Том Купер. Війна в Україні 12.05

Том Купер сьогодні швидкий, лаконічний і з добрими новинами. Так, він визнає свою вчорашню помилку.  Й хоча вранці були повідомлення, що окупанти знову звели понтонний міст (здається, вже сьомий), будемо сподіватися, що місця там вже пристріляні нашою артилерією. Й що недаремно Білогорівку порівнюють із Чорнобаївкою.

Всім доброго ранку! [допис опубліковано 12 травня близько 10 ранку за Києвом – перекл.]

Заздалегідь перепрошую, сьогодні маю обмаль часу. Тому, пропоную вам лише дві цікавих новини.

1. Перша пов’язана із російським плацдармом біля Білогорівки, на цю тему хтось написав отаку історію: What I did to destroy Russian Pontoon Bridge over Siversky Donets [«Що я зробив, щоб зруйнувати російський понтонний міст на Сіверському Дінці», у треді від імені інженера ЗСУ йдеться про розвідку імовірного місця налагодження мосту та ефективне знищення ворога – перекл.].

Якщо цей допис справжній, то він чудово гоїть мій «Синдром російського плацдарму».

Геолокація показує, що вже станом на 8 травня на Сіверському Дінці було знищено три понтонних мости РР-205  

1 на схід від Дронівки: 48.938486 38.060246 або 48.938332, 38.059901

2 на північ від Білогорівки: 48.950473, 38.226771 або 48.950469, 38.2271234

До речі, видається, що у цій контратаці була задіяна артилерія 17-ї танкової бригади: якщо це дійсно так, відтепер більше не зватиму її «нещасливою».

2. Інша штучка, яка здалася мені вчора доволі цікавою, – теж стосується мостів. У медіа було багато повідомлень – тож це вже ні для кого не є таємницею – що останній місяць, у відповідь на поставки важкого озброєння та відповідних боєприпасів країнами НАТО, росіяни організували інтенсивну кампанію з перешкоджання роботі української залізничної системи.

Спочатку, такі операції втілювалися за допомогою крилатих ракет на кшалт Х-101 та Х-555 (за кодуванням НАТО «AS-15 Kent»). Їх застосовували виключно зі стратегічних бомбардувальників – таких як Ту-95 та Ту-160 (КБ Туполєва). Досить часто росіяни також використовували ракети 3М-54 «Калібр» (‘SS-N-27 Sizzler’) наводного та підводного базування.

Мірою зменшення запасів Калібрів вони почали застосовувати ракети Р-600 «Онікс/Яхонт» з берегових ракетних комплексів «Бастіон-П» («SS-C-5 Stooge») з окупованого півострова Крим.

…і, звісно, вони повсякчас застосовують балістичні ракети штибу 9K720 «Іскандер» («SS-26 Stone»): 

Десь два тижні тому (якщо не раніше), росіяни вичерпали запаси балістичних та крилатих ракет настільки, що вони почали застосовувати свої старі Х-59 («AS-13 Kingbolt»): вони за своєю суттю є тактичними керованими ракетами із оптико-електронним керуванням, що мають радіус дальності близько 100-150 км (росіяни заявляють про значно більший радіус, однак, російські агітки та реальність – то дві зовсім різних речі). Ці ракети застосовують із винищувачів-бомбардувальників Су-34 КБ Сухого, однак більша частина екземплярів, «що досі працюють» у ПКС рф – настільки старі (вони виготовлені у пізніх 80-х та ранніх 90-х), що агентурна розвідка доповідає: близько 60% цих ракет не спрацьовують під час запуску (тобто, ще задовго до бодай приблизного підльоту до цілі). Більше вам скажу: скеровування ракет на кшталт Х-59 в умовах бою – аж ніяк не «весела» справа…

До чого це я: вчора спливло відео, на якому, згідно з твердженнями, показано пуск двох ракет Х-22 («AS-4 Kitchen») з бомбардувальника Ту-22M-3:  

Мушу зізнатися: я двічі передивлявся відео, бо очам своїм не вірив.

Перші прототипи Х-22 розробили – ще у далеких 60-х – для ударів по сильнозахищеним наземним цілям – таким як авіабази, великі установки ППО або сильнозахищені наводні цілі на кшталт авіаносців. З огляду на те, що ця зброя розроблялася у 1960-х, вона стара: це щось типу «полуторного покоління» радянських керованих ракет. Не дивно, що у «режимі атаки по наземних цілях» її «кругове імовірне відхилення» складає майже 5 кілометрів. Саме через це у 60-х ці ракети зазвичай оснащували ядерними боєголовками. Звісно, для них розробили і конвенційні боєголовки, і протирадарний варіант: у 70-х роках – разом із новенькими на той час бомбардувальником Ту-22М – ця ракета вважалася найбільшою загрозою авіаносцям США.

В останні кілька років з’являлися повідомлення про оновлення стандартного оснащення Ту-22М до ракет Х-32. Однак, з огляду на поганий стан російського високотехнологічного сектору (після втрати москвою доступу до понад 50 українських дослідних інститутів у 2014-му), та на «токсичність» цієї зброї (через її паливо), я маю дуже великі сумніви щодо оновлення.

У будь-якому випадку, схоже, що тільки зараз Х-22 пройшли бойове хрещення. Гадаю, із цим також може бути пов’язана низка повідомлень від української сторони про «містичні вибухи» далеко від будь-яких значних об’єктів, що з’являлися в останні кілька днів.

На фото нижня частина бомбардувальника Ту-22М-3 під час зльоту: чітко бачимо дві ракети Х-22/AS-4.

Оригінал тут

Переклад: Антон Шигімага

Редакція: Ростислав Семків

UPD. Протягом дня після допису Купера надходять різні новини з району Білогорівки. В тому числі про важкі бої та форсування Сіверського Донця. Спостерігаємо.

ЗАКЛИК ДО ЗБОРУ КОШТІВ

BUY ME A FIGHTER JET!

Шановні читачі та читачки Тома Купера, це найпотужніша ініціатива, до якої ми можемо долучитися.  Називається «Купи мені бойовий літак». 

Звучить фантастично і є фантастичною.

Нагадаю, ми з вами вже долучилися до покупки чотирьох автомобілів (бус і три позашляховики), а також одного тягача – не це рахуючи багатьох інших корисних речей, придбаних завдяки усім нам. Досі всі збори коштів, до яких ми долучалися завершувалися успішно. 

То що, допоможемо купити літак?

Ось сторінка ініціативи, де все чітко роз’яснено для скептиків українською та англійською:   https://buymeafighterjet.com/ua  

Там є всі реквізити.

А ось тут – пост однієї з волонтерок, що пропагує проект: https://www.facebook.com/100004070374335/posts/3006918112787172/?d=n , де додаткові роз’яснення й багато натхнення.

І ще знаєте що: Світлана, яка написала цей пост, є дуже фаховою в своїй справі. Ініціативи, в яких вона працює, ніколи не провалюються – у них попереду завжди успіх.

Тому ми з вами купимо літак. А може й не один.

Давайте відчуємо, як одиничний внесок у 200 грн., помножений на нашу кількість, запускає турбіни надзвукового винищувача.

Долучаємося. Ще раз – сторінка тут: https://buymeafighterjet.com/ua