Броґґ Будівник

— Як шкода… — Стомлено зітхнув жаб у зношеному зеленому плащі.

Він задивився на прекрасний грибний будиночок, який так майстерно колись вирізав власноруч. Але тепер це була лише стара покручена будівля, вікна й вигини якої вкривав блідий мох і щільне павутиння. Круглі дубові вхідні двері майже впали, а частина даху з шапки гриба теж відвалилася. Останні кілька зим, вочевидь, були занадто суворими навіть для такого ретельно спланованого будинку.

Це був один із перших проєктів, які він подужав після завершення різбярської школи Великого болота. А потім, після п'яти років чесної важкої праці, його нарешті помітили і запросили разом із кількома іншими відомими різьбярами з далеких боліт розробляти план королівського палацу.

Складно описати, наскільки великою честю для нього було побачити своє ім'я, «Броґґ Будівник», серед інших. Воно вишите золотою ниткою на величезному королівському килимі в головній залі палацу. Він стояв перед ним, приголомшений, і мав чітку думку в голові: «Ось воно. Це і є моє найвеличніше творіння в житті…»

Однак було на диво боляче бачити, як незначне старе творіння перед ним повільно руйнувалося. Це був звичайний дім для простої жаб'ячої сім'ї, але саме з нього все почалося.

— Що ж… — пробурмотів під ніс Броґґ Будівник, прокидаючись від своїх думок, — Цій сім'ї все одно потрібний новий дім. Я зроблю все можливе, щоб як завжди зробити його найпрекраснішим.