Бухгалтерський облік витрат продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Бухгалтерський облік витрат продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах

Теоретичні основи організації автоматизованого робочого місця та інформаційної бази бухгалтера. Організаційно-економічна характеристика, аналіз фінансових результатів діяльності сільськогосподарського підприємства. Аудит витрат на виробництво продукції.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

1. Теоретичні основи організації АРМ бухгалтера з обліку витрат та виходу продукції рослинництва
1.1 Класифікація витрат на виробництво
1.2 Принципи обліку витрат зернових культур
1.3 Сучасний стан і перспективи розвитку управлінських інформаційних систем обліку, аналізу і аудиту
2. Аналіз умов господарювання і організації обліку витрат
2.1 Організаційно-економічна характеристика та аналіз фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств
2.2 Первинний облік витрат та виходу продукції рослинництва в СВК «Іскра»
2.3 Синтетичний та аналітичний облік витрат і виходу продукції та калькуляцiя продукції рослинництва в СВК «Іскра»
2.4 Аудит витрат на виробництво продукції рослинництва
3. Організація АРМ бухгалтера з обліку витрат та виходу продукції рослинництва в СВК «Іскра»
3.1 Підготовчі заходи впровадження АРМ бухгалтера
3.2 Організація машинної інформаційної бази з обліку витрат та виходу продукції рослинництва
3.3 Звітна інформація і розрахунки економічної ефективності впровадження автоматизованого обліку в СВК «Іскра»
рослинництво бухгалтерський облік сільськогосподарський
Виробництво зерна в Україні традиційно належить до стратегічних галузей розвитку не тільки сільського господарства, а й усього народногосподарського комплексу країни. Зернове господарство відноситься до основних пріоритетів розвитку агропродовольчого сектору економіки держави, є важливими джерелом прибутковості сільськогосподарських підприємницьких структур. Це зумовлено наявністю сприятливих ґрунтових, кліматичних умов для вирощування зернобобових культур, вигідним економічним і геополітичним розташуванням України на Європейському континенті. Протягом тривалого історичного періоду зернові культури займають більше половини орних земель, а за обсягом валових зборів зерна і його виробництва на душу населення України завжди знаходилася в числі перших 6-7 країн світу.
Програма реформування бухгалтерського обліку в Україні передбачає збереження стабільності бухгалтерського обліку і створення умов для еволюційного його розвитку без руйнування накопиченого досвіду його ведення в народному господарстві. У 2000 році сталися принципові зміни в організації і веденні бухгалтерського обліку в Україні, які випливають із вимог міжнародних стандартів.
Здійснено перехід підприємств і організацій на нову методологію бухгалтерського обліку господарських операцій, доходів, витрат і фінансових результатів та на нову систему бухгалтерського обліку. Цей перехід вимагає від бухгалтерських служб підприємств і організацій грунтовної самостійної професійної перепідготовки бухгалтерів та пристосування бухгалтерських регістрів до вимог нової системи бухгалтерського обліку.
Принципи ведення бухгалтерського (фінансового) обліку у світовій практиці регулюються національними положеннями (стандартами), які розробляють професійні організації бухгалтерів.
При цьому вони мають рекомендаційний характер та грунтуються на концептуальній основі складання та подання фінансових звітів, розробленій Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
В Україні основи нової системи бухгалтерського обліку закладено в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та конкретизовано в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Методологічні засади рахунків бухгалтерського обліку та обліку окремих господарських операцій викладено у відповідних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. План рахунків разом з Інструкцією про його застосування встановлюють загальний концептуальний підхід до побудови системи бухгалтерського обліку на основі міжнародних стандартів.
В п. 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються зменшення активів або збільшення зобов'язань (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) тільки за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Це означає, що обов'язковою умовою визнання витрат, як і інших активів або зобов'язань, є їх достовірна оцінка.
Склад витрат у найбільш загальному вигляді визначається двома П(С)БО: 3 "Звіт про фінансові результати" і 16 "Витрати", але докладно структуру (або номенклатуру) статей та елементів витрат подано тільки у П(С)БО 16.
Загально-теоретичним питанням обліку, аудиту й аналізу виробництва продукції рослинництва були присвячені праці багатьох учених. Питання сутності витрат висвітлені в роботах: Н.Д. Врублевського, С.А. Котлярова, С.Ф. Голов, В.І. Завгороднього, В.В. Сопка, Ф.Ф. Бутинця, М. М. Коцупатія, М.З. Пізенгольца, Л.К. Сук, В.П. Ярмоленка.
На даному етапі ведення бухгалтерського обліку в сільському господарстві залишається відкритим питання автоматизації облікових процесів підприємств та удосконалення системи обліку сільськогосподарських операцій і досить актуальною в цьому аспекті виступає діяльність пов'язана з виробництвом в рослинницькій галузі.
Метою дипломної роботи є дослідження стану обліку витрат продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах Ананьївського району Одеської області, аналіз особливостей здійснення обліку витрат та виходу продукції рослинництва, визначення рівня автоматизації та комп'ютеризації вказаних процесів, розробка перспектив господарювання на майбутнє в умовах застосування комп'ютерної техніки з використанням типової конфігурації на базі сільськогосподарського виробничого кооперативу „Іскра”, а також визначення економічного ефекту від впровадження інформаційної комп'ютерної технології на дослідному підприємстві.
Завданнями при виконанні дипломної роботи являються:
- визначення стану обліку, організації та контролю, а також проблем автоматизації обліку витрат готової продукції та її оприбуткуванняї в сільськогосподарських підприємствах;
- характеристика природно-економічних та організаційних умов господарювання, ефективності використання агроресурсів в сільськогосподарських підприємствах району;
- аналіз первинного, синтетичного та аналітичного обліку витрат продукції рослинництва;
- постановка організаційно-економічного розв'язку задач з автоматизації обліку витрат та виробництва сільськогосподарської продукції;
- здійснення автоматизації розрахунків обліку з використанням програми „1С: Бухгалтерія” конфігурації СПС „Агрокомплекс”;
- визначення ступеня ефективності від впровадження комп'ютерної техніки в господарстві;
- розробка проекту впровадження інформаційних технологій.
Об'єктом дослідження виступають аграрні підприємства Ананьївського району та СВК „Іскра” Одеської області.
Дослідження включає період протягом 2005-2007 років.
Джерелами інформації виступають річні фінансові звіти районів та господарства, статистична звітність, місячна бухгалтерська звітність обліку витрат та виходу продукції рослинництва, та первинна документація з обліку оприбуткування та реалізації продукції.
Основними методами дослідження стали: метод порівняння для дослідження теоретичних основ; економіко-статистичні методи, метод синтезу і аналізу, метод аналітичних таблиць, розрахунковий метод для дослідження та налізу фінансового стану господарювання, графічний.
Ведучою кафедрою при написанні дипломного проекту являється кафедра економічної кібернетики. Робота складається з вступу, теоретичного розділу, характеристики господарства, практичних розрахунків, висновків та пропозицій, списку використаної літератури та додатків.
У відповідності до поставленої мети в роботі мають бути вирішені такі завдання:
- проаналізувати виробничу діяльність досліджуваного підприємства в порівнянні з середніми даними по району та передовим господарством;
- дослідити теорію питання обліку витрат та калькулювання собівартості продукції рослинництва;
- критично проаналізувати організацію первинного, аналітичного та сентитичного обліку витрат в рослинництві в СВК «Іскра» з метою його покращення та спрямування на посилення обліково-аналітичного забезпечення управління виробничим процесом у рослинництві;
- узагальнити існуючі методичні засади формування номенклатури статей витрат та уточнити їх склад відповідно до потреб управління біологічними перетвореннями в рослинництві;
- узагальнити методичні підходи до калькулювання собівартості продукцї рослинництва з метою визначення собівартості окремих видів продукції;
- дослідити існуючу методику аудиту витрат у рослинництві та запропонувати окремі її положення до використання в досліджуваному господарстві;
- провести всесторонній аналіз витрат на біологічне перетворення при виробництві продукції зернових культур з метою виявлення основних факторів, що впливають на рівень собівартості та розрахувати резерв її зниження.
Інформаційною основою дослідження стали законодавство з питань обліку виробництва та калькулювання собівартості продукції рослинництва, науові роботи вітчизняних і зарубіжних учених, матеріали науково-практичних конференцій, а також матеріли державних органів статистики, річні і оперативні звіти Ананьївського районного управління сільського господарства, облікові та звітні дані окремих господарств та дані СВК «Іскра» Ананьївського району Одеської області.
1. Теоретичні основи організації АРМ бухгалтера з обліку витрат та виходу продукції рослинництва
1.1 Класифікація витрат на біологічне перетворення в рослинництві
Враховуючи особливості сільськогосподарського виробництва і з метою забезпечення раціональної організації обліку, визначення величини витрат і здіііснення контролю за формуванням собівартості продукції, важливе значення має науково обгрунтована класифікація витрат.
Складність встановлення класифікації витрат пояснюється масштабами виробництва, різною технологією, різноманітністю самих витрат. Вони виникають в різних місцях та в різний час. Є витрати одноелементні. а є: такі, до складу яких входить декілька елементів, одні прямо відносяться на виробництво, інші - непрямим шляхом; одні залежать від обсягу одержаної продукції, інші - не залежать.
Велике значення класифікації витрат в управлінні ними і, перш за все, при здійсненні калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.
Класифікація витрат - науково обгрунтоване групування витрат за визначеними однорідними ознаками для цілей обліку, аналізу, контролю, планування та прийняття управлінських рішень стосовно процесу виробництва продукції.
Класифікація, в загальному понятті - це один із методів пізнання та вивчення об'єктів. її суть у розподілі досліджуваних об'єктів на класи на базі визначених загальних властивостей об'єктів та закономірних зв'язків між ними [9, с. 5-43]. Класифікація витрат на виробництво, як об'єкт пізнання, детально досліджена в теорії обліку і аналізу. Дану проблему розглядали Т.А. Бутинець [16, с. 670]. С.Ф. Голов [19, с. 544], Л.К. Сук [69, с. 45-57], В.П. Ярмоленко [88, с. 20-24]. Класифікація витрат має практичне значення. Групування видів витрат за окремими ознаками є основою обліку, аналізу та калькулювання собівартості продукції. До того ж, групування витрат допомагає знаходити рішення у нестандартних ситуаціях, у нових сферах діяльності. Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та, відповідно, для ціноутворення, і визначення собівартості одиниці продукції, тобто локальних затрат [16, с. 654]. Групування витрат є важливим не тільки для розрахунку собівартості, а й для встановлення певного співвідношення між ними з метою взаємного контролю та узгодження. Таке узгодження можливе тільки за наявності економічно обгрунтованої класифікації витрат за певними групами, що також має велике значення для економічного аналізу собівартості, встановлення та оцінки чинників її формування та зниження. [19, с.544] Одним із визначальних моментів раціональної організації обліку витрат є їх економічно обгрунтована класифікація, що, в свою чергу, залежить від правильного вибору класифікаційних ознак.
Програма реформування бухгалтерського обліку в Україні передбачає збереження стабільності бухгалтерського обліку і створення умов для еволюційного його розвитку без руйнування накопиченого досвіду його ведення в народному господарстві. [9, с.14] У 2000 році сталися принципові зміни в організації і веденні бухгалтерського обліку в Україні, які випливають із вимог міжнародних стандартів.
Згідно з Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств передбачено єдине для всіх підприємств групування витрат за економічними елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші операційні витрати [9, с. 5-43]. Проте в наукових дослідженнях зустрічаємо позицію вчених щодо даного поділу. Зокрема, В.П. Ярмоленко вважає, що таке групування не зовсім аргументоване [88, с. 20-24]. Тому що, навряд чи правомірно виділяти амортизацію засобів окремою групою, оскільки вона також є матеріальними витратами, як перенесення вартості основних засобів відповідно до їх зносу на новостворений продукт. Якщо врахувати, що в своїй сукупності матеріальні витрати складаються із використаних засобів праці (саме амортизації основних засобів) і предметів праці, то виділення амортизації в окрему класифікаційну групу дає можливість другу частину матеріальних витрат об'єднати в групу «Предмети праці».
За економічними елементами доцільно виділити витрати за такими групами: матеріальні витрати (включаючи амортизацію основних засобів), витрати на оплату праці з відрахуваннями, інші операційні витрати. Така класифікація дозволить більш чітко отримати інформацію про витрати, що дасть змогу ефективніше організувати їх облік і контроль.
Однак при всій своїй важливості поелементне групування витрат за економічними елементами не може задовольнити потреби підприємства у здійсненні контролю за величиною витрат по їх цільовому призначенню, тобто не дозволяє обчислювати собівартість окремих видів продукції та встановлювати обсяг витрат конкретних підрозділів підприємства. З цією метою в плануванні, обліку і калькулюванні собівартості продукції застосовують групування витрат за статтями калькуляції залежно від їх призначення та місця виникнення. [14, с.56]
В економічній літературі є багато пропозицій щодо удосконалення складу статей витрат. [14; 26, 34; 40; 88] Проте, до цього часу, однозначно обгрунтова ного складу статей витрат немає. Витрати за статтями калькуляції -- це витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне і допоміжне виробництва.
Здійснено перехід підприємств і організацій на нову методологію бухгалтерського обліку господарських операцій, доходів, витрат і фінансових результатів та на нову систему бухгалтерського обліку. Цей перехід вимагає від бухгалтерських служб підприємств і організацій ґрунтовної самостійної професійної перепідготовки бухгалтерів та пристосування бухгалтерських регістрів до вимог нової системи бухгалтерського обліку. Принципи ведення бухгалтерського (фінансового) обліку у світовій практиці регулюються національними положеннями (стандартами), які розробляють професійні організації бухгалтерів. При цьому вони мають рекомендаційний характер та грунтуються на концептуальній основі складання та подання фінансових звітів, розробленій Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.[52, с. 12 - 18]
Україні основи нової системи бухгалтерського обліку закладено в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та конкретизовано в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. Методологічні засади застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку та обліку окремих господарських операцій викладено у відповідних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. План рахунків разом з Інструкцією про його застосування встановлюють загальний концептуальний підхід до побудови системи бухгалтерського обліку на основі міжнародних стандартів.
Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", пріоритетною є оцінка активів за їх історичною (фактичною) собівартістю, яка визначається на підставі витрат на їх виробництво або придбання. [1, с.2]
За змістом і призначенням витрати класифікуються згідно економічних елементів і калькуляційних статей. Групування витрат згідно економічних елементів -- це розподіл витрат за економічним змістом незалежно від форми використання у виробництві того чи іншого виду продукції та місця здійснення цих витрат. [36, с. 12-16] Ця класифікація застосовується при упорядкуванні кошторису витрат виробництва всієї продукції, що випускається. Для підприємств усіх галузей встановлена така обов'язкова номенклатура витрат виробництва продукції за економічними елементами:
відрахування в державні спеціальні фонди ;
податки, що включаються у витрати підприємства ;
Класифікація витрат за економічними елементами дає можливість знати структуру собівартості і дозволяє проводити цілеспрямовану політику покращення економіки підприємства. Але ця класифікація не дозволяє визначити важливий економічний показник - собівартість однієї одиниці продукції. [37, с.97]
Для визначення витрат на одиницю товару використовують класифікацію за статтями витрат (калькуляційними статтями). На відміну від попередньої класифікації, калькуляція дозволяє врахувати витрати безпосередньо пов'язані з виробництвом конкретного виробу. У ці витрати входять, як матеріальні витрати, так і витрати на налагодження, обслуговування і управління виробництва цього виду виробу. Калькуляція складається за аналогічними статтями витрат, що і собівартість товарної продукції по підприємству в цілому, але в разі потреби, в окремих галузях виникає необхідність виділення окремих статей витрат. [70, с. 2-12] Так у консервній, плодоовочевій промисловості виділяється така стаття витрат, як «тара і тарні матеріали», що у свою чергу калькулюються на бочки, банки, ящики тощо.
Для забезпечення наскрізного розрахунку і планування в якості калькуляційних одиниць, як правило, використовуються фізичні одиниці виміру конкретних видів продукції, прийняті у виробничій програмі підприємства (штуки, тонни, метри, кВт-год. тощо. ).
На промислових підприємствах розробляються планові і звітні калькуляції. [71, с.44] Перші розробляються на плановий період по плановим витратам. Другі -відображають фактичні витрати на випуск і реалізацію продукції. Порівняння планових і фактичних калькуляцій дозволяє виявити відхилення у витратах і визначити спосіб їх зниження.
В залежності від зв'язку витрат із процесом виробництва розрізняють цехову , виробничу і повну собівартість продукції.
Цехова собівартість включає суму витрат, пов'язаних із виробництвом продукції в цехах.
Виробнича собівартість включає цехову собівартість і витрати, пов'язані з управління, організацією й обслуговуванням підприємства в цілому.
Повна собівартість включає виробничу собівартість і позавиробничі витрати, пов'язані з реалізацією продукції й інші витрати, що не відносяться до виробництва продукції.
Виробництво сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) пов'язано з певними витратами. В процесі виробництва продукції витрачається праця, використовуються засоби праці, а також предмети праці. Всі ці витрати на виробництво сільськогосподарської продукції, що виражається в грошовій формі, утворюють собівартість продукції.
Класифікація витрат виробництва здійснюється за декількома ознаками, а саме: за економічним змістом, за калькуляційними статтями, за способом включення до собівартості тощо.
Витрати, що включаються до собівартості сільськогосподарської продукції, групуються за економічним змістом за наступними елементами: матеріальні витрати (за винятком вартості зворотних відходів); витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизацію основних засобів; інші витрати. [74, с.15-24]
До складу елемента «Матеріальні витрати» включаються вартість витрачених у виробництві: сировини і основних матеріалів; покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів; палива і енергії; будівельних матеріалів; запасних частин тари і тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів.
До складу елемента «Витрати на оплату праці» включаються заробітна плата за окладами і тарифами, премії і заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.
До складу елемента «Відрахування на соціальні заходи» включаються: відрахування на пенсійне забезпечення; відрахування на соціальне страхування; страхові внески на випадок безробіття; відрахування на соціальне страхування від нещасного випадку; відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства; відрахування на інші соціальні заходи.
До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.
До складу елемента «Інші операційні витрати» включаються витрати операційної діяльності, які не ввійшли до складу вищенаведених елементів, зокрема витрати на відрядження працівників цехів, на послуги зв'язку, на виплату матеріальної допомоги та ін.
Виробничі витрати включаються в собівартість вироблюваної сільськогосподарської продукції (робіт, послуг) відповідно до вимог, висловлених в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».
Перелік і склад статей калькуляцій виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) рекомендований наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001р. №132 в Методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств (далі -Методичні рекомендації) і встановлюється сільськогосподарським підприємством самостійно в наказі про облікову політику. [7, с. 2-14].
При калькулюванні собівартості продукції важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами (економічним змістом) і статтями калькуляції (характером виникнення і призначенням). Елементи витрати за економічним змістом є однорідними. Витрати, які утворюють елементи собівартості, включають витрати не залежно від специфіки виробництва продукції.
За способом включення до собівартості витрати поділяються на прямі та непрямі.
Прямими називаються ті витрати, які безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об'єкта витрат і включені до собівартості продукції (робіт, послуг) [88, с. 20-24].
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції або є її необхідним компонентом, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
До складу прямих витрат на оплату праці включається заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт, або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат.
Іншими словами, до прямих витрат на оплату праці належать: основна заробітна плата основного виробничого персоналу підприємства, нарахована робітникам та службовцям за тарифними ставками, відрядними розцінками, посадовими окладами, включаючи індексацію заробітної плати, а також витрати на оплату праці позаштатних працівників, які виконують роботи, пов'язані з виробництвом продукції; вартість продукції, що видається у вигляді натуральної оплати працівникам, зайнятим у сільськогосподарському виробництві; надбавки та доплати до тарифних ставок та окладів, у тім числі за роботу в нічний час, за суміщення професій, розширення зон обслуговування; вартість харчування, продуктів, що відповідно до чинного законодавства безкоштовно надають працівникам підприємств окремих галузей; оплата щорічних відпусток та інша додаткова оплата; одна разові винагороди за вислугу років; оплата праці позаштатних працівників за виконання робіт згідно договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, за умови, що розрахунки з працівниками за виконану роботу проводить безпосередньо підприємство. [13, с.287]
До складу інших прямих витрат включаються всі виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду майнових і земельних паїв, амортизація тощо.
При групуванні витрат під об'єктом обліку витрат слід розуміти продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.
Непрямі витрати - це витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта економічно можливим шляхом [88, с.350]. Такі витрати відносяться до вирощування багатьох культур, кількох груп тварин, виконання різних робіт. Для включення до собівартості ці витрати необхідно попередньо розподілити між об'єктами обліку. Тому на практиці їх часто називають тими, що розподіляються, а згідно з П(С)БО 16 «Витрати» - загально виробничими витратами.
Підводячи підсумки класифікації виробничих витрат, можна констатувати, що виробнича собівартість складається з прямих витрат (загальновиробничих витрат) без долі загальногосподарських та комерційних витрат.
Відповідно до ст. 17 Положення (стандарту) 16 «Витрати» витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості сільськогосподарської продукції (робіт, послуг), діляться на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати [2, с. 4].
До адміністративних витрат належать витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва і управління ним в масштабі всього підприємства, а саме:
загальні та корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (оренда, податки, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телекс, телефонні, факс тощо);
амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
витрати на врегулювання спорів у судових органах;
податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
інші витрати загальногосподарського призначення.
Загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства відображаються на рахунку 92 «Адміністративні витрати». За дебетом цього рахунку відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом - списання на рахунок 79 «Фінансові результати».
Витрати на збут включають наступні витрати пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):
витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;
оплата праці і комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, працівникам підрозділу, що забезпечують збут;
витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортування продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
У торговельних організаціях до складу витрат на збут включаються витрати обігу, за винятком адміністративних витрат, інших операційних витрат, фінансових витрат. [87, с. 7-8]
Облік витрат, пов'язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг ведеться на рахунку 93 «Витрати на збут». За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом - списання на рахунок 79 «Фінансові результати».
Інші операційні витрати - це останній вид витрат, пов'язаних з операційною діяльністю, облік і склад яких є загальним для всіх підприємств і визначений пунктом 20 П(С)БО 16 [2, с. 5].
До інших операційних витрати включають:
витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи»;
собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю в еквіваленті, вираженому в грошовій одиниці України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати , пов'язані з продажем іноземної валюти;
собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією;
сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;
втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);
недостачі і витрати від псування цінностей;
витрати на оплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;
інші витрати операційної діяльності.
Для обліку інших витрат операційної діяльності використовують рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності». На рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 «Собівартість реалізації». 91 «Загальновиробничі витрати». 92 «Адміністративні витрати». 93 «Витрати на збут».
Також існують і валові витрати. Валові витрати - це сума будь-яких витрат підприємства в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, що здійснюють як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), які купують для використання у власній господа
Бухгалтерський облік витрат продукції рослинництва в сільськогосподарських підприємствах дипломная работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Реферат: Проблемы налогообложения прибыли образовательных учреждений
Реферат: Human Resources And Strategy Essay Research Paper
Реферат: Применение портландцемента. Скачать бесплатно и без регистрации
Реферат: Кадры и мотивация труда работников в современных условиях
Контрольная работа по теме Этикет как важная часть общечеловеческой культуры и поведения человека
Курсовая работа: Отечественный и зарубежный опыт регулирования инфляции и безработицы. Скачать бесплатно и без регистрации
Полное Собрание Сочинений Паустовского Купить
Домашняя Контрольная Работа Номер 7
Контрольная работа по теме Договор перевозки груза
Материальная Ответственность Работника Курсовая
Курсовая работа по теме Основы управления персоналом на современном предприятии на примере ООО 'Новаком Групп'
Курсовая работа по теме Оформление результатов налоговой проверки
Реферат: Высококачественный звуковой усилитель для компьютера
Сочинение Егэ Русский Язык Сколько Баллов
Современные Международные Миграции Населения Реферат
Курсовая работа по теме Аудит бухгалтерского учета и отчетности предприятия
Реферат Санитария И Гигиена На Кухне
Курсовая работа по теме Индустрия социально-культурного сервиса и туризма: сущность, проблемы и перспективы
Реферат: Peace Keeping Light After Dar Essay Research
Товароведение Практические Работы
Правила дорожного движения - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда презентация
Природні джерела радіації - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Управление безопасностью труда на установке подготовки нефти (нефтесборный пункт) "Уфа" уфимского филиала ОАО "Конвент" - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа