«Барбі» 2023: демонстрація етапів, процесу та суті занепаду Європи, або падіння Традиції через образ Барбіленду

УВАГА СПОЙЛЕРИ!

20 липня 2023 року світ побачив черговий художній продукт нашої доби – кінофільм «Барбі». Незважаючи на назву і загалом зовнішній вигляд, насправді у фільмі зображені дуже цікаві й сакральні речі, а саме виклад основних ідей традиціоналістів ХХ століття, величезний пласт сюжетної лінії напряму переказує «Кризу сучасного світу» Генона й основні праці Еволи. Отож, розпочнімо.

Основною локацією протягом усього фільму єБарбіленд, звідки також і починається дійство. За сюжетом, Барбіленд – це квазідержавне утворення, де панує матріархат й усі керівні посади займають жінки (Барбі), а чоловіки (Кени) виконують другорядну роль, фактично будучи підлеглими. Ще важливим аспектом початкового Барбіленду є регулярні святкування, у яких мають право брати виключно жінки. Тобто ми прямо бачимо репрезентацію культу Богині-Матері доіндоєвропейських культур т.з. Старої Європи, місячний жіночний культ по Еволі.

Не будемо зациклюватись на героях, однак візьмемо до уваги головних персонажів – Барбі (Марго Роббі )та Кена (РаянаГослінга). Перша уособлює собою, на перший погляд, звичайнісіньку представницю свого ареалу, однак пізніше ми прослідковуємо серйозну відмінність – головна героїня не має зайнятості й не обіймає жодної посади і все її життя – це банальне споживання, веселощі і т.п. Потім це виллється у завязці. Коли глядач вперше зустрічає Кена – неодмінно виділяється його зовнішність, особливо на фоні інших чоловіків мультикультурного суспільства азіатів, темношкірих, метисів. Кен– чи не єдиний блондин, ще й з блакитними очима та челюгою, загалом є втіленням арійського нордичного ідеалу. В майбутньому він відіграє значну роль у сюжеті.

Перейдемо до завязки. На черговій вечірці головна героїня несподівано для всіх піднімає питання смерті, після чого в її житті відбувається ряд змін – вона вже не можу бути звичайною Барбі, втрачає свої здібності та сам образ ідеалістичного створіння матріархального культу. В сюжетній лінії ця проблема показана як зовнішній фактор, який залежить від світу людей, але тут є прихований сенс у вигляді демонстрації занепаду доіндоєвропейського жіночого суспільства через відсутність вищих ідей, в тому числі й неможливостіохарактеризувати саму суть смерті. Почався занепад й головні герої наважуються на важливий крок проходження випробування, ініціації, задля подолання кризи примітивного суспільства Барбіленду. Постать Кена теж тут є не останньою, адже він самовільно прагне здійснити цю подорож разом з Барбі, прагне до авантюри й небезпеки а також цей вчинок є репрезентацією ніцшеанської «волі до влади», що нам демонструє передуючий цим подіям діалог двох Кенів. Також перед тим як розглядати розвиток дій варто звернути увагу на коливання Барбі перед цією місією. Її діалог з Дивною є прямою відсилкою на Бгагавад-Гіту, сюжет з Арджуною та Крішною.

Отже, герої рушили в дорогу. Через подолання перешкод вони опиняються у реальному світі. Але тут варто задуматись, який саме з двох світів – Барбіленду і, ніби то нашого, є реальним? Думка авторів була спрямована саме на зображенні Барбіленду як Європи, її початкового вигляду, піднесення та занепаду, а світ «реальний» грає у фільмі другорядну роль, з чого можна висунути теорію про те, що світ у який потрапили Барбі і Кен є їх потойбічною свідомістю. Можливо через окультні примордіальні практики, чи щось аналогічне навіть по Кастанеді, герої подолали барєр буття й потрапили за рамки людського сприйняття та свідомого розуму. Це може бути також потойбіччям, подорож на човні є алюзією на подолання річки Стікс, а отже думка з ініціацією набуває ще більшої ваги.

Тепер головною постаттю на яку слід звертати всю увагу є Кен. У ході пошуків себе, подолання випробувань, герой відриває для себе сакральне знання, нову ідею для Барбіленда, яке прямо так і назване у фільмі – патріархат, влада чоловіків. Кен стає мужнім, чоловічним, в світі потойбіччя він справді проходить ініціацію й перевтілюється повністю. Тепер він не безликий «неолітікфармер», а новий месія, арій, який повинен донести ідею солярності, мужності та патріархату своєму народу. Підтвердженням тому що Кен увібрав у себе ідеали індоєвропейської цивілізації також є культ коней. У фільмі все зображено через образ вестерну та американського ідеалу, але ми розуміємо що це є втіленням індоєвропейської раси, яка приходить на заміну материнському жіночному місячному культі. Тепер, після повернення у реальний світ, після вдалого проходження ініціації Кен швидко поширює нові великі ідеї у Барбіленді й так само швидко досягає повного успіху. Тепер на Батьківщині панує новий порядок, нові ідеї, що уособлюють собою Традицію й найкращий час людства загалом – Золотий вік, або ж Сатья-Югу.

Тепер треба охарактеризувати новий Барбіленд, адже це є один з найважливіших етапів сюжетної лінії загалом. Як вже було сказано вище на заміну жіночому культу, пануванн. Барбі (неолітична Європа) приходить новий, чоровічий мужній культ з владою Кенів, тобто глядачу дають пряму алюзію на поширення індоєвропейських ідеалів й становленням справжньої Європи Традиції. Задля підкріплення цього посилу у фільмі це все гіперболізується й Кени постають як карикатурні чоловіки, що захоплюються спортом, вживають алкоголь і т.п. Але це тільки дає ще більше зрозуміти читачу – перед нами буквально арійський лад. Фігурує і священний напій пиво (можливо арсенал мицне) і активний фізичний розвитокта багато чого іншого. Повсюди встановлюються стяги, пропагується ідея панування чоловіків, повністю змінюються оселі, постає нова держава – Кенленд з чітко вираженим принципом Традиції. Цей етап сюжету є центральним, адже саме тут в повній мірі можа прогледіти Генона, Еволу, Шпенглера та Донцова. На заміну Кенам – гручкосіям, залежним від жіночого культу – прийшов солярний культ Кенів-кшартріїв.

Але, як ми знаємо, за великими часами йде занепад й фільм «Барбі» відмінно продемонстрував виродження Традиції. На відміну від Кена, Барбіповернулася з подорожі, несучи за собою деструктивні ідеї матеріалізму, фемінізму, рівності, загалом усе, що демонструє антитрадицію. Символом цих ідей стали супутниці Барбі – жінки небілого походження. Паралельно з арійським ладом Кенленду існувала опозиція, до якої і приєдналась Барбі з супутницями, розгортаючи підривну революційну діяльність. Сама держава теж занепадає через бездіяльність Кенів та неможливості протистояти масштабному переходу Барбі в революційне крило. Після росту опозиції й обєданню всіх жінок під феміністичними й соціалістичними ліволіберальними гаслами – Барбі вдаються до останнього кроку – задля недопущення Кенів на фінальне голосування за новий лад – вони провокують міжусобну війну. Протистояння Кенів є прямою алюзією на Першу світову війну, яку пізніше багато філософів-традиціоналістів окресли як громадянську. Тепер замість єдиної Панєвропи, що собою уособлював Кенленд – існує два ворогуючі табори й внутрішня підривна революційна сила. Під час самого розгару війни й вирішальної битви – Барбі вриваються у залу й самовільно голосують за повернення доарійсього матріархального ладу. Цей сюжет є прямою відсилкою на Версальський мир й «удар в спину». Усі Кени знову втрачають владу й добровільно стають підлеглими, самі зрікаються свого єства й приймають ідеї модерну, настає доба Калі-Юги.

Отож, які можна зробити висновки? Попри дитячий антураж й примітивну основну сюжетну лінію, фільм «Барбі» постав перед нами як маніфест основних ідей традиціоналізму, головним чином зображення етапів Європейської цивілізації – від неоліту до постмодерну й відповідно демонстрація піднесення й занепаду Традиції.

Дякую за увагу!