Чим гірше, тим краще

дивна країна у нас! є співуча мова та ґрунт для створення якісного римованого контента, але це чомусь погано та повільно працює! от, наприклад, взяти хіп-хоп тусовку. 

читачі з інших держав можуть не знати. тут реп розділяється на дві складових - український та українською. перший може бути будь-якою мовою, другий виключно рідною та державною. 

до речі, вона посідає друге місце по звучанню після італійської. за нею одразу стоїть французька. звісно, цікавий контент є. його мало, його можуть створювати далеко не репери та МС, а, наприклад, літератори. 

але все ж такі іноді, рідко, можна почути те, що чіпляє. на заході от є Глава 94 та Ціна Ритму. з першими ситуація двояка, бо один МС почав робити синті-поп проєкт. раптом в нас може з'явитися другий Скрябін... хоча поки він ще й читає. 

нещодавно гурт зробив проект ЗВУКОВУХА з живими музикантами. і ось там вони нормально навалюють про гостре та соціальне. у свій час багато хто з'їв собаку на схожій музиці, а тоді були свої Dog Eat Dog та Biohazard. 

хоча, для кожного часу має бути свій протест з речитативом та дісторшном. наприкінці десятих він виглядає так, як у Стука та Гоні (учасники Глави 94). 

є ще трошки цікавих експериментів від другої конгломерації. учасник цієї важливої хіп-хоп команди з заходу Аппекс випустив нещодавно сольник складом на сім треків. реліз має назву "Служи собі" та зроблений разом з Wootabi, бітмейкером з Рівного.

сам виконавець пише, що це progressive rap, а композитор до цього явища навалює старий та милий хаус. місцями там такі 1990-і, що сльози на очі навертаються. тобто, не дарма оце все колись було. хоча, далеко не факт, що саме цей реліз мовою достукається до мозку та смаку мас.

в плані хапу зараз панує рівна бочка. вона доволі часто підриває авторитет інших поламаних ритмів та опановує танцзали свідомості слухачів. в Аппекса важче - він торкається леза суспільства, а це ж не зовсім розваги.

у цього виконавця сумна іронія. хоча, вона є в багатьох українців, бо було б важко усвідомлювати тонкощі соціуму, в якому живеш. головне, крім старого-доброго саунду в релізі це те, що в ньому не має претензії. патетика та образа на щось ефемерне відсутні.

до речі, сам виконавець каже, що писав спочатку інший альбом. і це чути. бо спочатку на його відеоканалі з'явилася пара кліпів, в яких він читає під дуб-техно (чому б ще цей текст з'явився тут на каналі?). композитор там інший - Ігор Ропан і присутній техно біт.

цікаво послухати повне полотно з цим музикантом. бо там реально є концепція на довгограй та однаковий підхід до пісень. ось там як раз Аппекс розповідає, про чим гірше, тим краще. і ось цим виконавець торкається тої самої сторони людської натури робити собі навмисно погано.

до речі, у такого жанру всі шанси стати чимось на кшталт французького хапу є! не вистачає гостросоціяльщини, проте вистачає пафосу та відчуття своєї нікчемної важливості у суспільстві, якому по цимбалах. 

ні, ніяких закликів виховувати смак сучасного слухача не буде. навпаки, хай кожне робить те, що вважає важливим. в першу чергу для себе. і тоді залишаться тільки гідні.

бо поки хіп-хоп українською нагадує уробороса. при чому у цій потвори мозок атрофується приблизно з такою самою швидкістю як з'їдається хвіст. а може "чим гірше, тим краще" це взагалі про український реп?