Badwor7h: електроніка в 10 років та EP Kyivenergo

Badwor7h: електроніка в 10 років та EP Kyivenergo

Даша
Діма дивиться

варто почати з того, як ти представляєш себе в житті та на сцені? в чому різниця, якщо вона є?

  • Музика для мене - спосіб самовираження, і протягом життя це  вилазить в розмовах, в побуті. Тому на сцені - продовження мене, а окремий образ/маску для виступів я ніколи не придумував і не виокремлював


як мені варто до тебе звертатись зараз, та як до тебе можуть звертатись слухачі? badwor7h, dimik wheelson чи інший варіант?

  • Можна просто Діма, можна Бедворс. Цей псевдонім зі мною з 13 років. Це іронічна оцінка своєї вартості - погана. По сумісництву знецінювання на випередження. Також созвучно з bad words, що створює атрибутику. Сімка замість T там заради унікального написання – не найпридатніший нікнейм для кирилиці, якщо оцінювати пост-фактум зараз. Проте, в якийсь момент я прийняв рішення не розпилюватись на окремі підпроєкти і творити все під одним.


ти кажеш з 13 років, хочу більш менш розуміти досвід, скільки років ти вже займаєшся музикою та чи є в тебе муз освіта?

  • Я пишу електроніку з 10 років - 2007.  В музичну школу я ходив декілька років: спочатку на фортепіано, потім на ударні. З першим - мені набридла академічна програма, що мене не приваблювала. А в другому я розчарувався, бо хотів грати на драм-сеті, а в підсумку був змушений здавати академи на ксилофоні. Тому згодом мені це надоїло і я сфокусувався тільки на електроніці. Декілька років тому думав відновити техніку для імпровізацій на клавішах, але марно — звик вже все вбивати мишкою офлайн.


слухай, ну не кожний пише електроніку з 10 років. не кожний взагалі пише музику в 10. як так сталось? що вплинуло на твій музичний смак в такому ранньому віці?

  • Мені змалечку подобалось сидіти в комп’ютері, думаю, це був свого роду ескапізм. Мій екскурс в електронну музику відбувся, коли в третьому класі в мене з’явився телефон з ІЧ-портом, і я назавантажував собі різномасних треків у шакальній якості та короткими уривками. А пізніше, коли з’явився інтернет не по dial-up, я просто пропадав на піратських сайтах і форумах, де знаходив нову музику. Перший час шукав вихідники того, що мені скидували на телефон знайомі, цікавився авторами, знаходив з ними компіляції та повально все це зберігав. Вже тоді я почав фанатіти від драм-н-бейсу, електрохаусу, брейкбіту. Тоді ж мене привабив пампінг-хаус, що затягнуло мене в жанр на роки вперед.
Badwor7h грає в Амстердамі

мені складно уявити дитину 10 років, бо це незвично, як мінімум, але ж і круто одночасно. 

тобто, ти все життя бачив себе в музиці, вірно? чи були в тебе альтернативи професії? 

питаю, адже в багатьох були і досі є установки, що музика, тим паче такого жанру, не є прибутковою і успішною кар‘єрою. чи казали так тобі?

  • Саме через гіпер-інтерес до музики, що виділявся серед відношення однолітків до неї, я себе часто відчував білою вороною. Тому на все життя я не загадував і не міг знати точно чи переросте це в кар’єру, проте у мене стабільно було бажання цим займатись. Щодо професії, я фул-тайм музикантом ніколи не працював і досі основний дохід отримую від іншої роботи — моушн-дизайн і монтаж. Музика — дійсно дуже нестабільний спосіб заробляти. Був момент, коли я обзавівся ідеєю-фікс працювати в сфері звуку, але, проаналізувавши сферу та свої потреби, дійшов висновку, що відпіщу її, адже це не єдиний мій шанс на щастя. До того ж, коли моя творчість залежить виключно від мого бачення і не підв’язана під фінанси — це їй на користь. Але не зарікаюсь.


скажи, де ти виріс? звідки ти? чи хотів би ти жити закордоном? чи можливо ти б свою творчість хотів виводити на міжнародний рівень?

  • Я киянин, тут і виріс. Багато разів прикидував можливість переїзду, але не наважувався. А зараз війна все по місцях сама розставила — бачу себе тут. Та й ви уявіть тільки як тут з таким бурхливим розвитком круто може бути жити після перемоги. Щодо міжнародного рівня – у мене все як раз навпаки. Я присвятив багато років нішевому жанру, що мав осередки саме за кордоном, і тому почав виступати з Європи, довгий час будучи тут ноунеймом. Тепер же цикл закривається і час туди повернутись новим.


ти кажеш про виступи, як DJ?

  • Так. Я за деками з 12 років, а перші виступи отримав саме через те, що писав авторську музику — з нею переважно і перформив.
Badwor7h грає в Польщі

я приємно здивована, однак зараз все стає на свої місця, адже зрозуміло, чому ваш ЕP Kyivenergo настільки класний.

Діма І Діма

це літо, навіть цей серпень приніс тобі о той можливий «бум» як для музиканта завдяки цьому ЕР, тому звісно ми багато про нього говоритимемо. давай йти з самого початку, у кого з‘явилась ідея сумісного альбому та коли?

  • Я думаю, що у мене все зрушило не просто через EP, а через переосмислення свого позиціонування. Я довго тримався за колишнє і виходило ні риба ні м’ясо. Лише коли сам повністю освідомлюєш, що хочеш донести — люди приймають ці сенси. З Дімою Чоколабом я знайомий з 2016-2017. Ми всі ці роки спілкувались на музичному ґрунті, обмінювались треками та своїми демками. Трохи працювали попроєктно. А наприкинці весни 2021 він запропонував зробити повноцінну коллабу. Я довго сумнівався, знаючи його мінливий перфекціоністський підхід, але погодився. Ми зробили перший сумісний трек, Proсrastinator, і, не вагаючись, вирішили писати далі, щоб зробити повноформатний реліз із декількома треками.
Діми стоять (в куртках)

хто за що відповідав у створенні: музика, текст, зведення, поширення і так далі?

  • Діма також продюсер, тож робота спільна навпіл. Через декілька місяців з початку роботи, ми вирішили розподілити ролі, аби кожен ніс свою відповідальність. Я захоплююсь Діминим смаком, плюс він багато років зосереджувався на експериментах зі своїм вокалом, тож він виконував багато функцій режисера, тримаючи мене в узді, щоб дотримуватись заданої концепції, та вокалістом, виступаючи обличчям цих пісень. Я ж добре підкований технічно, структурно розмислюю, тож був рушієм продакшну та промо – мова про саунд-дизайн, зведення, мастеринг, віжуал. Тексти писались, допилювались, а потім перероблювались разом.


звучить, як гарна команда..?

створюючи такий продукт, чи були ви впевнені в тому, що подібне настільки зайде укр слухачам? як ти сам знаєш, цей жанр досі поширений в достатньо вузьких колах українських слухачів, однак мало кому вдавалось отримати такі «оцінки» не тільки від вже існуючих фанатів, а і від абсолютно неочікуваних людей. тобто, чи знали/здогадувались ви, що ЕР збере так багато відгуків? або навіть цей результат ще не є таким, яким би ви його хотіли бачити?

  • Команда ми жахлива! Такої кількості творчих мук, сумнівів і суперечок у мене не було давно. Що цікаво, "контрольні пакети" на вищезазначені обов’язки ми навпаки повіддавали одне одному задля об’єктивності, бо було вже неможливо перейматись за власний вклад у реалізацію кожної своєї ідеї. Альбом ми писали постійно приміряючи його на універсальність, бо хотілось і висловитись, і запам’ятатись, і не ускладнювати танцювальний вайб, що буде зрозумілим в тому числі закордонним рейверам. Ми намагались не опирати свої очікування на статистику. До презентації на Брудному Псі ми вже виконували ці треки в сетах, і саме попередні реакції людей послужили для нас маркером, що запит на таку музику є навіть в умовах війни. Щодо оцінки результатів, не хочеться ставити себе в рамки, вони все одно плаватимуть. Більше людей кайфуватиме під цю музику — краще.


чи є у вас думки з приводу кліпу? або ви не бачите сенс в цьому?

  • Подивимось. Не хочеться робити вторинний контент, тож потрібен режисер з баченням. А поки ця ідея існує лише в формі думок.


скажи, на момент випуску цього ЕП особисто ти не був на лейблі, вірно? тобто, весь процес поширення своєї творчості лежало на вас, на тобі зокрема.

  • Так, наразі все самі. Через свій бекграунд у електроніці, що йде корнями в нульові, я довго притримувався думки, що лейбл це круто, і саме він дарує артисту нові можливості. Але практика останніх років показує, що це не панацея, а інді-артисти можуть успішно просуватися самостійно. Ніхто окрім самого артиста не має повного артистичного бачення проєкту, не висловиться чіткіше за нього, не генеруватиме особистісний промо-контент. Нині співпраця лейблів з артистами взагалі спотворилась до того, що перші знаходять сформованих артистів і підписують їх на відсоток. А в чому власне профіт, якщо це не мейджор, що має зв’язки з вищої ліги? Дистриб’юція зараз доступна кожному, комунікація з аудиторією в ваших руках. Лишаються лише виступи, от їх видобувати та менеджерити - обширне заняття, з яким я поки розуміюсь, але з такою кількістю DIY на моєму фронті, це може змінитись. Тому зараз я співпрацюю/співпрацюватиму найближчим часом по виступах з нашою формацією GRVGRV, з Khvylia Records, з Polygon.
Khvylia Records


озираючись назад, чи є щось, що ти хотів би змінити на своєму музичному шляху?

  • Не орієнтуватись на росію і не мати жодного до неї відношення.


якщо порівнювати три рівня Badwor7h: до 24 лютого, на початку літа та на початку осені - які зміни ти бачиш?

  • З початком війни я повністю переосмислив те, чим займався. Прикро це визнавати, але я був з тих, хто щиро вірив у наратив про братські народи, лиш виокремлюючи неадекватних індивідумів звідти, та не приділяв достатньо уваги презентації себе як діяча саме української культури. І хай співпраця з деякими росіянами мене частково сформувала, я вважаю запотрібне відірвати себе від цього зросійщеного контексту. Зараз Бедворс — це якісний продакшн поза жанрами із моїм власним характером. На початку літа я ще проживав етап сумнівів щодо доцільності своєї музики під час геноциду, терактів і депресивної атмосфери. Але бачу по людях, що життя продовжується, і замкнення в собі не просто нікому не допоможе, а й нашкодить. Тим паче, що всі івенти за період повномасштабної війни, де я брав участь, благодійні, а свої гонорари я доначу. Зараз у мене ціла черга з майбутніх релізів і коллаборацій в роботі, тож найближчим часом буде цікаво.


як раз про фіти: в тебе багато фітів з різними артистами, з останніх: Oi Fusk та Chocollab. чим зобумовлені фіти, а не сольні проєкти: маркетингові ходи, пошук особистого стилю чи щось інше?

  • У мене був досвід фітів із комерційним підґрунтям — якщо це єдина мотивація в такій роботі, то це швидко втратить свою актуальність, в першу чергу для мене самого. Це не означає, що я не беру до уваги маркетинг взагалі, але коллаби я роблю з тими, кого вважаю талановитим і стильним особисто. Тоді на виході з’являються нові сенси, перспективи, а тоді вже й обмін аудиторіями. До того ж, я особисто прокачую навичку працювати в різних умовах — я не найлегший напарник в творчості, бо працюю на результат.
Діма стоїть

можливо не найлегший, однак є відчуття відповідальності

  • Так саме через неї багато хто відчуває дискомфорт. Всі артисти хочуть займатися виключно створенням, щоб незаймано та загадково. А я реаліст, і достатньо років робив мінімум, щоб тепер схаменутись і прагнути робити більше.


якщо б в тебе була можливість попрацювати з будь-яким артистом/гуртом - хто б це був?

  • Я майже не помічав за собою при прослуховуванні крутої музики думок на кшталт: «о, мені треба з ним/нею колабу!». Це ж про примазування до чужого успіху. Скоріше: «вау, оце продакшн, як мені подібне накрутити?». Мої останні колаби - чи з особистого спілкування, чи до мене звернулись самі, а я фільтрую.


чи можеш ти назвати 3х улюблених українських виконавця на цей момент? (можна з різних епох)

  • Насправді, не можу. Мені через раціональний підхід дуже важко звузити величезну вибірку усієї музики, що я слухаю, до трьох. Хтось чудовий харизматичний артист із посередніми треками. Хтось зробив геніальний трек, що завірусився в тт, а повна версія звучить як мошонка. Хтось видав потужний альбом, але його бек-каталог я б у житті не слухав. Хтось має окремі пісні, які при попаданні в настрій працюють бездоганно, але я не здатен в сумі дати артисту такий титул. Хтось не видає музики, але феноменально перформить як діджей, роблячи неабиякий внесок в українську музичну сцену. Тому я використаю цю відповідь, щоб корисливо насадити вам знайомих, яких зараз на абум згадав і куди більше трьох:
  • Якщо когось не згадав, при зустрічі можете доїбатись.


де і ким ти бачиш себе через 5 років?

  • Та тут би рік прожити успішно, які п’ять.
Діма і стоїть, і дивиться

окей, тоді останнє питання на сьогодні для тебе

як людина з великим досвідом, що б ти міг порадити нашим музикантам, які тільки от починають свій шлях?


Report Page