Бухгалтерський облік - Бухгалтерский учет и аудит курс лекций

Бухгалтерський облік - Бухгалтерский учет и аудит курс лекций




































Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Бухгалтерський облік

Фінансовий облік: принципи та зміст. Облік формування власного капіталу, грошових коштів, основних засобів та нематеріальних активів, виробничих запасів та МШП. Облік розрахунків по оплаті праці. Облік витрат, доходів, фінансових результатів діяльності.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Опорный конспект лекцій по бух. учету
Тема Фіна нсовий облік: принципи та зміст
Сьогодні в країнах з розвинутою економікою загальна бухгалтерія поділяється на дві підсистеми: зовнішню - фінансову та внутрішню - управлінську (внутрішньогосподарську). Такий поділ об'єктивно зумовлений відмінностями в цілях і завданнях зовнішньої та внутрішньої бухгалтерії.
Бухгалтерський облік в Україні також поділяється на фінансовий і управлінський, причому у фінансовому обліку поступово відокремлюється управлінська функція.
Фінансова звітність, що складається підприємствами різних країн світу, має певні відмінності, що обумовлені соціальними, економічними та політичними факторами. Відмінності у підходах до змісту фінансових звітів значно ускладнили аналіз інформації та прийняття рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, глобалізації фінансових ринків та транснаціональних корпорацій.
Сьогодні в Україні відбувається процес реформування бухгал-терського обліку з метою приведення національної системи обліку у відповідність міжнародним стандартам. Міжнародні стандарти визначають загальні правила оцінки та надання інформації у фінансових звітах. Але МСБУ не являються домінуючими над законодавчими актами, що регулюють складання фінансової звітності в окремій країні. Таким чином, указівки з регулювання бухгалтерського обліку формуються відповідно традиціям нашої країни, які усе ж таки не мають принципових розбіжностей з міжнародними стандартами.
Поняття та призначення фінансового обліку.
Національні стандарти бухгалтерського обліку.
Формування показників діяльності підприємства у фінансовому обліку.
Поняття та призначення фінансового обліку.
В Україні ведення фінансової бухгалтерії є обов'язковим для всіх підприємств. Фінансовий облік ведеться в інтересах зовнішніх користувачів - потенційних інвесторів, органів податкової адміністрації, біржі, банку, постачальників та покупців тощо. Фінансова звітність, складена на підставі МСБУ, задовольняє інформаційні потреби, загальні для всіх користувачів. Метою фінансового обліку є формування та надання фінансових звітів загального призначення, які містять інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства, яка є корисною для широкого кола користувачів. Фінансова звітність відкрито публікується, вона не становить комерційної таємниці. Система формування фінансової звітності повинна бути прозорою, доступною для розуміння компетентними користувачами. Усі ці фактори зумовлюють чітку регламентацію структури, форми зовнішньої звітності підприємства, правил і принципів її складання.
2. Національні стандарти бухгалтерського обліку.
З метою гармонізації національної системи бухгалтерського обліку на підставі міжнародних стандартів в Україні протягом 2000-2001 років відбувається розробка та втілення Національних стандартів бухгалтерського обліку (НСБО). За складом питань, які регулюються НСБО, їх можна об'єднати у чотири групи:
І група спрямована на врегулювання питань складання фінансової звітності.
ІІ група орієнтована на облік основних засобів, нематеріальних активів їх амортизації та оренди, товарно-матеріальних запасів, зобов'язань по кредитах, позиках, боргах постачальникам, підрядчикам.
ІІІ група вирішує завдання обліку доходів, витрат та фінансових результатів.
ІY група фіксує правила обліку інвестицій, податків, дивідендів, довгострокових контрактів, впливу змін валютних курсів, цін та інфляції.
3.Принципи фінансового обліку і звітності.
Автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від його власників, у зв'язку з чим активи і зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності.
Безперервність - оцінка активів і зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі. Якщо підприємство має намір, або потребу в ліквідації чи скороченні об'єму діяльності, то звітність повинна складатися на підставі інших принципів, що мають бути розкриті.
Періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на визначені періоди часу з метою складання фінансової звітності. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, квартал.
Історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво і придбання.
Нарахування і відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що здійснені для одержання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати коштів.
Повнота (повне висвітлення) - усі господарські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.
Послідовність (стабільність) - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраних методів обліку (обраної облікової політики). Зміна облікової політики можлива лише в тих випадках, які передбачені національними П(С)БО, і повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності.
Обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.
Превалювання сутності над формою - операції враховуються відповідно до їх сутності, а не тільки виходячи з юридичної форми.
Єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.
4. Формування показників діяльності підприємства у фінансовому обліку.
Одним із напрямів формування показників фінансової звітності підприємств є визначення видів діяльності по окремим господарським операціям. Діяльність, яку здійснює підприємство поділяється на звичайну та надзвичайну.
Звичайна - це будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують чи виникають у результаті її здійснення.
Надзвичайна - це події, які чітко відрізняються від звичайної діяльності, та не передбачається, що вони будуть повторюватися періодично чи в кожному наступному звітному періоді. Наприклад, ліквідація наслідків пожежі, поводі, техногенних аварій.
У межах звичайної та надзвичайної діяльності виділяють операційну, інвестиційну та фінансову діяльність.
Операційна - це основна діяльність, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Операційна діяльність, у свою чергу, поділяється на основну та іншу операційну діяльність.
Основна - це операції, пов'язані з виробництвом чи реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою утворення підприємства та забезпечують основну долю його доходу.
Інша операційна - це, зокрема, операції з реалізації іноземної валюти, реалізації інших оборотних активів, оперативної оренди; відображення курсових різниць, створення резервів сумнівних боргів, уцінка запасів, отримання та сплата пені, штрафів та інших санкцій та інші.
Інвестиційна - це придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Наприклад, здійснення капітальних інвестицій у основні засоби, реалізація основних засобів, що не використовуються, ліквідація основних засобів, операції з нематеріальними активами, фінансовими інвестиціями (придбання цінних паперів), надання позик та отримання процентів по них, надходження дивідендів від фінансових інвестицій, переоцінка необоротних активів та інвестицій.
Ведення фінансового обліку є обов'язковим для кожного підприємства. Законом встановлюються вимоги до фінансової інформації. Регламентуються форми звітності та їх зміст, порядок розрахунку показників.
Фінансовий облік базується на точній інформації, законом регламентуються не тільки обмеження, але й вимоги. Фінансові звіти готуються для зовнішніх користувачів, тобто людей, які не роблять на даному підприємстві. Інформація, яка міститься у фінансових звітах, відображає операції, які вже здійснено, і тому вона піддається перевірці.
Фінансові звіти узагальнюють інформацію про діяльність всього підприємства.
Мета фінансового обліку - складання фінансової звітності зовнішнім користувачам інформації. Мета вважається досягнутою, якщо документи складені та надані за призначенням.
Користувачі фінансової інформації - акціонери, кредитори, податкові органи, позабюджетні фонди, органи влади. Це юридичні та фізичні особи, які знаходяться у певних відношеннях з підприємством, що підготувало звіт. Керівники підприємства несуть відповідальність за підготовку фінансових звітів.
Фінансовий облік будується на підставі загальноприйнятих норм та стандартів. Цей принцип дозволяє зовнішнім користувачам інформації проводити порівняння та співставлення. Крім того, користувачі повинні бути впевненими, що облік ведеться за загальноприйнятим порядком, завдяки чому він у достатній мірі вірогідний.
Розкрити призначення фінансового обліку поряд з іншими видами бухгалтерського обліку.
Розкрити призначення, склад та короткий зміст національних бухгалтерських стандартів.
Розкрити 10 принципів фінансового обліку та звітності.
Розкрити порядок формування показників фінансової звітності за напрямками діяльності підприємства.
Тема . Облік формування власного капіталу.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» термін «Власний капітал» визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Облік статутного та пайового капіталу.
Облік прибутку (збитку)підприємства.
Облік забезпечень наступних витрат та цільового фінансування.
Власний капітал - це сума коштів підприємства, що належить
засновникам та визначається як різниця між загальною вартістю майна і борговими зобов'язаннями.
До власного капіталу відносяться: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал, прибуток підприємства, а також кошти забезпечень наступних витрат. До власних коштів умовно належить і цільове фінансування, що надходить з державних джерел згідно з Законом про Державний бюджет. (умовно, тому що ці кошти не підлягають поверненню).
Статутний капітал - це зареєстрована вартість акцій для акціонерних товариств і сума оголошеного статутного капіталу для інших підприємств, зафіксовані в статутних документах.
Пайовий капітал - сума пайових внесків фізичних та юридичних осіб, якщо це передбачено статутними документами.
Додатковий капітал - складається з двох частин:
суми перевищення вартості продажу акцій над номінальною вартістю (емісійний доход) ,
сум дооцінки необоротних активів, вартість активів, безоплатно отриманих підприємством.
Резервний капітал - сума резервів, створених підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів.
Прибуток - кошти, отримані в результаті перевищення доходів над витратами звітного періоду та спрямовані на подальше використання у діяльності підприємства. Збитки - це перевищення витрат над доходами періоду.
Забезпечення наступних витрат - це кошти, які за рішенням підприємства резервуються для покриття майбутніх витрат і платежів.
Цільове фінансування - це кошти для здійснення заходів цільового призначення, у тому числі гуманітарна допомога, субсидії, асигнування з бюджету, внески фізичних і юридичних осіб у вигляді спонсорської допомоги.
Статутний капітал створюється за рахунок внесків засновників. Згідно з Законом про господарські товариства від 19.09.91 р. № 1576-ХІІ внески засновників можуть здійснюватися у вигляді:
інших матеріальних цінностей (виробничих запасів, готової продукції, товарів та інших);
прав користування землею, водою та іншими природними ресурсами та майном;
інших майнових прав, у тому числі інтелектуальної власності;
грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті.
Забороняється використання бюджетних коштів, коштів , отриманих у позику, коштів, отриманих у заставу.
Статутний капітал, таким чином, є частиною майна підприємства. Кошти та майно, що внесені до статутного капіталу, приймають участь у господарському обороті поряд з іншим майном. Внески до статутного капіталу, що надійшли на поточний рахунок, можуть бути використані на будь-які цілі, у тому числі на заробітну плату, придбання матеріалів, обладнання та інші.
Формування статутного капіталу за рахунок внесків засновників фіксується в засновницьких документах підприємства (Статуті та Установчому договорі). Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення, або зменшення обов'язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць. Сума, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, становить неоплачений капітал. Невкладені кошти засновників зменшують реальний розмір статутного капіталу і в балансі відображаються зі знаком мінус.
Пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних та юридичних осіб, добровільно розміщених у товариствах для господарської діяльності, зокрема, у споживчих товариствах, житлово-будівельних кооперативах, кредитних спілках колективних сільськогосподарських підприємствах. (неприбуткові організації, що утримуються лише за рахунок пайових внесків).
Для обліку статутного капіталу Планом рахунків передбачено два рахунки: 40 “Статутний капітал”, 45 “Вилучений капітал” та 46 “Неоплачений капітал”
Рахунок 40 є пасивним, по кредиту відображається зафіксована у засновницьких документах сума статутного капіталу та її збільшення, по дебету - зменшення статутного капіталу внаслідок вибуття учасників, викупу акцій у акціонерів.
Рахунок 45 - активний, регулюючий до рахунку 40. По дебету відображається вартість акцій, які викуплені у акціонерів з метою перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу), по кредиту - номінальна вартість перепроданих акцій, або зменшення статутного капіталу внаслідок анулювання акцій.
Рахунок 46 активний, регулюючий до рахунку 40. По дебету відображається заборгованість учасників (акціонерів) по внесках до статутного капіталу, а також за акції, які їм належать, по кредиту - фактичне внесення коштів або майна у статутний капітал.
Порядок відображення операцій по формуванню статутного капіталу:
Відображення первісного внеску у статутний капітал (30%) на момент реєстрації
Відображення заборгованості засновників
Погашення заборгованості засновниками шляхом внесення грошей, цінних паперів чи майна
Відображення частки статутного капіталу, яка повертається учаснику при виході з товариства
672 “Розрахунки за іншими виплатами”
Фактичне повернення частки учасника, що вибув з товариства
Перепродаж акцій: номінальна вартість
Анулювання акцій (ном. варт. та перевищ. її)
Збільшення статутного капіталу за рахунок підвищення номінальної вартості акцій
Зменшення статутного капіталу шляхом зменшення номінальної вартості акцій
672 “Розрахунки за іншими виплатами”
Для обліку додаткового капіталу використовується рахунок 42 “Додатковий капітал”. Він є пасивним: по кредиту відображається нарахування, по дебету - зменшення додаткового капіталу.
Відображення емісійного доходу у випадку перевищення продажної вартості акцій над номінальною вартістю
Використання додаткового капіталу у випадку перепродажу акцій за цінами, нижчими ніж номінальна вартість
Додаткові внески засновників підприємства (крім акціонерних товариств) без рішення про зміну статутного капіталу
Здійснена дооцінка активів: первісна вартість
Відображення вартості безоплатно отриманого майна
Доход від безоплатно отриманих активів одночасно з нарахуванням амортизації
Використання додаткового капіталу на формування статутного та резервного капіталу
Законом про господарські товариства (стаття 14) передбачено створення у госп. товаристві резервного капіталу у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу не може бути меншим 5% суми чистого прибутку. Кошти резервного капіталу використовуються, як правило, для покриття непередбачених витрат у випадку нестачі прибутку, для погашення боргів перед кредиторами при ліквідації товариства, для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Облік резервного капіталу ведеться на пасивному рахунку 43. Наприклад,
Створено резерв у розмірі 5% від чистого прибутку за рік
Д-т 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”
К-т 44 - поповнення прибутку у випадку нестачі для погашення витрат.
Нерозподілений прибуток після сплати податків є елементом власного капіталу. Якщо в результаті діяльності отримано збитки, вони відображаються в балансі як зменшення власного капіталу зі знаком мінус.
Фінансовий результат визначають на рахунку 79 “Фінансовий результат”:
К 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99
Списання доходів від реалізації та інших доходів
Після зіставлення доходів і витрат прибуток списують в кредит рахунку 441 “Прибуток нерозподілений”, а збиток - в дебет рахунку 442 “Непокриті збитки”.
Використання прибутку відображається на субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді”, наприклад:
Нараховані дивіденди по акціям: Д - 443 К - 671 “Розрахунки по нарахованих дивідендах”
Здійснено відрахування до резервного капіталу: Д - 443 К - 43
Збільшено статутний капітал (номінальну вартість акцій) за рахунок прибутку : Д - 443 К - 40
Списано прибуток, використаний у звітному періоді: Д - 441 К - 443
Облік забезпечень наступних витрат та цільового фінансування.
Забезпечення можуть створюватися для відшкодування наступних витрат на:
Виконання гарантійних зобов'язань та інші.
Суми створених забезпечень визнаються витратами.
Для обліку забезпечень використовують пасивний рахунок 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.
Забезпечення виплат відпусток - створюється для погашення витрат на оплату відпусток, переважно, у літній період. Це є необхідним для тих категорій робітників, які при виході у відпустку потребують заміни. Тобто у цей період необхідно сплачувати подвійну суму: за відпустку та заробітну плату.
Для обчислення сум забезпечення підприємства встановлюють певний розмір відсотку, який застосовується до фонду заробітної плати робітників разом з відрахуваннями від неї. Наприклад, фонд заробітної плати робітників за місяць склав 15000 грн., відрахування на соціальні заходи (36,5% від 15000 ) - 5475 грн., відсоток забезпечення виплат відпусток - 10%.
Розрахунок суми забезпечення: (15000+5475) х 10% = 2047,5 грн.
Проводка по нарахуванню забезпечення - Д-23, 91 К-47
Використання забезпечення у періоді відпусток - Д-47, К-66, 65.
Забезпечення гарантійних зобов'язань - створюється для погашення витрат на гарантійний ремонт продукції, яка повернена покупцями для ремонту. Для визначення сум забезпечення підприємство встановлює розмір відсотку до об'єму реалізованої за місяць продукції. Наприклад, протягом місяці реалізовано продукції, по якої встановлено гарантійні зобов'язання на суму 20000 грн., відсоток забезпечення гарантійних зобов'язань - 3%.
Розрахунок суми забезпечення: 20000 х 3: = 600 грн.
Проводка по нарахуванню зобов'язання: Д-93, К- 47.
Використання забезпечення у разі здійснення витрат на гарантійний ремонт: Д-47, К-20, 66, 65, 22 та інші.
Фонди цільового фінансування формуються за рахунок лише зовнішніх цільових надходжень та використовуються в суворій відповідності до встановлених кошторисів. Вони, як правило, спрямовуються на фінансування об'єктів соцкультпобуту, будівництво доріг, житла, передачу гуманітарної допомоги. Облік цих коштів ведеться на пасивному рахунку 48 “Цільове фінансування та цільові надходження”.
Отримане бюджетне фінансування для будівництва школи: Д-311, К-48;
Надійшло від інших організацій у вигляді допомоги: Д-20,22, К-48:
Списані витрати по будівництву школи за рахунок цільового фінансування: Д-48, К-15.
Отримано від батьків кошти за перебування дітей у дитячому садку підприємства: Д-30, К-48.
Погашення частки витрат на утримання дитячого садку за рахунок коштів батьків: Д-48, К-949.
Поняття “капітал” у житті звичайно сприймається як “власність”. Так, права кожного власника на майно підприємства і на участь у його прибутку визначається часткою вкладених коштів. У момент створення підприємства його капітал втілюється у внесених засновниками активах і оцінюється за вартістю всього майна підприємства. На цьому етапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, власний капітиа дорівнює сумі активів підприємства.
У процесі господарської діяльності підприємство здійснює операції, що призводять до виникнення у нього різноманітних зобов'язань перед юридичними і фізичними особами, наприклад, заборгованості постачальникам за придбані матеріали, заборгованості працівникам із заробітної плати, заборгованості бюджету з нарахованих податків тощо. Тоді власний капітал визначається як частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Розкрити сутність власного капіталу.
Дати характеристику статутного капіталу.
Дати характеристику пайового капіталу.
Дати характеристику додаткового капіталу.
Дати характеристику вилученого капіталу.
Дати характеристику резервного капіталу.
Що являють собою нерозподілені прибутки?
Який рахунок бухгалтерського обліку застосовується для обліку статутного капіталу (характеристика)?
Який рахунок бухгалтерського обліку застосовується для обліку пайового капіталу (характеристика)?
Який рахунок бухгалтерського обліку застосовується для обліку неоплаченого капіталу (характеристика)?
Який рахунок бухгалтерського обліку застосовується для обліку вилученого капіталу (характеристика)?
Як на рахунках бухгалтерського обліку відображається формування статутного капіталу?
В чому полягають особливості обліку акціонерного капіталу ВАТ?
Як у бухгалтерському обліку відображається формування додаткового капіталу?
Який рахунок бухгалтерського обліку застосовується для обліку нерозподілених прибутків (непокритих збитків)?
Яка мета складання звіту про власний капітал?
Як в бухгалтерському обліку відображаються операції по ліквідації ТОВ?
Як в бухгалтерському обліку відображається формування резервного капіталу?
Як в бухгалтерському обліку відображається використання резервного капіталу?
Який рахунок бухгалтерського обліку застосовується для обліку розрахунків з учасниками?
Наведіть приклади бухгалтерських проводок розрахунків з учасниками.
Як у бухгалтерському обліку розраховується та відображається податок на прибуток?
Для чого застосовується рахунок “Відстрочені податкові активи”?
Для чого застосовується рахунок “Відстрочені податкові зобов'язання”?
Тема: Облік грошових коштів в національній валюті.
Грошові кошти підприємства являють собою найбільш ліквідну частину оборотних активів. Вони відіграють ключову роль в господарських процесах забезпечення підприємства необхідними ресурсами та в ході реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), виконуючи функції засобу обігу та платежу. Як засіб накопичення грошові кошти підприємства також використовуються при здійсненні фінансових інвестицій, а саме при розміщенні на депозитних рахунках у банках та спрямуванні у статутні капітали інших підприємств.
В активах підприємства можуть бути кошти як в національній, так і в іноземних валютах. Метою даної лекції є ознайомлення з порядком бухгалтерського обліку грошових коштів в національній валюті України.
Валюта України - це грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; кошти, що знаходяться на рахунках, або вносяться у вигляді внесків до банківських та інших кредитно-фінансових установ на території України; платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України.
Для цілей бухгалтерського обліку грошові кошти в національній валюті діляться на наступні групи:
гроші на поточних рахунках у банках;
Бухгалтерський облік грошових коштів в національній валюті повинен
своєчасне і повне документування операцій з руху грошових коштів;
суцільну реєстрацію операцій в облікових регістрах;
щоденне визначення та контроль залишків грошових коштів;
дотримання касової дисципліни згідно з вимогами діючого законодавства;
обгрунтованість проведення операцій на рахунках у банках;
відображення господарських операцій з грошовими коштами в системі бухгалтерських рахунків;
складання фінансової звітності про стан і рух грошових коштів підприємства.
1.1. Облік готівкових коштів у касі.
2. Облік операцій на рахунках у банках в національній валюті:
2.1. Облік коштів на поточних рахунках підприємства у банках.
2.2. Облік операцій з іншими рахунками у банках.
1.1. Готівкові кошти - це грошові знаки національної та іноземної валюти - банкноти і монети, в тому числі оборотні пам'ятні і ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.
Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами проводяться як за рахунок грошових коштів, що отримані з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки та здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги.
Сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця ) з іншим підприємством (підприємцем) не може перевищувати десяти тисяч гривень протягом одного дня за одним чи кількома платіжними документами.
Установа банку, в якому підприємство відкрило поточний рахунок, встановлює ліміт залишку готівки у касі - граничний розмір готівки, який може залишатися у касі на кінець робочого дня. Всі кошти, понад встановленого ліміту повинні здаватися у каси банків для зарахування на поточний рахунок.
Підприємства мають право зберігати у касі готівку, отриману для виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, дивідендів, понад ліміту протягом трьох робочих днів, враховуючи день отримання готівки в установі банку. Якщо підприємство здійснює виплату заробітної плати за рахунок виручки, понадлімітні кошти на ці цілі можуть зберігатися у касі протягом трьох робочих днів з дня, коли настав строк виплати.
Підприємства (підприємці), які мають поточні рахунки в установах банків, отримують готівку з цих рахунків та використовують її виключно на цілі, які зазначені у грошовому чеку. Суми готівки, отримані в установі банку і не використані за призначенням протягом встановлених термінів, повертаються підприємством у банк не пізніше наступного робочого дня. Може залишитися тільки сума у межах ліміту.
Документування касових операцій. Прийом готівки проводиться по прибутковим касовим ордерам, що підписуються головним бухгалтером. При цьому видається квитанція за підписами головного бухгалтера і касира, затверджена печаткою підприємства.
Видача готівки з кас підприємств проводиться за видатковими касовими ордерами, або платіжними відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером. У випадку видачі окремій фізичній особі готівки за видатковим ордером касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, який його замінює, записує його найменування і номер, коли і ким він виданий.
Виплати, пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром по платіжним відомостям. Після закінчення встановлених строків виплати касир повинен:
· в платіжній відомості проти фамілій осіб, яким не видано зарплату, зробити напис: “Депонована”;
· в кінці відомості вказати фактично виплачену суму і суму виплат, яка не була виплачена, звірити ці суми з загальним підсумком за платіжною відомістю і затвердити напис своїм підписом;
· виписати видатковий касовий ордер на фактично видану суму за відомістю і зробити відповідний запис у касовій книзі.
Здача грошей у касу банку засвідчується квитанцією до Об'яви на внесок готівкою і також оформлюється видатковим касовим ордером.
Всі надходження і видатки готівки обліковують у касовій книзі. Записи в касовій книзі здійснюються в двох примірниках. Перші примірники залишаються у касовій книзі. Другі примірники відривні і є звітами касиру. Записи у касовій книзі робляться касиром по операціям отримання чи видачі готівки за кожним прибутковим і видатковим касовим ордером у день їх надходження чи видачі. Щоденно наприкінці робочого дня касир підбиває підсумок операцій за день та виявляє залишок готівки у касі і передає в бухгалтерію як звіт касиру другий відривний лист з прибутковими і видатковими ордерами.
Рахунок 30 “Каса” за класифікацією відноситься до активних, основних,
грошових. По дебету відображається надходження коштів, по кредиту - їх вибуття. Сальдо рахунку - дебетове - показує суму залишку готівки у касі на певну дату.
Розглянемо приклади господарських операцій з руху готівкових коштів у касі:
Надходження грошей з поточного рахунку
311 “Поточні рахунки в національнів валюті”
Повернення грошей від підзвітної особи
372 “Розрахунки з підзвіт-ними особами”
Внесок готівки на поточний рахунок у банку
311 “Поточні рахунки в національній валюті”
361 “Розрахунки з вітчиз-няними покуп-цями ”
Надання позик робітникам підприємства
377 “Розрахунки з іншими дебіторами”
Внесок до статутного капіталу підприємства готівкою
40 “Статутний капітал” та 46 “Несплаче-ний капітал”
Видача грошей у підзвіт на відрядження, виробничі та господарські потреби
372 “Розрахунки з підзвітними особами”
Надходження і видача грошових документів оформлюється прибут-ковими і видатковими касовими ордерами або накладними, що їх замінюють. Касир складає звіт про рух грошових документів.
При передачі виручки інкасатору складається супровідна відомість в трьох примірниках через копіювальний папір: перший примірник (супровідну відомість) вкладають в інкасаторську сумку, другий (накладну) - віддають інкасатору при отриманні ним сумки, третій (копія супровідної відомості) - залишається у касі (інкасатор розписується на ньому і ставить відповідний штамп) і служить підставою для списання коштів з касира, який під
Бухгалтерський облік курс лекций. Бухгалтерский учет и аудит.
Реферат по теме Методологические принципы психологии
Реферат: Защита от загрязнения воздушной среды
Финансовая Безопасность Рф Реферат
Королев Краткое Сочинение
Курсовая работа по теме Приборы с динамическим управлением электронным потоком
Дипломная работа по теме Ведение учета в отрасли рыбоводства
Контрольная работа по теме Понятие, предмет и метод экономического анализа
Курсовая работа: Методика развития выносливости у лыжников 12-13 лет
Реферат: Transcendentalism The Philosophy Of The Mind Essay
Геологическая Деятельность Морей И Океанов Реферат
Дипломная работа: Учет товаров на предприятиях оптовой торговли на примере "Тим-компани"
Субъект Курсовой Работы
Реферат по теме Теория социального обмена Джорджа Каспера Хоманса и Питера Михаэля Блау
Курсовая работа по теме IDEF0-моделирование процессов производства полиэтилена высокого давления на ОАО 'Казаньоргсинтез'
Реферат по теме Освічений абсолютизм в Португалії
Курсовая работа по теме Аудит организации при процедуре банкротства на примере ОАО 'Полиграфист'
Как Сделать В Реферате Содержание Со Страницами
Контрольная работа по теме Система показателей определения неперспективных предприятий
Курсовая работа по теме Тепловой и гидравлический расчет теплообменных аппаратов
Проблема Честности Перед Самим Собой Сочинение
Статическое электричество, защита от него. Молниеотвод - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда презентация
Бухгалтерский баланс (Форма №1) - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа
Формирование сообщества эктопаразитов серой крысы в Республиках Средней Азии - Биология и естествознание статья


Report Page