Частина 2.
Dainlin🌙Читати 3 частину →
Настрій Зейна здається якимось неоднозначним...
Зейн: Останнім часом ти надто багато на себе береш. З твоєї голови аж пара піднімається. Зроби перерву.
Він сказав, що ми підемо пізніше.
Він у поганому настрої?
Розсіюючи туман, опиняємося на ідеальній відстані для розмови.
Зейн: У ресторані всі столики заброньовані.
Зейн: У мене є запасний план, але...
[Ти розсіяний.]
ГГ: Ти розсіяний. Відволікаєшся, коли ми маємо проводити час разом?
Зейн: Якщо це стосується тебе, то це не вважається відволіканням.
ГГ: Мене?
Зейн: У ресторані, куди ти хотіла піти, немає вільних столиків. Мені довелося змінити бронювання.
Зейн: Хвилювався, що ти будеш розчарована.
[Що тебе турбує?]
ГГ: А що турбує тебе?
Зейн: Я взагалі не турбуюся.
Зейн: Мабуть, нам доведеться імпровізувати.
ГГ: Хіба це не робить все ще більш захоплюючим?
Зейн: Ти завжди даєш мені найнесподіваніші відповіді.
ГГ: Їжа не має значення, поки ми разом.
Зейн: Іншими словами, я маю силу робити їжу смачнішою?
ГГ: І силу піднімати мені настрій.
Зейн: Ти маєш такий самий вплив на мене.
Зейн: Можливо, меню не буде таким, як ми очікували, але все інше буде добре.
ГГ: Наприклад?
Зейн: І компанія.
Зейн: Мерехтливі вогники, вуличні вистави, десерт після вечері...