Авреліон — планета
Континент 1 (Вільні міста):
Вільні міста — це одинадцять могутніх і заможних країн, розкиданих по всьому континенту. Кожне з них має свою унікальну культуру та звичаї. Усі міста ведуть торгівлю з Тервесте (другий континент, на заході).
Одинадцять міст-держав, що входять до складу Вільних міст, розташовані по всій території материка Дицентра. Географія міст також відрізняється: від лісів навколо Лису до пагорбів Тхерподу й мініатюрних островів Ведху. На півночі розташовані Пурпурне море та Лашцінс. Південь омиває Літнє море, яке на сході переходить у Вільну Гавань, а на заході межує із Зеленим морем.
Ведх
— одне з Вільних міст Дицентри, розташоване на північному заході континенту.
Це найбагатше й, імовірно, найвпливовіше місто в торговельному сенсі. Побудоване на трьох островах у прибережній лагуні, які сполучені між собою мостами. Його мешканців називають ведхійцями. Найбільше поважають моряків і мечників. Заснований біженцями-перевертнями, які втекли з материка, де не приймають тих, хто відрізняється. Переслідувані, вони сховались на островах, де створили поселення, побудоване на принципах свободи — без рабства.
З часом місто зросло, але довго залишалося прихованим від решти світу. Його мешканці викрадали кораблі, а капітани зафарбовували вітрила у пурпур, щоб приховати походження суден. Торгували вони під чужими прапорами, не розкриваючи, звідки прибули. Відтоді пурпуровий став їхнім символом.
Хаміт
— північно-східне місто, загублене в кризі та снігах, які тривають понад вісім місяців на рік.
Воно межує з Пурпуровим морем на півночі та Північною затокою на півдні. Віддалене від основних портів, воно тривалий час залишалося маловідомим. Саме тут було знайдено руду, що надає морю його химерного кольору. Завдяки цьому жителі розвинули мистецтво ювелірів і ковальства. Особливо цінується сталь, яку виготовляють лише кілька майстрів на весь континент — і всі вони працюють у Хаміті.
Лис
— місто на південь від Ведху, відоме своєю двозначною славою.
Світлошкірі мешканці цього порту славляться будинками розваг, піратством та виготовленням отрути, знаної як «Сльози Лиса». Захищене мурами, воно живе торгівлею, яку тут вважають чеснішою справою за військову. Влада належить конклаву з найбагатших і найшляхетніших. У Лисі рабів утричі більше, ніж вільних людей. Тут немає єдиної віри — на вулицях і набережних стоять храми найрізноманітніших богів. Особливою шаною користується місцева богиня — Заплакана Пані.
Тхерпод
— головний порт Вузького моря, місто на скелях.
Розташований між Кусарі та Вільною Гаванню, він славиться витонченими ремеслами, особливо мереживом. Основним торговим союзником вважається Ведх. Тхерподські кораблі вирізняються синіми вітрилами з двома ліліями. Більшість тканин, якими користуються по всій Дицентрі, виробляють саме тут.
Волантіс
— найдавніше з міст, що лежить одразу між двома морями, на берегах великої річки Ройни.
Її береги поєднані грандіозним мостом. Волантіс — мультикультурний центр з розмаїттям культів. Має великий порт і славиться фруктами. Містом править знать, але значна частина населення — раби. Кожен із них має татуювання: у рибалки — риба, у повії — сльоза. Рабам суворо заборонено торкатися шляхетних — за це карають смертю.
Кусарі
— місто без рабства й осередок цілительства.
Розташоване поруч із Тхерподом, воно славиться м’ясом, шкірою, лікарськими рослинами та першою медичною академією. Корінні мешканці мають кришталеві очі й руде волосся. Законом встановлено звільнення кожного, хто відпрацює три роки на благо міста. Тутешні лікарі та знахарі — одні з найвідоміших у Дицентрі.
Меферон
— аграрне місто на заході континенту.
Тут вологий помірний клімат, ідеальний для вирощування яблук, груш, винограду, динь, кавунів, зернових і соняшнику. Значну частину посівів обробляють раби, хоча місто має і вільних землеробів.
Віса
— найбідніше з усіх міст, перевалочний пункт між Лисом і Тхерподом.
Його складають склади, дешеві борделі й бараки. Це місто-привид, куди потрапляють ті, від кого відмовився світ. Часто саме тут людей продають у рабство.
Саінті
— сонячна провінція з архітектурною величчю.
Хоча тут існує рабство, воно регулюється й менш жорстоке. Рабів не перепродають без дозволу, вони мають обмежені права. Місто славиться каналами, акведуками, яскравими вулицями, а також вином із винограду Меферону. Саінті — центр архітектури й краси Дицентри.
Емпас
— найпівденніше місто континенту, вкрите піском і випробуванням.
Тутешні воїни — Варгуліси — раби, які з дитинства вчаться захищати свого господаря. Їхня відданість і бойові вміння не викликають сумнівів. Дівчат навчають мовам, але їх частіше продають, ніж чоловіків.
Континент 2 — Королівства
● Північні землі
Розташовані на півночі Тервесту.
Тут панують сніги та морози, а дерева взимку вбираються в кришталь льоду. Зима триває пів року, а на найпівнічніших територіях три місяці панує ніч. Характерною рисою регіону є масивні кам’яні палаци з оборонними мурами, зведеними на випадок нападів диких звірів із лісів.
Міста розкидані серед хвойних лісів і вічнозелених кущів. Річки замерзають на кілька метрів углиб.
Тут росте рідкісна рослина — полум’яна ружа, яку використовують для створення цілющих препаратів.
Мешканці славляться підльодовою риболовлею та видобуванням льоду з ополонок. Із шерсті місцевих тварин вони виготовляють найтепліші ковдри, пледи та одяг. Вони вправно використовують їздових собак, оленів і північних кішок для пересування снігами.
● Долинні землі
Розташовані на заході Тервесту.
Найродючіші землі материка з помірним кліматом. Опади стримуються Срібними Горами, немає руйнівних вітрів із заходу, лише холодні потоки з півночі.
Тут править Лорд із замку Калісста у місті Тціман. Замок стоїть на пагорбі, оточеному виноградниками та полями. Цей край славиться гірким вином, яким насолоджуються аристократи, і тяжкою працею місцевих людей.
У Долинних землях щільність населення значно нижча, ніж у Столиці, однак саме тут починається Кам’яна дорога — головний торговий шлях, що з’єднує регіони королівства й обплутує заможні міста мережею податків.
● Столичні землі (Землі Серця)
Розташовані на крайньому сході Тервесту.
● Сент — столиця Тервесту
Гігантський мегаполіс із розподілом на сектори: для знаті, купців, бідноти та... мишей.
Найнижчий район — Мишиний кінець, брудний і занедбаний. Тут мешкають злидарі, раби, дрібні злодії й продавці. Деякі досі моляться темній богині Зенус, інші — її брату Флору.
Заможні квартали — зовсім інший світ. Вишукані будинки з сотнями вікон, вулиці, викладені жовтим каменем, Нічний базар, заморські спеції, шовки й ліки з Вільних міст.
Хоча більшість населення — бідняки, значну частину все ж складають купці та ремісники.
Замок Сенту — перлина архітектури Тервесту. Шпиль із білого каменю, розписні вітражі, сотні покоїв, внутрішні сади, таємні коридори й зал із картою королівства. Горде вбрання — суворі закони.
● Землі Керману та Семону
Колись ці землі були єдиним королівством — Вейріс, але його поділили між собою два принци. Нині вони підтримують тісні й дружні відносини, обмінюючись принцесами як нареченими.
Хоч рабство офіційно скасоване по всьому Тервесту, тут воно все ще існує. Армія Семону та купці Керману становлять потужну частину економіки королівства.
● Землі Північного Поля
Розташовані трохи південніше від суворої Півночі.
Місто Насонс процвітає завдяки подорожам між північчю й півднем, а також — срібним і мідним шахтам. Саме бронза та срібло забезпечують виживання на цих краях.
● Бурбул
Місто й одночасно регіон Тервесту.
Має вихід до Чорноводної затоки, жителі здебільшого — не міщани, а мандрівні пастухи, воїни й торговці. Вони переганяють худобу з гір до рівнин, перевозять товари, перехоплюють каравани та збирають данину.