Частка як службова частина мови - Иностранные языки и языкознание реферат

Главная

Иностранные языки и языкознание
Частка як службова частина мови

Частки функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток. Стилістичні функції модальних, заперечних часток. Естетична цінність часток. Повнозначні частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
112.Частки, їх функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток. Стилістичні функції модальних, заперечних ча сток. Естетична цінність часток
Усілякі є на світі дійства. Той малює. Той співає. А той пише вірші чи пісні. Хтось біжить. Хтось спішить. І спішить і не спішить…Частка ж чинить чародійства. Творить у реченнях дива'.
Комунікативна розминка. Чи дослуха'єтеся ви до слова? Що означає для вас - дослу'хатись до рідного слова? Чи яскраві візуальні ефекти, віртуальна реальність не відсунули у тінь рідне живе слово? Чи вмієте вести бесіду? Що для вас значить бесіда? Обговоріть це з друзями.
? Прочитайте текст. Що ж створює бесіду? Чи є в роздумах Андрія Содомори відповідь на ваше питання? Слова яких частин мови зазвичай стимулюють, спрямовують, виступають засобом відтворення певних емоцій, почуттів, допомагають відтінювати індивідуальне мовлення і надають йому виразного національного колориту? Назвіть ці слова, визначіть частину мову. З'ясуйте різновиди речень.
Бесіда, як і пряжа, снується: тут нелегко визначити, де початок, а де кінець. Навіть зачин бесіди - це сполучники, частки, що служать для продовження чогось раніше початого: «А знаєте…Отож…Так от…» Тільки-но в одного бесідника закінчується «нитка» - непомітно приточує інший, аби далі снувалось: «А я от…» Приточує не будь-що, а лиш те, що в'яжеться з попереднім, що «товаришує» йому.
Бесіда - то мистецтво (А.Содомора).
? Прокоментуйте подані визначення. Яка з характеристик частки більше імпонує вашому розумінню цієї службової частини мови.
Частка - це службова частина мови, що об'єднує слова, які слугують для утворення граматичних форм, надають додаткових змістових, модально-вольових, емоційно-експресивних відтінків реченням або його членам («Короткий словник лінгвістичних термінів»).
Часткою називається службова частина мова , яка надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових відтінків або служить засобом творення граматичних форм слів чи похідних слів (з підручника).
Наприклад: Нехай увійдуть у хату чистота і спокій (М.Коцюбинський). То - наше слово, то - щодення чудо. То - сонця зір крізь каменя більмо. То - дух народу - о всесильний Буддо! - Все в нас бери, лиш мови не дамо!.. (Д.Павличко).
Частки виступають засобом відтворення певних емоцій, почуттів, посилення дії, стану, ознаки, підкреслення смислових центрів у висловлюваннях тощо. У системі літературної мови частки відіграють важливу роль, оскільки саме вони надають мовленню виразного національного колориту, допомагають відтінювати індивідуальне мовлення, засвідчують самобутній характер української мови.
? Чим відрізняється частка від інших службових частин мови?
Підготуйте повідомлення «Своєрідність частки», скориставшись таблицею і довідкою.
Ознаки службових частин мови і вигуку
Назва службових частин мови, вигук
виражає загальні логіко-смислові, емоційні і модально-вольові відтінки окремого слова, словосполучення або речення в цілому
виражають залежність між одиницями морфологічного та синтаксичного рівнів
служить для безпосереднього вираження різних емоцій і волевиявлень
Основна сфера функціонування більшості часток -- це усне мовлення, звідки вони активно проникають і в інші функціональні стилі, переважно художній і публіцистичний.
Перевагами розмовного і художнього стилів є можливість використовувати діалектні, застарілі частки на зразок: угу, да, ге, коб, коби, іч, най, буцімто, пак, се та ін. Наприклад: Іч яку (пісню) зачали (Мирн.); Се було літом, саме в жнива (Коц.).
У художній мові натрапляємо і на частки власне авторського творення: Ви- те суху вербу встромили тута? (Л.Укр.). З метою підсилення виконуваної функції використовуються такі частки: он-он, от-от, ні-ні, так-так та под.: От-от зозулька маслечко сколотить... і людям одмірятиме літа (Л.Укр.).
? Складіть інтерв'ю з мовознавцем, в якому використайте частки різних груп за значенням, що подані в таблиці.
Частки, що надають словам, словосполученням і реченням різних семантичних, модальних та емоційно-експресивних відтінків:
вказівн і: ось, он, онде, от, це, оце, то, ото, воно
означальні : якраз, саме, справді, точно, власне, рівно ; майже, приблизно, мало не, трохи, ледве, трохи не
підсилювальн і: і, й, та, таки, ще, навіть, вже, аж, ж, же, бо
видільні : тільки, тільки не, лише, лиш, лишень, хоч, хоча, хоч і, хоча б ;
Власне модальні: мов, мовби, мабуть, мовляв, наче, навряд, навряд чи, ніби, ба, ну
стверджувальн і: так, еге, атож, аякже, авжеж
питальні : чи, хіба, невже, що за ;
спонукальні : хай, нехай, би, б, ну, давай, бодай, годі ;
порівняльні : мов, немов, наче, неначе, як
Частки, за допомогою яких утворюються нові слова:
частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, де-, аби-, -сь служать для творення неозначених займенників і прислівників: будь -хто, що- небудь , казна -який, де що, аби де, коли сь ;
за участю часток не, ні можуть утворюватися також слова різних частин мови: не спокій, не доля, не вільний, не вдалий, ні вроку, не дарма, не волити, не додержати, не абиякий ;
за допомогою часток би, б, же, ж, то утворюються сполучники: що б , як би , як же , ні ж , ніби то , наче бто , ато ж
Частки, що використовуються для творення різних граматичних форм:
частки хай, нехай, би, б, за допомогою яких утворюються форми наказового та умовного способу дієслова;
частки -ся, -сь, за допомогою яких утворюються зворотні дієслова: збирати ся , навчати ся , готувати ся ;
частки най-, що-, як-, які служать для творення форм найвищого ступеня порівняння прикметників та прислівників: най кращий, щонай кращий, якнай кращий; най вище, щонай вище, якнай вище
? Робота в команді. Прочитайте епіграф до уроку. Як ви розумієте слова відомого мовознавця Івана Романовича Вихованця? Що означає вислів «частка ж чинить чародійства. Творить у реченнях дива»? Що буде, коли частки вилучити з речень? Відповідь обґрунтуйте, навівши приклади з текстів, що подані нижче.
У поданих текстах знайдіть частки, встановіть їх значення, розподіліть їх за функціями.
1. Ліси й ліси... Скільки їх! Ні поглядом не осягнути, ні перейти. Стоять похмурі, розвісивши свої зелені шати, і гомонять... Про віщо? Хто знає. Кажуть, отим товстелезним дубам, що могутньо вп'ялися в землю і верхів'ями сягають хмар, сотні літ. То-то звідали на своїм віку! От зрозуміти б їхню мову. А що, як вилізти на дуба і причаїтися? Певно, можна чимало побачити...
Як тут здорово! Тепер можна оглянути все довкола. Досить тільки залізти вище... І як це раніше не приходило на думку? Ото дорога, а там виблискує на сонці річка - спокійна і принадна Случ. Лісами та лугами вона біжить через усе Полісся ...( М.Олійник) .
2. Весна у наших краях рання. На початку березня в селі, а відтак і на городах снігу, вважай, немає вже. Ще через тиждень сходить тала вода, а там, дивись, вже й земля парує. Лише на морі довго ще біліє серед поодиноких синіх проталин лід. Рибалки не зважуються в такий час ходити в море. Зовні лід ніби й міцний, та не так, як узимку. Згори що не день, то помітніше дірявить його сонце, знизу підлизує морська течія. Пішому, правда, можна ще йти по такому льоду, і сітку запустити під лід дуже просто. Але як вивезеш потім вилов? Кіньми на санях не поїдеш і на собі багато не винесеш. Отож рано чи пізно настає той день, коли кажуть: “Все, тепер ждатимемо, поки розтане”.
Цієї весни ждуть уже місяць і ще ждатимуть (Д.Міщенко).
3. На човнику й веслі від нас від'їхав травень. Він прихопив із собою сині дощі, зелений шум та солов'їний спів, і в село, через тини, заглянуло літо. Так, наче казка, говорить моя мати. Ще вона каже, що найбільше див у світі робиться влітку на світанні, це саме тоді, коли мені так хочеться спати. От і зараз, насурмонений і заспаний, я стою посеред хати, не знаючи, де й що шукати... Я дивлюсь на вишні, в них справді то тут, то там паленіють розпуклі щічки. А мати вже показує, що на покручі гороху з'явився ще сонний перший цвіт, а на ранній груші шаріють грушки, оті, що віясто придивляються до землі. І все це диво зробило літо за одну-однісінську ніч та й пішло собі далі, щоб на світанні, коли я сплю, знову заглянути до нас. Як би мені припильнувати його? (М.Стельмах).
? У реченнях знайдіть частки, що виконують словотворчу і формотворчу функцію. Поясність правопис підкреслених часток. Виконайте морфологічний розбір виділених слів. Запишіть у фонетичній транскрипції дев'яте речення.
1. Нікого ще війна не робила веселим і щасливим (Цюп.). 2. Якби знову на світ народитися, знав би, як не старитися (Нар.тв.). 3. Це -- голос наш. Це -- пісня. Це -- душа (Л.Костенко). 4. В нас не бувало такого, що хто-небудь когось не послухався або підвів (Зб.). 5. Ні. Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому (О.Довженко). 6. Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна Вісла (Рил.). 7. Коли-не-коли заходив до житників, щоб не дуже-то набридати (Цюп.). 8. Щохвилі, щомиті, як птиця в блакиті, співай, моє серце, співай! (Сос.). 9. А серце б'ється, свіжий вітер дише, немовби хоче остудить чоло (Рил.). 10. Кожну свою відпустку він, киянин, проводив восени і в селі, хоч немає тут уже в живих ні батька ні матері... (В. Бондар). 11. В його житті ще раз вони страждали, і їх поем щонайтонкішу грань він в українські переніс кристали (Павл.). 12. Часом і досі здається мені, що й зараз поклепай хто-небудь косу під моїм вікном, я зразу помолодшав би, подобрішав і кинувсь до роботи (Довж.). 13. Нехай і я вам буду мов той далекий сон, що ви згадали (Ст.). 14. Ходім-бо , - прохав Івась, піднімаючись з місця (П. Мирний). 15. У мене серце аж крається, що він на згубу йде (Леся Українка). 16. Ну, не плач же, глянь на мене (Т.Шевченко).
? Складіть і запишіть речення з частками невже, хіба, еге, ледве, ж, тільки, саме, просто, давайте. Визначте, до яких розрядів належать ці частки і яку функцію виконують щодо окремих слів або речення в цілому.
? Вас запросили виступити на шкільній конференції на тему «Проблема двомовності в Україні». Підготуйте текст виступу, використовуючи слова з частками, що пишуться окремо, разом, через дефіс. Прокоментуйте таблицю.
Формотворчі частки хай, нехай, би, б, за допомогою яких утворюються форми наказового і умовного способу: хай зростають, нехай приїдуть, купив би , приготувала б .
словотворчі: аби-, де-, не-, ні-, ані-, чи-, що-, -сь та формотворчі : най-, як-, що-, -ся, -сь частки у складі різних частин мови: аби куди, ані трохи, що години, не багато, не винний, котрий сь , якнай дорожче, вітати ся . Якщо між часткою і займенником ставиться прийменник, то всі слова пишуться окремо : аби з чого, ні з якими . Частка що може стояти і після слова, до якого відноситься, тоді вона пишеться окремо: хіба що , поки що , тільки що .
словотворчі частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, за допомогою яких утворюються займенники і прислівники: будь -хто, який- небудь , казна -де, хтозна -як.
частки -бо, -но, -то, -от, -таки, коли вони виділяють значення окремого слова і стоять безпосередньо після нього: зроби- но , якось- то , як- от , важкий- таки . Якщо ж між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, то всі три слова пишуться окремо: зроби ж но , якось би то . Частка -таки пишеться окремо ще й у тих випадках, коли стоїть перед словом, якого стосується: таки зустрів, таки виконав.
Перепишіть речення, розкриваючи дужки. З'ясуйте правила правопису часток.
1. Прикрашаймо (ж) землю свою, юні друзі, (що)дня, (що)години (Рил.). 2. (Ні) що так не красить людину, як натхнення (Гонч.). 3. Хоч (би) артисту руки відрубали, він все (таки) творить не перестане. 4. Який швидкий! На волю! Ти (но) краще не дуже (то) на проміння вилазь (Л.Укр.). 5. - Погляньте (бо), хіба (ж) ви (не) взнаєте? - билася Стояниха, мов чайка об дорогу (Довж.). 6. Полий цю яблуню - ад (же) вона із яблучками. (Не) хай (же) сад всесвітній устає там, де ридала мати на руїні (Рил.). 7. Брати дивувалися, яка (то) Галя гарна у чоботях, і мати хвалила те (ж) (Вовч.). 8. Ні (чого) так я не люблю, як запах снопів тільки (но) скошеного і зв'язаного хліба (Цюп.). 9. І сонце - (хтозна) відкіля взялось! - гарячий одсвіт кидає на стіни (Рил.). 10. Пішла (б) вона гуляти того (таки) самого вечора, коли (б) не той вовк невірний з лісу. 11. Так (то) проживає Олеся, працюючи без спочинку, без утоми (Вовч.). 12. Ну, ще можна примиритися з тим, що в людини вивітрилась совість, але того, щоб утратив (будь) яку совість учитель, - я (ні) як (не) міг збагнути (Зб.). 13. І золото, і слава є, та нема Оксани, ні (з) ким долю поділити, ні (з) ким заспівати (Шевч.). 14. У селі ще ні (в) кого й (не) світиться. На зупинці (ані) кого (Тют.).
? Запишіть подані слова разом, окремо та через дефіс і поясніть їх правопис. Визначте структурні різновиди часток. Перевірте себе за поданою нижче довідкою.
Наче/б/то, не/мов/би/то, стій/но, дех/то, дарма/що, вийди/ж, не/аби/хто, будь/чий, аби/який, аби/куди, десь/то, вийшла/б, авже/ж, ніби/то, навряд/чи, мов/би/то, як/от, прийшов/таки, таки/знайшов, Аби/куди, тільки/б, тому/то, наче/б/то, будь/як, що/ночі, а/ні/коли, хоч/би, тоді/то, як/от, ось/де, а/то/ж, ні/до/чого, з/ким/небудь, а/все/ж/таки, де/в/чому, а/ні/як, а/вже/ж, скажи/но, що/ж/до, таки/зрозумів, все/таки, що/до, хтозна/з/ким, як/най/серйозніше.
За будовою частки поділяються на прості і складені . Простими називаються ті, що складаються з одного слова. До них належать усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток: ще, же, би, навряд, мов, лише, тільки, навіть, ось, саме та ін.: Тільки музика хай виграє, Бо душа у мене є (Гал.).
Складені частки складаються з кількох слів. Найчастіше вони включають просту частку, що підсилюється або іншою простою часткою, або сполучником, або прийменником: трохи не, навряд чи, ще й, хай би, еге ж, тільки і, що за, невже ж, лиш би та ін.: Та хоча б вижив... Славний він хлопець (Гонч.).
? Перепишіть речення. Знайдіть частки, що походять від інших частин мови. Які стилістичні відтінки вони вносять у висловлювання? Перевірте себе за довідкою, що подана нижче. Заповніть таблицю «Групи часток за значенням», записавши у відповідні колонки частки.
1. В тридев'ятому царстві, в одному государстві жив собі селянин (Нар.тв.). 2. Один Тимко згадав про старого і розшукав його межи підводами (Тют.). 3. А рак усе лізе та лізе... 4. - Оце, - каже, - як я міцно спав! (Нар.тв.). 5. - Хто властиво позволив собі змістифікувати вас таким нечуваним способом? (Фр.). 6. Хоч був тато грізний, а просто дуже нас жалував (Вовч.). 7. Коли геть за північ почувся гомін (Мирн.). 8. Хоч би на мить, і то вже варто труду! (Л.Укр.). 9. Отут і кажи, що не напущено на чоловіка (Тют.). 10. Коли б мені отих дітей Найти де-небудь (Шевч.). 10. А що воно видать, що чувати у білому світі? (Г. Тютюнник). 11. Посіяно, заволочено - хай собі росте (Ю. Збанацький). 12. Жили собі дід та баба (з казки). 13. Ото й не думай. Сватай собі Галю (Л.Костенко). 14. Де вже мені те пожалування? (С. Скляренко). 15. Вчилася вона так собі і завжди клянчила, щоб їй підказували (O. Гончар). 16. Хто його розбере тепер, куди ми посуваємось (Л. Українка). 17. А Бог мовчав, бо іншого любив (Д. Павличко). 18. І це ще сто років тому таке діялося? (Д. Гуменна). 19. Повісті він друкувати не хотів, а коли вже й погодився, то тільки з умовою, що я змалюю Данила Галицького добрим мужицьким королем. (Р.Іваничук). 20. Хати не було. Була сама піч з високим комином (O. Довженко). 21. І врожай цього літа негустий удався, тепер осінь мала й те згноїти... (П. Мирний). 22. Чи в Києві, чи в Полтаві, чи в самій столиці ходив чумак з мазницею помежи крамниці (C. Руданський). 23. Саме напровесні Настя злягла (M. Коцюбинський).
За походженням частки поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні) . До первинних часток належать ті, які в сучасній українській мові не виявляють ні словотвірних зв'язків, ні формальних співвідношень з іншими частинами мови. Наприклад: не, ні, же, ж, бо, но, ну, он та деякі інші: Он глянь, - у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають (Шевч.).
Більшість у мові становлять вторинні (похідні) частки, тобто ті, що перейшли від інших частин мови: відприслівникового походження : прямо, рівно, точно, просто, приблизно, вже, куди, там, тут. ( Наприклад: Я нічого не думав, а просто милувався краєвидом (Коц.));
відзайменникового походження: воно, це, собі, тобі ( Наприклад: Жив собі багатий пан (Нар.тв.));
в іддієслівного походження: знай, дай, давай, мовляв, бач, було (Н априклад: Люди знай їздили по шляху (Мирн.));
частки, співвідносні із сполучниками: та, і, й, а, бо (На приклад: Чогось уже і ти став непривітний (Л.Укр.) та вигуками : о, ой, ну, геть, наприклад: Сонце вже геть було нахилилося до Заходу (Фр.)).
? Поясніть різницю у написанні. Визначте частини мови.
Авжеж - а вже ж, щоб - що б, якже - як же, тож - то ж, так-от - так от, нінащо - ні на що, абиде - аби де, чимало - чи мало, теж - те ж, хтозна - хто зна.
? Ви приїхали на Сорочинську ярмарку. Напишіть твір-мініатюру, використавши слова давай, саме, р івно, як, це, щоб в одному з речень слово виступало повнозначною частиною мови, а в другому - часткою, а також з уживанням часток і (й), мов (немов), наче (неначе), як, що та однозвучних з ними сполучників.
? Доберіть до українських прислів'їв російські відповідники, З'ясуйте відмінне і спільне в них, поясніть значення кожного з них.
Який ефект створюють заперечні частки: заперечення, інтенсивного ствердження, нанизування? Як це створює емоційну напругу, конденсує динаміку викладу?
Учені доводять, що частка не є найбільш уживаною у нашому мовленні. На вашу думку, яка причина такого явища?
Буряк не/ дурак: на дорозi не/ росте, а все в огородi. Як твоє не/ мелеться, то не/ бiгай з кошиком. Прийшли не/проханi, пiдемо не/коханi. Дорогi гостi та в середу трапилися. Не/ з одного колодязя воду пив. Журба сорочки не/ дасть - не/ потурай журбi - вона тебе ножем пiд серце, а ти їй пiд нiс перцю. Не/ кажи те, що знаєш, а завжди знай те, що кажеш. Лежить собака на сiнi - i сам не/ буде їсти, i другому не/ дасть. Язик, язиче, в менi сидиш, а менi добра не/ зичиш.
(Вода и камень точит. Язык мой- враг мой. Худой мир лучше доброй ссоры. Собака на сене. Слово - серебро - молчание - золото. Слезами горю не поможешь. Сапожник без сапог ходит. Прошел огонь и медные трубы. Незваный гость - хуже татарина. Жди у моря погоды. Есть квас, да не про ваc. Губа не дура, язык не лопатка - знает, что горько, что сладко. Вынь да полож.)
? Прокоментуйте таблицю. Перевірте правильність тлумачення і прикладів за «Українським правописом». Додайте прикладів, які уточнюють правила написання заперечних часток.
1. Із словами, що без не не вживаються: немовля, невід .
2. З іменниками, прикметниками, прислівниками тоді, коли утворюється новее слово, яке можна замінити синонімом без не: недовір'я - підозрілість.
3. У префіксі недо- (позначає неповну ознаку обо дію ): недоконаний .
4. Із дієприкметником без залежних від нього слів: Бурею вривалися у незруйновані чисті міста.
1. Із числівниками, займениками, службовими словами : не три, не такий.
2. Із дієсловами: не хотів, не виконано.
3. З іменниками, прикметниками, прислівниками при протиставленні: Вона мені не ворог, а подруга .
4. З імениками, прикметниками, прислівниками, ящо в реченні є заперечення: Чи не близько він підійшов?
1. У заперечних займенниках, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, нічий.
2. У заперечних прислівниках: ніде, нітрохи.
3. У словах, які без ні не вживаються: нівечити.
1. Якщо ні заперечує наявністьдії, ознаки предмета: ні місто, ні село .
2. У займениковмх сполученнях, якщо після ні є займенники з прийменником : ні на чому, ні до кого.
До поданих дієприкметників додайте частку не і побудуйте з ними речення так, щоб в одних випадках частка не з дієприкметником писалася разом, а в інших - окремо.
Помитий, розташований, обдуманий, реалізований, підписаний, пробитий, ржавіючий, рекомендований, забезпечений.
Напишіть частку не разом або окремо зі словами і поясніть написання.
(Не) мічний; (не) слава; (не) боязкий, а хоробрий; (не) абиякий; (не) зважаючи; (не) зчутися; (не) досушити; (не) мовби; (не) ясний, а темний; (не) билиця; (не) добрий; (не) наче; (не) ук; (не) досягати; (не) зайнятий справами; (не) до речі; (не) зустрічати; (не) з руки; (не) навидячи; (не) абищо; (не) года; (не) з'ясоване досі питання; (не) довіра; (не) рішуче; (не) поспішаючи; (не) злий; (не) щадний; (не) інакше.
? Прочитайте текст. Визначіть його основну думку. Чи погоджуєтесь ви з автором? Доведіть свою думку.
З'ясуйте, яку роль у тексті відіграють частки, до якого розряду вони належать. Як частки створюють естетику неповторності? Як автор доводить, що світ, час, в якому протікає буття, - неповторні?
Поясніть правопис часток. Виконайте морфологічний розбір трьох часток на вибір.
але душа ще з дерева не злізла (Л.Костенко).
Книга «Поезія Ліни Костенко в часах перехідних і вічних».-Харків: Прапор, 2006.
Безперечно, книжка є прекрасним посібником для вивчення поезії Ліни Костенко сьогодні, в суспільстві поламаних кодів, коли літературу можна клепати на комп'ютері і видавати масово і для маси. Що ж, маємо добу девальвації Слова як коду правди, літератури -- як мистецтва слова, поета -- як медіума історії. Автори статей, розміщених у цьому виданні, спрямували літературознавчі проекції та інтерпретації в майбутнє, здійснивши завдяки своєму аналітичному інструментарію нове прочитання поезії, витворивши інтелектуальний простір українського коду від шістдесятництва до сьогодення через Слово Ліни Костенко (Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ , студент Національного університету «Києво-Могилянська академія»).
Схема морфологічного аналізу частки:
2. Група за місцем і роллю в мовних одиницях (фразова, словотворча, формотворча).
3. Група за походженням: первинна (непохідна), вторинна (похідна).
4. Група за морфологічним складом (проста, складена).
Перекладіть подані нижче частки українською мовою і складіть з ними речення. Порівняйте правопис часток в обох мовах. Скористайтеся порадами відомого письменника Б.Антоненка-Давидовича.
Ведь, даже, ли, -либо, кой-, -ка, только, вовсе не, разве, неужели , не то…не то.
Часто трапляється помилка навіть у сучасних художніх творах типу: «Не то справді хотів спати, не то тільки вдавав, що хоче». Такого вислову нема в українській мові -- його механічно перенесено з російської, де цілком природно звучить фраза: «Не то действительно хотел спать, не то делал вид, что хочется». По-українському відповідником до російського вислову не то -- не то буде чи то -- чи, наприклад: «Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було! Мені так любо, любо стало» (Т. Шевченко); «Одна з таких чи то каменюк, чи то маленьких скель стирчала тільки за метр від берега» (Ю.Шовкопляс).
Частка ж (або, якщо попереднє слово кінчається на приголосну, же ) в одних випадках відповідає російській частці же , як ось, приміром, у приказці: «За моє жито мене ж і бито», в інших -- ні. Скажім, у фразі «Та ти ж сам бачив» частка ж більше відповідає російському слову ведь: «Да ведь ты сам видел». Бувають випадки, коли в українській фразі краще поставити сполучник а , хоч у відповідній російській фразі стоїть частка же : «Братья работали, я же сидел» -- «Брати працювали, а я сидів».
Частка ж ( же ) часто надає фразі підсильного пояснювального (або виправдувального) характеру: «Я ж не хотів цього»; «Я ж не думав, що так воно обернеться», -- хоч ліпше «Та я не хотів…»; «Та я не думав…».
Інколи російській частці же відповідає українське бо : «Та йди-бо сюди!»; «Та годі-бо тобі!», -- або частка но : «Сядь-но та розкажи».
Поясніть, чому частка належить до службових слів?
Які частки називаються формотворчими, а які - словотворчими? Проілюструйте прикладами.
Від яких частин мови утворюються похідні частки?
Чи завжди частка ні має заперечне значення?
У поданому реченні знайдіть частки і дайте їм характеристику: «Творець -- це, власне, той, хто здатен у вимірі теперішнього почути голос часу, який настане, і кристалізувати його в «непередбаченому слові» (О.Пахльовська).
Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Моренець запровадив назву «Культура какби». Учений наголошує на глибокому протистоянні між філософією какби, яка увірвалася у вир життя в XX столітті, і справжньою творчістю, великим талантом, вічним мистецтвом. Саме це маленьке слівце є наслідком викривлення історичного дзеркала.
«Під кінець XX століття какби почало множитися, ширитися, розповзатися по всій малоросійськомовній площі мільйонами і мільярдами черв'яків-вірусів, виїдаючи мовця зі слова і слово із мовця навіть в інших мовах. Тепер землею нипають мільйонні череди знелюднених слів і німі, безсловесні тіні, неначе тумани різних років, які ніколи не зійдуться і нікому нічого не повідають, бо що вони насправді можуть сказати какби?!» Яка частиною мови виражається слово какби?
Яка ваша думка стосовно культури какби? Обговоріть цю проблему в класі.
Продовжіть думку:«Кожен вірш -- це жива істота, в якої є своя душа. Ця душа складається з думок, почуттів, внутрішньої музики та магії звучання». Напишіть виступ на конференцію.
72. Повнозначні та службові частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови. Складні випадки правопису різних частин мови.
Людина вибудувала з минулого у прийдешнє золотий міст, яким спішать у серця посланці людяності і любові - викупані у пелюстках квіту і в пробудженнях росяного ранку слова, прозоро-чисті слова моральності людської (І.Вихованець).
У кожної деревини свій плід, а в кожної людини - свій рід. Кажуть, хоч і по коліна в воду, аби до свого роду. А як немає роду-родиноньки, то ні до чого притулитися, нікому порадоньки дати. Саме через відчуття роду і завдяки йому людина приходить до світлого образу Батьківщини. А що для вас означають слова рід, родина, рідня? Яка роль родини у вашому становленні? Обговоріть це в класі.
? Прочитайте текст . Визначіть стиль мовлення, основну думку автора. Як передається ставлення автора і ставлення героя до матері? Які мовні засоби при цьому використовуються?
Перепишіть текст, розкривши дужки і поставивши розділові знаки. Проаналізуйте уривок за частинами мови; до кожного слова дайте пояснення, за якими морфологічними ознаками, лексичним значенням, синтаксичною функцією його слід віднести до тієї чи іншої частини мови.
Мати... Вона всміхається а сонце вже іскриться в краплинах сліз на щоках. Повні розчервонілі руки мати (по)хапцем витирає об фартух губи їй дрижать хвилюванням і шепочуть уже (що)сь найпестливіше найніжніше і пірнувши в тепло її грудей льотчик на мить перестає бути льотчиком і нема за ним вздовж і (в)поперек облітаного неба, ні шалених надзвукових швидкостей (не)ма ні команд ні тривог ні (не)безпек а є тільки затишок і насолода віднайденого щасливого дитячого світу. Та це тільки миттєве потім знову все стає на свої місця і він перед нею вже приїжджий льотчик майже гість і мати погамувавши кипіння своєї радості терпляче жде поки син здоровкається з чабанами та чабанками (О.Гончар).
Усі слова в мові за лексичним значенням та граматичними особливостями поділяються на частини мови .
Це лексико-граматичні розряди слів у мові, які відрізняються один від одного узагальненим спільним лексичним значенням, граматичними категоріями, синтаксичними функціями.
В основу виділення частин мови покладено лексичний, морфологічний, синтаксичний, словотворчий принципи.
Лексичний принцип характеризує лексичне значення слова або його відсутність. За наявністю лексичного значення виділяють повнозначні і неповнозначні частини мови.
? Дайте відповіді на питання за таблицею.
На якій підставі частини мови поділяються на самостійні і службові?
Чому в таблиці немає дієприкметника і дієприслівника?
Чому в таблиці не знайшлося місця для вигука?
Самостійні частини мови ( їх шість : іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово і прислівник ) називають предмети, їх ознаки, дії та кількість. Самостійні частини мови є членами речення і мають як лексичне, так і граматичне значення.
Службові частини мови ( їх три : прийменник, сполучник, частка ) предметного лексичного значення не мають і служать лише для зв'язку слів у реченні (прийменник, сполучник) або для надання окремим словам і реченням додаткових смислових чи емоційно-експресивних відтінків, а також для творення морфологічних форм і нових слів ( частка ). Службові частини мови членами речення не виступають і виконують тільки граматичну роль у поєднанні з самостійними частинами мови.
Морфологічний принцип виявляється в тому, що визначає, які граматичні категорії властиві словам певної частини мови. За цією ознакою (здатністю утворювати граматичні форми) частини мови поділяються на змінні та незмінні.
Синтаксичний принцип полягає у визначенні синтаксичної функції слова певної частини мови (в ролі якого члена речення це слово найчастіше виступає).
Словотвірний принцип визначає специфічні для певної групи слів способи творення та словотворчі засоби.
Кожна частина мови має властиві їй граматичні категорії, що дістає свій вияв у системі словозміни.
Окрему групу складають вигуки і звуконаслідування . Вони виражають лише волевиявлення, емоції, етикет, імітують звукові сигнали птахів, тварин, явищ природи. Модальне слово трактується як слово, що втратило своє конкретне значення та функціонує як засіб описового зображення модальності.
? Прочитайте текст. Якою постає вчителька в уривку? Які мовні засоби увиразнюють її особистісні і професійні якості? Проаналізуйте семантику мови очей, жестів.
Визначте в поданому тексті належність слів до частин мови. Чи наявні в тексті слова, що перейшли в іншу частину мови? Перевірте себе за довідкою, поданою нижче.
Складіть речення так
Частка як службова частина мови реферат. Иностранные языки и языкознание.
Курсовая Работа Содержание Под Стражей
Лекция 5. Числовая последовательность и её предел
Реферат: Формування естетичного світосприйняття у школярів через роботу дитячих художніх шкіл
Реферат: Субъективная сторона состава преступления 2
Курсовая работа: Структура расходов Пенсионного фонда РФ
Реферат: Русь изначальная. Скачать бесплатно и без регистрации
Курсовая работа: Фондовые биржи и их функции. Скачать бесплатно и без регистрации
Дипломная работа по теме Искусство Момояма и Эдо
Реферат: Отчет по практике в отделе ОВД по г. Заринску
Дипломная работа по теме Процесс развития познавательно-исследовательской деятельности старших дошкольников с расстройствами аутистического спектра
Реферат по теме О празднике «свободной любви»
Реферат по теме Стимулирование персонала
Средняя Цена Дипломной Работы
Реферат: Перспективы развития международных корпораций в России. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат по теме Отмена крепостного права в России (крестьянская реформа)
Курсовая работа: Применение инструментария технического анализа на FOREX при развороте тренда
Реферат: Обозначение осей координат и направлений перемещений исполнительных органов на схемах станков с числовым программным управлением (ЧПУ)
Обществознание Эссе Мысли Мудрых
Контрольная работа: Система управления проектами Spider
Сочинение по теме Образ народного героя в поэме А. Твардовского «Василий Теркин»
Правовой статус иностранцев и лиц без гражданства в Российской Федерации - Государство и право курсовая работа
Понятие гражданского правоотношения - Государство и право курсовая работа
Деятельность кредитной организации "Дополнительный офис Оренбургского регионального филиала ОАО "Россельхозбанк" - Бухгалтерский учет и аудит отчет по практике