Дослідження методів пошуку закладних пристроїв на об’єктах інформаційної діяльності - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника дипломная работа

Дослідження методів пошуку закладних пристроїв на об’єктах інформаційної діяльності - Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника дипломная работа




































Главная

Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника
Дослідження методів пошуку закладних пристроїв на об’єктах інформаційної діяльності

Характеристика електронних пристроїв перехоплення інформації. Класифікація загальних методів і засобів пошуку електронних пристроїв перехоплення інформації. Порядок проведення занять з пошуку закладних пристроїв. Захист акустичної та мовної інформації.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Міністерство освіти і науки України
Харківський національний університет радіоелектроніки
Факультет КОМП'ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ ТА УПРАВЛІННЯ
Кафедра БЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
«Дослідження методів пошуку закладних пристроїв на об'єктах інформаційної діяльності»
Пояснювальна записка містить: ст.95, рис.12, табл.15, посилань 5.
Об?єкт дослідження - технічний канал витоку інформації, процес перехоплення інформації за допомогою закладних пристроїв.
Мета роботи - розробка закладного пристою та передача інформації.
Метод дослідження - робота закладного пристрою, які подаються звукові сигнали, перехоплення сигналів, пошук закладного пристрою.
У роботі розглядається розробка макету закладного пристрою, призначеного для використання його як обладнання для проведення лабораторної роботи з курсу „технічний захист інформації” на тему „дослідження можливостей детектора поля по виявленню радіомікрофонів”.
В першому розділі розглядається класифікація закладних простоїв та методи їх пошуку, в другому - безпосередньо розглядається розробка макета закладного пристрою.
Результати дипломної роботи можуть бути використані в навчальному процесі при виконанні лабораторних та курсових робіт.
Объяснительная записка содержит: ст.95, рис.12, табл.15, ссылок 5.
Объект исследования - технический канал витоку информации, процесс перехвата информации с помощью закладных устройств.
Цель работы - разработка закладочного устройства та передача информации.
Метод исследования - работа закладочного устройства, которые подают звуковые сигналы, перехват сигналов, поиск закладочного устройства.
В работе рассматривается разработка макета закладочного устройства, предназначенного для использования его как оснащение для проведения лабораторной работы по курсу «техническая защита информации» на тему «исследование возможностей детектора поля по выявлению радиомикрофонов».
В первом разделе рассматривается классификация закладочного устройства и методы их поиска, во второй - непосредственно разработка макета закладочного устройства.
Результаты дипломной работы могут быть использованы в учебном процессе при выполнении лабораторных та курсовых работ.
The Expository note contains: cl.95, fig.12, tabl.15, references 5.
The Object of the study - a Method study of searching for закладочных device on object of information activity.
The Purpose of the work - a development закладочного device that issue to information.
The Method of the study - a work закладочного device, which give the bleeps, interception signal, searching for закладочного device.
In work is considered development of the model закладного device, intended for use his(its) as equipping for undertaking the laboratory work on course "technical protection to information" to subjects "study of the possibilities of the detector of the field on discovery radiomicrofone".
In the first section is considered categorization закладочного device and methods of their searching for, in the second - directly development of the model закладочного device.
The Results of the degree work can be used in scholastic process when performing laboratory, term papers, degree project and scientific studies.
РОЗДІЛ 1. ЗАКЛАДНІ ПРИСТРОЇ, ТА МЕТОДИ ЇХ ПОШУКУ
1.1 Характеристика електронних пристроїв перехоплення інформації
1.2 Ознаки, що розкривають електронні пристрої, перехоплення інформації
1.3 Класифікація методів і засобів пошуку електронних пристроїв перехоплення інформації
1.4 Класифікація ТКВІ знакової форми проявлення
РОЗДІЛ 2. ВИВЧЕННЯ СПОСОБІВ ВИЯВЛЕННЯ ЗАКЛАДНИХ ПРИСТРОЇВ
2.1 Призначення макета закладного пристрою
2.2 Технічні характеристики закладного пристрою як об'єкту пошуку
2.4 Захист акустичної (мовної) інформації
2.5 Порядок проведення занять з пошуку закладних пристроїв. Опис лабораторної установки
2.6 Методика виявлення закладних пристроїв в ході занять
3.2 Дослідження й аналіз ринків збуту
3.4 Витрати на виробництво одиниці продукції
3.6 Аналіз беззбитковості виробництва товару
3.7 Розрахунок очікуваного прибутку
3.8 Оцінка конкурентноздатності виробу
4.3 Виробнича санітарія і гігієна праці
ТКВІ ? технічний канал витоку інформації
ІзОД ? інформація з обмеженим доступом
АТС ? автоматична телефонна станція
ТЗПІ ? технічні засоби обробки, передачі, зберігання, відображення інформації
ПЕМВ ? побічні електромагнітні випромінювання
Зростаючі потреби в інформаційному забезпеченні обумовили появу і широке використання нових інформаційних технологій. Вони забезпечують процеси збору, обробки, збереження, пошуку і передачі різного роду інформації на базі сучасних засобів обчислювальної техніки, в основі яких - персональні комп'ютери з програмним забезпеченням, що складається не тільки з баз даних і баз знань, але і різних систем - інтелектуальної, експертних, підтримки рішень і ряду інших програмних продуктів.
Однак з ростом обсягу інформації, що переробляється, стала виникати проблема її захисту. В даний час ця проблема стала особливо гострою, тому що інформація стала стратегічно важливим товаром.
Вимоги до сучасних систем захисту інформації дуже великі. Вони повинні бути малопомітними для користувача і забезпечувати, одночасно з цим, високий ступінь захисту.
Для реалізації всіх цих вимог була розроблено безліч алгоритмів і протоколів. У свою чергу, для реалізації цих алгоритмів і протоколів був розроблений спеціальний математичний апарат.
Захист акустичної (мовної) інформації є одним з найважливіших завдань у загальному комплексі заходів щодо забезпечення інформаційної безпеки об'єкта або установи[1].
Для перехоплення мовної інформації передбачуваний «супротивник» (особа або група осіб, зацікавлених в одержанні даної інформації) може використати широкий арсенал портативних засобів акустичної мовної розвідки, що дозволяють перехоплювати мовну інформацію по прямому акустичному, віброакустичному, електроакустичному й оптикоелектронному (акустооптичному) каналах, основними з яких є:
? портативна апаратура звукозапису (малогабаритні диктофони, магнітофони й пристрої запису на основі цифрової схемотехніки);
? електронні пристрої перехоплення мовної інформації (закладні пристрої) з датчиками мікрофонного й контактного типів з передачею перехопленої інформації по радіо, оптичному, в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль, ультразвуковому каналам, мережі електроживлення, телефонним лініям зв'язку, сполучним лініям допоміжних технічних засобів або спеціально прокладеним лініям;
? оптико-електронні акустичні системи і т.д.
Портативна апаратура звукозапису й закладні пристрої з датчиками мікрофонного типу (перетворювачами акустичних сигналів, що поширюються в повітряному й газовому середовищах) можуть бути встановлені при неконтрольованому перебуванні фізичних осіб («агентів») безпосередньо у виділених приміщеннях. Дана апаратура забезпечує реєстрацію мови середньої гучності при віддалені мікрофона на відстань до 15-20 м від джерела мови. Електронні стетоскопи й закладні пристрої з датчиками контактного типу дозволяють перехоплювати мовну інформацію без фізичного доступу «агентів» у виділені приміщення. При цьому датчики закладних пристроїв найбільше часто встановлюються поблизу місць можливого витоку мовної інформації[2]: мікрофонного типу - у виходах кондиціонерів і каналах систем вентиляції; контактного типу (перетворювачі віброакустичних сигналів, що поширюються по будівельних конструкціях будинків, інженерним комунікаціям і т.п.) - на зовнішніх поверхнях будинків, на віконних прорізах і рамах, у суміжних (службових і технічних) приміщеннях за дверними прорізами, що обгороджують конструкціями, на перегородках, трубах систем опалення і водопостачання, коробах повітроводів вентиляційних й інших систем. Експериментальні дослідження показали, що з використанням даних засобів розвідки забезпечується перехоплення мовної інформації з високою якістю через конструкції у залізобетонних будинках через 1-2 поверхи, по трубопроводах через 2-3 поверхи й по вентиляційних каналах на відстані до 20-30 м. Застосування для ведення розвідки спрямованих мікрофонів й оптико-електронних (лазерних) акустичних систем не вимагає проникнення «агентів» не тільки у виділені й суміжні з ними приміщення, але й на територію об'єкта. Розвідка може вестися із сусідніх будинків або автомашин, що перебувають на автостоянках, які прилягають до будинку. З використанням спрямованих мікрофонів можливе перехоплення мовної інформації з виділених приміщень при наявності відкритих віконних прорізів (кватирок або фрамуг) в умовах міста (на фоні транспортних шумів) на відстанях до 50 м. За містом при оптимальних умовах дальність розвідки може становити до 80-100 м удень і до 200 м у нічний час. Максимальна дальність розвідки з використанням оптикоелектронних (лазерних) акустичних систем, що знімають інформацію із внутрішніх стекол, становить 150-200 м у міських умовах (наявність інтенсивних акустичних перешкод, запиленість атмосфери) і до 500 м у заміських умовах. Захист акустичної (мовної) інформації досягається проектно-архітектурними рішеннями, проведенням організаційних і технічних заходів, а також виявленням електронних пристроїв перехоплення інформації.
РОЗДІЛ 1. ЗАКЛАДНІ ПРИСТРОЇ ТА МЕТОДИ ЇХ ПОШУК
1.1 Характеристика електронних пристроїв перехоплення інформації
Електронними пристроями перехоплення інформації називаються потай установлювані малогабаритні спеціальні електронні пристрої несанкціонованого знімання інформації. Такі пристрої називають закладними пристроями[3].
У залежності від виду інформації, що перехоплюється закладними пристроями, їх можна розділити на акустичні, телефонні й апаратні, а також закладними відеосистемами.
Акустичні закладні пристрої призначені для перехоплення акустичної (мовної) інформації.
Акустичні закладні пристрої можна класифікувати[1] по виду виконання, місцю установки, джерелу живлення, способові передачі інформації і її кодування, способу керування. (рис. 1).
Інформація, що перехоплюється акустичними закладними пристроями, може записуватися з використанням портативних пристроїв звукозапису або передаватися по радіоканалі, оптичному каналові, по електромережі перемінного струму, по сполучних лініях допоміжних технічних засобів (ДТЗ), металоконструкціям будинків, трубам систем опалення і водопостачання, а також спеціально прокладеним кабелям (лініям).
Найбільше широко використовуються акустичні закладні пристрої, що передають інформацію з радіоканалу. Такі пристрої часто називають радіозакладними пристроями.
Закладні пристрої можуть бути виконані у виді окремого модуля звичайно у формі паралелепіпеда або закамуфльовані під предмети повсякденного побуту: попільницю, електронний калькулятор, електролампочку, запальничку, наручні годинник, авторучку, вазу, поясний ремінь.
У залежності від середовища поширення акустичних коливань що перехоплюються закладними пристроями, останні можна підрозділити на акустичні радіозакладки і радіостетоскопи.
Акустичні закладні пристрої призначені для перехоплення акустичних сигналів по прямому акустичному (повітряному) каналі витоку інформації. Чутливим елементом у них є, як правило, електретний мікрофон.
Радіостетоскопи (контактні мікрофони, конструктивно об'єднані з мікропередавачами) перехоплюють акустичні сигнали по віброакустичному (вібраційному) каналі витоку інформації. Як чутливі елементи в них звичайно використовуються п'єзомікрофони, електретні мікрофони або датчики акселерометричного типу.
Живлення акустичних закладних пристроїв здійснюється від автономних джерел живлення (акумуляторів, батарей), електромережі перемінного струму, телефонної мережі, а також від джерел живлення радіоелектронної апаратури, у якій вони встановлюються.
У залежності від потужності випромінювання і типу джерела живлення час роботи акустичної закладки складає від декількох годин до декількох діб і навіть місяців. При електроживленні від мережі перемінного струму або телефонної лінії час роботи не обмежений.
Більшість радіозакладних пристроїв з автономними джерелами живлення мають потужність випромінювання до 10 мВт і дальність передачі інформації до 100-200 м. Однак зустрічаються закладні пристрої з потужністю випромінювання в кілька десятків міліват і дальністю передачі інформації до 500-1000 м.
При використанні зовнішніх джерел живлення (наприклад, електромережі, або автомобільних акумуляторів) потужність випромінювання може складати більш 100 мВт, що забезпечує дальність передачі інформації до кількох кілометрів.
У разі потреби передачі інформації на великі відстані використовуються спеціальні ретранслятори.
Технічно можна виконати закладку, що передає інформацію практично в будь-якому діапазоні радіохвиль. Однак широке поширення знайшли закладні пристрої, що працюють в УКХ діапазоні (рис.2).
Для передачі інформації в основному використовуються наступні діапазони довжин хвиль: VHF (метровий), UHF (дециметровий) і GHz (ГГц). Найбільш часто використовуються частоти: 88-108 МГц; 108-174 МГц; 400-512 МГц; 1100-1300 МГц. Однак не виключене використання й інших піддіапазонів. Вибір робочої частоти закладного пристрою закладки багато в чому визначає скритність її роботи.
По способу стабілізації несучої частоти передавача радіозакладного пристрою можна розділити на нестабілізовані, зі схемотехнічною і з кварцовою стабілізацією частоти.
Нестабілізовані радіозакладні пристрої використовуються в основному в метровому (VFM) діапазоні довжин хвиль. Їх можна виготовити у надмініатюрному виді, однак, вони мають ряд істотних недоліків. До основного з них відноситься значна нестабільність несучої частоти й у ряді випадків залежність її від зовнішніх факторів. Наприклад, частота випромінювання може змінюватися при зміні місця розташування закладного пристрою.
Невисока стабільність частоти приводить до необхідності використовувати для прийому інформації приймачів з автоматичним підстроюванням частоти й приймачі з порівняно широкою смугою пропускання, що, звичайно, приводить до зменшення дальності передачі інформації.
Найбільшою стабільністю частоти володіють радіозакладні пристрої з кварцовою стабілізацією, їх часто називають кварцовані. Вони практично не піддані впливові зовнішніх факторів. Радіозакладні пристрої з кварцовою стабілізацією частоти використовуються практично у всіх діапазонах довжин хвиль. У сучасних радіозакладних пристроїв ослаблення випромінювань на гармоніках складає 40-50 дБ. Однак у більшості радіозакладних пристроїв із кварцовою стабілізацією частоти спостерігається порівняно високий рівень позасмугових електромагнітних випромінювань, особливо на другій і третій гармоніках.
Радіозакладні пристрої з кварцовою стабілізацією в порівнянні з нестабілізованими мають великі розміри.
У передавачах радіозакладних пристроїв, як правило, здійснюється модуляція несучої частоти. Рідко використовуються закладні пристрої з модуляцією сигналу проміжної частоти або подвійною модуляцією.
У радіозакладних пристроях в основному використовуються прості сигнали з частотною широкосмуговою (WFM) і вузькосмуговою (NFM) модуляцією частоти. При використанні широкосмугової частотної модуляції ширина спектра випромінюваного сигналу складає 30-120 кГц. Для використання вузькосмугової частотної модуляції необхідна кварцова стабілізація частоти передавача, але при цьому можна істотно звузити спектр переданого сигналу (до 4-12 кГц), отже, значно збільшити дальність передачі інформації (за умови, що для прийому буде використовуватися спеціальний приймач). Тому радіозакладні пристрої з кварцовою стабілізацією частоти і з NFM модуляцією частоти в комплекті зі спеціальними приймачами в порівнянні з нестабілізованими мають велику дальність дії.
Для підвищення скритності використовуються складні сигнали (наприклад, шумоподібні або з псевдовипадковим переналаштуванням несущої частоти і т.п.) і різні способи кодування інформації. Найбільш складний спосіб кодування мовної інформації полягає в перетворенні її в цифровий вид з наступним шифруванням.
Найбільш прості радіозакладні пристрої випускаються без системи керування включенням передавача, тобто робота на випромінювання (передача інформації) починається при підключенні джерела живлення.
Дня збільшення часу роботи закладного пристрою обладнуються системою керування включенням передавача від голосу (система VAS або VOX). Іноді таку систему називають акустоматом. Тобто закладний пристрій в звичайному режимі (режимі чергового прийому) працює як приймач акустичного сигналу, при цьому споживаний струм незначний. З появою в приміщенні джерела акустичного сигналу (наприклад, при початку розмови) подається напруга на передавач, і він починає працювати на випромінювання, тобто передавати інформацію. При припиненні розмови, через визначений час (звичайно кілька секунд) передавач виключається (випромінювання зникає), і закладний пристрій переходить у режим чергового прийому.
Використання системи VAS дозволяє значно (у кілька разів) збільшити загальний час роботи закладого пристрою.
Для підвищення скритності, а також збільшення часу роботи, сучасні радіозакладні пристрої обладнуються системою дистанційного керування.
В основному дистанційне керування використовується для включення і вимикання передавача. Це досить складні електронні системи, що мають канал прийому сигналів керування, тобто по суті мають радіоприймальний пристрій.
У черговому режимі напруга подається тільки на радіоприймальний пристрій, постійно готовий до прийому сигналу керування, при отриманні якого подається команда на включення передавача, і закладий пристрій починає працювати на випромінювання.
Як правило, сигнали керування передаються на частотах УКВ діапазону, і для їхньої передачі використовуються спеціальні передавальні пристрої. Причому сигнал керування кодується для виключення помилкових спрацьовувань.
У деяких радіозакладних пристроїв дистанційне керування використовується для зміни параметрів випромінюваного сигналу і режимів роботи.
Радіозакладні пристрої з дистанційним керуванням мають, звичайно більші розміри, чим некеровані і звичайно маскуються під предмети повсякденного користування.
Для підвищення скритності роботи використовуються закладки з поділом етапів знімання і передачі інформації. Такі закладки часто називаються закладками з проміжним нагромадженням. Вони мають у своєму складі безкінематичний цифровий нагромаджувач, приймач сигналів дистанційного керування і спеціальний передавач для прискореної передачі інформації.
Для прийому переданої інформації використовуються спеціальні пристрої, що включають швидкісні приймачі інформації і швидкісні нагромаджувачі інформації з функцією нормального відтворення.
Протягом порівняно тривалого часу закладні пристрої з проміжним нагромадженням здійснює перехоплення акустичної інформації з записом її в цифровий нагромаджувач (тобто закладий пристрій працює в пасивному режимі). Передача інформації здійснюється з використанням апаратури швидкодії за порівняно короткий час при заповненні нагромаджувача або по сигналі дистанційного керування.
Недоліком радіозакладних пристроїв з автономним живленням є порівняно невеликий час роботи. Цей недолік відсутній у напівактивних закладних пристроях.
Напівактивні закладні пристрої, мають елементи, деякі параметри яких (наприклад, добротність і резонансна частота об'ємного резонатора) змінюються за законом зміни акустичного (мовного) сигналу. При опроміненні сильним високочастотним сигналом приміщення, у якому встановлене такий закладний пристрій, в останньому при взаємодії електромагнітного поля, що опромінює, зі спеціальними елементами закладого пристрою (наприклад, чвертьхвильовим вібратором) відбувається утворення вторинних радіохвиль, тобто відбувається перевипромінювання електромагнітного поля. А спеціальний пристрій закладого пристрою (наприклад, об'ємний резонатор) забезпечує амплітудну, фазову або частотну модуляцію перевідбитого сигналу за законом зміни мовного сигналу.
Достоїнством подібних закладних пристроїв є висока скритність, тому що знайти їх можна тільки в момент передачі інформації.
Відсутність напівпровідникових приладів у таких закладних пристроях робить неефективним їхній пошук навіть з використанням нелінійних локаторів.
1.2 Ознаки, що розкривають електронні пристрої, перехоплення інформації
Виявлення електронних пристроїв перехоплення інформації (закладних пристроїв) може здійснюватися по їхніх ознаках.
Кожен вид електронних пристроїв перехоплення інформації має свої демаскуючі ознаки, що дозволяють знайти закладку.
Найбільш інформативними ознаками провідної мікрофонної системи є:
- тонкий провід, невідомого призначення, підключений до малогабаритного мікрофона (часто закамуфльованому і потай установленому), і який виходить в інше приміщення;
- наявність у лінії (проводі) невідомого призначення постійної (у кілька вольт) напруги і низькочастотного інформаційного сигналу.
Ознаки автономних некомуфльованих акустичних закладних пристроїв включають:
- малогабаритний предмет (часто у формі паралелепіпеда) невідомого призначення;
- одне або кілька отворів малого діаметра в корпусі;
- наявність автономних джерел живлення (наприклад, акумуляторних батарей);
- наявність напівпровідникових елементів, що виявляються при опроміненні обстежуваного пристрою нелінійним радіолокатором;
- наявність у пристрої провідників або інших деталей, виявлених при просвічуванні його рентгенівськими променями.
Камуфльовані акустичні закладні пристрої по зовнішньому вигляду на перший погляд не відрізняються від об'єкта імітації, особливо якщо закладний пристрій встановлюється в корпус побутового предмета без зміни його зовнішнього вигляду. Такі закладні пристрої можна виявити шляхом розбирання предмета.
Закладні пристрої, встановлювані в малогабаритні предмети, обмежують можливості останніх. Ці обмеження можуть служити непрямими ознаками закладних пристроїв. Щоб виключити можливість виявлення закладки шляхом її розбирання, місця з'єднання частин, що розбираються, склеюють.
Деякі камуфльовані закладні пристрої не відрізняються від оригіналів навіть при ретельному зовнішньому огляді. Їх можна знайти тільки при просвічуванні предметів рентгенівськими променями.
У ряді випадків закамуфльований закладний пристрій виявляється по наявності в обстежуваному предметі не властивих йому напівпровідникових елементів (виявляються при опроміненні його нелінійним радіолокатором). Наприклад, виявлення напівпровідникових елементів у попільниці або в папці для паперів може вказати на наявність у них закладних пристроїв.
Наявність портативних звукозаписних пристроїв у момент запису можна знайти по наявності їх побічних електромагнітних випромінювань (випромінювань генераторів підмагнічування й електродвигунів).
Додаткові ознаки акустичних радіозакладних пристроїв:
- радіовипромінювання (як правило, джерело випромінювання знаходиться в ближній зоні) з модуляцією радіосигналу інформаційним сигналом;
- наявність (як правило) невеликого відрізка проводу (антени), що виходить з корпуса закладки.
Внаслідок того, що при пошуку радіозакладних пристроїв останні знаходяться в ближній зоні випромінювання, у більшості радіозакладних пристроїв виявляються побічні випромінювання і, зокрема, випромінювання на другій і третій гармоніках, субгармоніках.
Додаткові ознаки мережних акустичних закладних пристроїв:
- наявність у лінії електроживлення високочастотного сигналу (як правило, несуща частота від 40 до 600 кГц, але можлива наявність сигналу на частотах до 7 МГц), модульованого інформаційним низькочастотним сигналом;
- наявність струму витоку (від одиниць до декількох десятків мА) у лінії електроживлення при усіх відключених споживачах;
- відмінність ємності лінії електроживлення від типових значень при відключенні лінії від джерела живлення (на розподільному щитку електроживлення) і відключенні всіх споживачів.
Додаткові ознаки акустичних і телефонних закладок з передачею інформації з телефонної лінії на високій частоті:
- наявність у лінії високочастотного сигналу (як правило, несуща частота до 7 МГц) з модуляцією його інформаційним сигналом.
Додаткові ознаки телефонних радіозакладок:
- радіовипромінювання з модуляцією радіосигналу інформаційним сигналом, переданим по телефонній лінії;
- відмінність опору телефонної лінії від "?" при відключенні телефонного апарата і відключенні лінії (від'єднанні телефонних проводів) на розподільній коробці (щитку);
- відмінність опору телефонної лінії від типового значення (для даної лінії) при відключенні телефонного апарата, відключенні і закорочування лінії на розподільній коробці (щитку);
- спад напруги (від декількох десятих до 1,5...2 В) у телефонній лінії (стосовно інших телефонних ліній, підключеним до даної розподільної коробки) при покладеній і піднятій слухавці;
- наявність струму витоку (від одиниць до декількох десятків мА) у телефонній лінії при відключеному телефоні.
Додаткові ознаки акустичних закладок типу "телефонного вуха":
- відмінність опору телефонної лінії від "?" при відключенні телефонного апарата і відключенні лінії (від'єднанні телефонних проводів) на розподільній коробці (щитку);
- спадання напруги (від декількох десятих до 1,5...2 В) у телефонній лінії (стосовно інших телефонних ліній, підключеним до даної розподільної коробки) при покладений ний слухавці;
- наявність струму витоку (від одиниць до декількох десятків мА) у телефонній лінії при відключеному телефоні;
- приглушення (не проходження) одного-двох викличних дзвоників при наборі номера телефонного апарата.
Додаткові ознаки напівактивних акустичних радіозакладних пристроїв:
- опромінення приміщення спрямованим (зондувальним) потужнім випромінюванням (як правило, гармонічним);
- наявність у приміщенні перевипроміненного зондувального випромінювання з амплітудною або частотною модуляцією інформаційним акустичним сигналом.
1.3 Класифікація методів і засобів пошуку електронних пристроїв перехоплення інформації
Пошук і виявлення закладних пристроїв може здійснюватися візуально, а також з використанням спеціальної апаратури: детекторів диктофонів і відеокамер, радіочастотомерів і інтерцепторів, сканерних приймачів і аналізаторів спектра, програмно-апаратних комплексів контролю, нелінійних локаторів, рентгенівських комплексів, звичайних тестерів, а також спеціальної апаратури для перевірки провідних ліній і т.д.
Метод пошуку закладних пристроїв багато в чому визначається використанням тієї або іншої апаратури контролю. До основних методів пошуку закладних пристроїв можна віднести:
- спеціальне обстеження виділених приміщень;
- пошук радіозакладних пристроїв з використанням індикаторів поля, радіочастотомерів і інтерцепторів;
- пошук радіозакладних пристроїв з використанням сканерних приймачів і аналізаторів спектра;
- пошук радіозакладних пристроїв з використанням програмно-апаратних комплексів контролю;
- пошук портативних звукозаписних пристроїв з використанням детекторів диктофонів (по наявності їх побічних електромагнітних випромінювань генераторів підмагнічування і електродвигунів);
- пошук портативних відеозаписуючих пристроїв з використанням детекторів відеокамер (по наявності побічних електромагнітних випромінювань генераторів підмагнічування і електродвигунів відеокамер);
- пошук закладних пристроїв з використанням нелінійних локаторів;
- пошук закладних пристроїв з використанням рентгенівських комплексів;
- перевірка з використанням ВЧ-пробника (зонда) ліній електроживлення, радіотрансляції і телефонному зв'язкові;
- вимір параметрів ліній електроживлення, телефонних ліній зв'язку;
- проведення тестового "прозвону" усіх телефонних апаратів, встановлених у приміщенні, що перевіряється, з контролем (на слух) проходження усіх сигналів виклику АТС.
Найпростіше і найдешевше виявити радіовипромінювання закладних пристроїв можна за допомогою індикаторів електромагнітного поля, що світловим або звуковим сигналом сигналізують про наявність у місці розташування антени електромагнітного поля з напруженістю вище граничної (фонової). Більш складні з них - частотоміри забезпечують, крім того, вимір несучої частоти найбільше "сильного" у місці прийому сигналу.
Для виявлення випромінювань закладних пристроїв у ближній зоні можуть використовуватися і спеціальні прилади, називані інтерцепторами. Інтерцептор автоматично налаштовується на частоту найбільш потужного сигналу і здійснює його детектування. Деякі інтерцептори дозволяють не тільки робити автоматичне або ручне захоплення радіосигналу, здійснювати його детектування і прослуховування через динамік, але і визначати частоту виявленого сигналу і вид модуляції.
Чутливість виявників поля мала, тому вони дозволяють виявляти випромінювання радіозакладних пристроїв у безпосередній близькості від них.
Істотно кращу чутливість мають спеціальні (професійні) радіоприймачі з автоматизованим скануванням радіодіапазону (сканерні приймачі або сканери). Вони забезпечують пошук у діапазоні частот, що перекриває частоти майже всіх застосовуваних радіозакладних пристроїв - від десятків кГц до одиниць ГГц. Кращими можливостями по пошуку радіозакладок володіють аналізатори спектра. Крім перехоплення випромінювань закладних пристроїв вони дозволяють аналізувати і їхні характеристики, що важливо при виявленні радіозакладних пристроїв, що використовують для передачі інформації складні види сигналів.
Можливість сполучення скануючих приймачів з переносними комп'ютерами послужило основою для створення автоматизованих комплексів для пошуку радіозакладних пристроїв (так званих, програмно-апаратних комплексів контролю). Крім програмно-апаратних комплексів, побудованих на базі скануючих приймачів і переносних комп'ютерів, для пошуку закладних пристроїв використовуються і спеціально розроблені багатофункціональні комплекси.
Спеціальні комплекси й апаратура для контролю провідних ліній дозволяють проводити вимір параметрів (напруг, струмів, опорів і т.п.) телефонних, слабкострумових ліній і ліній електроживлення, а також виявляти в них сигнали закладних пристро
Дослідження методів пошуку закладних пристроїв на об’єктах інформаційної діяльності дипломная работа. Коммуникации, связь, цифровые приборы и радиоэлектроника.
Контрольная работа по теме Европейская модель менеджмента
Эссе На Тему Модернизация Российского Образования
Реферат: Право в системе социального регулирования 2
Доклад: Информационная сущность рекламы. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Электричество и магнетизм. Скачать бесплатно и без регистрации
Качество Сегодня Завтра И Всегда Эссе
Внутримышечные Инъекции Реферат
Сочинение На Тему Детская Жестокость
Курсовая работа по теме Экологическое содержание темы "Основания" в курсе неорганической и органической химии средней школы
Реферат по теме Спирс Бритни (Spears Britney)
Эссе Пенсионный Возраст
Реферат по теме Печорин-герой своего времени
Реферат по теме Икона Сошествие во ад из Псковского государственного объединенного историко-архитектурного и художественного музея-заповедника
Дипломная работа по теме Совершенствование организационных форм стимулирования продаж
Практическое задание по теме Создание программы, включающей все программы лабораторных работ
Курсовая работа по теме Особливості виникнення держав у різних народів світу
Курсовая работа: Аудит постановки бухгалтерского учета и внутрибанковского контроля в банке
Реферат На Тему Общие Свойства Молекулярных Орбиталей
Язычество Реферат По Истории
Курсовая работа по теме Создание программного продукта 'Книжный магазин'
Учет и анализ себестоимости продукции и разработка мероприятий по ее снижению (на примере ООО "Сеал") - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа
History of American Literature - Иностранные языки и языкознание курс лекций
Шум - бомба замедленного действия - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат


Report Page