Аудит основних засобів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Аудит основних засобів - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа




































Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Аудит основних засобів

Економічна сутність основних засобів, їх класифікація. Законодавчо-нормативна база обліку і аудиту основних засобів. Загальна характеристика підприємства. Проведення аудиту основних засобів на ПАТ "Росава". Аудиторський висновок за результатами перевірки.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Будь-яка господарська діяльність потребує наявності та комбінації ресурсів. При створенні підприємства власні або запозичені кошти його засновників інвестуються в придбання основних засобів, необхідних для повного функціонування підприємства.
Одним із найважливіших факторів підвищення ефективності діяльності та стабільної перспективи росту є забезпеченість підприємства основними засобами в необхідній кількості та асортименті і, безумовно, більш повне їх використання. Формування ринкових відносин передбачає конкурентну боротьбу між різними підприємствами, перемогти в якій зможуть ті, хто найбільш ефективно використовує всі види наявних ресурсів.
Основні засоби мають значну питому вагу в загальній сумі активів підприємства, є одним із найважливіших об'єктів фінансового обліку, що вимагає контролю за їх рухом, організації синтетичного й аналітичного обліку, визначення зносу (амортизації), проведення ремонту, модернізації, оновлення застарілих і технічно недосконалих об'єктів. Від їх якості, вартості, технічного рівня, ефективності використання багато в чому залежить кінцеві результати діяльності підприємства: випуск продукції, її собівартість, прибуток, рентабельність, стійкість фінансового становища.
Основні засоби відіграють одну із головних ролей в необоротних активах підприємства. Тому прозора і достовірна інформація щодо основних засобів має велике значення для управлінського складу при аналізі оцінки фінансового стану та результатів діяльності підприємства.
Так як роль основних засобів дуже важлива на кожному підприємстві, то і їх аудит є важливим етапом перевірки звітності підприємства. Власники та інші суб'єкти господарювання позбавлені можливості самостійно впевнитись у тому, що всі операції підприємства, щодо основних засобів законні та правильно відображені у звітності, тому вони відчувають потребу у послугах аудиторів.
Вагомий внесок у розвиток теоретичних засад і методичних підходів до вирішення проблем оцінки, обліку, аналізу і аудиту основних засобів внесли вчені-економісти -- М.Я. Дем'яненко, Г.Г. Кірейцев, М.Т. Білуха, О.М. Голованов, Л.І. Гомберг, М.В. Кужельний, Л.К. Сук, В.П. Завгородній, В.Ф. Палій, В.В. Сопко, В.Г. Лінник та інші вчені.
Актуальність даної курсової роботи полягає у тому, що основні засоби, мають велике значення дляпідприємств різних видів діяльності, оскільки являються однією з головних складових активу балансу, а відповідно впливають на фінансовий результат, тому й потребують незалежної оцінки аудиторів.
Метою курсової роботи є: вивчення методологічних основ проведення аудиту основних засобів.
- ознайомитися з економічною сутністю основних засобів;
- розглянути класифікацію основних засобів;
- провести огляд законодавчо-нормативної бази аудиту основних засобів;
- дослідити мету і завдання аудиту основних засобів;
- ознайомитися з методикою проведення аудиту основних засобів
Предметом дослідження є облік та аудит основних засобів базового підприємства.
Об'єктом дослідження є процес організації обліку та основних засобів на Приватному акціонерному товаристві «Росава».
Джерелами інформації для написаннякурсової роботи є: законодавчо-нормативні документи, підручники з аудиту та бухгалтерського обліку вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали періодичних видань, бухгалтерська звітність та інша документація базовогопідприємства.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
1.1 Економічна сутність основних засобів
Організація будь-якої підприємницької діяльності розпочинається з формування матеріально-технічної бази, відсутність якої робить неможливим ведення господарської діяльності підприємства. Знаючи роль та місце основних засобів в діяльності підприємств, в науковій літературі приділено багато уваги теоретичним та практичним питанням їх обліку, проте єдиної думки щодо визначення змісту терміну «основні засоби» науковцями не досягнуто [16, с. 27].
Основними нормативними актами, що регулюють облік основних засобів в Україні є: Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» від 27.02.2000р., зі змінами та доповненнями, Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів N 561, від 30 вересня 2003 року, Податковий кодекс України від 02.12.2010 р., зі змінами та доповненнями. Згідно П(С)БО 7 «Основні засоби» ? матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [7].
Відповідно до Податкового кодексу України «основні засоби» - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) [3].
Податковий кодекс наближений до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Проте, таке наближенняне є повним, адже існує грошове обмеження віднесення до складу основних засобів (2500 грн.), а також у податковому обліку основні засоби невиробничого призначення не належать до основних засобів.
Систематизацію поглядів авторів щодо сутності поняття «основні засоби» наведено в таблиці.
Таблиця Визначення терміну “основні засоби” в літературних джерелах
Основні засоби - сукупність засобів праці, які функціонують у сфері матеріального виробництва в незмінній натуральній формі протягом тривалого часу та переносять свою вартість на заново створений продукт частинами в міру їх зношення
Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік)
Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство формує з метою використання їх у процесі виробництва чи постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій і очікуваний термін корисного застосування яких перевищує рік
Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (чи операційного циклу, якщо він перевищує рік)
На основі проведеного аналізу можна зробити висновки, що більшість авторів під «основними засобами» розуміють матеріальні активи підприємства. Деякі ототожнюють поняття «основні засоби» та «основні фонди» зазначаючи, що вони є засобами праці які використовуються у виробництві протягом тривалого часу. Інші вченні вважають, що основні засоби - це матеріальні активи, що використовуються лише у виробничому процесі, тобто більш ні на що вони впливу не мають, а це є невірним тлумаченням, адже основні засоби використовуються підприємством у всій його господарській діяльності. Всі джерела вказують на те, що основні засоби повинні використовуватися тривалий час (а саме більше одного року чи одного операційного циклу) [13, с. 147].
Питання обліку основних засобів на міжнародному рівні регулюєМіжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби».
Відповідно до Концептуальної основи міжнародних стандартів фінансової звітності будь-який актив для відображення в обліку повинен відповідати таким критеріям:
1) приносити в майбутньому вигоду підприємству;
2) його вартість можливо достовірно визначити.
Крім зазначених, основні засоби повинні відповідати ще декільком критеріям. Зокрема, згідно з п. 6 МСБО 16 «Основні засоби», основні засоби це матеріальні активи, які:
- утримує підприємство для використання у виробництві або постачанні товарів і наданні послуг, для надання в оренду іншим особам або для адміністративних цілей;
- будуть використані, як очікується, більше одного року.
Для чіткого обліку основних засобів необхідно насамперед їх правильно класифікувати. На даний час існує значна кількість підходів до класифікації основних засобів.
Відповідно до діючої типової класифікації основні засоби групуються за функціональним призначенням, галузями, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю [14, с. 117].
За функціональним призначенням розрізняють:
- виробничі - основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері виробництва;
- невиробничі основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі у процесі виробництва й призначені в основному для обслуговування комунальних і культурно-побутових потреб працівників (будови, споруди, обладнання, машини, апарати тощо), які використовуються у невиробничій сфері [15, с. 94].
За галузями народного господарства основні засоби розподіляються на: промисловість, будівництво, сільське господарство, транспорт, зв'язок тощо.
За використанням основні засоби поділяються на:
-діючі: всі основні засоби, що використовуються у господарстві,
- недіючі: ті, що використовуються у даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємств або окремих цехів,
- запасні: різне устаткування, що знаходиться в резерві і призначене для заміни об'єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються.
За речовим характером розрізняють інвентарні та неінвентарні основні засоби. До інвентарних відносять об'єкти, що мають речове вираження та підлягають перевірці, обміру, підрахунку в натурі; до неінвентарних - капітальні вкладення в земельні ділянки, лісові угіддя тощо (крім будинків і споруд) [15, с. 100].
Істотне значення в обліку основних засобів має поділ їх за ознакою належності на власні, орендовані та надані в оренду. Власні засоби можуть складатися із статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.
На даний час в Україні відповідно до Наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації з 1997 року діє Державний класифікатор основних фондів (табл.).
Таблиця Класифікація основних фондів відповідно до Державного класифікатора основних фондів
Будiвлi, споруди, їх структурнi компоненти та передавальнi пристрої
Будiвлi промисловi i спецiальнi та iнженернi споруди
Транспортнi засоби, включаючи вантажнi та легковi автомобілі; меблi,
офiсне обладнання; побутовi електромеханiчнi прилади та iнструменти;
iнформацiйнi системи, включаючи електронно-обчислювальнi та інші машини для автоматичного оброблення інформації
Засоби транспортні, включаючи вантажні та легкові автомобілі
Прилади та iнструменти побутовi електромеханiчнi
Iнформацiйнi системи, включаючи електронно-обчислювальні та інші машини для автоматичного оброблення інформації
Iншi основні фонди, що не ввійшли до груп 1 та 2, включаючи сільськогосподарські машини та знаряддя, робочу i продуктивну худобу, багаторiчнi насадження
Інші основні фонди, ніде не класифіковані
Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами:
2. Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом.
3. Будівлі,споруди та передавальні пристрої.
6. Інструменти, прилади та інвентар (меблі).
В Податковому кодексі представлена класифікація основних засобів яка після його прийняття, наближена до бухгалтерського обліку. Податковий кодекс разом з класифікацією основних засобів регламентує мінімально допустимі строки їх корисного використання.
Класифікація, зазначена в Податковому кодексі, має наближений характер до П(С)БО 7 «Основні засоби». Так, в Податковому кодексі виділено 9 груп основних засобів та 7 груп інші необоротних активів. Завдяки тому, що класифікація, прийнята в Податковому кодексі України, була наближена до П(С)БО 7 «Основні засоби», стало можливим скорочення відмінностей між бухгалтерським та податковим обліком [16, с. 127]..
Зазначені класифікації дають можливість задовольняти потребу в інформації про основні засоби підприємства як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів.
Кожне підприємство при розподілі основних засобів для цілей подання у вигляді окремої класифікації у балансі повинно враховувати галузеві особливості. Також обрана класифікація повинна бути зручною у застосуванні.
1.3 Законодавчо-нормативна база обліку та аудиту основних засобів
Важливим елементом при визначенні обліку основних засобів та її оцінки є нормативно-правове забезпечення даної теми. Саме стабільна законодавча база є причиною успішного вирішення даного питання, а в подальшому й успішної діяльності підприємства [14, с. 204]..
Достовірність і повнота інформації в частині основних засобів забезпечується нормативними документами з бухгалтерського обліку на різних рівнях. Дані нормативні документи мають різний правовий статус, формуючи в загальному чотири рівні регулювання бухгалтерського обліку основних засобів, які представлені у таблиці.
Таблиця Рівні нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку основних засобів
Рівні нормативно-правового регулювання обліку основних засобів
Цивільний, Господарський та Податковий кодекси
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”
МСФЗ 5 “Непоточні активи, утримувані для
продажу та припинена діяльність”, МСФЗ 17 “Оренда”
14 “Оренда”, 28 “Зменшення корисності активів”,
Інструкції, методичні вказівки, рекомендації та положення
Інструкції та положення Міністерства фінансів України
Наказ про облікову політику в частині основних засобів
Аудит як форма інтелектуальної діяльності має деякі особливості організації та методики проведення. Міжнародна асоціація бухгалтерів та аудиторів узагальнили досвід організації та методики обліку й аудиту в країнах з різними формами власності та господарювання у вигляді міжнародних стандартів аудиту (МСА), які у визначеній мірі можуть виконувати функції стандартів з обліку та аудиту.
Стандарти аудиту -- це загальні керуючі матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їхніх обов'язків з аудиту. В них наведено професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об'єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів. Метою складання стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності з організації та методики проведення [19, с. 83].
В практиці аудиторської діяльності в Україні необхідно користуватися Міжнародними стандартами аудиту, нормативними документами з організації та методології бухгалтерського обліку та фінансово-господарського контролю, що використовуються у вітчизняній практиці.
Основним законодавчо-нормативним документом, що визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової звітності є Закон України «Про аудиторську діяльність в Україні» від 22.04.1993р.,зі змінами і доповненнями. Закон «Про аудиторську діяльність» слугує нормативним актом, який передбачає становленню аудиту в Україні.
Проводячи аудит основних засобів необхідно користуватися наступними основними нормативними документами, діючими в Україні, і які повинні застосовувати на всіх підприємствах при організації бухгалтерського обліку:
1. Закон України «Про бухгалтерський облік и фінансову звітність» від 16.07.1999р., зі змінами і доповненнями -- визначаються загальні принципи ведення бухгалтерського обліку.
2. План рахунків бухгалтерського обліку підприємств, організацій і закладів, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р., зі змінами та доповненнями.
3. Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 28.02.2013р., зі змінами та доповненнями.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000р., зі змінами та доповненнями.
5. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11.08.1994 р.
6. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.
7. Наказ міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» № 352 від 29.12.1995р.
Можна зробити висновок, що правове регулювання обліку основних засобів не має браку уваги з боку державних органів. Найбільш повно дане питання висвітлюється у П(С)БО № 7 «Основні засоби», проте видано і затверджено низку законів, які також займаються розглядом даного питання. На основі даних законодавчо-нормативних документах і буде здійснюватися аудит основних засобів [20, с. 35].
Застосування міжнародних стандартів аудиту сприяє поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб'єктів підприємства та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку і звітності.
економічний основний аудиторський висновок
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
2.1 Мета і завдання аудиту основних засобів
На даний час інформація про майновий стан будь-якого підприємства цікавить багатьох користувачів: акціонерів, власників, інвесторів, постачальників, покупців, державні контролюючі органи, банки, співробітників підприємств, тощо. Іноді інтереси цих користувачів часто не збігаються, тому необхідною є об'єктивна та незалежна оцінка майнового стану підприємства, яку надають аудитори.
Основні засоби є основною складовою матеріально-технічної бази підприємств, а тому проведення аудиту даних активів - надзвичайно важливе і складне завдання [16, с.29].
Згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993р., зі змінами та доповненнями,аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам [2].
Метою аудиту обліку основних засобів є об'єктивний збір і оцінка свідчень про економічні дії і події з основними засобами з метою встановлення ступеня відповідності цих тверджень прийнятим нормам податкового і бухгалтерського обліку та надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.
Відповідно до МСА 200 «Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності» мета аудиту полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки, щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації щодо основних засобів [9].
Виходячи з мети, основними завданнями аудиту основних засобів є:
- контроль за дотриманням чинного законодавства щодо операцій з основними засобами;
- перевірка правильності документального оформлення операцій, пов'язаних з рухом основних засобів;
- перевірка правильності визнання, класифікації та оцінки необоротних активів;
- перевірка фактичної наявності і стану основних засобів;
- перевірка правильності нарахування амортизації;
- виявлення фактів неефективного використання основних засобів, реалізації їх за заниженою ціною, заниження оцінки, необгрунтованого списання;
- оцінка придатності наявних основних засобів для експлуатації;
- перевірка правильності визначення фінансових результатів від реалізації основних засобів;
- перевірка правильності проведення індексації, переоцінки основних засобів;
- перевірка операцій з орендованими і переданими в оренду основними засобами;
- встановлення джерел фінансування відтворення основних засобів;
- аналіз показників використання основних засобів.
Джерелами інформації для аудиту основних засобів є:
– Звіт про фінансово-матеріальний стан підприємства;
– Синтетичні регістри обліку основних засобів (головна книга, журнали, відомості);
– Первинні документи з обліку основних засобів: (інвентарні картки, акти приймання-передачі, введення в експлуатацію, ліквідації, відомості індексації балансової вартості основних засобів);
– Наказ про облікову політику в частині обліку основних засобів;
– Результати опитування і анкетування керівництва підприємства з питань збереження, використання, обліку основних засобів;
– Документація внутрішнього аудитора з контролю за необоротними активами;
– Відповіді на запит від постачальників основних засобів або підрядників;
– Робочі документи і звіт попередніх аудиторських перевірок.
Дана інформація надасть аудитору на початку перевірки загальне уявлення про організацію обліку основних засобівна підприємстві та визначити ті аспекти, що потребують особливої уваги.
2.2 Методика аудиту основних засобів
Невід`ємною частиною загального аудиту суб'єкта господарювання є аудит основних засобів, оскільки вони, як правило займають більшу частину в майні підприємства порівняно з іншими необоротними активами. Використання науково обґрунтованої організації і методики здійснення аудиту є об'єктивним процесом, оскільки сприяє достовірності відображення інформації про вартість основних засобів, правильному нарахуванню амортизації, розрахунку собівартості продукції (робіт і послу) і визначенню фінансового результату.
Метод - це сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан об'єктів аудиту, визначається підхід, шлях наукового пізнання, та встановлюється істина [32, с. 46].
Основними методами, які використовуються при аудиті основних засобів, є опитування, фактична перевірка, порівняння, перерахунок, документальна перевірка, вибіркове дослідження.
Оскільки перевірка аудитором обліку основних засобів є процесом досить трудомістким і потребує обробки великої кількості інформації, аудитор може застосувати вибіркове дослідження основних засобів при прийнятному рівні аудиторського ризику [32, с. 39].
Для якісного проведення аудиту основних засобів виникає потреба ретельного його планування розподілу перевірки на кілька етапів та досягнення на кожному з них поставлених цілей. Аудит обліку основних засобів складається з наступних етапів:
1. На етапі підготовки до аудиту основних засобів укладається договір на проведення аудиту, вивчається законодавчо-нормативна база з питань відображення основних засобів та звітності. Далі проводиться планування перевірки, яке допоможе організувати роботу аудиторів.
На цьому ж етапі складається загальний план аудиту, на підставі якого аудитор розробляє програму аудиту. У програмі аудитор оцінює аудиторський ризик, визначає термін проведення аудиторської перевірки.
Надалі аудитор визначає склад та види основних засобів на підприємстві, рівень забезпеченості ними, ступінь їх зносу [29, с. 12].
2. На другому етапі здійснюється сам процес аудиту який може бути проведений за допомогою таких методичних прийомів:
- формальна перевірка (інвентаризація), за умови визначення в договорі на проведення аудиту права присутності аудитора при проведенні інвентаризації;
- документальної перевірки. Другий метод полягає в тому, що об'єкт основних засобів вважають наявним, якщо існують документ, який підтверджує його придбання, отримання на безоплатній основі, створення тощо, оформлено акт приймання-передачі (форма № ОЗ-1), в реєстрах обліку зроблено відповідний запис. У разі відсутності згаданих документів або записів актив не вважається наявним, тому він не може бути включеним до балансу.
Далі проводиться перевірка відповідності даних синтетичного і аналітичного обліку, правильності відображення в обліку операцій, пов'язаних з рухом основних засобів, правильність формування первісної вартості основних засобів та їх оцінки [29, с. 13].
3. На узагальнюючому етапі проводять аналітична перевірка, тобто аналіз ефективності використання основних засобів: фондовіддача, фондомісткість, коефіцієнт зносу, оновлення, придатності основних засобів.
Також на даному етапі аудитор узагальнює результати проведеної перевірки в аудиторському висновку. Він повинен бути складений на основі письмової інформації аудитора, у якій повинні міститися зведення про усі виявлені недоліки і порушення в обліку й звітності, а також виділятися ті помилки і виправлення які можуть вплинути на вірогідність звітності посиланнями на законодавчі і нормативні документи [29, с. 14].
Перелік робочої документації аудиту, яка прикладається до аудиторського звіту, визначає аудитор, що проводить перевірку. Головна вимога до цієї документації - її переконливість і вагомість при доказі висновків і пропозицій, що випливають з матеріалів перевірки. Робочі документи повинні бути повними і детальними, щоб досвідчений аудитор, ознайомившись з ними, міг отримати загальне уявлення про аудит.
Висновок формується в двох екземплярах, підписується всіма аудиторами, які проводили перевірку. Один із екземплярів передається головному бухгалтеру і керівнику для ознайомлення виявлення можливих розбіжностей і врегулювання спірних положень, а інший використовується для написання звіту, який потім передається в архів [30, с. 22].
Дотримання усіх наведених вище складових аудиторської перевірки дасть змогу аудитору охопити загальну картину обліку основних засобів на підприємстві та його організацію, провести якісний аудит.
РОЗДІЛ 3. ПРОЦЕС ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПРИВАТНО АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «РОСАВА»
3.1 Загальна характеристика базового підприємства
База практики - приватне акціонерне товариство «Росава».
Підприємство є юридичною особою приватного права,має у власності відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, товарний знак та інші символи юридичної особи і діє на принципах господарського розрахунку.
Державна реєстрація: 07.12.1998 рік, Виконавчий комітетБілоцерківської міської Ради Київської обл., регістраційний №13531200000000610.
Статут товариства затверджений загальними зборами акціонерів (протокол № 25 від 15.10.2008 року), зареєстрований державним регістратором Виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради1.10.2008 року за № 353105001700610. (Додаток А)
Білоцерківський шинний завод, сьогодні є приватним акціонерним товариством «Росава» працює з 1972 року.
Акціонерне товариство «Росава» ? високотехнологічна і соціально відповідальна компанія, з сучасними методами управління.
Основним видом діяльності компанії є виробництво автошин, в тому числі і під замовлення зарубіжних замовників в рамках off-take проектів.
Асортимент включає понад 150 типорозмірів шин для легкових, легких вантажних і вантажних автомобілів, сільськогосподарської і дорожньо- будівельної техніки. З 2006 року компанія виробляє продукцію більш якісного рівня ? шини медіум-класу зимові WQ і літні SQ.
Виробничі потужності досягають близько 5 млн. шин на рік.
Крім того, компанія виробляє товарні гумові суміші та гумовотехнічні вироби.
ПАТ Росава» реалізує на українському ринку близько 50% своєї продукції, решта експортує в країни СНД, Європи, Далекого та Близького зарубіжжя.
Основними партнерами ПАТ «Росава» є ВАТ «ЗАЗ», корпорація «Богдан», ХК «АвтоКрАЗ», ТОВ КЗ «Ростсельмаш», ВАТ «Брянський Арсенал», ВАТ «Червона зірка», ВАТ «Уманьфермаш», ТОВ НВП «БілоцерківМАЗ», ТОВ «Херсонський машинобудівний завод», РУП «Гомсільмаш».
У 2009 році система управління якістю ресертіфіцірована на відповідність міжнародному стандарту ISO 9001:2008.
Якість продукції та управління системою якості підтверджено сертифікатами Україні, Чехії, Росії, Білорусі, Бразилії, США.
Відповідно до Статуту ПАТ «Росава» є правонаступником і відповідає за всіма без винятку зобов'язаннями колишнього ЗАТ «Росава». Інші суб'єкти господарської діяльності, які мали господарські та фінансові відносини із ЗАТ «Росава» відповідають за всіма без винятку своїми зобов'язаннями перед правонаступником частого АТ «Росава».
На даний час організаційна структура ПрАТ“Росава” включає наступні рівні управління:
- вищий орган управління - Загальні збори акціонерів;
- контролюючий орган - Наглядова рада;
Управління підприємства складається з керівників,включаючи директорів різних сфер управління. Абсолютна більшість керівників працюють на підприємстві тривалий час, володіють високим професійним досвідом і знаннями, необхідними для керування підприємством. Найвищими посадовими особами є директори. У своїй діяльності вони підпорядковуються безпосередньо Голові правління ПАТ «Росава».
Підприємство здійснює оперативний бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність і подає її у встановленому порядку й обсязі державним контролюючим органам.
Первинний фінансовий рік починається з дати реєстрації підприємства і завершується31 грудня цього ж року, наступні фінансові роки визначаються відповідно до календарних.
На підприємстві застосовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік ведеться методом подвійного запису на балансових рахунках, згідна з Національним планом рахунків.
Підприємство веде централізованою форму організації обліку. На підприємстві сформована центральна бухгалтерія, в якій передбачений наступний штат працівників:
? Головний бухгалтер (виконує обов'язки заступника директора по фінансах; здійснює правильний і своєчасний облік виро
Аудит основних засобів курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Курсовая работа по теме Социальные отношения и правовая система в Древних Афинах
Диссертация Защита Авторского Права
Лабораторная работа: Маркетинговое исследование рынка водки в Украине
Контрольная работа: Проектирование и прогнозирование в сфере преступности
Дипломная работа по теме Влияние налоговых льгот и вычетов на финансовое состояние налогоплательщиков (на материалах межрайонной инспекции Федеральной Налоговой службы № 5 по Курской области)
Курсовая Работа По Педагогике С Практической Частью
Курсовая работа по теме Традиции благотворительности и милосердия в России
Реферат: Искусство в гимнастике
Реферат: King Lear Essay Research Paper Animal Imagery
Сочинение: Бунт Родиона Раскольникова
Реферат по теме Юцис Всеволод Владимирович
Реферат На Тему Характеристика Системы Менеджмента Ооо Дк "Европродукт"
Бизнес-План На Тему Проект Создания Сервисного Центра По Обслуживанию И Ремонту Автомобилей "Авто-Тема"
Доклад по теме Лингвистические интерференции в феноменологии
Магистерская диссертация по теме Заробітна плата як індикатор якості рівня життя населення та економічної ефективності розвитку
Реферат: Депривация, как фактор девиантности поведения детей и подростков
Написать Сочинение Про Пословицу
Реферат: Органічні добрива на основі відходів тваринництва та птахівництва
Реферат: Млекопитающие
Контрольная работа по теме Производство гипотез в естествознании. Наука эпохи Возрождения. Гипотезы происхождения человека
Теорії походження людини - Биология и естествознание реферат
Віруси з дволанцюговою ДНК - Биология и естествознание курсовая работа
Мутации и их значение в эволюции - Биология и естествознание курсовая работа


Report Page