Delphi 7 - Программирование, компьютеры и кибернетика курсовая работа

Delphi 7 - Программирование, компьютеры и кибернетика курсовая работа



































Використання програми в мові Delphi як одної з найпоширеніших засобів створення додатків баз даних. Створення, заповнення, обновлення і ліквідація БД. Можливі неполадки при роботі програм та методи їх усунення. Розрахунок вартості розробки програми.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
1. Технічні характеристики та робота програм
1.1 Вимоги до системи, на якій використовується дана програма
3.1 Вказівки з техніки безпеки і охорони навколишнього середовища
4. Можливі неполадки при роботі програм та методи їх усунення
6.1 Планування виробництва програмного продукту
6.2 Розрахунок вартості розробки програми
Delphi 7 являє собою досить могутню систему візуального об'єктно-орієнтованого програмування. Використовуючи Delphi 7, навіть починаючі програмісти можуть створювати віконні інтерфейси, що задовольняють стандартам Windows, причому досить швидко і легко. Спектр галузей, у яких можливе застосування Delphi, досить широкий: інженерні, офісні, торгові й ін. Використовуючи Delphi 7, можна розробляти бібліотеки. DLL компонентів, форм, функцій, працювати з віддаленими і локальними базами даних будь-яких типів (InterBase, Sybase, Microsoft SQL, Oracle, dBase, Paradox і ін.). Delphi є одним з найпоширеніших засобів створення додатків баз даних. Він дозволяє автономно налагоджувати додатки роботи з базами даних на локальному сервері Inter Base, що поставляється разом з Delphi. Простота мови і ефективність (невеликі розміри і висока продуктивність) створюваних з її допомогою програм зробили Delphi незамінним засобом розробки додатків для доступу до баз даних. Також Delphi використовується для генерування і вивода на друк складних звітів баз даних.
Використовуючи засобу Delphi, програміст має можливість установлювати зв'язок між власним додатком і такими продуктами Microsoft, як Word, Excel і іншими, використовуючи їхньої можливості, створювати могутні системи допомоги.
Середовище програмування Delphi складаються з ряду елементів, за замовчуванням присутніх на екрані:
- головного вікна (що включає головне меню Delphi, панель інструментів і палітру компонентів), що має заголовок Delphi 7 - Project1;
- вікна дерева об'єктів (Object Tree View);
- вікна Інспектора об'єктів (Object Inspеrctor);
- вікна провідника коду (Code Explorer знаходиться ліворуч від вікна коду).
Зазвичай вікно форми майже цілком перекриває вікно коду програми. Швидке переключення між вікнами форми і вікнами коду програми здійснюється натисканням клавіші F 12.
1. Технічні характеристики та робота програми
1.1 Вимоги до системи, на якій використовується дана програма
Розроблена програма представляє собою базу даних на студентів ІІІ курсу, що в даному році проходять різні види практики на різних підприємствах. Текст програми приведений у додатку А.
Дана програма має слідуючи характеристики:
Кількість створених в Database Desktop таблиць - 1;
Кількість описаних студентів - 225;
Кількість груп включених в базу даних - 10;
Кількість керівників практикою - 28;
При виборі мови програмування, на якій буде написано розроблювану програму враховувалися перш за все можливості комп'ютерів на яких її буде встановлено та вимоги, що пред'являються до програми.
Зважаючи головним чином на ці два фактори була вибрана мова Borland Delphi 7. Ця мова має декілька переваг у порівнянні з іншими аналогами, що використовуються для створення баз даних, а саме: простоту написання тексту програми, зручний інтерфейс, великі можливості роботи з графікою, наявність окремої таблиці, що представляє собою базу даних та окремої програми, що працює безпосередньо з цією таблицею, відносну простоту перенесення програми управління базою даних на інший комп'ютер, створена програма не потребує багато вільного місця на жорсткому диску, створені програми підтримуються багатьма операційними системами, для роботи програми не потрібні високі системні вимоги.
Вимоги до системи, на якій застосовується програма:
- 1,4 Mb вільного місця на жорсткому диску;
- 1,4 Мб вільного місця на жорсткому диску;
- Присутність CD-ROM та Floppy дисковода;
База даних (БД) - це спеціальне електронне сховище інформації, доступ до якого здійснюється за допомогою одного або декількох комп'ютерів.
Існують декілька моделей БД, які розрізняються в залежності від структури та способу організації даних. Це такі моделі, як ієрархічна, мережна, реляційна і об'єктно-орієнтована.
В наш час найбільш широко використовуються реляційні БД. Ці БД завоювали велику популярність дякуючи тому, що вони мають простоту організації та гнучкість структури. Вона представляє собою набір зв'язаних одна з одною таблиць.
Створення, заповнення, обновлення і ліквідація БД забезпечується за допомогою системи управління базами даних (СУБД), які діляться на персональні і багатокористувацькі.
До персональних відносяться такі СУБД, як Paradox, dBase, FoxPro, Access та ін. З їх допомогою, як правило, створюються локальні БД, що працюють на одному комп'ютері. Багатокористувацькі СУБД (Oracle, Microsoft SQL Server, InterBase, SyBase) служать для створення БД, що працюють в архітектурі клієнт-сервер, що реалізується в локальних і корпоративних мережах, а також в мережі Internet.
Серед мовленевих засобів сучасних СУБД можна виділити наступні.
- структуризована мова запитів (Structured Query Language, SQL), який дозволяє керувати структурою БД і працювати з даними, а також є стандартним засобом доступу до віддалених БД.
- мова запитів за зразком (Query By Example, QBE), що призначений для візуального конструювання запиту до БД.
Доступ до БД з додатку Delphi здійснюється через так званий процесор бази даних BDE (Borland Database Engine). BDE - це набір драйверів, що забезпечують доступ до даних. На комп'ютері де буде здійснюватися робота з БД, необхідно обов'язково встановити BDE (це варто неодмінно враховувати при розповсюдженні створених додатків, призначених для роботи з БД, і включати BDE в комплект поставки).
БД, в залежності від розміщення таблиць і додатків, діляться на локальні і віддалені.
Локальні БД розміщаються разом з додатком, що з ними працює, на одному комп'ютері. Робота з такими БД здійснюється найчастіше у однокористувацькому режимі. Локальна БД може також працювати у мережі. У цьому випадку файли БД і додатку містяться на сервері, і при запуску цього додатку на комп'ютері користувача запускається його копія. Такий принцип роботи з БД відповідає архітектурі файл-сервер. Але дана архітектура має ряд суттєвих недоліків. При організації файл-серверних БД існують проблеми підтримання цілісності БД, організації контроля доступу, синхронізації роботи різних користувачів, а крім того, виникає підвищене навантаження на мережу тому, що необхідно передавати великі об'єми інформації.
Віддалені БД розміщуються на сервері мережі, який також називають віддаленим сервером, а додаток, що працює з цією БД, розміщується на комп'ютері користувача, що відповідає архітектурі клієнт-сервер. Клієнтом являється додаток користувача, який формує запит для отримання даних і надсилає його на віддалений сервер, де знаходиться БД. Запит формується на мові SQL. При отриманні такого запиту віддалений сервер відправляє його серверу бази даних (SQL - серверу). Сервер бази даних являє собою програму, за допомогою якої здійснюється керування віддаленою БД і забезпечується видача клієнту результатів виконання запиту, що надійшов. Вся робота з БД відбувається безпосередньо на віддаленому сервері. Архітектура клієнт-сервер найчастіше реалізується з застосуванням багатокористувацьких СУБД. Доступ до них відбувається за допомогою драйверів SQL-Links.
Реляційна БД являє собою набір взаємопов'язаних таблиць. Кожна така таблиця знаходиться в окремому файлі, який підтримує багатокористувацький режим, що значить що з ним можуть одночасно працювати декілька додатків. Крім основного файлу, що містить дані, для таблиці створюються файли індексів, ключів і т.д. Імена всіх файлів, що відносяться до однієї таблиці, будуть однаковими, і будуть відрізнятися лише розширеннями.
Таблиця БД складається з рядків і стовпчиків. Рядки таблиці мають назву записів, а стовпчики називаються полями. Кожне поле повинно мати ім'я, унікальне в межах таблиці в яку воно входить. В полі можуть поміщатися дані лише одного типу, який задається при створенні таблиці. Якщо користувач введе в поле значення, що не відповідає заданому типу, то це приведе до виникнення виключеної ситуації. Конкретна організація таблиць визначається особливостями СУБД, що застосовується.
Для кожної таблиці можуть бути задані ключі та індекси.
Ключем називається комбінація полів набору даних, які однозначно визначають кожний запис у таблиці. Ключі бувають прості, що складаються з одного поля, і складні, що включають декілька полів. Поля, що складають ключ, називаються ключовими. Ключ є унікальним, тим самим виключаючи повторення записів. Іншими словами, в таблиці не може міститися такого запису, для якого значення ключових полів повністю співпадали б зі значенням ключових полів іншого запису.
Індекс являє собою комбінацію полів таблиці, за якими повинно здійснюватися сортування записів таблиці. Значення полів таблиці, на основі яких будується індекс, на відміну від ключа можуть співпадати. Поля, за якими будується індекс, називаються індексними. Сортування таблиці може здійснюватися за зростанням або за збитком значень індексних полів.
Ключові поля зазвичай автоматично індексуються. В таблицях Paradox ключ є головним (первинним) індексом, який не іменується. Для таблиць dBase ключ не створюється, а його роль виконує один з індексів.
Delphi підтримує такі типи локальних таблиць, як FoxPro, dBase і Paradox, кожна з яких має свої особливості. Зупинимося зокрема на двох останніх, так як перший тип доцільніше розглядати в рамках вивчення відповідної мови програмування (Visual FoxPro).
Таблиці dBase достатньо широко розповсюджені і підтримуються багатьма системами, так як це був один з перших форматів таблиць для ПК. Таблиці dBase прості в застосуванні. Для їх зберігання застосовуються файли з такими розширеннями:
- DBT - дані двійкових форматів BLOB (Binary Large Object), котрі займають великі об'єми пам'яті;
- NDX - індекси, які не підтримуються форматом dBase і які необхідно обробляти самостійно.
Імена полів в таблицях даного формата повинні складатися з літер і цифр, починатися з літери, і їх довжина не повинна перевищувати 10 символів.
Таблиці dBase не здійснюють контроль цілісності даних і не передбачають автоматичне використання захисту за допомогою пароля, що відноситься до недоліків даного формату.
Таблиці Paradox не мають подібних недоліків. Вони також є достатньо простими у використанні, але при цьому забезпечують підтримку цілісності даних, можливість перевірки полів, що вводяться і захист таблиць за допомогою пароля. Крім того в таблицях цього формата передбачена більша кількість різноманітних типів полів для представлення баз даних, ніж в таблицях dBase.
Імена полів в таблицях Paradox можуть складатися з літер, цифр і деяких спеціальних символів, а їх довжина повинна складати не більше 25 знаків.
Ключові поля обов'язково повинні розташовуватися в самому початку таблиці при створенні її структури.
Для полів в таблиці Paradox передбачена можливість завдання діапазону вводу значень. Якщо при цьому значення, що вводиться користувачем виходить за межі вказаного діапазона, то генерується виключена ситуація. Можливо також для кожного поля задати значення за з мовчанням, яке буде автоматично заноситися в поле при додаванні нового запису в таблицю БД.
В таблицях формата Paradox передбачена можливість установки основного пароля для всієї таблиці в цілому, а також додаткових паролів для поля або групи полей. Крім цього, існує можливість передбачити допустимі операції для роботи з таблицею, наприклад, заборонити редагування записів.
В таблицях Paradox забезпечується каскадне видалення взаємопов'язаних полів різних таблиць, що служить для зберігання зсилочної цілісності даних. Це значить, що якщо всі записи однієї таблиці зсилаються через деяке поле на унікальний запис в іншій таблиці, то при її знищенні автоматично будуть знищуватися всі записи, що їй відповідають в першій таблиці. Наприклад, в першій таблиці міститься список всіх мешканців району, а в другій - список будинків. Для кожного мешканця вказана адреса його проживання. Таким чином, всі записи першої таблиці зсилаються на записи другої таблиці по вулиці і номеру будинку. Тепер якщо деякий будинок знищується з другої таблиці, то з списку мешканців будуть автоматично знищені всі мешканці, що проживають в даному будинку.
Таблиці формата Paradox зберігаються в файлах з такими розширеннями:
- MB - дані двійкових об'єктів великого об'єму (BLOB);
- VAL - параметри для перевірки даних і зсилочної цілісності;
- TV та FAM - формати виводу таблиць в Datadase Desktop;
- NET - файли, що використовуються для контроля доступа до таблиць при роботі в мережі.
Далі мова буде йти тільки про локальні реляційні БД типу Paradox 7 тому, що саме такий тип таблиці використаний у даному дипломному проекті. Загальна структурна схема роботи бази даних приведена у додатку Б.
В комплекті з Delphi поставляється цілий ряд інструментальних засобів, призначених для роботи з БД. Список цих засобів приведений в таблиці 1.
Таблиця 1 - Список інструментальних засобів для роботи з БД
Процесор баз даних, який служить для організації доступа до БД з додатків Delphi
Утиліта, що дозволяє налагоджувати параметри БД
Програма, що призначена для створення і редагування таблиць і запитів
Провідник БД, що використовується для налагодження баз даних
Програма, що дає можливість слідкувати за порядком виконання SQL-запитів
Набір драйверів, що використовуються для доступу до віддалених СУБД
Програма, що забезпечує можливість переміщення таблиць з однієї БД в іншу
Всі програми, що створюються в середовищі Delphi 7 складаються з двох основних частин: форми і модуля. Слід зауважити той факт, що кожному файлу форми обов'язково відповідає файл з початковим текстом модуля, але файл с початковим текстом модуля не обов'язково повинен мати відповідну йому форму.
З самого початку роботи над проектом середовище розробки фактично надає в розпорядження готову програму. Ця програма складається з одного вікна з заголовком Form 1. У вікні Form1 є системне меню, кнопки мінімізації, максимізації, закриття та відновлення. При виконанні команди головного меню RunRun чи натисненні F9 відбувається компіляція з послідуючим запуском проекту на виконання. Необхідно звернути увагу на одну з важливих особливостей Delphi, суть якої в тому, що всі стадії процесу розробки програми(написання, компіляція, компоновка, виконання, тестування і відлагодження) здійснюються в одному й тому самому середовищі розробки. Це значить, що легко можна переходити від розробки до виконання програми, що дозволяє швидко протестувати результат роботи.
Програмний код стандартного додатку генерується автоматично. На рисунку 2 зображена стандартна програма, що створюється при запуску Delphi і знаходиться в режимі виконання.
Перед зображенням на екрані головного вікна додатку автоматично створюються і зберігаються файли, що необхідні проекту:
Рисунок 1 - Вікно, що автоматично створюється Delphi 7
Для кожної форми, що включається в проект, створюється окремий модуль (файл з початковим текстом, що має розширення. PAS). Також може бути створений файл модуля, що не зв'язаний з формою. В файлі модуля зберігається код, що написаний в процесі розробки додатку. [4] Загальний код модуля має слідуючий вигляд:
Тут знаходяться описи процедур і функцій модуля, що можуть використовуватися іншими модулями.
uses // список використовуємих модулей
Тут перераховано всі основні модулі, що визначають функціональність додатку
const // в цьому розділі оголошуються константи
Тут оголошуються глобальні константи, що використані у модулі, з якими працюють процедури і функції даного модуля.
В секції описання типів описується клас відповідної форми і типи всіх констант, з якими працюють процедури і функції, що присутні у модулі
var // у цьому розділі оголошуються змінні
Тут оголошуються глобальні змінні, що використані у модулі, з якими працюють процедури і функції даного модуля.
implementation // розділ реалізації додатку
Тут безпосередньо прописуються тексти процедур і функцій модуля.
Приклади описання функцій і процедур у загальному вигляді
При програмуванні в Delphi робота програміста міститься здебільшого в розробці процедур (підпрограм) обробки подій.
При виникненні події автоматично запускається процедура обробки події, яку повинен написати програміст. Задачу виклику процедури обробки при виникненні відповідної події бере на себе Delphi.
В мові Delphi основною програмною одиницею виступає підпрограма. Розрізняють два види підпрограм: процедури і функції. Як процедура, так і функція, являють собою послідовність інструкцій, призначених для виконання певної роботи. Для того, щоб виконати інструкції підпрограми, потрібно викликати цю підпрограму. Відмінність функції від процедури міститься в тому, що зі зміненням функції пов'язане значення, тому ім'я функції можна використовувати в виразах.
Описання функції має такий загальний вигляд:
function Ім'я функції (var Параметр 1:Тип 1;
Описання процедури має такий загальний вигляд:
procedure Ім'я процедури (var Параметр 1:Тип 1;
Структури керування роботою програми в мові Delphi
Вибір в точці розгалуження алгоритму наступного кроку програми може бути реалізований за допомогою інструкцій if і case. Інструкція if дозволяє вибирати один з двох можливих варіантів, а інструкція case - один з декількох.
Інструкція if дозволяє вибрати один з двох можливих варіантів розвитку програми. Вибір здійснюється в залежності від виконання умови.
Інструкція case допомагає реалізувати множинний вибір з великої кількості варіантів виконання програми, який за допомогою інструкції if реалізувати важко через велику кількість варіантів подальшого виконання програми.
Цикли. Алгоритми рішення багатьох задач є циклічними, це значить, що для досягнення результату визначена послідовність дій повинна бути виконана декілька разів.
Наприклад, програма контроля знань виводить питання, приймає відповідь, добавляє оцінку за відповідь до суми балів, потім повторює цю дію ще раз і ще раз, і так до тих пір, доки працівник, що тестується не відповість на всі питання.
Інший приклад. Для того, щоб знайти прізвище людини в перелісі, потрібно перевірити перше прізвище з переліку, потім друге, трете і т.д. до тих пір, доки не буде знайдено потрібне прізвище або не буде досягнуто кінця переліку.
Алгоритм, в якому є послідовність операцій (група інструкцій), яка повинна бути виконана декілька разів, називається циклічним, а сама послідовність - циклом.
У програмі цикл може бути реалізовано за допомогою інструкцій for, while і repeat.
Інструкція for, використовується в тому випадку, якщо деяку послідовність дій (інструкцій програми) потрібно виконати декілька разів, причому число повторень спочатку відомо.
Інструкція while використовується в тому випадку, якщо деяку послідовність дій (інструкцій програми) потрібно виконати декілька разів, причому необхідне число повторень під час розробки програми невідомо і може бути визначено тільки під час роботи програми. Типовими прикладами використання циклу while є обчислення з заданою точністю, пошук в масиві або в файлі.
Інструкція repeat, як і інструкція while, використовується в програмі в тому випадку, якщо необхідно виконати повторні обчислення (організувати цикл), але число повторень під час розробки програми невідомо і може бути визначене тільки під час роботи програми, тобто визначається ходом обчислень.
Оскільки в програмі, що розроблюється використовується тільки інструкція if, то її реалізація в загальному вигляді така:
{Інструкції, які виконуються, якщо умова істинна}
{Інструкції, які виконуються, якщо умова істинна}
{Інструкції, які виконуються, якщо умова невірна}
В розроблюємій програмі використано інструкцію If Варіант 2, тобто if-then-else.
Програма, що розроблюється забезпечує вивід як усього списку, студентів, що проходять практику, так і його частини. Наприклад, у результаті виконання SQL запиту виводиться інформація лише на конкретного студента.
Першою процедурою, що виконується при запуску програми є процедура активації форми. Вона реалізується за допомогою такого коду:
procedure Tform1.FormActivate(Sender: TObject);
Результатом виконання цієї процедури є активізація створеної форми завдяки присвоєнню компоненту Table1.Active значення True, що значить активізацію файлу даних і відкриття файлу таблиці. Компонент DataSource (джерело даних) забезпечує зв'язок компонента відображення-редагування даних (наприклад, компонента DBGrid) і джерела даних, в якості якого може виступати таблиця (компонент Table) або результат виконання SQL запиту до таблиці (компонент SQL). Компонент DataSource дозволяє оперативно вибирати джерело даних, використовувати один і той же компонент, наприклад, DBGrid для відображення даних з таблиці або результату виконання SQL запиту до цієї таблиці.
У даній процедурі компоненту DataSource присвоюється значення Table, що означає, що джерелом відображення даних компонентом DBGrid є таблиця.
Процедура обробки події “клік на кнопці “Всі записи”
При натисканні на кнопку “Всі записи”, що виглядає так
виконується процедура обробки цієї події. Ця процедура має такий вигляд:
rocedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);
Результатом виконання цієї процедури є вивід на екран всього списку студентів, що міститься в таблиці. Загальна форма після виконання цієї процедури має вигляд, представлений на рисунку 2.
Для перегляду змісту стовпчиків і рядків цієї таблиці використовуються полоси прокрутки.
Процедура обробки події “клік на кнопці “Запит”
Рисунок 2 - Загальна форма додатку після виконання процедури “клік на кнопці “Всі записи”
Процедура обробки події “клік на кнопці “Запит”, що має вигляд, алгоритм роботи якої представлений у додатку В, виглядає так:
procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);
styd:=InputBox('Вибір інформації з бази данних','Вкажіть прізвище, ім"я та по батькові студента','');
SQL.Add('SELECT Spec, styd, ker, grup, mecto, term, dok, oc');
SQL.Add('FROM ":Студенти-практиканти:Робоче мiсце керiвника практики.db"');
ShowMessage('Даних на такого студента немає');
При натисканні на цю кнопку спочатку змінній styd, що представляє собою заголовок стовпчика таблиці, у якому містяться прізвища та імена студентів, присвоюється значення InputBox, в результаті чого на екран виводиться вікно запиту на окремого студента. Це вікно має вигляд, який представлено на рисунку 4:
Рисунок 3 - Вікно запиту на окремого студента
Далі у це вікно користувач повинен ввести прізвище, ім'я та по батькові будь-якого студента з таблиці (бажано).
Процедура обробки події приймає від користувача рядок (щойно введений) і записом рядків у властивість SQL формує текст запиту. Після цього ця процедура викликом методу Open активізує виконання запиту.
Компонент Query (запит) схожий на компонент Table, але, на відміну від останнього, він представляє не всю базу даних (всі записи), а тільки її частину - записи, що задовольняють критерію запиту.
Для того, щоб під час розробки програми задати, яка інформація буде виділена з бази даних у результаті виконання запиту, властивість SQL повинна містити запит на вибірку даних, що представлений на мові SQL.
В загальному випадку запит на вибірку з таблиці даних виглядає так:
SELECT - команда вибору записів з таблиці і виводу складу полів, імена яких вказані в списку;
FROM - параметр команди, який визначає ім'я таблиці, з якої потрібно робити вибірку;
WHERE - параметр, яки задає критерій вибору. В найпростішому випадку критерій - це інструкція перевірки складу поля;
ORDER BY - параметр, який задає умову, в відповідності до якої будуть упорядковані записи, що задовольняють критерію запиту.
Запит може бути сформований і записаний у властивість SQL під час розробки форми або під час роботи програми.
Потрібно звернути увагу на те, що перед зміною властивості SQL запит повинен бути закритий за допомогою метода close (тут потрібно згадати, що результат виконання запиту - це файл даних (таблиця), який створюється у результаті виконання запиту).
Отож програма закриває результат виконання попереднього запиту за допомогою метода close, знищує текст попереднього запиту за допомогою метода Clear та формує новий запит, що має такий вигляд:
SQL.Add('SELECT Spec, styd, ker, grup, mecto, term, dok, oc');
SQL.Add('FROM ":Студенти-практиканти:Робоче мiсце керiвника практики.db"');
Далі, як вже було сказано вище програма за допомогою метода Open активізує виконання запиту.
Наступний крок програми - це дії з отриманим результатом виконання SQL запиту, а саме: програма застосовує інструкцію вибору if. Якщо результат SQL запиту не рівний нулю (ця умова задається за допомогою рядка if Query1.RecordCount<>0 then), тобто прізвище, ім'я та по батькові студента, що введені в вікно запиту існують в таблиці, то програма відображає результат виконання запиту тобто знайдені прізвище, ім'я та по батькові, а також зміст стовпчиків (полей), які вказані у списку команди SELECT тобто спеціальність студента, прізвище, ім'я та по батькові керівника практики, дані на самого студента, групу, місце практики, термін практики, шлях доступу до відповідного документа, а також оцінку за проходження практики (рядок, що керує виводом такий: DataSource1.DataSet:=Query1 ).
Зображення, що виникає на екрані, а саме дані на окремого студента представлене на рисунку 4.
Рисунок 4 - Вікно виводу даних на окремого студента (результат виконання запиту)
У процесі роботи програми, а саме під час введення інформації на окремого студента користувач може помилитися в написанні прізвища або ввести дані на студента якого просто не існує в таблиці.
Обробка цієї ситуації відбувається за допомогою оператора else, який доповнює інструкцію if. В результаті виникнення подібного випадку оператор else передбачає вивід на екран повідомлення про помилку, що забезпечується командою ShowMessage.
Повідомлення, що виникає на екрані у результаті введення неправильних даних або помилки в їх написанні показано на рисунку 5.
Рисунок 5 - Повідомлення про помилку у написанні або невірні дані
Редагування записів в базі даних стає можливим завдяки створенню на загальній формі додатку компонента DBNavigator. Цей компонент представляє собою набір кнопок, при натисканні на які під час роботи програми відбувається переміщення вказівки поточного запису до слідую чого, попереднього, першого чи останнього запису у базі даних, а також додавання до файлу даних нового запису, знищення поточного запису.
Цей компонент має вигляд, що представлений на рисунку 6.
Таблиця 2 містить опис дій, які виконуються в результаті натискання на відповідній кнопці компонента DBNavigator.
Таблиця 2 - Кнопки компонента DBNavigator
Вказівка поточного запису переміщується до першого запису файлу даних
Вказівка поточного запису переміщується до попереднього запису файлу даних
Вказівка поточного запису переміщується до слідуючого запису файлу даних
Вказівка поточного запису переміщується до останнього запису файлу даних
В файл даних добавляється новий запис
Знищується поточний запис файлу даних
Встановлює режим редагування поточного запису
Зміни, внесені в поточний запис, записуються в файл даних
Відмінює внесені в поточний запис зміни
Процедурою обробки цієї події є процедура закриття форми, що має такий програмний код:
procedure TForm1.Button3Click(Sender: TObject);
Даний програмний продукт представляє собою, електронну базу даних. Цей продукт розроблено для застосування керівниками практики у навчальних закладах, де комп'ютерний облік студентів, що проходять практику, набагато зручніший ніж класичний список на папері.
Дана програма розроблена для полегшення роботи керівників практики шляхом групування, систематизації та представлення в електронному вигляді інформації, що стосується проходження практики студентами в даному навчальному закладі.
Якщо в роботу програми потрібно внести якісь корективи, то на прикладному до неї компакт-диску у відповідній папці міститься початковий файл проекту з розширенням *.DPR. Цей файл потрібно завантажити в мові Borland Delphi 7 і зробити необхідні зміни у тексті програми. Після цього програму потрібно скомпілювати за допомогою клавіші F9 та запустити на виконання. Програма скомпілюється і запуститься тільки при відсутності помилок, а у оберненому випадку після натискання на клавішу F9 у нижній частині вікна коду програми з'явиться повідомлення про помилку. Отож якщо програміст ніде не помилиться, скомпілюється *.EXE файл зміненої програми. Після цього створений файл переміщується в потрібну папку і запускається з операційної системи Windows.
3.1 Вказівки з техніки безпеки і охорони навколишнього середовища
Щоб не завдати шкоди своєму здоров'ю користувачеві потрібно дотримуватися слідуючи правил:
- комп'ютер необхідно встановити так, щоб на екран не падало пряме сонячне світло. Інакше поверхня екрану буде віддзеркалювати його. Пряме сонячне світло шкідливе як для користувача, так і для монітора. Найкраще положення при роботі - боком до вікна, бажано лівим;
- шрифт на екрані повинен бути темним, а екран світлим;
- не слід працювати за комп'ютером з дрібним шрифтом, оскільки він шкідливий для здоров'я людини. В цьому випадку необхідно масштабу вати зображення (найкраще 120% - 150%), а не підставляти монітор ближче до очей. Процес маштабування зовсім не впливає на реальні параметри тексту;
- монітор повинен знаходитися від людини на відстані 60-70 сантиметрів і на 20° нижче рівня очей;
- через кожні 30 хвилин роботи за комп'ютером необхідно робити перерву. Під час цих перерв не бажано дивитися телевізор або читати книжки. Загальна тривалість роботи за комп'ютером не повинна перевищувати 4 години;
- працювати за комп'ютером необхідно у приміщенні з нормальною температурою, вологістю і з наявністю, по можливості, вентиляції;
- монітор не бажано замінювати телевізором, оскільки від телевізора значно вищий рівень випромінювання.
Для запобігання нещасних випадків та пошкодження комп'ютера необхідно:
- вмикати комп'ютер в такій послідовності: монітор, периферію. системний блок;
- необхідно витирати поверхню монітору або інші поверхні комп'ютера тільки в вимкнутому стані;
- забороняється розбирати комп'ютер і його частини у ввімкненому стані;
- що
Delphi 7 курсовая работа. Программирование, компьютеры и кибернетика.
Образ Дубровского В Романе Дубровский Сочинение
Контрольная работа по теме Сертификация систем обеспечения качества услуг
Эссе На Тему Мои Точки Роста Воспитателя
Изменение качества водных ресурсов Калининградской области в зависимости от характера загрязнения
Реферат: Простые суждения, их состав и классификация
Каким Шрифтом Пишется Дипломная Работа
Реферат Какие Поля Должны Быть
Реферат по теме Движение и знание: объективное и субъективное
Контрольная Работа По Литературе 5 Класс Басни
Сочинение На Тему Я И Другие Вступление
Курсовая работа по теме Анализ процесса приватизации Украины
Реферат На Тему Андрусовское Перемирие И Вечный Мир 1686 Года, Их Последствия Для Речи Посполитой
Реферат по теме Лесные ресурсы России и их роль в народнохозяйственном комплексе
Векторная алгебра и аналитическая геометрия
Поиск Готовых Курсовых Работ
Контрольная работа по теме Заболевания бронхолегочной системы
Реферат: Инфекционно-токсический шок. Этиология, патогенез, клиника, лечение
Реферат: Julius Caesar Summary Of Act IV Essay
Сочинение По Немецкому Языку На Тему Россия
Контрольная работа по теме Организация деятельности туристской компании на примере 'Pegas Touristik'
Проблемы бюрократизма и коррупции в системе управления - Политология курсовая работа
Місце Росії в міжнародних відносинах напередодні та в роки Першої світової війни - История и исторические личности контрольная работа
Туберкулез - Медицина презентация


Report Page