дій під час спілкування.
Під час інформаційного повідомлення педагогу-тренеру варто перепитувати в учасників, чи все з висловленого їм зрозуміло, а також дати можливість учасникам проілюструвати прикладами функції (можливості) спілкування.
Сутність спілкування як психологічної категорії. Аналіз особливостей підліткового спілкування з однолітками, а також їхнього самоконтролю в процесі різних видів спілкування. Специфіка, мотиви та можливості психологічного прогнозу спілкування підлітків. курсовая работа [701,6 K], добавлен 12.11.2010
Теоретичні засади психологічних особливостей та поняття культури спілкування, його структурні компоненти. Психологічні особливості підліткового віку, особливості міжособистісного спілкування. Визначення рівнів сформованості міжособистісної культури. курсовая работа [436,2 K], добавлен 16.06.2010
Психолого-педагогічні проблеми формування особистості у підлітковому віці. Характеристика рівнів спілкування. Методи психологічного вивчення спілкування підлітків. Особливості сучасного спілкування підлітків з дорослими, однолітками й батьками. дипломная работа [1,3 M], добавлен 12.03.2012
Спілкування як категорія в психології. Роль спілкування в розвитку особистості старшокласників. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми. Дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу і культури спілкування у дітей старшого шкільного віку. курсовая работа [62,2 K], добавлен 30.01.2010
Сутність поняття спілкування як соціально-психологічного феномену. Соціальна ситуація розвитку особистості в підлітковому віці. Специфіка соціально-психологічних особливостей спілкування підлітків з ровесниками, дорослими та однолітками протилежної статі. курсовая работа [74,5 K], добавлен 28.04.2016
Загальна характеристика спілкування. Психологічні особливості та етапи особистісного формування підлітків. Способи та методи емпіричного дослідження особливостей спілкування з однолітками та емоційних бар’єрів, аналіз та оцінка отриманих результатів. курсовая работа [537,8 K], добавлен 13.04.2016
Загальна характеристика та особливості спілкування дітей у підлітковому віці, його психологічне та соціологічне обґрунтування. Причини проявлення та аналіз показників сором'язливості. Характер спілкування підлітків з батьками та вчителями, ровесниками. дипломная работа [164,8 K], добавлен 13.11.2009
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Дослідження особливостей спілкування серед учнів-підлітків та учнів-старшокласників його значення у формуванні особистості курсовая работа. Психология.
Реферат: Озоновые дыры 3
Реферат На Тему Функціональний Підхід У Промисловому Маркетингу
Курсовая работа: Использование интернета в директ-маркетинге
Дипломная работа: Банковско-страховые группы
Курсовая работа: Нападение фашистской Германии на Советский Союз
Дипломная работа по теме Анализ и учет основных средств (на примере ОАО 'Кирово-Чепецкий хлебокомбинат')
Организации Труда На Предприятии Реферат
Человек Это Место Пересечения Социальных Отношений Сочинение
Социально Культурная Деятельность Курсовые
Герой Нашего Времени Итоговое Сочинение 2022
Курсовая работа: Расчёт аэродинамических характеристик самолёта T-30 KATANA
Курсовая работа по теме Производство HF-газа в печах с наружным обогревом
Курсовая работа по теме Маркетинговые исследования в сфере прогнозирования спроса
Баскетбол Ойынының Қауіпсіздік Ережесі Реферат Презентация
Курсовая работа по теме Проведение индустриализации и коллективизации
Дипломная Работа Написание Сайта
Дипломная работа по теме Коррекционно-педагогических возможностей индивидуального и дифференцированного подхода в обучении умственно отсталых школьников предметам гуманитарного цикла.
Доклад: Тема любви в лирике Фета
Контрольная работа: Основы и законы логики
Психика Как Предмет Психологии Реферат
Программное обеспечение Lotus-Notes - Программирование, компьютеры и кибернетика контрольная работа
Особенности развития речи детей дошкольного возраста - Педагогика реферат
Русские полководцы П.С. Салтыков, П.А. Румянцев и Г.А. Спиридонов - История и исторические личности реферат