Будинок Макросса в графстві Керрі

Ірландія - це такий маленький, вічнозелений острів, населення якого приблизно дорівнює населенню Києва і Київської області. При цьому у своєму історичному арсеналі острів нараховує біля 30 тисяч різноманітних замків. Частина з них ще функціонує: як готелі, музеї, приватні будинки та офіційні будівлі; частина вже віджила свій вік і вийшла на пенсію тішити туристів своїм історичним минулим у вигляді величних руїн. Не існує жодного графства, що не мало б свого славетного замку із довгою вичурною історією і улюбленим ракурсом для фото інстаграм любителів. Вони ж і заманюють сюди щорічно туристів, вдвічі більше за населення самого острова. 

А ще, ірландці на стільки гармонічно співіснують поряд зі своїм минулим, що знімати тут історичні фільми їдуть з усього світу.  

Ми ж продовжуєм діставати із рукава різні ірландські замки, та занурювати вас на декілька хвилин у бурхливу річку історії острова. Просто тому що можем та любимо цим займатися .

Сьогоднішня наша розповідь про Muckross House розташований графстві Керрі, у величному місці з видом на озеро Макросс. У далекому 1839 будинок спроектував шотландський архітектор Вільям Бернс для Генрі Артура Герберта та його дружини Мері Бальфур. Загалом налічуючи близько шістдесяти п’яти кімнат, він був побудований у стилі Тюдорів і символізував елегантний спосіб життя землевласників XIX століття. Сам будинок Макросса був будувався протягом багатьох років з 1839 по 1843 рік, але в1850-х роках, готуючись до візиту королеви Вікторії власник будинку вирішив що він має стати ідеальним і почав велику перебудову. Кажуть, що цей «ремонт» до візиту королеви з’їв всі статки сім'ї Гербертів, тож після прийому у 1861 році будинок виставили на продаж разом із 1300 акрами землі за 30 000 фунтів стерлінгів.

Сім'я Гербертів продала будинок Макросса в 1899 році лорду Арділауну з сім'ї Гіннеса, який, у свою чергу, продав його сім'ї Бауерс Борн в Каліфорнії в 1910 році. Вони, в свою чергу, подарували його як весільний подарунок ( ну ж бо кожен поважний пан має подарувати будинок як весільний подарунок) своїй дочці Мод та її чоловіку Артуру Вінсенту, де ті прожили з 1911 - 1932 років. Кажуть що і ці власники постійно вкладались у благоустрій маєтку великими сумами які за двадцять років тричі перевищили вартість самого будинку. Доробили унікальні сади з водоспадами і альпійськими гірками, все в кращих традиціях аристократів того часу.  

Мод Вінсент померла від пневмонії в Нью-Йорку в лютому 1929 р., їдучи до батьків у Каліфорнію. Її чоловік та діти продовжували жити в Макросі ще три роки до 1932 р. У 1932 р. Пан Вінсент зі своїми свекрами вирішив що досить вже вкладатись у постійні ремонти, і щедро подарував будинок та сади ірландській нації.

Законопроект, про меморіальний парк, Борна Вінсента був винесений на розгляд в ірландський парламент 7 грудня 1932 року і набрав чинності 31 грудня. Так будинок Макросс став частиною національного парку. Вхід у сади лишили безкоштовним, а за тур по всіх 65 кімнатах замку, що досі зберігають автентичні меблі та оздоблення кінця дев’ятнадцятого сторіччя, з вас візьмуть помірну плату. І воно того, звісно, варте . 

Ще біля Muckross можна відвідати традиційну ферму та ремісничий цех (що включає ткацькі, гончарні та палітурні майстерні), і, звичайно, ресторан при садах. 

Ось вам ще одне “must see” місце на маршруті відомого кільця Керрі.