Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

Поняття та види малоцінних і швидкозношуваних предметів, напрями їх класифікації, завдання обліку з метою приведення їх у відповідність вимогам ринкових відносин. Шляхи поліпшення використання малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.


Ефективність роботи промислового підприємства залежить, як відомо, від багатьох факторів: попиту на продукцію, що випускається, її конкурентоспроможності, технічного рівня виробництва, його відповідності сучасним вимогам, кваліфікації виробничого і управлінського персоналу тощо. Здійснення ефективних заходів щодо стабілізації економіки України потребує принципово нових підходів до управління запасами підприємства. Це зумовлює необхідність удосконалення організації та методики обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства та відповідність до вимог ринкової інфраструктури.
Проблеми обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів в умовах реформування економіки набувають особливої актуальності в зв'язку з потребою отримати точної і достовірної інформації. Система їх обліку, яка склалася роками, не задовольняє вимоги ринку, оскільки умови функціонування значно розширюють коло операцій, що проводяться з цими предметами.
Розвитку теорії і практики обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів сприяють праці Білухи М.Т., Бутинця Ф.Ф., Гетьмана В.Г., Дем'яненка М.Я., Завгороднього В.П., Кірєйцева Г.Г., Кузьмінського А.М., Линника В.Г., Литвина Ю.Я., Огійчука М.Ф., Палія В.Ф., Петрик О.А., Підлісецького Г.М., Пушкаря М.С., Саблука П.Т., Сопка В.В., Чебанової Н.В., Чумаченка М.Р., Усача Б.Ф., та та інших.
Однак ряд проблем обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів в умовах нестабільності ринкових відносин потребують подальших досліджень та наукових розробок. У багатьох теоретичних концепціях стану та розвитку обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів відсутня єдність: вони або недостатньо обґрунтовані або спірні. Зміна податкового механізму додала до своєї маси невирішених проблем нові, які до цього часу наукою не ставилися і не обґрунтовувалися.
Теоретичне і практичне значення вирішення зазначених питань з удосконалення обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві зумовили вибір теми, визначили основні завдання і цільову спрямованість дипломної роботи.
Актуальність теми полягає у тому, що раціонально побудований, належним чином організований облік малоцінних і швидкозношуваних предметів, тобто якісна проінформованість про їх наявність та рух мають, суттєве значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства.
Метою дипломної роботи є виявлення передумов, теоретичне й практичне обґрунтування напрямів вдосконалення організації та методики обліку і аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів на основі опрацьованого законодавства та інструктивного матеріалу, літературних джерел, діючої практики організації обліку та положень (стандартів) бухгалтерського обліку
Досягнення поставленої мети передбачило формування і виконання наступних наукових і практичних завдань:
- дослідити поняття та види малоцінних і швидкозношуваних предметів, напрями їх класифікації;
- визначити завдання обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів з метою приведення їх у відповідність вимогам ринкових відносин;
- дати характеристику фінансового-господарської діяльності підприємства, постановки обліку та аудиту;
- уточнити критерії визнання та оцінки малоцінних і швидкозношуваних предметів;
- визначити методику синтетичного та аналітичного обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів;
- розкрити відображення інформації про малоцінні і швидкозношувані предмети у фінансовій звітності;
- обґрунтувати напрями удосконалення обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів;
- дослідити організацію і планування аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів;
- визначити методику проведення аудиту цих цінностей на підприємстві;
- обґрунтувати шляхи поліпшення використання малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства.
Об'єктом дослідження визначено методологічні аспекти організації обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів з урахуванням галузевої специфіки.
Суб'єктом дослідження обрано ВАТ «Хорольський механічний завод».
У дипломній роботі використовувалися такі методи дослідження: аналіз - для деталізації і розчленування об'єкта дослідження на окремі важливі складові елементи; синтез - для узагальнення розрізнених аспектів методики обліку; статистичні та аналітичні розрахунки - для дослідження факторної облікової інформації; порівняння - для зіставлення даних підприємства у динаміці; групування - для визначення залежностей між показниками; відносних величин - для дослідження рівня використання облікової інформації в управлінській діяльності; табличний (графічний) - для наочного зображення результатів дослідження. В дослідженні вико ритона також такі методи аудиту як: дослідження документів. Суцільне і вибіркове спостереження, логічна перевірка, оцінка законності й обґрунтування господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку.
Практичне значення одержаних результатів, полягає в тому, що реалізація висновків і пропозицій сприятиме підвищенню ефективності обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів ВАТ «Хорольський механічний завод».
1. Теоретичні основи обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів
1.1 Поняття та види малоцінних і швидкозношуваних предметів та їх класифікація
Правильна оцінка та визнання малоцінних і швидкозношуваних предметів в обліку впливає на достовірність формування собівартості виробничої продукції, витрат діяльності, а отже, фінансових результатів.
На кожному підприємстві є значна кількість малоцінних і дорогоцінних засобів праці, які відносяться до швидкозношуваних предметів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань. Як засоби праці у процесі використання ці предмети теж поступово передають свою вартість заново виробленим продуктам, але в межах операційного періоду, у зв'язку з чим до них застосовують специфічні вимоги обліку. В зв'язку з цим управління малоцінними засобами праці на підприємстві є дуже важливим.
Поняття малоцінних та швидкозношуваних предметів має значення для цілей обліку і фінансової звітності.
Оборотні малоцінні і швидкозношувані предмети відносяться до виробничих запасів підприємства. З метою виокремлення поняття «виробничі запаси» науковцями уточнено такі визначення [35 (Бутинець)]:
«запаси» - це резерви матеріальних ресурсів, що не використовуються в поточній діяльності підприємства, призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва, зберігання на випадок необхідності;
«матеріальні ресурси» - це джерела забезпечення процесу виробництва, що виступають одним з видів економічних ресурсів і охоплюють засоби виробництва (засоби і предмети праці),
«матеріальні цінності» - це активи підприємства; засоби виробництва, що мають матеріально-речову форму, при цьому мають користь для їх власника, можуть приносити йому економічні вигоди, так як можуть бути обмінені на грошові кошти або бути використані будь-яким іншим чином згідно потреб.
Порядок визнання та оцінка оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів визначається П(С)БО 9 «Запаси». Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» запаси - це активи, які:
– утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
– перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
– утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством [25].
П(С)БО 2 «Баланс» зазначено, що у статті активу балансу «Виробничі запаси» показується вартість запасів малоцінних та швидкозношуваних предметів, сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу [19].
Виходячи із вищевикладеного, відповідно до цілей обліку виробничі запаси - це матеріальні оборотні активи, що утримуються для споживання під час виробництва та/або перебувають у процесі виробництва з метою подальшої реалізації продукту виробництва.
Базовим визначенням оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів є формулювання в п. 6 П(С)БО 9 «Запаси»: для цілей бухгалтерського обліку запаси включають малоцінні й швидкозношувані предмети, які використаються протягом строку не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року [25].
Аналогічне визначення містять і Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів [12].
Визначення відповідно до Інструкції із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій по суті, не відрізняється від вищенаведеного: до малоцінних і швидкозношуваних предметів відносяться предмети, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальна оснащення, спеціальний одяг і ін. [10]
Отже, для визначення оборотних малоцінних і швидкозношуваних предметів у нормативних документах характерним є два основні моменти:
- малоцінні і швидкозношувані предмети відносяться до запасів нарівні із сировиною, готовими товарами й незавершеним виробництвом;
- вартісний критерій визначення малоцінних і швидкозношуваних предметів відсутній: термін «швидкозношувані» у формулюванні превалює над терміном «малоцінні».
При цьому право визначення терміну служби того або іншого предмета надано підприємству. Рішення про це може бути прийнято посадовими особами підприємства на підставі технічної документації або на підставі експертизи й технічного висновку фахівців, як працівників підприємства, так і сторонніх осіб.
Порядок визнання та оцінка необоротних малоцінних і швидкозношуваних предметів регламентується П(С)БО 7 «Основні засоби». Відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби» основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [24].
Для цілей бухгалтерського обліку П(С)БО 7 «Основні засоби» виділено окрему групу «Інші необоротні матеріальні активи», до якої віднесено бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату, інші необоротні матеріальні активи (табл. 1.1).
Таблиця 1.1. Види інших необоротних активів відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби»
Активи, до складу яких включають бібліотечні фонди виробничо-господарського призначення; художні бібліотечні фонди
Інші малоцінні необоротні матеріальні активи
Активи, до складу яких включають музейні експонати, експонати, інші предмети
Матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання впродовж періоду який більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)
Малоцінні необоротні матеріальні активи
Активи, до складу яких включають інструменти та пристрої загального призначення; спеціальні інструменти та пристрої, змінне обладнання, виробничий інвентар, господарський інвентар, інші малоцінні необоротні матеріальні активи.
Активи, до складу яких включають корисні копалини відкритого способу видобування, корисні копалини шахтного способу видобування, інші природні ресурси
Активи, до складу яких включають машини, устаткування, інструменти та інвентар, посуд, одяг, інші предмети прокату
Активи, до складу яких включають тимчасові споруди, інші тимчасові об'єкти
Отже, необоротні малоцінні та швидкозношувані активи - це активи, до складу яких включають інструменти та пристрої загального призначення; спеціальні інструменти та пристрої, змінне обладнання, виробничий інвентар, господарський інвентар, інші малоцінні необоротні матеріальні активи [56].
П(С)БО 7 «Основні засоби» визначено, що підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
З урахуванням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» всі матеріальні цінності, строк використання яких перевищує 365 календарних днів з моменту уведення в експлуатацію, відносяться до необоротних активів. Ці активи, у свою чергу, діляться на основні засоби та малоцінні необоротні матеріальні активи. Відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» ознакою малоцінних необоротних активів є їх вартість до 1000 грн.
На рис. 1.1 відображено алгоритм визначення виду малоцінних та швидкозношуваних предметів відповідно до цілей обліку.
Рис. 1.1. Алгоритм визначення виду малоцінних і швидкозношуваних предметів відповідно до цілей обліку
Крім групування малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні, в аналітичному обліку малоцінні і швидкозношувані предмети класифікують на групи та підгрупи, за типом, найменуваннями, розміром тощо. Така класифікація запасів відображається у номенклатурах систематизованого переліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.
Малоцінні та швидкозношувані предмети поділяють на такі основні групи:
- інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);
- інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);
- змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;
- технологічна тара, багаторазово використовувана у технологічному процесі;
- виробничий інвентар - робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;
- господарський інвентар - відра, совки, віники, швабри, чайники та інший посуд, миючі засоби і інше;
- спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);
- постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т.ін.), штори, гардини;
- інші предмети - література у м'яких палітурках, недорогі телефонні апарати.
Розглянемо більш детальніше склад основних груп малоцінних та швидкозношуваних предметів, що використовуються на підприємствах.
1. Інструменти та пристрої загального користування.
До інструментів та пристроїв загального користування належать механізовані та немеханізовані предмети, що прикріплюються до машин, які служать для обробки матеріалів.
До групи інструментів належать: ріжучі, абразивні, слюсарно-монтажні та подібні їм інструменти, вимірювальні прилади, ударні, тиснучі та ущільнюючі знаряддя праці, що працюють за допомогою електроенергії, стиснутого повітря (штампи, прес-форми, моделі), та інші пристрої.
До господарського інвентарю належать предмети конторського і господарського обладнання: конторські меблі (столи, стільці, шафи, портьєри), вішалки, гардероби, протипожежний інвентар.
Інвентарна тара, що використовується для постійного зберігання запасів, для обслуговування виробництва і нерозривно пов'язана з характером виробництва (наприклад, відра для фарби), контейнери або предмети, призначені для укладання і тимчасового зберігання матеріалів, переміщення продукції в межах підприємстві, належать до господарського або виробничого інвентаря.
3. Спеціальний одяг, спеціальне взуття і засоби індивідуального захисту.
До спеціального одягу, спеціального взуття і засобів індивідуального захисту належать комбінезони, костюми, куртки, штани, халати, кожушки, кожухи, різне взуття, рукавиці, окуляри, шоломи, протигази, респіратори тощо.
Спецодяг і спецвзуття видаються працівникам тих професій і посад, що передбачені в типових галузевих нормах безкоштовної видачі працівникам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, або галузевих нормах, затверджених на підставі типових, відповідно до встановлених норм і строків носіння незалежно від форми власності та галузевої належності підприємства [17].
До канцелярських приладів відносяться: ручки, олівці, лінійки, гумки, ампули, зошити, блокноти, канцелярські книги, папір для нотаток, папір ф. А4, диски, дискети, папки-скорозшивачі, сегрегатори, скотч, маркери, степлери, дироколи і інші.
Для відображення малоцінних і швидкозношуваних предметів в обліку та фінансовій звітності має значення їх групування за ознакою приналежності:
– власні малоцінні і швидкозношувані предмети;
– малоцінні і швидкозношувані предмети інших суб'єктів господарювання, що перебувають на відповідальному зберіганні.
Таким чином, для малоцінних і швидкозношуваних предметів характерна багаторазова участь у господарському процесі і збереженні натуральної (речової) форми. Основою відображення в обліку є групування малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні.
1.2 Значення , з авдання обліку та аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів
Малоцінні і швидкозношувані предмети за своєю функціональною роллю на підприємстві є такими засобами праці, як і основні засоби (використовуються в процесі виробництва без зміни натуральної форми і поступово зношуються), але мають особливості оборотних засобів. Малоцінні і швидкозношувані предмети поділяються на дві категорії: малоцінні і швидкозношувані (МШП) та малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА). Тому правильний їх розподіл та облік мають важливе значення в управлінні виробничими запасами підприємства.
Бухгалтерський облік МШП та МНМА регулюється такими нормативними документами з питань бухгалтерського обліку (табл. 1.2).
Таблиця 1.2. Нормативно-правове регулювання обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів
Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями
Президент України від 16.07.1999 р.
Визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»
Наказ Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р.
Регулює питання бухгалтерського обліку малоцінних необоротних матеріальних активів
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»
Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р.
Застосовується до операцій і регулює питання бухгалтерського обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій
Наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р.
Визначає порядок відображення господарських операцій з МШП та МНМА на рахунках бухгалтерського обліку
Критерії розмежування малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів містяться в наказі про облікову політику підприємства.
Основними завданнями обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів є:
1) правильне віднесення швидкозношуваних предметів до складу оборотних чи необоротних активів;
2) достовірне визначення первісної вартості придбаних малоцінних і швидкозношуваних предметів;
3) своєчасне оформлення первинних документів на всі операції, пов'язані з надходженням, зберіганням і використанням малоцінних і швидкозношуваних предметів;
4) здійснення точного і повного контролю за своєчасним оприбуткуванням, зберіганням і економним витрачанням МШП у процесі виробництва;
5) одержання на будь-яку дату точних даних про кількість малоцінних і швидкозношуваних предметів, які є в коморах, на складах і у виробничих підрозділах підприємства та інших місцях зберігання і використання;
6) систематичний контроль за транспортно-заготівельними витратами під час придбання малоцінних і швидкозношуваних предметів на стороні;
7) контроль за зберіганням їх як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;
8) контроль за правильністю використання малоцінних і швидкозношуваних предметів під час їх експлуатації;
9) своєчасне виявлення МШП, які не використовуються на підприємстві і які можна реалізувати для мобілізації внутрішніх резервів;
10) виявлення зносу малоцінних і швидкозношуваних предметів за час їх експлуатації, а також правильне віднесення цього зносу на затрати підприємства кожного періоду;
11) проведення інвентаризації малоцінних і швидкозношуваних предметів та відображення її результатів в обліку;
12) правильне відображення залишку малоцінних і швидкозношуваних предметів у фінансовій звітності підприємства.
Від достовірності та об'єктивності відображення в бухгалтерському обліку й звітності операцій з малоцінним та швидкозношуваними предметами залежить правильність визначення основних показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан підприємства (залишки оборотних коштів, темпи їх обігу, собівартість, прибуток, рентабельність показники прибутковості акцій тощо). Тому аудит має важливе значення для визначення достовірності, об'єктивності, правдивості та повноти відображення господарських фактів, пов'язаних з рухом малоцінних і швидкозношуваних предметів.
Проведення аудиту МШП здійснюється у відповідності з вимогами Закону України «Про аудиторську діяльність», Міжнародних стандартів аудиту. Надання впевненості та етики [3,8].
Для досягнення основної мети аудиту - задоволення потреб користувачів в отриманні повної, правдивої та неупередженої інформації щодо виробничих запасів і малоцінних і швидкозношуваних предметів, в їх числі, вирішуються такі завдання:
- перевірка правильності визнання малоцінних і швидкозношуваних предметів активами підприємства;
- перевірка відповідності чинному законодавству методів оцінки та обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів в обліковій політиці підприємства, та визначення оптимальності вибору підприємства;
- встановлення дотримання підприємством прийнятих методів оцінки та обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів;
- перевірка й оцінка стану внутрішнього контролю та системи обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів;
- перевірка здійснення контролю за збереженням малоцінних і швидкозношуваних предметів у місцях їх зберігання та на всіх етапах їх руху;
- встановлення контролю за використанням МШП у виробництві;
- встановлення своєчасності виявлення залишків малоцінних і швидкозношуваних предметів, непотрібних для підприємства, з метою їх реалізації чи обміну;
- перевірка правильності та своєчасності здійснення документального відображення операцій, і забезпечення достовірною інформацією користувачі інформації із заготівлі, надходження, відпускання та використання малоцінних і швидкозношуваних предметів;
- перевірка правильності та своєчасності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності здійсненних господарських операцій з МШП.
Операції із МШП є не такими складними, як чисельними, тому для їх перевірки суцільним методом витрачається невиправдана кількість часу і праці. Тому аудит цих операцій проводиться, як правило, вибірковим способом.
Таким чином, правильна організація обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію. Розподіл малоцінних і швидкозношуваних предметів на оборотні та необоротні у ВАТ «Хорольський механічний завод» передбачено наказом про облікову політику.
Основним завданням аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів є встановлення достовірності й повноти відображення в бухгалтерському обліку та звітності всіх господарських фактів відносно їх залишків і руху.
1.3 Характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ «Хорольський механічний завод», постановки обліку та аудиту
Рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України у Полтавській області від 02.10.1995 р. № 126 і відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використанням приватизаційних майнових сертифікатів» від 26.11.1994 року № 699/94 державне підприємства «Хорольський механічний завод» було перетворено у відкрите акціонерне товариство «Хорольський механічний завод».
Підприємство має статус юридичної особи і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту.
Статутний фонд підприємства складає 990250,00 грн, поділений на 3961000 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн кожна.
Підприємство має самостійний баланс, товарний знак, зареєстрований відповідно до чинного законодавства, емблему, поточні та інші рахунки в установах банків, у тому числі валютні, печатки, штампи зі своїм найменуванням.
Діяльність підприємства регламентується його Статутом, зі змінами і доповненнями, затвердженими загальними зборами акціонерів Протокол № 10 від 29.12.2006 р. Колективним договором регулюються виробничі, трудові та економічні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства, яка використовує найману працю.
ВАТ «Хорольський механічний завод» створене з метою проведення господарської, фінансово-комерційної та виробничо-технічної діяльності для отримання прибутку за найменшого ризику та задоволення на цій основі соціально-економічних інтересів акціонерів та членів трудового колективу товариства.
Предмет діяльності ВАТ «Хорольський механічний завод» визначається його Статутом і включає:
- розробка, поставка на виробництво, виробництво, реалізація машин, устаткування, вузлів і деталей для сільського господарства та перероблення сільгосппродуктів, а також інших галузей економіки;
- виробництво і реалізація готових металевих виробів, товарів широкого використання, гумових та пластмасових виробів. Виробів з деревини, в тому числі меблів, виробів народних промислів, будівельних матеріалів, продукції мінерального і штучного походження, продукції рослинного походження;
- науково-технічна та дослідна діяльність, реалізація наукових, технічних, технологічних, конструкторських, економічних, проектних розробок;
- здійснення робіт по ремонту та технічному обслуговуванню машин і устаткування виробничого та соціально-побутового призначення, автомобілів, побутових виробів;
- виконання керівництва та нагляду за виконанням монтажних та пусконалагоджувальних робіт;
- проектування, будівництво, реконструкція, технічне переозброєння, ремонт і експлуатація об'єктів виробничого, соціального і культурно-побутового призначення, в тому числі виконання комплексу робіт по проектуванню та обладнанню інженерних комунікацій;
- організація і здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів і пасажирів автомобільним транспортом, транспортно-експедиційні послуги, надання інших послуг автотранспорту та механізмів для фізичних та юридичних осіб;
- торговельно-посередницька та збутово-постачальницька діяльність на ринку України та зовнішніх ринках на дилерських та агентських засадах;
- організація та участь у проведенні вітчизняних і міжнародних виставок, ярмарків, аукціонів, бірж, туристичних заходів;
- проведення робіт зі збирання, сортування, транспортування, переробці та утилізації відходів як вторинної сировини, в тому числі упаковки сировини, напівфабрикатів, машин, устаткування та інших ресурсів, які отримує товариство;
- заготівля, купівля, продаж, металургійна та інші види переробки відходів та брухту чорних та кольорових металів;
Основними напрямами зовнішньоекономічної діяльності, яку здійснює ВАТ «Хорольський механічний завод» є:
- експорт та імпорт товарів, сировини, капіталів та робочої сили;
- експорт та імпорт виробничих, посередницьких та інших послуг;
- науково-дослідна, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;
- спільна діяльність з іноземними суб'єктами господарської діяльності в науково-дослідній, промисловій, фінансовій, інвестиційній галузях;
- організація та спільна діяльність у проведенні міжнародних виставок, ярмарків, аукціонів, туристичних заходів;
- інші види діяльності, що не суперечать чинному законодавству.
ВАТ «Хорольський механічний завод» має лінійно-функціональну структуру управління, перевагами якої є стабільність, швидкість та оперативність, можливість швидкої адаптації (додаток А).
Організаційна структура підприємства включає в себе всі види діяльності (господарські процеси), систему управління якістю та відображає в'язки між керівництвом та окремими структурними та виробничими підрозділами.
Управлінськими органами ВАТ «Хорольський механічний завод» є загальні збори акціонерів, наглядова рада, правління, ревізійна комісія.
Загальні збори акціонерів є найвищим органом управління підприємства. У зборах мають право брати участь всі акціонери, незалежно від кількості акцій, власниками яких вони є. Загальні збори мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих що передані до компетенції правління.
Наглядова рада здійснює контроль за діяльністю правління підприємства в період між річними загальними зборами акціонерів і виконує окремі функції, передані йому Загальними зборами. Вона обирається Загальними зборами акціонерів у кількості п'яти чоловік терміном на три роки.
Правління обирається за рішенням загальних зборів у кількості 2 членів - Голови Правління та заступника Голови Правління строком на 5 років, які виконують свої посадові обов'язки з моменту ухвалення зборами рішення про обрання їх на посаду до моменту їх переобрання. Голова Правління одночасно є директором заводу, а заступник Голови Правління є заступником директора заводу. Голова правління здійснює безпосереднє керівництво поточною господарсько-фінансовою діяльністю підприємства в межах своїх повноважень.
Правління є виконавчим органом ВАТ «Хорольський механічний завод» і здійснює керівництво його поточною діяльністю.
Ревізійна комісія складається з трьох членів, що мають право брати участь у засіданнях правління з правом голосу. Перевірка господарсько-фінансової діяльності підприємства проводиться ревізійною комісією і затверджується загальн
Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів дипломная работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Дипломная Работа На Тему Имидж Руководителя: Методы Формирования
Отчет по практике по теме Технология создания базы данных в среде СУБД MS Access на примере магазина
Реферат: Формирование и использование прибыли предприяия. Скачать бесплатно и без регистрации
Сочинение По Русскому Языку Воскресная Прогулка
Доклад по теме Консенсусные и конфликтные политические культуры
Организация работы по подготовке к архивному хранению документов современных политических партий, организаций, движений на примере центра новейшей истории Тульской области
Курсовая работа по теме Оценка эфективности управления инвестиционным портфелем ОАО "Север"
Доклад по теме Азбука игровой психологии
Реферат по теме Расстройство кровообращения. Общие принципы лечения и профилактика. Некроз, гангрены, язвы, свищи, пролежни. Классификация, диагностика и лечение
Сочинение Решительность По Тексту Житкова
Реферат: Налогообложение и бюджетный процесс
Реферат по теме Особенности субкультур современной России
Изложение Диссертации 11 Букв
Реферат по теме Системы построения изображений в ИК-диапазоне
Контрольные Работы По Предметам 5 Класс
Дипломная работа по теме Философия П.А. Флоренского
Курсовая работа по теме Подвижная игра как эффективное средство физического воспитания детей младшего дошкольного возраста
Контрольная Работа По Геометрии 8 Класс Макарычев
Контрольная Работа Оформление Для Заочников Пример
Реферат по теме Изобразительно-выразительные средства в речи телеведущего Л. Парфенова
Клеточная инженерия - Биология и естествознание реферат
Возникновение бионики - Биология и естествознание доклад
Основы селекции растений, животных, микроорганизмов - Биология и естествознание презентация