CineMood: Halloween Edition

Наближається свято Гелловіну і ви не знаєте що подивитись? Або, можливо, ви вже сьогодні починаєте святкування з друзями, однак, бракує ідей для кіноперегляду? Тоді вам пощастило наткнутись на нашу добірку!

Ми зібрали для вас 9 стрічок різних жанрів. Вони розставлені в порядку зростання жахастості, а отже кожен може знайти що йому до душі)

Цією добіркою ми відкриваємо нову рубрику "CineMood", де будемо рекомендувати тематичні стрічки до перегляду. Для кращого орієнтування, нижче наведений список фільмів та мультфільмів, які ми будемо розглядати:

• Труп нареченої (2005)
• Що ми робимо у тінях (2014)
• Війна світів Z (2013)
• Пастир (2011)
• Хижа в лісі (2011)
• Кумедні ігри (1997)
• Інші (2001)
• Зворотній відлік (2019)
• Анігіляція (2018)

Труп нареченої (2005)

Що може бути жахливішим за потойбічний світ, сповнений загадковістю? Легендарний Тім Бертон змушує вас задумуватись: справжнім кошмаром виявляються не мерці, не скелети і не труп нареченої а... сірий, несправедливий світ і життя без справжнього кохання.

Віктор Ван Дорт — син заможних торговців рибою, Вікторія Еверглот — дочка збанкрутілих дворян. Вони змушені грати весілля за розрахунком, але знаходять спільну мову і щиро закохуються. Незграбний Віктор руйнує репетицію весілля і тікає. Випадково він освічується Емілі — трупу нареченої, яка давно чекала нагоди вийти заміж і забирає чоловіка із собою в потойбіччя…

Цей мультфільм закохує в себе і є ідеальним вибором для перегляду в гелловінську ніч. Головні персонажі чарівні і кожен змушує вас вболівати за його симпатію, а фінал мультфільму забере у вас дар мови.

Варто окремо зазначити лялькову анімацію, якої зараз так мало, але саме вона додає мультфільму неповторного шарму.

Також раджу подивитись мультфільм в оригінальній озвучці заради пісень і "зіркового" складу: Джонні Депп, Гелена Бонем Картер, Емма Вотсон та інші.

Жахливо-прекрасний мультфільм назавжди залишить шрам у вашому серці і змусить вас натиснути на "повтор", щоб знову передивитись цей шедевр.

Що ми робимо у тінях (2014)

Вампіри, мабуть, є чи не найпопулярнішими серед усієї категорії нечисті. З самого дитинства ми звідусіль чуємо про вампірів: зі страшних історій, книжок, ігор, серіалів і т.д. Уся ця збірка міфів, легенд та поп-культури дають нам чітке уявлення про їхні головні слабкості. Кожен знає, що вампіри бояться сонця, часнику, розп’яття, срібла та інших атрибутів успішних мисливців на монстрів. Однак чи задумувались ви колись про страхіття побутового життя, плинності часу й нудьги, та який вплив вони мають на існування таких величних, безсмертних кровопивць? Саме цю потаєнну частину вічного життя і розкриває нам фільм “Що ми робимо у тінях”.

Стрічка поєднує в собі два класичні жанри —псевдодокументальщину (усі ці сценки з бігатнею та тремтячою камерою) та іронічну комедію (де дуже тонко висміюються головні вампірські стереотипи). Починається все з того, що група документалістів отримує дозвіл від таємного товариства на зйомку їхнього життя. Нас знайомлять з 3 головними героями-вампірами: Віаго, Владиславом та Діконом. Троє товаришів проживають разом у будинку в Новій Зеландії у передмісті Веллінгтону. На гуртожицький варіант проживання вони пішли, оскільки перспектива прожити усе життя в самотності їх не задовольняла. 

Звичайно, спільне проживання упирів плине не зовсім гладко, хтось може забути помити посуд (на 5 років!!), хтось інший заляпає улюблений диван кров’ю чергового незайманця, третій взагалі піде сперечатися з вовкулаками та повернеться увесь пропахнутий псиною, ну і тому подібні суперечки звичайних сусідів по будинку. Якщо ж захочеться відволіктись від домашніх та піти погуляти, то доведеться зіткнутися з новим рядом перешкод: єдиним місцем розваг є старий нічний клуб, а щоб одягнутися на вихід треба витратити нестерпну кількість часу, адже через відсутність відзеркалень мусиш чекати поки друзі намалюють твій портрет, ще й біснуваті новачки-вампіри весь час намагаються накликати на себе біду..(але це вже спойлери))

Підсумовуючи, можна сказати, що фільм неймовірно теплий, цікавий та по-”тайковайтітівськи” геніально смішний. За перший раз точно не вдасться вловити усі тонкі жарти та культурні пасхалки, отже насолоджуватися переглядом доведеться багато-багато разів. Тож, якщо ви не фанати жахастиків, а тематичний фільм на Гелловін подивитися хочеться, це —  ідеальний варіант.

Війна світів Z (2013)

Чим ти керуватимешся на випадок зомбі-апокаліпсису? “Ласкаво просимо до Зомбіленду” чи гайди з “Project Zomboid”. Що б ти не обрав, ти вже мрець і ти будеш ходячим залежно від того, чи пустив ти собі кулю в голову чи ні. Хоча, який сенс від цього буде, якщо людство опиниться на самому дні харчового ланцюга в найближчі дні? Самотня планета, вулицями якої ходять гнилі тіла. Залишки цивілізації, яка загадково виникла і загадково зникла, а привиди неупокоєних душ, що навіки застрягли в тілах і рухомі інстинктами, вічно бажають тільки одного — поширювати своє прокляття. 

В наш час колишній інспектор ООН Джеральд Лейн разом зі своєю сім’єю переживають спражній зомбі-апокаліпсис у Філадельфії. Мерці не просто можуть бігати, а здатні буквально знищувати все живе. Ніхто не застрахований від зарази. Ані на воді, ані в повітрі, а тим паче на землі. Джеральд вчасно рятується із захопленого епідемією міста і, виявляється, що це вже давно як пандемія. Командування США доручає йому, як колишньому детективу завдання з пошуку нульового пацієнта. Сліди перших заражень ведуть Джеральда на корейських півострів, звідки вперше радіосигналом прийшло слово “зомбі”...

Фільм не дасть занудьгувати. В асортименті постійна напруга, цікаві діалоги і загалом сюжет, достатньо логічні пояснення усьому, прекрасна акторська гра, інтригуюча “вакцина” і фінал, від якого мурашки по шкірі. Рекомендовано до перегляду тим, хто готується до хардкорного зомбі-апокаліпсису!

Пастир (2011)

Силует йде пустелею. Він не має імені. Він не має минулого. Він не має нічого. Але у нього є все. Він — втілення людських бажань і страхів нечисті, яка інстинктивно жахається блиску розарія на його поясі. Повільний зблиск меча на сонці, яке через кілька секунд зайде за горизонт, щоб залишити цей самотній силует в пітьмі… Назустріч кривавій бійні, де в бойовому трансі постать різатиме на шмаття усіх на своєму шляху, лише монотонно повторюючи молитви. Татуювання у вигляді хреста на обличчі. Пастир, з вірою в Бога і в ім’я Його, невпинно воює в пітьмі, щоб прості люди згодом могли зайти в цю темряву без страху жахливої смерті.  

Два боки барикад. Людство і вампіри — два конфліктуючі види, які споконвіку боролись за верховенство у харчовому ланцюзі. Вампіри завжди були сильнішими від людей, а люди завжди були розумнішими від вампірів. Безкінечна війна призвела до практично повного вимирання людства, поки все у свої руки не взяла таємнича теократична організація на ім’я Церква. Вона спорудила фортеці-міста по всьому світу в оточенні пустелей і заснувала зброю масового винищення - орден пастирів, спеціально натренованих людей, здатних винищувати вампірів. Пастирі змогли переломити хід війни на користь людства. Залишки вампірів були поміщені в резервації, а Церква вирішила розпустити орден. Минали десятиліття, орден пішов у забуття, але подібно пухлині, що не до кінця знищена, вампіри зализали старі рани і готові вступити в нову війну.

Жорстокість, епічні бої, загадковий злодій, цікавий кіберпанківський релігійний сетинг та оригінальний сюжет, написаний на основі корейських коміксів — от чого можна очікувати від цього фільму. На додачу непогана для 2011 року акторська гра, вдалі сюжетні повороти і прекрасно прописані герої. Рекомендовано до перегляду, якщо не маєте алергії на часник! 

Хижа в лісі (2011)

Компанія з п’яти друзів, серед яких: спортсмен Курт, його дівчина-блондинка Джулс, розумник Холден, наркоман Марті та невинна Дана, вирішили на вихідні поїхати відпочити в лісовій хатинці біля озера. 

По дорозі вони зупиняються на закинутій бензоколонці, де зустрічають страшного діда, який попереджає: місце куди вони їдуть — жахливе і взагалі всі вони помруть. Студенти, звичайно, до нього не дослухаються і доїжджають до пункту призначення. 

Хатинка досить непривітна і темна, однак вони розкладають речі, адаптуються до нового місця і починають свій відпочинок. Проте ввечері, в ході гри "правда або дія", студенти натикаються на підвал, де знаходиться купа моторошних речей. Дана бере в руки старий щоденник, який проливає світло на страшний бекграунд цієї хатинки, а також зачитує закляття яке там написано і… думаю ви здогадуєтесь що має відбуватися далі))

Звучить як досить типовий представник жанру слешер, по типу “Поворот не туди”, однак паралельно вищеописаній сюжетній лінії, нам показують секретну лабораторію, де працюють, звичайні на перший погляд, офісні працівники.

Люди в лабораторії стежать за діями студентів з безлічі камер та навіть впливають на деякі процеси. Вони можуть змінювати освітлення, температуру і підштовхувати студентів до певних дій. Відбувається реаліті шоу, однак з якою ціллю? Кому потрібне це божевілля?

Сучасні горрори передбачувані і використовують чимало сюжетних кліше. Ці канони жанру і висміює “Хижа в лісі”. Персонажі в стрічці це гіпертрофований набір стереотипів, та і зав'язка йде по всім канонам жанру. Однак в якийсь момент все перевертається догори дриґом і тоді починається найцікавіше) Фільм наповнений відсилками на інші фільми, як наприклад ”Зловісні мерці”. Якщо вам подобається подібна сатира, та загалом хочеться побачити інший погляд на жанр горору, то можу рекомендувати цей фільм до перегляду.

Кумедні ігри (1997)

Якщо Ви любите нестандартне, провокативне, але водночас глибоке кіно, вам може сподобатися фільм «Кумедні ігри» австрійського режисера Міхаеля Ханеке.

Все навмисно починається в найкращих традиціях фільмів жахів – звичайна німецька сім’я приїжджає до заміського будиночка. Досить швидко вони знайомляться з двома ввічливими молодими чоловіками. Проте перше враження не завжди правдиве, і Анна, Георг та їх син швидко це розуміють, адже згодом змушені пережити жахливу нічну пригоду, яка руйнує їхнє життя.

За допомогою майстерних прийомів, як-от невиправдання очікувань глядача, «розбиття» четвертої стіни та непередбачуваність сюжету, Міхаель Ханеке тримає глядача в постійній напрузі.  Отже, він робить сміливий виклик кіноіндустрії, що перетворила насилля на розвагу, та її глядачам, що не проти споживати та фінансувати такий продукт.

Цікаво, що спершу режисер планував знімати фільм у США спеціально для американської авдиторії, проте, через нестачу коштів був змушений знімати стрічку в Німеччині. Але у 2007 році Ханеке таки реалізував свою мрію, знявши англомовну версію фільму для Голлівуду — епіцентру індустрії, яку він критикував у своїх роботах.

Міхаелю Ханеке вдалося створити не просто ефективний трилер, а стрічку з рефлексією над проблемами індустрії, насиллям як розвагою та відповідальністю глядача. Будьте обачні: у фільмі про насилля присутнє інтенсивне насилля.

Інші (2001)

Молода родина, щойно куплений будинок... ви вже знаєте, що буде далі. Хоча ні, не знаєте. Забудьте всі упередження щодо містичних фільмів і не робіть поспішних висновків! Поворот сюжету в трилері «Інші» налякає вас до чортиків і посіє в грудях трепет, що від нього ви не зможете позбутися ще декілька днів. 

Події розгортаються на острові Джерсі, 1945 рік. Молода Ґрейс виховує двох дітей, які страждають на гіперчутливість до світла. Вони живуть у великому маєтку, тож там завжди повно прислуги... допоки одного дня вона безслідно не зникає. На їхнє місце приходять садівник, гувернантка й німа служниця, які колись працювали в цьому ж домі на старих хазяїв. Але правила нової господині більш суворі: не можна залишати двері відчиненими, голосно розмовляти, чи відкривати штори, аби не нашкодити дітям. Приходить нова прислуга, а з ними приходять містичні речі: самі зачиняються двері, саме грає фортепіано... Ґрейс переконана, що в домі привиди, але чи так це насправді? 

Ми не бачимо на екрані кров чи жорстокість, що притаманні історії, але це не віднімає страхітливої атмосфери. Фільм темний, холодний і дуже справжній, дякуючи геніальній грі акторів, зокрема Ніколь Кідман. Сюжет тримає в напрузі до останньої секунди й дає дуже неочікувану відповідь на запитання: «Як ви виженете тих, хто вже тут опинився?» 

Зворотній відлік (2019)

Споконвіку люди намагаються пізнати якомога більше речей, дійти до суті явищ, законів природи та всесвіту, зрозуміти усе можливе і неможливе. В сучасному світі майбутні батьки можуть дізнатися в який саме день народиться їх дитина, і цілком можливо, що у майбутньому лікарі зможуть передбачати також і точний час народження. 

Та як щодо смерті? Всі хоча б раз задумувались над тим, як це взагалі помирати — що відчуває людина, коли помирає природним/неприродним шляхом, від старості чи від хвороби, раптово чи очікуючи на смерть, та і коли взагалі буде для цього правильний час? На жаль, навряд чи хтось живий розкаже. 

Стосовно очікування смерті. Що буде, якщо нізвідки з'явиться застосунок, такий собі Акінатор, який передбачить вам точну дату та час вашої смерті? З одного боку, страшенно ж цікаво дізнатися результати. Та що трапиться, коли замість десятків років вам покаже всього лиш декілька днів чи навіть годин? І навіть ізолювавшись від усіх та залишившись на самоті без жодної потенційної загрози, хто може гарантувати, що Смерть до вас не прийде? 

Поки ви гадаєте, що ж робити далі, зворотній відлік на телефоні не планує зупинятись…

Анігіляція (2018)

Майже рік минув після зникнення Кейна — офіцера американського спецназу, який був у складі експедиції до загадкового місця у болотах поблизу американського узбережжя. І от він на порозі її дому. Ліна кидається йому на шию і в один момент радість повернення безвісти зниклого чоловіка обривається, коли він втрачає свідомість. Момент за моментом і він на військовій базі в оточенні сотень людей в костюмах біологічного захисту, а Ліна дізнається, що увесь цей рік він був у загадковій аномальній зоні, названою "Мерехтінням". Задля порятунку свого чоловіка, Ліна приєднується до наукової експедиції, щоб розкрити секрет "Мерехтіння" і усвідомити сутність “анігіляції”.

Фільм йде не за стандартним сценарієм з кліше “усі, крім головного героя грають роль гарматного м’яса”. Маса грамотно прописаних персонажів, де в кожного свої мотиви і причини відправки в аномальну зону. Поступове розкриття особистості головних героїв і неочікувані сюжетні повороти разом з моментами, повними незрозумілих навіть випускникам Богомольця явищ.

Ну і куди без жахастиків — від моменту з відвертим боді-хоррором через розрізання живота і виповзання з нього вугра з кишок до сліпого ведмедя-мутанта, здатного імітувати голоси інших людей. Постійна напруга, філософія та біологія. Рекомендовано для перегляду, особливо студентам ФПрН.

Автори добірки:

"Труп нареченої" — Ольга Шелудько, @olyashell27

"Що ми робимо у тінях" — Дарина Антонова, @darinantovau

"Хижа в лісі" — Олександр Дурдинець, @parz1vval

"Кумедні ігри" — Катерина Братюк, @kkkkkkkkkk17

"Інші" — Злата Цепкало, @hunithson

"Зворотній відлік" — Інна Логвиненко, @logvy_nnk

"Анігіляція", "Пастир" та "Війна світів Z" — Денис Клименко, @samum01

Редакторка добірки:

Семерникова Іуліанія, @kotragodyna

Дизайнерка обкладинки:

813