Церемоніальні промови президентів США - Иностранные языки и языкознание дипломная работа

Главная

Иностранные языки и языкознание
Церемоніальні промови президентів США

Трактування дискурсу в сучасній лінгвістичній науці. Методика аналізу сучасної американської промови. Сучасні американські церемоніальні промови як різновид політичного дискурсу. Лінгвокультурні особливості сучасної американської церемоніальної промови.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дослідження політичної комунікації є актуальним напрямом сучасної лінгвістики. Політичний дискурс в різноманітних проявах, з одного боку, мобільно реагує на зміни, що відбуваються в суспільстві, відбиваючи його актуальні проблеми, з іншого боку, є транслятором традицій і цінностей того або іншого національно-лінгвокультурного співтовариства. Особливий інтерес становить передвиборний дискурс, оскільки в період проведення виборчих кампаній значно збільшується активність як самих політичних діячів, так і політологів і журналістів, що освітлюють конкретну політичну подію, що призводить до появи різноманітного матеріалу агітаційного характеру в усіх засобах масової інформації. У друкованих і електронних ЗМІ кандидатами, що балотуються, використовуються різноманітні мовні засоби, націлені на формування у виборців певної думки, що спонукає до ухвалення необхідного виборного рішення.
Політичний дискурс визначають як сукупність усіх мовленнєвих актів у політичних дискусіях, а також правил публічної політики, які оформилися згідно існуючих традицій та отримали перевірку досвідом Лінгвістичний аналіз сучасного політичного дискурсу США (90-ті роки XX століття): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.С. Фоменко; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. -- К., 1998. -- с.6. . Політичний дискурс реалізується в усній та писемній формах. До усної форми політичного дискурсу відносять публічні виступи політиків, їхні виступи на радіо, по телебаченню, інтерв'ю, прес-конференції, парламентські дебати, теле- та радіоновини. До писемної форми політичного дискурсу належать різноманітні документи - договори, протоколи, угоди, рубрики політичних новин у пресі, політичні плакати та листівки.
У політичному дискурсі соціальність мови проявляється у мовному оформленні соціально-вагомих подій та особливостях адресантно-адресатної конфігурації, коли адресатом виявляється соціум. Розвиток та функціонування сучасного американського політичного дискурсу значною мірою відбувається внаслідок впливу на нього ЗМІ. На політичний дискурс впливають позамовні фактори ідеологічного змісту - фактори свідомого впливу на мову (ідеологія, пропаганда, ідеологічне осмислення мовних одиниць, лексикон та мовлення політиків), макросоціальні (масова комунікація) та мікросоціальні фактори (феміністський рух, боротьба представників етнічних меншин за свої права) Лінгвістичний аналіз сучасного політичного дискурсу США (90-ті роки XX століття): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / О.С. Фоменко; Київ. ун-т ім. Т.Шевченка. -- К., 1998. -- с.6. .
Іміджеві характеристики політичних діячів стають центральним елементом виборів, оскільки у цьому випадку на перше місце виступає робота з масовою свідомістю. Іншими словами, імідж виступає у ролі зв'язуючого містка між політиком та його аудиторією. Він слугує відображенням як інтересів аудиторії, так і політика, й намагається поєднати ці інтереси, уникнути одностороннього тиску зверху, притаманного не лише тоталітарному, а й демократичному суспільству. В епоху телебачення, прямих трансляцій із парламентів, широкого висвітлення політичних подій у ЗМІ, при створенні іміджу обов'язково потрібно враховувати візуальний канал комунікації. Однією з характеристик, що набуває великої ваги в епоху телебачення, є зовнішність політика. Зовнішність часто пов'язують з поняттям “харизма”. Харизматичними особистостями вважали президентів Теодора Рузвельта, Двайта Ейзенхауера, Франкліна Делано Рузвельта та Джона Кеннеді. Слід зазначити, що сила харизми неможлива без мови, і насамперед це стосується політичної комунікації. Теодора Рузвельта вважають засновником так званого “риторичного президентства” (rhetoric presidency), суть якого полягає у тому, що президент виступає лідером формування громадської думки в країні.
Визначення особливостей політичного дискурсу як типу комунікативної діяльності передбачає з'ясування характеристик останнього та рівнів реалізації цього дискурсу. На наш погляд, характеристиками політичного дискурсу виступають:
-- «Я-спрямованість»: дискурс має на меті демонстрацію переваг програмних положень кандидата (партії) над програмними положеннями конкурентів;
-- спонукання : передвиборчий політичний дискурс спрямований на збільшення електоральної підтримки шляхом орієнтації виборців на сприйняття програми кандидата (партії);
-- співпричетність : у передвиборчому політичному дискурсі чітко простежується тенденція до ототожнення політиком (партією) себе з народом -- політик (партія) показує себе невід'ємною частиною народу;
-- образність : з метою демонстрації власних переваг і / або недоліків конкурентів у передвиборчому політичному дискурсі широкого використання набувають стилістично марковані одиниці;
-- «мовний мінімалізм»: визначальною характеристикою передвиборчого політичного дискурсу виступає «мовний мінімалізм» останнього, що зумовлений намаганням політиків привернути увагу виборця насамперед до головної думки висловлювання.
Отже, передвиборчий політичний дискурс - тип комунікативної діяльності, який являє собою сукупність будь-яких мовленнєвих утворень, що стосуються сфери економічного та суспільно-політичного життя країни, актуалізуються в ситуаціях ведення передвиборчої агітації та спрямовані на залучення прибічників серед виборців.
Мова публічних промов є книжково-розмовною Сагач Г.М. Риторика: Навчальний посібник. - К.: Ін Юре, 2000. - с.73-76. . З одного боку, вона - динамічна, точна, стисла (перевага надається простим, не надто поширеним реченням) і повинна обов'язково відповідати нормам літературної мови, а з іншого боку, вона - безпосередня, невимушена та емоційна. Будь-яке усне мовлення відрізняється від писемного більшим ступенем згорнутості та стислості. Ця характеристика усного мовлення зумовлена особливостями сприймання мови на слух, при якому лаконічні висловлення є запорукою розуміння предмета мовлення.
Публічна промова є особистісною, досвідчені оратори виробляють власний індивідуальний стиль, що безумовно відображає психолого-соціальне та інтелектуальне спрямування їх особистості. Науковці наголошують на монодіалогізмі текстового утворення, тобто йдеться про "/…/ наявність у ньому як монологічних, так і діалогічних ознак, в кожній з яких чітко прослідковуються і індивідуальні, і соціальні аспекти мовленнєвої творчості мовної особистості" Риторика монолога / Под ред. А.И. Варшавской. - Спб.: Химера Трейд, 2002. - с.50. .
З іншого боку, цей тип офіційного мовлення повинен мати адресата, адже націлений він саме на вплив]. Ефективність промови залежить не тільки від дій самого промовця, але й від того, що відбувається між ним і слухачами, оскільки контакт оратора і слухачів - це взаємодія особистостей, міжособистісний контакт. Таке розуміння зв'язку "оратор - слухачі" дозволяє оцінити публічну промову як діалог між оратором та слухачами в протилежність до загальнопоширеної думки про односторонність монологічного мовлення. Діалогічність ораторської промови пов'язана з рядом питань, які мають лінгвістичний аспект, що випливає з комунікативної суті ораторської промови, і логіко-психологічний аспект, пов'язаний із характером мислення особи, що виступає Кохтев Н.Н. Ораторская речь: стиль и композиция. - М.: Изд-во МГУ, 1992. - с.11. .
Установка на слухача становить в ораторській промові принципову схожість між монологом і діалогом. У монолозі, який спрямований на слухача, оратор часто звертається з репліками: ви знаєте? ви розумієте? так? зрозуміло? Ці репліки розраховані на участь слухачів та їх співпрацю з оратором у акті спілкування. Слухачі не залишаються осторонь: якщо вони не вдаються до прямих реплік констатуючого, заохочуючого, оціночного або емоційно-експресивного змісту, то навіть за умови цілковитого мовчання їх взаємодія з оратором виражається у посиленій увазі, міміці або навіть жестах. Отже, виникає двосторонній контакт із переважною мовленнєвою діяльністю однієї сторони, і ми можемо говорити про експліцитну та імпліцитну взаємодію між оратором та його аудиторією.
У першому випадку оратор вступає у відкритий діалог із слухачами, зберігаючи основну ідею й композицію монологічної промови. Імпліцитна взаємодія - це прихована форма діалогу, яка проявляється в самій структурі промови (наприклад, питання до слухачів, звертання до них тощо). Нерідко, починаючи промову з відкритого діалогу (експліцитна взаємодія), оратор переходить до прихованого діалогу (імпліцитна взаємодія). Подальший процес виступу розгортається у психологічному плані як співавторство оратора і слухачів завдяки імпліцитній взаємодії.
Під час представлення публічної промови спостерігаються різноманітні реакції аудиторії: внутрішня незгода, заперечення, схвалення, прояв емоцій. Досить суттєвим є зв'язок реплік, який відображає хід розвитку думки: повтори, перепитування, підхват, переривання, доказ, синхронізм. Активне сприйняття оратором реакції слухачів та їх реплік є надзвичайно важливим у виступі, адже це зближує ораторський монолог із діалогом і надає йому емоційної насиченості і невимушеності, сприяє кращому його розумінню.
Репліка розглядається нами як складова публічної промови, яка є проявом імпліцитного зв'язку між оратором та аудиторією, тобто виступає мовленнєвим засобом діалогізації промови. Автор наближає монолог до діалогу за допомогою специфічних синтаксичних побудов - експлікаційних моделей розширення структури репліки. Моделі зазначеного типу розподіляються на: питально-відповідну побудову репліки і псевдоінформативне перепитування, але найбільш поширеним є використання саме питально-відповідних елементів, тому що діалог є імпліцитною складовою публічної промови.
Імідж (від англ. іmage - образ) розуміємо як узагальнений портрет особистості, створюваний у суспільній свідомості на основі заяв та практичних дій особи Дорожкина Т.Н. Речевой имидж политического лидера // Социс. -1997.- №8. - С. 30-36. ; стереотипізований образ конкретного об'єкта, що існує в масовій свідомості Семенюк О. А. , Паращук В. Ю. Основи теорії мовної комунікації: навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. - К. : Ін Юре, 2009. - с.3. . Головною стратегією особистості політика, на думку Т.Романової, виступає стратегія позиціонування себе в очах аудиторії, формування свого позитивного образу оскільки людина сприймає саме образ політика в єдності його політичних, світоглядних, біографічних, зовнішніх рис Почепцов Г.Г. Информационные войны. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000, - с.179 .
В сучасній лінгвістиці не існує єдиного підходу до тлумачення комунікативного іміджу політика. Мовознавці співвідносять цей термін з мовленнєвим портретом (Т. Дорожкіна), соціально-мовленнєвим портретом (Т.Романова) і власне комунікативним іміджем (Т. Романова). На основі узагальнення різних тлумачень понять «імідж», «комунікативний імідж» визначимо комунікативний імідж як сукупність мовленнєвих стандартів поведінки (ролей), механізмів і засобів їх реалізації, що використовуються комунікантом, наділеним певним соціальним та професійним статусом, з метою формування у свідомості слухачів / співрозмовників певного узагальненого образу такої особистості.
Базовими елементами комунікативного іміджу виступають, за Т. Романовою, комунікативні ролі та стратегії. Термін «роль» є умовним поняттям; соціальна роль визначається реальною функцією особи в суспільстві, а комунікативну роль , за Й. Стерніним, слід розуміти як прийнятну для тієї чи тієї соціальної ролі комунікативну поведінку. Це конвенціональний сценарій, стандарт мовленнєвої поведінки комуніканта, отриманий ним внаслідок соціалізації та професійної діяльності Стернин И.А. Речевое воздействие как интегральная наука // Режим доступу: www.comch.ru/~pr/stemin/articles_rus.html. . Комунікативні ролі можуть не відповідати соціальній ролі мовця, їхній репертуар набагато ширший, ніж набір ролей соціальних. Вибір ролі, її зміна, вміння зіграти є однією зі складових мистецтва мовленнєвого впливу. Й.Стернін розподіляє комунікативні ролі на стандартні й ініціативні. Під стандартною роллю мовознавець розуміє «комунікативну поведінку людини, прийняту в суспільстві для певної соціальної ролі чи ситуації». Ініціативна комунікативна роль є тим образом, котрий людина свідомо формує в процесі спілкування для досягнення певної цілі Стернин И.А. Речевое воздействие как интегральная наука // Режим доступу: www.comch.ru/~pr/stemin/articles_rus.html. .
Створення іміджу в процесі спілкування є ініціативною довготривалою комунікативною роллю мовця , таким чином, під час виголошення промови чи здійсненні іншої комунікації такий комунікант намагається досягти особливої перлокутивної мети Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми. - Полтава: Довкілля-К, 2008. - с.560-561. - формування у свідомості слухачів бажаного для себе публічного образу, іміджу.
Визначальною рисою процесу комунікації в політиці є його спрямованість на адресата з метою досягнення перлокутивного ефекту -спонукати аудиторію до суспільно-політичної реакції Діденко М. О. Політичний виступ як тип тексту (на матеріалі виступів німецьких політичних діячів кінця 20 століття). Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04. - Одес. нац. ун-т ім. І.І.Мечникова, 2001. - с.4-5. . Іміджетворчі інтенції ритора, тобто, який саме образ прагне створити й підтримувати під час вербальної інтеракції комунікант, можливо реконструювати шляхом аналізу текстів промов такого мовця.
Таким чином, рольовий аналіз допомагає передбачити варіанти поведінки індивіда, що має певний соціальний статус Почепцов Г.Г. Информационные войны. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000, - с. 520. . Найефективнішою видається ситуація, коли обрані політичним діячем ролі відповідають суспільним очікуванням. Г.Почепцов подає приклад генерала Олександра Лебедя, котрий увійшов в політичний простір з роллю «батька солдат».
Сприймаючи Лебедя як генерала, батька, людина нібито потрапляє в позицію дитини і прагне довірити всі свої проблеми дорослому - генералу Лебедю Почепцов Г.Г. Информационные войны. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер, 2000, - с. 520-522. . Цим мовознавець пояснює успішність обраного образу, котрий виник в політичному середовищі в епоху потрясінь та нестабільності.
Політичний імідж в сучасних умовах стає настільки важливим чинником,що з ним обов'язково змушені рахуватися політики, які прагнуть здобути владу чи утримати її. Нова політична практика висунула відповідні вимоги перед теорією, у відповідності з якими в практичній політології виник цілий новий напрямок, що одержав назву іміджелогії.
Отже, при формуванні ефективного іміджу політика необхідно враховувати моральні цінності народу, котрі складають основу його свідомості.
Йдеться про риси лідера, які хоче бачити в них народ, та які дозволяють лідерові здійснювати свої функції, в тім числі й переконувати електорат у правильності обраного рішення. Важливість цього аспекту пов'язана ще й з тим, що в цілому світі значно зросла залежність лідера від населення.
Лідер не має можливості реалізовувати свою політику, не спираючись на широку підтримку народу.
В демократичному суспільстві політики повинні постійно підтверджувати легітимність свого перебування на високих посадах. Інакше кажучи, їм постійно, або, принаймні, у передвиборчий період, доводиться переконувати громадськість у тому, що вони гідні її репрезентувати.
Суть і специфіка публічної промови, основні етапи її підготовки. Розмовний характер публічного мовлення. Методи викладу промови: дедуктивний, індуктивний, аналогійний, стадійний, концентричний. Дикційна нормативність - важливий компонент культури мови. реферат [31,0 K], добавлен 05.04.2011
Поняття дискурсу в сучасній лінгвістиці. Характерні риси і відмінності офіційного й неофіційного дискурсу. Характерні й прагматичні особливості адресованості в офіційному дискурсі. Особливості дискурсу у сучасній мовознавчій науці, його мовні відмінності. курсовая работа [37,5 K], добавлен 26.10.2015
Політичний дискурс у сучасній лінгвістиці, характер новоутворень у ньому. Комунікативний і прагматичний аспект перекладу текстів політичного дискурсу. Складності під час перекладу рекламного дискурсу на українську мову і намітити шляхи їх усунення. курсовая работа [52,5 K], добавлен 19.10.2015
Дискурсивна парадигма сучасної лінгвістики, об’єкт та предмет дослідження, актуальні питання дискурсології. Політична промова як жанр політичного дискурсу. Аналіз засобів вираження адресата на морфологічному, семантичному та прагматичному рівнях. курсовая работа [85,0 K], добавлен 25.10.2011
Аналіз відмінностей англо- і україномовного політичних дискурсів, зумовлених впливом екстралінгвістичних чинників. Особливості передачі лінгвокультурологічно-маркованих мовних одиниць у тексті трансляції. Відтворення ідіостилю мовця під час перекладу. курсовая работа [96,1 K], добавлен 09.04.2011
Поняття і роль ділової мови та ораторського мистецтва в житті сучасних людей. Ознайомлення з правильністю підготовки до виступу: етапи підготовки промови, оформлення текстового матеріалу, дихання під час мовлення. Формування образу ділового оратора. реферат [47,2 K], добавлен 12.10.2012
Характеристика основних законів публічного виступу - комплексу знань, умінь і навичок оратора щодо підготовки і проголошення переконливої промови. Сутність тактики оратора - сукупності способів і засобів реалізації стратегії, розгортання й доведення тези. контрольная работа [33,8 K], добавлен 23.08.2010
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .

© 2000 — 2021



Церемоніальні промови президентів США дипломная работа. Иностранные языки и языкознание.
Сочинение Красота Зимнего Дня
Курсовая работа по теме Анализ и оценка финансово-хозяйственной деятельности АО 'БМК' на основе бухгалтерской отчетности
Курсовая работа по теме Стилистический анализ книги С.П. Жихарева "Записки современника"
Доклад по теме Личность и общество: воспитательный потенциал образования
Отпор Шведским И Немецким Рыцарем Невский Реферат
Реферат На Тему История Атомистических Учений
Реферат На Тему Правление Ивана Грозного (1530-1584)
Реферат Недопустимые Доказательства
Структура Допускного Сочинения
План Подготовки Курсовой Работы
Сочинение по теме Економічна оцінка ефективності інвестування в людський капітал
Курсовая работа по теме The decision-making process of individuals in a competitive environment under risk and uncertainty
Определение права
Дипломная работа по теме Влияние изменения цены сырой нефти марки Brent на рыночные котировки нефтяных компаний России
Курсовая работа по теме Разработка АРМ 'Склад магазина 'Дхарма'
Реферат На Тему Достопримечательность Лондона
Курсовая работа по теме Проектирование станочного приспособления для фрезерования шпоночного паза
Курсовая работа по теме Правовое положение кредитных организаций в Российской Федерации и зарубежных странах
Мини Сочинение Материнская Любовь 4 Класс
Реферат: Достоевский Ф.М. Смерть Мармеладова «Преступление и наказание». Скачать бесплатно и без регистрации
Синтаксичні особливості прози Оксани Забужко - Иностранные языки и языкознание курсовая работа
Специальные условия перевозки опасных грузов отдельных классов - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Организация бухгалтерского учёта на предприятии - Бухгалтерский учет и аудит отчет по практике