Держава та виклики неконтрольованої свободи.

Деякі люди вважають, що людина - понад систему, тобто понад державу. Чому це не так - ми описували раніше тут.

Тим не менш, ми знову зіткнулися з проблемою ідеалізації конкретних індивидів, що спричиняє до них прихильніше ставлення, ніж до держави та її інституцій. Ба більше! Люди, засліплені “праведним” гнівом та ненавистю, не тільки невілюють її значимість, а й прямо намагаються перейняти її функції та ліквідувати їх, бо деякі рішення їм можуть банально не подобається.

Так, абзац 2 статті 5 Конституції України вказує, чим люблять користуватися горе-борці за справедливість, що єдиним носієм суверенітету та державної влади є народ України, але, чомусь ніхто, на превеликий жаль, ніколи не згадує, що Україна є республікою (а не прямою демократією) і саме тому народ здійснює владу безпосередньо (завдяки виборам та референдумам) через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

ЩО ЦЕ ЗНАЧИТЬ? 

А значить це банально те, що існує система та існують певні норми (вони ж нормативно-правові акти або закони), що регулюють функціонування окремих сфер життя людей, котрі перебувають на території нашої Держави або є її громадянами. Слідкують за дотриманням норм безпосередньо державні органи, до яких входять громадяни України, обрані

… Ким? 

Громадянами України, чим репрезентують їх та здійснюють виконання тих функцій, які слугують для існування держави та виконання нею своїх обов’язків.

У Конституції, до речі, існує принцип, який, свого часу, вивіли такі собі Джон Локк та Шарль Луї де Монтеск’є, а саме поділ влади на 3 гілки: законодавчу, виконавчу та судову, що відображено в ст. 6 Конституції України.

Тепер щодо більш болючого питання. Стаття 124 Конституції України наголошує, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Стаття 1 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” наголошує на тому, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами утворюваних законом, а також ч. 2 вказує, що судову владу реалізують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя шляхом відповідних судових процедур.

Незважаючи на те, що народ є носієм суверенітету та державної влади, він не є носієм правосуддя, адже не може здійснювати його: таке право надано спеціальним органам, котрі здійснюють правосуддя на території України відповідно до своєї предметної, територіальної та інстанційної юрисдикції.

Що ж ми можемо побачити на мітингах у підтримку нового ідола українського “прогресивного” соціуму? Замість прагнення покращити власну екосистему і унеможливити появу нових подібних прецедентів, окремі особи нівелюють значимість держави, прямо відкидаючи принципи республіканізму, підміняючи їх анархічними проявами.

Якщо ви не даєте суду працювати (він нам усім не до вподоби, але це не привід до погромів) а тим більше, якщо прямо вимагаєте його прийняти рішення, яке вам хоч і подобається, але є неправосудним - ви вчиняєте злочин передбачений ч. 1 ст. 376 КК України. Ви хочете цього? Тоді ви не борці за справедливість, а правові нігілісти. 

Хочете самі вершити правосуддя, бо “народ є носієм суверенітетом та державної влади”? Тоді знову вчиняєте кримінальне правопорушення передбачене ст. 356 КК України.

Що вже казати про наругу над державними символами (а саме Державним Гербом України (стаття 338 КК України, до речі)), що вчинили панове активісти на вчорашньому зборищі?

Може пора схаменутися і згадати, що ми живемо в одній державі де діє принцип верховенства права, передбачений і гарантований статтею 8 Конституції України, а не стадний інстинкт та загальні “хотєлки”?

Так, дуже прикольно прийти, підпалити щось, покричати, побіснуватися або спонукати людей до того. Хочете нових суддів? Прийдуть нові - будете так само вимагати, щоб і їх вишвирнули. Хочете нового Президента? Так вже 6-й у нас, одного ми викинули і хай йому шляк трафить. Нова Верховна Рада? Вже 9 скликання і щось ніяк ніхто не задоволений її діялністю. Про виконавчу владу не говоримо, бо грішно таке казати.

А все чому? Бо ми шукаємо не комплексного вирішення питання, для того, щоб воно не йшло по циклу, а бажаємо просто викинути старе і поставити нове в ті ж самі умови. От тільки на гниючому грунті з паразитами виростає те саме.

Проблема не в тому, що судять незаконно: це необхідно виправляти, але не шляхом погромів. Ми всі не цінуємо та нівелюємо роль нашої Держави, заграючи з народовладдям та анархізмом. Ми не шукаємо шлях зробити Україну кращою, а замість того - задовольняємо власні емоції, пиху, амбіції та інтереси… Власні… Але не Державні та не суспільні….