Демографічна ситуація в Донецькій області за період 1991-2010 рр. - География и экономическая география курсовая работа

Главная

География и экономическая география
Демографічна ситуація в Донецькій області за період 1991-2010 рр.

Фактори, що вплинули на динаміку демографічних процесів у Донецькій області. Внутрішньо-регіональні особливості. Показник питомої ваги жителів. Найнебезпечніші соціальні проблеми старопромислових регіонів, обумовлені реструктуризацією вугільної галузі.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
1.1 Демографічні процеси як об'єкт дослідження суспільної географії
1.2 Фактори що впливають на демографічні процеси
1.3 Методика суспільно-географічних досліджень демографічних процесів
РОЗДІЛ 2. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА ПЕРІОД 1991-2010 рр.
2.1 Фактори що вплинули на динаміку демографічних процесів у Донецькій області
2.2 Динаміка демографічних процесів за період у 1991-2010 рр.
2.3 Внутрішньо-регіональні особливості демографічних процесів у Донецькій області
Стан і розвиток суспільства визначається в значній мірі кількістю і складом його населення, його трудовим і, у тому числі, творчими можливостями.
Демографія - це наука про закони відтворення населення в їх суспільно-історичній обумовленості. Демографія вивчає закономірності явищ і процесів, з яких у сукупності складається процес відтворення населення (народжуваність, смертність), статтєвовікову і шлюбно-сімейну структури населення, їх залежність від умов життя, особливостей культури, факторів природного середовища та ін. На цій основі демографія пізнає закони (причини) рівня та динаміки демографічних процесів, розробляє прогнози майбутньої чисельності та складу населення, а також заходи з управління демографічними процесами[1;23].
Актуальність даної теми курсової роботе полягає в тому, що останнім часів Україна і зокрема в Донецька область перебувають у стані демографічної кризи. Найвиразнішим проявом демографічної кризи є суттєве скорочення чисельності населення, яке супроводжується деформацією процесів його відтворення. Тому для запровадження дієвої демографічної політики, спрямованої на підвищення рівня та поліпшення якості життя населення, необхідно здійснювати комплексні дослідження реальної демографічної ситуації як на національному, так і на регіональному рівнях.
Регіональні особливості демографічної ситуації формуються під дією зовнішніх та внутрішніх для даної країни чинників, у тому числі й природних умов, базового генофонду, правових, моральних та релігійних норм, адміністративно-регуляторних актів, екологічних умов проживання тощо.
Метою курсової роботи є вивчення демографічної ситуації в Донецькій області за період 1991 -2010рр.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
проаналізувати сучасний стан демографічної ситуації;
з'ясувати умови та чинники розміщення населення Донецької області;
встановити фактори впливу на демографічну ситуацію в Донецькому регіоні;
визначити основні напрямки державної політики щодо вирішення демографічної ситуації в регіоні;
Об'єктом роботи являється аналіз демографічної ситуації в Донецькій області.
Предметом курсової роботи є особливості динаміки демографічних процесів в Донецькій області.
РОЗДІЛ 1. ТЕО РЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
1.1 Демографічні процеси як об'єкт дослідження суспільної географії
Демографічні процеси вже давно стали предметом вивчення соціально-економічної географії, що в першу чергу обумовлено значними територіальними відмінностями в демографічній поведінці населення. При цьому залежно від «системи відліку» (економічної, соціальної, екістіческой, екологічної) у кожного дослідника формується свій підхід до розуміння демографічної ситуації, демографічної обстановки.
В системі суспільної географії важливе місце займають знання про населення, які учні отримують на всьому протязі вивчення предмета. У процесі навчання формується комплексний підхід до розгляду населення, яке вивчається як суб'єкт соціально-економічної діяльності і суспільних відносин, важливий чинник перетворення природи.
З давніх часів людей хвилювали процеси руху народонаселення. Поступово склалася наука, яка безпосередньо займається цими питаннями. Такою наукою є демографія - досліджує закономірності відтворення населення. Під відтворенням населення розуміють постійне поновлення населення в результаті природного руху (народжень і смертей), міграцій (пересування людей з однієї території на іншу) і переходів людей з одних станів в інші[2;49].
Як відомо, населення вивчає не тільки демографія, але й цілий комплекс наук, і демографія має з ними тісні зв'язки.
Досить тісно демографія «співпрацює» з статистикою населення, дані якої служать в демографії джерельної базою, а методи застосовуються в дослідженні. Широке використання в демографії математичних методів обумовлює її зв'язок з математикою. Перебуваючи в системі економічних наук, демографія користується даними інших економічних наук (політичної економії, економіки промисловості тощо), оскільки демографічна поведінка населення в сильному ступені залежить і від загального рівня розвитку країни, і від співвідношення в її економіці різних галузей (наприклад, промисловості та сільського господарства).
При вивченні міграцій і розміщення населення по території демографія вступає в тісні контакти з географією, перш за все з географією населення. При аналізі особливостей відтворення населення в різні історичні періоди демографи широко звертаються до історичних матеріалів. Розуміння відмінностей демографічних характеристик у різних народів неможливо без знайомства з даними етнологічної науки. Вивчення народжуваності, смертності, тривалості життя вимагає кооперації демографії з медичними дисциплінами: соціальної гігієною, геронтологією та ін[5;87].
Демографія відноситься до сімейства гуманітарних наук про населення. Крім демографії сюди входять історія, соціологія, психологія та етнографія.
Демографія займається вивченням проблем відтворення населення, статистичним описом його стану (чисельність населення, розподіл за статтю та віком, сімейним станом і т.д.) і демографічними процесами (народжуваність, смертність, вступ у шлюб, переміщення), що відбуваються з населенням.
На відміну від демографії, соціологія розглядає населення з позиції суспільства, вивчає його інститути, окремі соціальні групи і відносини між ними. Психологію цікавить особистість, міжособистісними контактами, сприйняттям і поведінкою людей.
Етнографія розглядає населення з точки зору його національної приналежності, етнокультурної ідентичності, вивчає побутові та культурні особливості народів.
Предмет вивчення демографії - відтворення населення. Воно зводиться до трьох найважливіших форм руху населення. Це:
- Природний рух населення. Воно включає в себе такі факти біографії людини як народження, перехід з однієї вікової групи в іншу, одруження, народження дітей або батьківство, розлучення, вдівство і смерть;
- Механічний рух населення або міграції. Сюди включається вся сукупність переміщення людини по території, як тимчасових, так і постійних переселень;
- Соціальний рух або соціальна і професійна мобільність. Для демографії важливо відтворення та заміщення соціальних структур, зміна таких характеристик населення як рівень освіти, професійний склад[11;152].
Життя вимагає від демографів відповіді на численні запитання. Наприклад: є демографічна ситуація в країні? Чим вона викликана? Які причини і наслідки? Які перспективи розвитку? Як ці зміни вплинуть на розвиток суспільства і економіки? і т.д. Широкий спектр цих питань зажадав поглиблення спеціалізації в рамках демографічної науки. В результаті Демографія з окремої дисципліни перетворилася в систему демографічних наук, що розвиваються на основі загальної теорії народонаселення.
В систему демографічних наук входять:
- Теоретична демографія або теорія і методологія науки - розробляє загальну теорію народонаселення, об'єднує основні теоретичні положення, гіпотези, дослідницькі підходи;
- Демографічний аналіз - вивчення взаємозв'язків між демографічними явищами і відбуваються соціальними, економічними, політичними і т.д. процесами. Охоплює закономірності, причини і наслідки відтворення населення в конкретних соціально-економічних умовах;
- Математична демографія - кількісна характеристика демографічних процесів, визначення демографічних коефіцієнтів, визначення їх репрезентативності, побудова математико-демографічних моделей;
- Історія демографії - вивчення еволюції знань у галузі демографії, історія демографічних теорій (приклад: теорія Мальтуса, теорія Р. Пірла - циклічність темпів зростання населення в залежності від соціально-культурних особливостей епохи);
- Історична демографія - відновлення історії демографічних подій, історії сімей, ретроспективний аналіз процесів відтворення населення;
- Економічна демографія - аналіз впливу демографічних процесів на структуру і пропорції економічного зростання, економічні наслідки різних типів відтворення населення;
- Описова демографія - розгорнута система відомостей про відтворення населення, його структуру і динаміку;
- Регіональна демографія - аналіз регіональних особливостей демографічних процесів, визначення факторів регіональних відмінностей, розробка регіональної демографічної політики;
- Етнічна демографія - аналіз особливостей відтворення народів, вплив етно-конфесійних моделей поведінки на відтворення населення;
- Географічна демографія (демогеографія, географія населення) - вивчення територіальних відмінностей в розселенні і динаміці демографічних процесів, вивчення міграційних потоків, аналіз впливу середовища існування, умов та рівня життя на демографічні процеси;
- Політична демографія - вивчає взаємовплив демографічних та соціально-політичних процесів (вибори, міжетнічні і територіальні конфлікти - біженці і переселенці, система цінностей і демографічне поведінку ...);
- Військова демографія - розглядає населення як мобілізаційний ресурс;
- Медична демографія - стан здоров'я населення, вплив соціальних та екологічних умов життя на демографічні процеси, аналіз причин смертності і т.д. [12;144].
Поняття демографії досить розмиті і не мають точних визначень. Це пов'язано з близькістю понятійного апарату повсякденною лексиці. Такі поняття, як: діти, сім'я, народжуваність, смертність, малюкова смертність, шлюб, розлучення, тривалість життя і т.д., не вимагають спеціальних пояснень. Разом з тим, демографи вкладають в них абсолютно точний вміст, і щоб уникнути плутанини необхідно строго стежити за їх вживанням. Разом з тим, існує і цілий ряд спеціальних термінів, які широко вживаються, зокрема в публіцистиці та засобах масової інформації, і які потребують поясненні.
В демографії, говорячи про населення, часто використовують два поняття - власне населення і народонаселення.
«Населення» є більш поширеним і менш певним поняттям. Можна сказати населення країни, міста, села, району і т.д.
Поняття «народонаселення» зазвичай вживають, коли потрібно дати цілісне уявлення про країну (державі) або великому регіоні (Африка, Азіатсько-Тихоокеанський регіон і т.д.).
Стабільне населення, або закрите населення. Поняття, що використовується в демографічному моделюванні, дозволяє аналізувати можливий розвиток подій за умови відсутності міграцій, незмінними в часі темпами народжуваності, смертності та віковою структурою населення.
Відкрите населення - реальне населення, чисельність якого змінюється не тільки під впливом процесів відтворення, але і в результаті міграцій, а також соціально-політичних катаклізмів і катастроф.
Відтворення населення - це процес постійного відновлення поколінь людей.
Демографічний вибух - різке зростання чисельності населення в результаті зниження смертності в результаті поліпшення умов життя та медичного обслуговування, при збереженні темпів народжуваності (країни Третього Світу).
Демографічний перехід - зміна типів відтворення населення, перехід від суспільства з високою неконтрольованою народжуваністю, високою смертністю і незначною тривалістю життя до товариству з низькою, соціально та економічно обумовленої народжуваністю, значною тривалістю життя і низькою смертністю не тільки в продуктивних, але і людей похилого віках.
Демографічна ситуація - стан демографічних процесів в певний момент часу, що представляє собою етап при аналізі довгострокових тенденцій розвитку населення[7;60].
Демографічний поведінка - етнокультурні та соціальні особливості відтворення населення, що визначаються традиціями, моральними нормами і установками в суспільстві. Розрізняють:
- матримоніальну поведінку - вступ у шлюб і формування сім'ї
- репродуктивну поведінку - народження дітей
- самозбереження - ставлення до здоров'я, свого життя і життя оточуючих людей.
Що таке тривалість життя - зрозуміло. Це інтервал часу, який проходить від моменту народження до моменту смерті. У кожної людини він свій. Але для демографічних та соціально-економічних прогнозів необхідний певний усереднений коефіцієнт, що дозволяє розраховувати майбутню чисельність населення. Одним з таких показників є середня тривалість життя. Потрібно визнати, що це поняття не точно відображає його зміст. Насправді це очікувана тривалість майбутнього життя, що розраховується для новонароджених, за умови збереження сучасних повікових рівнів смертності.
Міграційний перехід - перехід від низької рухливості населення в традіоналістскіх товариства до активних переміщенням.
Маятникові міграції - добові міграції населення зазвичай пов'язані з трудовими поїздками, навчанням і т.д. [10;42].
Таким чином, демографічний аналіз полягає в дослідженні різноманітних за характером внутрішніх і зовнішніх зв'язків демографічних і соціально-економічних подій та процесів. Тому й аналітичний апарат, методичні підходи мають бути різноманітними, здатними забезпечити комплексне вивчення сутності подій і процесів, що відбуваються в населенні, вичерпне їх описання та виявлення закономірностей.
1.2 Фактори що впливають на демографічні процеси
Чисельність країни в цілому та окремих її регіонів є результатом взаємообумовленого розвитку усієї сукупності процесів суспільного розвитку і насамперед соціально-економічних та демографічних. Закономірності розвитку економіки значною мірою визначають характер демографічних процесів. Тенденції демографічного розвитку є неодмінним фактором, який обумовлює економічну і соціальну політику держави. Вивчення процесів відтворення населення, особливо динаміки його чисельності, має практичне значення для встановлення механізму взаємодії економічних і демографічних процесів. Чисельність населення держави чи окремих її регіонів не є величиною стабільною. Вона змінюється відповідно до дії усієї сукупності різноманітних факторів. Знання чисельності населення на певну дату чи період дозволяє оптимально збалансувати розвиток народного господарства і напрям демографічної політики.
Важливими факторами, що впливають на відтворення населення, є соціальні та природні умови його життєдіяльності.
Одним з найважливіших чинників, що впливають на відтворення населення є проблеми довкілля. Водночас з даним показником тісно взаємопов'язана урбанізація. В останні роки гостро постала проблема урбанізації з одночасним збереженням сприятливих природних умов проживання. Залежність фізичного стану людини, як і способу її діяльності, від особливостей природних умов дуже велика. Сучасні зміни в природних умовах пов'язані з територіальною організацією виробництва та розвитком урбанізації. Особливо проблеми збереження належних природних умов загострюються у високо урбанізованих регіонах (Донбас, Придніпров'я). У таких регіонах рівень забруднення повітря, поверхневих вод і землі перевищує можливості їх самоочищення. Це призводить до деградації навколишнього середовища, що негативно впливає на здоров'я населення. Несприятливі екологічні умови є причиною близько 20% прямих захворювань.
Особливості екологічних умов окремих регіонів повинні враховуватися і при територіальній організації с/г виробництва. Це стосується насамперед приміського господарства, оскільки приміські території дуже часто забруднені важкими металами та іншими шкідливими елементами, які потрапляють з продуктами харчування в організм людини.
Важливим напрямом поліпшення екологічної ситуації у високо урбанізованих регіонах є обмеження надмірного зростання промисловості та чисельності населення великих міст.
Статевовікова структура населення є одним з важливих демографічних показників. Він дозволяє зробити певні висновки щодо демографічних тенденцій та визначити можливості зміни динаміки чисельності населення в майбутньому. Сама ж статевовікова структура населення є результатом особливостей народжуваності і смертності населення в конкретних історичних умовах відтворення. Важливу роль у природному відтворенні населення та визначенні демографічної бази відіграє характер вікової структури[5;199].
Дослідження регіональних особливостей вікової структури населення дуже важливе, оскільки воно дає змогу глибше оцінити зміни в демографічній ситуації.
Взагалі, можна виділити наступні основні фактори, що впливають на демографічну ситуацію.
1. Фактор політики держави. Абсолютно ясно, що політика, яку проводить держава впливає і на економічну ситуацію в країні, і на рівень соціальної захищеності, і на законодавчу підтримку сім'ї та шлюбу.
Напрямок ж демографічної політики залежить від мети, переслідуваної тією чи іншою країною. Наприклад, в Китаї і Японії, де на порівняно невеликих площах проживає величезна кількість людей, політика держави спрямована на зниження народжуваності. Основне гасло цих країн: «Одна сім'я - одна дитина».
2. Економічний чинник. Цей фактор впливає на всі демографічні структури і процеси. На думку доктора медичних наук професора В. Овчарової, частка важких умов життя, погіршення матеріального комфорту складає в загальній картині зниження народжуваності приблизно 30%. А падіння рівня добробуту і як наслідок погіршення харчування, зростання цін на ліки та медичне обслуговування прямо веде до збільшення смертності.
Економічний чинник впливає також на внутрішню і зовнішню міграцію, так як розселення населення в чималому ступені залежить від факторів заробітної плати та можливості працевлаштування.
3. Фактор соціальної захищеності. Всі верстви населення повинні отримувати від держави соціальний захист, якщо цього не відбувається, то збільшується масштаб зовнішньої міграції, яка призводить до зменшення чисельності населення.
Державі необхідно надавати населенню пенсії, дитячі допомоги, субсидії, пільги. Це не тільки матеріальна допомога, така турбота з боку держави породжує в людях почуття захищеності і впевненості в завтрашньому дні.
4. Фактор війн. Війна є однією з головних причин неприродною зменшення кількості населення. Під час воєн гине величезна кількість людей, ще більше позбавляються здоров'я. Два з чотирьох демографічних кризи в історії Росії були пов'язані з війнами різного характеру. Перша криза (1914 - 1920) відбувався в роки Першої Світової Війни, а також Громадянської війни. Третя криза (1941 - 1945) пов'язаний з Великої Вітчизняної Війною, де наша країна втратила за різними оцінками від 16 до 20 млн. чоловік.
5. Фактор державної та законодавчої захищеності інституту сім'ї та шлюбу. На сьогоднішній день однією з головних складових демографічної кризи є відмова від материнства, що виражається в абортах, відмову від дітей, зречення від батьківства як такого, а також тенденція до створення малодітних сімей. Великий вплив робить втрата серед населення цінностей сім'ї та шлюбу, що виражається в так званих громадянських і гостьових шлюбах, численних розлученнях, позашлюбного народження дітей і т. д. Це відбувається тому, що держава недостатньо приділяє уваги питанням сім'ї та шлюбу. Необхідно відродження інституту сім'ї та шлюбу на державному рівні, всебічна підтримка матерів і батьків, подружжя, дітей і т. д.
6. Фактор епідемій. Негативний вплив цього чинника неможливо побороти без грамотної політики держави в галузі охорони здоров'я, гідного матеріального постачання медичних установ, суворим наглядом за здоров'ям населення. Адже епідемії здатні за дуже короткий час істотно знизити чисельність населення, вони дуже небезпечні[7;167].
Отже, демографічні процеси мають свої закони і далеко не завжди природне відтворення населення буває розширеним. Добре відомо, що відтворення населення буває звуженим в періоди війн та економічних негараздів. Однак існує певна тенденція, помічена ще А. Смітом: приріст населення тим повільніший, чим вищий рівень його життя.
1.3 Методика суспільно - географічних досліджень демографічних процесів
Дійсно, демографічні процеси як масові явища, що складаються з множини випадків народжень, смертей, міграцій, шлюбів і т. п., доволі однорідні, оскільки мова йде про переходи осіб з одного демографічного стану в інший. I хоч кожна людина та її життя єдині й неповторні, завжди можна виділити досить однорідну й достатньо чисельну групу осіб, схожих за виявленням у них певних ознак, і вважати несуттєвими розбіжності між ними стосовно інших ознак. Тому демографічні події можна розглядати як випадкові величини, і, отже, до них можна застосовувати положення теорії ймовірностей.
Демографічні процеси мають і такі важливі властивості, як варіація ознак. Тому ті або інші закономірності в них описують лише в середньому, за умови достатньо великого числа спостережень. Отже, тут можливе застосування імовірнісних і стохастичних моделей, які дозволяють розрахувати вірогідність того, що певне значення шуканої величини буде міститися у межах відповідного інтервалу.
Саме за допомогою статистичних методів можна знайти у зміні демографічних подій певну тенденцію, що проявляється при суцільній обробці великого числа індивідуальних значень. Ця тенденція вільна від впливу випадкових коливань, більш-менш точно виражає закон, котрому підкоряється у своїй зміні відповідне явище.
За допомогою методу статистичних групувань упорядковується уява як про населення в цілому, так і про його структурні компоненти, оскільки статистична сукупність населення є складною багатоструктурною системою. Ознаки населення залежно від мінливості й періоду набування поділяються на вроджені та набуті протягом життя; залежно від форми вираження - кількісні та якісні; залежно від характерних рис - демографічні й соціально-економічні. Більшість ознак, властивих населенню, є атрибутивними, а кількісні ознаки населення, як правило, дискретні (за винятком часу ), що дозволяє проводити всі види статистичних групувань - варіаційні, або структурні, типологічні, аналітичні, комбіновані і багатомірні групування[21].
Типологічні групування здійснюють у першу чергу, оскільки необхідно узагальнити первинну статистичну інформацію та на основі виділення соціально-економічних типів, явищ, прослідкувати їх структуру, розвиток, різноманітність. Типологічні групування потребують також попереднього якісного теоретичного аналізу, оскільки вибір ознаки групування частіше за все спирається на відомості з інших наук. Таким чином, метод групувань допомагає виділити однорідні групи і тим самим визначити межі і можливості використання інших методів.
У демографії широке використання має метод статистичних показників, а саме, абсолютних, відносних і середніх величин.
Абсолютні величини одержують безпосередньо під час статистичного спостереження, і вони є вихідними характеристиками процесу руху населення. До числа абсолютних величин, що характеризують рух населення, відносять чисельність населення на певний критичний момент, число шлюбів, розлучень, народжень, смертей та ін., такі характеристики динаміки чисельності населення як природний і механічний приріст (убуток) населення.
Порівняння й зіставлення - необхідний елемент статистичного аналізу, який стає можливим через використання відносних величин. Демографічні коефіцієнти використовують для вимірювання частоти демографічних подій, опису та аналізу демографічних процесів і структур при вивченні їх змін у часі і просторі, для різного роду порівнянь. Загальноприйнята система й класифікація демографічних коефіцієнтів відсутня. Відповідно до специфіки відображуваних ними відносин виокремлюють два класи : А - коефіцієнти швидкості зміни (руху) населення та інтенсивності демографічних процесів та В - структурні коефіцієнти.
Жодний аналіз не може обійтися без узагальнень, а отже, і без використання середніх величин. Для розрахунку середньої чисельності населення застосовують середні арифметичні моментного ряду динаміки.
Для порівняння певного явища у часі, просторі, чи з нормою (стандартом) демографія використовує і такі відносні величини як індекси. Індексний метод використовують при застосуванні методів стандартизації демографічних коефіцієнтів, зокрема, при вивченні народжуваності, смертності. Цей метод дозволяє виключати при зіставленнях вплив розходжень у складі населення порівнюваних територій (порівнюваних проміжків часу). Наприклад, якщо в населення двох територій спостерігають різні показники народжуваності, то це може бути викликане як різною інтенсивністю цього процесу в людей одного віку, так і розходженнями у віковій структурі (зрозуміло, що скорочення частки молодого віку веде до зменшення загального показника народжуваності). Метод же стандартизації дозволяє показати демографічні процеси в «чистому вигляді».
Проте, можливості індексного методу цим не обмежуються, оскільки індекс - складний відносний показник і може характеризувати зміни масових явищ, що складаються не тільки з однорідних, а й з неоднорідних елементів. За допомогою цієї властивості індексного методу стає можливим порівняти одразу кількісні і якісні характеристики населення. А саме таким індексом на даний момент є індекс людського розвитку (ІЛР), який почали активно застосовувати в демографічних та соціально-економічних дослідженнях[1;213].
Вимірювання людського розвитку за допомогою індексу людського розвитку було запропоноване в рамках Програми розвитку ООН і використане в її першому річному звіті за 1990 рік. Перші опубліковані дані про ІЛР в Україні маємо на початок 1995 року. Цей показник, крім середнього доходу, включає дані про тривалість життя (очікувана тривалість життя при народженні дитини) і рівень освіти (різні ступені грамотності). Демографія, перетинаючись із статистикою виробила так звані демографічні таблиці. Демографічні таблиці являють собою систему імовірнісних характеристик повікових інтенсивностей демографічних процесів. Першими були складені таблиці смертності, пізніше - таблиці інших демографічних процесів (шлюбності, народжуваності та ін.). Демографічні таблиці використовують для опису демографічних процесів як у реальних, так і в умовних поколіннях. За шкалу таблиці береться час, що пройшов з моменту формування покоління. Це може бути вік, тривалість шлюбу та ін. Застосовують у демографії і метод побудови демографічних моделей[8;112].
Широке застосування моделювання обумовлене неможливістю здійснення чистого експерименту, що припускає всілякі повторення. Складання різних моделей - це вже застосування математичних методів у демографії. З їхньою допомогою також розраховують демографічні показники і визначають оцінки, складають прогнози. До демографічних методів дослідження, зокрема, належать методи поздовжнього і поперечного аналізу.
Метод поздовжнього аналізу одержав таку назву в зв'язку з тим, що при його застосуванні дослідник йде ніби «уздовж» життя визначеної групи людей. Цей метод застосовують для вивчення динаміки якого-небудь демографічного процесу протягом життя одного покоління. При використанні цього методу демографічні події описують у когортах.
Когортами називають сукупності людей, що одночасно вступили в той або інший стан, наприклад народилися в тому самому ж році, уклали шлюб у тому самому році та ін. Тому цей метод називають ще методом реального покоління, або когортним. Метод поздовжнього аналізу дозволяє при порівнянні частоти демографічних подій у різних когортах на різних етапах їхнього життя одержати досить надійні дані не лише про динаміку демографічних процесів, але і про вплив на неї зовнішніх умов. Поздовжній аналіз дозволяє також виявити календар демографічних подій, тобто їхній розподіл за періодами життя когорти. Однак метод поздовжнього аналізу має і свої недоліки. По-перше, при його використанні необхідно мати досить докладні дані за багато років про народження, шлюби, розлучення, смерті та ін., що на практиці не завжди є можливим. По-друге, оскільки повні відомості про число тих або інших демографічних подій можна зібрати лише після виходу когорти з даного демографічного стану, то отримана таким чином інформація становить в основному лише історичний інтерес. Недоліки методу поздовжнього аналізу певною мірою компенсуються за допомогою іншого демографічного методу - поперечного аналізу, що дозволяє представити сучасний стан демографічних процесів. Суть цього методу полягає в наступному. Вивчаючи населення, дослідник має дані про його чисельність і статевовіковий склад на дату останнього перепису, а також матеріали поточного статистичного обліку різних демографічних подій (народжень, смертей та ін.) за роки, що близькі до дати перепису.
Маючи дані про віковий склад населення, реальні покоління можна ніби «розсікти» зверху донизу. Одночасно використовують матеріали поточного статистичного обліку про число демографічних вікових подій (наприклад, про число померлих за віком). Таким чином здобувають повікові характеристики демографічної події (у нашому прикладі смертності) гіпотетичного, або умовного, покоління, тобто умовної сукупності людей, для якої припускають, що протягом життя цих людей інтенсивність демографічних процесів у кожному віці буде така ж, яка існує в сучасний період. У такому випадку людей різного віку, що живуть у даний час, умовно розглядають як належних до того ж самого покоління. Оскільки при цьому дослідник думкою йде «поперек» лінії життя, метод одержав назву поперечного аналізу, а оскільки доводиться мати справу з гіпотетичним, або умовним, поколінням, цей метод ще називають методом умовного (гіпотетичного) покоління.
Метод поперечного аналізу - один з найпоширеніших у демографії через те, що для його застосування потрібні дані усього за рік-два. Він дозволяє судити про сучасний стан демографічних процесів, однак при різких змінах характеру демографічних процесів за короткий проміжок часу цей метод може дати
Демографічна ситуація в Донецькій області за період 1991-2010 рр. курсовая работа. География и экономическая география.
Реферат: Лондонский и Парижский клубы кредиторов 2
Дипломная работа по теме Коррекция агрессии младших школьников средствами художественного творчества
Денсаулық Зор Байлық Тақырыбына Эссе Жазу
Реферат по теме Референдум-форма осуществления власти народом России
Курсовая работа по теме Радиолокация: обнаружение и распознавание. Средства постановки помех и помехозащиты РЛС
Эссе Прочесть
Курсовая работа по теме Аффективные дети
Сочинение: Мир чиновничества в комедии Н. В. Гоголя "Ревизор"
Мобильные Телефоны Реферат
Справедливость Это Сочинение Огэ
Реферат На Тему Волейбол Кратко
Физика Контрольные Работы 8 Класс Куперштейн
Реферат по теме Использование языка Perl
Изготовление печатной платы
Реферат: Корпоративная культура (на примере ЮКОСА). Скачать бесплатно и без регистрации
Контрольная работа по теме Контроль в менеджменте. Виды контроля
Оформление Дневника Производственной Практики
Модуль 1 Контрольная Работа Spotlight
Сочинение Миниатюра Как Нужно Относиться К Родителям
Сочинение На Тему Роман "Гетьман Іван Виговський" Нечуя-Левицького
Анализ финансовой отчетности на примере ГУП "Весна" - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа
Организация бухгалтерского учета на предприятии ОАО "ГРЦ Макеева" - Бухгалтерский учет и аудит отчет по практике
Теория бухгалтерского учета - Бухгалтерский учет и аудит учебное пособие