Церемоніальне поховання учасників бойових дій
Відкрите звернення до керівництва держави щодо ситуації, яка склалась з новим церемоніалом поховання учасників бойових дій.
Ми, ветерани сучасної російсько-української війни, звертаємось до Вас щодо резонансного законопроєкту Міністерства оборони України про військовий поховальний ритуал.
Ветеранське середовище уважно слідкувало за темою розробки цього ритуалу, враховуючи його важливість для сімей загиблих та загалом учасників російсько-української війни. Понад рік тому Мінвет та Український інститут національної пам’яті, на основі традицій українського війська та досвіду провідних держав – членів НАТО, розробили новий військовий поховальний ритуал. Вже у 2020 р. цей ритуал почали використовувати під час поховання українських військових, які загинули на Донбасі у боях з російськими окупантами.
Ми вітали ціль керівництва держави вшанувати військових та ветеранів сучасної війни з Російською Федерацією, очистивши Збройні Сили України від гібриду російсько-радянських традицій та запровадити питомо українські мілітарні ритуали поховання загиблих.
Однак у вересні 2020 року з відкритих джерел нам стало відомо, що процес дав суттєвий ідеологічний збій. За Вашим дорученням Міністерство оборони України розробило проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо військового поховального ритуалу».
Цей документ має офіційно запровадити військовий поховальний ритуалу та регламентувати порядок його використання. На наш подив, розроблений Міноборони законопроєкт пропонує значно розширити перелік осіб, на яких поширюється новий ритуал. Якщо представники ветеранського руху, УІНП та Мінвет наполягали, що Україна віддає військові почесті виключно українським воїнам, то Міноборони, поряд із українськими військовими, пропонує віддавати шану ще низці осіб, які мають дуже слабке відношення до захисту суверенітету України, або і не мають такого відношення взагалі. Зокрема мова про:
- Військовослужбовців, звільнених з військової служби з правом носіння військової форми одягу, ветеранам військової служби;
- Героїв Радянського Союзу;
- Героїв Соціалістичної праці;
- Повних кавалерів ордена Слави;
- Повних кавалерів орденів Трудової Слави;
- Повних кавалерів ордену «За службу Батьківщині у Збройних Силах»;
- Осіб, нагородженим чотирма і більше державними нагородами України або СРСР, чотирма і більше медалями «За відвагу», удостоєних цих державних нагород (звання) в період Другої світової війни та осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.
Таке розширення категорій викликає обурення, оскільки майже всі ці категорії не можуть мати відношення до відсічі російської агресії на сході України чи українського війська взагалі. Наприклад, «ветерани військової служби» – це термін зі статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Ця категорія охоплює і військовослужбовців колишнього Союзу РСР чи держав СНД. Таким чином ритуал можна буде використовувати до військовослужбовців ЗС РФ, що взагалі нонсенс і плювок у бік українців, що воювали за незалежність нашої держави!
Ухвалення законопроєкту Міноборони у такому варіанті призведе до того, що військовий поховальний ритуал спіткає доля державної нагородної системи. Він буде знецінений, не матиме авторитету в очах комбатантів і перетвориться на посміховисько у ситуаціях, коли високим званням Героя України посмертно відзначають воїна, який віддав життя за територіальну цілісність України, так і чиновника, як подарунок до дня народження. Адже орденоносних чиновників-«героїв», що уславили себе в боях за бюджет і державні субвенції, у нас куди більше ніж реальних героїв-комбатантів.
Наша позиція чітка: мілітарні ритуали українське військо може виконувати виключно над могилами українських воїнів. Ніяких СРСР чи тим паче СНД. Наш прапор – це не килим, яким будемо накривати кожну труну. Гімн України – це не похоронний марш, щоб грати його на кожних похоронах – це особливий і почесний привілей для українських героїв.
Військовий поховальний ритуал – це не частина профспілкового пакету, на додачу до пенсії та путівки в санаторій. Не треба пакетом включати чиновників чи друзів до всіх можливих ритуалів та церемоній. Радянські бюрократи, працьовиті керівники колгоспів і партійні функціонери нехай залишаються в документальних фільмах та зі старими медалями і грамотами. Недоречно розгортати Державний прапор України над могилами людей, які ніколи не служили в українському війську, ніколи не складали присяги на вірність народу України, а нерідко і проклинали той день, коли Україна здобула незалежність. Ніхто не бажає зневажати радянських військовослужбовців чи радянських чиновників. Однак нашим дітям жити не в СРСР, і служити не в Радянській армії.
Дайте можливість Українському війську бути військом України – зі своїми героями, традиціями та ритуалами!
Майже без надії на здоровий глузд,
Рух Ветеранів України.