Цивільна дієздатність юридичних осіб - Государство и право курсовая работа

Главная

Государство и право
Цивільна дієздатність юридичних осіб

Поняття та класифікація органів юридичної особи. Цивільна дієздатність юридичної особи. Комплексне дослідження інституту юридичної особи та аналіз проблем теоретичного та практичного характеру, пов'язаних зі статусом юридичної особи та її дієздатності.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Цивільна дієздатність юридичних осіб
Суб'єктами цивільних правовідносин і відповідно носіями майнових та особистих немайнових прав та обов'язків можуть бути не лише індивіди -- фізичні особи, а й різні колективні утворення: підприємства та організації, господарські товариства, виробничі та споживчі кооперативи та ін. Однак для того, щоб мати можливість вступати у цивільні правовідносини і бути їх суб'єктами, ці колективні утворення наділяються за наявності певних ознак статусом юридичної особи. На відміну від фізичних осіб, юридичні особи не є живими істотами і тому не мають природної волі, однак у них діє об'єднана людська воля і об'єднана людська сила в певному напрямі, зумовленому метою створення юридичної особи. Внаслідок цього за юридичною особою і визнається можливість бути суб'єктом права. Слід зазначити, що юридична особа є самостійним суб'єктом правовідносин і існує незалежно від фізичних осіб, які її утворили, і хоч це колективне утворення і визнається суб'єктом правовідносин, однак як юридична особа воно може бути носієм лише таких прав та обов'язків, які не пов'язані з природними властивостями людей.
Метою курсової роботи є розкриття наступних питань: поняття та ознаки юридичної особи; дієздатнiсть юридичної особи; зміст дієздатності юридичної особи;дати доктринальне визначення юридичної особи;межі дієздатностi юридичної особи; поняття та класифікація органів юридичної особи; комплексне дослідження інституту юридичної особи та аналіз проблем теоретичного та практичного характеру, пов'язаних зі статусом юридичної особи та її дієздатності .
Об'єктом дослідження даної курсової роботи є становлення інституту юридичної особи у цивільному праві, а також дієздатность юридичної особи.
Предмет дослідження складає система нормативних актів, що встановлюють певні організаційно-правові форми юридичних осіб; спеціальна вітчизняна і зарубіжна наукова література, в якій розкриває розвиток і становлення юридичних осіб у цивільних правовідносинах.
Завданням дослідження, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети є:
1. Визначити та обґрунтувати поняття юридичних осіб у якості суб'єктів цивільних прав;
2. Довести доцільність існування даного правового інституту в цивільному законодавстві;
3. Виначити зміст дієздатності юридичної особи.
4. А також визначення волевиявлення юридичної особи та шляхи його здiйснення.
Завдання роботи: проаналізувати зміст правосуб'єктності юридичної особи; висвітлити механізм дієздатності юридичної особи, викласти основні ознаки юридичної особи; розкрити ознаки юридичних осіб, порiвняти дієздатностi юридичної особи та дієздатностi фiзичної особи.
Методологічна та теоретична основа дослідження. Особливості певних видів юридичних осіб досліджуються в роботі з урахуванням їх історичного розвитку, а також основних моментів розвитку юридичних осіб в зарубіжних країнах. Аналіз відповідної нормативної бази та правової літератури був проведений за допомогою робіт таких вчених, як Г. Фединяка, Я.М. Шевченка, О. Кравчука, В.І. Борисової, О.В., Дзери, А. Власова, О. Невзгодiна, I. Новицький, В. Рясенцева та інших вчених.
Методи дослідження: діалектичний матеріалізм як загальний метод пізнання. Дослідження базується на загально наукових (аналізу, синтезу, порівняння дедукції, індукції, аналогії та ін.) та спеціальних методах (соціологічному, системному, моделювання та ін.), а також приватно-наукових методах дослідження (порівняльно-правовому, формально-юридичному, історико-правовому та ін.). При написанні даної курсової роботи було вивчено велику кількість нормативних актів та літературних джерел, таких як: Закон України "Про господарські товариства” від 09.10.2008 р.; Цивільний кодекс України.- 16.01.2003 р. та інші. Також до роботи залученнi статтi таких авторiв як І. Ф. Севрюкова, Борисов В.
Сьогодні Цивільний Кодекс України [21,ст.23] дає наступне поняття юридичної особи: юридичними особами визнаються организації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражному суді або третейському суді.Виходячи з Закону та практики українські фахівці першою ознакою будь-якої організації як юридичної особи визначають організаційну єдність.
Юридична особа - це не окремий орган (фізична особа), а колективне утворення, певним чином організований колектив людей (організація). Кожна така організація характеризується наявністю певної системи істотних соціальних взаємозв'язків її членів, внутрішньою структурою та органами, що реалізують її дієздатність. Але незалежно від внутрішньої будови, юридична особа у зовнішніх відносинах виступає як єдина організація. Організаційна єдність юридичної особи виражається і закріплюється в її установчих документах.[24,c.366]
Так як юридична особа - це самостійний учасник цивільного обігу, тому вона у цивільному обігу виступає від свого імені. Кожна юридична особа має своє найменування. Від свого імені вона набуває майнових і особистих немайнових прав і несе обов'язки, вступаючи в різноманітні цивільно-правові відносини з іншими організаціями та громадянами. Кредитори юридичної особи мають право звертатися з вимогами, що випливають з її зобов'язань, тільки до даної юридичної особи. Інші осби не можуть діяти від імені юридичної особи без її згоди.
Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, - з моменту реєстрації статуту. Державна реєстрація юридичних осіб здійснюється у виконкомі місцевої ради народних депутатів чи в держадміністраціях.
Кожна юридична особа має правоздатність, яка визначена в її статуті або передбачена законом. Тому інколи її називають спеціальною. У рамках своєї правоздатності юридична особа може виконувати різні види діяльності, що не суперечать меті її створення і не заборонені законодавчими актами.
Державні підприємства, наприклад, володіють, користуються і розпоряджаються майном на правах повного господарського відання, а державні установи - на правах оперативного управління.
Як і громадянин, юридична особа може бути обмежена в правах лише у випадках і порядку, передбачених законодавчими актами. Рішення про обмеження цивільних прав може бути оскаржено в суді чи арбітражному суді.
Цивільну правоздатність юридичної особи здійснюють її органи управління. Ці органи можуть бути єдиноначальними (директор, начальник) або колегіальними (правління, загальні збори). Можливі випадки поєднання єдиноначальних і колегіальних начал управління. Найчастіше це притаманно кооперативним організаціям. Вищим органом управління кооперативом є загальні збори. Голова кооперативу здійснює керівництво поточними справами і приймає рішення з питань, не віднесених до виключної компетенції загальних зборів чи зборів уповноважених.
Керівний орган юридичної особи виражає її волю, тому його дії - це дії самої юридичної особи. [18,с.56]
юридичний особи цивільний дієздатність
Суб'єктами правовідносин поряд з громадянами є також юридичні особи. Хоча юридичні особи, це не громадяни, але в їх створенні та функціонування беруть участь фізичні особи. Об'єднання фізичних осіб завжди передбачає досягнення якоїсь спільної мети. Кожна фізична особа, вступаючи до об'єднання, передає йому частину прав і обов'язків, в результаті чого об'єднання, яке бере на себе ці права і обов'язки, уособлює своїх засновників. Але однієї волі громадян для створення юридичної особи недостатньо. Потрібно, щоб новостворювана організація була належним чином зареєстрована державними органами. Цим підтверджується зацікавленість у створенні юридичної особи. Ще активнішу участь держава бере у створенні державних юридичних осіб. Вони створюються з метою найбільш ефективного і раціонального використання державного майна. Зрозуміло, що держава, в особі її вищих органів влади і управління, не може управляти всіма належними їй цінностями. Закріплюючи майно за окремими державними підприємствами, установами та організаціями, держава, як власник, дозволяє їм управляти цим майном, розпоряджатися правовим капіталом, вступати від свого імені в різні правовідносини, тобто надає статус суб'єктів права. [8,c 736]
Інститут юридичної особи вводиться для того, щоб його норми закріпили організаційно-структурну, майнову і функціональну єдність будь-якого суб'єкта права, встановили межі правосуб'єктності, форми і порядок її здійснення, порядок виникнення реорганізації і ліквідації, а також цілу низку інших питань.
Чинний ЦК не дає визначення поняття «юридична особа». Натомість він містить вказівку на деякі характерні ознаки цього поняття, зазначаючи, що «юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, яка наділяється правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем на суді» [10,c 143].
Таким чином, ми маємо лише вказівки на такі ознаки юридичної особи:
1) це організація, тобто певним чином організаційно і структурно оформлене соціальне управління;
2) вона повинна бути створена і зареєстрована у встановленому порядку;
3) вона має правоздатність і дієздатність, тобто здатна набувати і реалізовувати права та обов'язки від свого імені;
4) вона може бути позивачем і відповідачем у суді.
Серед цих властивостей не вистачає деяких традиційних ознак юридичної особи - таких як: наявність відокремленого майна, самостійна відповідальність за зобов'язаннями.
Для аналізу поняття «юридична особа» повинні бути враховані також зазначені властивості, оскільки вони дозволяють відрізнити юридичні особи від інших соціальних утворень, зокрема різноманітних філій і представництв, які не є суб'єктами права.
РОЗДIЛ 3. Цивільна дієздатність юридичної особи
Цивільна дієздатність юридичної особи -- це її здатність набувати власними діями цивільні права і брати на себе цивільні обов'язки. Дієздатність юридичної особи пов'язана з правоздатністю особи. Дієздатність юридичної особи виникає з моменту держ. реєстрації юрид. особи і закінчується з її ліквідацією. Межі дієздатностi юридичної особи визначаються її статутом. За цив. зак-вом України юридична особа набуває цивільних права та здійснює цивільні обов'язки за допомогою своїх органів, які діють відповідно до закону та установчих документів. Право юридичної. особи на діяльність, для якої необхідне отримання ліцензії, виникає з моменту отримання такої ліцензії і припиняється по закінченні строку її чинності.
Цивільну дієздатність юридична особа здійснює через свої органи, які дають відповідно до закону, інших правових актів і установчих документів.
Правоздатність юридичної особи реалізується через її органи, які формують і виражають її волю зовні. Органи юридичної особи не тільки здійснюють управління, а й виступають у майновому обороті під її імені. Тобто дії органів визнаються діями самої юридичної особи. Тому для здійснення правочинів від імені юридичної особи вони не потребують довіреності.
Склад і перелік органів юридичної особи, компетенція, кожного з них, порядок їх утворення визначаються для різних видів юридичних осіб, регулюються ЦК та відповідним цивільним законодавством.[28,c.520]
Органи юридичної особи виражають і формують його волю. Тому саме через останні, за їх допомогою, їх діями юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки.
Юридична особа може мати як один орган (директора) так і декілька одночасно (голова правління, правління). Зазначені органи можуть бути як колегіальними, так і одноособовими. У зв'язку з цим на практиці непоодинокими є випадки, коли, наприклад, угоду від юридичної особи укладають органи, які на це не мають права.
Водночас як особи які реалізують дієздатність юридичних осіб, можуть бути і інші суб'єкти, які є її учасниками. Юридична особа бере участь у цивільному обігу через своїх працівників, завдяки яким вона не тільки здійснює права і виконує обов'язки, а й набуває і припиняє їх. Дії цих працівників згідно із законом діями самої юридичної особи.
Той, хто веде справи юридичної особи і виступає від її імені на підставі закону або установчих документів, повинен діяти добросовісно і розумно, забезпечувати усіма можливими засобами охорону інтересів юридичної особи, яку він представляє. При цьому орган юридичної особи, або інший суб'єкт, який діє від її імені, не може виходити за межі наданих ним повноважень.
У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що треті особи знали чи за всіма обставинами не могли не знати про такі обмеження.
„Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.”
Для реалізації правосуб'єктності юридичної особи важливе значення має її місцезнаходження (зокрема при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням зобов'язань, у яких вона бере участь, визначення підсудності спорів тощо).
„У ЦК 1963р. місцем знаходження юридичної особи визнавалось місцезнаходження її постійно діючого органу. А місцезнаходження останнього визнавалось те місце, де розташоване приміщення, в якому працює її виконавчий орган - дирекція, правління на чолі з директором, начальником, головою тощо.”
У новому Цивiльному кодексi зазначається, що місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.
Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) на день державної реєстрації може бути місцезнаходження (місце проживання) одного із засновників або місцезнаходження за іншою адресою, що підтверджується договором оренди чи іншим відповідним договором.
У випадку зміни місцезнаходження суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний у семиденний термін з моменту постання таких змін сповістити про це органи державної реєстрації, надавши всі необхідні документи. Невиконання зазначеної вимоги у встановлений термін є підставою для звернення органу державної реєстрації до суду (господарського суду) із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. [33,ч. 4, ст. 92]
Для реалізації правосуб'єктності юридичної особи нею можуть створюватися філії та представництва.
Філії та представництва -- це територіально відокремлені структурні підрозділи юридичної особи, які створюються з метою розширення сфери діяльності юридичної особи. Філії та представництва розташовані поза місцезнаходженням юридичної особи.
Філією є такий відокремлений підрозділ, який виконує всі або частину функцій юридичної особи від її імені. Філії створюються для здійснення діяльності юридичної особи поза її місцезнаходженням. Філія має право здійснювати лише ту діяльність, яка визначається статутом (положенням) юридичної особи. Найчастіше вони створюються навчальними і науковими закладами, проте можуть створюватися і підприємствами з виробництва товарів, надання послуг, здійснення іншої підприємницької діяльності.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Найчастіше представництва створюються великими підприємствами у місцях знаходження постачальників, покупців, споживачів.
Філії і представництва не визнаються суб'єктами цивільного права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юридичної особи, частиною якої є філія чи представництво. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності, тобто від імені юридичної особи. Відповідальність за дії філій, представництв та їх посадових осіб несе юридична особа, яка утворила ці філії і представництва.
Філія і представництво, як правило, не підлягають спеціальній державній реєстрації. Суб'єкт підприємницької діяльності лише зобов'язаний повідомити про створення чи ліквідацію зазначених підрозділів за місцем своєї державної реєстрації шляхом внесення відповідних додаткових відомостей до реєстраційної картки суб'єкта підприємницької діяльності.
У свою чергу орган державної реєстрації зобов'язаний у 10-денний термін подати відомості щодо створення та ліквідації зазначених підрозділів відповідному органу державної статистики та органу державної податкової служби за місцезнаходженням цих підрозділів. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Таким чином, хоча філії і представництва і є відокремленими підрозділами юридичної особи, проте продовжують залишатися її складовими. Власною юридичною правосуб'єктністю вони не наділені.
3.1 Зміст дієздатності юридичної особи
Зміст дієздатності юридичної особи складається з трьох основних елементів:
1) правочиноздатність юридичної особи, яка може бути визначена як її здатність бути стороною правочину, у тому числі, здатність самою здійснювати правочини. Правочиноздатність юридичної особи здійснюється від її імені на підставі відповідного повноваження або органом юридичної особи, або учасником юридичної особи, або за допомогою інституту представництва. Здійснення правочиноздатності юридичної особи через її органи не є представництвом, а має вважатися діями безпосередньо самої юридичної особи. Здійснення правочиноздатності юридичної особи через її учасників слід вважати представництвом із застосуванням внаслідок цього до даних відносин [31,20 с. ]
2) здатність самостійно здійснювати цивільні права і виконувати обов'язки;
3) деліктоздатність, тобто здатність нести відповідальність за цивільні правопорушення. Той факт, що від імені юридичної особи виступають конкретні фізичні особи, не змінює самостійного характеру волі, поведінки і відповідальності юридичної особи за свої дії в цивільних правовідносинах. Вина юридичної особи є її власна вина, а не вина її органів, засновників (учасників), працівників або інших осіб.
Підставами виникнення повноваження на здійснення правочиноздатності у відносинах за участю юридичної особи можна вважати:
1) вказівки установчих документів або закону, якими передбачається право (повноваження) певного органу чи органів юридичної особи діяти в її інтересах (наприклад, визначення в статуті господарського товариства переліку та структури його органів, а також компетенцію та обсяг повноважень кожного з них). Така можливість передбачена ч. 2 ст. 92 ЦК[24] та низкою спеціальних законів;
2) членство в юридичній особі у випадках, коли можливість представництва ними інтересів юридичної особи передбачена спеціальним законом (ч. 2 ст. 92 ЦК)[24]. Такий спосіб здійснення дієздатності юридичної особи передбачається стосовно повних і командитних товариств (ч. 1 ст. 122; ч. 1 ст. 133 ЦК), довірчих товариств (ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про довірчі товариства")[24]. Слід звернути увагу, що статутом неможливо передбачити випадки, коли від імені юридичної особи діятимуть її учасники - це може бути встановлено лише у законі;
3) волевиявлення юридичної особи та її представника, відображене у договорі доручення. Узгоджене волевиявлення сторін в таких договорах має відображати не лише засади та умови взаємин між ними, але й обов'язково містить повноваження для повіреного виступати від імені та в інтересах довірителя (ч. 3 ст. 237 ЦК)[22];
4) акт уповноваженого органу юридичної особи, яким певній особі доручається (дозволяється) діяти в якості її представника (призначення на посаду, яка вимагає виконання представницьких функцій). Хоча в таких випадках, як правило, укладається договір (контракт), однак підставою виникнення повноваження є саме акт призначення на посаду, в результаті зайняття якої у того, хто її займає, виникають повноваження діяти в інтересах юридичної особи (ч. 3 ст. 237 ЦК)[22].
Органи чи інші особи, які виступають під імені юридичної особи, зобов'язані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Порушення цього обов'язку призводить до негативних наслідків у внутрішніх відносинах юридичної особи. Відповідно до ч. 4 ст. 92 ЦК, члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. Ці збитки відшкодовуються за рахунок їхнього власного майна. [31,-25с. ]
Водночас, порушення обов'язків, установлених абз. 1 ч. 3 ст. 92 ЦК[22], не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами від імені юридичної особи з третіми особами.
На думку В. Г. Ротаня, відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК[22] дієздатність юридичної особи може здійснюватись як колегіальним органом, так і одноособовим органом (особою). Якщо орган юридичної особи, що здійснює його дієздатність, є колегіальним, такою особою зазвичай визнається керівник такого колегіального органу. Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК22] слід виходити із презумпції наявності повноваження на здійснення дієздатності юридичної особи як у одноособового органу юридичної особи, так і у керівника колегіального органу юридичної особи.[8,С. 738. ]
Зазначені обмеження можуть встановлюватись: 1) безпосередньо законом. Наприклад, згідно з п. 16 ч. 3 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"[35] сільський, селищний, міський голова укладає договори від імені ради, але якщо такі договори укладені від імені ради з питань, що віднесені до виключної компетенції ради, вони підлягають затвердженню радою (п. 43 ч. 1 ст. 26 того ж Закону)[35]; 2) статутом товариства встановлено, що правочини на визначену в статуті суму, підлягають затвердженню загальними зборами учасників товариства (п. "і" частини п'ятої ст. 41; ч. 1 ст. 59 Закону "Про господарські товариства")[17]; статутом товариства можуть бути передбачені різні варіанти співвідношення повноважень наглядової ради такої юридичної особи та виконавчого органу (директора) на здійснення дієздатності юридичної особи Наприклад, директор товариства отримує право на вчинення правочинів від імені юридичної особи тільки за умови попереднього прийняття наглядовою радою рішення про вчинення відповідного правочину. Інший варіант: статутом передбачається, що директор має право без обмежень підписувати договори від імені юридичної особи, але підписаний договір при цьому вважається укладеним тільки після належного волевиявлення на укладення договору з боку наглядової ради товариства.
Якщо орган вчинив від імені юридичної особи правочин, який знаходиться за межами його повноважень, тоді можливі два варіанти подальших дій: 1) якщо такий правочин в наступному схвалюється юридичною особою, тоді він створює, змінює чи припиняє цивільні права та обов'язки для неї (при цьому схвалення не означає, що юридична особа надала повноваження на вчинення в подальшому такого правочину тій особі, яка його вчинила від її імені); 2) якщо подальшого схвалення такий правочин не отримав, очевидно, що юридична особа буде подавати позов про визнання його недійсним через недодержання однієї із вимог чинності правочину - відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК)[24].
Практика виходить з того, що стандартне формулювання в договорі "в особі директора, який діє на підставі статуту" означає обов'язок іншої сторони ознайомитись з статутом контрагента і вона вважається такою що за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження, які можуть бути передбачені в статутних документах.
Всі обмеження на здійснення дієздатності юридичної особи її органом є чинними за умови, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала або за всіма обставинами не могла не знати про встановлені обмеження. Третя особа має визнаватись такою, що знала чи за всіма обставинами не могла не знати про обмеження повноважень відповідного органу товариства, в наступних випадках: 1) коли такі обмеження встановлені законом; 2) коли відомості про такі обмеження, встановлені статутом чи засновницьким договором, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (абзац одинадцятий ч. 2 ст. 17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); 3) коли надані інші докази, які підтверджують, що третя особа під час вчинення оспорюваного або нікчемного правочину знала про обмеження, які встановлені для виконавчого органу чи наглядової ради юридичної особи на здійснення дієздатності останньої.
За місцезнаходженням юридичної особи визначається місце виконання зобов'язання (ст. 532 ЦК)[24], підсудність спорів, місце сплати податків тощо. Місцезнаходженням юридичної особи визнається місцезнаходження її органу - при цьому не вказано якого саме органу - виконавчого органу чи загальних зборів, або наглядова рада. Звичайно під органом розуміється виконавчий орган - одноособовий (директор) чи колегіальний (правління).
цьому місцезнаходженням юридичної особи може бути місцезнаходження особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Відповідно до ч. 2 ст. 92 ЦК[22] юридична особа може набувати цивільні права та обов'язки і здійснювати їх через своїх учасників.
3.2 Вiдмiннicть дієздатностi юридичної особи вiд дієздатностi фізичної особи
Правоздатність юридичної особи у порівнянні з правоздатністю і дієздатністю громадян правоздатність і дієздатність юридичної особи має свої особливості.
У громадян спочатку виникає правоздатність і лише через деякий час, при досягненні повноліття (або раніше, за умови укладення шлюбу), дієздатність. Для юридичних осіб розрив у часі при виникненні правоздатності і дієздатності неможливий. Правоздатна, але не дієздатна юридична особа не могла б не тільки виконувати цивільні права і обов'язки, а була б неспроможною й набувати їх. Правоздатність і дієздатність юридичних осіб виникає одночасно, що дає можливість законодавцеві ототожнити терміни правоздатність і дієздатність юридичної особи і говорити лише про правоздатність такої особи.
Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, - з моменту реєстрації статуту. Державна реєстрація юридичних осіб здійснюється у виконкомі місцевої ради народних депутатів чи в держадміністраціях.
Всі громадяни мають рівну правоздатність. Юридичні особи такої рівності не мають. Кожна юридична особа має правоздатність, яка визначена в її статуті або передбачена законом. Тому інколи її називають спеціальною. У рамках своєї правоздатності юридична особа може виконувати різні види діяльності, що не суперечать меті її створення і не заборонені законодавчими актами.
Державні підприємства, наприклад, володіють, користуються і розпоряджаються майном на правах повного господарського відання, а державні установи - на правах оперативного управління[29,c.562].
Як і громадянин, юридична особа може бути обмежена в правах лише у випадках і порядку, передбачених законодавчими актами. Рішення про обмеження цивільних прав може бути оскаржено в суді чи арбітражному суді.
Цивільну правоздатність юридичної особи здійснюють її органи управління. Ці органи можуть бути єдиноначальними (директор, начальник) або колегіальними (правління, загальні збори). Можливі випадки поєднання єдиноначальних і колегіальних начал управління. Найчастіше це притаманно кооперативним організаціям. Вищим органом управління кооперативом є загальні збори. Голова кооперативу здійснює керівництво поточними справами і приймає рішення з питань, не віднесених до виключної компетенції загальних зборів чи зборів уповноважених.
Керівний орган юридичної особи виражає її волю, тому його дії - це дії самої юридичної особи.
На відміну від фізичної особи, у якої дієздатність виникає з моменту, який встановлюється законом ( коментар до ст. ЗО ЦК)[24], у юридичної особи дієздатність виникає одночасно з правоздатністю. Формують та виражають волю юридичної особи органи юридичної особи, саме їх дії розглядаються як дії юридичної особи. Склад (перелік) органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. Як правило, від імені товариства діє виконавчий орган, який може бути колегіальним чи одноособовим. Наявність колегіального виконавчого органу не означає, що юридична особа діє саме через нього. У законі чи в установчих документах юридичної особи чітко встановлюється, які члени колегіального органу мають право діяти від імені юридичної особи.
У законах можуть встановлюватися випадки, коли юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Відповідно до ст.ст. 126, 136 ЦК[24] ведення справ від імені повного та командитного товариств здійснюють учасники товариств.
Стаття 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» встановлює, що довірчі операції від імені довірчого товариства здійснюють його учасники -- довірені особи.
Довірені особи особисто виконують свої обов'язки перед довірителями майна. Якщо учасником довірчого товариства виступає юридична особа, то довірчі операції від її імені здійснює представник, уповноважений цією юридичною особою. Вартість майна, яке довірена особа бере на обслуговування у довірителів майна, не повинна сумарно перевищувати частки довіреної особи в статутному фонді довірчого товариства та відповідно її особистої додаткової відповідальності. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи за кону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, які визначаються законом чи установчими документами юридичної особи. У деяких випадках в установчих документах встановлюються обмеження щодо можливості здійснення певних дій органами управління. Так, у статутах підприємницьких товариств дуже часто встановлюються види договорів, які не має права укладати керівник юридичної особи без попереднього рішення загальних зборів, чи наглядової ради, чи іншого органу управління. Але у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юрид
Цивільна дієздатність юридичних осіб курсовая работа. Государство и право.
Курсовая работа: Исламский фактор в период формирования и трансформации деятельности в США на примере арабского лобби. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат Заболевание Печени
Курсовая работа по теме Конструирование средств технологического оснащения
Реферат Бытие Общества
Дипломная работа по теме Гендерні особливості схильності до девіантної поведінки працівників органів внутрішніх справ
Эмар Собрание Сочинений 25 Томов
Сочинение На Тему Русский Лес
Курсовая работа: Проект привода цепного конвейера
Темы Рефератов По Математике 6 Класс
Сочинение На Тему Война Интересные Встречи
Курсовая работа: Технология электроконтактного нагрева заготовок
Курсовая работа по теме Проблемы и перспективы развития сельскохозяйственных культур
Контрольная Работа Рациональные Числа 8 Класс
Реферат по теме Исследование пульса, измерение артериального давления на плечевой и бедренной артериях
Реферат по теме История морского флота
Хоспис Дом Жизни Или Смерти Реферат
Отчет Практике Ооо
Рациональные Выражения Контрольная Работа
Курсовая работа по теме Расчет системы электроснабжения завода железнодорожного машиностроения
Контрольная работа: Офисные программы текстовый редактор WORD. Скачать бесплатно и без регистрации
Учет и анализ реализации продукции (работ, услуг) на предприятии (организации, фирме): состояние и совершенствование - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа
Болотные массивы - Геология, гидрология и геодезия реферат
Группы и категории должностей государственной службы - Государство и право контрольная работа