Березові, вересові, фіалкові - Биология и естествознание доклад
Главная
Биология и естествознание
Березові, вересові, фіалкові
Наукове значення рослин, статус, поширення. Місце зростання, чисельність та причини її змін. Загальна характеристика рослин та заходи охорони. Родина березові - Betulaceae. Родина Вересові - Ericaceae. Фіалкові занесено до Європейського Червоного списку.
посмотреть текст работы
скачать работу можно здесь
полная информация о работе
весь список подобных работ
Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1.1. БЕРЕЗА КЛОКОВА (Betula klokovii Zaverucha)
1.2. БЕРЕЗА ДНІПРОВСЬКА (Betula borysthenica Klok.)
1.3. БЕРЕЗА ТЕМНА (Betula obscura A. Kotula incl. B. Kotulae)
1.4. БЕРЕЗА НИЗЬКА (Betula humilis Schrank)
1.5. БЕРЕЗА НИЗЬКА (Betula humilis Schrank)
2.2. СУНИЧНИК ДРІБНОПЛОДИЙ Arbutus andrachne L.
2.3 РОДОДЕНДРОН СХІДНОКАРПАТСЬКИЙ, рододендрон Кочі, червона рута Rhododendron kotschyi Simonk. (Rh. myrtifolium Schott et Kotschy)
3.2. ФІАЛКА БІЛА (Viola alba Bess.)
3.3 ФІАЛКА КРИМСЬКА, фіалка скельна (Viola oreades Bieb.)
1.1. БЕРЕЗА КЛОКОВА ( Betula klokovii Zaverucha )
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma), Родина Березові - Betulaceae.
Наукове значення. Реліктовий ендемічний вузьколокальний вид.
Поширення. Кременецькi гори (гори-останцi Страхова, Маслятин).
Місця зростання. Вапняковi скелi, вапняково-пiщанi схили.
Чисельність. Локальні популяції нечисленні (понад 20 дерев), зменшуються.
Причини зміни чисельності. Природне згасання виду, обмеженість ареалу, слабке насіннєве відновлення.
Загальна характеристика. Листопадне дерево заввишки до 12 м, молоді гілки опушені, іноді - зі смолистими бородавочками. Листки цупкі, шкірясті, зубчасті. Квітки зібрані у сережки. Плід - однонасінний горішок з плівчастими крильцями. Цвіте у травні. Плодоносить у липні. Розмножується насінням.
Заходи охорони. Охороняється у Кременецьких Горах - філіалі природного заповідника Медобори. Рекомендується вирощувати у ботанічних садах. Необхідно постійно контролювати стан популяцій виду.
1.2. БЕРЕЗА ДНІПРОВСЬКА ( Betula borysthenica Klok. )
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma). Родина Березові - Betulaceae
Наукове значення. Ендемічний нижньодніровський вид.
Поширення. Пониззя Днiпра i Пд. Бугу.
Місця зростання. Пiщанi арени у рiчкових долинах (у складi невеликих березових гаїв - "колкiв").
Чисельність. Локальні популяції бувають численні, кількість їх скорочується.
Причини зміни чисельності. Затоплення окремих місць зростання, витіснення сосновими насадженнями.
Загальна характеристика. Листопадне дерево заввишки до 10 м, з білою корою на стовбурі, червонувато-бурою, зі смолистими бородавочками - на гілках. Листки цупкі, шкірясті, яйцевидно-ромбічні, іноді - довгастояйцевидноромбічні, на коротко опушених або майже оголених черешках. Квітки різностатеві, зібрані у сережки. Плід (горішок) яйцевидний, опушений біля верхівки, з плівчастими крильцями. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням.
Заходи охорони. Охороняється у Чорноморському біосферному заповіднику. Доцільно встановити контроль за станом популяцій, створити заказники у місцях зростання берези дніпровської, вирощувати її у ботанічних садах.
1.3. БЕРЕЗА ТЕМНА ( Betula obscura A. Kotula incl. B. kotulae Zaverucha (B. verrucosa Ehrh. subsp. obscura (A. Kotula) A. et D. Love)
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Центральноєвропейський пограничноареальний вид.
Поширення. Передкарпаття, зрiдка - Правобережжя (зони мiшаних лiсiв та лiсостепова). Вид поширений також у сх. частинi Центр. Європи.
Місця зростання. Широколистянi лiси, вологi лiсовi узлiсся та галявини, схили пагорбiв, пiдсушенi болота.
Чисельність. Популяції нечисленні. Трапляється поодинці або невеликими групами.
Причини зміни чисельності. Вирубування лісу в місцях зростання берези темної.
Загальна характеристика. Дерево заввишки 9-12 м, з чорно-сірою, сірою або чорно-коричневою гладкою корою. Листки берези яйцевидні, пилчасті або двопилчасті, шкірясті. Квітки зібрані у сережки. Плід - горішок з плівчастими крильцями. Цвіте у квітні -травні. Плодоносить у липні - серпні. Розмножується насінням.
Заходи охорони. Охороняється у Кременецьких Горах - філіалі природного заповідника Медобори (Тернопільська обл.). Вирощують у Центр, ботанічному саду НАН України (Київ). Необхідно контролювати стан популяцій; створити заказники у місцях зростання виду, вирощувати його у ботанічних садах.
1.4. БЕРЕЗА НИЗЬКА ( Betula humilis Schrank )
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Реліктовий гляціальний вид на пд. межі ареалу.
Поширення. Полiсся, Волинська височина, зрiдка - пн. частина Правобережного Лiсостепу. Вид поширений на Скандинавському п-овi, у пн. частинi Сх. Європи, на Уралi, у Сх. Сибiру.
Місця зростання. Евтрофнi (осоково-гiпновi та осоковi) та мезотрофнi (осоково-сфагновi, березово-осоково-сфагновi, очеретяно-сфагновi) болота.
Чисельність. Трапляються поодинокі куртини або групи. Спостерігається зменшення кількості популяцій.
Причини зміни чисельності. Осушування та освоєння боліт.
Загальна характеристика. Чагарник заввишки 1-2,5 м, з чорно-бурою корою на старих гілках, червонувато-бурою - на молодих, вкритих смолистими бородавочками і рідкими короткими волосками. Листки завдовжки 1- З см, серцевидні або яйцевидно-овальні, з зубчастим краєм. Квітки різностатеві, зібрані у сережки. Жіночі сережки при плодах довгастояйцевидні, з двома листками біля основи. Плід (горішок) завдовжки до 2 мм, з крильцями. Цвіте у травні. Плодоносить у липні. Розмножується вегетативно (розростанням кущів) та насінням.
Заходи охорони. Охороняється в природному заповіднику Розточчя (Львівська обл.), Шацькому національному природному парку (Волинська обл.) та на тер. пам`ятки природи загальнодержавного значення Романівське болото (в межах Києва). Слід надати природоохоронний статус усім територіям, де зростає вид.
1.5. БЕРЕЗА НИЗЬКА ( Betula humilis Schrank )
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Реліктовий гляціальний вид на пд. межі ареалу.
Поширення. Полiсся, Волинська височина, зрiдка - пн. частина Правобережного Лiсостепу. Вид поширений на Скандинавському п-овi, у пн. частинi Сх. Європи, на Уралi, у Сх. Сибiру.
Місця зростання. Евтрофнi (осоково-гiпновi та осоковi) та мезотрофнi (осоково-сфагновi, березово-осоково-сфагновi, очеретяно-сфагновi) болота.
Чисельність. Трапляються поодинокі куртини або групи. Спостерігається зменшення кількості популяцій.
Причини зміни чисельності. Осушування та освоєння боліт.
Загальна характеристика. Чагарник заввишки 1-2,5 м, з чорно-бурою корою на старих гілках, червонувато-бурою - на молодих, вкритих смолистими бородавочками і рідкими короткими волосками. Листки завдовжки 1- З см, серцевидні або яйцевидно-овальні, з зубчастим краєм. Квітки різностатеві, зібрані у сережки. Жіночі сережки при плодах довгастояйцевидні, з двома листками біля основи. Плід (горішок) завдовжки до 2 мм, з крильцями. Цвіте у травні. Плодоносить у липні. Розмножується вегетативно (розростанням кущів) та насінням.
Заходи охорони. Охороняється в природному заповіднику Розточчя (Львівська обл.), Шацькому національному природному парку (Волинська обл.) та на тер. пам`ятки природи загальнодержавного значення Романівське болото (в межах Києва). Слід надати природоохоронний статус усім територіям, де зростає вид.
Chamaedaphne calyculata (L.) Moench (Lyonia calyculata Reichenb; Cassandra calyculata D. Don)
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Вид з диз`юнктивним ареалом на його пд. межі.
Поширення. Правобережне Полiсся. Вид поширений на Скандинавському пiвостровi, в Центр, та Сх. Європi, Зх. i Сх. Сибiру, Пд.-Сх. Китаї, Пн. Японiї.
Місця зростання. Олiготрофнi та мезотрофнi болота з розрiдженим сосновим ярусом, iнодi в угрупованнях з багнам звичайним.
Чисельність. Популяції нечисленні, деякі місцезнаходження зникли.
Причини зміни чисельності. Осушення та освоєння боліт.
Загальна характеристика. Багаторічна рослина (кущик) заввишки 15-60 см. Стебло прямостояче, розгалужене, молоді пагони вкриті лусочками. Листки ланцетні або видовженоеліптичні, по краях дрібнозубчасті, зимують. Квітки звисаючі, на коротких ніжках, зібрані у однобічну пазушну китицю; віночок білий. Плід - багатонасінна коробочка. Цвіте у травні - червні. Плодоносить у липні - серпні. Розмножується насінням і розростанням куртин.
Заходи охорони. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється у Вутвицькому (Камінь-Каширський р-н Волинської обл.) та Сварицевицькому (Зарічненський р-н Рівненської обл.) заказниках загальнодержавного значення. Слід виявити і взяти під охорону нові місцезнаходження виду, контролювати стан популяцій.
2.2. СУНИЧНИК ДРІБНОПЛОДИЙ ( Arbutus andrachne L .)
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Реліктовий середземноморський вид на пн. межі ареалу.
Поширення. Пд. берег Криму (вiд мису Айя до г. Кастель). Вид поширений у Сх. Середземномор`ї, Малiй Азiї, Зх. Закавказзi.
Місця зростання. Кругi (20-80°) пд. схили та урвища з дуже сухими щебенисто-кам`янистими червоно-коричневими грунтами.
Чисельність. Заг. площа місць зростання становить майже 20 тис. га. В центр, частині кримського ареалу вид є едифікатором своєрідних угруповань, на його периферії та в листяних лісах зростає поодинці. Чисельність виду на г. Кастель становить 80 дорослих особин та 72 рослини підросту на 1 га, на мисі Мартьян - відповідно 136 та 557, на мисі Айя - 111 та 52.
Причини зміни чисельності. Антропогенний вплив (рекреаційне навантаження, будівництво, терасування схилів та ін.), кліматичні умови (весняні заморозки, різкі зниження температури взимку), слабка конкурентна здатність виду.
Загальна характеристика. Вічнозелене листяне дерево заввишки до 5 м, з викривленим стовбуром і зігнутими гілками. Кора гладенька, яскраво-червона, влітку злущується, відкриваючи молоду зелену кору, яка поступово стає червоною. Деревина біла, тверда, щільна. Листки яйцевидні, овальні (або еліптичновидовжені), шкірясті; листопад улітку. Квітки жовтувато- або зеленувато-білі, зібрані у верхівкові, залозисто-опушені волоті завдовжки до 10 см. Плід - ягодоподібна кістянка (діаметр до 1 см), сітчастозморшкувата, червонувато-оранжева. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у жовтні - січні. Розмножується насінням. Геміксерофіт.
Заходи охорони. Охороняється у природних заповідниках Ялтинському гірсько-лісовому та Мис Мартьян, заказнику загальнодержавного значення Мис Айя. Вирощують у парках Криму. Слід контролювати динаміку популяцій виду.
2.3 РОДОДЕНДРОН СХІДНОКАРПАТСЬКИЙ , рододендрон Кочі , червона рута Rhododendron kotschyi Simonk . (Rh. myrtifolium Schott et Kotschy)
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Карпатсько-балканський високогірний вид на ПН.-СХ. межі ареалу.
Поширення. Українськi Карпати (масиви Чорногора, Мармароський та Свидовець, Чивчинськi гори). Вид поширений у Карпатах, на Балканах.
Місця зростання. Субальпiйський, частково альпiйський пояси. Як едифiкатор формує чистi заростi або зростає в асоцiацiї з чорницею, ялiвцем сибiрським та iншими рослинами.
Чисельність. Популяції численні, однак кількість особин у них зменшується. За останні десятиріччя рослина подекуди (полонина Штиришора на масиві Свидовець та ін.) зникла.
Причини зміни чисельності. Зривання квітів, вирубування, спалювання чагарникових заростей навесні (засіб боротьби з біловусником на полонинах).
Загальна характеристика. Вічнозелений кущ заввишки 10-40 см. Стебло розгалужене, молоді гілки опушені. Листки (завдовжки до 2 см) зелені (зісподу - лускато-іржаві), еліптичнояйцевидні, шкірясті, блискучі. Квітки рожево-червоні, іноді білі, зібрані (по 5-7) у щитковидний зонтик. Плід - коробочка завдовжки 4-5 мм. Цвіте у травні - липні. Плодоносить у серпні. Розмножується насінням вегетативно. Геліофіт.
Заходи охорони. Охороняється в Карпатському біосферному заповіднику, Карпатському національному природному парку та на тер. пам`ятки природи загальнодержавного значення Скелі Близниці у Рахівському р-ні Закарпатської області. Слід у місцях найбільшого поширення виду створити заказники, заборонити знищення рослини.
3.1 ФІАЛКА ДЖОЯ ( Viola jooi Janka )
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Реліктовий центральноєвропейський гірський вид.
Поширення. Передкарпаття (бiля с. Герасимiв Тлумацького р-ну та бiля с. Назаренкове Городенкiвського р-ну Iвано-Франкiвської обл.-урочища Балди i Жолоб). Вид поширений також у Пд. та Сх. Карпатах.
Місця зростання. Найчастiше крутi (до 60°) пiвнiчнi (рiдше - зх. або сх.) схили з гiпсiв або вапнякiв, на погано розвинутих дерново-карбонатних грунтах.
Чисельність. Популяції виду виявлені у двох місцях зростання (заг. площа до 1 га) з проективним покриттям менше 1 %.
Причини зміни чисельності. Стенотопність та слабка конкурентна здатність виду.
Загальна характеристика. Багаторічна трав`яниста рослина заввишки 5-15 см. Листки темно-зелені, зарубчасто-зубчасті, серцевидно-трикутні, опушені жорсткуватими волосками, зібрані у прикореневу розетку. Квітки рожево-фіолетові, з пурпурним відтінком; пелюстки оберненояйцевидні. Цвіте у травні - червні. Плодоносить у липні - серпні. Плід - коробочка з волосистим опушенням. Облігатний петрофіт. Ксеромезофіт.
Заходи охорони. Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Доцільно створити пам`ятки природи в урочищах Балди і Жолоб. Рекомендується докладно гартувати місця зростання та дослідити динаміку популяцій, вирощувати вид у ботанічних садах.
3.2. ФІАЛКА БІЛА ( Viola alba Bess. )
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Центральноєвропейський вид.
Поширення. Приднiстров`я (поблизу с. Степанiвки Заставнiвського району Чернiвецької областi), Закарпаття (Чорна гора у Виноградiвському р-нi, бiля мiст Виноградiв i Берегове), Лiсостеп, Степ i Крим. Вид поширений також у Центр. Європi.
Місця зростання. Узлiсся та лiсовi галявини, серед чагарникiв у лiсостепових i степових ценозах.
Чисельність. Трапляється поодинці або невеликими групами.
Причини зміни чисельності. Розорювання земель, хімічна обробка грунтів.
Загальна характеристика. Багаторічна трав`яниста рослина заввишки 10-15 см. Листки прикореневої розетки серцевиднотрикутні, з білими щетинистими волосками. Пластинки листків зелені, зарубчасто-зубчасті, прилистки вузьколанцетні. Квіти білі, запашні. Плід - коробочка. Цвіте у квітні - червні. Плодоносить у липні - серпні. Розмножується насінням.
Заходи охорони. Не здійснювалися. Слід контролювати стан популяцій та створити заказники в місцях зростання виду.
3.3 ФІАЛКА КРИМСЬКА , фіалка скельна ( Viola oreades Bieb . )
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Наукове значення. Реліктовий ендемічний кримсько-кавказький вид з диз`юнктивним ареалом.
Поширення. Гiрський Крим (яйли). Вид поширений також на Кавказi.
Місця зростання. Лучно-степовi угруповання кримських яйл (на вис. 1100-1400 м над рiвнем моря ) на дерново-карбонатних грунтах та осипищах.
Чисельність. Популяції виду нечисленні.
Причини зміни чисельності. Зривання квітів на букети, залісення яйл.
Загальна характеристика. Багаторічна трав`яниста рослина заввишки до 15 см, з підземними повзучими нитковидними пагонами. Стебло з укороченими меживузлями. Листки довгастояйцевидні, прилистки - перистозубчасті. Квітки великі (діаметр 30-40 мм), одиничні, забарвлення - від жовтого до фіолетового. Плід - коробочка. Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у липні. Розмножується вегетативно і насінням. Мезофіт. Геліофіт.
Заходи охорони. Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Охороняється в Ялтинському гірсько-лісовому та Кримському природних заповідниках. Доцільно контролювати динаміку популяцій виду.
1. Заверуха Б. В., 1964, 1985; Определитель высших растений Украины, 1987.
2. Флора УРСР, 1952; Андриенко Т. Л., 1982; Определитель высших растений Украины, 1987.
3. Вульф Е. В., 1957; Флора УРСР, 1957; Определитель высших растений Крыма, 1972; Чопик В. И., 1978; Голубева И. В., 1982; Красная книга СССР, 1984; Шеляг-Сосонко Ю. Р., Дидух Я. П., Молчанов Е. Ф., 1985; Ена А. В., 1986; Определитель высших растений Украины, 1987.
Аналіз екологічних особливостей ампельних рослин та можливостей використання їх у кімнатному дизайні. Характеристика основних видів ампельних рослин: родина страстоцвітні, аралієві, спаржеві, ароїдні, комелінові, акантові, ластовневі, лілійні, геснерієві. курсовая работа [1,4 M], добавлен 21.09.2010
Загальна характеристика відділу Квіткових: біологічні особливості; екологія та поширення. Структурні типи рослин відділу Покритонасінних. Еколого-біологічні особливості квіток. Практичне значення квіткових. Будова дводольних та однодольних рослин. курсовая работа [1,2 M], добавлен 02.04.2010
Видовий склад видів рослин родини Rosaceae у флорі Бистрицької улоговини. Визначення поширення та частоти зустрічності представників даної родини. Еколого-ценотичні особливості досліджуваних видів. Практичне значення видів рослин родини Rosaceae. курсовая работа [87,2 K], добавлен 05.11.2010
Види пошкодження рослин при низьких температурах. Фізіолого-біохімічні особливості морозостійкості рослин. Процес загартування, його фази. Загальна характеристика родини Пасльонових, дія низьких температур на рослини. Метод дослідження морозостійкості. курсовая работа [72,0 K], добавлен 05.04.2014
Загальні ознаки лілійних: проста оцвітина; вільні чи зрослі пелюстки; шість тичинок і одна маточка; суцільнокраї листки; дугове жилкування; плід - коробочка чи ягода. Екологія і географія поширення рослин. Декоративні та лікарські рослини родини лілійних. презентация [2,2 M], добавлен 03.06.2013
Загальна характеристика та класифікаційні групи отруйних рослин. Адаптований перелік родів і лікарських видів, що найчастіше відносять до отруйних. Токсикологічна класифікація отруйних рослин та механізми токсичного захисту. Запобіжні заходи при отруєнні. курсовая работа [1006,9 K], добавлен 22.01.2015
Умови вирощування та опис квіткових рослин: дельфініума, гвоздики садової, петунії. Характерні хвороби для даних квіткових рослин (борошниста роса, бактеріальна гниль, плямистісь). Заходи захисту рослин від дельфініумової мухи, трипсу, слимаків. реферат [39,8 K], добавлен 24.02.2011
Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д. PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах. Рекомендуем скачать работу .
© 2000 — 2021
Березові, вересові, фіалкові доклад. Биология и естествознание.
Органы государства, осуществляющие финансовый контроль
Контрольная работа по теме Анализ работы сервисно-локомотивного депо на примере предприятия ООО 'ТМХ Сервис'
Готовый Реферат По Информатике
Реферат: История табакокурения в России
Реферат: Закрепощение крестьян в России
Реферат: Организация работы отделения по ремонту роликовых подшипников
Реферат: Развитие чувства ритма у младших школьников на уроке музыки
Честертон Собрание Сочинений
Дипломная работа по теме Управление общедомовым имуществом многоквартирного дома
Реферат: Правовые информационные технологии
Природные Ресурсы России Реферат
Признание Вещи Бесхозяйной В Гражданском Процессе Курсовая
Реферат по теме Крестьянская реформа 1861 г. в России
Инвестиционная Политика Реферат
Курсовая Работа На Тему Капитальный Ремонт
Дипломная работа по теме Технологія комплексного сервісного обслуговування системного блоку
Человек Роль Человека В Современном Мире Эссе
Реферат Этапы Развития Дерматологии
Темы Рефератов Разливы Нефти И Социология Права
Курсовая работа по теме Конструктивний тепловий розрахунок котла-утилізатора
Проектирование системы безопасности объекта торговли - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа
Ультрафіолетове випромінювання і його вплив на організм людини - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Радиационная безопасность обслуживающего персонала - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа