Чому ЛГБТ-спільнота та інші організації цього ідейного вектору є по суті вираженням Сатани та відповідно антиукраїнських настроїв? Частина третя. Висновок.

По класиці, перед тим, як читати цю частину — пропоную детально ознайомитись з першою та другою.

Час завершити обгрунтовану думку та вивести остаточний висновок щодо сутності вищезгаданих речей.
Тепер , коли все ясно, питань щодо спорідненості нечисті більше немає, можна забити останній цвях у труну міфу про невинність збоченців та культурних диверсантів усіх мастей.
Вони — служать Сатані вірою та правдою!

9.Маркс, Сатана та небезвідома епотажна «сексуальна свобода».

І це дійсно так, — Радянська Росія була разом з іншими країнами, яким у свою не пощастило бути захопленими більшовиками, першим в історії полігоном для реалізації постулатів сексуальної революції, задовго ще до неї на Заході.
Але так само навіть в Вікіпедії, (яка зазвичай такі речі не показує,) навіть там прямим текстом згадано, що марксисти/комуністичні партії/ рухи одними з перших ініціювали надання прав ЛГБТ!

Чи варто нагадувати, які багатомільйонні жертви, які багатолітні страждання принесла радяніська влада українцям?!

І не дивлячись на те, що Сталін на певний час скасував ці реформи суто в інтересах системи, що розчарувало інших ідейних (нео-) марксистів, потім СРСР таки частково повернувся до курсу держави масових дітовбивств , 8 Березня і Сатани.

Також послідовники Франкфуртської школи закликали вчинити соціальну революцію, як і марксисти старого покоління. На думку перших, класичним марксистам це не вдалося, тому, що традиційні цінності, культурна спадщина, держави і релігія завадили усім робочим об'єднатис.

Знов невеличке уточнення стосовно останнього в Росії усіх часів:

Російська імперія, розвиваючи контакти із Західною Європою, теж заразилася цією модою. Найвідомішим з російських сатаністів був Георгій Гюрджієв, якого прозвали "пророком Вельзевула". За допомогою самого монарха, Миколи II, Гюрджієв відкрив Інститут гармонійного розвитку людини спочатку в Петербурзі, а потім у Парижі. На оргіях, що нейтрально називалися "вечірні сесії", випивалося багато алкоголю, який Гюрджієв вважав "необхідним для роботи шлунка".

У 1910 р. у Петербурзі була відкрита сатанинська ложа "Люцифер", до складу якої ввійшли деякі російські інтелігенти, захоплені декадансом. Серед членів цієї ложі зустрічаємо імена най відоміших письменників і поетів "Срібного віку" В’яч. Іванова, В. Брюсова, О. Блока, А. Білого.

У СРСР найбільш ранні сатаністські групи з’явилися на початку 70-х р. у Москві, Ленінграді й Одесі, але вони були нечисленні. Поступово сатанізм поширився на всі великі міста колишнього СРСР. Великі сатаністські групи стали виникати в СРСР уже на початку 1980-х рр. Свого роду мода на сатанізм у певних колах неформального молодіжного середовища з’явилася під час перебудови. Кількість таких груп продовжує зростати й донині.

Маркс і Сатана.
Більше, ніж войовничий атеїзм.

Увесь наступний матеріал окрім цитат з Маніфесту взято з книги Річарда Вурмбрандта — «Маркс і Сатана».
Книга містить доволі переконливі докази, які й буде наведено нижче.

Так само чи варто мені нагадувати, що Маніфест комуністичної партії також закликає до знищення нації, держави, сім'ї, релігії, приватної власності?!

«Життьові умови старого суспільства вже знищені в життьових
умовах пролетаріату. Пролетар не має власності; його відносини до
жінки й дітей вже не мають нічого спільного з буржуазними
сімейними відносинам»; сучасна промислова праця, сучасне
поневолення в ярмі капіталу, однакове як в Анґлії, так і у Франції, як в
Америці, так і в Німеччині, стерло з нього всякий національний
характер. Закони, мораль, реліґія — все це для нього не більше, як буржуазні передсуди, за кожним з яких ховаються певні буржуазні
інтереси.»

«Робітники не мають батьківщини. В них не можна відняти того,
чого в них немає. Тому що пролетаріат насамперед мусить завоювати
собі політичне панування, підвищитися до становища національного
класу, сам сконституюватись як нація, він сам поки ще національний,
хоч і зовсім не в буржуазному розумінні.
Національна відособленість і протилежності народів зникають все
більше й більше вже з розвитком буржуазії, свободою торгівлі,
світовим ринком, одноманітністю промислового виробництва і
відповідних до нього життьових умов.
Панування пролетаріату ще більше прискорить їх зникнення.
Об’єднана діяльність, принаймні цивілізованих країн, є одна з перших
умов його визволення.
В тій мірі, в якій буде знищена експлуатація одного індивіда
другим, буде знищена і експлуатація однієї нації другою.
Разом із протилежністю класів всередині нації відпаде і вороже
ставлення націй одної до одної.»

У своєму вірші «Заклинання впав у відчай» він пише: «Я прагну помститися Тому, Хто править згори».

Karl Marx, Des Verzweiflenden Gebet. Berlin: Dietz — Verlag, 1947 p.30

Це ще раз показує, що він був переконаний у існуванні Того, Хто керує зверху, однак повстав проти Нього.Проте залишається незрозумілим, чим, на думку Маркса, не догодив йому Той, Хто згори. Маркс належав до заможної родини. У дитинстві він не голодував, як багато його однокласників. Він жив набагато краще, ніж багато його однокурсників. Що породило таку шалену ненависть до Бога? Особистий мотив залишається невідомим. А можливо, ця заява Карла Маркса була рупором виключно чужих переконань?

Маркс пише для початку зі своєї позиції реалізації комуністичного ідеалу:

«Скасування релігії як ілюзорного щастя людей є вимогою їхнього справжнього щастя. Спонукати їх відмовитися від своїх ілюзій щодо свого стану означає спонукати їх відмовитися від стану, який вимагає ілюзій. Таким чином, критика релігії в її зародковому стані є критикою тієї сльози, в якій релігія є ореолом!»

Karl Marx und Friedrich Engels zur Kritik der Hegelschen Rechtsphilosophie. 1, p.607-608.

У віці, коли більшість молодих людей плекали прекрасні мрії робити добро іншим, створювати собі кар'єру і служити вітчизні, молодий Маркс раптом написав такі рядки:
«Отже, Бог вирвав у мене все моє
У проклятті і муках долі
Всі Його світи безповоротно зникли!
Мені нічого не залишається, крім помсти!
Високо піднесу престол Свій,
Його верхівка буде холодною і жахливою.
Його основа - забобонне тремтіння,
Церемоніймейстер - це сама чорна агонія.
Хто буде дивитися здоровим оком,
Він відвернеться, смертельно блідий і заціпенілий,
захоплені сліпою і холодною смертністю,
Нехай його радість готує його могилу»

Karl Marx, Des Verzweiflenden Gebet. Berlin: Dietz — Verlag, 1947 p.30-31.

Слова «високо підніму престол Свій» і визнання того, що тільки страх і страждання пойдуть від того, хто сидить на цьому престолі, нагадують горді хвастощі Люцифера: «Я піднесу на небо, Я підніму Свій престол над зірками Божими» (Ісаї 14:13)

Маркс мріяв зруйнувати створений Богом світ. В іншому
У вірші він писав:

«З презирством рука, одягнена в обладунки
Я грюкну світові по обличчю,
І я побачу уламки цього гігантського карлика,
Чиє падіння не вгамує мого запалу.
Богоподібний, я зможу ходити
Переможно над руїнами зруйнованого Королівства.
Кожне моє слово - пекло й розбрат,
І я уподібнбсь Творцеві.»

Цитовано за :«Deutsche Tagespost» 31.12.1982

Мабуть, не випадково навіть Бакунін, який якийсь час був одним з найближчих друзів Маркса, писав:
«Маркс любить свою персону набагато більше, ніж своїх друзів та своїх апостолів, і ніяка дружба з ним не витримає ані найлегшої травми його марнославству...Маркс ніколи не пробачить нікому особистої неповаги: треба його любити, обожнювати, щоб бути ним улюбленим. Або принаймні боятися його, щоб терпіти від нього; він любить оточувати себе раболепствующими, прислужниками, підлабузниками »

Чому ж Маркс жадав саме такого престолу?
Відповідь на це питання можна знайти у маловідомій драмі, яку він також написав у студентські роки. Вона називається "Oуланем".

Характерно також, що "Оуланем" - це інверсія, спотворення святого імені, анаграма Еммануїла, біблійного імені Ісуса, що на івриті означає "Бог з нами". Подібне спотворення імен дуже характерне для чорної магії!

Ми зможемо зрозуміти драму «Оуланем» лише у світлі дивного визнання, зробленого Марксом у вірші під назвою «Скрипаль», пізніше приниженому і ним самим, і його послідовниками:
«Пекельні випари піднімаються і наповнюють мій мозок,
Поки не збожеволію, і моє серце докорінно не зміниться.
Бачиш цей меч?
Князь темряви Продав його мені»

Karl Marx, Spielmann p.57-58

Ці рядки набувають особливого значення, якщо мати на увазі, що в ритуалах вищої посвяти в сатанинський культ кандидату продається зачарований меч, що гарантує йому успіх. Він платить за нього, підписуючи кров'ю, взятою із зап'ястей, — це заповіт про те, що після смерті його душа належатиме дияволові!

А тепер цитата із самої драми «Оуланем»: «Бо він відбиває час і дає знаки.
Все сильніше і сміливіше граю танець смерті.
І вони також: Оуланем, Оуланем. Це ім'я звучить як смерть,
Звучить, доки не замре в жалюгідних корчах.»

Karl Marx, Oulanem p. 60

«І все ж таки тебе, уособлене людство, Силою моїх могутніх рук
Я можу схопити і розчавити з лютою силою,
Коли безодня сяє переді мною і тобою в темряві,
Ти провалишся в неї, і я піду за тобою, Сміючись і шепочучи на вухо:
«Спускайся зі мною, мій друже!»…!»

Karl Marx, Oulanem p.63

У Біблії, яку Маркс вивчав у старших класах школи і яку добре знав у зрілі роки, написано, що диявол буде зв'язаний ангелом і кинутий у прірву (грец. abyssos; див. Книгу Одкровення 20:1-3). Маркс бажає потягнути в цю прірву, призначену для диявола та його ангелів, все людство!
Хто у цій драмі говорить устами Маркса? Чи не дивно очікувати, щоб молода людина мріяла про те, як людство провалиться у прірву («тьму зовнішню», як її називає Біблія), і як він сам, сміючись, піде за тими, кого втягнув у зневіру? Ніде у світі не культивується подібний ідеал, окрім як у ритуалах посвяти у вищі кола ієрархії секти сатаністів!

Коли в драмі приходить час смерті Оуланема, ось його слова:
«Загинув, загинув.
Мій час минув.
Годинник зупинився, мізерна будова впала.
Скоро я притисну вічність до моїх грудей і диким криком Вимовлю прокляття всьому людству ... »

Karl Marx, Oulanem p.68

Маркс любив слова Мефістофеля з «Фауста»: «Все існуюче гідне знищення». Все, включаючи пролетаріат та товаришів по боротьбі!
Маркс цитує ці слова у творі «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта»(нижче...)
У «Фаусті» Сатана описується як дух всезаперечення. Це відповідає мисленню Маркса. Він пише про «нещадну критику всього існуючого», «боротьбу проти ситуації, що склалася в Німеччині», «безжальну критику всього». І «перший обов'язок друку(видання), — за його словами, — у тому, щоб підірвати всі основи існуючого політичного устрою».

Karl Marx, Louis Bonaparte//Marx, Karl and Engels, Friedrich. Werke. Berlin: Dietz — Verlag, 1974. p. 344; p. 380; p. 190; p. 234

Маркс називає себе «найзатятішим ненависником всього позитивного»! Члени секти сатаністів – не матеріалісти. Вони вірять у вічне життя. Оуланем, особистість, вустами якої говорить Маркс, не заперечує існування потойбіччя і вічного життя. Він визнає її, проте виключно як життя, найвищою мірою сповнене ненависті. Слід зазначити, що "вічність" для демонів означає "муки".
Тому біси і дорікали Ісусу: «…що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? прийшов Ти сюди передчасно мучити нас» (Євангеліє від Матфея 8:29).

Аналогічне розуміння вічності і в Маркса: «А вічність!
То чи не вічний біль, Таємнича смерть, Шедевр, що створено на ганьбу нам,
А ми — блазні тільки заводні,
Хід часу кривлянням відзначаємо, Живемо, щоб щось трапилося у світі,
І гинемо - треба, щоб щось гинуло! »

Karl Marx, Oulanem

Ось тут ми починаємо здогадуватись, що сталося з молодим Марксом. Він мав християнські переконання, проте не жив згідно до них. Його листування з батьком свідчить про витрачання ним великих грошових сум на розваги та про безперервні сварки з батьками, через це і з інших причин.
Таким чином, він, радше за все, потрапив у мережі особливо таємної секти сатаністів і пройшов обряд ініціації...

Сатана, що його послідовники бачать під час оргій у галюцинаціях говорить їх вкстами. Тому і Карл Маркс є лише рупором Сатани, коли у своєму вірші «Заклинання впав у відчай» проголошує: «Я прагну помститися Тому, Хто править згори»!
Звернемося ж до кінця драми «Оуланем»: «Бути потрібно тим, чого світи не знають, І перемагати їхній біль і скорботу німу Гігантською могутністю душі, що страждає.
Коли б всепоглинаюча безодня Поза їх знайшов - я кинувся б до неї,
Світ журячись між нею і мною,
Він розвалився б від моїх прокльонів,
Я обійняв би глухе буття,
Воно в моїх загинуло б обіймах І занурилося б навіки в ніщо;
Зникнути і не бути — ось життя було б!
А так — у потоці вічності нестись,
Гімн горя співати творцеві, горя соромом,
З прокляттям гордим в онімілім серці?»

Karl Marx, Oulanem

Ймовірно, Маркс також черпав натхнення у словах Маркіза де Сада(!):

«Я ненавиджу природу, я хотів би розколоти цю планету, порушити хід її орбіти, зупинити зоряні системи, скинути земну кулю в космос. Руйнувати природу, захищати все, що завдає їй шкоди, — одним словом, мені хочеться хулити її моїми справами…Я хотів би засмутити її плани, перегородити їй шлях, зупинити рух світил, струси планети, що плавають у космічних просторах, знищити все, що служить природі, і сприяти всьому, що їй шкодить, коротше кажучи, образити природу в її створіннях. ми змогли б взяти штурмом Сонце, відібрати його у Всесвіту або скористатися ним і влаштувати світову пожежу. Ось це були б злочини...»

І Де Сад і Маркс пропагують подібні ідеї!
Люди доброї волі і ті, хто надихається Богом, намагаються служити своїм ближнім, випускаючи книги, що розширюють їх знання, стверджують їх високоморальні погляди, розвивають їхні релігійні почуття, вони поважають Природу як створений Богом світ.

Маркс в останньому вірші знов пропонує і по-справжньому бажає зруйнувати його, привести в невимовний, не придатний до жодного людського опису хаос.

Сатана — єдина сутність, істота, що жадає приносити людству лиш шкоду своїх обраних слуг(сподвижників)!

І наскільки відомо — Маркс — єдиний автор, який подає свої твори як «помет» чи «свинськими книгами».

Marx, Karl and Engels, Friedrich. Werke. Berlin: Dietz — Verlag, 1974. p. 359.

Він спеціально підкладає усюди своєму читачеві гидоту. Тому не дивно, що його учні, румунські комуністи та уряд Мозамбік, змушували своїх в'язнів їсти екскременти та пити сечу.

Paul Goma, Piteshti

У драмі «Оуланем» Маркс фактично робить те саме, що і він: піддає все людство одвічному й всебічному прокляттю!

«Оуланем», ймовірно, єдина у світі драма, в якій усі дійові особи впевнені у своїй порочності та хизуються нею.
У цій драмі немає білого та чорного, немає Клавдії та Офелії, Його та Дездемони. У ній усі слуги темряви, усі демонструють риси характеру Мефістофеля. Усі демонічні, порочні та приречені на загибель!

Такі обгрунтовані самим особистим світоглядом Маркса(якого прийшли поховати лише декілька людей, що ге дивно), можна наводити ще годинами і не закінчити, але цього на даний момент буде достатньо. Маркс лише прикривався загальним добробутом для людства, на ділі для побудови такого суспільства треба було б усе знищити, геть усе, навіть інститут сім'ї, що нам Бог заповідав через пророків, святих та мучеників своїх.
В падшого ангела сьогодні багато зброї — у нас багато роботи по її ліквідації, треба помогти Богові перемогти, наскільки це, в рамках сил свідомих смертних, можливо.

10.І наостанок...

Усе вищеперераховане, власне, ще раз пояснює, чому сексуальні девіанти та світова соціалістична і сексуальна революція дуже добре пов'язані, чому марксисти(ультраліві/лівоутопічні політичні сили) для поступового руйнування й розкладу суспільства дуже давно використовують у якості однієї з меншин та в якості ар'єргарду антиприродних установок саме сексуальні фальшиві меншини, а вже потім чужорідні нерозчинні етнічні елементи, жінок тощо.

Це нормально не було реалізовано в класичних марксистів(старих ленінських більшовиків), бо уже було здійснено ряд неочікуваних і незапланованих ними історичних поворотів(як приміром Сталін), які зіпсували недостатньо підготовлений фундамент для змін так само через власне користолюбство та прагнення абсолютної влади(саме цей порок буває складно передбачити), тому уже неомарксисти змінили стратегію на куди більш маніпулятивну й приховану, апелюючи до загальнолюдських цінностей, немов ті фарисеї, інтегрувавшись в таке саме антихристиянське і меркантильне та секуляризоване ліберальне капіталістичне суспільство, адже Сатані буде таким чином через найгірші людські якості(головні слабкості людини, бо вона далеко не ідеальна істота, та гедонізм) набагато легше керувати суспільством, через спокуси поневолити.

Усі вони так само ненавидять народи, бо нова космополітична людина/пролетар/вільний від органічних уз індивід відкритого суспільства не має Віри та Батьківщини, в тому числі й українську націю не переносять, як ненавидів українців радянський союз, як потаємно ненавидить ряд сучасних громадських організацій, що прагнуть здаватися патріотами, підносячи як зло традиційні цінності, та відповідно, — слово Боже!
Класичне лицемірство та підміна понять з їх боку, адже як ми знаємо — «немає і не буде більше нічого нового під сонцем», книжники та еталонні лицеміри теж до цього відносяться, не нова форма поведінки.

— А чому саме, збоченці нас ненавидять?
— Бо знають , що попри все Православ'я зіграло велику роль у становленні Українства, відповідно не люблять його, бо воно протилежне їх сатанинським по своїй природі антипринципам, відповідно вони зневажають великий пласт української цивілізації, відповідно один з їх стовпів, відповідно і її саму, як хочуть позбутися її дійсної історії.

11. Остаточний Божий вирок висновок.

Таким чином райдужні мультисодоміти під прапором усіх мастей собі подібних та усі інші, споріднені з ними з ними рухи, що мають марксистську(утопічну соціалістичну/егалітаристську) природу, прикриваючись такими ззовні шляхетними для постмодернізму і його прикметників поняттями як Права людини і Соціальна справедливість, свідомо захищають глибоко антиприродну утопічну вкрай руйнівну нісенітницю, що суперечить самій людській суті і є лише фасадом для їх ницих бажань (як приміром така сама жага до влади, яка є важливою рисою самого Люцифера, а абстрактне і фанатичне прагнення до свободи й ідеально суспільства породжує ще більш кровожерливий мотив і страшнішу тиранію, адже побудова такого суспільства вимагала б тотального контролю!!!), використовуючи для цього об'єктивно антинаукові практики та так само Науку, що до речі вивчає природні закономірності,(що мають божественну суть і походження та закладені Всевишнім в нації/людину як вид/в організованих живих істот незалежно від їх приналежності чи неприналежності до Християнства,) в аморальних та упереджених до адекватного стану речей політичних цілях(на шкоду людству, яке як і саму Природу в нормальному стані вони не переносять!), бо ненавидять вони, усі подібні до Маркса поборники цілковитої рівності/рівних прав, цей самий нормальний плин речей у Всесвіті, бо зневажають природні установки і вважають їх перепоною попираючи Боже слово так само , як попирають розп'яття Христове та наругу над ним здійснюють Сатаністи під час своїх богомерзенних обрядів чорної меси.