Віталій Набока-Бальбока: зараз кожна вечірка як остання, відриваємось!
All That Swing
Ти хто і з якого району?
Я Віталік з Оболоні, до недавнього часу незмінний діджей на бальбоа вечірках (десь там в мене вже з’явилось прізвисько Набока-Бальбока), частий гість на свінгових вечірках. Ще в мене є робота (АйТі, КУА, БСА (без поняття, що це все значить, шось сложне - Прим.ред)), яка мені загалом подобається й залишає час на різні хобі – подорожі-походи, фотографую пейзажі, катаю на мотоциклі ну і ще багато різного «по мєлочі».
Як довго це з тобою?
Точно не пам’ятаю. Свінгова музика й танці зі мною десь в проміжку від 5 до 10 років.
Скажу чесно, до танців я спочатку ставився скептично, мовляв «ну, це може й цікаво, певне різноманіття, подивимся, але не думаю, що це надовго». На той момент мені були актуальніші досить серйозні походи в гори, до них треба тренуватись, треба результати. А тут наче більше про розслабитись й отримати задоволення. Ну, от, спробував. Затягнуло :)
А щодо діджейства - в якийсь момент мені, здається, набридли ті ж самі плейлисти на вечірках, й ще надихнув приклад Тані Верюжської, вона досить швидко почала прикольно діджеїти. От я й вирішив - спробувати стати ковалем свого щастя на вечірці.
Звісно було багато граблів на початку. Пам’ятаю довго не міг вибрати 5 чи 10 пісень для допуску до діджейства. І що пару перших вечірок стогін стояв з чоловічої роздягалки, що забагато швидких треків. І зі звуком була лажа. Але поступово якось устаканилось, й мені самому став подобатись результат. І це теж затягнуло :)
Нашо воно тобі треба?
Спочатку було цікаво розвиватись, досягнути якогось рівня, наприклад діджеїти на Свінгляндії. Зараз — і коли слухаю музику, і танцюю, і діджею — я отримую задоволення від процесу. Це для мене багато важить, достатньо, щоб продовжувати.
Ти танцюєш і лінді, і бальбоа, але бальбоа кажись зараз більше. Чому? Шо для тебе в ньому цікавіше?
Пробував різні стилі, було цікаво. Насправді, мене спочатку зачепив шег, енергійно, весело й все ж таки з іншою динамікою, ніж звик в лінді. Я ходив на мастерси у Куви й Соні і їздив на перший Swing Paradise, коли це ще взагалі не було мейнстрімом. Ну і заодно відкрив для себе цілий пласт музики, не дуже ліндьової (тріплової).
Тут треба сказати, що в моєму становленні як свінгового діджея значний вплив мав Віталій К. з КПІ: в тому, що стосується лінді-сетів, я був ортодоксальний, ніякого баловства, загравань з каверами (ну, майже), думаю для багатьох мої сети дещо консервативні. А от музика для шегу-бальбоа давала більше простору для чогось новенького. Ще були історичні вечори з Маркусом на Свінг Парадайз, теж цікавий культурно-танцювальний пласт. Певний час я танцював і шег, і бальбоа, але з часом коліна сказали шегу "ніт", а от бальбоа був більш поблажливим до колін. (давайте обнімемось, всі кому за 30! — Прим.Ред)
Загалом бальбоа й лінді просто доволі різні, й за динамікою, й відчуттям в парі. Не можу сказати, що в мене є один фаворит.
Ходиш зараз на класи? Якщо ні, то чому?
Зараз дуже рідко. В мене бувають періоди, коли я таки просто насолоджуюсь процесом, а буває, що хочеться нового, розвитку, покращень. От зараз швидше перший варіант.
Як ти збирав свою діджейську колекцію?
Почалось все з чиєїсь скачаної папки, далі були якісь піратські сайти, гігабайти Арті Шоу, Бейсі та багатьох інших класиків з торентів. Хай вони сказяться, як можна були стільки музики натворити.
Переслуховував, визначав темп, ставив міточки, складав в папочки. Але до обробки нових композицій руки часто не доходять.
Ну і останнім часом купую альбоми сучасних виконавців на тому ж bandcamp.
Що для тебе важливо як для діджея?
Для мене важливий нормальний пульт й базовий комфорт (стілець і стіл). З робочим місцем в Патіфоні чи в Смалл-ток кафе я вже прям зріднився.
Хоча я звісно можу діджеїти в різних умовах, сидячи на кортах з ноутом на табуреточці й з молитвою, щоб протрималась батарея в цьому ноуті :). Але, наприклад, після недавнього КСДК-ексченджа проникся місцем діджея, з якого можна бачити весь зал, і навіть джем.
Розкажи про процес підготовки до вечірки?
Я роблю заготовку на вечір, як правило туди входять старі-перевірені пісні й кільки тих, що хочеться спробувати. Це й усе.
Плейліст чи граєш по ходу? Як підбираєш послідовність? І про софт розкажи
Ну в мене є заготовка з питання вище. Це початковий плейліст, трохи довший за розрахунковий час. Але за кілька років жодного разу не було, щоб все обмежилось тільки заготовкою.
Складаю список так, щоб були хвилі з різним темпом й енергетикою. Скажімо щось спокійніше на початок, більш енергійне на пізніше, а також – не забути про бальшно-шегове лоббі :)
Також звертаю увагу на пісні, які грались частіше (софт показує, скільки разів грали ту чи іншу композицію останнім часом).
Пробував кілька софтин, вже давно зупинився на Mixxx. Він доволі специфічний, але ми вже притерлись. Хоча іноді, якщо довго не грав, то можу затупити й не змогти терміново запустити Jumpin on the woodside. (Чули, прощаєм!)) - Прим. ред) В цілому там є все, щоб діджеїти – контроль за звуком, попереднє прослуховування треків, а що ще треба.
Найчастіший виконавець в твоїх діджейських сетах? Можна топ 3 або топ 5 навіть.
На даний момент фаворит в обох напрямах (лінді й бальбоа) – Hot Swing Sextet, дуже класний сучасний бенд, Льоша Кравченко про нього розповідав також в огляді.
Також в топах– Gordon Webster, Naomi, Andrej Hermlin Swing Dance Orchestra, The Schwings (більше бальбоа), Glenn Crytzer. Серед шипучих класиків лідирують Artie Shaw та Charlie Barnett, а також Alix Combelle (бальбоа).
Як би ти охарактеризував танцювальну тусовку Києва?
Загалом, я б сказав, що доволі спокійна й дружня, в плані не відчувається прямо конкуренції на танцполі. Це вид з діджейського місця, може я не знаю, які там страсті киплять в курилці.
Ще мені здається, зараз кожна вечірка як остання (принаймні, на якийсь час). І схоже, саме з цими перервами й невизначеністю, народ прагне відірватись й навіть на рядовій вечірці в Патєфоні відбуваються джеми, при чому більше ніж на одну пісню.
Питання від редакції. В тебе дуже красиві фотографії. На що знімаєш? Як давно і що більше всього любиш?
Є думка, що головне не камера, а фотограф, а там вже неважливо – кенон чи нікон.
Ну а я знімаю на Pentax. Тут можна згадати трохи про вінтаж, бо в мене й плівковий, і цифровий Pentax, і є старі мануальні об’єктиви цієї ж марки (й вони без проблем працюють на цифрі).
Почав фотографувати давно, ще до танців. Мій жанр – пейзажі, хай то природа чи архітектура (не вмію я працювати з людьми). За фото краще в інсту , бо вибрати якусь одну улюблену фотографію я не зможу.
Як часто зараз ходиш в походи? Бачиш, редакцію цікавить все твоє життя, не тільки діджейське.
До танців в мене був один-два серйозних походи в рік (серйозний – це від 10 днів та зі спеціальним спорядження – льодоруби, мотузки й т.д.) ну й 3-5 простіших, по Україні.
Останні роки, ну раз-два на рік, щось простіше. З останнього найбільше запам’ятались одиночний похід в Карпати, похід з танцюристками в Карпати та трек по Camino Norte (один з треків Шляху Сантьяго).
Ти колись кричиш взагалі? Злишся? Це все редакція!
Злюсь, так. Кричу. Це природне явище існує. От як, наприклад, кульова блискавка чи там тиждень сонячної погоди в норвезьких горах :)
Які плани?
Не планую щось планувати :).
Продовжувати отримувати задоволення від танців-музики-діджейства-фото і т.д. І від подорожей, звісно. Але не так давно я взяв собаку з притулку, тому на деякий час в подорожах я буду обмежений. Але там може з часом й легше знову буде подорожувати.
Собаку назвав Дайна, в честь відомої пісні (в неї історія, звали Кароліна, бо в притулок попала з пляжу біля Кароліно-Богаз, тому все склалося – Dinah, from the state of Carolina)
Що бісить?
Підлога з неоднорідною слизькістю. Коли тихенько, а потім врубають дудки так, що вуха загортаються. Коли хтось вважає, що йому всі винні й зробіть мені добре.
Трек, який точно-точно буде в твоєму першому сеті після карантину?
Staying Home Швінгсів, без цієї композиції в пост-карантинну епоху ніяк :)
В чом сила?
В спакойствії :)
Keep calm й <підставити свій варіант>