Буллінг

Буллінг — це новомодне слово яке у нас з'явилося в останній час, після введення в Україні одноіменної адміністративної статті. Рініше про таке мовчали, і в цілому було принято розбиратись із цією проблемою максимум на рівні классного керівника. Звідки з'являється буллінг? Чому він є такою дивною проблемою, всі знають що він є, всі знають що це погано, але проблему завжди недооцінюють. Окрім того ми знаємо гігантську кількість випадків апогею буллінга — шкільні стрілянини. Ми знаємо про випадки коли ті хто в школі підвергався системним цькуванням добирались до більших висот, ніж ті хто їх цькував, але це продовжується. Яка природа буллінгу, звідки він бере свій початок, чи унікальна це проблема для школи, як з ним боротись, або хоч зменьшити його руйнівну силу? Сьогодні ми поговоримо на цю тему.

Шкільна травля є, була, та буде, забороняти її чи ні. Це деструктивний соціальний процесс, який не є унікальним для школи. Шкільний буллінг є близьким явищем до армійської дідовщини та до тюремної культури принижень, і тому подібних явищах. Тому для пошуку причин такого явища я вирішив проаналізувати названі середовища на схожі аспекти, які можуть викликати таку проблему.

По перше, я виділив такий аспект як вимушений звязок. Що в армії, що в в'язниці, що в школі, ви вимушені довгий час знаходитись в одному приміщенні, одному соціальному просторі. Це основна причина, коли велика кількість людей з різними поглядами на життя, різними інтересами та особистостями замкнені за дверима одного закладу, та вимушені займатись одною справою, буллінг виникає сам по собі, за рахунок того що з'являються авторитети, свої та не свої, слабкі та сильні.

По друге є фактори що каталізують цей процесс. Тут наприклад можна згадати про приниження. Всі ці середовища так чи інакше звязанні із приниженнями особистості (Про приниження гідності в школі я вже писав). А принижена людина, не важливо якого віку та соціального статусу, піде по самому короткому та простому шляху для того щоб підняти собі самооцінку. Дуже часто в цих закладах має місце конкуренція між людьми, по будь яким причинам та будь якому віці, що також каталізує описанний вище процесс. Меньша кількість насилля та жорстокості в школі, "компенсується" меньшим віком, та більшою чутливістью дітей.

Чим грозить буллінг в шкільному середовищі? Я думаю всі розуміють що нічого хорошого буллінг в собі не несе. Він псує психіку, псує життя дітям, не дає дітям навчатись, а іноді цей буллінг підтримують вчителя, що взагалі є недопустимим в школі. Буллінг добиває слабких дітей, десоціалізує їх, так як комформістські відчуття змушують більшість учнів теж негативно відноситись до тої дитину яку хтось цькує. Це має свої плюси, адже може загартувати в людині моральну силу, але шанс цього не такий великий, а мінуси зазвичай набагато більші. Замість того щоб розбиратись із тими хто вас принижують, люди що мають моральну силу починають принижувати інших заручників системи, (Армія і в'язниця точно такий же принцип), через що система приниження людської гідності учнів продовжує своє існування. Всіх морально-зламанних дітей скидують на буллінг, в той час як сама система приймає в цьому основну участь. І замість дійсної допомоги, вони вводять безглузді штрафи по 850 гривень.

Чому політика юридичної заборони не діє в цьому питанні? Неможна просто так взяти і заборонити соціальне явище, і щоб воно дійсно зникло. На кожному кроці ми зустрічаємось з тим що політика заборони не працює, це показується всюди. Дітям заборонено продавати алкоголь, але вони спокійно зпиваються, заборонено все що має звязок із наркотиками, але учні все одно сідають на них в гігантській, як для "Європейської" країни кількості, заборонено смітити, заборонено переходити дорогу в непризначенному місці. Так з чого наші великі законотворці вирішили, що заборонивши буллінг и поставивши за нього такий гігантський штраф, ситуація якось зміниться? Я не закликаю збільшити штраф, я закликаю до раціонального та критичного підходу до проблеми. Бажання набити собі самооцінку за рахунок того хто не дасть відповідь, значно сильніше чим страх перед гігантським штрафом, до того ж що діти до певного віку взагалі не розуміють ціну грошей, і вважають що у батьків їх точно дуже багато і це не страшно.

Які ми пропонуємо вирішення? Тут не буде багато конкретики, адже я вже проходив ці міри в загальній статті під назвою необхідність шкільних реформ, але я повторюсь. Школа має бути лібералізована. Учні 8-11 классів мають мати право вілньо покинути класс\школу, якщо атмосфера в данний момент їм не подобається. Вчителі мають більш корректно діяти в вирішенні цієї проблеми, а не розводити скандали які лише більше злять агрессивну сторону, і лише більше принижують жертву, показуючи їй що вона не самостійна і за неї мають вступатись дорослі. Замість з самого початку програшної політики юридичних заборон, мають розкриватись дійсно корисні інформаційні кампанії по темі захисту від буллінга, написані хорошими психологами, які розуміють що може повпливати на дітей, а що ні. Але основна суть залишається такою, що поки шкільна система така яка вона є зараз, поки діти вимушені знаходитися в одному соціумі(а жертвами травлі як правило стають ті діти, які не достатньо рішучі щоб самовільно захотіти змінити школу), поки є систематичні приниження для більшості дітей, окрім зручних для системи відмінників та "слухняних діток", поки сама программа так побудована, із рівнозначними, протилежними предметами. через що кожна нормальна дитина, що не витрачає весь вільний час на навчання того що не розуміє, буде відчувати себе дурною та неповноцінною, і буде відбивати це відчуття на слабших дітях. Хоч тисяча гривень буде штраф, хоч розстріл. Поки ми можемо проводити паралеллі між школою і в'язницею, можна не дивуватись коли дитина приходить в школу із гвинтівкою.

Буллінг, це туберкульозний кашель, який є не тільки симптомом, але і основним рознозчиком хвороби, під назвою Шкільна Система Принижень, але борьба проти симптомів хвороби, а не самої хвороби, веде до її ускладнення