Запит на інформацію та звернення громадян: особливості та відмінності

Запит на інформацію та звернення громадян: особливості та відмінності

Дмитро Лубінець, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини

Для того щоб уникати помилок, необхідно навчитись чітко відрізняти запити на інформацію від звернень громадян і розуміти порядок їх розгляду, які також мають низку відмінностей.

📌Запит на інформацію – це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, яка перебуває у його володінні. Публічна інформація – це інформація, яка заздалегідь зафіксована будь-якими засобами і на будь-яких носіях та знаходиться у володінні розпорядника інформації.

👨🏽‍💻Хто може звернутись? Фізичні особи, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень.

🟡До кого можна звернутись? Розпорядники інформації визначені у статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

🟡Форма запиту: усна, письмова, інша форма. Запити можуть бути індивідуальними і колективними.

🟡Реквізити запиту: ім’я (найменування) запитувача, поштова адреса або адреса електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є. Загальний опис інформації або вид, назва, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо. Підпис і дата за умови подання запиту в письмовій формі.

Строки розгляду: 

Загальний строк: не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.

Спеціальні строки: не пізніше 48 годин у разі отримання інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, аварій, катастроф та інших надзвичайних подій, що загрожують безпеці громадян; до 20 робочих днів у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.

📌Звернення громадян: пропозиція (зауваження), заява (клопотання), скарга. На відміну від запиту, де висловлюється лише прохання надати інформацію, у зверненні заявник викладає суть порушеного питання. Інформацію необхідно створити. Звернення спонукає адресата до вчинення дій (зміни певних практик, усунення недоліків, захисту прав, тощо).

👨🏽‍💻Хто може звернутись? Громадяни України, особи, які не є громадянами України і законно перебувають на її території.

🟡До кого можна звернутись? Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, об’єднання громадян або посадові особи, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

🟡Форма звернення: усна або письмова. Звернення можуть бути індивідуальними та колективними. Існує можливість направлення електронної петиції, як особливої форми звернення.

🟡Реквізити документа: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги, дата та підпис, електронна пошта (для звернення в електронній формі) чи інші засоби зв’язку.

Строки розгляду:  

Загальний строк: не більше одного місяця від дня надходження звернення, які не потребують додаткового вивчення розглядаються невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання, при цьому зальний термін розгляду не може перевищувати більше 45 днів.

Спеціальні строки: звернення, у яких порушені питання, які не належать до компетенції органу – пересилаються за належністю впродовж строку, що становить не більше п’яти днів;

🔹звернення без дотримання вимог до звернення встановлених Законом України «Про звернення громадян», повертається заявнику з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.



Report Page