Аудит розрахунків підприємства з органами соціального страхування - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Аудит розрахунків підприємства з органами соціального страхування

Необхідність проведення аудиту на підприємствах, його мета, предмет та об’єкти. Особливості проведення аудиту відрахувань на соціальне страхування. Аудит повноти нарахування й сплати відрахувань у Пенсійний фонд, страхових внесків на випадок безробіття.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
1.1 Суть аудиту, його мета і завдання
1.2 Предмет, метод аудиту. Об'єкти аудиторської діяльності
2 Загальні підходи до аудиту розрахунків з органами соціального страхування
3 Аудит повноти нарахування й сплати відрахувань на обов'язкове соціально страхування
Сьогодні, коли економіка не лише нашої держави переживає складний етап, коли котиться хвиля масових скорочень, рівень безробіття стрімко зростає, а також спостерігається стрімкий ріст заборгованості по заробітній платі, не зникає актуальність теми, що розкрита в даній курсовій. Незалежно від того чи здійснюються виплати заробітної плати внески до Пенсійного фонду та податок з доходів фізичних осіб всеодно сплачуються. Тому є важливим, щоб ці відрахування проводились відповідно до закону у встановлених розмірах та вчасно, оскільки порушення можуть призвести до додаткових витрат на штрафи та пені.
Метою роботи є розкрити особливості аудиту розрахунків підприємства з фондами соціального страхування, оскільки на цій ділянці бухгалтерського обліку є велика кількість “тонкощів”, пов'язаних з нарахуванням та утриманням з заробітної плати. Враховуючи те, що заробітна плата на кожного працівника розраховується індивідуально, то відповідно і аудит цієї ділянки є дуже трудомістким.
У першому розділі розкрите поняття аудиту, його мета, предмет, об'єкти, завдання для більш точного розуміння необхідності проведення аудиту на підприємствах, установах та організаціях.
Другий розділ присвячено висвітленню таких питань як безпосередньо мета і завдання аудиту розрахунків з органами соціального страхування. Також тут розкривається порядок проведення аудиту цієї ділянки бухгалтерського обліку, яка до того ж тісно пов'язана з кадровою службою підприємства.
Аудит розрахунків підприємства з фондами соціального страхування, по кожному фонду, розглядається у третьому розділі. Розрахунки з кожним фондом мають свої особливості у зв'язку з тим, що утримання та нарахування внесків до кожного фонду також мають свої особливості.
Предметом дослідження у даній роботі виступають дії аудитора при перевірці розрахунків з фондами соціального страхування, а об'єктом - безпосередньо утримання та нарахування внесків та взаєморозрахунки з фондами підприємства.
1.1 СУТЬ АУДИТУ, ЙОГО МЕТА І ЗАВДАННЯ
Робота підприємств та організацій в умовах ринкових відносин і конкурентної боротьби зумовила виникнення нової форми незалежного контролю - аудиту. Необхідність у послугах аудитора спричинили:
- потреба акціонерів, страхових компаній, банків та інших користувачів у об'єктивній і достовірній інформації про фінансово-господарський стан того чи іншого суб'єкта господарювання;
- залежність наслідків прийняття рішень користувачами інформації (власниками, інвесторами, кредиторами та ін..) від якості отриманої інформації;
- необхідність спеціальних знань та навиків для перевірки інформації;
- можливість надання менеджерами недостовірної інформації власникам, акціонерам, кредиторам та іншим користувачам;
- відсутність у користувачів інформації доступу для оцінки її якості.
Обов'язковим є аудит фінансової звітності щодо підтвердження її достовірності. Проте практика роботи зарубіжних і вітчизняних аудиторів (аудиторських фірм) засвідчує, що ними підтверджується не тільки достовірності фінансової звітності, а й надаються супутні послуги. Аудиторські фірми на замовлення суб'єктів господарської діяльності аналізують бухгалтерську звітність, постановку і відновлення бухгалтерського обліку, погоджені процедури з приватизації державного майна, комерціалізації торгівлі, консультації з випуску акцій і підтвердження при цьому звітності, консультації з бухгалтерського обліку та фінансово-правових питань, менеджменту та маркетингу, податкової політики тощо.
Поняття аудиту часто характеризують як незалежну перевірку фінансових звітів або віднесеної до них фінансової інформації об'єкта незалежно від його прибутковості, розмірів і форми організації, коли така перевірка здійснюється для певних внесків.
Аудит - це процес, за допомогою якого компетентний працівник збирає і накопичує дані про господарські явища і факти з метою їх об'єктивної кількісної та якісної оцінки, визначення відповідності встановленим критеріям і надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об'єкти дослідження.
Визначення поняття “аудиту”, запропоноване у Законі України “Про аудиторську діяльність”, найбільше стосується аудиту фінансової звітності, де зазначається, що аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідальності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Метою аудиту фінансової звітності є висвітлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність в усіх суттєвих аспектах інструкціям, які регламентують порядок підготовки і подання фінансових звітів. За результатами аудиту складається аудиторський висновок про реальний фінансовий стан суб'єкта господарювання. Отже, метою проведення аудиту є вкладання аудиторського висновку про фінансовий стан суб'єкта, що перевіряється.
Основні завдання аудиту - збирання та обробка достовірної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб'єкта господарювання та формування на цій основі аудиторських висновків.
При здійсненні аудиту фінансової звітності до завдань аудиту можна віднести:
- вивчення статуту, установчої угоди та інших документів, що засвідчують правове поле діяльності суб'єкта перевірки;
- ознайомлення з бізнесом клієнта, з системою господарювання й управління;
- оцінку ефективності системи внутрішнього контролю;
- контролю здійснення господарських операцій процесів постачання, виробництва, реалізації, інвестування;
- встановлення повноти відображення всіх господарських та фінансових операцій підприємства у бухгалтерському обліку;
- перевірку реальності розрахунків із постачальниками і покупцями;
- встановлення достовірності розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами;
- реальність визначення фінансових результатів.
Крім того, аудит має адекватно відображати всі аспекти діяльності суб'єкта, що перевіряється. Для того, щоб скласти достовірний аудиторський висновок, аудитор повинен отримати безумовну гарантії того, що інформація, яка міститься у бухгалтерській документації та первинних документах, достатня та достовірна.
1.2 ПРЕДМЕТ, МЕТОД АУДИТУ. ОБ'ЄКТИ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Для того щоб визначитись з категоріями “предмет”, “метод”, “об'єкти аудиторської діяльності”, треба з'ясувати, в чому полягає відмінність між аудитом та ревізією (Табл.. 1).
Таблиця 1. Порівняння характеристик ревізії та аудиту
З'ясування історичних причин недоліків
Забезпечення максимальної точності даних
За рахунок суб'єкта адміністративного права
За рахунок суб'єкта, що перевіряється
Продукт розвитку ревізії в особливих економічних умовах
Усе наведене у таблиці дає можливість визначитися з цими категоріями.
Предмет аудиту - стан економічних, організаційних, інформаційних та інших характеристик системи, що перебуває в сфері аудиторської оцінки. Як видно з цього формулювання, предмет аудиту (аудиторських послуг) має багато спільного з предметом ревізії та економічного аналізу.
Метод аудиторської діяльності ґрунтується на основних положеннях діалектичного методу пізнання та законах політичної економії. Економічні процеси, які виникають і здійснюються на підприємствах, становлять певне ціле, узагальнене, без відмінностей між окремими частинами та властивостями.
Метод аудиту - це сукупність способів і прийомів, які використовують для дослідження стану об'єктів, що вивчаються. Ці прийоми можна об'єднати в такі групи:
1. визначення кількісного та якісного стану об'єкта;
2. визначення відхилень дійсного стану досліджуваного об'єкта від норм і нормативів, планових показників та інших правил;
3. оцінка стану об'єкта (в минулому, поточному та майбутньому періодах).
Отже, методом аудиту є визначення реального, якісного та кількісного стану об'єктів, виявлення відхилень від базового нормативного стану й цих відхилень за критеріями доцільності та законності.
В аудиті широко застосовують прийоми та методи, які не є власне аудиторськими. Це передусім прийоми та методи статистики й аналізу господарської діяльності: порівняння, групування, деталізація показників, індекси, елімінування, балансовий, сальдовий тощо.
Об'єкт аудиторської діяльності - це взаємопов'язані економічні, організаційні, інформаційні, технологічні та інші сторони функціонування системи, що вивчається, стан якої може бути оцінений кількісно й якісно. Об'єкти аудиту можуть бути різними за складом та структурою, відношенням до різних сфер діяльності, іншими характеристиками. Така широка характеристика об'єктів аудиту потребує їх класифікації. Найбільш вдалою є класифікація об'єктів аудиту, наведена на Рис. 1.
За формою й метою здійснення аудиту розрізняють внутрішній і зовнішній аудит. Основна відмінність між ними полягає в тому, що внутрішній аудит провадиться всередині самої організації за вимогою та з ініціативи керівництва аудитором, який працює в самій організації. Тому в виконанні своїх функцій він тісно чи іншою мірою с залежним від керівництва підприємства. Внутрішній аудит можна розглядати як невід'ємну частину загально системи контролю, який відповідно до міжнародного нормативу “Використання результатів роботи внутрішнього аудиту” здійснюється за такими напрямами (функціями):
- аналіз системи обліку та внутрішнього контролю;
- вивчення бухгалтерської (фінансової) та оперативної інформації (за окремими статтями та ін.);
- вивчення економічної ефективності управлінських рішень на різних рівнях господарювання;
- аналіз адекватності політики у сфері менеджменту;
- розробка проектів управлінських рішень;
- проведення стратегічного (перспективного) аналізу;
Загалом напрями, за якими здійснюється внутрішній аудит, свідчать про його виняткову важливість для підприємств. Формування та розвиток внутрішнього аудиту є найважливішим завданням фірм. Внутрішній аудит має обов'язковий характер.
Разом із внутрішнім аудитом надзвичайно поширений зовнішній аудит, який проводять окремі аудиторські фірми.
Метою та завданням зовн ішн ього ауд и ту є оцінка і підтвердження достовірності фінансової звітності підприємства. У процесі аудиторської перевірки зовнішній аудит, звичайно, входить до системи внутрішнього аудиту і дуже подібний до прийомів й методів, які застосовують внутрішні аудитори, та до їх оцінок. При цьому зовнішні аудитори не обмежуються питаннями підтвердження фінансової звітності, а оцінюють діяльність усіх систем підприємства.
Зовнішній аудит може бути добровільним (ініціативним), коли він провадиться з ініціативи зацікавленої сторони, та обов'язковим, коли передбачений законом. Відповідно до Закону України “Про аудиторську діяльність” проведення аудиту є обов'язковим для:
- перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдингових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
- державних підприємств у разі здавання в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змін форм власності;
- порушення питання про визнання неплатоспроможності або банкрутства.
Згідно із Законом України “Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України” від 14 березня 1995 р. № 90/95-ВР зі змінами і доповненнями, проведення аудиту є обов'язковим також з метою підтвердження:
- достовірності та повноти ліквідаційного балансу, за винятком організацій, що повністю утримуються за рахунок бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю;
- достовірності та повноти фінансово звітності підприємств, за винятком товариств з річним господарським оборотом, що не перевищує двісті п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів;
- достовірності та повноти ліквідаційного балансу, за винятком товариств з річним господарським оборотом, що не перевищує двісті п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів;
- достовірності та повноти бухгалтерського балансу й іншої інформації про фінансове і майнове становище боржника незалежно від підстав, за якими порушено справу;
- фінансового стану засновників (крім фізичних осіб) довірчих товариств щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду іншого підприємства;
- достовірності та повноти річного балансу і звітності довірчих товариств;
- фінансового стану засновників (українських юридичних осіб) підприємств з іноземними інвестиціями щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду підприємства;
- фінансового стану засновників (учасників) страховика щодо їх спроможності здійснити відповідні внески до статутного фонду страхової компанії;
- достовірності та повноти річного балансу і звітності страховика;
- довідки про фінансовий стан засновників страховика.
Обов'язковий аудит може бути організований також за рішенням суду або слідчих органів.
На підставі вивчення функцій внутрішнього та зовнішнього аудиту можна визначити відмінність між ними та оцінити значення кожного з них для становлення та розвитку системи фінансового контролю. Основна відмінність полягає в тому, що внутрішній аудит спрямований на надання допомоги менеджерам у здійсненні ними контролюючих функцій, тоді як зовнішній аудит може бути використаний також в інтересах сторонніх щодо підприємства груп. Можна стверджувати, що функції цих двох видів контролю доповнюють одна одну і водночас використовуються з різними цілями.
РОЗДІЛ ІІ ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ ДО АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ОРГАНАМИ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ
Такі загальнодержавні податки і збори, як відрахування на соціальне страхування є складними об'єктами аудиту, оскільки передбачається перевірка насамперед правильності нарахування заробітної плати. Сам аудит розрахунків з персоналом, незважаючи на типовість таких господарський операцій для будь-якого підприємства незалежно від його виду та організаційно-економічних характеристик, є досить трудомістким процесом внаслідок складності трудового законодавства, різноманітних видів і форм оплати праці, її документального оформлення.
Метою аудиту оплати праці та її оподаткування є встановлення законності, обґрунтованості та правильності нарахування й виплати заробітної плати, нарахування та сплати внесків на соціальне страхування.
Аудит розрахунків з бюджетом і державними цільовими фондами може бути повністю відокремлений в самостійний етап аудиторської перевірки підприємства. При його проведенні аудитор вирішує два завдання:
1 Підтвердити правильність розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами по податках, зборах і обов'язкових платежах, що передбачає перевірку правильності:
а) визначення бази оподаткування, ставок та розрахунку сум податків;
б) застосування пільг у розрізі різних видів податків (за наявності пільг) або можливості застосування пільг (за умови їх відсутності на підприємстві);
в) сплати податків, зборів і обов'язкових платежів.
2 Оптимізувати податкове планування та сплату податків на підприємстві.
Незалежно від організації робіт у процесі аудиту податків, зборів і обов'язкових платежів потрібно виконати такі аудиторські процедури:
1. ознайомитися з усіма податками, платниками яких є підприємство;
2. ознайомитися з актами за результатами перевірок контролюючих органів та перепискою підприємства з ними;
3. ознайомитися з розрахунками податків і перевірити відповідність усіх сум, наведених у них, даних бухгалтерського та податкового обліку;
4. перевірити повноту та правильність визначення оподатковуваного обороту;
5. оцінити правильність застосування ставок податків, зборів і обов'язкових платежів;
6. перевірити обґрунтованість застосування пільг;
7. оцінити правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку податків, зборів і обов'язкових платежів, відповідність його організації вимогам законодавства;
8. перевірити своєчасність надання податкової звітності та сплати податків, зборів і обов'язкових платежів у повному обсязі;
9. перевірити правильність самостійного виправлення помилок, допущених при обчисленні та сплаті податків у минулих звітних періодах.
Аудит відрахувань на соціальне страхування може проводитись за такими етапами:
1. Аудит постановки колективно-договірного регулювання заробітної плати;
2. Аудит організації обліку розрахунків з оплати праці та відрахувань на соціальне страхування;
4. Аудит обліку використання робочого часу та виконаної роботи (виробітку);
5. Аудит нарахування заробітної плати та інших виплат;
6. Аудит утримань обов'язкових податків і зборів із заробітної плати;
7. Аудит здійснення інших утримань із заробітної плати;
8. Аудит нарахування відрахувань на соціальне страхування.
На першому етапі аудитор перевіряє наявність внутрішнього положення про оплату праці, колективного договору, трудових договорів (контрактів), вивчає порядок їх укладання та відповідність їх змісту і положень чинним нормативним документам з питань трудового законодавства.
На другому етапі встановлюють, як організовано облік розрахунків з оплати праці та відрахувань на соціальне страхування. При цьому вивчають склад і кваліфікацію працівників бухгалтерії, які займаються цією обліковою роботою, забезпеченість відповідними документами, наявність і кваліфікацію головного фахівця, який здійснює контроль за кадровою роботою, наявність та доцільні межі комп'ютеризації певної ділянки облікової роботи. Перевіряють наявність наказу про облікову політику на підприємстві та зміст його статей, які стосуються оплати праці.
На третьому етапі ознайомлюються з постановкою кадрового документообороту на підприємстві та додержання законодавчих норм, гарантій та діючого порядку з приймання, звільнення та переведення на іншу роботу працівників підприємства. Як аудиторські докази на цьому етапі використовують організаційні документи з кадрового діловодства та трудових відносин на підприємстві (структура й штатна чисельність, штатний розпис, правила внутрішнього положення й положення про кадрову службу) та розпорядчі накази по особовому складу:
- П-1 “Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу”;
- П-5 “Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу”;
- П-6 “Наказ (розпорядження) про надання відпустки”;
- П-8 “Наказ (розпорядження) про припинення договору (контракту)”, та форми первинного особового складу;
- П-9 “Книга обліку бланків трудових книжок та вкладишів до них”;
- П-10 “Книга обліку руху бланків трудових книжок та вкладишів до них”;
- П-11 “Акт на списання бланків трудових книжок та вкладишів до них”;
Четвертий етап включає в себе перевірку порядку ведення первинних документів з обліку робочого часу:
- П-12 та П-13 “Табель обліку використання робочого часу та розрахунків заробітної плати”;
- П-14 “Табель обліку використання робочого часу (працівників з твердим місячним окладом)”;
- П-15 “Список осіб, які працюють в надурочний час”;
При цьому вивчають також додержання законодавчих норм тривалості робочого часу.
Облік виконаної роботи на кожному підприємстві має свою специфіку, найчастіше для цього використовують такі документи, як наряди, маршрутні листи, акти приймання виконаних робіт, відповідні накази. Однак у будь-яком разі аудитор повинен оцінити, чи надають такі документи всю інформацію, необхідну для розрахунки суми оплати праці.
Найбільш трудомістким є п'ятий етап , на якому перевіряють порядок нарахування оплати праці та інших виплат працівникам:
- додержання законодавчих норм і гарантій при нарахуванні оплати праці, її соціальні гарантії;
- додержання норм платіжної дисципліни при виплаті заробітної плати;
- правильність розрахунку основної та додаткової заробітної плати, інших виплат, середньої заробітної плати для нарахування відпускних і виплат в інших, передбачених законом, випадках;
- правильність відображення сум нарахованої, виплаченої зарплати та заборгованості по ній в обліку й звітності.
На цьому етапі аудиторськими доказами виступають такі форми первинного та аналітичного обліку:
- П-49 “Розрахунково-платіжна відомість”;
- П-52 “Розрахунок заробітної плати”;
- П-55 “Накопичувальна відомість, картка виробітку та заробітної плати”;
- П-56 “Накопичувальна картка обліку заробітної плати”, а також такі регістри синтетичного обліку:
- Журнал № 1 та відомості № 1.1 та 1.2, де міститься інформація про рух на рахунках 30 “Каса” та 31 “Рахунки в банках”;
- Журнал № 3 (розділ І), відомість № 3.2 (аналітичного обліку з різними дебіторами), відомість № 3.5 (аналітичного обліку розрахунків за іншими операціями), відомість № 3.6 (аналітичного обліку розрахунків з бюджетом), де містяться відомості про рахунки 37 “Розрахунки з різними дебіторами”, 64 “Розрахунки за податками і платежами”, 68 розрахунки за іншими операціями”;
- Журнали № 5 та 5а, в яких наведено інформацію про витрати виробництва в тому числі витрати на оплату праці та відрахування на соціальне страхування;
- Журнал № 7 та відомість № 7.3, призначені для обліку даних рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” (якщо підприємство створює резерв для забезпечення відпусток);
- Реєстр депонованої заробітної плати.
Не можна недооцінювати етапи аудиторської перевірки, оскільки кожна помилка або порушення, що спричиняють неправильне визначення суми заробітної плати, автоматично призводять до помилок при здійсненні відрахувань на соціальне страхування. Крім того, наявність чітко налагодженого аналітичного обліку за видами оплати праці зменшує можливість виникнення помилки при визначенні об'єктів оподаткування визначеними податками та зборами.
Шостий етап передбачає безпосередньо перевірку повноти здійснення утримань із заробітної плати, відрахувань на державне пенсійне та соціальне страхування.
На сьо м ому е тапі , здійснивши перевірку інших утримань із заробітної плати працівників, аудитор повинен встановити:
- визначення виплат, на які може бути звернено відповідне стягнення;
- наявність документального підтвердження здійснення утримань (наказів, виконавчих листів);
- правильність розрахунку сум, які утримуються із доходів працівників та додержання законодавчих обмежень щодо розміру утримань із заробітної плати;
- правильність відображення сум утримань у бухгалтерському обліку.
На восьмому етапі , перевіряючи здійснення нарахування відрахувань на державне пенсійне та соціальне страхування аудитор повинен виконати такі процедури:
- перевірити правильність визначення кола осіб, які підлягають страхуванню об'єкта оподаткування та відповідні ставки;
- визначити правильність нарахування сум зборів, розрахунку виплат по соціальному страхуванню та остаточної величини зборів, які підлягають сплаті до відповідних фондів;
- встановити своєчасність та повноту перерахування сум відрахувань до державних цільових фондів;
- перевірити правильність відображення сум нарахованих відрахувань в обліку та звітності, їх узгодженості між собою.
При нарахуванні внесків на державне пенсійне та соціальне страхування найчастіше спостерігаються такі помилки:
1. неправильне визначення об'єкта оподаткування, наприклад, не включення до його складу наданих підприємством працівникам сум трудових і соціальних пільг, які є складовими фонду оплати праці, як інші заохочувальні та компенсаційні виплати;
2. неправильне застосування механізму визначення максимальної величини доходу, з якого стягуються збори до соціальних фондів;
3. нездійснення нарахування та сплати збору на державне пенсійне страхування в тому випадку, якщо підприємство має найманих працівників, але не здійснює виплат на оплату їх праці. Об'єкт оподаткування в такому разі має бути розрахований множенням розміру мінімальної заробітної плати на кількість таких найманих працівників.
У разі виплати заробітної плати в натуральній формі або продажу продукції (робіт, послуг) в рахунок заробітної плати спостерігається таке порушення, як несвоєчасне перерахування відрахувань на соціальне страхування: в таких випадках вказані збори мають бути перераховані не пізніше наступного дня після здійснення виплат, а підприємства часто перераховують їх пізніше або взагалі не перераховують за відсутності грошових коштів.
Крім того, при нарахуванні оплати праці та відрахувань на соціальне страхування спостерігається неналежне ведення бухгалтерського обліку, наприклад неправильна кореспонденція рахунків, але найчастіше - розбіжності між даними аналітичного, синтетичного обліку та звітності, насамперед щодо заборгованості з оплати парці, перед бюджетом та державними цільовими фондами.
РОЗДІЛ ІІІ АУДИТ ПОВНОТИ НАРАХУВАННЯ Й СПЛАТИ ВІДРАХУВАНЬ НА ОБОВ'ЯЗКОВЕ СОЦ І АЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ
3.1 РОЗРАХУНКИ З ПЕНС І ЙНИМ ФОНДОМ
Суб'єктами проведення аудиторської перевірки щодо повноти нарахування та сплати внесків до Пенсійного фонду України можуть бути юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників збору, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади, які:
- використовують працю найманих штатних працівників;
- використовують працю фізичних осіб, залучених за договорами цивільно-правового характеру для виконання окремого об'єму робіт;
- здійснюють операції з купівлі-продажу валют;
- виробляють або імпортують тютюнові вироби (серед них юридичні особи - нерезиденти);
- продають нерухоме майно (за винятком продажу нерухомого майна державним підприємствам, установам і організаціям за рахунок бюджетних коштів та громадянам, які купують житло і перебувають у черзі на одержання житла або купують житло вперше);
- надають послуги стільникового рухомого зв'язку;
- здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння;
- здійснюють продаж легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди.
Порядок нарахування та сплати відрахувань до Пенсійного фонду регламентується Законом № 400/97-ВР.
Зазначені вище суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Нарахування та утримання внесків до Пенсійного фонду має свої особливості залежно від обраної системи оподаткування.
Тому до початку аудиторської перевірки повноти нарахування та сплати збору необхідно з'ясувати, яку саме систему оподаткування застосовує суб'єкт підприємницької діяльності - спрощену чи повну.
Для підприємств, що оподатковуються на загальних підставах, об'єкт нарахування та утримання внесків визначено статтею 2 Закону № 400/97-ВР. Об'єктом нарахування збору є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема у натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 108/95-ВР (крім сум виплат, що не враховуються під час визначення бази нарахування страхових внесків, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру).
Аудитор повинен з'ясувати, які саме виплати працівникам підприємства належать до фактичних витрат на оплату праці. Насамперед це основна заробітна плата, тобто винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) й/або відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Наступною складовою фактичних витрат на оплату праці є додаткова заробітна плата, тобто винагорода за працю понад установлені норми, трудові успіхи, винахідливість і особливі умови праці. Вона охоплює доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.
На цьому етапі перевірки аудитор бере до уваги такі первинні документи, як відомості нарахування заробітної плати, банківські виписки, видаткові касові ордери та відомості виплати заробітної плати. Спочатку він з'ясовує, які з виплат із каси підприємництва пов'язані з виплатою основної та додаткової заробітної плати. Наступним кроком є ідентифікація сум, виплаченим працівникам, із сумами, наведеними у відомостях нарахування заробітної плати. Якщо розбіжності не встановлено, відрахування на пенсійне страхування у відомостях нарахування заробітної плати зроблено правильно, відображений у відомостях збір у день виплати зарплати сплачено повністю, то аудитор має право скласти позитивне судження щодо результатів перевірки.
Водночас, визначаючи розмір фактичних витрат на оплату праці, аудитор повинен бути уважним, адже до них належать не лише суми заробітної платні, наведені у відомостях нарахування заробітної плати. У повсякденній діяльності трапляються різні операції, внаслідок яких особи, що перебувають у трудових відносинах із суб'єктами підприємництва, набувають додаткових матеріальних благ. Суми, отримані у такий спосіб, теж належать до фактичних виплат на оплату праці і включаються до бази обчислення пенсійного збору. Найчастіше трапляються випадки безоплатного передання працівникам матеріалів, товарів, МШП, основних засобів, надання послуг, не пов'язаних із виплатою заробітної плати у натуральній формі. Бувають випадки видачі проїзних квитків на користування громадським транспортом, списання сум зворотної фінансової допомоги, надано працівникам.
Також аудитор повинен стежити, щоб до складу фактичних витрат на оплату праці помилково не потрапили виплати, не пов'язані з оплатою праці. Відповідно до обмежень статті 5 декрету К 13-92 не нараховується збір на такі види виплат, що найчастіше трапляються у практиці аудиторських перевірок:
- допомогу з державного соціального страхування і державного соціального забезпечення;

Аудит розрахунків підприємства з органами соціального страхування курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Сочинение На Тему Вид Из Окна Осенью
Документы Для Защиты Кандидатской Диссертации 2022
Курсовая работа: Проблематика защиты права добросовестного приобретателя
Структура Сочинения По Русскому Декабрь
Контрольная Работа Тест Обособленные Члены Предложения
Курсовая работа: Основные направления исследований российского революционного терроризма в западной историографии
Реферат: Вопросы истории отечественного береговедения
Революции нач. xx в. В странах азии: иран, османская империя, китай.
Отчет по практике: Теория бухгалтерского учета
Судьба Человека Шолохов Декабрьское Сочинение
Понятие И Виды Трудового Стажа Курсовая
ПЛОСКИЕ КРИВЫЕ ЛИНИИ
Сочинение О Простаковой В Произведении Недоросль
Реферат На Тему Гимнастика В Школе
Курсовая работа по теме Структура и динамика мировой торговли товарами
Рефераты На Заказ
Реферат На Тему Возникновение Персидской Державы. Завоевательные Походы Кира И Камбиза
Проблема Воспитания Реферат
Отцы И Дети Сочинение Любовь Базарова
Bonn, Madrid and Rome tourism
Морские зеленые водоросли - Биология и естествознание реферат
Система обеспечения пожарной безопасности - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда реферат
Биология ондатры Зейского района Амурской области - Биология и естествознание дипломная работа