Ботоферми як засіб поширення політичного впливу
Станіслав Домбик
Ботоферми — це сучасне явище, що набуває все більшої популярності в цифровому просторі. Його можна назвати одночасно як «вірусом» соціальних мереж через схильність до поширення дезінформації та спотворення обговорень у коментарях, так і своєрідною «золотою жилою» для власників YouTube, Facebook, Twitter, Twitch, Instagram, TikТok та інших маркетплейсів.
У політичному середовищі вищезгадане поняття стає все більш актуальним і важливим для розуміння. Родзинкою програмних роботів є створення нових вимірів для політичних процесів, завдяки яким можна впливати на громадську думку та формувати політичні настрої.
У цій статті основний акцент буде на аналізі впливу ботоферм на політичні процеси. Через огляд розвитку ботоферм в історичному контексті розкриватимуться їхні засоби формування електоральних настроїв, маніпулювання політичною свідомістю та впливу на виборчі процеси. Дослідження допоможе краще зрозуміти механізми впливу на політичні рішення та спрогнозувати можливі наслідки.
Звідки взялись боти, ботоферми, тролі
Із появою соціальних мереж та подальшим піком їхнього користування терміну «ботоферма» не існувало. Замість нього виникло явище під назвою «бот». Спершу це був деперсоналізований аккаунт, створений користувачем як засіб для спілкування на актуальні та гострі теми з уникненням тиску з боку інших учасників.
Згодом в інтернеті з’явилися такі терміни, як «тролі» та «ботоферми». Тролями називають акаунти реальних людей, які пишуть провокаційні коментарі, щоб викликати у читачів емоційну відповідь, реакцію, аргументи з метою глузування або розваги. Прикладів тут безліч: від звичайного школяра до невдоволеного життям працівника офісу або простого жартівника. Символом цього феномену є мем-образ Trollface.
Із подальшим обсягом користування онлайн-платформ група ентузіастів придумала незвичний спосіб заробітку. Так почали з’являтися ботоферми — групи акаунтів, що імітують живу людину. Вони об’єднані автоматизованою системою та керуються оператором. Ключовими завданнями ботоферм є: надання послуг у вигляді накруток підписників або лайків на світлини конкретного онлайн-магазину чи особи, наприклад політика певного рівня; публікація як позитивних, так і негативних відгуків; розповсюдження інформації, яка вигідна замовнику; масовий збір персональних даних громадян для шахрайства, крадіжки ідентичності тощо.
Ця складова тіньової діяльності достатньо прибуткова та розповсюджена. Лише за один рік на ній можна заробити мільйон доларів. За звітом популярних месенджерів на 2021 рік, Facebook заблокувала 1 300 000 000 фейкових акаунтів, Instagram — 95 000 000 «користувачів», Twitter — 20 000 000 несправжніх світлин.
Для початку роботи власники реєструють свій бізнес як CMM-агенцію або піар-компанію. Далі орендують приміщення, де розташовують обладнання. По-перше, «бот-комбайн». Це пристрій для встановлення декількох тисяч сім-карток та об'єднання їх в одну системну лінію. Завдяки цьому одна особа може ефективно вести кількасот акаунтів. По-друге, ноутбуки та персональні комп’ютери, які є основою для роботи. Оператор власноруч пише коментарі, імітуючи активність десятків живих людей.
Також необхідна програма, яка автоматизує дії ботів. Наприклад, ТСН, проводячи своє дослідження, отримала відеодокази ІТ-спеціаліста, який розробив подібне програмне забезпечення та продавав свою розробку. Із його слів, ця програма призначена для автоматизації дій, які виконує користувач у браузері. Вона здатна створювати програми та автоматизувати їх виконання. Її функціонал включає можливість додавати друзів, виконувати клікання по кнопках у браузері, а також взаємодіяти із текстовими файлами: зчитувати рядки, вставляти їх у відповідні місця та публікувати.
При завершенні вищезгаданих процесів створюються понад сотні сторінок, що починають «прогріватися». За допомогою спеціального програмного забезпечення боти імітують повсякденне життя: переглядають й коментують різноманітні відеоролики та пости, підписуються на сторінки випадкових користувачів. Вигадані персонажі мають можливість спілкуватись один з одним у месенджерах, відповідати та приймати в друзі.
Вжитись у роль людини допомагає штучний інтелект, завдяки якому можна згенерувати реалістичні фотографії нереальних осіб. Якщо в пошуковій строфі Google ввести «генерація людей», то на першому місці висвічується сайт «This Person Does Not Exist — Random Face Generator». Нижче можна побачити рекомендації щодо інших нейромереж для генерування аватарок. Нещодавно набрала популярність нейромережа для створення відео за допомогою тексту — «Sora». Таким чином створюється ілюзія того, що бот — жива людина.
Громадянське суспільство як важіль впливу на вибори та політичну свідомість
У політичному середовищі ботоферми використовуються як засіб маніпуляції громадською думкою із подальшим програмуванням політичного настрою для впливу на виборчий процес. Також боти можуть напряму втручатись у вибори не лише всередині своєї країни, але й за кордоном. Наприклад, громадяни можуть бути керовані через соціальні мережі шляхом впливу на їхню думку та поведінку за допомогою різних методів. Одним із таких заходів, що зустрічається найчастіше, є масова розсилка повідомлень або заохочення до участі в певних акціях, наприклад, підтримці певної політичної партії чи гасла.
Також можливе використання алгоритмів, які враховують інформацію про користувачів, їхні інтереси та поведінку в мережі для спрямування на них певного контенту або впливу. Як це відбувається? Уявімо сучасного політика, який бажає піднятися по кар’єрній сходинці. Насамперед йому потрібно створити імідж та заробити репутацію серед громадян у соціальних мережах. Він розпочинає висвітлювати свою діяльність у YouTube, Facebook, Instagram. Далі уявний чиновник задля підвищення своєї популярності звертається до так званої СММ-агенції «Concord», щоб збільшити кількість лайків та переглядів, а також підписників, які будуть залишати про нього схвальні відгуки та критикувати його опонента. Електорат, слідкуючи за ситуацією, почне симпатизувати політику та зневажати його конкурента. Авжеж знайдуться ті, хто поставить діяльність та чесність нашого персонажа під сумнів. У підсумку він зазнає тиску знайомих нам ботів і в нього виникне вибір: бути знищеним чи прийняти чужу позицію. Набувши достатньої впізнаваності, він матиме можливість балотуватися на вищі посади.
Народні депутати, політичні партії та президенти використовують ботоферми для поширення пропаганди та дезінформації, підвищення своєї популярності в соціальних мережах, цілеспрямованих атак на опонентів та організації масових кампаній. Ці дії можуть бути спрямовані на ухвалення політичних рішень, перемогу на виборах, спотворення конкурентів та досягнення інших цілей. Це може призвести до спотворення демократичного процесу та підриву довіри до політичних інститутів. Отже, ботоферми становлять серйозну загрозу для громадян України, впливаючи на інформаційну сферу, приватність та демократичні процеси. Боротьба із цим явищем є важливою.
Ботоферми застосовуються для пропаганди радикальних ідеологій або організацій, кібератаки та дестабілізації ситуації в інших країнах. Прикладом є діяльність «фабрики тролів» Російської Федерації та проросійських ботоферм на території України. «Тролі з Ольгіна», «кремлеботи», «тролі пригожина» — або офіційно «Агентство інтернет-досліджень» — були російською структурою зі штаб-квартирою у Санкт-Петербурзі, заснованою російським олігархом Євгеном Пригожиним. Основною діяльністю були дезінформація, формування громадської думки, зокрема дискредитація російської опозиції. «Ольгінські тролі» створювали фейкові акаунти в соціальних мережах й онлайн-виданнях та виконували замовлення, які характерні для ботоферми: просування, накрутка, критика тощо. Водночас вони займались поширенням прокремлівської думки у внутрішній та зовнішній політиці та виконанням «особливих завдань» в інтересах Володимира Путіна. Наприклад, «кремлеботи» активно втручалися у зовнішню політику США та країн Африки.
Завдяки розслідуванню діяльності російського «Агентства інтернет-досліджень» стає очевидним, як воно втручалося у вибори президента США в 2016 та в 2020 роках. Використовуючи різні методи, включаючи створення фейкових акаунтів у соціальних мережах, виготовлення провокаційних відео та анімацій, організацію заходів та мітингів, а також закупівлю політичної реклами, агентство намагалося підірвати довіру до влади та спровокувати внутрішні конфлікти в американському суспільстві. Діяльність «фабрики тролів» та «Агентства інтернет-досліджень» була спрямована на створення проросійської атмосфери та вплив на американські вибори.
У 2018 році The Times розкрив, що Кремль використовує «фабрику тролів» для маніпуляції громадською думкою, створивши 2848 акаунтів у Twitter, Instagram і Tumblr. У той же період газета «Коммерсантъ» повідомила про діяльність російських політтехнологів в Африці, де вони аналізували політичну ситуацію перед майбутніми виборами. Серед країн, що потрапили у цільову зону, були Мадагаскар, ПАР і Кенія. У жовтні 2019 року Facebook заблокував три мережі фейкових акаунтів і груп, які, ймовірно, мали зв'язок із «фабрикою тролів». Одна з них спрямовувалася на країни південніше Сахари, а інші дві — на Судан і Лівію.
Під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації на території України країна-агресор розширила свої завдання, спрямовані на поширення пропаганди та вплив на громадську думку через соціальні мережі. Окрім основної мети, російські ботоферми отримали додаткові завдання. Насамперед це навіювання панічних настроїв серед населення та пропаганда закликів до повалення влади у чатах ОСББ, районних та шкільних чатах. По-друге, розсилання масових повідомлень про замінування різних закладів, торгових центрів, шкіл, лікарень тощо. Це розпочалося ще до початку вторгнення. По-третє, вплив на конкретних військовослужбовців ЗСУ з метою переконати їх скласти зброю та перейти на бік ворога.
Отже, із розвитком соціальних мереж виникають нові виклики, пов'язані з активністю ботів та штучного інтелекту. Ці явища мають серйозний вплив на інтернет-безпеку та довіру користувачів. Боротьба із цим впливом є нагальним завданням для збереження демократичних цінностей та прав людини в інтернеті, особливо в контексті втручання ботоферм у політичні процеси. Україна також стикається з цим явищем, що загрожує внутрішній стабільності та демократичним засадам.
Використані джерела
1) https://www.slidstvo.info/articles/botoindustriya-zseredyny-hto-korystuyetsya-ta-skilky-koshtuye/
4) https://speka.media/golovna-infozbroya-rf-yak-pracyuyut-rosiiski-botofermi-93l6o4
6) https://www.radiosvoboda.org/a/botoferma-sbu-poroshenko/31972104.html
8) https://gwaramedia.com/shho-take-botoferma-i-yak-cze-praczyuie/
9) https://www.youtube.com/watch?v=vd-esXwqwGQ
10) https://www.youtube.com/watch?v=EJSd7RZwxSM&list=LL&index=8&t=148