Договір контрактації сільськогосподарської продукції - Государство и право курсовая работа

Главная

Государство и право
Договір контрактації сільськогосподарської продукції

Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції. Сторони та предмет договору контрактації. Зміст та виконання домовленостей. Характеристика основних обов'язків господарства та заготівника. Відповідальність сторін за порушення договору.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
з предмету: «Цивільне право України»
на тему: «Договір контрактації сільськогосподарської продукції»
Розділ 1. Характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції
1.1 Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
1.2 Сторони в договорі контрактації
Розділ 2. Зміст та виконання договору контрактації сільськогосподарської продукції
Розділ 3. Відповідальність сторін за порушення договору контрактації сільськогосподарської продукції
Актуальність теми. У сучасних умовах, коли йде активізація підприємницької діяльності аграрних товаровиробників, найбільшого значення набувають договори в сфері реалізації сільськогосподарської продукції. Це пов'язано з реформуванням аграрного сектора економіки, а також з появою нових договірних відносин, регульованих різними нормами права. Договори, по своїй суті, забезпечують реалізацію тих або інших інтересів договірних суб'єктів, до них відносяться і договори на реалізацію сільськогосподарської продукції [2, с. 116].
Виробничо-господарська діяльність сільськогосподарських підприємств і товариств селянських (фермерських) домашніх підсобних господарств охоплює собою цілеспрямовану з метою забезпечення реалізації і одержання прибутку організацію збуту (продажу) виробленої сільськогосподарської продукції. Здійснення збуту (продажу) вироблених і виготовлених продуктів харчування та сільськогосподарської сировини становить собою, по-перше, реалізацію виробником належного йому права власності на цю продукцію, реалізацію його права розпорядження нею; по-друге, організація збуту (продажу) своєї продукції є проявом його права на підприємницьку діяльність; по-третє, раціональна організація збуту (продажу) продукції забезпечується одержання її власником відповідного прибутку (доходу), без чого виробничо-господарська діяльність була б недоцільною і непотрібною.
Поетапний перехід від системи планового сільського господарства до ринкової системи аграрних відносин вніс кардинальні зміни в сферу регулювання договірних початків сільськогосподарських підприємств. Тим самим було прийняте рішення про перехід на держзамовлення і держконтракт при закупівлі сільськогосподарської продукції і відмовленні від державних планових завдань. Поняття і зміст цих договорів визначені ЗУ "Про поставку продукції для державних потреб" [7, ст. 9]. Відповідно до ст. 1 цього Закону державний контракт - це договір, укладений державним замовником від імені держави з виконавцем державного замовлення, у якому визначаються економічні і правові зобов'язання сторін і регулюються взаємини замовника і виконавця.
До таких договорів належить і договір контрактації, за яким виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити і передати заготівнику такої продукції у власність, повне господарське відання або оперативне управління вироблену ним продукцію в зумовлені договором строки в кількості і асортименті, передбачених цим договором, а заготівник зобов'язується сприяти виробнику у виробництві ним сільгосппродукції, прийняти і оплатити її за обумовленими цінами.
Сучасна організація продовольчого ринку дає можливість створити альтернативну форму реалізації сільськогосподарської продукції, якоюсь мірою спростити саму процедуру її продажу, установити визначену паритетність між договірними партнерами в застосуванні ринкових цін, що сприяє реалізації взаємних інтересів і т.д. Саме здійснення цих задач повинне стати основою в договірних відносинах між товаровиробником і державою.
Об'єктом дослідження виступає договір контрактації сільськогосподарської продукції, його значення і роль у цивільному законодавстві.
Предметом дослідження виступають норми чинного Цивільного законодавства та інші нормативно-правові акти, а також доктринальні положення цивільного права щодо договору контрактації.
Мета роботи - дослідити всі властивості договору контрактації сільськогосподарської продукції, його зміст, права, обов'язки та відповідальність сторін за невиконання договору контрактації сільськогосподарської продукції.
Під час написання роботи були використані такі методи, як аналіз, співставлення, компаративістський.
При написанні роботи були використані праці таких видатних вчених: Харитонова Е.О., Пріпитка Д.Н., Підопригори О.А., Бобрової Д.В., Погребного А.А., Сергєєва А.П., а також праці багатьох інших вчених.
Розділ 1. Характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції
1.1 Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції
Формування державних ресурсів сільськогосподарської продукції, забезпечення населення продовольством, а переробних підприємств - необхідною сировиною значною мірою залежить від чітко налагодженої системи договірних відносин із закупівель цієї продукції у її виробників. Забезпечення потреб у продукції сільського господарства для бюджетної сфери, формування державного резервного та елітного насіннєвих фондів і генетичного фонду у тваринництві здійснюється через державний контракт. Виробники сільгосппродукції самостійно розпоряджаються своєю продукцією, реалізуючи її за державними контрактами та іншими договорами через біржі, торгові та контрактові будинки, заготівельні та посередницькі організації.
Формування нових методів управління та вдосконалення технології АПК неможливе без моніторингу реального економічного обігу, стабільності цін, оптимізації системи розрахунків, створення товарно-кредитної системи. Ці та інші завдання є прерогативою біржового сільськогосподарського ринку, від стану якого залежить і рівень активності товаровиробника, і напруженість торгових відносин, і перспективи ситуації на ринку загалом [13, с.12].
В міру налагодження діяльності спеціалізованих аграрних бірж закупівлі частини сільгосппродукції здійснюються шляхом торгів ф'ючерсними та форвардними контрактами на цих біржах. Оскільки біржова торгівля сільгосппродукцією ще не досягла належного рівня, заготівельні та інші організації закуповують цю продукцію безпосередньо у її виробників переважно за договорами контрактації.
За договором контрактації виробник сільгосппродукції зобов'язується виробити і передати заготівельникові такої продукції (контрактантові) у власність, повне господарське відання або оперативне управління вироблену ним продукцію в обумовлені договором строки у кількості та асортименті, передбачених цим договором, а контрактант - сприяти виробникові у виробництві ним сільгосппродукції, прийняти та оплатити її за обумовленими цінами.
Контрактація сільськогосподарської продукції опосередковується відповідним договором, передбаченим § 4 гл. 54 ЦК України.
Договір контрактації, що є одним з різновидів договору купівлі-продажу, регулює відносини, пов'язані з закупівлею сільськогосподарської продукції, вирощеної або виготовленої сільськогосподарськими виробниками.
Відносини, пов'язані з реалізацією продукції, зробленої в сфері сільськогосподарського виробництва, відрізняються значною специфікою, що, зокрема, пов'язано зі значним впливом природних факторів і сезонним характером виробництва.
До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж і положення про договір постачання, якщо інше не встановлено договором або законом.
Законом можуть бути передбачені особливості складання і виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції (ст. 713 ЦК України).
Договір контрактації є двостороннім, концесуальним, оплатним.
Оплатність відносин виражається в оплаті закуповуваної продукції.
Характер розподілу прав і обов'язків у договорі контрактації дає підставу віднести його до двостороннього. Це значить, що обидві сторони взаємно приймають на себе обов'язки та у кожної з них, відповідно, виникає право вимоги до іншої сторони.
Договір контрактації має плановий характер. Він укладається на основі й у виконання державних замовлень, розпорядження яких обов'язкові для обох сторін. Державне замовлення може визначати правовідносини сторін по закупівлі, структуру договірних зв'язків, основні умови договору [1, с. 248].
Відносини, пов'язані з державним замовленням, регулюються ЗУ "Про поставку продукції для державних потреб" від 22.12.95 р. і Постановою КМ України "Про порядок формування і розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їхнім виконанням" від 29.02.96 р. № 266.
Державні замовники, виходячи з інтересів держави, укладають з виконавцями державного замовлення державний контракт (договір), самостійно визначаючи його умови, крім тих, котрі випливають з державного замовлення або передбачені чинним законодавством [15, cт. 9].
Відповідно до ЗУ "Про поставку продукції для державних потреб", особливості, що виникають у зв'язку з поставкою (закупівлею) для державних потреб сільськогосподарської продукції, продовольства регулюються окремими актами законодавства України [7, ст. 9].
Договір контрактації опосередковує відносини по заготівлі сільськогосподарських продуктів і сировини, що складають основу добробуту будь-якого суспільства. Специфіка сільськогосподарського виробництва - сильна залежність від погодних умов, висока питома вага інших випадкових факторів, що впливають на результат (хвороби і шкідники рослин і т.д.), - робить виробника сільськогосподарської продукції економічно більш слабкою стороною договору (у відмінність, наприклад, від продавця за договором поставки). Тому основна спрямованість юридичного нормування відносин по контрактації - це підвищення рівня правового захисту виробника-продавця з метою зрівняння його економічних можливостей з можливостями покупця.
1.2 Сторони в договорі контрактації
Сторонами у договорі контрактації є, з одного боку, замовник (контрактант) - підприємства, організації, на які у встановленому порядку покладено функції державної закупівлі сільгосппродукції (заготівельні, переробні, торговельні тощо). Зокрема, замовниками сільгосппродукції, що реалізується за державним контрактом, виступають міністерства, відомства, установи та організації, яким виділено з цією метою кошти з державного бюджету. Замовниками продукції за регіональними державними контрактами можуть бути організації, яким виділено кошти з місцевого бюджету. Заготівельник може визначити у договорі контрактації і третю особу (одержувача), на користь якої потрібно здійснити виконання договору.
Друга сторона в договорах контрактації - це підприємства та організації будь-яких форм власності, що виробляють сільгосппродукцію. Визначення поняття "сільськогосподарський виробник" законодавство не дає, але ЗУ "Про сільськогосподарську кооперацію" від 17 липня 1997 р. № 469/97-ВР визначає поняття "сільськогосподарський товаровиробник", куди відносить: фізичних або юридичних осіб незалежно від форми власності та господарювання, в яких валовий дохід, отриманий від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, за наявності сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень тощо) та (або) поголів'я сільськогосподарських тварин у власності, користуванні, в тому числі й на умовах оренди за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 50 % загальної суми валового доходу [9, с.7]. Це обмеження не поширюється на осіб, які мають особисті підсобні господарства. До них належать колективні сільськогосподарські підприємства, селянські (фермерські) та інші господарства, підсобні господарства об'єднань у промисловості, дослідно-виробничі господарства сільськогосподарських навчальних закладів і науково-дослідних інститутів, селекційні та дослідні станції порядок, особливості створення та діяльності яких врегульовані ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 р [11, с. 23]. № 2114 -ХП, "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 р. № 973 -ІУ [10, с. 18] та ін. Правом реалізовувати надлишки виробленої продукції на ринках, а також заготівельним, переробним підприємствам та організаціям, іншим юридичним і фізичним особам наділені також члени особистого селянського господарства (ст. 7 ЗУ "Про особисте селянське господарство" від 15 травня 2003 р. № 742- ІУ) [5, с. 27]. Однак діяльність, пов'язана з веденням особистого селянського господарства, не є підприємницькою. Отже, коротко - сторони у договорі можна назвати так: заготівельник і господарство. Іноді заготівельник видає господарству так звану відвантажувальну рознарядку про відправку продукції не за своєю адресою, а за адресою іншої організації-одержувача, з якою він перебуває у договірних відносинах з поставки. Тоді просування сільгосппродукції від господарства до споживача (промислового чи торговельного підприємства) оформляється двома договорами - договором контрактації і договором поставки. Договір поставки зв'язує заготівельника та одержувача продукції [11, с. 23].
Держава і громадяни, що не мають статусу підприємця, не можуть брати участь у договорі контрактації. У випадку закупівель сільськогосподарської продукції для державних нестатків інтереси держави представляють спеціальні особи - державні замовники. У цій ролі, як правило, виступають органи виконавчої влади.
Специфікою цього договору є те, що:
1) він являє собою замовлення держави сільськогосподарському виробнику на необхідну продукцію;
2) його предметом може бути тільки сільгосппродукція, і, як правило, на момент укладення договору цієї продукції ще немає в натурі;
3) однією з сторін договору є безпосередньо виробник продукції, що передається;
4) на заготівника покладаються певні обов'язки щодо надання сприяння заготівникам (таким чином договір контрактації певною мірою опосередкує відносини з виробництва продукції).
Предметом договору контрактації є сільгосппродукція у сирому вигляді або така, що пройшла первинну обробку. ЦК України не дає визначення поняття "сільськогосподарська продукція". Таке поняття встановлює ст. 1 ЗУ "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" [6, с. 34] від 13 вересня 2001 р. № 2681-III.
Сільськогосподарська продукція - це будь-яка продукція тваринного і рослинного походження, що підпадає під визначення першої-двадцять четвертої груп Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка затверджена постановою КМ України від 31 серпня 1998 р. № 1354 "Про Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності" [16, ст. 1305].
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції (ст. 713 ЦК України). На сьогодні спеціальних нормативних актів, які регулювали б договір контрактації, не прийнято.
Проте при укладенні договору сторони можуть передбачити, що в рахунок виконання зобов'язань щодо здачі продукції у свіжому (натуральному) вигляді господарство частину продукції продає у переробленому вигляді. За предметом і змістом договір контрактації близький до договорів купівлі-продажу і поставки [12, с. 98].
З легального визначення контрактації можна укласти, що його предметом ("продукцією") є речі, обумовлені родовими ознаками, причому в більшості випадків - це речі обмеженого роду (наприклад, не виноград узагалі, а лише вирощений даним господарством від визначеної лози). Таке тлумачення обґрунтовується ще і тим, що головною метою законодавчого регулювання контрактації є забезпечення інтересів виробника, тобто особи, що веде масове виробництво сільськогосподарської продукції. При передачі за договором індивідуально - визначеної речі (наприклад, конкретної корови) специфіка власне сільськогосподарського виробництва втрачається, а виходить, немає необхідності в застосуванні спеціальних норм про контрактацію.
Продукція, що є предметом договору контрактації, закуповується для наступної переробки або продажу. Постанова КМ України "Про порядок формування та розміщення державних замовлень та поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виканням" від 29 лютого 1996 р. №266 (у редакції постанови від 13 грудня 2001 р.) указує ще одне призначення цієї продукції - розміщення її в державний фонд - резерв (тобто на збереження) [15, ст. 1035]. Загальним у всіх цих випадках є те, що предмет договору контрактації не призначений для особистого, сімейного, домашнього або іншого подібного використання.
Контрактуватися за договором може не тільки сільськогосподарська продукція або сировина (наприклад, молоко), але і продукти їхньої переробки (у нашому прикладі - олія або вершки). Глибина такої переробки може бути різної; кінцевий продукт часом має дуже мало спільного з вихідною сировиною (наприклад, косметичний продукт із використанням у числі інших компонентів казеїну, отриманого з молока).
Де ж у такому випадку межа між власне сільськогосподарською продукцією і промисловими товарами, виготовленими на її основі? Відповідь, імовірно, варто шукати в ступені впливу випадкових факторів сільськогосподарського виробництва на одержання кінцевого продукту. Якщо кількість і якість продукту в першу чергу обумовлені характером застосовуваної індустріальної технології, а не процесом сільськогосподарського виробництва вихідної сировини, такий продукт буде предметом постачання або купівлі-продажу, але не контрактації.
У більшості випадків контрактуються майбутні товари - врожай, приплід, який ще не існує на момент укладання договору. Однак у відношенні продажу продуктів переробки сільськогосподарської сировини моменти укладення і виконання договору контрактації іноді можуть і збігатися.
Сільгосппродукція у сирому вигляді є предметом договору поставки, якщо він укладений між заготівельною організацією і промисловим підприємством. За загальним правилом, на реалізацію переробленої продукції укладається договір поставки. Проте, щоб уникнути укладення двох договорів з одним господарством - на реалізацію сільгосппродукції у сирому вигляді і окремо у переробленому вигляді, укладають тільки договір контрактації.
Сторонам надається можливість вибору правової форми реалізації сільгосппродукції (купівля-продаж, контрактація, поставка, комісія тощо). Якщо одна із сторін заперечує проти укладення договору поставки на реалізацію сільгосппродукції у сирому вигляді чи після первинної обробки, то господарський суд при вирішенні спору виносить рішення про укладення договору контрактації незалежно від того, що сторони раніше укладали договори поставки. У цьому найбільше заінтересоване господарство, оскільки, за договором контрактації на заготівельника можуть покладатися зобов'язання, зокрема щодо сприяння в організації виробництва сільгосппродукції, забезпечення господарства тарою і пакувальними матеріалами, відпуску промислових чи продовольчих товарів або комбікормів у порядку зустрічного продажу тощо, що не передбачено законодавством про поставки
Укладення договорів на реалізацію сільгосппродукції на спеціалізованих аграрних біржах визначається правилами організації та проведення торгів ф'ючерсними та форвардними контрактами під закупівлю сільгосппродукції та продуктів її переробки.
Порядок укладення, зміни і розірвання договорів, як і інших господарських договорів, визначено статтями Господарського кодексу України. Договірні відносини з контрактації регулюються типовими договорами контрактації та іншими нормативними актами.
Форвардний контракт - стандартний документ, що засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або грошові кошти у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу при висновку такого форвардного контракту.
Відповідно до Положення умови форвардного контракту визначаються за згодою сторін. При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання винятково при наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством [20, c. 60 - 61].
Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть пред'являтися винятково емітентові такого форвардного контракту.
Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.
Покупець форвардного контракту має право без узгодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення терміну дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця форвардного контракту. Форвардний контракт повинний містити наступні реквізити: назва контракту; сторони контракту; базовий актив контракту і його характеристики (емітент, вид цінного папера, його номінальна вартість, термін звертання, інші зведення для цінних паперів; вид валюти - для коштів; асортимент - для інших товарів); кількість базового активу; вартість контракту; ціна виконання; термін виконання; порядок оплати придбаного (проданого) базового активу; відповідальність сторін у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, установлених цим контрактом; порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення і виконання контракту; адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) і паспортних дані (для фізичних осіб) сторін контракту.
Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, що засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент висновку зобов'язань сторонами контракту [21, c. 84].
Будь-яка сторона ф'ючерсного контракту та має право відмовитися від його виконання виключно при наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.
Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом терміну його дії іншим особам без узгодження умов такого продажу з продавцем контракту.
Відповідно до Положення ф'ючерсний контракт повинний містити наступні реквізити: назва контракту; вид контракту (з постачанням або без постачання базового активу); сторони контракту; базовий актив контракту і його характеристики (емітент, вид і кількість цінних паперів, його номінальна вартість, термін звертання, інші зведення для цінних паперів; вид і кількість валюти - для коштів; кількість, асортимент - для інших товарів); обсяг контракту; розмір початкової маржі; механізм визначення ціни на момент виконання; ціна виконання; одиниця виміру ціни; термін виконання; відповідальність сторін у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, установлених цим контрактом; порядок розгляду споровши, що виникають під час укладення і виконання контракту; адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) і паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.
Опціон - як стандартний документ, що засвідчує право придбати (продати) базовий актив на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час висновку такого контракту або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.
Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне і безвідкличне зобов'язання по продажі цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту.
Будь-який покупець опціону має право відмовитись в будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).
Претензії щодо неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно емітентові опціону.
Опціон може бути проданий іншим особам протягом терміну його дії.
Відповідно до Положення опціон повинний містити наступні реквізити: назва контракту; вид опціону (з постачанням або без постачання базового активу); сторони опціону; різновид опціону (опціон на покупку, опціон на продаж); базовий актив опціону і його характеристики (емітент, вид і кількість цінних паперів, його номінальна вартість, термін звертання, інші зведення для цінних паперів; вид і кількість валюти - для коштів; кількість, асортимент - для товарів); ціна виконання; термін виконання (для опціону з виконанням протягом терміну дії) або на день виконання (для опціону з виконанням на встановлену дату); порядок оплати придбаного (проданого) базового активу; розмір премії опціону; відповідальність продавця опціону у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених опціоном; порядок розгляду спорів, що виникають під час укладення і виконання опціонів; адреси, підписи, печатки, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) і паспортних дані (для фізичних осіб) сторін опціону.
Розділ 2. Зміст та виконання договору контрактації сільськогосподарської продукції
контрактація договір сільськогосподарський продукція
Зміст договору - це сукупність встановлених нормативно-правовими актами, плановими завданнями і сторонами умов про предмет, термін і порядок доставки закуповуваної продукції, місці її здачі, ціні, характері допомоги виробникові і взаємній відповідальності сторін у випадку невиконання або неналежного виконання договору.
За договором контрактації господарство і заготівельник пов'язані взаємними правами та обов'язками. У ньому мають бути зазначені такі істотні умови, як назва, кількість (за видами продукції), якість, строки, загальна сума договору та умови доставки, місця здачі-приймання, вимоги до тари й упаковки, порядок розрахунків, обов'язки заготівельника щодо надання господарству допомоги в організації виробництва сільгосппродукції та її транспортування на приймальний пункт заготівельника, взаємна майнова відповідальність сторін за порушення договору та інші умови, які сторони визнають за необхідне передбачити у договорі.
Кількість та асортимент сільгосппродукції, належної до закупівлі, визначаються у договорах відповідно до державного контракту, а якщо його немає - на розсуд сторін. У договорі окремо зазначається кількість продукції, яку буде продано у сирому і переробленому вигляді.
За якістю продукція, що її продає господарство, має відповідати стандартам, технічним умовам, правилам ветеринарного та санітарного нагляду. Отже, недоброякісність (невідповідність її обумовленій сортності) продукції, що передається, є підставою для заготівника для його відмови повністю або частково від такої продукції, або до прийняття її по дійсній ціні, що відповідає якості цієї продукції.
Ціна не є істотною умовою договору контрактації, так само як і поставки. Її визначення провадиться за загальними правилами, передбаченим для купівлі-продажу.
Важливою умовою в договорі контрактації є строки здачі продукції заготівельникові, їх зазначають у договорах з урахуванням пори дозрівання культур, умов виробництва, переробки та зберігання. За погодженням із заготівельником господарство може достроково здати продукцію у рахунок наступних здавальних періодів. Невід'ємною частиною договору є погоджені між сторонами графіки доставки, які конкретизують строки здачі продукції.
Господарство поштою повідомляє заготівельника про час відвантаження продукції. Днем виконання господарством зобов'язань за договором вважається дата складання приймально-здавального документа під час здачі продукції у господарстві або на приймально-здавальному пункті заготівельника, а в разі відвантаження її одержувачеві - день здачі продукції транспортній організації.
Кількість продукції, не зданої у встановлені договором періоди, підлягає здачі в терміни, узгоджені сторонами, і зараховується в період фактичної здачі. Це правило не поширюється на ті види продукції, виробництво якої носить сезонний характер, і в силу цього заповнення незданої кількості неможливо. Продукція, що зберігається в господарствах за письмовою згодою сторін, з відшкодуванням господарству витрат по збереженню (картопля, овочі, баштанні, плодово-ягідні культури, виноград), зараховується їм у виконання плану продажу державі в рік її фактичної реалізації (вивезення з господарства) [14, с. 83].
Сільськогосподарська продукція продається за закупівельними цінами з застосуванням у встановленому порядку надбавок і знижок з цін або за роздрібними цінами з застосуванням торговельних і торговельно-збутових знижок. За згодою сторін визначаються ціни на нестандартну і швидкопсувну (у тому числі плодоовочеву) продукцію, придатну для використання у свіжому або переробленому виді, і стандартну швидкопсувну продукцію, що здається понад обсяги, передбачених договором.
У договорі зазначають пункти здачі-приймання сільгосппродукції. Доки незавершений повний перехід до приймання продукції заготівельником безпосередньо у господарствах, у договорах контрактації зазначають окремо обсяги продукції, яку:
1) доставляє господарство безпосередньо роздрібним торговельним підприємствам;
2) приймає заготівельник безпосередньо в господарстві;
3) приймає заготівельник на своїх приймальних пунктах. Вивезення, експедирування та розвантаження законтрактованої продукції проводяться за рахунок заготівельних організацій.
Заготівельник зобов'язаний прийняти доставлену на приймальний пункт продукцію, не допускаючи простою транспортних засобів понад встановлені строки. В товарно-транспортних накладних зазначається час прибуття транспорту і час закінчення навантаження або вивантаження продукції. Якщо продукцію приймають не безпосередньо в господарстві, то пред'явленою до здачі вважається продукція, доставлена господарством на приймальний пункт (підприємство) відповідно до договору чи погодженого графіка.
Приймання сільгосппродукції за кількістю та якістю здійснюється в порядку і строки, встановлені стандартами, типовими договорами контрактації, відповідними інструкціями. Якщо в нормативних актах таких умов не передбачено, сторони можуть визначити їх у договорі.
Заготівник зобов'язаний також прийняти всю продукцію, пред'явлену господарством понад кількість, передбачену в договорі, на тих же умовах, крім нестандартної плодоовочевої й іншої швидкопсувної продукції. Нестандартну плодоовочеву й іншу швидкопсувну продукцію, придатну для використання у свіжому або переробленому виді, і стандартну швидкопсувну продукцію, що здається понад кількість, передбачену в договорі, заготівник зобов'язаний прийняти, узгодивши з госпо
Договір контрактації сільськогосподарської продукції курсовая работа. Государство и право.
Курсовая работа по теме Проектирование корпусных деталей типа 'Кулачёк'
Доклад по теме Православие как религиозное направление христианства
Контрольная работа по теме Решение задач по бухгалтерскому учету и аудиту
Контрольная работа по теме Загальні основи реабілітації
Реферат по теме Short Overview of African Countries
Отчет по практике по теме Характеристика свиноводческого комплекса ООО 'Талан-2'
1 Класс Сочинение Сказки
Структура Эссе Общество Егэ
Сочинение В Декабре 2022 Примеры
Курсовая Работа На Тему Аутсорсинг
Курсовая работа: Тренинг клиент-центрированного взаимодействия для сотрудников салонов красоты
Реферат по теме Цифровые фильтры
Реферат по теме Происхождение и сущность государства
Дипломная работа по теме Компьютеризированная система комплексной оценки функционального и психофизического состояния человека
Курсовая работа по теме Еластичність попиту і пропозиції: поняття, види і показники
Курсовая Эстетическое Развитие
Реферат: Macbeth Witches Essay Research Paper The witches
Олимпийские Игры Эссе На Английском С Переводом
Реферат: Cardiovascular Activities Essay Research Paper Cardiovascular ActivitiesThe
Реферат: Экономика безопасности жизнедеятельности. Скачать бесплатно и без регистрации
Подготовительные мероприятия к составлению достоверной бухгалтерской отчетности - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Разработка рекомендаций по внедрению физико-химических методов воздействия на призабойную зону пласта в условиях месторождения Мухто - Геология, гидрология и геодезия курсовая работа
Проведение аудиторской проверки учета аренды основных средств на примере ООО "Эфес" - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа