Де найбільше шансів заразитися коронавірусом

Ми — команда молодих та перспективних студентів КШЕ, дослідили уявлення людей про ризики захворіти коронавірусом у різних місцях. Прочитавши наше дослідження ви знайдете відповіді на такі питання: 

• Чи відповідають уявлення людей про ймовірність зараження COVID-19 у різних місцях з даними реальних досліджень?
• Які фактори впливають на ставлення людини до ризику заразитись COVID-19?
• Які упередження можуть впливати на оцінку ризику заразитись COVID-19?  

Гіпотези:

1.   Люди, які більше занепокоєні через COVID-19 схильні оцінювати ризики вище ніж люди, що ставляться до COVID-19 більш нейтрально. 

2.   Соціально активні люди оцінюють ймовірність зараження COVID-19 нижче, ніж соціально неактивні.

3.   Жінки оцінюють ризики заразитись вище ніж чоловіки.

4.   Люди з вищим рівнем освіти вище оцінюють ризик заразитись.

5.   Уявлення респонденти про ймовірності зараження COVID-19 у різних локаціях відповідає реальним статистичним даним заражень.

Дані опитування

Ми отримали 346 відповідей на гугл-форму, з яких 321 респондентів не пов’язані з KSE та старше 18 років.

Близько 60% респондентів — жінки. 95% не мають дітей. Близько половини респондентів мають 1-2 співмешканці. Більша частина зараз отримують або не продовжили навчання після отримання ступеню бакалавру. 65% респондентів мають менше 500 підписників у соціальних мережах.

Тут результати опитування подані у вигляді секторних діаграм. З них особливо цікаво:

1.   що 54% ​​респондентів хворіли або вважають, що хворіли на COVID-19;

2.   ставлення до вакцинації наших респондентів більш позитивне ніж загальноукраїнське ставлення до вакцинації;

3.   лише 5% використовують одноразові маски і міняють їх кожні 2-4 години згідно з правилам користування одноразовими масками;

4.   65% респондентів щодня виходять з дому.

Ще декілька діаграм і гістограма. Зверніть увагу:

1.   розподіли оцінки свого рівня соціальної відповідальності респондентів схожа з оцінкою зміни своїх звичок після початку пандемії;

2.   половина респондентів запросили б від 6 до 10 людей до себе на день народження;

3.   57% респондентів вважають COVID-19 і його наслідки дуже серйозними;

4.   майже половина респондентів розраховує прожити значно більше ніж 72.5 років, що зараз є очікуваною тривалістю життя в Україні.

Методологія

Ми провели опитування у якому люди оцінили ймовірності зараження COVID-19 у 25 різних місцях. Також в опитуванні були питання про особисті характеристики та поведінку людей, такі як: стать, освіта, кількість осіб з якими проживають респонденти, як часто респонденти виходили з дому за останній тиждень тощо.

Щоб визначити, які фактори впливають на оцінку зараження COVID-19, ми сформували набір змінних за якими згрупували респондентів:

Стать — чоловік/жінка

Рівень освіти — нижче за здобутий ступінь бакалавру/бакалавр і вище

Оцінка очікуваної тривалості життя — менше 70 років/більше 70 років

Соціальна активність — активні/неактивні

Цю категорію ми формували так:

Ставлення щодо коронавірусу — COVID-занепокоєні/COVID-нейтральні

Цю категорію ми формували так:

Ми порівняли відповіді респондентів з результатами досліджень Інституту Роберта Коха, де наведені ймовірності зараження COVID-19 у різних місцях.

Дослідження Інституту Роберта Коха

Науковці з Інституту Роберта Коха розробили модель поширення вірусу COVID-19 в різних локаціях. Ціль дослідження визначити місця, в яких вірус поширюється найшвидше. Згідно з результатами, найменш ризикованими місцями є: театри, музеї та опера, далі йдуть перукарні, громадський транспорт та супермаркети. Найбільший ризик заразитись COVID-19 — у навчальних закладах, офісах та фітнес-клубах.

Отже, найбільша ймовірність заразитись у місцях підвищеної скупченості та соціальної взаємодії між людьми. Дослідження Інституту Роберта Коха не включало локації парки та вечірки на дому, які є в нашому дослідженні.

Результати дослідження

1. “COVID-занепокоєні” оцінюють ризик зараження COVID-19 у різних локаціях на 20% вище аніж ті, хто належить до групи “COVID нейтральних”. Гіпотеза підтвердилась. 

Додаткові знахідки:

COVID-занепокоєні люди в середньому виділили лаунж-бари, як найнебезпечніше місце, що збігається з дослідженнями Інституту Роберта Коха. Натомість “нейтральні” в середньому обрали потяг, як найнебезпечніше місце по ймовірності зараженням COVID-19, що не відповідає дослідженнями Інституту Роберта Коха.

Найбільш безпечною локацією для обох груп є парк, а ось друге місце відрізняється. Таким чином, на другому місці, серед COVID-нейтральних, гірськолижні курорти, у той же час, COVID-занепокоєні розмістили гірськолижні курорти посередині, між магазинами та кафе.

2. Соціально активні люди в середньому оцінюють ризик зараження на 4.2% нижче, ніж соціально неактивні. Гіпотеза підтвердилась.

Додаткові знахідки:

Соціально активні люди, обрали гірськолижний курорт, як третю по безпечності локацію, після бібліотеки та парку. 

Соціально неактивні, обрали громадський транспорт як найризикованіше місце для зараження, що не відповідає дослідженнями Інституту Роберта Коха. Натомість соціально активні, обрали музичні концерти, лаунж-бари та вечірки на дому.

3. Жінки оцінюють ризики заразитись на 3% вище, за чоловіків. Гіпотеза підтвердилась.

Додаткові знахідки:

До того ж, жінки визначили громадський транспорт як локацію з найбільшим ризиком, у свою чергу чоловіки обрали лаунж бари. Отже, думка чоловіків ближче відповідає дослідженню Інституту Роберта Коха.

4. Люди з освітою бакалавр і вище — оцінюють ризики на 5.9% нижче, за людей з рівнем освіти нижче за бакалавра. Гіпотеза не підтвердилась, отримали зворотній результат.

5. В середньому, на думку респондентів, найнебезпечнішими локаціями є: бари ти вечірки, освітні заклади, офіси, спортзали та громадський транспорт. А найбезпечнішими: парки, бібліотеки та музеї. Якщо не брати до уваги переоцінку ризику захворіти у громадському транспорті, уявлення респондентів відповідає реальній статистиці. Тобто вони загалом добре поінформовані про поширення вірусу. Гіпотеза підтвердилась.

Знайдені поведінкові упередження 

1.   Інформаційна упередженість або ілюзія знань спостерігається серед COVID-занепокоєних, адже збільшення інформаційного потоку та новин про COVID-19 можуть впливати на оцінки щодо ризику зараження.

2.   Ефект надмірної впевненості або ілюзія контролю присутня серед соціально активних людей, оскільки їх спосіб життя та звички призводить до недооцінки ймовірних ризиків.

3.   Евристика доступності спостерігається серед людей з нижчим рівнем освіти, адже вони оцінюють ймовірність ризику лише на основі обмеженого особистого досвіду.