Цінність ідеї у суспільному контексті: ціноутворення та безпека мистецького твору

Після завершення фестивалю ПОРУЧ, музикант Олексій Волусунів, який був запрошений виступити з діджей-сетом, знищив скульптуру учасника виставки «Що можна втратити, що можна зберегти» Дмитра Толкачова під назвою Grainbomb. Це сталося у ніч з 2 на 3 квітня в виставковому просторі, де роботи залишалися до демонтажу, запланованого на обід понеділка. Як Олексій потрапив до виставкового простору ТЕО після закриття приміщення — невідомо. 

Дмитро оцінив свою роботу у $1500, проте Олексій запропонував всього лише $100, пояснюючи свою пропозицію тим, що робота виготовлена із пластиліну та колосків пшениці і не може вартувати більше. Аналогічну відповідь було отримано від власниці простору TEO, яка, дізнавшись про руйнування, запропонувала замінити твір на новий, купивши пшеницю на ринку. Простір був наданий для організації фестивалю безкоштовно, проте це ніяк не виправдовує слова та вчинки власників приміщення. 

Цей інцидент піднімає кілька етичних питань, зокрема про цінність мистецького твору і значення власного імені.

Ми взяли коментар у Наталії Дмитренко — мистецтвознавиці, кураторки та засновниці DACA.agency — аби дізнатися про нюанси формування ціни на мистецькі роботи.

«Насамперед ми говоримо не тільки про собівартість матеріалів, адже немає єдиної формули за якою це вираховується, є поняття — "ринкова ціна". Ми повинні враховувати усі фактори для її формування, зокрема різницю вартості в Україні та, наприклад, у Європі. Ця ціна автора включає в себе все: ідею, матеріали, час. Також варто розуміти, якщо це була скульптура, то ми зважаємо на її тиражність. Якщо це перша робота з десяти, а їх всього десять, то зрозуміло, що вона буде ціннішою. Або ж коли це лімітований випуск чи серія, де лише три одиниці, чи робота наявна тільки одна, то це також буде впливати на її ціноутворення.»

Також Наталія поділилася з нами, як митець може забезпечити себе у випадках пошкодження виробу та у подібних непередбачуваних ситуаціях:

«Справа в тому, що насамперед питання уникнення таких неприємних ситуацій для митців полягає у відсутності професійної документації, яку має вести митець з організаторами фестивалю чи інших культурних подій. Про що саме йде мова? Йдеться про відсутність акту приймання-передачі. Коли митець надає твір на певний термін, наприклад в галерею, повинен бути документ у якому мають прописуватися терміни на які автор надає цю роботу, її оціночна вартість, техніка, матеріали виконання, розмір, а також, до такого акту додається фотофіксація роботи. Вказується й відповідальна особа, яка приймає на означений термін цю роботу і там же прописуються деталі. Зазначається, що особа, яка приймає на цей термін роботу, несе матеріальну відповідальність і в разі таких ситуацій, вона бере на себе відповідальність в плані компенсації.»

Журналістка: Олександра Бобух

Редакторки: Яна Ходачук, Анастасія Большакова

Дизайнерка: Богдана Макарчук