Бгаґавад-ґіта, глава 11

Споглядання вселенського образу

Віш́ва-рӯпа-дарш́ана-йога

11.1

अर्जुन उवाच

मदनुग्रहाय परमं गुह्यमध्यात्मसंज्ञितम् ।

यत्त्वयोक्तं वचस्तेन मोहोऽयं विगतो मम ॥ १ ॥

арджуна ува̄ча

мад-ануґраха̄йа парамам̇, ґухйам адгйа̄тма-сам̇джн̃ітам

йат твайоктам̇ вачас тена, мохо ’йам̇ віґато мама

Арджуна сказав:

З безпричинної ласки Ти відкрив мені найпотаємніші духовні істини, повністю звільнивши мене з полону ілюзії.

11.2

भवाप्ययौ हि भूतानां श्रुतौ विस्तरशो मया ।

त्वत्त: कमलपत्राक्ष माहात्म्यमपि चाव्ययम् ॥ २ ॥

бгава̄пйайау хі бгӯта̄на̄м̇, ш́рутау вістараш́о майа̄

тваттах̣ камала-патра̄кша, ма̄ха̄тмйам апі ча̄вйайам

О лотосоокий Господи! Вислухавши Твої детальні пояснення про те, як з’являються і зникають усі живі істоти, я ще раз усвідомив Твою безмежну величність.

11.3

एवमेतद्यथात्थ त्वमात्मानं परमेश्वर ।

द्रष्टुमिच्छामि ते रूपमैश्वरं पुरुषोत्तम ॥ ३ ॥

евам етад йатга̄ттга твам, а̄тма̄нам̇ парамеш́вара

драшт̣ум іччга̄мі те рӯпам, аіш́варам̇ пурушоттама

О Владико! Я приймаю як абсолютну істину все, що Ти повідав про Себе. О Найвища Особо! Дозволь же мені побачити Твою форму, сповнену божественної величі та могутності.

11.4

मन्यसे यदि तच्छक्यं मया द्रष्टुमिति प्रभो ।

योगेश्वर ततो मे त्वं दर्शयात्मानमव्ययम् ॥ ४ ॥

манйасе йаді тач чгакйам̇, майа̄ драшт̣ум іті прабго

йоґеш́вара тато ме твам̇, дарш́айа̄тма̄нам авйайам

Господи, якщо Ти вважаєш, що я здатен побачити Твою вічну вселенську форму, то прошу, яви мені її, о Владико містичних сил!

11.5

श्रीभगवानुवाच

पश्य मे पार्थ रूपाणि शतशोऽथ सहस्रश: ।

नानाविधानि दिव्यानि नानावर्णाकृतीनि च ॥ ५ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча

паш́йа ме па̄ртга рӯпа̄н̣і, ш́аташ́о ’тга сахасраш́ах̣

на̄на̄-відга̄ні дівйа̄ні, на̄на̄-варн̣а̄кр̣тı̄ні ча

Всевишній відповів:

Сину Прітги, ти побачиш Мою могутність, явлену в різноманітних, незліченних, багатобарвних божественних формах!

11.6

पश्यादित्यान्वसून्‍रुद्रानश्विनौ मरुतस्तथा ।

बहून्यदृष्टपूर्वाणि पश्याश्चर्याणि भारत ॥ ६ ॥

паш́йа̄дітйа̄н васӯн рудра̄н, аш́вінау марутас татга̄

бахӯнй адр̣шт̣а-пӯрва̄н̣і, паш́йа̄ш́чарйа̄н̣і бга̄рата

Бгарато, ти побачиш небожителів: Адітів, Васу, Рудрів, Ашвіні-кумарів, Марутів та багато інших чудесних форм, яких ніхто досі не бачив.

11.7

इहैकस्थं जगत्कृत्स्नं पश्याद्य सचराचरम् ।

मम देहे गुडाकेश यच्च‍ान्यद्‍द्रष्टुमिच्छसि ॥ ७ ॥

іхаіка-стгам̇ джаґат кр̣тснам̇, паш́йа̄дйа са-чара̄чарам

мама дехе ґуд̣а̄кеш́а, йач ча̄нйад драшт̣ум іччгасі

О Арджуно, переможцю сну, все рухоме й нерухоме у всесвіті буде явлене тобі в цьому одному Моєму образі. Ти зможеш побачити у цій всесвітній формі усе, що забажаєш!

11.8

न तु मां शक्यसे द्रष्टुमनेनैव स्वचक्षुषा ।

दिव्यं ददामि ते चक्षु: पश्य मे योगमैश्वरम् ॥ ८ ॥

на ту ма̄м̇ ш́акйасе драшт̣ум, аненаіва сва-чакшуша̄

дівйам̇ дада̄мі те чакшух̣, паш́йа ме йоґам аіш́варам

Мою містичну могутність не можна побачити фізичними очима, тому Я дарую тобі божественне бачення, щоби споглядати Мене!

11.9

सञ्जय उवाच

एवमुक्त्वा ततो राजन्महायोगेश्वरो हरि: ।

दर्शयामास पार्थाय परमं रूपमैश्वरम् ॥ ९ ॥

сан̃джайа ува̄ча

евам уктва̄ тато ра̄джан, маха̄-йоґеш́варо харіх̣

дарш́айам а̄са па̄ртга̄йа, парамам̇ рӯпам аіш́варам

Санджая сказав:

Царю Дгрітараштро! Промовивши це, Повелитель усіх містичних сил Господь Шрі Харі явив Арджуні Свою найвищу величну божественну форму.

11.10,11

अनेकवक्‍त्रनयनमनेकाद्भ‍ुतदर्शनम् ।

अनेकदिव्याभरणं दिव्यानेकोद्यतायुधम् ॥ १० ॥

दिव्यमाल्याम्बरधरं दिव्यगन्धानुलेपनम् ।

सर्वाश्चर्यमयं देवमनन्तं विश्वतोमुखम् ॥ ११ ॥

анека-вактра-найанам, анека̄дбгута-дарш́анам

анека-дівйа̄бгаран̣ам̇, дівйанекодйата̄йудгам

дівйа-ма̄лйа̄мбара-дгарам̇, дівйа-ґандга̄нулепанам

сарва̄ш́чарйа-майам̇ девам, анантам̇ віш́вато-мукгам

Всевишній явив Свій образ, з безліччю вуст і очей, поставши в нескінченній кількості дивовижних обрисів. На Ньому були неземні коштовності, Він потрясав гідною подиву зброєю. Його прикрашали чудові гірлянди, Він був одягнений у вишуканий одяг і умащений божественними ароматичними оліями. Його безмежна сяюча всесвітня форма, сповнена різноманітних чудес, пронизувала собою все.

11.12

दिवि सूर्यसहस्रस्य भवेद्युगपदुत्थिता ।

यदि भा: सदृशी सा स्याद्भ‍ासस्तस्य महात्मन: ॥ १२ ॥

діві сӯрйа-сахасрасйа, бгавед йуґапад уттгіта̄

йаді бга̄х̣ садр̣ш́ı̄ са̄ сйа̄д, бга̄сас тасйа маха̄тманах̣

Сяйво цієї гігантської всесвітньої форми Господа було схоже на світло від тисяч сонць, що одночасно зійшли в небі.

11.13

तत्रैकस्थं जगत्कृत्स्नं प्रविभक्तमनेकधा ।

अपश्यद्देवदेवस्य शरीरे पाण्डवस्तदा ॥ १३ ॥

татраіка-стгам̇ джаґат кр̣тснам̇, правібгактам анекадга̄

апаш́йад дева-девасйа, ш́арı̄ре па̄н̣д̣авас тада̄

Тої миті Арджуна, знаходячись на полі бою, побачив одночасно увесь розмаїтий неминущий світ у вселенському тілі Бога богів.

11.14

तत: स विस्मयाविष्टो हृष्टरोमा धनञ्जय: ।

प्रणम्य शिरसा देवं कृताञ्जलिरभाषत ॥ १४ ॥

татах̣ са вісмайа̄вішт̣о, хр̣шт̣а-рома̄ дганан̃д̣жайах̣

пран̣амйа ш́іраса̄ девам̇, кр̣та̄н̃джалір абга̄шата

Тоді приголомшений Арджуна, охоплений трепетом, схилив голову перед Господом і, молитовно склавши долоні, звернувся до Нього.

11.15

अर्जुन उवाच

पश्यामि देवांस्तव देव देहे

सर्वांस्तथा भूतविशेषसङ्घान् ।

ब्रह्माणमीशं कमलासनस्थ-

मृषींश्च सर्वानुरगांश्च दिव्यान् ॥ १५ ॥

арджуна ува̄ча

паш́йа̄мі дева̄м̇с тава дева дехе

сарва̄м̇с татга̄ бгӯта-віш́еша-сан̇ґга̄н

брахма̄н̣ам ı̄ш́ам̇ камала̄сана-стгам

р̣шı̄м̇ш́ ча сарва̄н ураґа̄м̇ш́ ча дівйа̄н

Арджуна сказав:

О Господи! У Твоєму тілі я бачу всіх богів і всі, зібрані разом, форми життя, творця Брахму, сидячого на квітці лотосу, і Шіву, величних мудреців і дивовижних зміїв.

11.16

अनेकबाहूदरवक्‍त्रनेत्रं

पश्यामि त्वां सर्वतोऽनन्तरूपम् ।

नान्तं न मध्यं न पुनस्तवादिं

पश्यामि विश्वेश्वर विश्वरूप ॥ १६ ॥

анека-ба̄хӯдара-вактра-нетрам̇

паш́йа̄мі тва̄м̇ сарвато ’нанта-рӯпам

на̄нтам̇ на мадгйам̇ на пунас тава̄дім̇

паш́йа̄мі віш́веш́вара віш́ва-рӯпа

О Владико світобудови! О всесвітня формо! Куди б я не подивився, я бачу Твої безмежні образи з нескінченною кількістю рук, животів, вуст і очей. Я не збагну, де Твій початок, середина чи кінець.

11.17

किरीटिनं गदिनं चक्रिणं च

तेजोराशिं सर्वतो दीप्‍तिमन्तम् ।

पश्यामि त्वां दुर्निरीक्ष्यं समन्ता-

द्दीप्‍तानलार्कद्युतिमप्रमेयम् ॥ १७ ॥

кірı̄т̣інам̇ ґадінам̇ чакрін̣ам̇ ча

теджо-ра̄ш́ім̇ сарвато дı̄птімантам

паш́йа̄мі тва̄м̇ дурнірı̄кшйам̇ саманта̄д

дı̄пта̄нала̄рка-дйутім апрамейам

Повсюди я бачу Твій величний образ, увінчаний коронами, з палицями та дисками в руках! Він освітлює все навколо. На Тебе важко дивитись крізь це сліпуче сяйво, що розливається повсюди, немов світло вогню чи сонця.

11.18

त्वमक्षरं परमं वेदितव्यं

त्वमस्य विश्वस्य परं निधानम् ।

त्वमव्यय: शाश्वतधर्मगोप्‍ता

सनातनस्त्वं पुरुषो मतो मे ॥ १८ ॥

твам акшарам̇ парамам̇ ведітавйам̇

твам асйа віш́васйа парам̇ нідга̄нам

твам авйайах̣ ш́а̄ш́вата-дгарма-ґопта̄

сана̄танас твам̇ пурушо мато ме

Ти — Найвища непогрішима Істина, яку можна пізнавати, вивчаючи Веди. Ти — першооснова світобудови та безсмертний Хранитель вічних принципів релігії. Я знаю, що Ти і є Сам Всевишній!

11.19

अनादिमध्यान्तमनन्तवीर्य-

मनन्तबाहुं शशिसूर्यनेत्रम् ।

पश्यामि त्वां दीप्‍तहुताशवक्‍त्रं

स्वतेजसा विश्वमिदं तपन्तम् ॥ १९ ॥

ана̄ді-мадгйа̄нтам ананта-вı̄рйам

ананта-ба̄хум̇ ш́аш́і-сӯрйа-нетрам

паш́йа̄мі тва̄м̇ дı̄пта-хута̄ш́а-вактрам̇

сва-теджаса̄ віш́вам ідам̇ тапантам

Я бачу Тебе, безмежно могутнього та многорукого — без початку, середини і кінця. Твої очі — сонце і місяць! Твої вуста вивергають палаючий вогонь, а Твоє сяєво обпалює увесь Всесвіт!

11.20

द्यावापृथिव्योरिदमन्तरं हि

व्याप्‍तं त्वयैकेन दिशश्च सर्वा: ।

दृष्ट्वाद्‍भुतं रूपमुग्रं तवेदं

लोकत्रयं प्रव्यथितं महात्मन् ॥ २० ॥

дйа̄в а̄-пр̣тгівйор ідам антарам̇ хі

вйа̄птам̇ твайаікена діш́аш́ ча сарва̄х̣

др̣шт̣ва̄дбгутам̇ рӯпам уґрам̇ таведам̇

лока-трайам̇ правйатгітам̇ маха̄тман

Єдиним Тобою пронизані всі кінці світу і заповнено простір поміж небом і землею. О Найвеличніший! Жителі усіх трьох світів тремтять перед Тобою, дивлячись на цей застрашливий і дивовижний образ!

11.21

अमी हि त्वां सुरसङ्घा विशन्ति

केचिद्भ‍ीता: प्राञ्जलयो गृणन्ति ।

स्वस्तीत्युक्त्वा महर्षिसिद्धसङ्घा:

स्तुवन्ति त्वां स्तुतिभि: पुष्कलाभि: ॥ २१ ॥

амı̄ хі тва̄м̇ сура-сан̇ґга̄ віш́анті

кечід бгı̄та̄х̣ пра̄н̃джалайо ґр̣н̣анті

свастı̄тй уктва̄ махарші-сіддга-сан̇ґга̄х̣

стуванті тва̄м̇ стутібгіх̣ пушкала̄бгіх̣

Сонми небожителів входять в Тебе і деякі з них, склавши долоні, з благоговійним страхом підносять Тобі молитви. Величні мудреці та просвітлені містики славлять Тебе, співаючи священні гімни та викликують: «Мир усім!»

11.22

रुद्रादित्या वसवो ये च साध्या

विश्वेऽश्विनौ मरुतश्चोष्मपाश्च ।

गन्धर्वयक्षासुरसिद्धसङ्घा

वीक्षन्ते त्वां विस्मिताश्चैव सर्वे ॥ २२ ॥

рудра̄дітйа̄ васаво йе ча са̄дгйа̄

віш́ве ’ш́вінау маруташ́ чошмапа̄ш́ ча

ґандгарва-йакша̄сура-сіддга-сан̇ґга̄

вı̄кшанте тва̄м̇ вісміта̄ш́ чаіва сарве

Всі різноманітні прояви Господа Ш́іви, А̄дітйі, Васу, Са̄дгйі, Віш́ведеви, обидва Аш́вı̄ни-кумари, Марути, — а також предки, ґандгарви, йакші, асури та сіддги з великим подивом дивляться на Тебе.

11.23

रूपं महत्ते बहुवक्‍त्रनेत्रं

महाबाहो बहुबाहूरुपादम् ।

बहूदरं बहुदंष्ट्राकरालं

दृष्ट्वा लोका: प्रव्यथितास्तथाहम् ॥ २३ ॥

рӯпам̇ махат те баху-вактра-нетрам̇

маха̄-ба̄хо баху-ба̄хӯру-па̄дам

бахӯдарам̇ баху-дам̇шт̣ра̄-кара̄лам̇

др̣шт̣ва̄ лока̄х̣ правйатгіта̄с татга̄хам

О Могутньорукий! Споглядаючи Твою неосяжну форму з її численними вустами, очима, руками, стегнами, стопами, животами та страхітливими зубами, жителі всіх світів, разом зі мною, дуже налякані та збентежені.

11.24

नभ:स्पृशं दीप्‍तमनेकवर्णं

व्यात्ताननं दीप्‍तविशालनेत्रम् ।

दृष्ट्वा हि त्वां प्रव्यथितान्तरात्मा

धृतिं न विन्दामि शमं च विष्णो ॥ २४ ॥

набгах̣-спр̣ш́ам̇ дı̄птам анека-варн̣ам̇

вйа̄тта̄нанам̇ дı̄пта-віш́а̄ла-нетрам

др̣шт̣ва̄ хі тва̄м̇ правйатгіта̄нтар-а̄тма̄

дгр̣тім̇ на вінда̄мі ш́амам̇ ча вішн̣о

О Вішну! Дивлячись на Твій, сягаючий небес, сліпучий образ, що переливається нескінченною кількістю відтінків, з відкритими вустами й гігантськими палаючими очима, я не можу лишатися незворушним! Я втратив спокій, а моє серце тріпоче від страху.

11.25

दंष्ट्राकरालानि च ते मुखानि

दृष्ट्वैव कालानलसन्निभानि ।

दिशो न जाने न लभे च शर्म

प्रसीद देवेश जगन्निवास ॥ २५ ॥

дам̇шт̣ра̄-кара̄ла̄ні ча те мукга̄ні

др̣шт̣ваіва ка̄ла̄нала-саннібга̄ні

діш́о на джа̄не на лабге ча ш́арма

прасı̄да девеш́а джаґан-ніва̄са

Побачивши Твої роти з жахливими зубами, сяючими як полум’я при загибелі всесвіту, я не можу зберігати рівновагу. О Владико всіх богів, притулок всесвіту, зглянься наді мною!

11.26, 27

अमी च त्वां धृतराष्ट्रस्य पुत्रा:

सर्वे सहैवावनिपालसङ्घै: ।

भीष्मो द्रोण: सूतपुत्रस्तथासौ

सहास्मदीयैरपि योधमुख्यै: ॥ २६ ॥

वक्‍त्राणि ते त्वरमाणा विशन्ति

दंष्ट्राकरालानि भयानकानि ।

केचिद्विलग्न‍ा दशनान्तरेषु

सन्दृश्यन्ते चूर्णितैरुत्तमाङ्गै: ॥ २७ ॥

амı̄ ча тва̄м̇ дгр̣тара̄шт̣расйа путра̄х̣

сарве сахаіва̄вані-па̄ла-сан̇ґгаіх̣

бгı̄шмо дрон̣ах̣ сӯта-путрас татга̄сау

саха̄смадı̄йаір апі йодга-мукгйаіх̣

вактра̄н̣і те тварама̄н̣а̄ віш́анті

дам̇шт̣ра̄-кара̄ла̄ні бгайа̄нака̄ні

кечід вілаґна̄ даш́ана̄нтарешу

сандр̣ш́йанте чӯрн̣ітаір уттама̄н̇ґаіх̣

Сини Дгрітараштри разом із тими царями, що воюють на їхньому боці, а ще Бгішма, Дрона та Карна разом з нашими воєначальниками, стрімко мчать у Твої страхітливі роти. Я бачу, як деякі з них перемелюються Твоїми зубами, а їхні голови трощаться.

11.28

यथा नदीनां बहवोऽम्बुवेगा:

समुद्रमेवाभिमुखा द्रवन्ति ।

तथा तवामी नरलोकवीरा

विशन्ति वक्‍त्राण्यभिविज्‍वलन्ति ॥ २८ ॥

йатга̄ надı̄на̄м̇ бахаво ’мбу-веґа̄х̣

самудрам ева̄бгімукга̄ драванті

татга̄ тава̄мı̄ нара-лока-вı̄ра̄

віш́анті вактра̄н̣й абгівіджваланті

Як ріки потоками вод впадають в океан, так найвеличніші герої Землі прямують у Твої пломеніючі вуста, що осявають все навкруги.

11.29

यथा प्रदीप्‍तं ज्‍वलनं पतङ्गा

विशन्ति नाशाय समृद्धवेगा: ।

तथैव नाशाय विशन्ति लोका-

स्तवापि वक्‍त्राणि समृद्धवेगा: ॥ २९ ॥

йатга̄ прадı̄птам̇ джваланам̇ патан̇ґа̄

віш́анті на̄ш́а̄йа самр̣ддга-веґа̄х̣

татгаіва на̄ш́а̄йа віш́анті лока̄с

тава̄пі вактра̄н̣ı̄ самр̣ддга-веґа̄х̣

Як метелики летять у вогонь назустріч неминучій смерті, так і всі світи разом з їхніми жителями стрімко простують до невідворотної загибелі, зникаючи у Твоїх ротах.

11.30

लेलिह्यसे ग्रसमान: समन्ता-

ल्ल‍ोकान्समग्रान्वदनैज्‍‍र्वलद्भ‍िः ।

तेजोभिरापूर्य जगत्समग्रं

भासस्तवोग्रा: प्रतपन्ति विष्णो ॥ ३० ॥

леліхйасе ґрасама̄нах̣ саманта̄л

лока̄н самаґра̄н ваданаір джваладбгіх̣

теджобгір а̄пӯрйа джаґат самаґрам̇

бга̄сас тавоґра̄х̣ пратапанті вішн̣о

О Вішну! Вогненними язиками, що розповзаються повсюди, Ти злизуєш і поглинаєш сонми живих створінь. Твоє всюдисуще сяйво обпалює нищівними променями всесвіт.

Продовження 11ї глави...