Діти війни в історичному контексті американо-іракських конфліктів 1990–1991 та 2003–2010 років - История и исторические личности дипломная работа

Главная

История и исторические личности
Діти війни в історичному контексті американо-іракських конфліктів 1990–1991 та 2003–2010 років

Американо-іракські протистояння у період 1990–1991 років та 2003–2010 років: причини, хід, наслідки. Діти-солдати та використання їх у військових операціях. Становище дітей в зоні воєнних дій. Діяльність міжнародних організацій по захисту дітей.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ, ІСТОРІОГРАФІЯ І ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
1.1 Історіографія і джерела вивчення проблеми
1.2 Методологія дослідження американо-іракських конфліктів
РОЗДІЛ 2. АМЕРИКАНО-ІРАКСЬКІ ПРОТИСТОЯННЯ НАПРИКІНЦІ ХХ-НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ПРИЧИНИ, ХІД, НАСЛІДКИ
2.1 Американо-іракська війна 1990-1991 років
2.2 Американо-іракська війна 2003-2010 років
РОЗДІЛ 3. ДІТИ ЯК СУБ'ЄКТ АМЕРИКАНО-ІРАКСЬКИХ КОНФЛІКТІВ
3.1 Діти-солдати та використання їх у військових операціях
3.2 Становище дітей в зоні воєнних дій: спосіб та умови життя
3.3 Діяльність міжнародних та громадських організацій по захисту дітей
БНД - Bundesnachrichtendienst (Німецька федеральна розвідувальна служба);
ВФП - Програма шкільного харчування” (“Тhe WFP School Feeding Programme”);
ДРВ - (літаки) дальнього радіолокаційного виявлення;
ОІК - Організація Ісламська конференція;
ООН - Організація Об'єднаних Націй;
ПННО - повітряно-наземна наступальна операція;
ПНОП - програма ООН “Нафта в обмін на продовольство”
РСЗВ - реактивна система залпового вогню;
СОІ - Стратегічна оборонна ініціатива;
СРСР - Союз Радянських Соціалістичних Республік;
ЦРУ - Центральне Розвідувальне управління;
ЮНЕП - The United Nations Environment Programme (Програма ООН по навколишньому середовищу);
ЮНІСЕФ - The United Nations Childrens Found (Дитячий фонд ООН).
Діти та молодь - невід'ємна частина сучасного людства зі своїми специфічними проблемами і інтересами. Усвідомлення цього стало важливим здобутком сучасної цивілізації. В ХХ - на початку ХХІ ст. були розроблені, прийняті та ратифіковані багатьма країнами міжнародно-правові акти, спрямовані на захист прав та інтересів дітей та молоді. В найбільш розвинутих державах діють закони, що регулюють правове положення молоді та неповнолітніх. Універсальним документом у цьому відношенні є Конвенція про права дитини. Проте, найболючішим та найгострішим питанням сучасності є проблема війни і участі в ній дітей, оскільки саме вони складають майбутнє всіх країн світу незалежно від віросповідання, кольору шкіри чи політики.
Дослідження крупних збройних конфліктів приводить до дуже страшної картини: все більше регіонів світу занурюється у моральний вакуум. У цьому просторі відсутні основні людські цінності: тут дітей вбивають, калічать, піддають насильству, використовують як солдатів, прирікають на голод та піддають крайньо жорстокому терору.
Актуальність даної роботи полягає в тому, що переосмислення сучасною історіографією способів, характеру, методів та умов ведення війни, зумовило зростання зацікавленості проблемою дітей війни на різних історичних етапах розвитку регіонів світу. Одним із таких періодів є кінець ХХ - початок ХХІ століття, коли на території Іраку проходили дві масштабні, за різноманітністю використання зброї, війни, у 1990-1991 та 2003-2010 рр.
Вивчення становища сотень тисяч дітей, втягнутих у збройні конфлікти, в яких вони виступають не сторонніми спостерігачами, а їх прямими жертвами, зумовлено причинно-наслідковими явищами розвитку сучасного суспільства. Одні стають жертвами у війнах проти громадянського населення в цілому; інші гинуть у процесі здійснення політики зумисного геноциду. Є й інші діти, які потерпають від сексуального насильства або численних утисків у ході збройних конфліктів, які прирікають їх на голод та хвороби. Крім того, тисячі дітей і молоді цинічно використовуються в якості комбатантів - дітей-солдат. Отже, діти війни - це діти віком до 18 років, які проживають чи перебувають на території здійснення військового конфлікту і є його жертвами та / або учасниками [83, c. 7]. Ця проблема за своєю суттю та змістом вимагає означення і поняття “діти-солдати”. Діти-солдати - це діти віком до 18 років, що завербовані у збройні сили та беруть участь у політичному насильстві [83, c. 14].
Варто відмітити, що означення військових конфліктів у Перській затоці 1990-1991 та 2003-2010 рр. як американо-іракських, зумовлене причинно-наслідковими явищами і факторами процесу історичного розвитку цього географічного регіону в контексті зональності американського впливу, який полягає в очоленні США обох кампаній, фактах оголошення Сполученими Штатами війни та миру і т. п.
В цілому для сучасних збройних конфліктів характерні відсутність контролю, безпорядки і хаос. Спостерігачі вказують на катастрофічні політичні перевороти: безкомпромісну боротьбу за контроль над ресурсами перед лицем зростаючої бідності і економічної розрухи. Інші вважають, що жорстокість, присутня у сучасних війнах, є природним продовженням соціальних революцій, що руйнують традиційні суспільства.
Головною вимогою, незалежно від характеру причин прояву жорстокості по відношенню до дітей у наші дні, - покласти край участі дітей у воєнних діях.
Мета дослідження полягає у конкретно-історичному вивченні і висвітленні впливу американо-іракських воєн 1990-1991 та 2003-2010 рр. на життя та здоров'я дітей, а також діяльності міжнародних та громадських організацій сприяння дітям під час і після збройних конфліктів. Досягнення цієї мети передбачає послідовне опрацювання та вирішення таких наукових завдань:
– охарактеризувати стан вивченості та джерельну базу означеної проблеми;
– проаналізувати причинно-наслідкові зв'язки виникнення високоточних та швидкоплинних воєн 1990-1991 та 2003-2010 рр. та особливості їх ведення;
– встановити характер та наслідки впливу війни на життя та здоров'я дітей;
– вивчити факти застосування дітей в якості солдатів як урядовими військами, так і повстанськими групами;
– з'ясувати роль міжнародних та громадських організацій з питань захисту дітей в зоні військових дій.
Об'єктом дослідження є американо-іракські конфлікти 1990-1991 та 2003-2010 рр.
Предмет дослідження - діти війни в історичному контексті американо-іракських конфліктів 1990-1991 та 2003-2010 рр.
Хронологічні рамки роботи охоплюють період з 2 серпня 1990 по 28 серпня 2010 рр. Нижня межа дослідження зумовлена початком вторгнення збройних сил Іраку на територію Кувейту, що фактично поклало початок американо-іракському протистоянню, яке власне офіційно завершилося 28 серпня 2010 року, коли президент США Барак Обама в своєму щотижневому відеозверненні до нації назвав Ірак суверенною і незалежною країною.
Географічні межі охоплюють територію сучасного Іраку та сусіднього з ним Кувейту, де з 2 серпня 1990 р. по 23 лютого 1991 р. відбувались головні акції протистояння.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено спробу на основі комплексного підходу дослідити тему, яка не отримала всебічного та об'єктивного висвітлення в історичній науці. Уточнено головні напрямки, тенденції та етапи вивчення положення дітей війни Іраку за допомогою комплексного дослідження міжнародно-правових документів, літературних джерел та преси як окремого цілісного документального комплексу і важливих історичних джерел досліджуваного періоду. Визначено основні підходи та методики розробки цієї проблеми, вплив суб'єктивних факторів на значну частину наукових досліджень. Поряд з цим, шляхом аналізу джерельних матеріалів, показано раціональне бачення причин американо-іракських конфліктів та поразок збройних сил Іраку. За допомогою низки матеріалів синтезовано погляди міжнародного співтовариства на проблему дітей війни із заключеннями лікарів, психологів та центрів реабілітації, які безпосередньо працювали в зоні воєнних дій.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення дослідження та нагромаджений в ньому фактичний матеріал може бути використаний при написанні конкретно-проблемних та узагальнюючих праць із всесвітньої історії кінця ХХ - поч. ХХІ ст.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки магістерської роботи доповідалися на засіданнях кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн та на попередньому захисті магістерських робіт. Окремі положення були викладені в тезах доповіді “Війна проти Іраку 2003-2010 рр.: передумови та причини” (прийнято до опублікування) IV Міжнародної науково-практичної конференції студентів і аспірантів “Молода наука Волині: пріоритети та перспективи” (14-15 травня 2012 р., м. Луцьк)
Структура роботи обумовлена метою, завданнями і характером дослідження. Праця складається з вступу, трьох розділів (сім підрозділів), висновків, додатків, списку використаних джерел (118 бібліографічних позицій). Загальний обсяг тексту - 79 с. Додатки нараховують 25 с.
РОЗДІЛ 1. Методологія, історіографія і джерельна база
1.1 Історіографія і джерела вивчення проблеми
З огляду на невелику кількість праць, безпосередньо присвячених американо-іракським конфліктам 1990-1991 та 2003-2010 рр., дослідження становища дітей війни, як найуразливішої частини населення, проводилося на основі проблемного принципу. Відтак, студії з обсягу магістерської тематики можна розділити на два типи в залежності від предмета їхнього дослідження. До першого типу належать праці, автори яких акцентують увагу на дітях-солдатах. До другого типу включено праці, в яких досліджуються різного роду наслідки війни на дітей - хвороби, безграмотність, відсутність нормальних умов для росту і розвитку особистості і т. п.
Хронологічні межі періоду, впродовж якого були написані праці першого типу, можна означити першою половиною 90-х років ХХ-початку ХХІ століття. Його характерною рисою є компілятивний метод, при якому відомості з міжнародного права та міжнародного гуманітарного використовуються як джерела, на основі яких в переважній більшості написані праці Jo. De Berry [46], R. Brett [31; 32; 33], M. McCallin, I. Cohn, G [42], Goodwin-Gill [42].
Так, I. Cohn і G. Goodwin-Gill з Оксфордського університету, у своїй новаторській праці Child Soldiers: The Role of Children in Armed Conflicts [42] дають оцінку становищу дітей-солдатів в міжнародному праві і підкреслюють, яким чином міжнародне гуманітарне право не в змозі забезпечити ефективний захист дітей під час внутрішніх конфліктів, як одного із найпоширеніших видів війни. На основі емпіричних даних, зібраних з місць конфліктів зі всього світу, автори розглядають їх наслідки для дітей-солдатів, їх сімей і спільноти в цілому та приходять до висновку, в якому закликають до більш узгодженої політики в плані лікування тих дітей, які брали участь в актах насильства. Дещо конкретизовані матеріали по даній темі містяться в статті наукового співробітника Американської Академії Політики і Соціальних Наук Jo. De Berry [46], який трактує поняття "дитини-солдатa" з точки зору "Конвенції про права дитини". Таким чином, ми можемо сказати, що теоретичні напрацювання вчених останньої декади ХХ століття характеризуються компілятивністю та аналізом основних джерел досліджуваної теми.
На початку ХХІ століття намічається відхід від компілятивної практики, а праці починають містити більше практичних рекомендацій, в яких, на основі доповідей міжнародних організацій про нормативно-правові акти, матеріалів періодичної преси, свідчень очевидців, лікарських записок та нотаток, зроблено аналіз основних причин використання дітей в якості солдатів, методи їх навчання в спеціалізованих вишкільних таборах, способи вербування і т. п. Подібне трактування поняття “діти-солдат” якісно вирізняє працi L. Alfredson [23], S. Valentine, S. W. Giefenbrun, S. I. Ervin [104], C. Chelala [35], R. Clark [40; 41], M. Hicks [70], J. Sloboda, V. Achvarina [21], P. W. Singer [105; 106; 107], R. Tynes, R. Daller, D. Ellis, M. Wesselles, D. H. Danson.
Сьогодні найбільш повно ця тема знайшла своє відображення в працях американського вченого P. W. Singer, наукового співробітника дослідного інституту Брукінгса в Каліфорнії, який систематизував відомості щодо історичного застосування дітей в якості солдат, а також дав рекомендації та застереження, спрямовані на практичну підготовку солдат до збройних сутичок з дітьми, як перш за все моральну дилему, що здатна дезорієнтувати та знизити процес реакції солдат на полі бою. Однак, ці дані обмежені лише інформацією про дітей-солдат чоловічої статі. Відомості про дівчат-солдат, як дітей з особливими потребами, містяться в працях R. Brett [31], M. McCallin, R. O'Shea, M. J. Fox [59], K. Hak [67], G. Hoogensen [71], S. V. Rottem, які наполягають на необхідності особливої реабілітації та реінтеграціїї цих дітей в суспільство, оскільки відсутність норамальних умов для росту і розвитку найчастіше компенсується для таких дітей остракізмом та загальним несприйняттям суспільством. Також відмічається, що зазвичай такі дівчатка прагнуть відновити чи розпочати навчання, але через відсутність мінімального матеріального забезпечення, вони просто змушені важко працювати.
Другий тип наукових досліджень спрямований на вивчення наслідків впливу війни на дітей в цілому. Якісно вирізняють цю групу праці Lauren P. G. [79], Nosworthy D. [90], Perry A. [935], Achvarina V. [21], Blustein P., Clark R. [40; 41], Garfield R. [63], Boyden Jo.[32]. Характерною рисою напрацювань вчених другого періоду є залучення великого масиву фактичного матеріалу, свідчень, статистичних даних по кількості та якості доступу до тих чи інших засобів повноцінного розвитку особистості.
Особливий наголос ставиться на відсотку смертності, захворюваності та каліцтв, - як наслідку системних військових дій, економічних та політичних санкцій, руйнації інфраструктури країни тощо. Значна увага приділяється вимушеній дитячій праці та жебрацтву.
Отже, досліджувана в магістерській роботі тема представлена скромним масивом публікацій, різних за формою та змістом. Вона вивчалась і вивчається головним чином зарубіжними науковцями. Спостерігається повна відсутність праць представників української історіографії. У наявних дослідженнях питання історії дітей війни Іраку розглядаються практично лише в контексті функціонування міжнародно-правових програм та центрів фізичної та психологічної реабілітації дітей після війни. Нерідко увага концентрується на подачі вже відомого матеріалу.
Практично не розроблені питання дітей війни періоду другої американо-іракської війни 2003-2010 рр., проте значна увага приділяється наслідкам впливу санкцій міжнародного співтовариства у міжвоєнний період. Відсутні узагальнюючі праці, де б у комплексі були розглянуті перші кроки становлення, зміст та результати діяльності міжнародних та громадських організацій з питань захисту дітей в зоні військових конфліктів. Тому й надалі існує потреба ґрунтовної розробки теми в загальному контексті вивчення історії арабського регіону.
У ході дослідження з'ясовано, що більшість документів, які відтворюють проблему дітей війни, мають іншомовне походження, що ускладнює прямий доступ до матеріалів. Значною мірою, такий недолік компенсується наявністю великого масиву джерел на паперових та електронних носіях. Їх відбір, систематизація та аналіз дозволили встановити наукову цінність джерел у вивченні ґенези дітей війни.
В основу принципу класифікації документів по досліджуваній темі, було покладено принцип походження того чи іншого документа, його відповідність певному напряму проблеми та наукову значущість як джерела вивчення як дітей війни, так і суспільно-політичної історії країн світу.
Відповідно до сукупності зазначених критеріїв, джерела з питання дітей війни можуть бути класифіковані на три групи: документальні джерела, періодична преса, матеріали конкретно-соціологічних досліджень.
Не зважаючи на умовність такої класифікації, вона цілком виправдана, оскільки максимально враховує як критерії класифікації, так і характер документообігу в міжнародному законодавстві. Окремі групи джерел більш або менш інформативно насичені, однак у сукупності вони дають необхідну фактичну основу для цілісного, об'єктивного вивчення ґенези питання дітей війни.
З огляду на значний масив документальних джерел, доцільно поділити його на наступні системні підгрупи: основні документи; документи в ключових тематичних областях (діти-солдати; демобілізація, роззброєння і реінтеграція; гендерне насильство; освіта в надзвичайних ситуаціях; стрілецька зброя; травми і лікування).
До першої підгрупи першої групи можна віднести: Конвенцію про права дитини (прийнята та відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією Генеральної Асамблеї A/RES/44/25 [62], 20 листопада 1989 року. Вступила в силу 2 вересня 1990 року), яка визначила основні засади питань захисту дітей як в мирний час, так і під час збройних конфліктів (стаття 38). Своєрідним доповненням і продовженням піднятих у вищезазначеному документі питань, є Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо участі дітей у збройних конфліктах [63], прийнятий та відкритий для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією Генеральної Асамблеї A/RES/54/263 від 25 травня 2000 року (вступив в силу 12 лютого 2002 року) і гарантував дітям до 18 років статус охоронюваних осіб, порівняно з 15-ма роками, запропонованими Конвенцією.
Важливу інформацію щодо безпосередньої участі дітей у збройних конфліктах та наслідків військових дій для дітей не комбатантів містять доповіді Спеціального представника Генерального секретаря з питань дітей і збройних конфліктів. У співпраці зі Спеціальним представником Генерального секретаря, ООН представляє щорічну доповідь Раді Безпеки. В цій доповіді розглядається діяльність і прогрес, досягнутий протягом звітного періоду в області захисту дітей, які постраждали від збройних конфліктів, а також у виконанні попередніх резолюцій. Показовою в цьому плані є доповідь Граси Машел під назвою “Наслідки збройних конфліктів для дітей” (1996 р.), A/51/306.Add.1 [83], яка в ході дослідження, пропонує елементи всеосяжної програми дій держав-членів і міжнародного співтовариства щодо поліпшення захисту та догляду за дітьми в конфліктних ситуаціях.
Питаннями використання дитячої праці присвячена Конвенція МОП № 182 “Найгірші форми дитячої праці”, прийнята 17 червня 1999 року Генеральною конференцією Міжнародної організації праці [118] (вступила в силу 19 листопада 2000 року). Вона визначає і забороняє "примусове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах", як однієї з найгірших форм дитячої праці (ст. 3а).
Римський статут Міжнародного кримінального суду [97], прийнятий Дипломатичною конференцією повноважних представників Міжнародного кримінального суду, прийнятий 17 липня 1998 року (вступив в силу 1 липня 2002 року), означив набір дітей у віці до 15 років як військовий злочин, і уточнив, що тільки особи старше 18 років можуть бути судимі.
Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення (Оттавський договір) [109], відкрита для підписання в Оттаві 3-4 грудня 1997 року та набрала чинності 1 березня 1999 року. Щороку міни вбивають або ранять тисяч дітей, а тому заборона протипіхотних мін є важливим кроком у справі захисту дітей та інших цивільних осіб в збройному конфлікті.
Отже, документальні джерела визначають не тільки характер впливу збройних конфліктів на дітей, а й містять певні положення щодо конкретних дій по захисту дітей в зоні проведення військових дій.
Друга підгрупа документів характеризується різноманітністю підтем. Так, проблема дітей-солдат представлена доповіддю Ізабель Макконан і Сари Аппард “Діти - не солдати: Керівництво по роботі з дітьми-солдатами та дітьми, пов'язаними з бойовими підрозділами” (січень 2001), “Врятуйте Дітей” [87]. Великобританія. Цей документ забезпечує керівництво для тих, хто працює з дітьми, що безпосередньо брали участь у збройному конфлікті Спираючись на існуючі та нові уроки з досвіду різних країн, в ньому висвітлюються питання, що викликають особливу стурбованість міжнародного співтовариства. Ще одним важливим документом із цього питання є Глобальна доповідь Коаліції за припинення використання дітей-солдатів від листопада 2004 року під назвою “Діти-солдати” [36]. Це найбільш повне обстеження дітей-солдатів на сьогоднішній день. У доповіді розглядаються тенденції і події, починаючи з 2001 року в 196 країнах. У ньому говориться, що незважаючи на деяке поліпшення, в окремих країнах ситуація залишається вкрай нестабільною.
Проблему гендерного насильства найкраще висвітлює доповідь Бет Ванн на консорціумі підтримання репродуктивного здоров'я в конфліктах (RHRC) "Гендерне насильство: нові проблеми в програмах, які обслуговують переміщене населення" (вересень 2002). Цей документ містить довідкову та оперативну інформацію про гендерне насильство в постраждалому від збройного конфлікту регіоні. Він дає конкретні поради та приклади, а також список цінних ресурсів для отримання додаткової інформації.
Питання освіти найкраще продемонстровані в доповіді "Глобальне опитування з питань освіти в надзвичайних ситуаціях" (2004 р.) Жіночої комісії у справах жінок і дітей. Представлена інформація про те, який відсоток біженців, переміщених осіб і репатріантів серед дітей та підлітків мають доступ до освіти.
Вплив стрілецької зброї на дітей подані в другому робочому документі Робочої групи з питань дітей, які постраждали від збройних конфліктів і переміщення Міжнародного союзу допомоги дітям, під назвою “Жертви наземних мін: комплексний підхід до політики і практики” (2000 p.). Документ розглядає становище дітей, які постраждали від протипіхотних мін, пояснює серйозність травм, викликаних цим видом зброї, психологічний вплив, вразливість дітей, що отримали травми, міжнародне законодавство щодо протипіхотних мін та важливості общинних програм реабілітації постраждалих дітей.
Ще одним, не менш важливим, масивом джерел даної проблеми треба вважати пресу.
Преса - своєрідне й багатопланове джерело як за змістом, так і за структурою опублікованих матеріалів, що містить подієво-фактичний матеріал. Преса є не лише джерелом інформації, у ній завжди так чи інакше відображається політична, суспільна боротьба, а також погляди і позиції суспільства, політичних партій і груп, з більшою чи меншою силою обґрунтовуються на її сторінках. Вона дає змогу простежити історію кожного зафіксованого явища, глибоко розкрити проблему, користуючись хронологічно-систематизованими даними, відтворити картину подій суспільно-політичної історії.
Тематика дітей війни найкраще висвітлена на сторінках таких періодичних видань, як The World Today [32], Times [93], The Telegraph (London) [57], Guardian Weekly [79], Sunday Herald [84], Global Research [100], Z Magazine [106], The Epoch Times [35].
Важливу статистичну інформацію щодо кількості дітей-солдат, переміщених осіб і т. п. містять незалежні статистичні організації, такі, як Уор Уоч, Ірак Боді Каунт [72] і т. д.
Таким чином, аналіз джерельної бази нашого дослідження вказує на те, що для об'єктивного висвітлення як історії дітей війни, так і багатьох аспектів цієї проблеми є різноманітне та достатнє документальне підґрунтя.
1.2 Методологія дослідження американо-іракських конфліктів
Для всебічної характеристики проблеми “Діти війни в історичному контексті американо-іракських конфліктів 1990-1991 та 2003-2010 рр.” залучались загальнонаукові методи аналізу та синтезу, міждисциплінарні та спеціальні джерелознавчі методи, з опорою на принципи об'єктивності, системності та історизму, які зумовлюють вивчення й узагальнення інформації на основі науково-критичного аналізу усього комплексу джерел та літератури стосовно предмета дослідження шляхом зіставлення, синтезу та перехресної перевірки даних. З їх допомогою картина життя дітей в зоні військових конфліктів представлена цілісним явищем.
Хронологічно-проблемний метод став визначальним при аналізі історіографічного доробку. На підставі методу періодизації було виділено кілька періодів, порівняння в рамках яких допомогло цілісно представити предмет праці на окремі дослідницькі проблеми (діти-солдати, спосіб та умови життя дітей в зоні воєнних дій, діяльність міжнародних та громадських організацій по захисту дітей).
Історико-компаративний метод дозволив порівняти близьких в політико-правовому плані авторів та визначити, наскільки їхнє бачення проблеми співвідноситься із положеннями, запропонованими в історіографії, міжнародних документах, угодах і т. п. Це дало можливість вивчити стан сучасної суспільно-політичної думки в контексті основних тенденцій розвитку досліджуваного предмета.
В основі дослідження лежить системний метод, який дає змогу віднайти кореляцію між взаємодіючими елементами, вивчити закономірності і механізми утворення складного об'єкта (війни) з певних складових: зовнішніх та внутрішніх причин та чинників. При цьому особлива увага звертається на різноманіття внутрішніх і зовнішніх зв'язків системи американо-іракських конфліктів в 1990-1991 та 2003-2010 роках, на процес (процедуру) об'єднання основних понять у єдину теоретичну картину, що дає змогу виявити сутність цілісності системи і виявити “правила” такої взаємодії, а також забезпечити інтеграцію і систематизацію аналітично отриманого матеріалу. Виходячи із об'єкта, предмета і мети праці, серед аналітичних підходів вибір було зроблено на користь порівняльного підходу, а саме казусно-орієнтованого порівняння, яке дозволяє детально розглянути специфічні риси воєн в Іраку 1990-1991 та 2003-2010 рр. В рамках такого типу порівняння проводиться бінарний аналіз, що передбачає аналіз двох казусів з метою виявлення спільних і особливих моментів в контексті мети і завдань дослідження.
В дослідженні також застосовується історичний підхід, оскільки виявлення історичних умов розвитку і формування поліскладової держави Ірак є необхідним для адекватного розуміння сучасних державотворчих процесів в регіоні.
Окрім того, були використані інституціональний і неоінституціональний підходи, в рамках яких аналізувався вплив інституціонального дизайну і цінністно-нормативної мотивації на політичні процеси до, перед та після досліджуваних воєн. В обох розглянутих випадках проведено детальний аналіз ендогенних і екзогенних факторів, що впливали і продовжують впливати на динаміку розвитку як іракського, так і американського суспільств.
Аналіз політичних змін в Іраку та США вимагав використання як структурного, так і процедурного підходів, розгляд ролі залучених в пошук балансу влади еліт і лідерів.
Задіяно також культурологічний підхід, який дозволяє зрозуміти особливості поведінки і взаємодії етноконфесійних сегментів в досліджуваних війнах.
Застосований метод аналогій дав змогу встановити відношення еквівалентності (відповідності, схожості) між двома війнами, що розглядаються, за деякими спільними ознаками (передумови, причини, хід, наслідки).
Використано діалектику як всезагальний метод дослідження, що становить собою систему фундаментальних принципів, зокрема на основі міжнародних угод ведення війни, які регулюють пізнавальну і практичну діяльність. При цьому встановлено якісну визначеність досліджуваного предмета (діти війни), його кількісну характеристику, в межах якої цей предмет залишається сам собою, враховано діалектичний взаємозв'язок якості й кількості негативних факторів воєн як антисоціальних актів, що проявляється в повній мірі через страх, убивства, насильства і тому подібне.
Наступним кроком було виявлення в предметі тих суперечностей, "боротьба" яких служить джерелом його розвитку, передбачено шляхи і способи розв'язання цих суперечностей через посилену опіку іракських дітей силами міжнародних та громадських організацій.
Всебічне дослідження предмета передбачило використання всієї системи категорій діалектики, кожна з яких сприяє осмисленню відповідного аспекту досліджуваного предмета - його явища чи сутності, форми чи змісту, причини чи наслідку, необхідного чи випадкового тощо.
Ставши на позиції матеріалістичної діалектики, до основних принципів було зараховано і принцип об'єктивності підходу, тобто врахування дійсного стану речей, осмислення явищ такими, якими вони існують у дійсності поза і незалежно від свідомості і волі людей (на основі статистичних і звітних даних організацій, зокрема ООН та її структурних підрозділів).
Отже, методологічну основу нашої роботи становлять принципи об'єктивності, системності та історизму, які зумовлюють вивчення й узагальнення інформації на основі науково-критичного аналізу усього комплекму джерел та літератури стосовно предмета дослідження. Для їх реалізації застосовано історико-компаративний, хронологічно-проблемний, системний методи дослідження.
РОЗДІЛ 2. Американо-іракські протистояння наприкінці ХХ-на початку ХХІ століття: причини, хід, наслідки
2.1 Американо-іракська війна 1990-1991 років
Війна в зоні Перської затоки 1990-1991 рр. - це широкомасштабний локальний конфлікт кінця ХХ століття, відомий небаченим в історії розмахом застосування авіаційних ударів, що, на думку багатьох фахівців, знаменував якісно нову епоху у військовій справі. Вона тривала з 2 серпня 1990 р. (напад Іраку на Кувейт) по 28 лютого 1991 р. (прийняття президентом США Дж. Бушем рішення про припинення воєнних дії).
Війна в Перській затоці переслідувала своєрідні політичні цілі, які визначили її характер і способи ведення. Їх суть полягала в наступному: захистити територію Саудівської Аравії, домогтися беззастережного виведення іракських військ з окупованої території Кувейту, відновити при владі його законний уряд. Про це багато говорилося у відкриту, задля створення у світової громадськості думки про благородну миротворчу місію Сполучених Штатів та їх союзників. Проте, були й інші, не менш масштабні цілі: встановити повний контроль США (Сполучені Штати Америки) над цим стратегічно важливим районом світу і його нафтовими джерелами; створити нову військово-політичну коаліцію з арабських країн за участі та під егідою США, а тому, потрібно було зруйнувати військово-економічний потенціал Іраку, розгромити його збройні сили, усунути режим Саддама Хусейна і забезпечити безпеку регіональних союзників США.
У зоні Перської затоки були зосереджені більше 2,5 млн. чоловік, з них 676 тис. у військах антиіракської коаліції і 1 млн 840 тис. в армії Іраку; 2240 бойових літаків (1740 і 500 відповідно); 7637 танків (3673 і 4000); 162 бойових кораблі (147 і 15) і багато іншої військової техніки [27, c. 2].
Весь період війни умовно розділяють на чотири етапи:
1-й етап - 2-3 серпня 1990 р., вторгненн
Діти війни в історичному контексті американо-іракських конфліктів 1990–1991 та 2003–2010 років дипломная работа. История и исторические личности.
Доклад: Черный А.М.
Сочинение Описание Вазы
Реферат по теме Выпадение волос
Сочинение На Тему Военные Песни
Реферат: Филосовский смысл троичности
Курсовая работа по теме Транспортная инфраструктура Соединенных Штатов Америки
Методы Наблюдения Интервью Беседа Контрольная Работа
Курсовая работа по теме Развитие организационной науки в трудах отечественных теоретиков
Полное Собрание Сочинений Вальтера Скотта
Контрольная работа по теме Основы рационального питания
Аттестационные Работы По Социальной Работе
Реферат по теме Философские игры постмодернизма
Контрольная Работа Модели И Моделирование
Дипломная работа по теме Автоматизированная система учета расчетов с покупателями и поставщиками на предприятии на основе данных ООО 'Дагестан-Парус'
Диссертация Формирование Культуры
Реферат по теме Химическое и агрохимическое сырье Беларуси
Контрольная работа по теме Философия древнего мира Запада и Востока: общие закономерности возникновения и развития
Сочинение По Стихотворению Лермонтова Листок 6 Класс
Сочинение Рассуждение На Тему Детство 9 Класс
Реферат: Психофизиологические аспекты конституции
Анализ и совершенствование системы местного самоуправления на примере МО "Васильевский" - Государство и право дипломная работа
Продвинутый финансовый учет - Бухгалтерский учет и аудит лекция
Переклад герундія з англійської на українську мову - Иностранные языки и языкознание курсовая работа