Бухгалтерський облік в страхових компаніях - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Бухгалтерський облік в страхових компаніях

Оцінка ефективності страхової діяльності ЛФ ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", аналіз її страхових послуг. Особливості організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в компанії. Планування та програма аудита.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Діяльність в умовах ринку супроводжується різного роду ризиками. Тому принципово міняються характер і функції страхування в Україні, зростає його значення як ефективного, раціонального, економічного і доступного засобу захисту майнових інтересів суб'єктів, що господарюють, виробників товарів і послуг, а також громадян.
Ринок страхових послуг є одним з необхідних елементів ринкової інфраструктури, тісно пов'язаним з ринком засобів виробництва, споживчих товарів, ринком капіталу і цінних паперів, праці і робочої сили. У країнах розвиненої економіки страхова справа має найширший розмах і забезпечує підприємцям надійну охорону їхніх інтересів від несприятливих наслідків різного роду техногенних аварій, фінансових ризиків, криміногенних факторів, стихійних і інших нещасть. В умовах панування державної форми власності й адміністративно-командної системи управління в нашій країні потенціал інституту страхування не міг бути розкритий повною мірою, сфера його застосування була дуже обмежена. Страхової справи в її справжньому значенні не було і не могло бути, оскільки не було основи - приватного підприємництва і самостійності суб'єктів, що господарюють.
Види страхування, характерні для країн з розвиненою ринковою економікою, не мали можливості одержати розвиток в Україні. Громадяни були змушені задовольнятися страхуванням будівель, домашнього майна, транспортних засобів і деяких інших об'єктів, а також визначеним набором різновидів особистого страхування, проведеного на умовах, диктованих страховиком-монополістом в особі органів державного страхування.
Умови господарської діяльності, що існували, не сприяли використанню страхового методу охорони майна підприємств і організацій, збиток відшкодовувався в основному за допомогою використання дотацій із загальнодержавних бюджетних резервів.
Перехід до ринкових відносин, формування багатоукладної системи господарювання, заснованої на різноманітних формах власності, створюють об'єктивні передумови для активного впровадження в сферу економіки страхування як одного з гарантів забезпечення фінансової стійкості суб'єктів, що господарюють. Тепер вони самі повинні піклуватися про власне економічно стійке положення, схоронності матеріальних об'єктів, кредито- і платоспроможності. Збитки від стихійних лих, техногенних аварій та ін. повинні мати надійне і гарантоване фінансове джерело покриття.
Розвиток підприємницької діяльності громадян приводить до появи у товаровиробників засобів і предметів виробництва, що також вимагає страхового захисту. Починаючи підприємницьку діяльність, громадяни включаються в такі взаємовідношення, при яких фінансова чи господарська неспроможність їхніх партнерів може призвести до зростання збитків.
Відповідно виникає ще одна область, що розширює сферу застосування страхування (страхування комерційних, фінансових ризиків, втрати прибутку та ін.). Кризові явища в економіці та ріст безробіття, підсилюють необхідність соціального захисту працівників. В період переходу до ринку, число соціальних груп нужденних у страхових послугах (працівники з низькою кваліфікацією, люди похилого віку та ін.) збільшується. У цю категорію попадають і працівники нерентабельних підприємств, нових створених товариств і т.д.
В умовах повної господарської самостійності підприємств, розширення їхньої волі і підвищення відповідальності за прийняті рішення підсилюється роль роботодавця. Тому йому необхідно вивчити й оцінити всі можливі ризики, яким він піддається, у тому числі ризик одержання недостовірної інформації про прийняття на роботу фахівця, ризик втрат через трудовий конфлікт на виробництві, ризик, пов'язаний з недостатньо оптимальним набором працівників як по кількості, так і за кваліфікацією.
Як свідчать фахівці, ризик відноситься до факторів, що обмежують капіталовкладення і підприємницьку активність. Спроби піти від ризику, як правило, супроводжуються скороченням темпів виробництва, а також робочих місць. У нових економічних умовах серед частини керівників нерідко домінують сучасні інтереси, що приводить до скорочення розробок довгострокових програм. Не стабільним стало положення працівників, які займаються створенням і освоєнням нових технологій, продукції, товарів.
Страхування науково-технічних ризиків підприємців при інвестуванні коштів у науково-технічний комплекс підсилює зацікавленість у збереженні зайнятості висококваліфікованих фахівців. Таким чином, страхування не тільки здатне забезпечити фінансовий захист роботодавцям і працівникам, але й дозволити реалізувати їхні спільні інтереси.
Отже, в умовах ринку, що супроводжується різноманітними ризиками, зростає значення страхування як важливого засобу захисту майнових інтересів юридичних і фізичних осіб. У сферу страхування утягуються нові суб'єкти як з боку осіб, які пропонують страхові послуги, так і з боку одержувачів цих послуг. Гармонізація їхніх інтересів, а також належна організація страхової справи в країні, дієвість і розвиток страхування неможливі без належної правової бази, основу якої складає Закон України «Про страхування».
Метою роботи є обґрунтування теоретичних і розкриття практичних рекомендацій з удосконалення обліку, контролю і аналізу в страхових компаніях.
У відповідності з метою була поставлена сукупність наступних завдань:
- вивчити особливості організації бухгалтерського обліку, порядок складання фінансової звітності в страхових компаніях;
- розглянути порядок використання автоматизованих інформаційних систем обліку в досліджуваній компанії;
- вивчити питання аудиту страхових компаній;
- розглянути організацію внутрішнього контролю аналізованої страхової компанії;
- проаналізувати ефективність страхової діяльності;
- охарактеризувати покупців і продавців страхових послуг;
- виконати аналіз діяльності ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».
Об'єктом дослідження є організація обліку, контролю і аналізу в страховій компанії Луганської філії відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».
Предметом роботи є теоретичні, методологічні, методичні й організаційний аспекти обліку, контролю і аналізу в страхових компаніях.
При написанні дипломної роботи використані основні законодавчі акти, навчальна література, наукові статті і публікації з питань страхування.
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури.
В першому розділі роботи розкриваються питання щодо організації бухгалтерського обліку в страховій компанії, вивчено особливості ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в страхових компаніях, окремо розглядається питання про використання автоматизованих інформаційних систем обліку в досліджуваній компанії.
В другому розділі дипломної роботи вивчаються питання організації аудиту в страхових компаніях, розглянуті особливості організації аудиту страховиків, планування аудиту, окремим пунктом розглядається організація внутрішнього аудиту аналізованої страхової компанії.
Третій розділ роботи присвячено аналізу й оцінці ефективності страхової діяльності. Надано характеристику покупців і продавців страхових послуг, виконано аналіз страхових послуг і ефективності діяльності страхових компаній на ринку, проаналізовано діяльність ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант».
РОЗДІЛ І. Організація бухгалтерського обліку в ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»
1.1 Особливості бухгалтерського обліку в страхових компаніях
Система обліку ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» включає бухгалтерський (фінансовий), податковий та управлінський облік, які ґрунтуються на єдиній інформаційній базі, відрізняючись при цьому формою та періодичністю розрахунку даних.
Положення про облікову політику ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» розроблене відповідно до законів України «Про страхування», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інших законодавчих актів України, Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій та Інструкції про застосування Плану рахунків, інших нормативних документів, міжнародних та національних стандартів бухгалтерського обліку, внутрішніх документів ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант», що визначають порядок обліку здійсненних фінансово-господарських операцій Компанії.
Обліковий процес складається із таких етапів: збір інформації, аналіз кожної операції, відображення її результатів на аналітичних рахунках, здійснення процедур бухгалтерського контролю, формування балансу та складання фінансових звітів. Організація обліку вимагає оптимального вибору ступеню, на якому здійснюється формування тих чи інших інформаційних потоків для різних складових облікової системи Компанії.
Первинна інформація не породжується обліковою інформацією, вона є продуктом різник функціональних підрозділів Компанії. Якість облікової інформації зумовлюється, насамперед, якістю та своєчасністю саме первинної інформації. Правильне відображення операцій в обліку можливе тільки за наявності чіткої процедури їх виконання; первинною являється технологія операції, бухгалтерська модель -- вторинна.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх операцій Компанії у первинних документах, збереження впродовж установленого строку опрацьованих документів, регістрів бухгалтерського обліку та звітності у ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» несе керівник Компанії (відокремленого підрозділу) відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Для ведення бухгалтерського обліку ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» створено бухгалтерську службу за децентралізованою формою організації роботи бухгалтерської служби.
Бухгалтерська служба Компанії складається зі структурних підрозділів (відділів), Управління обліку та звітності головного офісу Компанії, відділів бухгалтерського обліку відокремлених підрозділів на чолі з головним бухгалтером Компанії. Бухгалтерську службу у відокремленому підрозділі очолює головний бухгалтер відокремленого підрозділу.
Головний бухгалтер ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант»:
забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку Компанії, складання та подання у встановлені строки фінансової звітності;
організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх операцій Компанії;
організує перевірки стану бухгалтерського обліку у відокремлених підрозділах;
несе відповідальність за достовірність облікових відомостей, повноту їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій Компанії, правильність та своєчасність подання фінансової та податкової звітності;
- несе відповідальність за процес визначення, виміру, накопичення, аналізу, підготовки та передачі інформації фінансового характеру про діяльність Компанії в цілому та його відокремлених підрозділів.
В основу організації роботи бухгалтерської служби Компанії покладення принцип надання її працівникам прав відповідальних працівників, яким доручається:
оформляти, підписувати документи за визначеним колом операцій;
виконувати визначені операційні процедури.
Функції, обов'язки, права та відповідальність працівників бухгалтерської служби визначено у посадових інструкціях.
Розпорядження головного бухгалтера Компанії з порядку ведення бухгалтерського обліку та контролю операцій є обов'язковим для усіх працівників Компанії незалежно від підрозділів, до яких вони входять.
Головний бухгалтер має право вимагати від структурних підрозділів та відокремлених підрозділів Компанії подання необхідних первинних документів з оформлення операцій, дотримання встановленого порядку прийняття, оприбуткування, зберігання і витрачання коштів, товарно-матеріальних цінностей та інших цінностей, а також має право вимагати від будь-якого підрозділу Компанії надання пояснень, а за потреби -- безпосередньо втручатися в його робочі процедури, якщо отримані відомості викликають сумнів.
Записи у системі бухгалтерського обліку ЛФ ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» проводяться на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, накопичується та систематизується на рахунках бухгалтерського обліку та регістрах синтетичного та аналітичного обліку у вигляді:
- електронних записів у базах даних програмного забезпечення «1С: Підприємство»;
- записів на паперових носіях із застосуванням журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку (у разі відсутності у відокремлених підрозділах Компанії програмного забезпечення).
У разі ведення обліку з допомогою програмного забезпечення здійснюється:
-щомісячне роздрукування, підписання та зшивання первинних документів (прибуткові та видаткові касові ордери, касова книга) та даних синтетичного та аналітичного обліку (оборотно-сальдові відомості, головна книга);
захист відомостей від несанкціонованого доступу з допомогою пароля;
створення поточного архіву даних на кінець кожного робочого дня.
Відповідальність за правильність реєстрації інформації в облікових регістрах несуть особи, які склали і підписали їх. Право підпису первинних документів належить відповідальним працівникам та керівникам структурних підрозділів головного офісу. Заступники Голови Правління та керівники відокремлених підрозділів мають право підпису документів за операціями, які визначаються довіреностями, наданими Головою Правління.
У первинних документах і облікових регістрах виправлення помилки коректурним способом повинно бути підтверджено підписами посадових осіб, які підписали ці документи, із зазначенням дати виправлення. У касових документах виправлення є неприпустимими.
Зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється у терміни відповідно до Переліку типових документів, що створюються в діяльності установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при КМ України від 20 липня 1998 року №41.
Знищення документів оформлюються актом, який підписують члени експертної комісії, представник архіву та затверджує Голова Правління Компанії.
Для повної реєстрації всіх операцій Компанії з метою забезпечення потреб складання фінансової та статистичної звітності розроблено внутрішній План рахунків бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік у страховій діяльності має певні особливості. Йому притаманні особливі бухгалтерські рахунки, особливі фінансові операції, а також те, що окремі стандарти (положення) бухгалтерського обліку, що затверджені Міністерством фінансів України, на страхову діяльність не розповсюджуються.
Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і фінансова діяльність, пов'язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням. Відразу додамо, що страховик не може виступати у якості гаранта (поручителя), а також вельми сумнівним є його право видавати позики третім особам.
Відповідно до ст. 30 Закону № 85 «Про страхування»:
«страхові компанії (страховики) повинні створювати страхові резерви, достатні для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань».
З урахуванням цього, Планом рахунків передбачений рахунок 49 »Страхові резерви». Цей рахунок має такі субрахунки:
492 «Резерви із страхування життя»;
493 «Частка перестраховиків у технічних резервах»;
494 «Частка перестраховиків у резервах із страхування життя»;
495 «Результат зміни технічних резервів»;
496 «Результат зміни резервів із страхування життя»;
497 »Результат зміни резервів незароблених премій»;
498 »Результат зміни резервів збитків».
Згідно з ст. 30 Закону № 85 «Про страхування»:
«якщо страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує 10 відсотків суми сплаченого статутного фонду і сформованих вільних резервів та страхових резервів, страховик зобов'язаний укласти договір перестрахування».
Планом рахунків у складі рахунку 70 «Доходи від реалізації» передбачено субрахунок 705 «Перестрахування». Цей субрахунок у значній мірі визначає фінансовий результат від основної діяльності страховика.
Плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування має назву страховий платіж, і Планом рахунків для цього передбачено рахунок 76 «Страхові платежі». Субрахунки до цього рахунку відкриваються за видами страхування.
При цьому слід мати на увазі, що відповідно до п. 3.2.3 Закону про ПДВ:
«не є об'єктом оподаткування операції надання послуг із страхування і перестрахування, передбачених Законом України «Про страхування», соціального і пенсійного страхування».
Це також має важливе значення для відображення у бухгалтерському обліку надходження страхових платежів.
Ще однією специфічною лише для страховиків операцією є здійснення страхових виплат. Відповідно до ст. 9 Закону № 85 «Про страхування»:
«страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку».
П(С)БУ 15, що визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, не поширюється на доходи, пов'язані зі страховою діяльністю.
Відповідно до статті 34 Закону № 85 «Про страхування» страховики публікують свій річний баланс за формою і в порядку, встановленими Уповноваженим органом. При цьому, достовірність та повнота річного балансу і звітності страховиків повинна бути підтверджена аудитором (аудиторською фірмою).
Згідно з пунктом 2.3 Наказу № 210 «Про звітні дані страховиків» страховики оприлюднюють річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.
«страховики мають оприлюднити консолідований баланс за формою, визначеною П(С)БО 2 «Баланс», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21.06.99 р. за № 396/3689».
Слід також звернути увагу, що крім фінансової звітності страховики подають уповноваженому органу «страхову звітність». Таким уповноваженим органом зараз є Держкомфінпослуг, а до специфічної («страхової») звітності слід віднести Декларацію з перестрахування та «Звіт про доходи та витрати страховика» і «Пояснювальну записку до звітних даних страховика», що затверджені Наказом № 210 «Про звітні дані страховиків».
Що стосується податкової звітності, то тут головним документом є Декларація. Але заповнюючи цей документ, слід пам'ятати, що у галузі страхування використовуються дві ставки податку на прибуток - 3 відсотки та 25 відсотків. При цьому, ставка у 3% застосовується до операцій зі страхування (перестрахування), а ставка у 25% - до операцій, пов'язаних з іншою фінансовою діяльністю страховика.
Перш ніж безпосередньо перейти до розгляду питання щодо відображення в бухгалтерському обліку страховика надходження страхових платежів, роз'яснимо декілька ключових понять: страхування, страховик, страхувальник, страховий платіж.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох. Страхова діяльність в Україні здійснюється виключно страховиками - резидентами України.
Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - це плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.
Усі дефініції вказаних вище термінів визначені Законом № 85 «Про страхування».
Також слід відмітити, що відповідно до п. 3.2.3 Закону про ПДВ не є об'єктом оподаткування операції надання послуг із страхування і перестрахування, передбачених Законом України «Про страхування», соціального і пенсійного страхування. Це також має важливе значення для відображення у бухгалтерському обліку надходження страхових платежів.
Страховики, незважаючи на те, що вони є фінансовими установами, ведуть бухгалтерський облік відповідно Плану рахунків, затвердженого наказом Мінфіну № 291.
Для обліку страховиками надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами страхування Планом рахунків призначено рахунок 76 «Страхові платежі».
По кредиту рахунку 76 «Страхові платежі» відображається збільшення у страховика страхових платежів, по дебету - повернення страхувальнику страхових платежів у разі дострокового припинення дії договору страхування.
Щомісяця рахунок 76 закривається кореспонденцією із субрахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».
Як уже було сказано вище, страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування плату за страхування - страховий платіж. Тобто, рахунок 76 «Страхові платежі» має кореспондувати з рахунком на якому страховик веде облік страхувальників. Таким рахунком має бути рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», оскільки Планом рахунків визначено, що
«на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за.....виконані......послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи».
Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» для страховика повинен мати такі субрахунки:
3611 «Розрахунки з вітчизняними страхувальниками»;
3612 «Розрахунки з вітчизняними страховими агентами»;
3613 «Розрахунки з вітчизняними страховими брокерами»;
3621 «Розрахунки з іноземними страхувальниками»;
3622 «Розрахунки з іноземними страховими агентами»;
3623 «Розрахунки з іноземними страховими брокерами».
По дебету рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість наданих страхових послуг, по кредиту - сума страхових платежів, які надійшли на рахунки страхувальника в банківських установах, до каси, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію, послуги.
На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться по кожному покупцю та замовнику по кожному пред'явленому до сплати рахунку.
Саме сума отриманих (нарахованих) страхових платежів має визначальне значення для визначення доходу страховика від страхової діяльності. Для узагальнення інформації про доходи від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу Планом рахунків призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації». По кредиту субрахунків 701 - 703 відображається збільшення (одержання) доходу, по дебету - належна сума непрямих податків, результат операцій перестрахування (у кореспонденції з субрахунком 705 «Перестрахування»), результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях) та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».
На субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» страховики узагальнюють інформацію про доходи від надання страхових послуг, про результати зміни резервів незароблених премій.
Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами послуг, регіонами збуту та/або іншими напрямками, визначеними страховиком.
На субрахунку 705 «Перестрахування» підприємства, що є страховиками відповідно до Закону України «Про страхування», узагальнюють інформацію про частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування. По дебету субрахунку 705 відображаються суми часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що належать перестраховикам за договорами перестрахування, по кредиту - частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що повертаються перестраховиками у разі дострокового припинення договору перестрахування. Щомісяця сальдо субрахунку 705 списується (закривається) у кореспонденції із субрахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».
Варто звернути увагу, на те, що П(С)БО 15 «Дохід», що визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності, не поширюється на доходи, пов'язані зі страховою діяльністю. Дохід страховика визнається щомісячно шляхом закриття рахунку 76 «Страхові платежі» в кореспонденції з субрахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».
Відповідно до ст. 15 Закону № 85 «Про страхування» страхова діяльність в Україні може проводитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Особливості здійснення посередницької діяльності в Україні регламентуються Законом № 85, Постановою № 1523, Постановою № 747 та іншими нормативно-правовими актами.
Для обліку надходження страхових платежів від страхових посередників страховик, як було вже згадано вище, має використовувати субрахунки: 3612, 3613, 3622, 3623.
Відповідно до Постанови № 1523 «Про порядок провадження діяльності страховими посередниками» у разі коли договір страхування укладається при посередництві страхового агента, суб'єкти цивільно-правових відносин повинні дотримуватися таких вимог:
1) страховий агент, що отримує страхові платежі від страхувальників, зобов'язаний перерахувати ці кошти на рахунок страховика протягом двох робочих днів після отримання відповідних страхових платежів, а також оформити договір страхування не пізніше одного робочого дня з моменту отримання страхового платежу;
2) страховий агент зобов'язаний щодекадно подавати страховику відомості про укладені договори страхування та розміри отриманих платежів;
3) у разі несвоєчасного перерахування страховим агентом страхових платежів або порушення ним терміну оформлення договорів страхування без поважних причин страховик зобов'язаний призупинити дію агентської угоди не менше ніж на три місяці.
Неналежний контроль страховика за діяльністю його страхових агентів кваліфікується як порушення страхового законодавства.
За своєю економічною природою страхове відшкодування є сумою, що виплачується страховиком за компенсацію збитку, нанесеного страховим випадком об'єктам страхування майна і відповідальності.
Що стосується терміну «страховий випадок», то у відповідності з частиною другою ст. 8 Закону № 85 «Про страхування»:
страховий випадок - це подія, що передбачена договором страхування або законодавством, що здійснилася, та з настанням якої виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Таким чином, страховик надав, а страхувальник отримав зобов'язання у випадку настання страхового випадку відшкодувати страховику збитки шляхом виплати страхової суми (страхового відшкодування).
Відповідно до ст. 9 Закону № 85 «Про страхування» страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик згідно з умовами страхування зобов'язаний здійснити виплату при настанні страхового випадку.
Іншими словами, страхова сума - це границя грошових зобов'язань страховика відносно компенсації збитків, нанесених страховим випадком страхувальнику.
У відповідності до ст. 988 Цивільного кодексу, за договором добровільного страхування страхова організація зобов'язується при настанні вказаного в договорі випадку (страхового випадку):
1) здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором особистого страхування здійснюється незалежно від сум, що виплачуються за державним соціальним страхуванням, соціальним забезпеченням, а також відшкодування шкоди. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору;
2) відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором.
Починаючи з 7 листопада 2001 року Закон № 85 «Про страхування» діє в новій редакції. Раніше термін «страхове відшкодування» застосовувався для всіх видів страхування. Тепер він застосовується тільки для майнового страхування і страхування відповідальності. Для інших видів страхування, зокрема особистого, застосовується термін «страхова виплата».
Відповідно до частини другої ст. 9 Закону № 85 «Про страхування»:
страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
При страхуванні майна страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору, якщо інше не обумовлено договором страхування.
На практиці розміри страхов
Бухгалтерський облік в страхових компаніях дипломная работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Курсовые Работы Пенза
Реферат по теме Инвестиции в боулинг-клубы
Реферат по теме Рерих
Реферат: Conforming To Role Model Status Essay Research
Республиканский Конкурс Сочинений Ко Дню Матери
Реферат: Особенности невербального общения в деятельности учителя
Реферат по теме История психологии
Дидактический 6 Класс Мерзляк Контрольные Работы
Сочинение: Комедия Ревизор
Курсовая работа: Пеленгатор постановщиков активных помех
Чацкий Против Фамусовского Общества Сочинение С Цитатами
Доклады На Тему Трансплантації Органів Та Інших Анатомічних Матеріалів Людини: Проблема Кримінально-Правового Забезпечення
Реферат: Факторы риска
Где Можно Заказать Курсовую Работу Недорого
Аналитическое описание дискретных сигналов
Оформление Реферата Титульный Лист Образец Для Школы
Дипломная работа по теме Особенности представления в Интернет материалов по искусству
Лабораторные Работы По Переменному Току
Доклад по теме Вергилий Публий Марон
Оформление Курсовой Челгу
Прогнозування наслідків викиду небезпечних хімічних речовин після аварії - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа
Розвиток кісткової тканини в онтогенезі безхвостих земноводних - Биология и естествознание курсовая работа
Техника безопасности и охрана труда - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда контрольная работа