Бенджамін Кук. Космічні сили України: як із платформи політики злетіти на орбіту

Оптимістичний, навіть трохи мрійницький допис військового експерта і друга України про майбутній розвиток українських військово-космічних сил.

ПРИМІТКА: Вартість безпілотних космічних польотів у наші дні значно нижча, ніж була колись. Із SpaceX конкурують кількадесят компаній, і деякі вже досягли успіху. Уже певний час космічні польоти — це більше не таємниче недосяжне «ракетобудуванням», а відома величина. Найскладнішою цариною, в якій досі можна досягти реальної економії коштів, залишається створення та експлуатація багаторазових ракет-носіїв. Це досі ціла наука. Або, метафорично кажучи, ракетна хірургія.

Коли уряд України оприлюднив найновішу програму дій (цілі фінансування), особливо виділялася одна позиція: створення Космічних сил до кінця 2025 року. Для декого це може здатися науковою фантастикою, адже Україна досі перебуває у стані жорстокої наземної війни. Для Києва космос став іще одним полем битви — тим, яке Росія щодня використовує як простір для розміщення супутників для розвідки, наведення та зв'язку.

Головне питання в тому, як швидко Україна зможе реалізувати присутність у космосі. А конкретніше: коли Україна запустить власні супутники — незалежні українські «очі та вуха» на орбіті?

Що хоче зробити Україна

Урядова «Програма діяльності» передбачає створення спеціального підрозділу Космічних сил у складі Збройних сил України. До 31 грудня 2025 року цей підрозділ має бути офіційно створений, з першими структурами, доктриною та персоналом.

Це частина більш масштабної модернізації, яка має на меті досягти 60% готовності в галузі повітряної, ракетної, кібернетичної та космічної оборони до зазначеної дати. Космос розглядається як повністю інтегрований елемент національної оборони, рівнозначний за важливістю іншим сферам.

Перші кроки вже зроблено

Україна вже зробила кілька конкретних кроків:

● Управління космічної політики: у березні 2025 року Міністерство оборони створило спеціальне управління для координації стратегії, законодавства та міжнародних партнерств.

● Законодавство: кабінет міністрів звернувся до парламенту з проханням прийняти закон, що санкціонує створення Космічних сил і закладає основу для майбутніх закупівель.

● Партнерства: Україна веде переговори про участь у космічних програмах Європейського Союзу, таких як Copernicus (спостереження за Землею) та ініціативи з космічної обстановки.

● Пілотні проєкти: українські фахівці з планування оборони вже експериментують з інтеграцією комерційних супутникових знімків, даних електронної війни та аналізу штучного інтелекту. Наступним кроком є перехід від запозичених потужностей до власних активів.

Два ключові етапи: ракети та розвідка

Космічні амбіції України можна розділити на два напрямки:

1. Запуск виробництва власних ракет

Україна має тут давні традиції. Конструкторські бюро «Південмаш» та «Південне» колись будували ракети для радянської космічної програми. Ракета «Зеніт», запущена з Байконура, була розроблена в Україні. Але десятиліття недофінансування та російська агресія підірвали цю базу.

Реалістично:

● Короткострокова перспектива (2025–2027): Україна буде покладатися на іноземних постачальників послуг з виведення ракет на орбіту. Супутники, розроблені в Україні (або спільно з іншими країнами), можуть запускатися на орбіту партнерами з США, ЄС або Японії.

● Середньострокова перспектива (2027–2030): Якщо фінансування та реформи галузі будуть продовжуватися, Україна зможе відродити невелику вітчизняну ракету-носій. Вона не зможе конкурувати з комерційними гігантами, але зможе виводити малі або мікросупутники на низьку навколоземну орбіту.

● Довгострокова перспектива (після 2030 року): Повна здатність до незалежного запуску можлива, але тільки якщо Україна зробить це стратегічною інвестицією. З огляду на тиск воєнного часу, це, ймовірно, залишиться другорядним пріоритетом порівняно з самими супутниками.

2. Збір власних розвідданих з космосу

Ключовою вимогою тут є супутники у власності та повному управлінні України – без залучення іноземних урядів чи комерційних партнерів до прийняття рішення щодо того, які зображення чи дані Київ може отримувати.

Реалістично:

● Короткострокова перспектива (2025–2026 роки): Україна здатна розробити і запустити невеликі супутники спостереження за Землею (ССЗ) або кубсат-радари із синтетичною діафрагмою (РСД) у колаборації із західними виробниками. Такі системи допомогли б Києву в отриманні обмежених візуальних даних, проте незалежно від інших країн.

● Середньострокова перспектива (2026–2028 роки): Україна може розширити цей проєкт до невеликого сузірʼя супутників зображення, підтримуваного надійними наземними станціями, розташованими в Україні. Таким чином можна організувати щоденне спостереження ключових зон, незалежне тестування та інтеграцію із системами цілевказання.

● Довгострокова перспектива (після 2030 р.): Удосконалені сузірʼя, включно із супутниковими радарами та системами сигнальної розвідки, можуть забезпечити Україні надійну мережу ISR (розвідки, спостереження, рекогностування).

Чому суверенний вихід у космос – це важливо

Наразі Україна сильно залежить від іноземних комерційних постачальників та отримання даних від союзних розвідслужб. Наявні джерела розвідданих відіграли критично важливу роль, але мають свої обмеження. Іноді Києву доводиться чекати, поки Вашингтон, Брюссель чи приватний постачальник погодять доступ до супутникових даних.

Наявність власних космічних сил могла б змінити стан справ. Маючи свої власні супутники, Україна могла б:

● Збирати супутникові розвідувальні дані з ділянок над лінією фронту у прямому етері, без затримок.

● Передавати отримані дані безпосередньо у свої системи керування полем бою.

● Убезпечити себе на випадок, якщо в майбутньому увага союзників зміститься з України.

Під час війни швидкість прийняття рішень – вирішальна. Якби Україна могла керувати власними супутниками, це прискорило б вибір цілей на години чи хоча б дні. За рахунок цього можна було б, наприклад, перехоплювати російські пускові установки і не давати їм втекти.

Шлях попереду

Якщо Україна слідуватиме своєму плану, то в 2026-2027 роках, цілком можливо, вже матиме перші власні супутники, що постачатимуть розвіддані з поля бою. Вочевидь, це будуть маленькі, відносно недорогі космічні апарати, а не масивні гіганти вартістю в мільярди доларів. Проте сучасні бойові дії якраз і потребують швидких, гнучких та надійних розвідувальних платформ (ISR – Intelligence, Surveillance, Reconnaissance – розвідка, спостереження, достеження).

Затримка за фінансуванням. Війна є ярмом для національного бюджету, а такі амбітні проєкти потребують стабільного фінансового ресурсу. Проблема може бути вирішена, якщо Україна запропонує свої послуги країнам-членам НАТО або їхнім союзникам. Зараз мало які «космічні знімки» оплачує якась одна країна. Спільні запуски, мережі дружніх супутників, обмін даними стали нормою й Україна з цього може скористати, узгодивши свої потреби з запитами інших.

Виклик полягає у налагоджені постійного фінансування, технічної підтримки та міжнародних партнерств, попри війну, яка далі триває. Створення Космічних сил та «досягнення 60% готовності в 2025 році» будуть показниками того, що Київ може впоратися з цим викликом.

Ключові висновки

Український стрибок у космос – це проблема виживання й безпеки. В 2025 році українські Космічні сили існують на папері та в штабних діаграмах. Проте до 2026-2027 років Україна вже отримуватиме власні розвіддані з власних супутників. А до 2030 року Київ цілком може створити скромну, проте ефективну мережу космічної розвідки – покликану задовольняти потреби поточної війни та національної безпеки загалом.

Джерела

1. Валерій Залужний. “60 на 60 у перетворенні космосу на середовище сучасної війни” / https://militarnyi.com/uk/articles/60-na-60-u-peretvorenni-kosmosu-na-seredovyshhe-suchasnoyi-vijny/

2. Владисав Вінницький. “Кабмін запропонував Верховній Раді до кінця року створити космічні війська” / https://militarnyi.com/uk/news/kabmin-zaproponuvav-verhovnij-radi-do-kintsya-roku-stvoryty-kosmichni-vijska/

3. UNN. “Україна створить космічні війська до кінця 2025 року” / https://unn.ua/news/ukraina-stvoryt-kosmichni-viiska-do-kintsia-2025-roku-kabmin

4. Roman Kohanets. “Ukraine’s Space Forces: Kyiv unveils new action program” / https://united24media.com/latest-news/ukraines-space-forces-kyiv-unveils-new-action-program-11884

Про автора

Бенджамін Кук час від часу приїздить, проживає та працює в Україні впродовж крайніх 14 років. Він є магістром міжнародної безпеки та студій конфлікту Дублінського університету та консультується з журналістами й фахівцями в сферах дронового штучного інтелекту, американських воєнних технологій та аналізу відкритих джерел (OSINT). Також є співзасновником неприбуткової організації UAO (Ukrainian Assistance Organization), що надає підтримку постраждалим на півдні України. Бенджаміна Кука можна зустріти десь між Одесою в Україні, Чарльстоном у Південній Кароліні й Тусоном у Аризоні.

Переклад: Ірина Жигалюк, Ростислав Семків, Антон Шигімага, Антоніна Ящук

Редакція: Антоніна Ящук

оригінал

ЗАКЛИК ДО ЗБОРУ КОШТІВ

24-тій бригаді імені Короля Данила потрібен генератор. Частину суми вже зібрано, залишилося зовсім небагато. Допоможемо нашим захисникам відправляти ворога прямо в космос?

https://send.monobank.ua/jar/47kPYfdn4x

(номер картки моно: 4441 1111 2434 5012)

https://www.privat24.ua/send/3k9dd

(номер картки приват: 5168 7521 3659 9852)

ХТО МАЄ ЗМОГУ, ПРОСИМО ДОЛУЧИТИСЯ ПРОСТО ЗАРАЗ!