Дослідження динаміки зміни якості води у озері Басів Кут - Биология и естествознание учебное пособие

Главная

Биология и естествознание
Дослідження динаміки зміни якості води у озері Басів Кут

Стан забруднення атмосферного повітря у Рівненський області. Оцінка екологічного стану озера Басів Кут. Вимоги до якості води і методи гідрохімічних досліджень визначення органолептичних властивостей води. Дослідження якості поверхневих вод озера.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Дослідження динаміки зміни якості води у озері Басів Кут
на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр біології
Розділ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ
1.1 Екологічна оцінка природних умов Рівненської області
1.2 Оцінка ступеня забруднення атмосферного повітря у Рівненський області
1.3 Динаміка використання природних вод Рівненської області
1.4 Оцінка екологічного стану річок Рівненщини
1.5Оцінка екологічного стану озера Басів Кут
Розділ 2 Оцінювання якості води в екології
2.1 Екологічні нормативи оцінювання водних об'єктів
2.2 Аналіз нормативних документів, що визначають якість води
2.3 Вимоги до якості води і методи гідрохімічних досліджень
2.4 Методи визначення органолептичних властивостей води
Розділ 3 Оцінка якості води в озері Басів Кут
3.1 Актуальність проведення дослідження води в озері Басів Кут
3.2 Характеристики методів біотестування
3.3 Аналіз тестувань на токсичність води водосховища Басів Кут
3.4 Результати досліджень якості поверхневих вод озера Басів Кут
Розділ 4 Шляхи вирішення екологічних проблем
4.1 Економічно-правові засоби та заходи вирішення екологічних проблем
4.2 Культурно-освітні засоби та заходи вирішення екологічних проблем
4.3 Техніко-технологічні засоби та заходи вирішення екологічних проблем
4.4Державний моніторинг навколишнього природного середовища Рівненщини
4.5 Структура утворення та накопичення відходів виробництв
4.6 Економічні механізми природоохоронної діяльності
Вода - найцінніший природний ресурс. Вона відіграє виняткову роль у процесах обміну речовин, що складають основу життя. Величезне значення вода має в промисловому і сільськогосподарському виробництві. Загальновідома її необхідність для побутових потреб людини, усіх рослин і тварин. Для багатьох живих істот вода служить середовищем існування.
Ріст міст, бурхливий розвиток промисловості, інтенсифікація сільського господарства, значне розширення площ зрошуваних земель, поліпшення культурно-побутових умов і ряд інших факторів усе більше ускладнює проблеми забезпечення водою.
Потреби у воді величезні і щорічно зростають. Щорічна витрата води на земній кулі по усіх видах водопостачання складає 3300-3500 км 3 . При цьому 70% усього водоспоживання використовується в сільському господарстві.
Багато води споживають хімічна і целюлозно-паперова промисловість, чорна і кольорова металургія. Розвиток енергетики також призводить до різкого збільшення потреби у воді. Значна кількість води витрачається для потреб галузі тваринництва, а також на побутові потреби населення. Велика частина води після її використання для господарсько-побутових нестатків повертається в ріки у вигляді стічних вод.
Дефіцит прісної води вже зараз стає світовою проблемою. Усе більш зростаючі потреби промисловості і сільського господарства у воді змушують усі країни, учених світу шукати різноманітні засоби для вирішення цієї проблеми.
На сучасному етапі визначаються такі напрямки раціонального використання водних ресурсів: більш повне використання і розширене відтворення ресурсів прісних вод; розробка нових технологічних процесів, що дозволяють запобігти забрудненню водойм і звести до мінімуму споживання свіжої води.
Під забрудненням водних ресурсів розуміють будь-які зміни фізичних, хімічних і біологічних властивостей води у водоймах у зв'язку зі скиданням у них рідких, твердих і газоподібних речовин, що заподіюють чи можуть створити незручності, роблячи воду даних водойм небезпечною для використання, здатною нанести збиток народному господарству, здоров'ю і безпеці населення
Забруднення поверхневих і підземних вод можна розподілити на такі типи:
- механічне - підвищення вмісту механічних домішок, властиве в основному поверхневим видам забруднень;
- хімічне - наявність у воді органічних і неорганічних речовин токсичної і нетоксичної дії;
- бактеріальне і біологічне - наявність у воді різноманітних патогенних мікроорганізмів, грибів і дрібних водоростей;
- радіоактивне - присутність радіоактивних речовин у поверхневих чи підземних водах;
- теплове - випуск у водойми підігрітих вод теплових і атомних ЕС.
Основними джерелами забруднення і засмічення водойм є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств, великих тваринницьких комплексів, відходи виробництва при розробці рудних копалин; води шахт, рудників, обробці і сплаві лісоматеріалів; скидання водяного і залізничного транспорту; відходи первинної обробки льону, пестициди і т.д. Забруднюючі речовини, потрапляючи в природні водойми, призводять до якісних змін води, що в основному виявляються в зміні фізичних властивостей води, зокрема, поява неприємних запахів, присмаків і т.д.; у зміні хімічного складу води, зокрема, появу в ній шкідливих речовин, у наявності речовин, що плавають, на поверхні води і відкладанні їх на дні водойм.
У Рівненській області налічується 170 річок, загальна довжина яких становить 4,45 тис. км. Крім цього на території Рівненщини протікає 1204 невеликих водотоків. Вода виступає як одне з чудових природних утворювань, що визначає характер і спрямування більшості природних процесів на Землі, в тому числі, відіграє вирішальну роль у виникненні та розвитку життя на планеті. Разом з тим вода часто виступає критерієм господарського освоєння території, безпосередньо впливаючи на процеси розміщення і спеціалізації виробництва. Неможливо переоцінити роль води в екологічному аспекті (як основної передумови існування всіх форм органічного світу, як одного з головних приймачів переносників забруднень і захворювань тощо).
Однією з річок Рівненщини є річка Устя. Устя втікає в річку Горинь і є її лівою притокою. Устя, як і більшість річок Рівненщини, протікає з півдня на північ. Дана річка має лише дві ліві притоки: річка Безодня і Устя (струмок). Загальна довжина річки Устя 68 км. Довжина водотоку у межах Рівненської області також 68 км. На р. Устя розташоване Басівкутське водосховище.
Одним із найважливіших об'єктів довкілля є водні екосистеми. Тому проведення дослідження якості води є необхідним заходом для загальної оцінки екології і вивчення причин забрудненості.
Район Басового Кута розташований в межах західного схилу Українського кристалічного щита, що характеризується складною структурно - геологічною і геоморфологічною будовою, широким розвитком сучасних фізико-геологічних процесів, різноманітними умовами формування і гідродинаміки підземних вод,
Екологічна оцінка якості вод дає інформацію про воду як складову водної екосистеми, про її придатність в якості життєвого середовища гідробіонтів і важливу частину природного середовища людини.
Мета дослідження : визначення класу якості води та стану водної екосистеми на прикладі Басівкутського водосховища.
Головна задача дослідження полягає у наданні екологічної оцінки якості води Басівкутського водосховища.
Об'єктом дослідження виступають скиди забруднених речовин, що мігрують з різних підприємств у води Басівкутського водосховища.
Мета і головна задача дослідження досягаються шляхом розв'язання наступних завдань:
- надати характеристика екологічної ситуації в Рівненській області;
- надати екологічні нормативи оцінювання водних об'єктів;
- провести оцінку якості води в озері Басів Кут;
- надати інформацію про можливі шляхи вирішення екологічних проблем Рівненської області
Практичне значення одержаних результатів. Результати проведення оцінки якості води в озері Басів Кут надають можливість науково обґрунтовано використовувати їх при вивченні курсів дисциплін "Екологія", “Екологічна біохімія”.
Науково-методологічною базою дослідження слугували роботи видатних вітчизняних фахівців у галузі екології, а саме: Клименко М.О., Вознюк Н.М.
Об'єм роботи. Дипломна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних у роботі літературних джерел. Зміст роботи викладено на 89 сторінках, вона містить 14 таблиць і 16 рисунків. Список використаних літературних джерел нараховує 41 назву.
Розділ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНОЇ
1.1 Екологічна оцінка природних умов Рівненської області
Рівненська область розташована на північному заході України. Її площа складає 20052 км 2 , що становить 3.1% від загальної території країни.
Клімат області помірно континентальний: м'яка зима з частими відлигами, тепле, нерідко дощове літо, середньорічна кількість опадів - 600-700 мм. Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється в останні дні грудня - першій декаді січня. Літо, то приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період найвищих температур повітря і ґрунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю. Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку вересня.
Область в геоморфологічному відношенні поділяється на три частини: Полісся, Волинське лесове плато і Мале Полісся, що розташоване на півдні, між Радивиловом і Острогом, де у нього вклинюються відроги Подільської височини з висотами понад 300 м над рівнем моря.
Розміщення Рівненщини на межі Східноєвропейської платформи і Карпатської геосинклінальної області зумовили бурхливий і неоднозначний перебіг геологічної історії, що відбилося у неоднорідності тектонічної структури і формуванні досить складного комплексу геологічних відкладів на більшій частині області.
Територія області розташована у межах двох крупних платформенних структур - Українського щита та Волино-Подільської плити і лише незначна ділянка на північно-східній окраїні Рівненщини лежить у межах Прип'ятського прогину.
Гідрологічно Рівненщина знаходиться в межах трьох артезіанських басейнів підземних вод: Волино-Подільського, Прип'ятського та Українського басейну тріщинних вод. Ресурси підземних вод області оцінюються в 3602,5 тис. м 3 /добу, в тому числі: Волино-Подільський артезіанський басейн - 3521,7 тис. м/добу, Прип'ятський артезіанський басейн -12,0 тис. м 3 /добу. Український басейн тріщинних вод - 68,8 тис. м/добу. Балансові запаси підземних вод на розвіданих родовищах - 425,6 тис. м/добу [11].
Ріки області належать до басейну Прип'яті і живляться в основному за рахунок талих снігових вод, у меншій мірі - ґрунтових вод та атмосферних опадів. Найбільші з них - Горинь, Стир та притока Горині - Случ. Основний напрямок течії - з півдня на північ - зумовлений загальним зниженням території від Волинського лесового плато до Поліської низовини [7].
Найбільші серед озер - Нобель (4,7 км 3 ) та Біле (4,5 км 3 ). Нобель розташоване в заплаві Прип'яті, його максимальна глибина 11,9 м. Є також значна кількість невеликих озер у заплавах Горині, Стиру, Веселухи.
Ґрунтовий покрив області неоднорідний. Найпоширеніші дерново-підзолисті, опідзолені чорноземи, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти. Дерново-підзолисті, характерні для Полісся, малородючі, бідні на поживні речовини ґрунти утворились під лісовою рослинністю на водно-льодовикових відкладах. На лесах Волинського плато сформувались світло-сірі ґрунти і опідзолені чорноземи, вони досить родючі, тому майже всі розорані. Південь Полісся представляють дернові та торфоболотні грунти в заболочених зниженнях озерно-льодовикового та річкового походження.
Територія Рівненщини охоплює декілька природних регіонів і лежить на межі між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. За підрахунками флора області нараховує близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі. Але є й такі, що мають досить вузький ареал та такі, що знаходяться тут на межі свого поширення.
Область за своїм рослинним покривом належить до Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової зони. У рослинному покриві переважають ліси (більше 30% площі), 10% займають луки та 7-8% - болота. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і варіює від 40% на півночі до 2-3% на півдні.
На Поліссі найбільш поширені соснові та сосново-дубові ліси, на Волинському лесовому плато - здебільшого листяні ліси, а в Малому Поліссі дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав'яним покривом.
Луки, як правило, зосереджені в заплавах річок. Більшість боліт низинні, менш поширені перехідні та верхові. Тваринний світ характерний для лісової зони.
Рівненщина відноситься до регіонів України з помірним рівнем забруднення довкілля.
У 2007 р. в області зберігалася тенденція до нарощування техногенного навантаження на довкілля, спричинена, в першу чергу, збільшенням обсягів промислового виробництва.
В цілому по області у 2007 р. викинуто в атмосферне повітря 56,6 тис. тон забруднюючих речовин, що на 1,5 тис. тон менше, ніж у 2006 р. Скинуто у поверхневі водні об'єкти 101,3 млн.м 3  зворотних вод, що на 6,8 млн.м 3  більше попереднього року, у складі цих вод: нормативно очищених - 33,2 млн.м 3 , неочищених - 5,4 млн.м 3 , недостатньо очищених 18,7 млн.м 3 , нормативно чистих без очистки - 44,0 млн.м 3 (рисунок 1.1).
Рис. 1.1 Структура зворотних вод, скинутих у поверхневі водні об'єкти Рівненської області у 2007 р.:
1 - нормативно очищені, 2 - неочищені, 3 - недостатньо очищені,
В усіх галузях економіки регіону протягом 2007 року утворено 57,97 тис. т. токсичних відходів, що на 18,17 тис. т. більше, ніж у 2006 р. В тому числі утворено на 1.664 тис. т. більше відходів II класу небезпеки та на 16,3 тис. т. більше уторилось відходів IV класу небезпеки.
Як й у попередні роки, у 2007 році основний внесок у забруднення довкілля області припав на хімічну, деревообробну промисловість, промисловість будівельних матеріалів, машинобудування, електроенергетику та житлово-комунальне господарство.
Специфікою регіону є вкрай нерівномірне просторове поширення забруднення, викликане концентрацією промислового потенціалу, в основному, її центральній частині області, а також наявність цілої низки локальних екологічних проблем (рисунок 1.2), розв'язання яких потребує посиленої уваги збоку місцевих органів влади та залучення значних фінансових ресурсів.
Рис. 1.2 Екологічні проблеми Рівненщини
1.2 Оцінка ступеня забруднення атмосферного повітря
Динаміка викидів забруднювачів зі стаціонарних та пересувних джерел оцінювалась в цілому по області та в розрізі населених пунктів, в яких проводяться регулярні спостереження.
Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря у 2004 р. від стаціонарних джерел 229 підприємств області склав 15,8 тис. т, що на 1.0 тис. т менше, ніж у 2006 р. Пересувними джерелами забруднення атмосфери за 2007 р. викинуто 40.8 тис. т забруднюючих речовин.
У викидах переважали газоподібні та рідкі речовини. Їх частка в усіх надходженнях склала 63.1% (8.7 тис. т). Твердих речовин викинуто 5,2 тис. т. Зменшення викидів забруднюючих речовин спостерігалось у 13 районах області: Березнівському, Володимирецькому, Дубровицькому, Зарічненському, Корецькому, Костопільському, Острозькому, Радивилівському, Гощанському. Демидівському, Дубенському, Млинівському, Рівненському та містах Рівне, Дубно, Острог, Кузнецовськ.
Основними забруднювачами атмосферного повітря, як й у 2006 р., були підприємства м. Рівне (3,5 тис. т). Здолбунівського (5,1 тис. т), Рівненського (1,9 тис. т), Сарненського (0,7 тис. т), Володимирецького (0,6 тис. т) та Костопільського (0,6 тис. т) районів. Збільшення викидів забруднюючих речовин спостерігалося у трьох районах області, а саме: Здолбунівському, Рокитнівському та Сарненському. Порівняно з 1995 р. викиди в атмосферу від стаціонарних джерел забруднення зменшились на 9,5 тис. т. або на 37,5%. а з 1990 р. - на 47,7 тис. т.
Зменшення кількості викидів в атмосферне повітря відбулося в основному за рахунок пилу, діоксиду сірки та оксиду вуглецю, що спостерігалось в 11-ти, 14-ти і 18-ти адміністративних утвореннях області, відповідно. Збільшення кількості викидів пилу в атмосферне повітря відбулося в м. Рівне, м. Дубно, м. Кузнецовськ, Гощанському, Дубенському, Здолбунівському. Рівненському та Рокитнівському районах; збільшення викидів діоксиду сірки спостерігалося в м. Дубно, Гощанському, Дубенському та Радивилівському районах: діоксиду азоту в м. Рівне, м. Кузнецовськ, Здолбунівському. Острозькому, Рівненському, Рокитнівському та Радивилівському районах; оксиду вуглецю лише в Острозькому та Рокитнівському районах.
Загалом викиди забруднюючих речовин зменшилися на підприємствах хімічної промисловості, в основному, за рахунок зменшення обсягів виробництва на ВАТ "Рівнеазот" (на 347,323 т), водночас збільшилися викиди забруднюючих речовин на підприємствах сільського господарства, деревообробної та будівельної галузей - здебільшого внаслідок збільшення об'ємів виробництва.
До переліку основних хімічних речовин - забруднювачів атмосферного повітря в Рівненській області належать: пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид азоту, оксид вуглецю, аміаку, формальдегіду, бензапірену, а також важкі метали - залізо, кадмій, марганець, мідь, нікель, свинць, хром і цинк.
До переліку основних джерел забруднення атмосферного повітря в Рівненській області належать: ВАТ «Рівнеазот», Радіотехнічний завод, ВАТ "Волинь" м. Здолбунів, Асфальтний завод с. Озеряни Дубнівський район, Полігон твердих побутових відходів м. Рівне .
Як й у попередні роки, основними забруднювачами атмосферного повітря в області залишилися пересувні засоби. В 2007 р. в атмосферу пересувними джерелами було викинуто на 0,5 тис. т менше забруднюючих речовин, ніж у 2006 р [11].
Найвищі концентрації забруднюючих речовин від пересувних джерел спостерігалися у районних центрах області та у містах Рівне, Кузнецовськ, де існує найбільше скупчення автотранспорту.
Оцінка ступеня забрудненості атмосферного повітря в м. Рівне проводилась за матеріалами Рівненського обласного центру з гідрометеорології, для чого на 3-х стаціонарних постах і на перехрестях вулиць м. Рівне відбирались проби атмосферного повітря, визначалась кислотність атмосферних опадів.
В пробах вимірювались концентрації 10-ти забруднюючих речовин, які найбільше впливають на організм людини і навколишнє середовище: пилу, діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду азоту, оксиду вуглецю, розчинних сульфатів, фтористого та хлористого водню, аміаку, формальдегіду, бензапірену, а також важких металів - заліза, кадмію, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому і цинку.
За даними спостережень 2007 р. екстремально високих і високих рівнів забруднення атмосферного повітря в м. Рівне не спостерігалось. В порівнянні з минулим роком забруднення атмосферного повітря залишилось па попередньому рівні, але за деякими інгредієнтами максимальні концентрації дещо збільшились.
Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, за винятком діоксиду азоту, середньорічна концентрація якого дорівнювала ГДК, та формальдегіду, середньорічна концентрація якого перевищувала ГДК в 1,3 рази. Концентрації важких металів не перевищували встановлених ГДК.
В річному ході забруднення атмосферного повітря, збільшення середньомісячних концентрацій спостерігалось у літньо-осінній період по пилу та у весняно-літній період по діоксиду азоту, оксиду вуглецю, хлористому та фтористому водню.
В окремі дні при несприятливих погодних умовах максимальні концентрації шкідливих домішок досягали по діоксиду азоту 2.6 ГДК, оксиду вуглецю 2.6 ГДК, пилу 1.4 ГДК. хлористому водню 2.0 ГДК, фтористому водню 3.4 ГДК, аміаку 1,5 ГДК, формальдегіду 0,9 ГДК, оксиду азоту 0,3 ГДК, діоксиду сірки 0.1 ГДК.
За останні 5 років спостерігається тенденція до зниження концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі за деякими інгредієнтами, що визначаються. Їх середньодобові концентрації за останні роки стабілізувались і не перевищують середньодобових ГДК (пил. діоксид сірки, оксид азоту, хлористий водень, аміак, оксид вуглецю, розчинні сульфати, бензапірен та важкі метали).
Середньодобова концентрація фтористого водню дорівнювала ГДК. Вміст формальдегіду в середньому за добу досягав 2,7 ГДК, діоксиду азоту - 1,3 ГДК. Середньодобова концентрація бензапірену зменшилась і дорівнювала 1,5 ГДК. Максимально разові концентрації протягом 5 років в окремі дні при несприятливих погодних умовах досягали показників, що наведені на рисунку 1.3.
Рис. 1.3 Максимальні разові концентрації
деяких забруднюючих речовин в атмосферному повітрі
По хлористому водню - 3.7 ГДК; по фтористому водню - 3.4 ГДК; по аміаку - 2.5 ГДК; по формальдегіду - 2.2 ГДК; по оксиду азоту - 1,2 ГДК; по діоксиду сірки - 0.2 ГДК; по бензапірену - 6,3 ГДК.
У 2007 р. лабораторіями облСЕС проведено 1678 досліджень забруднення атмосферного повітря. Перевищення ГДК зафіксовано в 102 випадках, що становить 6.1% (2003 р. - 7.3%). В міських населених пунктах області відібрано 1332 проби, перевищували ГДК - 70 проб (5.3%), в сільських населених пунктах відібрано 346 проб, перевищення виявлено у 32 пробах (9,2%) в основному за рахунок пилу.
Перевищення ГДК в атмосферному повітрі спостерігались по інгредієнтах, що наведені у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 Показники перевищення ГДК забруднюючих речовин
При вивченні дифузного забруднення атмосферного повітря досліджено 440 проб, з них не відповідали ГДК 25 проб (5,7%). Перевищення спостерігались в основному за рахунок сажі та пилу.
При підфакельних спостереженнях навколо підприємств області досліджено 970 проб, перевищення ГДК виявлено у 54 пробах, що становить 5,6% за рахунок пилу; формальдегіду, фенолу та сірчистою газу.
Вивчення забруднення повітря, пов'язаного з рухом автотранспорту на вулицях, площах і автомагістралях показало перевищення ГДК в 9.3% з 268 відібраних проб, в основному за рахунок оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Спеціалістами санепідемстанції м. Рівне відбирались проби повітря по маршрутних точках в найбільш забрудненій частині міста та підфакельних точках на території підприємств. Загалом у 2004 р. відібрано 551 пробу повітря, в 29 пробах (5.3%) рівень забруднення перевищував ГДК: по пилу, оксиду вуглецю, оксидам азоту, аміаку.
В місті Рівне збільшується кількість одиниць автотранспорту, які не забезпечені каталізаторами для нейтралізації відпрацьованих газів, тому кількість викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел викидів постійно зростає.
В 2007 р. радіометричний аналіз проб атмосферних випадінь з повітря проводився Рівненським обласним центром гідрометеорології в 19 пунктах спостережень 9 західних областей, з них два пункти знаходяться в межах Рівненської області - м. Сарни, Рівне.
Протягом 2007 року різких коливань величини сумарної бета-активності не спостерігалось. Максимальні значення відрізняються від середньомісячних у 2-3 рази. Річна сума атмосферних випадінь по пунктах контролю перевищує доаварійні рівні приблизно в 1,4 рази (584 Бк/м- - середнє по колишньому СРСР доаварійне значення річної сумарної бета-активності атмосферних випадінь).
Випадків перевищення сумарної бета-активності значення 110 Бк/м 2  Ш добу по даних пунктах спостереження не виявлено.
Щомісячно проводився гама-спектрометричний аналіз проб аерозольних випадінь на вміст Сs в пунктах спостережень. Випадків перевищення гранично допустимих рівні в концентрації Сs в пробах не виявлено. Детальний аналіз у двох пунктах спостережень, що знаходяться в Рівненській області (Сарни, АМСЦ Рівне).
Щоденно спостереження за потужністю експозиційної дози гамма випромінювання проводились в 4 пунктах контролю: по м. Рівне (лабораторія), АМСЦ м. Рівне, м. Сарни та м. Дубно. Росту величини експозиційної дози гамма-випромінювання в пунктах спостереження не встановлено, появу "свіжих" радіоактивних продуктів не зареєстровано.
1.3 Динаміка використання природних вод Рівненської області
За узагальненими даними державної статистичної звітності (таблиці 1.1,1.2) за формою 2-ТП (водгосп) у 2007 р. юридичними та фізичними особами області забрано з природних водних об'єктів 170,3 млн. м 3 прісної води, в тому числі 116,9 млн. м 3  з поверхневих джерел і 53,4 млн. м 3  з підземних водоносних горизонтів.
Таблиця 1.1 Забір води по галузях економіки в Рівненській області у 2007 р.
житлово-комунальне господарство і побутобслуговування
Таблиця 1.2 Фактичне використання води по галузях економіки
житлово-комунальне господарство і побутобслуговування
У 2007 р. в системах оборотного водопостачання використано 6089 млн. м 3  води та в системах повторно-послідовного водоспоживання - 4,976 млн. м 3  води. Економія свіжої води становила 98.60 %.
Забір та використання води проводилися по басейнах основних річок області (таблиці 1.3,1.4).
Таблиця 1.3 Забір води по басейнах основних річок Рівненської області
Таблиця 1.4 Використання води з басейнів основних річок Рівненської області
За статистичною звітністю формою 2-ТП у 2007 р. у поверхневі водойми області скинуто 101,3 мли. м 3  зворотних вод. Ці зворотні води були відведені від 109 підприємств-водокористувачів.
Гідрографічна мережа Рівненської області складається з 170 річок, загальна довжина яких становить 4.45 тис. км. Крім того, по території області протікає 1204 невеликих водотоків - струмків (довжина від 0,5 до 10 км) загальною протяжністю понад 3,29 тис. км. Всі вони належать до басейну Прип'яті, що протікає по північно-західній окраїні області впродовж 20 км. Найбільші її притоки - Горинь, Случ, Замчисько, Устя. Враховуючи те, що кількість відборів проб води протягом 2000-2001 рр. були однаковими, а кількість пунктів спостережень на кожній осушувальній системі не змінюється, випадки перевищення ГДК частково можуть відобразити сучасний стан поверхневих водойм на осушувальних масивах області (еталонні системи достатньо повно характеризують комплекс природних умов, а також різноманітність способів осушення, рівня експлікації і сільськогосподарського використання). Для цього була підрахована загальна кількість випадків перевищення ГДК на кожній системі.
Гідрохімічний склад поверхневих вод за останні п'ять років істотно змінюється. Спостерігається збільшення у воді сполук азоту, заліза, сульфатів, а саме вони є головними показниками хімічного складу природних вод. Причиною збільшення концентрації сполук азоту і заліза загального може бути повторне заболочування територій, внаслідок чого збільшується застійність води і продукти розкладу органіки постійно надходять до підземних і поверхневих вод.
За програмою моніторингу меліорованих земель на ґрунтових стаціонарах еталонних осушувальних систем проводяться агрохімічні визначення, визначається вологість з об'ємною вагою і без неї, найменша вологоємність, кислотність і окислювально-відновний потенціал. Результати досліджень по Ґрунтам свідчать про низький вміст сполук калію і фосфору. В певні періоди року запаси вологи не відповідають оптимальним критеріям вирощування сільгоспкультур. що є наслідком відсутності як зволоження у період вегетації так і попереджувального шлюзування на його початку.
Результати кислотної зйомки останніх років підтверджують те, що в динаміці кислотності Ґрунтів простежується несприятлива тенденція. Внаслідок стійкого переважання окисних умов значення близькі до верхньої межі оптимуму.
При відносно стабільних значеннях площ сільськогосподарських угідь з лужними і нейтральними ґрунтами істотно зросли площі з кислими ґрунтами, що за загрозою подальшого розвитку процесів внутрішньо ґрунтової ерозії є джерелом в майбутньому негативних екологічних проявів. Причому зростання відбувається за рахунок істотного збільшення середньо кислих, сильно кислих і дуже сильно кислих ґрунтів.
1.4 Оцінка екологічного стану річок Рівненщини
Держуправлінням екоресурсів в Рівненській області обстежено 57 поверхневих водних об'єктів, з них 20 річок, 3 меліоративні канали,1 струмок, 2 озера, 1 водосховище, 27 ставів, 3 джерела. Всього на поверхневих водних об'єктах області обстежено 103 пункти спостережень. На 14 водних об'єктах у 39 контрольних пунктах спостереження проводились згідно програми моніторингових спостережень.
Загальна довжина річки Прип'ять - 775 км, територією Рівненської області - 20 км. Площа водозбору 114300 км 2 , у межах області - 940 км 2 . Прип'ять має 4 притоки довжиною до 10 км .
Спостереження проводяться у двох пунктах: у с. Млин (суміжний пункт з Волинською областю) та с. Сенчиці (прикордонний пункт з Білоруссю). У межах області скиди стічних вод у річку відсутні, якість води не змінюється, що підтверджується встановленим інтегральним екологічним індексом, який становить 2,0; за ступенем чистоти річка Прип'ять чиста, стан - дуже добрий, вода другого класу якості.
Річка Стир належить до басейну р. Прип'ять і є її правою притокою Першого порядку. Річка бере початок на Львівщині поблизу джерел Західною Бугу і Серету. Напрям течії річки - з півдня на північ. Стир протікає Волинською і Рівненською областями, а далі - республікою Білорусь.
Загальна довжина річки становить 494 км, у межах області - 208 км, площа водозбору - 12900 км 2 , у межах області - 3416 км 2 . Стир понад 10 великих приток.
На території області р. Стир контролювалась на двох ділянках. Перша ділянка ріки контролювалась у 2 суміжних пунктах з Волинською областю: м. Берестечко (вхід у Рівненську область з Волинської області) та с. Нове (вихід з Рівненської області у Волинську область). Стан р. Стир у контрольному пункті в м. Берестечко та с. Нове характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,2. Друга ділянка ріки контролювалась у 9 пунктах. На цій ділянці у річку скидаються промислово-зливові води Рівненської АЕС, стічні води з очисних споруд Кузнецовського МКП і ВКП "Зарічне".
Стан р. Стир в контрольному пункті в с. Полинне на вході річки у Рівненську область з Волинської області характеризується як перехідний під дуже доброго до доброго, річка за ступенем чистоти характеризується від чистої до досить чистої, клас якості води II, інтегральний індекс за середніми значеннями показників - 2,5.
Нижче скиду промислово-зливової каналізації ВП "Рівненська АЕС" якість води в річці покращується, про що свідчить зменшення індексу еколого-санітарних показників з 3,8 до 3,1 та показників специфічних речовин токсичної дії з 2,6 до 1,9. Стан річки характеризується як дуже добрий,
Дослідження динаміки зміни якості води у озері Басів Кут учебное пособие. Биология и естествознание.
Реферат: История Московского Кремля
Бродский Сочинения Купить
Курсовая работа по теме Моделирование динамики яркостной температуры земли методом инвариантного погружения и нейронных сетей
Доклад по теме Сакулин Павел
Контрольная Работа По Музыке 7 Класс Балет
Реферат: The Roots Of Blues Music Essay Research
Благотворительность Эссе На Английском
Реферат: Feminist Care Ethics Essay Research Paper While
Книга: Загальна теорія держави і права (Кельман)
Курсовая работа: Капитал предприятия и его характеристика
Курсовая работа по теме Рынок и государство, роль и особенности государственного регулирования различных экономических систе...
Дипломная работа по теме Технология производства молока
Доклад по теме Жан Пауль
Курсовая работа: Основные черты перехода от традиционного романа к модернистскому в романе Германа Гессе “Степной волк”. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная работа по теме Организация и совершенствование коммерческой деятельности предприятия
Контрольная работа по теме Основи теорії утворення ґрунтів
Реферат: Международная коммерческая деятельность. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Мнимость сделки
Реферат: Межбанковские расчетные отношения
Курсовая работа по теме Определение финансовой политики и её значение в развитии корпорации
Системы контроля требований безопасности и экологичности - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Правовое регулирование пожарной безопасности - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Анализ плодово-ягодных культур семейства Розановые - Биология и естествознание контрольная работа