ДІАГНОСТИКА ТОКСИЧНОГО КЕРІВНИЦТВА В АРМІЇ. ЧАСТИНА 2

КОНТЕКСТ

У блозі НАСЛІДКИ ТОКСИЧНОГО КЕРІВНИЦТВА АРМІЄЮ. ЧАСТИНА 1 було розкрито основні чинники і причини, що призвели до прояву закономірної недовіри військових лідерів тактичної ланки на рівні "батальйон-полк-бригада" до військових керівників оперативної (ОТУ) і стратегічної (ОСУВ, ГШ, ГК, ВГК) ланок військового управління ЗСУ.

Після заяви командира батальйону 47 омбр "Маґура" про причини втрати н.п. Прогресу (Чому 47 бригада опинилася майже в кільці біля Прогресу і яка ситуація зараз: розповідає комбат "Маґури") нами було проведено опитування підписників тлгрм-каналу ВІЙСЬКОВЕ ЛІДЕРСТВО, результати якого свідчать про тенденції розвитку контпродуктивного (токсичного) керівництва в ЗСУ, зокрема на оперативному і стратегічному рівні управління, що призводить до руйнації профеісйної офіцерської і сержантської корпорації та бойового духу особового складу.

Наголосимо, що такі опитування показують тенденції розвитку якогось явища, а не точно його визначають відповідно до статистичної похибки. Однак вони корисні для аналітичного аналізу явища, що досліджується.

В опитуванні взяло участь 139 підписників, 68% з яких визначили тенденцію, що професійна некомпетентність командирів (начальників) – це головний чинник наших проразок, а 35%, що в ЗСУ дотримуються принципу виконати наказ за будь-яку ціну.

ПРОБЛЕМА

Як діагностувати контпродуктивність (токсичність) посадової особи у конкретній ситуації?

ПРИКЛАД

Проведемо діагностику чи була контрпродуктивною (токсичною) поведінка воєначальника генерал-полковника Олександра Сирського на основі кейсу командира 80 одшбр полковника Еміля Ішкулова.

Джерела «Бабеля»: Комбрига 80 ОДШБ полковника Ішкулова звільнили за суперечку з командуванням, його замінить Павло Розлач. Командири бригади протестують. Що відбувається?

Звільнений комбриг 80-ї бригади про розмову з Сирським: До спільного знаменника не прийшли

У зв'язку з тим, що військове керівництво ЗСУ нагло і некомпетентно ігнорує у своїх доктринах (наприклад у "Доктрині військового лідерства у ЗСУ", 2024) наявність контрпродуктивного (токсичного) керівництва в нашій армії, використаємо для діагностики доктринальні вимоги Армії США, а саме Leader Development. FM 6-22, November, 2022, бо ми ж прагнемо в НАТО.

Чи в рішеннях, вчинках і діях військово-політичних осіб вже немає такого прагнення? Воно лише в словах, що не співпадають з реаліями?

На основі доктринальних вимог щодо контрпродуктивного (токсичного) керівництва для підготовки курсантів (слухачів) з лідерства на курсі L1A базового тактичного рівня (чим раніше, тим краще) розроблено інфографіку "Контрпродуктивне керівництво в армії FM 6-22 (2022)". Можете вільно скачувати її.

У вимогах є Таблиця 1-1. Сфокусовані питання, що стосуються контрпродуктивного керівництва, то ж використаємо їх для діагностики даного кейсу:

Питання №1 "Ідентифікація":

Яка поведінка генерал-полковника Олександра Сирського щодо комбрига полковника Еміля Ішкулова? До якої категорії вона відноситься?

Відповідно до 1-15 з Leader Development. FM 6-22, November, 2022, контрпродуктивне керівництво, як правило, поділяється на кілька категорій:

• образливе
• корисливе
• непостійне
• некомпетентне
• корумповане

Отже, за наявною інформацією, вбачаються ознаки такого контпродуктивного (токсичного) керівництва вищої військової посадової особи:

образливе (маніпуляції та брехня (спільно з Командуванням ДШВ) щодо підвищення в посаді, а насправді зняття конкретного авторитетного командира);

корисливе (зберегти свій штучний імідж та посадовий вплив ГК (командувача ДШВ, командувача ОСУВ, ОТУ тощо) за будь-яку ціну навіть шляхом брехні і маніпуляцій);

некомпетентне (бригада отримала наказ висуватися на певний напрямок, їй поставили завдання, яке названо комбригом "нереалістичним": бракувало часу, сил і людей. Це не сподобалось командуванню, і його зняли з посади. Невігластво у внутрішніх комунікаціях та основах лідерства, неволодіння техніками лідерського впливу у взаємодії з підлеглими, натомість заміна його виключно контрольно-адміністративними, бо так звично і завжди "працює" в постсовковій армії).

Щодо ознаки "непостійна" (щодо його критеріїв оцінки командирів), то вона проявлена навпаки у такій його токсичній поведінці – "постійності", як систематичне зняття з посад за тільки йому відомими критеріями ("он какой-то нє такой") командирів рівня "батальйон-полк-бригада". Я назвав би цю поведінку "перетрахуванням командирських кадрів" (за інтерпретацією вислову одного диктатора).

За нашими спостереженнями, що постійно уточнюються, саме цим воєначальником беспосередньо знято до 80 (!!!) командирів. Він фактично не знімає з посад тільки тих командирів, які досить добре розкручені медійно і мають реальну підтримку громадянського суспільства у зв'язку з загрозою втрати ним (і іншими такими як він) свого іміджу.

Питання №2 "Оцінка":

Які умови та фактори впливають на таку поведінку(и)? Визначте ситуацію, осіб, саму поведінку та вплив на таку поведінку. Чи є закономірною така поведінка?

Умови і фактори:

безконтрольність і зневага до системи цивільного демократичного контролю держави;

персональна безвідповідальність але водночас перекладання відповідальності на підлеглих (за принципом "винні всі окрім мене" і я доведу це службовими (кримінальними) розслідуваннями за допомогою ВСП чи ДБР);

контрольно-адміністритивний стиль військового управління замість децентралізованого командування;

совкова (читай кацапська) культура мислення (mindset);

руйнація офіцерської корпорації; відсутність визнаного авторитету і лідерства;

ігнорування принципів Mission Command;

ставлення до офіцерів як до бидла і своїх рабів (що завгодно зроблю і не спитаю думки, переведу на будь-яку посаду або знищу (буквально) постановкою "нереалістичних" бойових завдань);

прийнято рішення щодо заміни оцінки визнаного авторитету і лідерства командирів в конкретних бойових контекстах неіснуючими так званими "лідерськими якостями" (цей ГК підписав відповідний наказ) тощо.

Конкретна ситуація, особи, сама поведінка та вплив на таку поведінку дивись у посиланнях на відповідні вищеозначені медійні ресурси.

Контпродуктивна (токсична) поведінка генерал-полковника є закономірною (див. частину 1) у зв'язку з наявною інформацією про близько 80 знятих ним командирів (але його клерки розповідатимуть що це не так, бо вони ж вчаться в НУОУ або "призначені на вищі" посади саме так як полковник Ішкулов).

Питання №3 "Адресність":

Які стратегії (втручання інших, пряме вирішення або посилення стійкості) слід застосувати, щоб припинити її?

Про стратегії які слід застосувати у майбутньому щодо припинення контпродуктивного керівництва даної та інших військових посадових осіб будемо писати нові блоги, але рекомендується такі:

СТРАТЕГІЯ №1. МЕДІЙНИЙ РОЗГОЛОС фактів токсичності і брехні посадових осіб згуртованими боєздатними командами.

СТРАТЕГІЯ №2. СМІЛИВІСТЬ розкривати постановку суїцидних бойових завдань як помсту і прагнення знищити (фізично, морально, репутаційно тощо) визнаних військових лідерів нижчої ланки токсинами вищої (у допомогу книга Раяна Голідея "Відвага кличе. Доля допомагає хоробрим", 2023). Ефективна зі стратегією №1 і №3.

СТРАТЕГІЯ №3. ТРИКУТНИК ВОГНЮ. Подібно до «трикутника вогню», шляхом прийняття ефективних стратегій, спрямованих на вирішення будь-якого окремого аспекту "токсичного трикутника", ймовірність розвитку токсичного клімату може бути різко зменшена, збільшуючи нашу здатність усунути більш фундаментальні причини його виникнення.

ВИСНОВОК.

У даному кейсі спостерігаються ознаки контпродуктивної (токсичної) поведінки генерал-полковника Олександра Сирського. І це, бляха, не кацапське ІПСО.

За всі перемоги і поразки, контрпродуктивне (токсичне) керівництво і бойовий дух в Силах оборони держави зараз несуть абсолютну відповідальність в ЗСУ саме він і той, хто його призначив на посаду.

Далі буде.

Підписуйтесь

#Бойове_лідерство_українців

#Місія_насамперед_люди_завжди