Цензура та тиранія: реалії Заходу нашого часу

Вітчизняні ліберали постійно ставлять Захід нам у приклад, мовляв саме там існує справжня свобода слова, справжня свобода думки і повага до людини. Українці радо вірять цьому та вітають усі кроки, які б підводили нас до зближенням із Заходом, у першу чергу - із Європейським Союзом.

А тепер уявіть собі, що ви живете у світі, де декілька людей із Силіконової долини та кількох найбільших європейських компаній контролюють те, про що ви говорите, з ким ви спілкуєтеся, кого ви підтримуєте, чи можете ви користуватися фінансами, купувати певні продукти і чи можете ви запускати свій власний бізнес. 

Такі думки викликають не надто приємні почуття, чи не так ?

Біда лиш в тому, що в середовищі західного суспільства вже давно панує корпоративна деспотія. Найяскравіше це проявляється в, як не дивно, батьківщині свободи й демократії: США. 

Яскравим прикладом тотальної цензури і змови між лівими політичними угрупуваннями та корпораціями, стали масові заборони відомого американсього журналіста Алекса Джонса та його новинного проекту InfoWars. Можна по-різному відноситися до постаті Джонса, але саме його медійний проект є найбільшим незалежним ЗМІ у США. 

Компанії Apple, Apple App Store, YouTube, Facebook, Twitter, Spotify, LinkedIn, Vimeo, Mailchimp і навіть Pinterest вводили різні санкції з метою блокування роботи Алекса Джонса та медійної групи InfoWars. Масове цензурування лобіювалося і підтримувалося медійними монстрами на кшталт CNN, котре належить до медіаконгломерату Turner Broadcasting System, яке у свою чергу напряму пов'язане із американськими демократами.

Серед багатьох інших діячів консервативного і націоналістичного табору, які потрапили під санкції, можна виділити журналіста та ключову фігуру американо-канадського медіа Conservative Review, відомий британський націоналіст Томмі Робінсон, консультанта республіканців Р.C. Максвелла, колишнього радника президента Ніксона, Роберта Стоуна та десятки інших.

Платформи соціальних мереж та їх союзники в рамках демократичного корпоративного медіа-комплексу унеможливлюють публічі висловлювання, які можуть їм не сподобатися. Демократи пішли настільки далеко, що вигадають неіснуючі змови, розповідають що борються із впливом на вибори й думку суспільства Сполучених Штатів, яке чиниться на них "зі сторони". Та насправді всі прекрасно розуміють, що медіакоропорації банально влаштовують цензуру, контролюючи все висловлене онлайн. І це не просто слова.

Окрім цензури використовуються й інші методи впливу, зокрема фінансові. Наочним прикладом є історія Річарда Спенсера, головного провідника американських альт-райтів. Зокрема під тиском Mastercard та лівого Південного центру правового захисту бідноти, сайт онлайн пожертвувань Patreon відмінив його підтримку, після чого рахунки Спенсера були заблоковані на PayPal i Stripe. 

Все це відбувалося на початку 2018, а сьогодні дедеалі частіше застосовується проти лідерів американських республіканців та європейських націоналістів. Страждають не лише люди, а й медіакомпанії та громадські організації. І завдяки заборонам на платформах соціальних мереж, вони також не можуть мобілізувати своїх прихильників в Інтернеті. Це є безпрецедентним втручанням у вибори, після якого стає смішно слухати історії американських лівих про те, що подібні речі вводяться для того, щоб унеможливити втручання у вибори російських, китайських чи північнокорейських хакерів. Представники Electronic Frontier Foundation (EFF), організації, що спеціалізується на захисті громадянських прав в галузі цифрового права, виступили із заявою, у якій засудили подібні вчинки банків, нагадавши, що їхнім завданням є прийом і обрабка платежів, а не перебирання на себе ролі інтернет-цензорів.

Тим не менш, історія на цьому не закінчилася. Опираючись на істерію лівих після стрілянини у школі міста Санта-Фе, Банк Америки та Citigroup почали безпрецедентний наступ на магазини зброї та Другу поправку Конституції США, яка гарантує громадянам право на вільне володіння зброєю. Зокрема, ці банки оголосили, що розірвуть відносини із стрілецькими магазинами, які не підтримали пропозиції лівих щодо контролю над стрілецькою зброєю. Все це призвело до кризи Національної стрілецької асоціації, некомерційної організації, яка об'єднує прихильників права громадян на зберігання і носіння вогнепальної зброї. 

"Якщо Національна стрілецька асоціація не зможе збирати пожертвування від своїх членів, захистити наявні йому активи, застосовувати свої кошти для покриття медіа-покупок та інших витрат, ми не зможемо існувати як неприбуткова організація і будемо згортати свою адвокаційну місію", - заявив прес-секретар асоціації. 

Цей корпоративний переворот дає нам розуміння того, в якій глибокій кризі наразі перебуває західне суспільство. На фоні майбутніх виборів до американського сенату, а також явної переваги правих на виборах до Європейського парламенту, тиск із боку міжнародних корпорацій, які афільовані із лівими рухами лише посилюватиметься. Навряд чи глобалісти раптово зміняться та перейдуть на позиції захисту свободи слова і думки. Навіть якби вони хотіли це зробити - вони обов'язково опиняться під тиском з боку політиків, ЗМІ, активістів, комерційних партнерів та власних працівників. Хоча власники, здебільшого, одні й ті ж. А отже, на нас чекають важкі часи боротьби у повному оточенні.