Бухгалтерський облік нематеріальних активів та шляхи його удосконалення - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Бухгалтерський облік нематеріальних активів та шляхи його удосконалення - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа




































Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Бухгалтерський облік нематеріальних активів та шляхи його удосконалення

Сутність нематеріальних активів, їх класифікація і значення в діяльності підприємства. Аналіз і оцінка фінансового стану ПАТ "ІнГЗК". Аналітичний і синтетичний облік нематеріальних активів і узагальнення облікових даних в реєстрах бухгалтерського обліку.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
У сучасних умовах діяльності підприємств все активніше використовуються такі довгострокові економічні ресурси, як нематеріальні активи, це пов'язано з їх здатністю приносити значні прибутки за умов ефективного використання. Особливості обліку,аудиту та аналізу нематеріальних активів у процесі господарської діяльності є об'єктом пильної уваги економістів та бухгалтерів. Це обумовлено відсутністю досконалої практики їх використання та необхідністю забезпечення єдиних підходів до критеріїв визнання. Отже, дослідження економічної сутності нематеріальних активів, класифікації та методів їх оцінювання на момент придбання (створення) та на дату складання балансу є дуже важливим.
Актуальність теми дослідження, зумовлена тим, що поняття нематеріальних активів для економіки України є досить новим, обмеженим у використанні, а тому мало вивченим. Орієнтування України на вимоги європейського ринку потребує опанування власниками нових підходів до управління ефективністю діяльності виробничого підприємства. Одним із найважливіших напрямів підвищення ефективності функціонування підприємства постає необхідність удосконалення системи управління нематеріальними активами як важливої складової необоротних активів виробничого підприємства. Адже повсякденне використання комп'ютерних програм, інтелектуальної праці (власності), розвиток науки і техніки зумовлюють потребу правового оформлення та відображення в бухгалтерському обліку цих процесів.
Тому дослідження властивостей нематеріальних активів, своєрідності процесів їх розробки, використання та обслуговування вимагає глибоких комплексних досліджень. Вони вкрай необхідні, оскільки у високій ефективності нематеріальних об'єктів постійно переконуються практично всі суб'єкти ринкових відносин.
Порядок бухгалтерського обліку нематеріальних активів і процедури їх оцінювання досліджено у працях багатьох науковців. Вагомий вклад у вирішення та розробку теоретичних і практичних положень бухгалтерського обліку нематеріальних активів внесли відомі вітчизняні та зарубіжні вчені: І.Бігдан, Л. Мельничук, О. Кантерман, М. Климова, І. Польова, Г. Азгальдов, Сунь Лінь, Є. Хендріксен, С. Грей та Б. Нідлз та ін.
Однак залишається невирішеним питання забезпечення єдиних підходів до економічної сутності нематеріальних активів, обґрунтування їх класифікації, ідентифікації, методів оцінки. До цього часу у бухгалтерів часто виникають проблеми з визнанням, правильною класифікацією та оцінкою нематеріальних активів. Помилково об'єкти нематеріальних активів відображаються як витрати, а витрати необґрунтовано обліковуються у складі нематеріальних активів.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних і практичних аспектів обліку нематеріальних активів.
Об'єктом дослідження курсової роботи являється процес обліку нематеріальних активів на ПАТ «ІнГЗК».
Метою курсової роботи є дослідження практичних питань фінансового обліку нематеріальних активів на прикладі ПАТ «ІнГЗК».
При написанні роботи були поставлені завдання:
- здійснити економічну характеристику категорії «нематеріальні активи», а також розкрити загальні принципи побудови їх обліку на підприємстві;
- розглянути нормативно - правову базу, яка регламентує методику обліку нематеріальних активів;
- надати характеристику ПАТ «ІнГЗК» та провести аналіз фінансового стану підприємства;
- охарактеризувати процес обліку нематеріальних активів на прикладі ПАТ «ІнГЗК»;
- визначити напрямки удосконалення обліку нематеріальних активів.
Вирішення поставлених завдань досягнуто на основі застосування загальнонаукових методів (історико - логічного, системного аналізу, спостереження, узагальнення, синтезу, конкретизації); специфічних прийомів наукового дослідження (класифікації, групування, порівняння, середніх величин, узагальнюючих економічних показників, економіко-статистичних, експертних оцінок).
Теоретичні і методологічні аспекти дослідження ґрунтуються на наукових розробках вітчизняних і зарубіжних економістів, положеннях і стандартах діючого облікового, патентно-правового, податкового й іншого законодавства, які регламентують порядок обліку нематеріальних активів.
Інформаційну базу дослідження становлять монографії вітчизняних та зарубіжних вчених, статті зі збірок періодичних видань. Основні показники та дані бухгалтерського обліку, які використовуються у курсової роботі для аналітичних розрахунків, були взяті з річної фінансової звітності, первинних документів та інших облікових регістрів ПАТ «ІнГЗК».
РОЗДІЛ І. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ТА ЇХ НОРМАТИВНО-ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ
1.1 Економічна сутність нематеріальних активів, їх класифікація та значення в діяльності підприємства
У сучасних умовах діяльності підприємств все активніше використовуються такі довгострокові економічні ресурси, як нематеріальні активи, це пов'язано з їх здатністю приносити значні прибутки за умов ефективного використання.
Нематеріальні активи є однією з найменш вивчених категорій вітчизняної бухгалтерської методології. Це, по-перше, пов'язано із недостатнім досвідом її використання у зв'язку із радянськими коренями вітчизняної облікової науки, а, по друге, з недостатністю приділення уваги проблемам бухгалтерського обліку нематеріальних активів в Україні.
Бухгалтерська сутність нематеріальних активів передбачає розгляд нематеріальних активів з позиції бухгалтерських нормативних актів (табл. 1.1).
Поняття «нематеріальні активи» в бухгалтерських нормативних актах
Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований
Наказ «Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ»
Нематеріальні активи - активи, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалежно від вартості і використовуються установою в процесі виконання основних функцій більше одного року (п. 4.1)
Наказ «Про затвердження Методичних рекомендацій обліку нематеріальних активів кіновиробництва»
Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований (відокремлений від підприємства) або утримується підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам
Базовим серед наведених визначень є визначення з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», згідно якого для визнання певного нематеріального ресурсу в якості нематеріального активу в обліку, враховуючи критерії визнання активу загалом, необхідно, щоб такий ресурс:
- був контрольований підприємством в результаті минулих подій;
- при його використанні призводив до отримання економічних вигод в майбутньому;
- відповідав ознаці немонетарності, тобто неможливості швидкого перетворення на гроші;
Згідно Податкового кодексу ст. 14.1.120…нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами» [ 1]
Отже, в бухгалтерському обліку наявні чіткі критерії визнання нематеріальних активів, які обмежують розуміння нематеріальних активів згідно економічного підходу, та, в свою чергу, базуються на юридичному підході.
Важливим етапом дослідження є побудова науково обґрунтованої класифікації нематеріальних активів. Для цілей бухгалтерського обліку всі нематеріальні активи поділяються на 6 груп (додаток 3), передбачених п. 5 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Для цілей податкового обліку Податковий кодекс України також розділяє нематеріальні активи на 6 груп (пп. 145.1.1), (табл.1.2).На сьогодні класифікація нематеріальних активів для обох видів обліку збігається. Водночас міжнародні стандарти, на відміну від національних, не наводять групування нематеріальних активів за певними ознаками.
У 4 додатку представлена класифікація нематеріальних активів за певними ознаками, що виокремлені відповідно для цілей податкового, бухгалтерського та управлінського обліку.
Таблиця 1.2 Групи нематеріальних активів
група 1 - права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище);
відповідно до правовстановлюючого документа
група 2 - права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо);
відповідно до правовстановлюючого документа
група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
відповідно до правовстановлюючого документа
група 4 - права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
відповідно до правовстановлюючого документа,але не менш як 5 років
група 5 - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп'ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті;
відповідно до правовстановлюючого документа,але не менш як 2 роки
група 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)
відповідно до правовстановлюючого документа
Нематеріальні активи на промисловому підприємстві виступають одним із ключових ресурсів для розвитку інноваційної діяльності, зокрема, і сучасної економіки в цілому. В умовах інноваційної економіки в структурі активів промислових підприємств зростає значення нематеріальних активів. Використання нематеріальних активів у економічному обороті дає можливість сучасному підприємству змінити структуру свого виробничого капіталу. За рахунок збільшення частки нематеріальних активів у вартості нової продукції і послуг збільшується їх наукоємність, що має велике значення для підвищення конкурентної спроможності продукції і послуг. Переваги інтенсивного використання нематеріальних активів на виробничих підприємствах, а також їх економічна ефективність обумовлені здатністю генерувати інновації в якості відтвореного ресурсу із зростаючими на кожному етапі перетворень якісними характеристиками і властивостями, які ініціюють створення нової вартості протягом тривалого часу.
Сьогодні українські підприємства мають дуже низький відсоток немате ріальних активів у загальній вартості бізнесу (близько 2-5%), в той же час ринкова вартість додатково врахованих нематеріальних активів на одному і тому ж підприємстві може скласти 15-20% і більше, що збільшує вартість ком панії. Світові тенденції у процесі купівлі-продажу бізнесу свідчать, що вартість нематеріальних активів у загальній вартості компанії складає від 40 до 90%. Відомі випадки, коли майже вся вартість бізнесу сформована нематеріальними активами [30].
Отже, нематеріальні активи вважаються особливим видом інвестицій. Цінність нематеріальних активів зумовлена їх можливістю тривалий час бути корисними для отримання доходу чи іншої вигоди. По своїй суті вони повинні розглядатися як засоби виробництва, що не мають матеріальної форми, але мають грошову вартість. Таким чином нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований та утримується підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. Вартість нематеріального активу (як, власне, і будь-якого іншого) має бути достовірно визначена.
1.2 Ідентифікація і оцінка нематеріальних активів у бухгалтерському обліку
обліковий реєстр нематеріальний актив
Одним із найважчих моментів в обліку нематеріальних активів є їх оцінка. У відповідності з пунктами 19, 20 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» [42], кожне підприємство має право здійснення переоцінки нематеріальних активів за справедливою вартістю, однак це стосується тільки тих активів, щодо яких існує активний ринок.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Мал.1.1 Оцінка нематеріальних активів
Якщо підприємство правильно відобразить в обліку нематеріальні активи, то воно матиме значну кількість переваг (мал. 1.1).
Оцінка нематеріальних активів проводиться по-різному, що залежить від мети призначення. По-перше, оцінка нематеріальних активів необхідна при визначенні розміру винагороди авторам розробки і при визначенні економічного ефекту від використання даного об'єкта, виходячи з яких роблять платежі авторам.
По-друге, при укладанні нематеріального активу на баланс підприємства роблять оцінку цього об'єкта для включення його до складу статутного капіталу підприємства. По-третє, при укладенні ліцензійних договорів необхідно визначити ціну ліцензії, для чого роблять оцінку. По-четверте, оцінка провадиться при проведенні заставних операцій, а також при страхуванні майна. По-п'яте, у випадку порушення виключних прав також необхідно зробити оцінку для визначення збитку від порушення.
Серед невирішених проблем обліку нематеріальних активів можна виділити: недостатнє дослідження економічної сутності нематеріальних активів та їх відособлення від юридичного трактування, недосконалість розробленого порядку визнання та зарахування на баланс підприємства об'єктів нематеріальних активів, відсутність чіткої методики оцінки та обліку майнових прав, невирішеність питань організації забалансового обліку, амортизаційної політики, практично відсутні методики інвентаризації нематеріальних активів, що негативно позначається на організації та ефективності внутрішнього контролю.
Не знайшли належного трактування питання визнання та вартісної оцінки нематеріальних активів для обліку та звітності, управління підприємством.
Аналіз останніх досліджень і публікацій останніх років показав, що більшість авторів (90%) у навчально-практичній літературі розглядають дане питання, що становить 9,8% із загальної сукупності розкритих питань. Проаналізувавши періодичні виданнях, зазначимо, що питанню ідентифікації та оцінки нематеріальних активів присвячено 14 статей у періодичних видання, що становить 15 % від загальної сукупності досліджуваних питань. Це свідчить про актуальність та складність даного питання.
Проблеми визнання, оцінки та облікового відображення нематеріальних активів досліджували Ф.Ф. Бутинець, І.А. Бігдан, С.Ф. Голов, Т. Вовченко, І. Павлюк, О.Д. Святоцький, В.В. Сопко, Н.В. Чабанова та інші. Однак через ряд об'єктивних причин багато проблемних питань залишається невирішеними. Ураховуючи внесок оприлюднених досліджень в Україні, невирішеними залишаються питання, пов'язані з розвитком бухгалтерського обліку і контролю нематеріальних активів, які забезпечують здійснення ефективної інноваційної діяльності підприємств.
Складність оцінки нематеріальних активів обумовлена тим, що принципово неможливо розробити єдину універсальну методику для кожного з об`єктів нематеріальних активів, які є, по своїй суті, досить оригінальними, тому необхідно вирішити питання їх оцінки.
Це має вирішальне значення для наукового пізнання економічної сутності нематеріальних активів та реалізації управлінських функцій, поглиблення інтеграції обліку в систему управління.
Сьогодні практика оцінки активів стикається з рядом проблем. Не дивлячись на ускладнені методи оцінки бізнесу, прогнози фінансових аналітиків стають все менш і менш надійними. Основними причинами цього, на погляд вчених, є відсутність: чіткого визначення дійсної природи нематеріальних активів; повного розуміння характеристик нематеріальних активів, а саме високих рівнів інвестиційного ризику і невизначеності; чітко закріпленої системи майнових прав для більшості нематеріальних активів, зокрема, через їх «розмиту» природу.
Важливою характеристикою об'єкта нематеріальних активів є можливість його ідентифікації, тобто можливість відокремлення від інших активів, що практично не завжди вдається. Найбільша проблема, що виникає при ідентифікації нематеріального активу -визначення його відмінностей від гудвілу.
Нематеріальний актив можна відрізнити від гудвілу лише якщо підприємство може його продавати, орендувати чи обміняти.
Професор Р. Чемберс доводить, що нематеріальні активи існують і оцінюються тільки в сполучення з матеріальними, ї їх необхідно розглядати як залишкову вигоду, яка залишається після вирахування всіх нематеріальних активів. Вони не можуть бути відокремлені від фірми і оцінені в поточному грошовому еквіваленті, тому їх слід списувати відразу після придбання [22].
Вважаємо, що таке твердження є не зовсім правильним, оскільки: по-перше, окремі види нематеріальних активів хоча і не завжди можуть бути точно оцінені, але часто виступають об'єктом купівлі-продажу; по-друге, деякі матеріальні активи принесуть майбутню вигоду якщо підприємство придбало нематеріальний актив.
Таким чином, одним із найважчих моментів в обліку нематеріальних активів є їх оцінка.
Зробимо висновки по розділу у сучасних умовах діяльності підприємств все активніше використовуються такі довгострокові економічні ресурси, як нематеріальні активи, це пов'язано з їх здатністю приносити значні прибутки за умов ефективного використання. Особливості обліку нематеріальних активів у процесі господарської діяльності є об'єктом пильної уваги економістів та бухгалтерів. Це обумовлено відсутністю досконалої практики їх використання та необхідністю забезпечення єдиних підходів до критеріїв визнання. Нематеріальний актив - немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований Для цілей бухгалтерського обліку всі нематеріальні активи поділяються на 6 груп, передбачених п. 5 П(С)БО 8. Для цілей податкового обліку Податковий кодекс України також розділяє нематеріальні активи на 6 груп (пп. 145.1.1), на сьогодні класифікація нематеріальних активів для обох видів обліку збігається [1].
1.3 Огляд нормативно-правової бази, яка регламентує порядок організації обліку нематеріальних активів
Основними документами, що регламентують організацію обліку нематеріальних активів в Україні:
- Господарський кодекс України від 18 листопада 2003р. №1255-.- регулює господарську діяльність підприємств, зокрема укладення договорів між суб'єктами господарювання;
- Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 р№ 2755VІ із змінами і доповненнями - регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства;
- Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV, ВР із змінами і доповненнями - регулює ведення бухгалтерського обліку на підприємствах та складання фінансової звітності;
- Національне положення(стандарту) бухгалтерського обліку 1«Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджено наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 р. № 7- національним положенням (стандартом) визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються до фінансової звітності і консолідованої фінансової звітності юридичних осіб усіх форм власності які зобов'язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством;
- Положення(стандарту) бухгалтерського обліку 8«Нематеріальні активи» із змінами і доповненнями № 242 від 18 жовтня 1999 р.- за цим положенням визначаються методологічні засади формування та відображення в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і завершення капітальних інвестицій в нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності;
- План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом МФУ від 30 листопада 1999р. №291 із змінами і доповненнями - визначає перелік рахунків бухгалтерського обліку, які використовуються для відображення господарських операцій та процесів;
- Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, зобов'язань і господарських операцій підприємства і організації. затверджене наказом МФУ від 30.11. 99р. № 291 із змінами і доповненнями - встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств;
- Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. № 69 із змінами і доповненнями - регламентує порядок проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків на підприємстві;
- Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності (наказ Мінфіну від 28.03.2013 р. №433) - у цих Методичних рекомендаціях розглядається питання розкриття інформації за статтями балансу (звіту про фінансовий стан) (далі - баланс), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) (далі - звіт про фінансові результати), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал.
Основні положення відносно організації бухгалтерського обліку нематеріальних активів закладені в П(С)БО 8 "Нематеріальні активи", затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18 жовтня 1999 р. Відповідно до П(С)БО 8, нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований. Нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов'язаних із його використанням, та його вартість може бути достовірно визначена. Аналогічне визначення нематеріальних активів наводять міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО).
Згідно з МСБО 38 "Нематеріальні активи" нематеріальний актив - це немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований. Відповідно, актив - це ресурс, контрольований суб'єктом господарювання у результаті минулих подій, від якого очікується надходження майбутніх економічних вигід до суб'єкта господарювання [40].
Керуючись цим визначенням, необхідно виділити критерії віднесення активу до нематеріального та порівняти їх економічний зміст у вітчизняному та міжнародному законодавстві (додаток 3).
Отже, порівняльний аналіз дозволив виявити, що П(С)БО не містить чіткого визначення та пояснення таких термінів: ідентифікованість; нематеріальність; контрольованість; отримання економічних вигод у майбутньому.
В даному підрозділі дана стисла характеристика нормативної бази обліку нематеріальних активів.
РОЗДІЛ ІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПАТ «ІнГЗК» ТА АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Характеристика ПАТ «ІнГЗК», його галузевих особливостей і технологічного процесу
Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат введений до експлуатації у 1965 році (введено перші чотири збагачувальні секції підприємства). В 1975 році була введена в дію третя черга комбінату.
До цього часу склалася і організаційна структура комбінату. До його складу увійшли основні цехи рудник, цех технологічного автотранспорту, дробильна фабрика, дві збагачувальні фабрики, залізничний цех і 10 допоміжних цехів, які обслуговують основне виробництво ( додаток 5).
Основне призначення комбінату - виробництво залізорудного концентрату як сировини для металургійної переробки.
Предметом діяльності товариства є: виробництво і поставка залізорудної сировини, реконструкція основного та допоміжного виробництва; пошук, розвідка і розробка родовищ корисних копалин; переробка руди чорних металів; будівельне монтажні роботи; надання послуг юридичним особам та громадянам; утримання закладів соціальної сфери; видавництво та розповсюдження газет; надання медичних послуг і таке інше.
ПАТ «ІнГЗК» входить до складу групи "Метінвест", яка уявляє собою інтегровану компанію, що має дивізіонну структуру побудови бізнесу, що найбільшою мірою відповідає поставленим базовим принципам: забезпечувати високу інвестиційну привабливість і прозорість корпоративної структури.
Юридична адреса досліджуємого підприємства: 50064, Україна, Дніпропетровська обл., Інгулецький р-н., м. Кривий Ріг, вул. Рудна , буд. 47 .
Споживачами продукції ПАТ «ІнГЗК» являються металургійні комбінати України та держави Східної Європи.
Найбiльшими конкурентами з виробництва залiзорудної сировини на внутрiшньому та зовнiшньому ринку є «Лебединський ГЗК» (FE 68%), «Михайлiвський ГЗК» (FE 65%), «Стойленський ГЗК» (FE66,7%). Доля ВАТ «IнГЗК» на внутрiшньому ринку складає 77%.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку ПАТ «ІнГЗК» визначає облікову політику, форму ведення та форму організації бухгалтерського обліку.
На ПАТ «ІнГЗК» створена бухгалтерська служба (додаток 6) бухгалтерська служба (бухгалтерія) - це спеціальний підрозділ, яке займається веденням бухгалтерського обліку та складанням бухгалтерської звітності. Бухгалтерська служба є самостійним структурним підрозділом підприємства і очолюється головним бухгалтером. Головний бухгалтер - особа, на яку покладено згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" ведення бухгалтерського обліку підприємства.
Головному бухгалтеру ПАТ «ІнГЗК» підпорядковані заступники, яких на підприємстві три, і яким в свою чергу підпорядковані начальники бюро та відділів (див. дод.6).
Головний бухгалтер ПАТ «ІнГЗК» забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності у відповідності з принципами бухгалтерського обліку; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки та псування активів підприємства тощо.
Організація бухгалтерського обліку на ПАТ «ІнГЗК» є централізованою, тобто бухгалтерія апарату управління веде весь синтетичний і аналітичний облік на підставі документів, які у встановлені строки здаються підрозділами підприємства, а також складає звітність. Це дає змогу раціональніше розподілити роботу між обліковими працівниками відповідно до їхньої кваліфікації, ефективніше використовувати обчислювальну техніку, підвищувати якість обліково-аналітичної інформації, сприяти економії коштів для ведення обліку за рахунок використання оптимальної кількості висококваліфікованих працівників .
При організації облікової політики підприємство складає такі організаційні документи:
а) Наказ про облікову політику та зміни, що в неї вносилися ( додаток 7);
б) Положення про бухгалтерську службу, положення про сектор (групу) бухгалтерської служби ;
в) Посадові інструкції (додаток 8);
Зміст облікової політики оформлюється спеціальним наказом по підприємству (додаток6), за розробку і формування якого несе відповідальність головний бухгалтер підприємства. Керівник підприємства затверджує цей наказ та здійснює контроль за його виконанням.
В наказі про облікову політику є пункт в, якому підприємство дає перелік рахунків. ІнГЗК розробляє свій робочий план рахунків з використанням рахунків другого і третього порядку, згідно «Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій», який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р. №291, зареєстрований в міністерстві юстиції України 21.12.99р. за №892/4185.
Робочий План рахунків бухгалтерського обліку ПАТ «ІнГЗК» є переліком рахунків і схем реєстрації, на яких знаходять відображення господарські засоби, джерела господарських засобів, а також господарські операції, які здійснюються на підприємстві. План рахунків розроблений із урахуванням загальновизнаних прийомів і міжнародних стандартів обліку щодо забезпечення керівників необхідною інформацією для здійснення управлінських функцій, надання інформації акціонерам та іншим бізнесовим партнерам, а також складання податкової і статистичної звітності підприємства.
Таким чином, розглянувши організацію обліку на ПАТ «ІнГЗК», можна сказати, що вона повністю відповідає вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Національних П(с)БО та інших законодавчо-нормативних актів щодо даного питання. Так, на підприємстві розроблений наказ про облікову політику, посадова інструкція, загальна схема документообігу та інші складові організації бухгалтерського обліку, які сприяють підвищенню оперативності роботи бухгалтерії
Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ПАТ «ІнГЗК» наведено у табл. 2.1. Джерелами інформації для проведення аналізу є фінансова звітність підприємства за 2012-2013 роки (додаток 1,2).
Таблиця 2.1 Основні техніко-економічні показники фінансово-господарської діяльності ПАТ «ІнГЗК» за 2012-2013 рр.
Темпи приросту (+), зниження (-), %
1. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.
2. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
3. Витрати н
Бухгалтерський облік нематеріальних активів та шляхи його удосконалення курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Чемпионы Быстрее Выше Сильнее Эссе По Фильму
Музыкальные Сочинения Мусоргского
Реферат: Moral Standards Essay Research Paper ARE MORAL
Физические основы электрографии. Электрокардиография
Курсовая работа: Доказательство и доказывание в исковом праве
Эссе Национализма На Постсоветском Пространстве
Реферат: Sports World Should Be Drug Free Essay
Практическое задание по теме Электрохимическая коррозия и методы защиты от нее
Реферат: Бухарин: диалектика взглядов на развитие экономики России
Реферат: Избирательная система в Алтайском крае
Реферат По Физкультуре Нормы Гто
Курсовая работа по теме Цели и направления инновационного менеджмента
Реферат: The Essence Of A Love Poem Essay
Учебное пособие: Методические указания по изучению дисциплины и выполнению контрольной работы Специальность 060500 Бухгалтерский учет, анализ и аудит
Магистерская Диссертация Мгимо
Реферат Ландшафтная Архитектура
Реферат: Ценообразование на рынке государственных ценных бумаг
Курсовая работа: Понятие и сущность юридического лица
Отчет По Практике Следственный Отдел Дневник
Реферат: Фискальная политика Республики Казахстан 2
Управление безопасностью жизнедеятельности - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Биологический и социальный компонент мышления в человеке - Биология и естествознание реферат
Баланс установи, методика і техніка його складання - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа


Report Page