День Європи в Україні 2023 – Відгуки студентів-учасників програми Erasmus+

Пропонуємо вам переглянути онлайн-фотовиставку "Відгуки студентів-учасників програми Erasmus+", приурочену до Дня Європи в Україні 2023. Матеріали та відгуки для виставки надані студентами КПІ ім. Ігоря Сікорського, які взяли участь у конкурсних відборах за програмою Еразмус+ та отримали можливість навчання або стажування у закладах-партнерах. Дякуємо Національному Еразмус+ Офісу в Україні за плідну співпрацю і сприяння професійному розвитку студентів та працівників! 

#ErasmusPlus #ErasmusUA #EuropeDay #РазомМиЄвропа #ДеньЄвропивУкраїні

Про місто Краків 

Краків – одне з найстаріших міст Польщі, де гармонійно поєднані сучасна та столітня архітектури, неймовірні краєвиди. Це друге місто за кількістю населення в Польщі, яке є найбільш туристичним і внесено до Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО. Крім цього, це місто студентів, де на вулицях можна зустріти багато молоді, а також величезну кількість університетів. За час перебування у цьому місті, мені вдалося відвідати багато історичних пам’яток, такі як Вавельський замок, картинна галерея в Суконних рядах, соляні шахти у Величці та ін. Загалом місто дуже нагадує Львів, але в ньому є свої особливості: дуже багато різноманітних парків, на кожному куточку продають знамениті місцеві пончики і булочки прецель. Якщо говорити про місцеву кухню, то вона дуже подібна до української: вареники, борщ, картопляники та ін. 

Про Академію WSB

Академія WSB є приватним академічним університетом та має міжнародні акредитації та членство. У престижному рейтингу університетів Академія WSB посіла 3 місце у Польщі в рейтингу недержавних університетів 2021. Крім того, у цьому університеті навчаються студенти з понад 60 країн світу. 

Про навчальний процес 

Я навчалася за програмою «Транспорт і логістика» англійською мовою. Єдине, чого мені не вистачало, так це живого спілкування, оскільки всі дисципліни проводилися онлайн, на жаль. А також мені бракувало якихось занять спортом і активностей. Мене запрошували на урочисте відкриття навчального року, яке у Польщі та у багатьох європейських країнах розпочинається з 1 жовтня, де я мала змогу познайомитися зі своїми одногрупниками та деякими викладачами. В моїй групі були студенти з багатьох країн: з Франції, Туреччини, Азербайджану, Узбекистану, Сербії, Китаю та ін. А також, я зустріла багато українців і деякі студенти теж були з КПІ, тому я не відчувала себе самотньою, а з моєю новою подружкою Марін із Франції ми досі підтримуємо контакт, навіть по завершенню мобільності. Викладачі були дуже приємними і толерантними, вони висловлювали своє співчуття до подій в Україні і всіляко підтримували мене і допомагали. За рівнем знань я почувала себе найрозумнішою, оскільки польська програма дуже схожа на матеріали, які ми проходили в КПІ, і для мене не виникло труднощів навіть з урахуванням іншої мови викладання. Крім того, на уроках польської мови мені було набагато простіше, ніж іншим іноземним студентам, оскільки польська мова дуже схожа на українську за звучанням і це дає свої переваги. Хочеться ще відзначити чудову організацію свят і квестів, ми чудово та весело провели свято Хелловіну та Різдва. 

“Коли твоя аудиторія перетворюється на поле бою, твоїм основним фахом стає хоробрість”

Моє навчання за програмою обміну Erasmus+ в Університеті прикладних наук м. Хоф (Земля Баварія, Німеччина) почалося з березня 2022 року. Оскільки це був перший тиждень війни, для мене став великим стресом та невпевненістю сам виїзд, бо до останнього ми (я та ще 5 студентів, з якими ми разом поїхали навчатися по програмі) не знали, чи зможемо до початку навчання прибути на місце. Але все склалося добре, по приїзду ми відчули неймовірну підтримку зі сторони міжнародного офісу та спонсорів програми: як моральну, так і фінансову.

Місто Хоф дуже невелике – населення менше ніж 50 000, але це не робить його менш затишним та комфортним саме для навчання. Університет прикладних наук відомий своїми міцними відносинами з численними університетами по всьому світу: з 4 000 студентів більше ніж 20% складають саме міжнародні студенти! Саме відкритість до спілкування, пізнання інших культур та традицій стало для мене неймовірним досвідом.

Навчання на факультеті Машинобудування системно відрізняється від формату, до якого ми звикли в КПІ. Єдиною роботою, яка оцінюється є або іспит наприкінці семестру або презентація проєкту, який виконується в групах від 3 до 5 осіб. Оскільки за майже 4 роки навчання в КПІ я встигла лише 1 семестр та пару місяців насолодитися студентською буденністю, ці 2 семестри в Хофі стали для мене гарною згадкою про очне навчання.

Перед навчанням в Німеччині я мала деяке уявлення про німецький менталітет, бо навчалась на сумісному україно-німецькому факультеті в КПІ та майже вільно володіла мовою, але для мене стало здивуванням, наскільки всі викладачі були готові проявляти терпимість та схильність, коли наприклад через мовний бар’єр треба було пояснювати матеріал простіше та навіть інколи читати лекції більш повільно.

Сам кампус розташований майже на виїзді з міста, але через його невелику площу можна спокійно добратися до нього автобусом, приблизно 15 хвилин від центра. Адже в Хофі є два гуртожитки від університету: Заалепарк та Айхельберг. Перший – більш бюджетний варіант, але має вигідне розташування, а другий – більш комфортний, в пішій доступності до університету, але до найближчого магазину 20 хвилин пішки. Це стало для мене гарною мотивацією здійснювати регулярні прогулянки.

Якщо розповідати про процес навчання, то поза лекційними та лабораторними заняттями більшість студентів знаходили тишу та комфортне місце саме в бібліотеці, яка оснащена комп’ютерами, неймовірною кількістю літератури: як наукової, так і розважальною різними мовами світу.

Також в одному з корпусів розташований простір Maker Space, де здійснюються дослідження, практичні заняття, а також просто лабораторні. Я мала можливість попрацювати на фрезерному станку з ЧПУ керуванням, що будо для мене цінним досвідом.

Щодо фінансової частини, стипендії повністю вистачає як на повсякденні потреби: медичне страхування (яке в Німеччині обов’язкове, якщо ти приїхав навіть на 3 місяці), житло тощо, а також і на подорожі. Адже якщо запланувати поїздку разом із 2-3 людьми, то це вийде більш ніж у 2 рази дешевше. Хоча розмір стипендії визначається з урахуванням прожиткового мінімуму, сума складала в першому семестрі 850 євро, а на другому вже 1100.

Ця програма стала для мене не тільки ще одним пунктом у моєму резюме, а і приємним досвідом перебування в Німеччині, де буквально кожен, хто дізнавався, що я з України, проявляв свою підтримку. Не тільки на словах, але і вчинкаи: численні демонстрації, донати та навіть просто фізична допомога в завантаженні та пакування гуманітарної допомоги показали істинне відношення Німеччини до України.

Вітаю!

Мені випала нагода навчатись у Близькосхідному технічному університеті в Туреччині, місто Анкара. Скажу чесно, поїхати за програмою Еразмус+ було моєю мрією ще з першого курсу, тому коли влітку 2022 року я побачила оголошення про конкурс на навчання, я звісно ж подалась. Головним плюсом даного університету стало для мене повне навчання англійською мовою, а оскільки я студентка ХТФ (3 курс), то інколи це буває проблематично, адже на бакалавраті багато програм німецькою, французькою, італійською:)

Отож, хотілось би почати з найскладнішого – мабуть, це збір документів. Тут головне не нервувати і робити все вчасно. Якщо ви подаєтесь вперше, то одразу надсилайте заяви на отримання довідок з деканату, адже деякі виготовляються протягом 10 робочих днів. 

Документи зібрала, відправила і чекала результату. І тут на пошту приходить лист, що я пройшла. І ось тут почались сумніви, адже це Туреччина) Було багато різних жартів від знайомих про країну, але вам потрібно прислухатись до себе та вирішити, чи готові ви піти проти стереотипів. 

Валізки спакувала, дорога була довгою, автобусом приблизно 35 годин. По приїзду я була в шоці, адже більшість місцевих жителів англійської не знають від слова взагалі. Але турки смішні, їм кажеш, що турецької не знаєш, а вони продовжують голосніше говорити. 

Перше, що бачиш в університеті – це величезний зелений кампус. Як виявилось пізніше, у них є безкоштовні автобуси, які їздять кожні 45 хвилин. Дуже популярним є хічхайкінг, до речі, класний спосіб знайомитись із місцевими жителями, студентами, професорами (але тільки на території кампусу!). На території є лікарня (прийом коштує близько 10-15 гривень), тренажерні зали, тенісні корти, корти для сквошу, басейн, готель, бібліотека, кав'ярні.

Також на "околицях" кампусу живуть професори, наукові кандидати. Такі собі маленькі американські будиночки). Ми вирішили, що кампус був побудований за описами американських університетів, адже все зроблено в стилі серіалу.

У кампусі можна погуляти, наче в лісі. У 30 хвилинах є невелике озеро, подалі круте озеро, де тусять всі студенти і навколо можна покататись на велосипедах.

На перших тижнях навчання проходить безліч крутих заходів для студентів Еразмус+, їхнє знайомство, приходять професори, можна задати їм питання. Під час всього навчання кожного тижня організовують вечірки, поїздки в різні міста. 

Також вам видають id-card, по якій ви заходите в кампус (без пропусків не пускають на територію), гуртожиток, платите за їдальню (одна велика дешева біля навчальних корпусів), лікарню та різні секції (басейн, зал).

Гуртожитки... Вони без тараканів, це все, що я хочу сказати. Плюс в кожному наявні їдальні, безкоштовне прання, праски, в кімнаті кожний ранок гарна жіночка миє підлогу та виносить сміття)

Щодо навчання. У професорів знання англійської чудові (зараз мова йде саме про хімічні, біологічні та фізичні науки, від подруг чула, що деякі викладачі гуманітарних наук інколи на турецьку переходять). Щоправда студенти інколи можуть задати питання турецькою, але якщо викладач знає,що в класі знаходиться студент Еразмус, то відповідь буде англійською. Ставлення викладачів до студентів - неймовірне. Всі готові підсказати, допомогти, університет вважається одним з найкращих в Туреччині. До речі, перед навчанням турки ще рік вчать англійську (ходять на курси, та просто звикають до системи).

Щодо самих пар, то у них це зазвичай тільки лекції та лабораторні, практик, семінарів немає. Це незвично і матеріалу, який потрібно опрацьовувати самому, стає більше. Але, знову ж таки, шикарний доступ до різної літератури. Також, для домашньої роботи, різних проектів (тут таке доволі часто), студентів об'єднують в групки. Це класно, комунікуєш зі студентами.

Через землетрус перший місяць пройшов дистанційно і з'явилась можливість порівняти онлайн-навчання із КПІ. Тут йде більше залучення студентів за допомогою інтерактивів та іншого. Цікавіше.

Автор: Департамент навчально-виховної роботи КПІ ім. Ігоря Сікорського

Більше про можливості реалізації у КПІ на наших каналах в Telegram: канал, зворотній зв'язок — бот