Аудит фінансових інвестицій - Бухгалтерский учет и аудит курсовая работа

Главная

Бухгалтерский учет и аудит
Аудит фінансових інвестицій

Розробка загального плану перевірки з вказівкою очікуваних термінів проведення аудиту. Принципи комплексності, безперервності, оптимальності. Організаційно-економічна характеристика підприємства ВАТ "Гатіка". План і програма аудиту фінансових інвестицій.


посмотреть текст работы


скачать работу можно здесь


полная информация о работе


весь список подобных работ


Нужна помощь с учёбой? Наши эксперты готовы помочь!
Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с
политикой обработки персональных данных

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міністерство освіти і науки України
Первомайський політехнічний інститут
Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова
з дисципліни: Організація і метод аудиту
на тему: Аудит фінансових інвестицій
2.1 Мета і завдання аудиту фінансових інвестицій
2.2 Організаційно-економічна характеристика підприємства ВАТ «Гатіка»
2.3 План і програма аудиту фінансових інвестицій
2.4 Джерела інформації для перевірки
В процесі господарсько-фінансової діяльності підприємства можуть здійснювати відвернення засобів у вигляді фінансових інвестицій з метою отримання додаткового прибутку -- дивідендів, відсотків і тому подібне
Мета даної роботи: розгляд фінансових інвестицій і аудиту даної категорії. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:
Визначити поняття, склад, порядок обліку фінансових інвестицій
Розглянути теоретичні і нормативні аспекти організації аудиту фінансових інвестицій
Дати коротку характеристику аудируємого підприємства
Розробити план і програму аудиту на підприємстві.
Надати звіт керівництву про проведену перевірку, в якому потрібно вказати всі виявлені недоліки і дати рекомендації по їх усуненню.
Актуальність вибраної теми полягає в тому, що в даний час багато організацій вважають за краще направляти вільні засоби у інвестиції різних видів, при цьому може відбуватися порушення законодавства. Для підтримки правильності норм обліку і законодавства і необхідна аудиторська перевірка.
Даний курсовий проект складається з двох частин: теоретичною і практичною. У теоретичній частині розглядається суть загальних питань планування аудиторської діяльності, що включає складання плану і програми аудиту. Необхідність планування аудитором своєї роботи пояснюється тим, що воно сприяє виконанню роботи з оптимальними витратами, своєчасно і якісно, дозволяє організувати внутрішній контроль.
У другій частині курсового проекту розробляється методика проведення аудиторської перевірки на прикладі аудиту фінансових інвестицій.
В ході аудиторської перевірки фінансових вкладень використовуються наступні аудиторські процедури:
- перевірка вірності віддзеркалення в бухгалтерському обліку оборотів и сальдо по рахунках;
- аналітичні процедури (зіставлення сальдо по рахунках за різні періоди, зіставлення показників бухгалтерської звітності з кошторисними показниками, оцінка співвідношень між різними статтями звітності і зіставлення їх з даними попередніх періодів, зіставлення фінансової інформації і не фінансовою);
- перевірка (тестування) засобів внутрішнього контролю;
Застосовуються наступні способи отримання аудиторських доказів:
- перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій і складання звітності;
Планування, будучи початковим етапом проведення аудиту, полягає в розробці: аудиторською організацією загального плану аудиту з вказівкою очікуваного об'єму, графіків і термінів проведення аудиту; аудиторської програми, що визначає об'єм, види і послідовність здійснення аудиторських процедур, необхідних для формування аудиторською організацією об'єктивної і обґрунтованої думки про бухгалтерську звітність організації.
Плануючи порядок проведення аудиту аудиторська організація повинна керуватися як загальними, так і приватними принципами проведення аудиту, а саме: комплексності; безперервності; оптимальності.
Принцип комплексності планування аудиту припускає забезпечення взаємопов'язаності і узгодженості всіх етапів планування - від попереднього планування до складання загального плану і програми аудиту.
Принцип безперервності виражається у встановленні зв'язаних завдань групі аудиторів і ув'язці етапів планування по термінах і по суміжних господарюючих суб'єктах (структурним підрозділам, виділеним на окремий баланс, філіям, представництвам, дочірнім організаціям). При плануванні аудиту на тривалий період часу, у разі аудиторського супроводу економічного суб'єкта, аудиторській організації протягом року слід своєчасно коректувати плани і програми проведення аудиту з урахуванням змін у фінансово-господарській діяльності економічного суб'єкта і результатів проміжних аудиторських перевірок.
Принцип оптимальності полягає в тому, що в процесі планування аудиторської організації слід забезпечити варіантність для можливості вибору оптимального варіанту загального плану і програми аудиту на підставі критеріїв, визначених самою аудиторською організацією.
При плануванні аудиту аудиторської організації слід виділяти основні його етапи: попередній, підготовка і складання загального плану аудиту, підготовка і складання програми аудиту.
На етапі попереднього планування аудитор повинен отримати інформацію:
- зовнішніх чинниках, що впливають на господарську діяльність економічного суб'єкта, відображають економічну ситуацію в країні (регіоні) в цілому і її галузеві особливості;
- внутрішніх чинниках, що впливають на господарську діяльність економічного суб'єкта, пов'язаних з його індивідуальними особливостями;
- організаційно-управлінській структурі економічного суб'єкта;
- структурі капіталу і курсі акцій;
- основних контрагентах економічного суб'єкта;
- порядку розподілу прибули, що залишається у розпорядженні економічного суб'єкта;
- існуванні дочірніх і залежних організацій;
- принципах формування оплати праці персоналу.
Отримання інформації про діяльність аудируємого особи є важливою частиною планування роботи, допомагає аудиторові виявити події, операції і інші особливості, які можуть робити істотний вплив на фінансову (бухгалтерську) звітність.
Основними джерелами інформації про економічного суб'єкта служать:
2) документи про реєстрацію економічного суб'єкта;
3) протоколи засідань ради директорів, засновників, зборів акціонерів або інших аналогічних органів управління экономічного суб'єкта;
4) документи, що регламентують облікову політику;
5) бухгалтерська і статистична звітність;
6) документи планування діяльності економічного субъекта (плани, кошториси, проекти);
7) контракти, договори, угоди економічного суб'єкта;
10) матеріали податкових перевірок;
11) матеріали судових і арбітражних позовів;
12) документи, що регламентують виробничу і організаційну структуру економічного суб'єкта, список його філій і дочірніх компаній;
13) відомості, отримані з бесід з керівництвом і виконавчим персоналом економічного суб'єкта;
14) інформація, отримана при огляді економічного субъекта, його основних ділянок, складів.
На етапі попереднього планування аудиторська організація оцінює можливість проведення аудиту.
Вважаючи проведення аудиту за можливе, аудиторська організація готує письмо-зобов'язання про згоду на проведення аудиту і посилає його на адресу економічного суб'єкта. Потім формується група аудиторів для проведення перевірки і з економічного суб'єктом полягає договір. При цьому слід враховувати:
а) бюджет робочого часу для кожного етапу аудиту: підготовчого, основного і завершального;
б) передбачувані терміни роботи групи;
е) кваліфікаційний рівень членів групи.
Коли аудиторська організація не вважає за можливе проведення аудиту, на адресу економічного суб'єкта посилається відмова від його проведення.
Розробка загального плану і програми аудиту ґрунтується на попередніх даних про економічного суб'єкта, а також на результатах проведених аналітичних процедур.
Проведенням аналітичних процедур аудиторська організація повинна виявити області, значущі для аудиту. Складність, об'єм і терміни проведення аналітичних процедур аудиторської організації слід варіювати залежно від об'єму і складності даних бухгалтерської звітності економічного суб'єкта.
В процесі підготовки загального плану і програми аудиту аудиторська організація оцінює ефективність системи внутрішнього контролю, що діє у економічного суб'єкта, і проводить оцінку самої системи внутрішнього контролю. Система внутрішнього контролю ефективна, якщо своєчасно попереджає про виникнення недостовірної інформації, а також виявляє її. Оцінюючи ефективність системи внутрішнього контролю, аудиторська організація повинна зібрати достатню кількість аудиторських доказів.
При підготовці загального плану і програми аудиту аудиторської організації слід встановити прийнятні для неї рівень істотності і аудиторський ризик, дозволяючи рахувати бухгалтерську звітність достовірної. Плануючи аудиторський ризик, аудиторська організація визначає невід'ємний (внутрішньогосподарчий) ризик бухгалтерської звітності і ризик засобів контролю, які властиві цій звітності незалежно від аудиту економічного суб'єкта. З урахуванням встановлених рисок і рівня істотності аудиторська організація виявляє значущі для аудиту області і планує необхідні аудиторські процедури. В процесі аудиту можуть виникнути обставини, що впливають на зміну аудиторської риски і рівня істотності, встановлені при плануванні.
Складаючи загальний план і програму аудиту, аудиторській організації слід враховувати ступінь автоматизації обробки облікової інформації, що також дозволить точніше визначити об'єм і характер аудиторських процедур. При цьому вона незалежна у виборі прийомів і методів аудиту, відображених в загальному плані, але несе повну відповідальність за результати своєї роботи відповідно до даного загального плану.
Результати що проводяться аудиторською організацією процедур при підготовці загального плану і програми слід детально документувати, оскільки вони служать підставою для планування аудиту і можуть використовуватися протягом всього процесу аудиту.
В процесі проведення аудиторської перевірки у аудиторської організації можуть виникнути підстави для перегляду окремих положень загального плану. Зміни, що вносяться до плану, а також причини змін аудиторові слід детально документувати.
У загальному плані необхідно передбачити терміни проведення аудиту і скласти графік його проведення, підготовки звіту (письмовій інформації керівництву економічного суб'єкта) і аудиторського висновку. В процесі планування необхідно врахувати: реальні трудовитрати; рівень істотності; проведені оцінки рисок аудиту.
При розробці загального плану аудиту аудиторові необхідно взяти на увагу:
а) діяльність аудируємого особи, зокрема:
- загальні економічні чинники і умови в галузі, що впливають на діяльність аудируємого особи;
- особливості аудируємої особи, його діяльності, фінансовий стан, вимоги до його фінансової (бухгалтерської) або іншій звітності, включно зміни, події з дати попереднього аудиту;
- загальний рівень компетентності керівництва;
б) системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю, зокрема:
- облікову політику, прийняту аудируємої особою, і її зміни;
- вплив нових нормативних правових актів в області бухгалтерського обліку на віддзеркалення у фінансовій (бухгалтерською) звітності результатів фінансово-господарської діяльності аудируємої особи;
- плани використання в ході аудиторської перевірки тестів засобів контролю і процедур перевірки по суті;
- очікувані оцінки невід'ємної риски і риски засобів контролю, визначення найбільш важливих областей для аудиту;
- встановлення рівнів істотності для аудиту;
- можливість (зокрема на основі аудиту минулих років) істотних спотворень або шахрайських дій;
- виявлення складних областей бухгалтерського обліку, зокрема таких, де результат залежить від суб'єктивної думки бухгалтера, наприклад, при підготовці оцінних показників;
г) характер, тимчасові рамки і об'єм процедур, зокрема:
- відносну важливість різних розділів обліку для проведення аудиту;
- вплив на аудит наявності комп'ютерної системи ведення обліку і її специфічних особливостей;
- існування підрозділу внутрішнього аудиту аудируємої особи і його можливий вплив на процедури зовнішнього аудиту;
д) координацію і напрям роботи, поточний контроль і перевірку виконаної роботи, зокрема:
- залучення інших аудиторських організацій до перевірки філій, підрозділів, дочірніх компаній аудируємої особи;
- кількість територіально відособлених підрозділів однієї аудируємої особи і їх просторову віддаленість один від одного;
- кількість і кваліфікацію фахівців, необхідних для роботи з даною аудируємою особою;
- можливість того, що допущення про безперервність діяльності аудируємої особи може опинитися під питанням;
- обставини, що вимагають особливої уваги, наприклад, існування аффилірованих осіб;
- особливості договору про надання аудиторських послуг і вимоги законодавства;
- термін роботи співробітників аудитора і їх участь в наданні супутніх послуг аудируємої особі;
- форму і терміни підготовки і представлення аудируємому обличчю висновків і інших звітів відповідно до законодавства, правил (стандартів) аудиторської діяльності і умов конкретного аудиторського завдання.
Аудиторська організація визначає в загальному плані і роль внутрішнього аудиту, а також необхідність залучення експертів в процесі проведення аудиту. Аудитор має право обговорювати окремі розділи загального плану аудиту і визначені аудиторські процедури з працівниками, а також з членами ради директорів і членами ревізійної комісії аудируємої особи для підвищення ефективності аудиту і координації аудиторських процедур з роботою персоналу аудируємої особи. При цьому аудитор несе відповідальність за правильну і повну розробку загального плану і програми аудиту.
Розробка програми проведення аудиту включає етапи, аналогічні тим, що і розробка загального плану аудиту. Програма є розвитком загального плану аудиту і є детальним переліком аудиторських процедур, необхідних для практичної реалізації плану аудиту. Вона служить докладною інструкцією асистентам аудитора і одночасно - засобом контролю термінів проведення роботи для керівників аудиторської організації і аудиторської групи. У другій частині курсового проекту буде приведений приклад складання плану і програми по аудиту фінансових вкладень.
Аудиторові слід документально оформити програму аудиту, привласнити номер (код) кожній аудиторській процедурі, що проводиться. Аудиторську програму складають або у вигляді програми тестів засобів контролю, або у вигляді програми аудиторських процедур по суті.
Програма тестів засобів контролю є переліком сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю і обліку. Призначення тестів засобів контролю в тому, щоб допомогти виявити істотні недоліки засобів контролю економічного суб'єкта.
Аудиторські процедури по суті включають детальну перевірку вірності віддзеркалення в бухгалтерському обліку оборотів і сальдо по рахунках. Для процедур по суті аудиторові слід визначити, які саме розділи бухгалтерського обліку він перевірятиме, і по кожному розділу скласти програму аудиту. Залежно від зміни умов проведення аудиту і результатів аудиторських процедур програма аудиту може переглядатися. Причини і результати змін слід документувати.
Виводи аудитора по кожному розділу аудиторської програми, документально відображені в робочих документах, -- фактичний матеріал для складання аудиторського звіту (письмовій інформації керівництву економічного суб'єкта) і аудиторського висновку, а також підстава для формування об'єктивної думки аудитора про бухгалтерську звітність економічного суб'єкта.
При складанні програми і по ходу аудиту аудитор повинен передбачити відповіді на ряд питань, що впливають на проведення перевірки, а саме:
- чи потрібні додаткові роз'яснення при інтерпретації сумнівних документів?
- чи виходить зроблене спостереження за рамки аудиту? Якщо так, то чи важливе воно для якості, безпеці і тому подібне і чи коштує те, щоб виходити за рамки даної аудиторської перевірки?
- чи задовільний рівень істотності при проведенні перевірки?
- чи існують особливі «аудиторські знахідки» або спостереження, що турбують клієнта?
- чи повністю застосовані в даній ситуації способи оцінки діяльності економічного суб'єкта, що вживаються?
- чи за планом здійснюється аудиторська перевірка? Чи не виходить за відведений час? Якщо так, то якими областями аудиту можна нехтувати без збитку для поставлених цілей?
Вироблення думок по цих і іншим подібним питанням вимагає від аудитора широти поглядів, усвідомлення своєї ролі, власної фільтруючої системи. При цьому відповіді на перераховані питання не повинні залежати від упереджень або яких-небудь інших причин. Проміжні думки не слід твердо формулювати до тих пір, поки немає фактів. Після закінчення процесу планування аудиту загальний план і програма аудиту мають бути оформлені документально і завізовані в установленому порядку.
2.1 Цілі і завдання аудиту фінансових інвестицій
В процесі господарсько-фінансової діяльності підприємства можуть здійснювати відвернення засобів у вигляді фінансових інвестицій з метою отримання додатковою доходу - дивідендів, процентів і тому подібне До фінансових інвестицій організації відносяться: державні і муніципальні цінні папери, цінні папери інших організацій, зокрема боргові цінні папери, в яких дата і вартість погашення визначена (облігації, векселі); внески в статутні капітали інших організацій (зокрема дочірніх і залежних господарських суспільств); надані іншим організаціям позики, депозитні вклади в кредитних організаціях, дебіторська заборгованість, придбана на підставі поступки права вимоги, і ін. У складі фінансових інвестицій враховуються також внески організації-товариша за договором простого товариства.
Необхідно звернути увагу на те, що в ПБУ 19/02 чітко визначені ті види інвестицій засобів, які не відносяться до категорії фінансових:
- власні акції організації, викуплені акціонерними суспільствами у акціонерів для подальшого перепродажу або анулювання;
- векселі, видані організацією-векселедателем продавцеві (постачальникові) при розрахунках за продані товари, продукцію, виконані роботи, надані послуги;
- нерухоме і інше майно, яке передбачається використовувати для передачі за плату в тимчасове користування (володіння), тобто що враховується як прибуткові інвестицій в матеріальні цінності;
- дорогоцінні метали, ювелірні вироби, твори мистецтва і інші аналогічні цінності, придбані не для здійснення звичайних видів діяльності.
Крім того, не відносяться до фінансових в інвестицій активи, що мають матеріально-речову форму, такі як основні засоби, матеріально-виробничі запаси і нематеріальні активи
Перевіряючи обґрунтованість визнання активів як фінансові інвестицій, аудитор повинен оцінити одночасне виконання наступних умов:
- наявність належно оформлених документів, підтверджуючих існування має рацію у організації на фінансові вкладення і на видачу грошових коштів або інших активів, витікаючи з цього права;
- перехід до організації фінансових рисок, пов'язаних з фінансовими інвестиціями (ризик зміни ціни, ризик неплатоспроможності боржниками, ризик ліквідності і ін.);
- здатність приносити організації економічні вигоди (дохід) в майбутньому у формі відсотків, дивідендів або приросту їх вартості (у вигляді різниці між ціною продажу (погашення) фінансової інвестиції і його купувальною вартістю, в результаті його обміну, використання при погашенні зобов'язань організації, збільшення поточної риночної вартості і тому подібне).
У бухгалтерському обліку і звітності, залежно від термінів відвернення засобів і їх цільового призначення, фінансові інвестицій підрозділяються на короткострокових і довгострокових. До короткостроковими фінансовим вкладенням можна віднести позики, представлені іншим економічним суб'єктам на строк до 12 місяців. Під довгостроковими інвестиціями (на термін більше 12 місяцем) розуміють внески в статутні капітали і спільну діяльність, витрати на придбання акцій інших економічних суб'єктів, паї, а також позики, надані іншим економічним суб'єктам.
Основна мета аудиту фінансових інвестиціях - скласти обґрунтовану думку аудитора про достовірність і облиште інформації про них у фінансовій (бухгалтерською) звітності економічного суб'єкта, що перевіряється. Щоб досягти цієї мети аудитор в ході перевірки повинен відповісти на наступні питання:
1) Наскільки повно і своєчасно оформлені всі необхідні документи по:
- оцінці, обліку і інвентаризації фінансових інвестицій;
-збереженню, вибуттю (погашенню) і реалізації цінних паперів;
- обліку результатів від фінансових інвестицій.
2) Чи дотримані вимоги податкового законодавства.
В процесі аудиторської перевірки операцій з фінансовими інвестиціями слід керуватися наступними нормативними документами:
- Ухвала "О оформленні взаємної заборгованості підприємств і організацій векселями єдиного зразка і розвитку вексельного звернення".
- Положення по бухгалтерському обліку "Облік фінансових вкладень"
Для того, щоб сформулювати об'єктивну думку про достовірність і законність операцій, здійснених на підприємстві з фінансовими інвестиціями, правильності їх оформлення і віддзеркалення в бухгалтерському обліку і звітності аудитори повинні вирішити ряд завдань:
1) Вивчити склад фінансових вкладень за даними первинних документів і облікових регістрів.
Аудитори повинні проаналізувати дані первинних документів і облікових регістрів і з'ясувати склад фінансових інвестицій підприємства (короткострокові і довгострокові; державні, муніципальні і корпоративні цінні папери; паї і акції; облігації; надані позики; внески за договором простого товариства і ін.). Аудитори знайомляться з організацією обліку і зберігання цінних паперів. На основі аналізу прибутковості встановлюється економічна доцільність фінансових інвестицій, досліджується вплив відвернення засобів на показники фінансово-господарської діяльності підприємства.
2) Підтвердити первинну оцінку системи внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку фінансових інвестицій.
Аудитори на основі отриманої інформації заповнюють заздалегідь розроблені тести. За наслідками тестування встановлюється оцінка надійності систем і порівнюється з первинною оцінкою, отриманою на стадії планування аудиту. Якщо така оцінка виявиться нижче первинною, то необхідно скоректувати об'єм і порядок проведення інших аудиторських процедур. Аудитори визначають об'єкти підвищеної уваги при плануванні контрольних процедур і уточнюють аудиторський ризик.
3) Встановити правильність віддзеркалення в обліку операцій з фінансовими інвестиціями.
Аудитори розглядають господарські операції, в результаті яких відбулася зміна розміру і складу фінансових інвестицій підприємства. До таких операцій належать: надання і повернення позик, покупка і продаж цінних паперів, безвідплатне їх отримання і передача, здійснення і отримання внеску в статутний капітал. Вивчаючи порядок оформлення цих операцій, аудитори проводять взаємну звірку документів, якими оформлявся рух фінансових інвестицій: договори, акти приймання-передачі, цінні папери, сертифікати цінних паперів, виписки з реєстру акціонерів, виписки по рахунку "депо" і ін. При цьому звертається увага на відповідність самих документів чинному законодавству, наявність в них всіх необхідних реквізитів і правильність проведених арифметичних розрахунків.
Для перевірки вартості окремих фінансових інвестицій (акції, долі в статутному капіталі інших підприємств, надані позики) слід вивчити договір купівлі-продажу цінних паперів, засновницькі договори, договори позики, договори простого товариства, розрахунково-платіжні документи, підтверджуючі фактичне перерахування коштів. Для оцінки правильності формування вартості цінних паперів, необхідно з'ясувати склад витрат, пов'язаних з їх придбанням і відбиваних по дебету рахунку 58 на відповідних субрахунках по видах інвестицій. Окрім сум, сплачених продавцеві, витрати з придбання цінних паперів включають: витрати по оплаті інформаційних і консультаційних послуг, винагороди, що сплачуються посередницьким організаціям, витрати по сплаті відсотків по позикових засобах, використаних на покупку цінних паперів до ухвалення їх до бухгалтерського обліку, і ін. Якщо в рахунок оплати за цінні папери, що набувають, передаються готова продукція, основні засоби і інше майно, то ці операції відбиваються в обліку з використанням рахунків реалізації 90 і 91. Аналогічна методика використовується при обліку внесків в статутний капітал іншого підприємства (або просте товариство). При цьому слід перевірити правильність віддзеркалення в обліку різниці між договірною вартістю і балансовою вартістю переданого майна в рахунок внеску в статутний капітал (просте товариство). Ця різниця списується на рахунок. Сальдо по рахунку повинне підтверджуватися аналітичній інформації про склад, кількість і вартість цінних паперів, вказану в книзі реєстрацію (обліку) цінних паперів.
Аудиторам слід підтвердити відповідність методу оцінки собівартості цінних паперів, вживаного при їх списанні (вибутті), методу, зафіксованому в обліковій політиці підприємства (за собівартістю кожного цінного паперу, за середньою собівартістю; за собівартістю перших за часом придбання цінних паперів (метод ФІФО)). Для цього вивчаються аналітичні дані, кількість, що відображають, і собівартість придбаних і реалізованих (вибулих) цінних паперів. Необхідно перевірити також правильність віддзеркалення в обліку фактичної собівартості цінних паперів і фінансових результатів при їх реалізації.
Аудиторові слід встановити правильність формування, використання і обліку резервів під знецінення цінних паперів, відбиваних на рахунку. Для цього необхідно перевірити, що такий резерв формується в кінці року за підсумками інвентаризації, окремо по кожному виду цінних паперів, що дійсно котируються на біржі або спеціальних аукціонах. Підтвердженням такої обставини можуть служити відомості, поширювані у відкритому друці, в спеціальних бюлетенях і тому подібне Зменшення раніше сформованого резерву під знецінення цінних допускається при зростанні ринкової вартості цінних паперів в порівнянні з їх вартістю на момент формування резерву.
Особлива увага має бути приділене перевірці надання підприємством позик іншим юридичним особам. Законність надання позик вивчається шляхом перевірки укладених договорів позики і розрахунково-платіжних документів.
4) Підтвердити достовірність нарахування, надходження і віддзеркалення в обліку доходів по операціях з фінансовими інвестиціями.
Аудитори повинні підтвердити повноту і своєчасність виконання облікових записів. При віддзеркаленні доходів в обліку повинен застосовуватися принцип "нарахування". Нараховані доходи повинні відбиватися у складі інших доходів на рахунку.
Для отримання вичерпної інформації про суми і терміни нарахування доходів по фінансових інвестиціях, аудитори можуть зробити від свого імені або від імені підприємства запит на адресу підприємств і організацій, що виплатили доходи (у вигляді відсотків, дивідендів і тому подібне). Отримані відомості порівнюються з даними, вказаними в регістрах бухгалтерського обліку, підприємства, що перевіряється.
5) Оцінити якість інвентаризацій фінансових інвестицій.
Для цього аудиторам доцільно самостійно провести інвентаризацію. Інвентаризація цінних паперів проводиться по окремих емітентах з вказівкою в акті назви, серії, номера, номінальної і фактичної вартості, термінів погашення і загальної суми. Реквізити кожного цінного паперу зіставляються з даними книг (реєстрів), що зберігаються в бухгалтерії підприємства. Інвентаризація цінних паперів, зданих на зберігання в спеціальні організації (банк, депозитарій і ін.), полягає в звірці залишків сум, що числяться на відповідних рахівницях бухгалтерського обліку підприємство, з даними виписок цих організацій. Фінансові вкладення в статутні капітали інших підприємств, а також позики, надані іншим підприємствам, при інвентаризації мають бути підтверджені документами (засновницькими договорами, договорами позики, розрахунково-платіжними документами).
Якщо результати інвентаризацій, поведених аудиторами і співробітниками підприємства, збігаються, то можна зробити вивід про якісну інвентаризацію фінансових інвестицій перед складанням річного звіту.
6) Підтвердити правильність документального оформлення вкладень в статутні капітали інших організацій і спільну діяльність.
Виявлені в ході перевірки помилки і порушення фіксуються в робочій документації аудиторів і визначається їх кількісний вплив на показники бухгалтерської звітності.
Аналіз аудиторської практики свідчить, що найбільш поширеними помилками, які виявляються в ході перевірки операцій з фінансовими інвестиціями, є наступні:
- відсутність документів, підтверджуючих фактичні фінансові інвестиція;
- оформлення документів з порушенням встановлених вимог;
- виправлення записів в документах без необхідних підстав;
- некоректна кореспонденція рахунків при віддзеркаленні фінансових інвестицій в обліку;
- відсутність оригіналів або завірених відповідно до законодавства документів;
- невчасне віддзеркалення доходів по операціях з цінними паперами;
- неправильне числення фактичної собівартості цінних паперів;
- недотримання тотожності даних регістрів бухгалтерського обліку і показників звітності;
- відсутність інвентаризації або проведення її з порушеннями чинного законодавства;
- неправильне числення податку на доходи;
- невиконання вимог законодавчих і нормативних документів;
- неспівпадання даних синтетичного і аналітичного обліку фінансових інвестицій.
2.2 Організаційно-економічна характеристика підприємства ВАТ «Гатіка»
Відкрите акціонерне суспільство «Гатіка» створене за рішенням засновників (рішення №1 від 19 червня 1996 року) відповідно до Закону України «О акціонерних суспільствах», Цивільним кодексом України іншим чинним законодавством. ВАТ «Гатіка» створене для здійснення діяльності і отримання прибули.
Суспільство зареєстроване по адресу:54055, м. Миколаїв, вул. Радянська, д. 25-27. Має філії і представництва в містах України.
Основним видом господарської діяльності ОАО «Гатіка» є інжиніринг. Суспільство також здійснює інші види діяльності, зокрема надання майна в оренду і надання комісійних послуг.
Суспільство веде діяльність на території України, а також за її межами. Суспільство є юридичною особою і має у власності відособлене майно, що враховується на його самостійному балансі, може від свого імені здійснювати будь-які, не заборонені чинним законодавством України операції, набувати і здійснювати майнові і особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем
Аудит фінансових інвестицій курсовая работа. Бухгалтерский учет и аудит.
Принцип разделения властей: понятие и виды
Курсовая Работа На Тему Анализ Деятельности Предприятия
Сочинение Про Ярославль На Английском
Лекция На Тему Биотехнология И Бродильные Производства
Реферат На Тему Організація Обслуговування Споживачів За Типом "Шведського Столу" Або "Шведської Лінії"
Особенности И Направления Защиты Ос Реферат
Реферат: Время цветов клумба-цветочные часы
Статья: Отмывание денег и финансирование терроризма
Реферат: Философско-методологические основы педагогики и образования
Реферат по теме Трихоцефаллезы животных
Курсовая Работа Сахарный Диабет 1 Типа
Темы Рефератов По Истории Экономических Учений
Реферат: Положение церкви в XV-XVII вв.
Реферат: Статистична звітність в суді
Контрольная Работа По Биологии 9 Класс Метаболизм
Контрольная работа по теме Оказание медицинской помощи населению
Курсовая Работа На Тему Сенсорные Системы Ребенка В Развитии Художественного Творчества
Реферат: Традиційний діловий гардероб
Сочинение Про Флаг На Английском
Курсовая работа по теме Основные функциональные стили в системе языковых средств
Профилактика профессиональных заболеваний - Безопасность жизнедеятельности и охрана труда курсовая работа
Анализ себестоимости продукции животноводства - Бухгалтерский учет и аудит дипломная работа
Основные понятия молекулярной биологии - Биология и естествознание реферат